Вища рада правосуддя, розглянувши скарги суддів Херсонського апеляційного суду Полікарпової Ольги Миколаївни, Бугрика Володимира Васильовича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20 про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності,
встановила:
25 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 3069/0/6-20 надійшла скарга судді Херсонського апеляційного суду Полікарпової О.М. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата) від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 червня 2020 року вказану скаргу передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
Скарга судді Херсонського апеляційного суду Полікарпової О.М. подана з дотриманням вимог та у строки, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
13 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 3317/0/6-20 надійшла скарга судді Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року вказану скаргу передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
Скарга судді Бугрика В.В. відповідає вимогам, визначеним Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Разом із тим скарга подана з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
У скарзі суддя Бугрик В.В. просив поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року № 649/2дп/15-19 з обґрунтуванням причин поважності пропуску строку для оскарження вказаного рішення.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 27 серпня 2020 року № 2482/0/15-20 клопотання судді Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В. про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20 задоволено; поновлено судді Херсонського апеляційного суду Бугрику В.В. строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20.
Суддів Бугрика В.В., Полікарпову О.М., Прокуратуру Херсонської області повідомлено про розгляд скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати 27 серпня 2020 року шляхом надіслання відповідних запрошень поштою, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення їх на засідання Вищої ради правосуддя. Роз’яснено учасникам можливість проведення засідання Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.
25 серпня 2020 року до Вищої ради правосуддя від судді Херсонського апеляційного суду Полікарпової О.М. надійшов лист, в якому повідомлено про неможливість взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя 27 серпня 2020 року у зв’язку із зайнятістю в розгляді судових справ та викладено прохання розглядати скаргу за її відсутності.
У засідання Вищої ради правосуддя 27 серпня 2020 року судді Херсонського апеляційного суду Бугрик В.В., Полікарпова О.М. та скаржник не з’явились.
Вища рада правосуддя, вивчивши скарги та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., встановила таке.
Бугрик Володимир Васильович рішенням І сесії Херсонської обласної ради народних депутатів XXI скликання від 3 квітня 1990 року № 31 обраний народним суддею Генічеського районного народного суду Херсонської області, Постановою Верховної Ради України від 15 жовтня 1998 року № 184-XIV обраний на посаду судді Херсонського обласного суду безстроково. З 20 серпня 2001 року працював суддею апеляційного суду Херсонської області, утвореного на базі Херсонського обласного суду. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Херсонського апеляційного суду.
Полікарпова Ольга Миколаївна рішенням XIІ сесії Херсонської обласної ради народних депутатів XXI скликання від 26 січня 1993 року № 238 обрана народним суддею Іванівського районного народного суду Херсонської області, Постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року № 731-IV обрана на посаду судді Іванівського районного суду Херсонської області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2006 року № 471-V обрана на посаду судді апеляційного суду Херсонської області безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведена на посаду судді Херсонського апеляційного суду.
24 травня 2019 року за вхідним № 626/0/13-19 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Херсонської області, подана прокурором Херсонської області Тригубенком В.М., на дії суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпової О.М. під час розгляду апеляційної скарги прокурора Мошковського П.Г. на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 766/22962/18 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 14, пунктом 11 частини другої статті 115, частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України (далі – кримінальне провадження № 766/22962/18).
Як вказано у дисциплінарній скарзі, 3 квітня 2019 року Херсонським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора. Ухвалою судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. апеляційний розгляд призначено на 7 травня 2019 року (за 10 діб до закінчення обраного ОСОБА_2 строку запобіжного заходу). У вказаний день апеляційний розгляд не відбувся, оскільки судді Калініна О.В. та Коломієць Н.О., які входили до складу колегії суддів, заявили самовідвід від розгляду справи з огляду на те, що брали участь у цьому провадженні під час досудового розслідування.
Повторно кримінальне провадження № 766/22962/18 не було розподілене у зв’язку з недостатньою кількістю суддів для розподілу цього кримінального провадження.
Зборами суддів від 10 травня 2019 року до апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження були залучені судді судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2019 року кримінальне провадження № 766/22962/18 розподілено колегії суддів у складі Калініченка І.С., Полікарпової О.М., Бугрика В.В.
Автор дисциплінарної скарги зауважив, що 13 травня 2019 року під час судового засідання з розгляду цього кримінального провадження колегія суддів залучила двох перекладачів, у тому самому судовому засіданні задовольнила заяву обвинуваченого та його захисника про відвід цих перекладачів та відклала судовий розгляд до 15 травня 2019 року.
На думку Прокуратури Херсонської області, відвід перекладачів з підстав їхньої некомпетентності суперечить попередньому рішенню цієї колегії суддів, яким вказаних осіб залучено як перекладачів у кримінальному провадженні.
Крім того, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 травня 2019 року задоволено заяви суддів про самовідвід Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. Як підставу самовідводу судді у заявах зазначили, що близький родич потерпілого працював помічником судді в цивільній палаті Апеляційного суду Херсонської області, а також що вони не мають достатньої судової практики для розгляду кримінального провадження.
На думку автора дисциплінарної скарги, ця ухвала є необґрунтованою, оскільки вказані підстави були відомі суддям Бугрику В.В. та Полікарповій О.М. ще до 10 травня 2019 року.
Прокурор Херсонської області Тригубенко В.М. зауважив, що 14 травня 2019 року кримінальне провадження № 766/22962/18 не було розподілено через недостатню кількість суддів для його розподілу, а 17 травня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв’язку із закінченням строку дії ухвали про тримання під вартою.
У зв’язку з викладеним скаржник просив притягнути суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпову О.М. до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати від 23 грудня 2019 року № 3588/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпової О.М.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20 притягнуто суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпову О.М. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. та припинено дисциплінарне провадження стосовно нього.
Підставою притягнення суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені під час перевірки Другою Дисциплінарною палатою обставини, які свідчать про вчинення вказаними суддями дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу (самовідводу)).
Як зазначили судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. у скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20, вони вважали, що не можуть розглядати кримінальну справу, оскільки є суддями цивільної спеціалізації і не мають достатньо досвіду для розгляду справ за правилами кримінального судочинства. Крім того, при розподілі кримінального провадження № 766/22962/18 не було дотримано принципу, визначеного частиною першою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким справи розподіляються для розгляду з урахуванням спеціалізації суддів. До повноважень зборів суддів належить визначення складу палат та постійно діючих колегій, а розподіл справ між суддями та визначення складу колегії суддів має здійснюватися шляхом автоматизованого розподілу справи, як того вимагають частина шоста статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. вказали, що, обґрунтовуючи підстави притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата зазначила, що вони не дотримались правил щодо заявлення самовідводу, у висловлених ними мотивах відсутній об’єктивний критерій визначення наявності чи відсутності їхньої безсторонності.
Посилання на те, що один із працівників апарату суду є родичем потерпілого, а також на недостатню кваліфікацію не свідчить про упередженість суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18.
Суддя Полікарпова О.М. вказала, що її пояснення про наявність об’єктивної підстави для самовідводу, а саме перевищення зборами суддів повноважень у частині визначення колегії суддів для розгляду конкретної судової справи та порушення порядку авторозподілу, Друга Дисциплінарна палата оцінила критично з огляду на те, що у заяві про самовідвід такі твердження не вказані.
Судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. вважають, що Друга Дисциплінарна палата залишила поза увагою, що такі підстави були предметом обговорення колегії суддів і в ухвалі Херсонського апеляційного суду від 14 травня 2020 року № 766/22962/18 про задоволення самовідводу як одну з підстав зазначено відсутність у них необхідної спеціалізації для розгляду кримінального провадження. Таким чином, як вбачається зі змісту наведеного судового рішення, судді стверджували про відсутність у них необхідної спеціалізації з посиланням на пункт 5 частини першої статті 75 КПК України як на підставу для самовідводу у кримінальному провадженні № 766/22962/18.
На переконання суддів Полікарпової О.М. та Бугрика В.В., додержання принципу спеціалізації є гарантією забезпечення здійснення судом правосуддя найбільш кваліфіковано, без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи, тим більш цієї, в якій підсудний на той час вже 10 місяців тримався під вартою.
У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Такі порушення констатовано, зокрема, в рішеннях у справах «Фельдман проти України» від 8 квітня 2010 року, «Фіндлей проти Сполученого Королівства» та в інших, де Суд нагадує, що для вирішення питання, чи можливо вважати цей суд «незалежним», слід звернути увагу inter alia на спосіб призначення його членів, строки перебування їх на посаді.
Отже, важливою обставиною, що впливає на законність складу суду, є додержання процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження.
Судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. зазначили, що 13 травня 2019 року судове засідання закінчилось уже після закінчення робочого часу, а питання про самовідвід колегія суддів вирішувала вранці 14 травня 2019 року. Така терміновість зумовлена тим, що через три дні закінчувався строк тримання під вартою обвинуваченого, якому на той час інкримінувався замах на вбивство. Колегія суддів досліджувала, чи впливає на законність розподілу справи відсутність у них необхідної спеціалізації, при тому що рішення зборів суддів про зміну їм спеціалізації було чинним.
Судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. вказали, що є неспростованим той факт, що під час перебування суддів у нарадчій кімнаті обвинувачений висловлював нарікання та зауваження, що кримінальне провадження стосовно нього розглядають судді судової палати з розгляду цивільних справ. На думку суддів Полікарпової О.М. та Бугрика В.В., навіть за відсутності вказаних зауважень обвинуваченого судді відповідно до пункту 5 частини першої статті 75 КПК України зобов’язані були заявити самовідвід.
Зазначаючи в оскаржуваному рішенні про те, що судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. не дотрималися правил щодо заявлення самовідводу, а у висловлених ними мотивах відсутній об’єктивний критерій визначення наявності чи відсутності їхньої безсторонності, Друга Дисциплінарна палата не звернула увагу, що відсутність у суддів необхідної спеціалізації є самостійною підставою для заявлення самовідводу, передбаченою статтею 75 КПК України. На переконання суддів Полікарпової О.М. та Бугрика В.В., вони не могли розглядати зазначену вище справу, і це є вирішальним під час розгляду питання про законність заявленого самовідводу.
Судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. вказали, що, заявляючи самовідвід, сподівались, що правильно розуміють положення Бангалорських принципів, в яких неодноразово зазначається, що компетентність та незалежність судді мають велике значення для виконання судами своєї ролі з підтримки конституціоналізму та правопорядку, подальшого розвитку довіри до суду, тому вважають, що в їхніх діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. просили скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20 про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.
З оскаржуваного рішення вбачається, що Другою Дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарної справи встановлено таке.
2 квітня 2019 року судді Херсонського апеляційного суду Калініченку І.С. як доповідачу передано матеріали кримінального провадження № 766/22962/18 за апеляційною скаргою прокурора Мошковського П.Г. на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року, якою задоволено клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Горішнього О.О., обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № __________________ від 6 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 14, пунктом 11 частини другої статті 115, частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України (далі – КК України), повернуто прокурору Херсонської області як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення недоліків. У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовлено. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено на 60 діб.
Ухвалою судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. від 3 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам судового розгляду право подати до 12 квітня 2019 року письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора Мошковського П.Г.
12 квітня 2019 року до Херсонського апеляційного суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого, в яких, з-поміж іншого, повідомлялося, що обвинувачений ОСОБА_1 утримується в СІЗО № 1 Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)», а не в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», куди було скеровано повістку про виклик у судове засідання.
Ухвалою судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. від 12 квітня 2019 року підготовчі дії у кримінальному провадженні закінчено та призначено судовий розгляд на 7 травня 2019 року.
26 квітня 2019 року на адресу Херсонського апеляційного суду з державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» надійшла розписка про вручення обвинуваченому копії ухвали Херсонського апеляційного суду від 3 квітня 2019 року про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги прокурора.
2 травня 2019 року до суду надійшло клопотання одного із захисників обвинуваченого про перенесення судового засідання на іншу дату та проведення його в режимі відеоконференції. Необхідність відкладення судового розгляду захисник обґрунтовував відрядженням до Сполученого Королівства Великої Британії задля участі у судовому засіданні на стороні Держави Україна до 16 травня 2019 року включно.
Під час судового засідання 7 травня 2019 року сторона захисту заявила відвід перекладачу, судді Калініна О.В. та Коломієць Н.О. заявили самовідвід, оскільки брали участь у розгляді цього кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 7 травня 2019 року заяви цих суддів задоволено.
Того самого дня проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, вказане кримінальне провадження не було розподілено через брак потрібної кількості суддів для здійснення розподілу.
10 травня 2019 року були проведені збори суддів Херсонського апеляційного суду.
Рішенням зборів суддів Херсонського апеляційного суду від 10 травня 2019 року № 6 внесено зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу Херсонського апеляційного суду в частині організації роботи судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду, у тому числі визначення спеціалізацій та складів колегій.
Зокрема, пункт 2 доповнено абзацом такого змісту: «У зв’язку з неможливістю автоматизованого розподілу між суддями судової палати з розгляду кримінальних справ кримінального провадження № 11-кп/819/382/19 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1, _____________________ народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 14, пунктом 11 частини другої статті 115, частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 КК України, та з метою формування автоматизованою системою документообігу суду складу колегії суддів для розгляду зазначеного кримінального провадження, визначити, виключно на час автоматизованого розподілу цього провадження, спеціалізацію з розгляду апеляційних скарг, апеляцій на вироки, ухвали, постанови суддів місцевих судів та визначення підсудності, суддям судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Бугрику В.В., Майданіку В.В., Полікарповій О.М.».
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2019 року вказане кримінальне провадження було розподілено колегії суддів у такому складі: доповідач – Калініченко І.С., члени колегії – Полікарпова О.М., Бугрик В.В.
Того самого дня учасників судового розгляду повідомлено про призначення судового засідання на 13 травня 2019 року.
У судовому засіданні 13 травня 2019 року встановлено, що перекладач ОСОБА_2 не володіє вірменською мовою, а перекладач ОСОБА_3 не володіє українською мовою, якою ведеться кримінальне провадження, тобто перекладачі у розумінні пункту 3 частини третьої статті 86 КК України не є компетентними перекладачами для перекладу з української мови на вірменську.
Ухвалою суду від 13 травня 2019 року задоволено заяву захисника Горішнього О.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід зазначених перекладачів, судове засідання відкладено.
Разом із тим головуючий суддя Калініченко І.С. висловив окрему думку щодо незгоди з ухвалою від 13 травня 2019 року, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вільно спілкувався російською мовою, а отже, у такий спосіб зловживає своїми правами, маючи на меті затягування судового розгляду.
Під час судового засідання наступного дня, 14 травня 2019 року, судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. заявили самовідвід, обґрунтовуючи його тим, що потерпілий ОСОБА_1 є родичем ОСОБА_4, який тривалий час працював помічником судді судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 травня 2019 року заяви суддів Полікарпової О.М. та Бугрика В.В. про самовідвід задоволені. Головуючий суддя Калініченко І.С. стосовно цієї ухвали висловив окрему думку.
На думку судді Калініченка І.С., заяви про самовідвід суддів Полікарпової О.М., Бугрика В.В. задоволенню не підлягають, оскільки їх було визначено для розгляду цього кримінального провадження, вони мають достатній досвід роботи суддями судів загальної юрисдикції. Крім того, відсутні будь-які підтвердження, що ОСОБА_4 працював помічником саме судді Бугрика В.В. або Полікарпової О.М. та що він є близьким родичем потерпілого.
14 травня 2019 року повторний автоматизований розподіл вказаного кримінального провадження не відбувся, оскільки у Херсонському апеляційному суді не вистачало достатньої кількості суддів для розподілу справи.
Згідно із наданою копією звукозапису судового засідання з розгляду кримінального провадження № 766/22962/18 15 травня 2019 року захисники обвинуваченого у судове засідання не з’явились, обвинуваченому було повідомлено про самовідвід суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. від розгляду цього кримінального провадження та роз’яснено про неможливість розгляду кримінального провадження стосовно нього Херсонським апеляційним судом.
Того самого дня до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду направлено подання про визначення підсудності для вирішення питання про направлення кримінального провадження № 766/22962/18 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Із часу направлення подання обвинувачений ОСОБА_1 рахувався за Верховним Судом.
17 травня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» у зв’язку із закінченням строку дії ухвали про тримання під вартою.
21 травня 2019 року матеріали вказаного кримінального провадження надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2019 року задоволено подання Херсонського апеляційного суду, матеріали кримінального провадження № 766/22962/18 направлено для розгляду до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 1 серпня 2019 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Прокуратури Херсонської області Мошковського П.Г. – без задоволення.
Кваліфікуючи дії суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. та вирішуючи питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата виходила із такого.
Згідно зі статтею 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
За наявності підстав, передбачених статтями 75–79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).
Головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу – запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об’єктивного та суб’єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об’єктивний критерій, слід з’ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об’єктивного критерію Суд вказує, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснено, що відчуття упередженості – це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Зловживання правом на самовідвід не допускається. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об’єктивного рішення у справі.
Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
Статтями 7, 8 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок, здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом. Зазначені обов’язки судді є професійними стандартами, що є тією моделлю поведінки, яку суддя повинен ставити своєю ціллю і якої повинен дотримуватися.
Друга Дисциплінарна палата встановила, що судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. не дотрималися правил щодо заявлення самовідводу, у висловлених ними мотивах відсутній об’єктивний критерій визначення наявності чи відсутності їхньої безсторонності.
Зокрема, посилання на те, що один із працівників апарату суду є родичем потерпілого, а також на недостатню кваліфікацію суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. не є підставами стверджувати про їхню упередженість під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18. Ні з пояснень суддів, ні зі змісту ухвали від 14 травня 2019 року не вбачається, чи мають стосунки із працівником суду (родичем потерпілого) такі природу та ступінь, що можуть свідчити про безсторонність суду.
Друга Дисциплінарна палата зазначила, що твердження судді Полікарпової О.М. про існування у неї такої підстави для самовідводу, як перевищення зборами суддів повноважень у частині визначення колегії суддів для розгляду конкретної судової справи та порушення порядку авторозподілу, не є переконливими, оскільки у її заяві про самовідвід такі твердження не зазначені, та в матеріалах кримінального провадження не містяться.
Судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. були залучені до участі у розгляді вказаного кримінального провадження 10 травня 2019 року, а отже, до 14 травня 2019 року (дата заявлення самовідводів) як професійні судді із досвідом роботи на посаді судді понад 29 та 26 років відповідно мали достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в якому судом першої інстанції неодноразово вирішувалися питання про відвід перекладачів, і за результатами розгляду цих відводів були прийняті процесуальні рішення.
При цьому судді хоч і зазначили про проведення автоматизованого розподілу справи з урахуванням рішення зборів суддів, однак не вказали, які заборони, визначені КПК України, було порушено, а отже, не зазначили і про наявність обставин, що виключали їхню участь у кримінальному провадженні № 766/22962/18.
Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя вважає, що Друга Дисциплінарна палата дійшла правильного висновку, що дії суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М. охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу (самовідводу)).
Також Друга Дисциплінарна палата правильно зазначила, що судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. проявили несумлінність під час розгляду кримінального провадження стосовно особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, а доказів умисності вчинених проступків не встановлено.
Доводи скарг суддів Полікарпової О.М. та Бугрика В.В. не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони аналогічні поясненням, наданим суддями під час здійснення дисциплінарного провадження, і Друга Дисциплінарна палата надала їм відповідну оцінку. Зокрема, як зазначено в оскаржуваному рішенні, Дисциплінарна палата критично оцінила надані суддями пояснення, оскільки вони не спростовують вчинення ними під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18 дій, що охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також необґрунтованими є доводи скарг про те, що до повноважень зборів суддів належить визначення складу палат та постійно діючих колегій, а розподіл справ між суддями та визначення складу колегії суддів має здійснюватися шляхом автоматизованого розподілу справи, як того вимагають частина шоста статті 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до пункту 1 розділу VII «Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у відповідній редакції), збори суддів відповідного суду визначають спеціалізації кожного судді такого суду відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого Державною судовою адміністрацією України. Для кожного судді може бути визначена більш ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації.
Перевіривши доводи скарг суддів Полікарпової О.М., Бугрика В.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Друга Дисциплінарна палата правильно встановила достатні підстави вважати, що дії судді Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М. містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Друга Дисциплінарна палата під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М., як передбачено частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», врахувала особи суддів, характер та наслідки вчинених ними дисциплінарних проступків, ступінь їхньої вини.
За наведених обставин Вища рада правосуддя вважає, що застосування до суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненим ними проступкам.
Таким чином, за результатами розгляду скарг суддів Полікарпової О.М., Бугрика В.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20 про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя дійшла висновку про залишення вказаного рішення без змін.
Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 червня 2020 року № 1828/2дп/15-20 про притягнення суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика Володимира Васильовича, Полікарпової Ольги Миколаївни до дисциплінарної відповідальності.
Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Члени Вищої ради правосуддя
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
В.І. Данішевська
Л.Б. Іванова
Н.С. Краснощокова
В.В. Матвійчук
Т.С. Розваляєва
В.В. Шапран
Л.А. Швецова
С.Б. Шелест
