Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Хитя Ю.П. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 3 травня 2023 року № 95дп-22 про накладення на нього дисциплінарного стягнення,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 8 червня 2023 року (вх. № 5/0/11-23) надійшла скарга прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої фантикорупційної прокуратури (далі – САП) Офісу Генерального прокурора Хитя Ю.П. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) від 3 травня 2023 року № 95дп-22 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Скаргу на рішення Комісії від 3 травня 2023 року Хить Ю.П. подав з дотриманням вимог, визначених законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про прокуратуру».

Обґрунтовуючи скаргу, Хить Ю.П. вказав, що у рішенні Комісії не враховані вимоги норм матеріального та процесуального права, а саме Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), Закону України «Про прокуратуру» та вимоги відомчих наказів Генерального прокурора, зокрема наказу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», які регулюють правовідносини, що були предметом розгляду Комісії під час дисциплінарного провадження № 07/3/2- 655дс-200дп-22.

Дисциплінарне провадження здійснено з порушенням Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (в редакції від 28 лютого 2023 року) (далі – Положення).

Прокурор Хить Ю.П., зокрема, зазначив, що не міг реалізувати у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, № ІНФОРМАЦІЯ_2 повноваження, установлені статтею 36 КПК України, оскільки в цих провадженнях через обставини, які не залежали від його дій, не було визначено слідчих, що є безпосереднім обов’язком керівника органу досудового розслідування.

Статтею 36 КПК України не визначено повноважень прокурора (процесуального керівника) щодо ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання призначення слідчого чи групи слідчих у кримінальному провадженні. Звернення прокурора з такими ініціативами до початку досудового розслідування у кримінальному провадженні могло б розцінюватися як незаконне втручання прокурора в роботу органу досудового розслідування.

Пунктом 8 частини другої статті 36 КПК України встановлено, що, здійснюючи нагляд, прокурор може ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.

Скаржник вказує, що у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 не було кого відсторонювати та призначати іншого слідчого, оскільки від обставин, що не залежали від його волі як прокурора, не було визначено самого слідчого. Отже, неможливо визнати неефективним досудове розслідування, яке фактично не проводилося, через обставини, що не залежали ні від волі слідчого, ні від його волі як процесуального керівника у кримінальних провадженнях.

Щодо тверджень Комісії, що поза увагою прокурора Хитя Ю.П. залишився факт ненадходження матеріалів кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 до Національного антикорупційного бюро України, скаржник зазначив, що такі твердження не відповідають обставинам, оскільки про факти ненадходження матеріалів вказаного кримінального провадження протягом 2021 року він неодноразово інформував керівника відділу Кричуна В.В., який також входив до складу групи прокурорів у цьому провадженні. Автор скарги вказав, що вживав заходів щодо встановлення місцезнаходження матеріалів фактично до початку вторгнення російської федерації в Україну.

У рішенні Комісії зазначено, що відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), який діяв до 30 вересня 2021 року, прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист учасників кримінального провадження. Водночас у рішенні не зазначено, в чому саме полягають порушення Порядку № 51 та як саме прокурор мав діяти відповідно до чинного законодавства.

У рішенні Комісії також вказано, що згідно з підпунктами 11.1, 11.3 пункту 11 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Наказ № 309) прокурор зобов’язаний здійснювати щоденний моніторинг Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), реагувати на факти невиконання слідчим, дізнавачем письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціювати притягнення слідчого, дізнавача до відповідальності.

Водночас прокурор Хить Ю.П. зазначив, що не порушував вказаних вимог Наказу № 309, оскільки належним чином здійснював моніторинг ЄРДР. Будь-яких фактів невиконання слідчим, дізнавачем письмових вказівок прокурора та підстав для притягнення слідчих, дізнавачів до відповідальності не встановлено. Також у матеріалах службового розслідування та матеріалах дисциплінарного провадження відсутні будь-які підтверджуючі документи чи відомості про порушення прокурором Хитем Ю.П. вимог Наказу № 309.

Крім того, прокурор Хить Ю.П. вказав, що Комісія не врахувала, що відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, призначення процесуального керівника, прийняття до провадження відбувається при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження, чого у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 не було здійснено, він як прокурор таких матеріалів не отримував.

За твердженням скаржника, йому як прокурору стало відомо, що зазначене кримінальне провадження зареєстрував інший прокурор Офісу Генерального прокурора. Цей самий прокурор визначив органом досудового розслідування Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ), про що складено відповідне доручення, яке приєднано до матеріалів провадження. Згодом, порушивши вимоги частини сьомої статті 214 КПК України, прокурор, який реєстрував провадження, з невідомих йому та невстановлених Комісією причин передав його не органу досудового розслідування – НАБУ, а Київській міській прокуратурі. До САП чи НАБУ такі матеріали до 29 вересня 2022 року не надходили. Отже, прокурор Хить Ю.П. був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні повноваження, визначені статтею 36 КПК України.

Пунктами 9.2, 10, 10.1, 10.2 Наказу № 309 саме на керівний склад прокуратур покладаються обов’язки з контролю за належністю скерування матеріалів кримінальних проваджень та нагляду за фактами ненадходження матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування.

Крім того, скаржник зазначає, що під час розгляду дисциплінарного провадження № 07/3/2-655дс-200дп-22 Комісією допущені порушення Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Зокрема, 3 травня 2023 року на засіданні Комісії член (доповідач) доповів суть дисциплінарної скарги та зміст свого висновку від 13 квітня 2023 року про наявність у його діях дисциплінарного проступку, однак не надав жодної інформації про зміст інших письмових матеріалів дисциплінарного провадження, не повідомив про інші відомості, надані ним у поясненнях, необхідні для ухвалення рішення.

Доповідач також не доповів про зміст матеріалів дисциплінарного провадження, на підставі яких він дійшов висновку, та доповів інформацію про «посередність» його характеристики як прокурора.

Крім того, на засіданні Комісії не йшлося про отримання від скаржника доповнень до дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

За таких обставин прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хить Ю.П. просив Вищу ради правосуддя скасувати повністю рішення Комісії від 3 травня 2023 року № 95дп-22 та закрити дисциплінарне провадження.

Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хитя Ю.П., Комісію повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Прокурор Хить Ю.П. у засідання Вищої ради правосуддя 11 січня 2024 року прибув та повністю підтримав свою скаргу.

Представник Комісії Поліщук В.В. взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя 11 січня 2024 року в режимі відеоконференції, висловив заперечення щодо доводів скарги Хитя Ю.П. на рішення Комісії від 3 травня 2023 року № 95дп-22 та просив залишити без змін оскаржуване рішення.

Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали скарги та дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., пояснення прокурора Хитя Ю.П., представника Комісії Поліщука В.В., дійшла висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити; рішення Комісії від 3 травня 2023 року № 95дп-22 підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

Хить Юрій Петрович в органах прокуратури працює з 20 липня 2009 року, з 17 серпня 2020 року – на посаді прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора.

Присягу працівника прокуратури Хить Ю.П. склав 4 лютого 2011 року, з Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 4 березня 2015 року.

Із характеристики Хитя Ю.П., яку надав 22 листопада 2022 року заступник Генерального прокурора – керівник САП Клименко О.В. вбачається, що «за результатами заслуховувань кримінальних проваджень, в яких Хить Ю.П. здійснював процесуальне керівництво, стан слідства та процесуального керівництва неодноразово визнавався неефективним. Також непоодинокими були випадки необґрунтованого зволікання із розглядом звернень громадян та клопотань учасників кримінального провадження. На критику керівництва з приводу допущених у роботі недоліків реагує болісно, не робить відповідних висновків та не завжди вживає заходів для їх усунення. За результатами оцінювання роботи прокурора за 2022 рік оцінений незадовільно. За час роботи в органах прокуратури до дисциплінарної відповідальності не притягувався».

Відповідно до характеристики, яку надав начальник третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кричун В.В., прокурор Хить Ю.П. за час роботи в органах прокуратури та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі проявив себе як кваліфікований юрист з високим морально-діловими якостями, «постійно працює на підвищенням свого загальноосвітнього, професійного та кваліфікаційного рівня. Займається науковою роботою. За час роботи в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі протягом 2020 – 2022 років на письмові вимоги Тренінгового центру прокурорів України неодноразово залучався в ролі тренера до проведення тренінгів для прокурорів різних рівнів. В 2022 році має одні з найвищих показників роботи серед прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Так, протягом 2022 року прокурор Хить Ю.П. скерував до суду 5 обвинувальних актів за обвинуваченнями 11 осіб у вчиненні тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів. <… > «Забезпечено відшкодування збитків за закінченими кримінальними провадженнями на суму 3266000 грн. Крім того, прокурор Хить Ю.П. протягом 2022 року забезпечував як старший групи прокурорів процесуальне керівництва у 62 кримінальних провадженнях, та в складі групи прокурорів в 124 кримінальних провадження, що є одним з найбільших навантажень по кількості кримінальних проваджень серед прокурорів САП. Також у 2022 році за результатами судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, в якому старшим групи прокурорів визначений прокурор Хить Ю.П. судом винесено обвинувальний вирок, який набрав законної сили».

До Комісії 2 листопада 2022 року надійшла дисциплінарна скарга заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про вчинення прокурором Хитем Ю.П. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», до якої додано матеріали службового розслідування та копію висновку про результати такого розслідування щодо можливого неналежного здійснення процесуального керівництва прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хитем Ю.П. у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 березня 2019 року, можливої втрати кримінальних проваджень № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 жовтня 2020 року, № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 4 січня 2022 року та неналежного здійснення процесуального керівництва у цих кримінальних провадженнях.

Вказану скаргу розподілено члену Комісії Війтовичу Л.М., який 8 листопада 2022 року ухвалив рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-655дс-200дп-22.

Здійснивши перевірку відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі, член Комісії Війтович Л.М. 13 квітня 2023 року склав висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хитя Ю.П. та запропонував притягнути його до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у виді догани.

За результатами розгляду вказаного висновку 3 травня 2023 року Комісія ухвалила рішення № 95дп-22 про накладення на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хитя Ю.П. у виді догани.

Комісія встановила, що Головний підрозділ детективів НАБУ, за процесуального керівництва прокурорів САП здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 березня 2019 року за частиною п’ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною другою статті 210 Кримінального кодексу України (далі – КК України) за фактами розтрати бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем службовими особами конфіденційна інформація.

Постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 2 вересня 2020 року змінено групу прокурорів у провадженні, до складу якої включено прокурора Хитя Ю.П., старшим групи прокурорів призначено прокурора Луговського О.С.

Стан досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3 10 серпня 2022 року обговорено на оперативній нараді у заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В.

Під час наради прокурор Хить Ю.П. висловив правову позицію про відсутність, на його переконання, складу будь-якого кримінального правопорушення в діях службової особи конфіденційна інформація та безперспективність подальшого здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні.

У зв’язку із цим прокурор Хить Ю.П. запропонував змінити кваліфікацію кримінального правопорушення із частини п’ятої статті 191 КК України на частину другу статті 367 КК України, визначити підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні за слідчими органами Національної поліції України.

За підсумками наради визнано неефективним здійснення прокурором Хитем Ю.П. нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, стан досудового розслідування у провадженні незадовільним.

У зв’язку із цим постановою заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. від 5 вересня 2022 року змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3, з якої виключено прокурора Хитя Ю.П.

За результатами розслідування 27 вересня 2022 року службовій особі відповідної установи у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 210 та частиною другою статті 364 КК України.

Окрім цього, 4 січня 2022 року виконувач обов’язків Генерального прокурора Говда Р.М. на підставі листа Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення в певної службової особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366² КК України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), вніс до ЄРДР відомості за № ІНФОРМАЦІЯ_2.

Проведення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні доручено Головному підрозділу детективів НАБУ та 17 січня 2022 року кримінальне провадження № ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано виконувачу обов’язків керівника САП.

Після того, як відповідно до постанови Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 24 січня 2022 року у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено групу прокурорів, старшим якої призначено прокурора Хитя Ю.П., прокурор Хить Ю.П. 27 січня 2022 року ознайомився з змістом зазначеної постанови під підпис, провадження скеровано до НАБУ.

Після скерування матеріалів кримінального провадження до НАБУ групу детективів та старшого групи детективів визначено лише 16 вересня 2022 року, коли про вказаний факт прокурор Хить Ю.П. повідомив керівництву САП. З 27 січня до 16 вересня 2022 року досудове розслідування не здійснювалося, жодна слідча дії не проведена.

Комісія зазначила, що у зв’язку з військовим вторгненням російської федерації в Україну матеріали кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_2 після 24 лютого 2022 року перевезено до міста Львова.

Окрім того, заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. на підставі рапорту прокурора першого відділу Офісу Генерального прокурора Варшавської І.О. 26 жовтня 2020 року вніс до ЄРДР відомості про кримінальне провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом вчинення службовими особами конфіденційна інформація кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 КК України.

Прокурор першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні територіальними органами Національної поліції України Офісу Генерального прокурора Сорока А.В. згідно із частиною сьомою статті 214, статтею 216 КПК України здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у вказаному провадженні 30 жовтня 2020 року доручив НАБУ.

Однак для забезпечення організації досудового розслідування матеріали кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 3 листопада 2020 року Сорока А.В. скерував до Київської міської прокуратури, що підтверджено відомостями з інформаційної системи «Система електронного документообігу» (далі – ІС «СЕД») та реєстром документів, надісланих до цієї прокуратури.

Постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 14 січня 2021 року у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено групу прокурорів, старшим якої призначено прокурора Хитя Ю.П., якому доручено керувати діями інших прокурорів, відповідні відомості внесено до ЄРДР.

Згідно з відомостями ІС «СЕД» зазначену постанову 18 січня 2021 року надіслано до САП на ім’я виконувача обов’язків Грищука М.О.

Про призначення Хитя Ю.П. старшим групи прокурорів та ознайомлення його зі змістом постанови, свідчить його підпис Хитя Ю.Р. (без зазначення дати) на копії постанови.

Матеріали дисциплінарного провадження містять витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 січня 2021 року за підписом прокурора Хитя Ю.П., на якому, як пояснив прокурор, він зробив позначку «не зрозуміло де матеріали».

Згідно з інформацію начальника відділу документального забезпечення САП встановлено, що кримінальне провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 до САП не надходило.

Наглядове провадження у кримінальному провадженні заведено лише 30 вересня 2022 року.

Отже, зазначені обставини свідчать, що прокурор Хить Ю.П. не здійснював нагляд у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні з січня 2021 року до вересня 2022 року (понад 19 місяців). Групу детективів та старшого групи детективів не визначено, матеріали кримінального провадження надійшли до НАБУ лише після зміни групи прокурорів 29 вересня 2022 року.

Стан досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_2 та № ІНФОРМАЦІЯ_1 обговорено 16 вересня 2022 року на оперативній нараді в заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження Комісія встановила факти неефективного здійснення прокурором Хитем Ю.П. процесуального керівництва у цих кримінальних провадженнях та зміну групи прокурорів, з яких виключено прокурора Хитя Ю.П.

Під час службового розслідування прокурор Хить Ю.П. пояснив, що його безпосередній керівник – начальник відділу Кричун В.В. у серпні 2020 року ухвалив рішення про включення його до складу групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 191, частиною першою статті 366 та частиною другою статті 210 КК України, за фактом розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, вчиненої шляхом зловживання службовим становищем службовими особами відповідного державного підприємства.

Після включення прокурора Хитя Ю.П. до групи прокурорів проведено експертизу на предмет нецільового використання бюджетних коштів. За результатами експертизи відповідної експертної установи експерт встановив порушення постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року та факт нецільового використання бюджетних коштів у розмірі 28 905 167, 19 гривень.

Хить Ю.П. зазначив, що у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3, незважаючи на проведення ним з участю детективів НАБУ численних нарад, узгодження планів розслідувань, переліку та змісту подальших слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на здобуття доказів у кримінальному провадженні, орган досудового розслідування не встановив у діях будь-кого із службових осіб відповідного державного підприємства ознак суб’єктивної сторони складу кримінальних правопорушень; не встановлено в діях службових осіб корисливого мотиву; не вдалося прослідкувати рух коштів, які нібито вони розтратили, від проєктантів до можливих вигодонабувачів; не встановлено фактів порушення норм законодавства, посадових інструкцій чи відомчих нормативно-правових актів, що є необхідним елементом доказування складу кримінального правопорушення, передбаченого статтями 191 та 364 КК України.

Вказав, що його правова позиція про недостовірність зібраних у кримінальному провадженні доказів, окрім внутрішнього переконання, обумовлювалася також сформованою судовою практикою судів різних рівнів, у тому числі Верховного Суду України та Вищого антикорупційного суду.

Щодо зареєстрованого детективами НАБУ в цьому провадженні епізоду кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210 КК України, пояснив, що під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням він як прокурор групи прокурорів звернув увагу детективів на проблемні питання різного правового регулювання впродовж 2018–2019 років можливості витрачання бюджетних коштів для виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво автодоріг місцевого значення, що, відповідно, не враховано експертами під час проведення експертиз. На його думку, як прокурора групи прокурорів, у будь-якому випадку за такого правового регулювання станом на 2022 рік суспільна небезпека діянь службових осіб відповідного державного підприємства, яке є фігурантом цього кримінального провадження, відсутня, а встановлені експертом ймовірні та формальні наслідки втратили свою актуальність.

Хить Ю.П. зазначив, що за час перебування у групі прокурорів за його ініціативою та ініціативою його безпосереднього процесуального керівництва проведено низку процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів наявності складу кримінальних правопорушень у діях відповідних службових осіб та встановлення в діях імовірних фігурантів злочинів суб’єктивної сторони складу кримінальних правопорушень.

У грудні 2021 року – січні 2022 року начальник відділу Кричун В.В. проводив численні наради за участю старшого групи прокурорів Луговського О.С. та детективів НАБУ, на яких обговорювалися проблемні питання кримінального провадження та на яких прокурори групи прокурорів, а також начальник відділу Кричун В.В. зазначали про недостатність зібраних доказів для повідомлення особам про підозру.

Про всі вказані факти та проблемні питання у кримінальному провадженні Хить Ю.П. як прокурор групи прокурорів поінформував керівництво САП у присутності представників НАБУ 10 серпня 2022 року під час оперативної наради у заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. Під час оперативної наради зазначив про передчасність прийняття, за вказаних обставин, запропонованого детективами НАБУ рішення про повідомлення про підозру керівнику у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 191, частиною другою статті 210 КК України, та про необхідність усунення виявлених недоліків і збору додаткових доказів.

Зазначив, що відповідно до вимог частини першої статті 94 КПК України слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Ураховуючи наявні під час проведення оперативної наради докази у кримінальному провадженні та заявлену детективами НАБУ позицію про відсутність, на їхню думку, необхідності в дослідженні проблемних питань у провадженні чи збиранні додаткових доказів суб’єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 191, частиною другою статті 210 КК України, Хить Ю.П. як прокурор групи прокурорів запропонував змінити кваліфікацію кримінальних правопорушень на кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України, з подальшим визначенням його підслідності відповідно до вимог статті 216 КПК України іншому органу досудового розслідування.

Відповідно до протоколу оперативної наради визнано неефективним здійснений Хитем Ю.П. нагляд за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3, із чим він категорично не погодився з наведених вище підстав, та змінено у вказаному кримінальному провадженні групу прокурорів, з якої виключено Хитя Ю.П. та інших прокурорів.

Прокурор Хить Ю.П. звернув увагу на вимоги частини першої статті 3, статей 16, 17 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема, незалежності прокурорів, яка забезпечується порядком здійснення повноважень, визначених процесуальним та іншими законами, забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України. Під час здійснення повноважень, пов’язаних із реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись положеннями закону.

Щодо ефективності нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 жовтня 2020 року Хить Ю.П. пояснив, що «з часу реєстрації в Офісі Генерального прокурора вказаного кримінального провадження та визначення Хитя Ю.П. до складу групи прокурорів, матеріали цього кримінального провадження до САП не надходили. Після включення його в ЄРДР як старшого групи прокурорів, ним зроблено відмітку на витягу в ЄРДР про відсутність матеріалів та невідоме їх місцезнаходження.

Враховуючи непоодинокі випадки тривалого передання зареєстрованих кримінальних проваджень з Офісу Генерального прокурора до САП, та погодивши з кимось із його керівництва САП, прийнято рішення про очікування надходження матеріалів до САП або до органу досудового розслідування – НАБ України, після чого визначатися з подальшим ходом досудового розслідування».

Хить Ю.П. також пояснив, що не допустив неефективного нагляду у формі процесуального керівництва та в усіх своїх діях керувався виключно нормами чинного законодавства.

Згідно із частиною сьомою статті 214 КПК України після внесення прокурором відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення він зобов’язаний з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Хить Ю.П. наголосив, що відомості про кримінальне правопорушення у вказаному кримінальному провадженні до ЄРДР не вносив та його реєстрацію ініціював. Вважав, що після реєстрації зазначеного кримінального провадження прокурор передасть його до органу досудового розслідування (НАБУ).

Хить Ю.П. зазначив, що «згідно з приписами Положення про Єдиний реєстр, досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі – Положення), внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, призначення слідчого, процесуального керівника здійснюється невідкладно. У зв’язку з цим Хить Ю.П. вважає, що без фактичного отримання матеріалів кримінального провадження САП чи НАБ України, не було підстав визначати його у ньому процесуальним керівником, хоча формально він був визначений в ЄРДР як прокурор на підставі відповідної постанови Генерального прокурора».

Вказав також, що відповідно до вимог частини першої статті 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.

Хить Ю.П. також зазначив, «Далі, при проведенні Хитьом Ю.П. 12 вересня 2022 року звірки кримінальних проваджень, у яких згідно з ЄРДР він визначений старшим групи прокурорів, ним виявлено відсутність призначеного детектива у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1. У телефонному режимі ним встановлено, що матеріали цього провадження з Офісу Генерального прокурора до НАБ України не надходили, а його з невідомих йому причин скеровано до Київської міської прокуратури. Він з’ясував факт надходження кримінального провадження до міської прокуратури та поінформував 16 вересня 2022 року керівництво САП про вказані факти. Того ж дня за власною ініціативою ним направлено на адресу Київської міської прокуратури листа з проханням передати матеріали кримінального провадження до НАБ України».

Щодо ефективності здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 4 січня 2022 року прокурор Хить Ю.П. пояснив, що «вказане кримінальне провадження зареєстровано Генеральним прокурором за рапортом Хитя Ю.П. на підставі висновку НАЗК від 13 грудня 2021 року про встановлення подання недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних, за результатами проведення повної перевірки декларації за 2020 рік, поданої народним депутатом України <…>. Після фактичного отримання з Офісу Генерального прокурора матеріалів вказаного кримінального провадження Хитьом Ю.П., відповідно до вимог статті 214 КПК України, їх передано 27 січня 2022 року до органу досудового розслідування для організації проведення досудового розслідування. Далі, при проведенні Хитьом Ю.П. 12 вересня 2022 року звірки кримінальних проваджень, у яких він згідно з ЄРДР визначений старшим групи прокурорів, ним виявлено відсутність призначення у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_2 детектива. Ним встановлено, що після надходження матеріалів цього провадження до НАБ України, з невідомих причин у ньому не визначено групи детективів. Про вказаний факт, з метою реагування на бездіяльність органу досудового розслідування, Хить Ю.П. поінформував 16 вересня 2022 року керівництво САП та його далі виключено зі складу групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні».

Формуючи позицію щодо невиконання чи неналежного виконання прокурором Хитем Ю.П. своїх службових обов’язків, Комісія встановила, що в результаті бездіяльності прокурора Хитя Ю.П. щодо нездійснення нагляду у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування НАБУ у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, № ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено порушення: загальних завдань кримінального судочинства, закріплених частиною першою статті 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; вимог частини першої статті 28 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, тобто такі, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень; вимог статті 36 КПК України в частині повноважень прокурора у кримінальному провадженні.

Невикористання прокурором Хитем Ю.П. наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, № ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, що зумовило порушення розумних строків їх досудового розслідування, передбачених статтею 28 КПК України, та не забезпечення досягнення завдань кримінального провадження, передбачених статтями 2, 36 КПК України.

Водночас, заступник Генерального прокурора – керівник САП Клименко О.В. у належності не підтвердив доводів дисциплінарної скарги щодо неефективного здійснення прокурором Хитем Ю.П. нагляду у формі процесуального керівництва за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3, що виявилося у відмові погодження Хитем Ю.П. підготовлених детективом проєктів повідомлень про підозру особі у вказаному провадженні за частиною другою статті 364, частиною другою статті 210 КК України, висловленні прокурором своєї правової позиції щодо зміни кваліфікації кримінального правопорушення та визначення підслідності кримінальних правопорушень за слідчими органами Національної поліції України.

Проаналізувавши сукупність усіх обставин, викладених у дисциплінарній скарзі та встановлених під час перевірки, Комісія дійшла висновку, що прокурор Хить Ю.П. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 жовтня 2020 року, № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 4 січня 2022 року допустив порушення вимог статей 2, 28, 36 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку № 51, підпунктів 11.1, 11.3 пункту 11 Наказу № 309, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – неналежне виконання службових обов’язків.

Діяння Хитя Ю.П. Комісія визнала сукупністю послідовних тотожних дій та бездіяльності, об’єднаних єдиним умислом, тобто триваючим правопорушенням (з 14 січня 2021 року до 29 вересня 2022 року).

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до прокурора Хитя Ю.П., Комісія взяла до уваги характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини вчиненого діяння, характеристику прокурора. Також ураховано триваючий характер правопорушення.

З урахуванням безпосередніх службових обов’язків, покладених на прокурора Хитя Ю.П., Комісія також врахувала очевидну недбалість у виконанні своїх службових обов’язків, а отже, дійшла висновку про можливість накладення на прокурора Хитя Ю.П. дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Комісії, Вища рада правосуддя зазначає таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру».

Згідно зі статтею 44 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

15 березня 2023 року набули чинності зміни до статті 73 Закону України «Про прокуратуру» Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів» від 14 квітня 2022 року № 2203-ІХ, якими законодавець визначив, що органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження – це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Відповідно до другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Ураховуючи положення розділу VI Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження включає такі етапи:

відкриття дисциплінарного провадження;

проведення перевірки дисциплінарної скарги;

розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора;

прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора;

оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження;

застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

Прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хить Ю.П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Частиною першою, п’ятою, шостою статті 47 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об’єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону України «Про прокуратуру»).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно із частиною шостою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про прокуратуру» органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Частиною третьою статті 73 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, регулює процедуру здійснення відповідним органом дисциплінарного провадження щодо прокурорів та інших повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 7 вказаного Положення основними засадами діяльності органу є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об’єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.

Відповідні пункти, зокрема 91–93, 94, зазначеного Положення, кореспондуються із поданими вище нормами Закону України «Про прокуратуру», а саме прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону України «Про прокуратуру». Орган здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.

Положеннями статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності, при здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Згідно зі статтями 11, 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально. Має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.

Пунктом 6.5 розділу 6 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 5 березня 2020 року № 125, закріплено службові обов’язки прокурорів відділів управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді. Зокрема, до повноважень прокурорів належить: виконання завдань і доручень керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відділу; здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування НАБУ; підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях, що розслідуються НАБУ; подання апеляційних та касаційних скарг тощо.

Положеннями пунктів 7.3, 7.4 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора визначено, що прокурори відділів відповідають за неналежне виконання обов’язків, своєчасне та якісне виконання службових доручень керівництва управління та відділів, несуть відповідальність за порушення службових обов’язків, службової (трудової) та виконавської дисципліни, а також в інших випадках згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною першою статті 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України, зокрема встановлено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Повноваження прокурора під час здійснення досудового розслідування також врегульовані Порядком № 51 (який діяв з 4 квітня 2019 по 30 вересня 2021 року) та наказом Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

За пунктом 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист учасників кримінального провадження.

Згідно з підпунктом 2 пункту 7 Наказу № 309 детективами Національного антикорупційного бюро України – керівникам та прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Підпунктами 11.1, 11.13 пункту 11 Наказу № 309 передбачено, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства зобов’язаний здійснювати щоденний моніторинг ЄРДР, реагувати на факти невиконання слідчим, дізнавачем письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціювати притягнення слідчого, дізнавача до відповідальності.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається та встановлено Комісією, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1 та № ІНФОРМАЦІЯ_2 не проводилося. Незважаючи на те, що у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_2 не визначено групу детективів, прокурор Хить Ю.П. не реалізував своїх повноважень, передбачених статтею 36 КПК України, а саме не ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання призначення слідчого чи групи слідчих у провадженні, не інформував про таке керівництво САП.

Зокрема, унаслідок бездіяльності прокурора Хитя Ю.П. і через неналежне виконання службових обов’язків, поза його увагою залишився факт ненадходження матеріалів кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 до НАБУ.

Протягом тривалого часу, понад 19 місяців, достовірно знаючи про відсутність матеріалів провадження в НАБУ, прокурор Хить Ю.П. заходів щодо встановлення місцезнаходження зазначеного кримінального провадження не вжив, а про його скерування до Київської міської прокуратури, він з’ясував та поінформував керівництво САП лише 16 вересня 2022 року, коли керівництво САП ініціювало питання можливої втрати кримінальних проваджень.

У результаті бездіяльності прокурора Хитя Ю.П., що полягало у нездійснені нагляду у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування НАБУ у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, № ІНФОРМАЦІЯ_2, допущено порушення: загальних завдань кримінального судочинства, закріплених частиною першою статті 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; вимог частини першої статті 28 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийнятими в розумні строки, тобто такі, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень; вимог статті 36 КПК України в частині повноважень прокурора у кримінальному провадженні.

Прокурор Хить Ю.П. не спростував того, що допустив бездіяльність щодо нездійснення нагляду у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування НАБУ у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, № ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення дисциплінарного провадження та під час оскарження рішення Комісії.

Вища рада правосуддя вважає підтвердженим та неспростованим встановлення під час здійснення дисциплінарного провадження фактів неналежного виконання прокурором Хитем Ю.П. службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № ІНФОРМАЦІЯ_1, № ІНФОРМАЦІЯ_2, порушення вимог статей 2, 28, 36 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку № 51, підпунктів 11.1, 11.3 пункту 11 Наказу № 309, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачена пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – неналежне виконання службових обов’язків.

Доводи, викладені Хитем Ю.П. в скарзі на рішення Комісії про неможливість ініціювання ним перед керівником органу досудового розслідування призначення слідчого чи групи слідчих у кримінальному провадженні не можна вважати спроможними, оскільки відповідно до частини другої статті 36 КПК України прокурор наділений відповідними повноваженнями з метою здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, а в разі не достатності повноважень для усунення порушення законів, то прокурор Хить Ю.П. мав про це повідомити відповідних посадових осіб чи органи.

Вищою радою правосуддя не може бути взято до уваги посилання в скарзі прокурора на те, що відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, призначення процесуального керівника, прийняття до провадження відбувається при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження, чого у випадку з кримінальним провадженням № ІНФОРМАЦІЯ_1 не відбулося, оскільки фактично, він як прокурор таких матеріалів не отримував. Однак такі обставини не позбавляють останнього відповідальності за здійснення процесуального керівництва, яке на нього покладено відповідно до постанови Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 14 січня 2021 року про визначення групи прокурорів, старшим якої призначено саме прокурора Хитя Ю.П. та ним не оскаржено.

У скарзі також зазначається про порушення, допущені, на думку прокурора, під час засідання Комісії, а саме доповідач доповів іншим членам суть дисциплінарної скарги та зміст свого висновку від 13 квітня 2023 року про наявність у діях прокурора дисциплінарного проступку, однак не надав інформації про зміст інших письмових матеріалів дисциплінарного провадження, не повідомив про інші відомості, надані ним у поясненнях. Також доповідач не зазначив про зміст матеріалів дисциплінарного провадження, з яких він зробив висновок та оголосив іншим членам Комісії інформацію про посередність характеристики його як прокурора. Крім того, на засіданні Комісії не було зазначено про отримання від заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. доповнень до дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Відповідно до Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження кожен із членів органу не пізніше ніж за п’ять днів до засідання отримує інформацію про порядок денний та матеріали з питань, що розглядаються; розгляд питання починається з доповіді (пояснень) члена органу, який доповідає (пояснює) його суть, зміст письмових матеріалів, повідомляє інші дані, необхідні для прийняття рішення. Доповідачу можуть бути задані питання іншими членами органу, а особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності не позбавлена права заявляти клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в разі необхідності, чи надавати свої пояснення під час засідання, які, на думку прокурора, є суттєвими.

Інших доводів на спростування висновків Комісії скарга прокурора Хитя Ю.П. не містить.

У Рекомендаціях Rec (2000) 19 Комітету міністрів Ради Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, серед іншого, визначено, що при виконанні своїх обов’язків прокуратури повинні: а) справедливо, неупереджено й об’єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції; в) намагатися гарантувати якнайшвидшу дієвість системи кримінального судочинства.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що рішення Комісії від 3 травня 2023 року за № 95дп-22 про накладення на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Хитя Ю.П. дисциплінарного стягнення у виді догани є вмотивованим, містить кваліфікацію дій прокурора Хитя ЮП., конкретні підстави щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов’язків, а тому рішення Комісії є правомірним та обґрунтованим.

З огляду на викладене у задоволенні скарги прокурора Хитя Ю.П. слід відмовити, а оскаржуване рішення Комісії – залишити без змін.

За результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право залишити рішення відповідного органу без змін (пункт 5 частини п’ятої статті 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 15.8–15.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, статтею 43 Закону України «Про прокуратуру»,

вирішила:

залишити без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 3 травня 2023 року № 95дп-22 про накладення на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Хитя Юрія Петровича дисциплінарного стягнення у виді догани.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені статтею 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя