Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Мороза М.В. та залученого із Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О. за результатами попередньої перевірки скарги адвоката Шепітка Григорія Івановича стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса Анатолія Володимировича та доданих до неї матеріалів,
встановила:
19 січня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Шепітка Г.І. на дії судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. під час розгляду клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду місця події (вх. № Ш-175/0/7-23).
З метою недопущення порушення вимог Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» Вища рада правосуддя 5 серпня 2021 року ухвалила рішення № 1809/0/15-21 про зупинення з 5 серпня 2021 року розподілу між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 237.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2023 року № 1115/0/15-23 протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2023 року справу передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О., яка провела попередню перевірку та склала висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.
Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Квашу О.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. з огляду на таке.
Попередньою перевіркою встановлено, що в межах кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 із 24 жовтня 2020 року по 25 жовтня 2020 року старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області Губський О.В. за участю прокурора Одеської обласної прокуратури Піщевята І.І., понятих, перекладачів, спеціалістів, слідчого Пащука С.І., оперуповноважених Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України Васильчука М.М., Воронова І.О., адвоката Бабкової Т.Є. та затриманих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, провів огляд місця події, а саме належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Фарма» (далі – ТОВ «Фарма») складського приміщення № 2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого виявив та вилучив низку речей і документів, які зберегли сліди злочину.
26 жовтня 2020 року до провадження судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області Тригубенка Т.В., погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури Піщевятом І.І., про надання дозволу на проведення старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області майором юстиції Губським О.В. огляду в межах кримінального провадження від 16 січня 2020 року № ІНФОРМАЦІЯ_1 складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ТОВ «Фарма», з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, сильнодіючих чи отруйних речовин, документів щодо їх незаконного придбання, перевезення, зберігання, а також інших речей і документів, електронних носіїв інформації, флешнакопичувачів, комп’ютерної техніки, записників, нотаток, предметів та документів, які зберегли сліди злочину.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні дві, протилежні за змістом, проте постановлені за результатами розгляду судом одного й того самого питання ухвали, а саме ухвала слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. від 28 жовтня 2020 року (справа № 522/18725/20, провадження № 1-кс/522/14119/20), якою в задоволенні вказаного клопотання відмовлено з підстав, що кримінальним процесуальним законом не передбачено санкціонування проведення огляду місця події, та ухвала слідчого судді Деруса А.В. від 30 жовтня 2020 року (справа № 522/18725/20, провадження № 1-кс/522/14119/20), якою вказане клопотання задоволено, слідчому Губському О.В. надано дозвіл на проведення огляду.
2 квітня 2021 року до провадження Суворовського районного суду міста Одеси з Одеської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 305, частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (справа № 523/5727/21).
У відповідь на запит захисника обвинувачених – адвоката Шепітка Г.І. Приморський районний суд міста Одеси 19 вересня 2022 року повідомив, що електронна картка провадження № 1-кс/522/14119/20 містить, зокрема:
ухвалу від 28 жовтня 2020 року (провадження № 1-кс/522/14119/20), створену користувачем автоматизованої системи діловодства суду (далі – АСДС) «Дерус» 28 жовтня 2020 року об 11:11, підписану електронним цифровим підписом та надіслану до ЄДРСР;
ухвалу від 30 жовтня 2020 року (провадження № 1-кс/522/14119/20), створену користувачем АСДС «Дерус» 30 жовтня 2020 року о 15:51, підписану електронним цифровим підписом та надіслану до ЄДРСР;
супровідний лист, створений діловодом суду 9 вересня 2022 року о 13:55, згідно з яким «фіксування судового засідання від 28.10.2022, в якому було розглянуто клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області Тригубенко Т.В. про проведення огляду місця події по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, за допомогою звукозаписуючого технічного запису не здійснювалось»;
супровідний лист, створений діловодом суду 12 вересня 2022 року о 09:31, згідно з яким «судове засідання 28.10.2020 за клопотанням старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області Тригубенко Т.В. про проведення огляду місця події по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України не проводилось, у зв’язку із чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалось».
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14 жовтня 2022 року за клопотанням адвоката Шепітка Г.І. з Приморського районного суду міста Одеси витребувано роздруківки вказаних електронних документів, такі документи було надано.
Вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2023 року у справі № 523/5727/21:
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 305, частиною третьою статті 307 КК України, йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців, із конфіскацією належного йому на праві власності майна;
ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 305, частиною третьою статті 307 КК України, йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років, із конфіскацією належного йому на праві власності майна;
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 305, частиною третьою статті 307 КК України, йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років 3 (три) місяці, з конфіскацією належного йому на праві власності майна;
ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 305, частиною третьою статті 307 КК України, йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років, із конфіскацією належного йому на праві власності майна.
На підставі частини п’ятої статті 72 КК України засудженим, кожному окремо, зараховано у строк відбутого покарання час попереднього ув’язнення в період із 24 жовтня 2020 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні один день попереднього ув’язнення – один день позбавлення волі.
Як зазначено у вказаному вироку, в матеріалах кримінального провадження наявні дві ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси щодо перевірки правомірності проведеної у невідкладному випадку слідчої дії, а саме ухвала від 28 жовтня 2020 року про відмову в наданні дозволу на проведення огляду та ухвала від 30 жовтня 2020 року про надання дозволу на проведення огляду.
При цьому, як убачається із письмової відповіді слідчого судді на запит прокурора, судове засідання 28 жовтня 2020 року з розгляду відповідного клопотання слідчого не проводилося, у зв’язку із чим його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 вересня 2022 року прокурор самостійно виявив факт наявності зазначених вище протилежних ухвал слідчого судді з одного і того самого питання в електронній системі документообігу Приморського районного суду міста Одеси та в ЄДРСР, у зв’язку із чим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 361 КК України (в редакції, що діяла з 1 липня 2020 року до 2 квітня 2022 року) (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації).
Надаючи оцінку викладеному, суд зазначив, що клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора (частина четверта статті 234 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)), що передбачає обов’язкове проведення судового засідання. Таким чином, визнаний слідчим суддею факт непроведення такого засідання 28 жовтня 2020 року не відповідає вимозі процесуального закону та, як наслідок, ставить під сумнів правомірність постановлення цим слідчим суддею ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого.
Крім того, перевіряючи існування підстав для проникнення слідчого до складського приміщення, що визнано правомірним іншою ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2020 року, суд зазначив, що положеннями статей 233 та 237 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до іншого володіння з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Безпосереднє переслідування особи, що підозрюється у вчиненні злочину, розуміється як слідування за особою безперервно протягом певного часу, без втрати переслідувачем переслідуваного з поля зору, що здійснюється стосовно особи, якій вручено повідомлення про підозру, або яку застали на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення. У такому випадку слідчий, за погодженням із прокурором, чи прокурор зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися із клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до іншого володіння без ухвали слідчого судді.
Суд погодився з доводом сторони захисту, що клопотання слідчого та ухвали слідчого судді від 30 жовтня 2020 року мають недолік, який полягає в незазначенні конкретної підстави невідкладного проведення слідчої дії.
Варто зауважити, що згідно з наведеними у вироку висновками суду, з урахуванням обставин проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НС(Р)Д) в їх сукупності та використання результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні, суд не вбачав підстав для визнання протоколів затримання, протоколу огляду місця події та майна, вилученого за результатами такого огляду, недопустимими доказами.
Не погоджуючись із вказаним вироком суду, представник засуджених звернувся до Одеського апеляційного суду з відповідною апеляційною скаргою.
Як встановлено за результатами моніторингу інформації, розміщеної в ЄДРСР, ухвалою Одеського апеляційного суду від 8 січня 2024 року підготовку кримінального провадження до апеляційного розгляду визнано закінченою, справу призначено до апеляційного розгляду на 12 січня 2024 року.
Наразі розгляд справи триває.
Звертаючись до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою, адвокат Шепітко Г.І. вказує, що наявність двох, діаметрально протилежних за змістом ухвал із розгляду одного й того самого клопотання не є технічною помилкою, оскільки в ухвалі від 28 жовтня 2020 року суддя Дерус А.В. дійшов обґрунтованого та законного висновку про відмову в задоволенні клопотання з підстав, що кримінальним процесуальним законом не передбачено санкціонування проведення огляду місця події. Водночас постановлення суддею Дерусом А.В. ухвали від 30 жовтня 2020 року свідчить про вплив на нього правоохоронних органів, ігнорування суддею правил судочинства, згідно з якими жодна норма процесуального права не дозволяє суду повертатись до раніше вирішених питань та змінювати раніше прийняте рішення, окрім як шляхом перегляду за нововиявленими обставинами.
У скарзі зазначено, що слідчий суддя Дерус А.В. постановив не тільки дві діаметрально протилежні ухвали, але й надав на запити прокуратури дві діаметрально протилежні відповіді з роз’ясненнями щодо ухвали від 28 жовтня 2020 року, що також може свідчити про неправомірність дій судді та вплив на нього з боку правоохоронців.
Щодо ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2020 року, якою суддя Дерус А.В. надав дозвіл на проведення старшим слідчим Губським О.В. огляду місця події в межах кримінального провадження від 16 січня 2020 року № ІНФОРМАЦІЯ_1, адвокат Шепітко Г.І. зазначив, що, ухвалюючи вказане рішення, зазначений слідчий суддя не переконався у правомірності проникнення правоохоронців до приміщення № 2 на АДРЕСА_1.
Скаржник наголосив, що у правоохоронців не було згоди володільця приміщення (орендаря), відсутня ухвала суду про дозвіл на проникнення у приміщення, обшук у порядку частини третьої статті 233 КПК України не оформлювався, отже, визначених частиною третьою статті 233 КПК України підстав для проведення обшуку до отримання ухвали слідчого судді у правоохоронців не було.
Правовою підставою проникнення до приміщення старший слідчий Губський О.В. визначив заяву ОСОБА_5, на той час директора ТОВ «Фарма», якому належить складське приміщення № 2 на АДРЕСА_1, згідно з якою він нібито надав добровільну згоду на огляд або обшук вказаного складського приміщення.
Разом із тим вказану вище заяву до матеріалів клопотання старшого слідчого Тригубенка Т.В. від 26 жовтня 2020 року не долучено і не могло бути долучено, оскільки після допиту ОСОБА_5 в судовому засіданні сторона захисту дізналась, що до моменту проникнення згоди ОСОБА_5 правоохоронцям не надавав, вказавши, що написав цей «папірець» приблизно через 3 (три) тижні після обшуку, під диктування слідчого, під час допиту.
Адвокат Шепітко Г.І. вказав, що інформація про допит свідка ОСОБА_5 з його зізнанням у сприянні правоохоронцям у фабрикуванні матеріалів вказаного кримінального провадження набула суспільного резонансу та була опублікована у засобах масової інформацїї (https://alternatyva.org/2022/08/10/sprava-stolittia-pro-120-kilohram-kok...).
Скаржник вважає, що викладені ним обставини свідчать про допущення суддею Дерусом А.В. очевидних і послідовних порушень норм процесуального права, вчинених під впливом правоохоронних органів, які, у свою чергу, мали на меті приховати факти власних свідомих та свавільних порушень норм процесуального права, нехтування правами людини та відвертої самовпевненості в безкарності своїх дій.
У зв’язку з наведеним автор скарги просить притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «б», «г» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
умисного або внаслідок недбалості: незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Дерус А.В., надаючи за пропозицією доповідача пояснення по суті дисциплінарної скарги адвоката Шепітка Г.І., зазначив, що 26 жовтня 2020 року до його провадження надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області Тригубенка Т.В., погоджене із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Піщевятом І.І., про проведення огляду місця події в межах кримінального провадження від 16 січня 2020 року № ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 305 КК України, у належній ТОВ «Фарма» будівлі за адресою: АДРЕСА_1, з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, сильнодіючих чи отруйних речовин, документів щодо їх незаконного придбання, перевезення, зберігання, а також інших речей та документів, електронних носіїв інформації, флешнакопичувачів, комп’ютерної техніки, записників, нотаток, предметів та документів, які зберегли сліди злочину.
Як вказав суддя, з матеріалів клопотання слідчого вбачалось, що під час огляду 24 жовтня 2020 року у складському приміщенні № 2 (АДРЕСА_1) виявлено та вилучено 114 округлих брикетів з надписами «МАМ» із білою порошкоподібною речовиною вагою брутто 122,188 кг, яка згідно з експрес-тестом містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, а саме кокаїн.
Відповідно до вимог статті 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп’ютерних даних.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Суддя Дерус А.В. пояснив, що, ознайомившись з матеріалами клопотання, вислухавши в судовому засіданні думку слідчого, беручи до уваги суспільний інтерес, оскільки кримінальне провадження, в межах якого проведено огляд, пов’язане з незаконним обігом наркотичних засобів – кокаїну в особливо великих розмірах, він встановив наявність підстав, передбачених статтею 234 КПК України, для надання дозволу на огляд. Отже, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2020 року клопотання старшого слідчого Тригубенка Т.В. про проведення огляду було задоволено, старшому слідчому в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області майору юстиції Губському О.В. надано дозвіл на проведення в межах кримінального провадження від 16 січня 2020 року № ІНФОРМАЦІЯ_1 огляду складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ТОВ «Фарма», з метою виявлення та вилучення вказаних у клопотанні речей та документів, які зберегли сліди злочину.
Суддя Дерус А.В. зауважив, що під час підготовки пояснень по суті відомостей, викладених у скарзі адвоката Шепітка Г.І., щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення норм процесуального права під час розгляду справи № 522/18725/20 (провадження № 1-кс/522/14119/20) він встановив наявність ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 28 жовтня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого Т. Тригубенка про проведення в межах кримінального провадження від 16 січня 2020 року № ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 305 КК України, огляду місця події – складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ТОВ «Фарма».
Як наголошує суддя, зазначену ухвалу в межах розгляду справи № 522/18725/20, провадження № 1- кс/522/14119/20, він не постановляв, у зв’язку із чим 11 грудня 2023 року направив доповідну записку керівнику апарату Приморського районного суду міста Одеси із проханням провести за вказаним фактом службову перевірку.
На переконання судді Деруса А.В., викладені у скарзі адвоката Шепітка Г.І. відомості є абсолютно безпідставними та жодним чином не підтверджують вчинення ним будь-якого дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а сама скарга ґрунтується виключно на особистому несприйнятті адвокатом рішення, прийнятого за результатами розгляду клопотання слідчого про проведення огляду.
Згідно із статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (стаття 9 КПК України).
Відповідно до статті 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 237 КПК України (в редакції, чинній на час розгляду суддею Дерусом А.В. клопотання слідчого) встановлено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Частиною четвертою статті 234 КПК України регламентовано, що клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
Згідно із частиною шостою статті 234 КПК України (в редакції, чинній на час розгляду суддею Дерусом А.В. клопотання слідчого) у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею. Відповідно до частин першої, другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом.
Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено таку підставу притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, як умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 грудня 2019 року у справі № 826/10083/14, адміністративне провадження № К/9901/14874/18, К/9901/14877/18).
Відповідно до вимог частини другої статті 235 КПК України (в редакції, чинній на дату розгляду відповідного клопотання), ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:
1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Як убачається із тексту ухвал слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. від 28 жовтня 2020 року та від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/18725/20, провадження № 1-кс/522/14119/20, кожне із вказаних судових рішень містить норми законодавства, які регулюють відповідні відносини, пояснення про факти, які є основою висновку суду, та самі висновки. Ухвала від 30 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого, фактично містить складові, передбачені частиною другою статті 235 КПК України.
Отже, доводи скаржника щодо допущення суддею Дерусом А.В. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за результатами проведеної попередньої перевірки слід вважати непідтвердженими.
Щодо доводів скаржника про вчинення суддею Дерусом А.В. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості), вони є неспроможними з огляду на те, що об’єктивна сторона вказаного дисциплінарного проступку полягає в порушенні суддею норм процесуального права, що, зазвичай, спрямовані на забезпечення обвинуваченому права на захист, а також перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу (право користуватися правничою допомогою, мати представника тощо), у цьому ж конкретному випадку слідчий суддя розглядав клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду шляхом постановлення ухвали суду як санкції, дозвільного (або відмовного) процесуального документа.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Шепітка Г.І. було встановлено наявність у ЄДРСР та АСДС Приморського районного суду міста Одеси двох протилежних за змістом ухвал (від 28 та 30 жовтня 2020 року), постановлених суддею Приморського районного суду міста Одеси Дерусом А.В., з одного й того самого питання – за результатами розгляду клопотання слідчого від 26 жовтня 2020 року про надання дозволу на огляд складського приміщення в межах здійснення розслідування кримінального провадження (про відмову у задоволенні клопотання і про надання дозволу на проведення огляду відповідно). При цьому огляд як невідкладну дію попередньо здійснили представники правоохоронних органів із 24 жовтня по 25 жовтня 2020 року, що супроводжувалося виявленням і вилученням речей та документів, що зберегли ознаки злочину, та затриманням причетних до злочину осіб.
З наданих за підписом судді Деруса А.В. відповідей на запит органу прокуратури убачається, що фіксація судового засідання 28 жовтня 2020 року з розгляду клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду не проводилася.
За заявою органів прокуратури за вказаних обставин порушено кримінальне провадження № ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 361 КК України, розгляд якого не завершено. За фактом виявлення ухвали від 28 жовтня 2020 року суддя Дерус А.В. ініціював проведення службового розслідування.
Зазначене підтверджує неузгодженість та суперечливість обставин розгляду суддею Дерусом А.В. відповідного клопотання.
До того ж, визнаний суддею Дерусом А.В. в одній із вказаних відповідей (від 12 вересня 2022 року) факт непроведення ним засідання 28 жовтня 2020 року не відповідає вимозі процесуального закону та, як наслідок, ставить під сумнів правомірність постановлення ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого.
Статтями 233 та 237 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до іншого володіння з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє. Слідчий суддя розглядає відповідне клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до іншого володіння без ухвали слідчого судді.
Водночас в ухвалі судді Деруса А.В. від 30 жовтня 2020 року (про задоволення клопотання слідчого і надання дозволу на проведення огляду) не зазначена конкретна підстава невідкладного проведення слідчої дії.
Отже, є підстави вважати, що викладені у скарзі адвоката Шепітка Г.І. та встановлені під час попередньої перевірки обставини вказують на наявність у діях судді Деруса А.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи за скаргою адвоката Шепітка Г.І. стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса Анатолія Володимировича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
