Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Берези Марти Володимирівни стосовно судді Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича,

встановила:

16 та 26 червня 2023 року до Вищої ради правосуддя за вх. №№ Б-714/3/7-23, Б-714/8/7-23 надійшли однакові за змістом дисциплінарні скарги Берези М.В. щодо неналежної поведінки судді Верховного Суду Князєва В.С.

Скаржник вважає, що суддя Князєв В.С. допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, грубе порушення закону, що призвело до негативних наслідків, а також втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Верховного Суду Князєва В.С. до дисциплінарної відповідальності.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 29 листопада 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2023 року дисциплінарні скарги Берези М.В. передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю. (доповідач), який згідно з пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції від 7 травня 2022 року, що діяла на момент подання дисциплінарних скарг) дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. та долучені до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Верховного Суду Князєва В.С. з огляду на таке.

Як підстави дисциплінарної відповідальності судді в дисциплінарних скаргах зазначено:

a) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

b) грубе порушення закону, що призвело до негативних наслідків;

c) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Скаржник зазначає, що на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя розміщено рішення від 18 травня 2023 року № 494/0/15-23 «Про надання згоди на утримання під вартою судді Верховного Суду Князєва В.С.».

У дисциплінарних скаргах скаржник зазначив, що 16 травня 2023 року в межах кримінального провадження № ____ від 1 травня 2023 року судді ОСОБА1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, тобто ОСОБА1 підозрюється у вчиненні злочину, що належить до категорії особливо тяжких.

Береза М.В. вказала, що після отримання інформації про існування злочинного угруповання у судовій гілці влади та її вищого керівництва детективи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) реалізували операцію під прикриттям. Завдяки оперативному проникненню до злочинного угруповання вдалося викрити та задокументувати низку епізодів діяльності злочинної організації.

У дисциплінарних скаргах зазначено, що ОСОБА1 як Голова Верховного Суду на той час, за версією слідства, власне, утворив та очолив організовану групу серед суддів Верховного Суду, які погодились за неправомірну вигоду ухвалювати судові рішення на користь попередньо визначених осіб. Як організатор цієї групи ОСОБА1 відповідав за такі дії: здійснення комунікації між усіма членами організованої групи; погодження кандидатур осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з попередньо визначеним результатом; визначення розміру неправомірної вигоди та порядку її розподілу між усіма членами організованої групи; безпосереднє одержання неправомірної вигоди, раніше наданої особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді; передання неправомірної вигоди, раніше одержаної від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, іншим суддям Верховного Суду.

У дисциплінарних скаргах вказано, що під час розслідування також з’ясувалося, що Адвокатське об’єднання «ОСОБА2 і партнери» використовувалося для маскування цієї злочинної діяльності. Під виглядом надання адвокатських послуг та юридичного супроводу учасники угруповання домовлялися про ухвалення рішень в інтересах їхніх «клієнтів» (фізичних або юридичних осіб) за певну «винагороду».

Береза М.В. зазначає, що адвокат Адвокатського об’єднання «ОСОБА2 і партнери» виступив посередником у переданні незаконної винагороди Голові Верховного Суду для подальшого ухвалення судового рішення в інтересах бізнесмена ОСОБА3. Йдеться про постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG».

Скаржник повідомляє, що, як вказує детектив, ОСОБА1 як організатор надав вказівку адвокату та нотаріусу, що належали до організованої групи, повідомити бізнесмену, що за ухвалення необхідних рішень він має надати ОСОБА1 та іншим суддям Верховного Суду неправомірну вигоду в розмірі 1 800 000 доларів США. Водночас ОСОБА1 повідомив адвоката та нотаріуса, що свою частину неправомірної вигоди вони мають визначити самостійно. Як наслідок, останні повідомили бізнесмена про необхідність надання неправомірної вигоди в загальному розмірі 2 700 000 доларів США.

Береза М.В. зазначає, що відповідно до записів розмов учасників організованої групи, яку оприлюднили представники НАБУ в мережі «Інтернет» у відеохостингу YouTube, чути, як ОСОБА1 розмовляє зі своєю довіреною особою – нотаріусом ОСОБА4 – щодо розподілу отриманої неправомірної вигоди (05:40–06:30):

«Голова ВС: Вы там по акционеру все себе с Олегом забрали? Правильно все? Все нормально?

Довірена особа Голови ВС: Ну. там же ж получается как? Смотри Голова ВС: Он рассчитался, все, с вами закрылся?

Довірена особа Голови ВС: 1 350 там.

Голова ВС: Да.

Довірена особа Голови ВС: Ты получил да? И еще осталось 450, да?

Голова ВС: Да, (1сл.).

Довірена особа Голови ВС: Да. Когда там это привезти?

Голова ВС: Ну, вы себе взяли уже? Правильно?

Довірена особа Голови ВС: Да.

Голова ВС: Там без проблем?

Довірена особа Голови ВС: Ну, там Олег. Олег же этим вопросом занимается. Когда?

Голова ВС: Ну, давай не сейчас. Я еще с теми еще несколько человек

не закрыты. Я думаю, что в пятницу.

Довірена особа Голови ВС: Смотри, по ОСОБА3 он как бы кейсы какие-то дает тоже.

Голова ВС: Ну давай, ми так и договаривались, потому что этот очень обиделся, очень».

Скаржник також зазначає, що запис містить частину розмови ОСОБА1 з нотаріусом ОСОБА4 під час отримання другої частини коштів у розмірі 450 000 доларів США (06:31–07:33):

«Голова ВС: Заходи, положи

Довірена особа Голови ВС: то, что я говорил, 450

Голова ВС: он с вами с Олегом рассчитался? Чтобы я не переживал?

Довірена особа Голови ВС: ну слушай, Олег этими вопросами занимается, я не в курсе, но я думаю, что да

Голова ВС: ты пойми, что как бы что я это для вас Довірена особа Голови ВС: ну для нас это такое

Голова ВС: потому что работаем, а нет никакого результата, я чисто вот этим руководствовался... потому что тот намного интересней, так многие судьи не поняли. Поэтому нужно чтобы он закрылся с вами или я все откачу назад

Довірена особа Голови ВС: а что там многие не участвовали?

Голова ВС: там люди рассчитывали конечно, но там можно было и так, и так, ну конечно он больше по закону».

Як повідомляє скаржник, кошти за ухвалення зазначеного судового рішення передавались кількома траншами: 3 травня була передана перша частина коштів – 1 348 800 доларів США, а 15 травня відбулося передання другої частини – 450 000 доларів США, під час якого ОСОБА1 було викрито. Після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА1, де передано частину неправомірної вигоди, 16 травня 2023 року суддю було затримано.

На переконання Берези М.В., очевидно, що суддя через самостійно організовану групу вступив у позапроцесуальні відносини з одним із учасників справи № 910/15551/20 з метою ухвалення позитивного судового рішення в інтересах цього учасника та через своїх довірених осіб отримав неправомірну вигоду для себе й інших суддів. Це виглядає особливо цинічно, адже встановлення позапроцесуальних відносин ініціювали саме суддя та його довірені особи, які займались пошуком «клієнтів», а не сторони процесу.

Такі дії судді, на думку скаржника, свідчать про відсутність у нього високих моральних якостей, наявності яких у судді вимагає суспільство.

На думку Берези М.В., вказані дії в сукупності призвели до негативних наслідків – підриву авторитету та довіри до судової влади, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, оскільки сприймаються суспільством як намагання суддів «заробити на своїх рішеннях».

У дисциплінарних скаргах також зауважено, що відповідно до встановленої правоохоронними органами інформації суддя та ексголова Верховного Суду ОСОБА1 утворив та очолив організовану групу, до складу якої увійшли судді Верховного Суду, які погодилися за неправомірну вигоду ухвалювати судові рішення на користь попередньо визначених осіб. Одним із таких рішень є постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 910/15551/20. Утім, за матеріалами слідства, такі замовні рішення могли ухвалюватися і в інших справах, навіть в інших судах, на які Князєв В.С. міг вчиняти вплив.

Такі дії судді, на думку скаржника, порушують етичні стандарти поведінки судді та через суспільну небезпечність віднесені законодавцем до злочину. Береза М.В. вважає, що Князєв В.С. допустив грубе порушення закону, яке мало негативні наслідки для авторитету правосуддя.

Ураховуючи наведене, скаржник зазначає, що дії судді Князєва В.С., про які вказано у дисциплінарних скаргах вчинялися свідомо та для отримання особистого майнового блага, що є очевидним, грубим та свідомим порушенням стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді, а отже, свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку.

Під час попередньої перевірки обставин, викладених у дисциплінарних скаргах Берези М.В., установлено таке.

Князєв Всеволод Сергійович, ____ року народження, Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначений на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

22 жовтня 2021 року Пленум Верховного Суду таємним голосуванням обрав Князєва В.С. Головою Верховного Суду (постанова Пленуму Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року № 10).

16 травня 2023 року постановою Пленуму Верховного Суду № 16 достроково припинено повноваження Голови Верховного Суду Князєва В.С. у зв’язку з висловленням йому недовіри.

16 травня 2023 року заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. вручив судді ОСОБА1 складене та підписане того самого дня письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (кримінальне провадження № ____ внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 травня 2023 року).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2023 року № 494/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 17 травня 2023 року № 2850/0/8-23 про надання згоди на утримання під вартою судді Верховного Суду Князєва В.С., підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Верховного Суду Князєва В.С.

На запит члена Вищої ради правосуддя від 1 грудня 2023 року Вищий антикорупційний суд листом від 6 грудня 2023 року (вх. № 6780/0/8-23) надіслав копії ухвал щодо обрання ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження йому строків тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2023 року у справі № 991/4344/23 клопотання старшого детектива НАБУ Сав’юка М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного 1 травня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____, задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, – 60 днів, до 14 липня 2023 року включно. Підозрюваного ОСОБА1 взято під варту в залі суду. Водночас підозрюваному ОСОБА1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 000 (сто сім мільйонів триста шістдесят тисяч) гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року у справі № 991/4344/23 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасовано в частині визначення підозрюваному ОСОБА1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 000 (сто сім мільйонів триста шістдесят тисяч) гривень. У цій частині постановлено нову ухвалу, якою клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Підозрюваному ОСОБА1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 75 000 000 (сімдесят п’ять мільйонів) гривень. В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2023 року залишено без змін.

У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжувався строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА1: ухвалою від 11 липня 2023 року у справі № 991/6032/23 – до 8 вересня 2023 року, ухвалою від 6 вересня 2023 року у справі № 991/7740/23 – до 16 жовтня 2023 року, ухвалою від 11 жовтня 2023 року у справі № 991/8873/23 – до 9 грудня 2023 року.

Водночас ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 991/7252/23 підозрюваному ОСОБА1 зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 55 000 000 (п’ятдесят п’ять мільйонів) гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 991/7740/23 зменшено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 45 000 000 (сорок п’ять мільйонів) гривень.

Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 липня 2023 року у справі № 991/5809/23 до 16 жовтня 2023 року, відповідно до повідомлення від 3 жовтня 2023 року досудове розслідування було завершено, триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 991/8873/23 підозрюваному ОСОБА1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 9 грудня 2023 року включно. Зменшено розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА1 як альтернативний запобіжний захід, до 35 000 000 (тридцять п’ять мільйонів) гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 листопада 2023 року у справі № 991/8873/23 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року у справі № 991/10584/23 підозрюваному ОСОБА1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 2 лютого 2024 року включно. Зменшено розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА1 як альтернативний запобіжний захід, до 27 000 000 (двадцять сім мільйонів) гривень.

Під час вирішення питання про наявність у діях судді Верховного Суду Князєва В.С. ознак дисциплінарного проступку врахуванню підлягає таке.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народу, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (частина перша статті 57 вказаного Закону).

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб із метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади (частини перша – п’ята статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 цього Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості, та демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об’єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до судів вищого рівня та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року № 8).

Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.

Відповідно до пунктів 3, 4, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

За результатами попередньої перевірки Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що викладені в дисциплінарних скаргах обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Верховного Суду Князєва В.С. ознак дисциплінарних проступків, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

a) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 106);

b) грубе порушення закону, що призвело до негативних наслідків (пункт 4 частини першої статті 106);

c) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями (пункт 8 частини першої статті 106).

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Князєва В.С. можуть містити ознаки істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила визначених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що стосовно судді Верховного Суду Князєва В.С. слід відкрити дисциплінарну справу за ознаками в його діях дисциплінарних проступків, визначених пунктами 3, 4, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.