Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Галина Володимира Петровича,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 23 квітня 2021 року за вхідним номером М-1674/43/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. від 23 квітня 2021 року на дії судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Галина В.П. під час розгляду справи № 452/1021/20.
Скаржник зазначає, що виявив факти, які свідчать про вчинення суддею Галином В.П. дисциплінарних проступків під час винесення постанови від 28 травня 2020 року у вказаній справі, а саме: незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору та допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Одночасно автор скарги вказує, що суддя Галин В.П. допустив вкрай грубу недбалість під час винесення зазначеної постанови.
За таких обставин Маселко Р.А. просить притягнути суддю Галина В.П. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 26 квітня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С. для попередньої перевірки.
Ухвалою від 7 липня 2021 року № 1495/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Галина В.П. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Водночас під час попередньої перевірки Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про який зазначає скаржник, оскільки він не навів доказів на підтвердження допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, та не надав інформацію, з яких причин подання таких доказів є неможливим.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23, зокрема відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя справі 1 листопада 2023 року дисциплінарну справу передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
Суддя та скаржник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи, який призначений на 4 грудня 2023 року шляхом надіслання відповідних повідомлень на електронні пошти, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Суддя Галин В.П. подав клопотання про перенесення засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 4 грудня 2023 року, у зв’язку з неможливістю прибути в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Розгляд дисциплінарної справи було перенесено на 18 грудня 2023 року, про що були повідомлені суддя та скаржник. Однак на засідання скаржник та суддя не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, встановила такі обставини.
Галин Володимир Петрович рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 6 травня 1995 року № 54 призначений на посаду судді Дрогобицького міського суду Львівської області, Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2000 року № 1779-ІІІ обраний суддею Дрогобицького міського суду Львівської області, Указом Президента України від 27 січня 2001 року № 57/2001 переведений на посаду судді Самбірського міського суду Львівської області, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведений на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
У провадженні судді Галина В.П. перебувала справа № 452/1021/20.
З матеріалів цієї справи вбачається, що 8 квітня 2020 року працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 373089, в якому зазначено, що ОСОБА1 о 00 год 40 хв на вулиці Шевченка, 21, у місті Самборі Львівської області, керував автомобілем марки «AUDI A8», державний номерний знак ____, з ознаками алкогольного сп’яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп’яніння водій відмовився у присутності двох свідків.
Протоколом автоматизованого розподілу справ 10 квітня 2020 року вказаний протокол про адміністративне правопорушення був переданий судді Галину В.П.
28 травня 2020 року за вхідним № 6049 було зареєстровано клопотання від ПП «ОСОБА2», із проханням звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА1 та передати його на поруки колективу. До вказаного клопотання було долучено протокол засідання профкому ПП «ОСОБА2» від 7 травня 2020 року № 9 та характеристика ОСОБА1.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2020 року відповідно до статті 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) ОСОБА1 звільнено від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу ПП «ОСОБА2», провадження у справі закрито.
До відкриття дисциплінарного провадження суддя Галин В.П. надав пояснення, де зазначив, що під час розгляду справи ним дотримані всі вимоги закону. Під час судового засідання правопорушник ОСОБА1 пояснив, що працює водієм ПП «ОСОБА2», та надав суду клопотання про передачу його на поруки трудовому колективу.
З метою досягнення виховного ефекту, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу винного, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, де працює водієм, взявши до уваги клопотання трудового колективу ПП «ОСОБА2» про передачу матеріалів щодо правопорушника на розгляд трудового колективу, суддя вважав за доцільне клопотання трудового колективу задовольнити.
Суддя просить звернути увагу на частину другу статті 21 КУпАП (в редакції, яка діяла на час розгляду справи), відповідно до якої про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178–180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.
На думку судді, зі змісту цієї норми випливає, що звільнення від адміністративної відповідальності за частиною першою і навіть за частиною другою статті 130 КУпАП цілком відповідає закону та не є небажаним для законодавця, який в силу пункту 3 статті 85 Конституції України наділений повноваженнями з формування адміністративно- чи кримінально-правової політики через прийняття законів.
Суддя Галин В.П. не погоджується з позицією скаржника, відповідно до якої характер вчиненого адміністративного правопорушення визначається виключно з урахуванням його кваліфікації та санкції статті КУпАП. Характер вчиненого правопорушення повинен бути визначений в кожному конкретному випадку, зважаючи на діяння, обставини його вчинення, тривалість, повторність, зухвалість, наслідки тощо. Саме такий підхід і дозволяє реалізувати вимогу про індивідуалізацію відповідальності.
Суддя не повинен притягатися до відповідальності за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми його колегами. Навіть якщо суддя у своєму рішенні свідомо розтлумачить норму закону протилежно до її тексту, початкового значення або наявних прецедентів застосування – головне, щоб це було зроблено відкрито і таке відхилення від попередньої практики забезпечувалося належною аргументацією.
Щодо викладеної скаржником інформації про припинення із 6 липня 2018 року підприємницької діяльності ПП «ОСОБА2» суддя зазначив, що ОСОБА2 є директором ПП «ОСОБА2» з 9 березня 2004 року на сьогодні. Підприємство припинило підприємницьку діяльність 6 липня 2018 року та перебуває в процесі ліквідації. 7 травня 2020 року до ОСОБА2 звернувся ОСОБА1, який працював за договором, із проханням взяти його на поруки підприємства, оскільки на нього складено протокол про «п’янку» за кермом і в Самбірському суді слухається справа. Ураховуючи, що підприємство знаходилось у процесі ліквідації і печатка не знищена, він погодився. Того самого дня провели збори на підприємстві, всі присутні члени профкому погодились взяти ОСОБА1 на поруки. Секретар підготувала протокол засідання профкому та характеристику ОСОБА1, які ОСОБА2 підписав та завірив печаткою, а також підготував клопотання із цього приводу до Самбірського міськрайонного суду Львівської області та віддав ОСОБА1 нарочно. Вказані пояснення директора ПП «ОСОБА2» були долучені суддею Галиним В.П. до його пояснень.
Суддя Галин В.П. вважає, що в його діях відсутні ознаки проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1; пунктом 3 частини першої 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»», на які вказує скаржник Маселко P.A., оскільки не підтверджуються жодними доказами та є суб’єктивною точкою зору скаржника.
Крім того, суддя надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 452/1021/20 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА1 він дотримався всіх вимог закону та не допустив порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Просить звернути увагу на вимоги частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Суддя Галин В.П. надав відомості щодо відпусток (145 календарних днів) та тимчасової непрацездатності (3 дні) в період із 1 травня 2020 року по 8 листопада 2023 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Частинами першою та третьою статті 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178–180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.
Таким чином, одним із критеріїв звільнення особи від адміністративної відповідальності, відповідно до наведеного закону, є врахування суддею характеру вчиненого правопорушення.
Що стосується тверджень скаржника про незазначення мотивів прийняття суддею вказаної постанови, слід зазначити таке.
Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) з цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Так, у низці його рішень міститься вказівка на те, що вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов’язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання насамперед національного законодавства та оцінювання національними судами (рішення № 37801/97 у справі «Суомінеен проти Фінляндії»).
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути надана правова оцінка доводам сторін, однак це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Як вбачається з постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2020 року, суддя Галин В.П., звільняючи ОСОБА1 від адміністративної відповідальності, врахував, що правопорушник щиро розкаявся у вчиненому, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, що є пом’якшуючою обставиною, також що автомобіль є основним засобом його існування і використовується ним в інтересах сім’ї, характер вчиненого правопорушення, наявність клопотання ПП «ОСОБА2» про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу.
Мотивуючи своє рішення частиною першою статті 21 КУпАП суддя Галин В.П. звільнив ОСОБА1 від адміністративної відповідальності.
Таким чином, постанова Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2020 року містить мотиви, з яких виходив суд, а також посилання на відповідні норми закону.
Однак під час судового розгляду суддя Галин В.П. повинен був пересвідчитись у реальному існуванні вказаного приватного підприємства / фізичної особи – підприємця (ФОП «ОСОБА2»).
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ПП «ОСОБА2» 6 липня 2018 року припинило свою діяльність, про що внесено відповідний запис.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно із частиною п’ятою цієї статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Тобто кінцевим етапом у процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, про що ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) видається повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Таким чином, твердження директора ПП «ОСОБА2», зазначені в поясненнях судді Галина В.П., про перебування підприємства у процесі ліквідації під час складення клопотання про взяття ОСОБА1 на поруки не відповідають дійсності.
Вказане свідчить про недотримання суддею норм КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, забезпечення виконання винесеної постанови.
Основним завданням держави є впорядкування суспільних відносин, на виконання якого вона реалізовує правотворчу функцію – через прийняття законів та правоохоронну – через створення системи органів та посадових осіб з метою забезпечення ними реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили. Зокрема, для впорядкування суспільних відносин щодо вчинення особою дій чи бездіяльності, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, прийнятий КУпАП.
Прийняття КУпАП покликане виконати встановлені у статті 1 цього Кодексу завдання: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Вирішення завдань КУпАП реалізується через розгляд встановленими главою 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» КУпАП органами та посадовими особами справ про адміністративні правопорушення. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, підвідомчий суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Розгляд суддями справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, з дотриманням визначених КУпАП положень покликаний забезпечити виконання завдань, для яких цей Кодекс прийнятий.
Разом із тим недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Однак, оцінюючи матеріали дисциплінарної справи, пояснення судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила підстав для висновку про наявність у судді Галина В.П. умислу на свідоме порушення вимог КУпАП. Проте сумлінне ставлення судді до виконання своїх обов’язків щодо розгляду справ стало би запорукою та унеможливило допущення вказаних порушень. Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказані дії суддя вчинив внаслідок недбалості.
Таким чином, суддя Галин В.П. під час здійснення правосуддя у справі № 452/1021/20 грубо порушив вимоги статей 1, 245, 280 КУпАП, що перешкодило виконанню державою основних завдань, для яких прийнято КУпАП: виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Такі дії судді охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків внаслідок грубої недбалості.
Що стосується доводів судді Галина В.П. щодо можливого закінчення строків застосування дисциплінарного стягнення до судді, слід зазначити таке.
28 травня 2020 року суддею Галином В.П. було ухвалено постанову, про яку зазначено у дисциплінарній скарзі.
23 квітня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо дій судді.
7 липня 2021 року ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1495/1дп/15-21 було відкрито дисциплінарне провадження.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції, чинній на момент можливого дисциплінарного проступку) дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).
А тому, згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трирічний строк із дня можливого дисциплінарного проступку не сплинув, що не виключає можливості застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Відповідно до характеристики судді Галина В.П. за підписом в. о. голови Львівського апеляційного суду за час роботи в Самбірському міськрайонному суді Львівської області Галин В.П. зарекомендував себе досвідченим спеціалістом, цілеспрямованим, грамотно складає документи. Постійно працює над підвищенням професійного рівня, систематично вивчає судову практику.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 22 листопада 2023 року (вхідний № 6411/0/8-23) повідомила Вищу раду правосуддя, що за облікованими в Комісії відомостями рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 березня 2021 року № 544/1дп/15-21 Галина В.П., який займає посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження, що підтверджується відомостями з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя (www.hcj.gov.ua).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус судді» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.
Інших відомостей щодо притягнення судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Галина В.П. до дисциплінарної відповідальності в період із 3 березня 2021 року не встановлено.
З огляду на характер дій судді Галина В.П. щодо грубого порушення вимог закону, істотних негативних наслідків, які настали за результатами вчинених діянь, ураховуючи характеристику судді, наявність погашеного дисциплінарного стягнення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109, 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Самбірського міськрайонного суду Львівської області Галина Володимира Петровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Юлія БОКОВА
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ
