Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., за участю залученого із Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна Сергія Анатолійовича, відкриту за дисциплінарною скаргою Національного антикорупційного бюро України,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 21 листопада 2023 року за вх. № 456/0/13-23 надійшла скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) за підписом директора С.Кривоноса на дії судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. з підстав допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

У зазначені скарзі НАБУ зазначало, що Перший підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № ____ від 28 липня 2022 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що адвокат ОСОБА_ 3 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_4, повідомивши йому, що грошові кошти призначаються судді / голові Полтавського апеляційного суду Гальонкіну С.А. за скасування рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності в судовій справі № 552/2083/22.

Як зазначав скаржник, у провадженні судді Гальонкіна С.А. перебувала судова справа № 552/2083/22 про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду міста Полтави від 8 вересня 2022 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За результатами розгляду цієї справи суддя Гальонкін С.А. постановою від 15 листопада 2022 року задовольнив апеляційні скарги ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, скасував вказану постанову суду від 8 вересня 2022 року, провадження у справі щодо ОСОБА_4 закрив у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

НАБУ зазначало, що під час досудового розслідування у кримінальному проваджені № ____ від 28 липня 2022 року отримало дані про позапроцесуальне спілкування судді Гальонкіна С.А. з адвокатом ОСОБА_1 про судову справу № 552/2083/22 та ОСОБА_4, якого згодом було звільнено від адміністративної відповідальності.

Крім того, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті судді Гальонкіна С.А. відбулася розмова між ним, суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_5 та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_6, під час якої вказані особи обговорювали можливість втручання у процес здійснення правосуддя суддею Рубіжанського міського суду Луганської області (відряджена до Ленінського районного суду міста Полтави) ОСОБА_8, у провадженні якої перебували матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності сина судді ОСОБА_5 – ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з метою вплинути на ухвалення нею рішення щодо непритягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2023 року № 1352/3дп/15-23 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок).

27 грудня 2023 року член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. у порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду витребував із суду характеристику судді, відомості щодо розгляду суддею справ, а 28 грудня 2023 року запропоновував судді Гальонкіну С.А. надати пояснення по суті обставин, встановлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в ухвалі від 20 грудня 2023 року.

До Вищої ради правосуддя 18 грудня 2023 року надійшли пояснення судді Гальонкіна С.А. по суті тверджень скарги НАБУ, а 20 грудня 2023 року – додаткові пояснення судді Гальонкіна С.А. Листом від 15 січня 2024 року суддя Гальонкін С.А. повідомив Вищу раду правосуддя, що підтримує подані ним раніше пояснення, тому за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. вважав за необхідне оцінити пояснення судді Гальонкіна С.А. лише у межах тих обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарної справи щодо цього судді.

12 січня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли запитувані матеріали та характеристика судді Гальонкіна С.А.

У додаткових поясненнях суддя Гальонкін С.А. вказує, що відповідно до статті 256 Кримінального процесуального кодексу України (далі − КПК України) протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) можуть використовуватись у доказуванні в тому кримінальному провадженні в межах, якого проводились негласні слідчі (розшукові) дії. Як зауважує суддя Гальонкін С.А., за змістом статті 255 КПК України забороняється використання відомостей, отриманих в результаті проведення НСРД для цілей, не пов’язаних із кримінальним провадженням. Суддя Гальонкін С.А. також стверджує, що використання відомостей, отриманих за результатами проведених НСРД при поданні дисциплінарної скарги є незаконним.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає нерелевантним покликання судді Гальонкіна С.А. щодо неможливості використання в доказуванні під час дисциплінарного провадження результатів НСРД в силу приписів саме статті 256 КПК України, оскільки процедура доказування в межах дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, отриманих унаслідок НСРД. Варто зауважити, що приписи вказаної статті КПК України не містять прямої заборони щодо неможливості використання дисциплінарним органом в інших цілях таких матеріалів, якщо вони містять фактичні обставини, які вказують на вчинення суддею дисциплінарного проступку.

Як вбачається зі змісту дисциплінарної скарги, Директором НАБУ надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у порядку, передбаченому статтями 40, 222 КПК України, у межах дисциплінарного провадження, у тому числі тих відомостей, які вказані у протоколах НСРД.

На можливості використання результатів НСРД у межах дисциплінарного провадження щодо судді також неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (постанови від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18, від 18 червня 2019 року у справі № 9901/699/18, від 2 вересня 2020 року у справі № 9901/213/19, від 14 липня 2022 року № 11-168сап21).

Суддя Гальонкін С.А. у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підтримав письмові пояснення та визнав, що спілкуванням з адвокатом у стороннього спостерігача могло викликати сумніви у безсторонності та неупередженості суду. Він також погодився, що діяв неправильно, коли вирішив допомогти своєму колезі, оскільки дійсно процесуальне законодавство визначає порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та відповіднтй порядок оскарження судового рішення. Крім того, суддя Гальонкін С.А. наголосив, що суддю ОСОБА_6 запросив до себе в кабінет лише з метою отримання об’єктивної інформації щодо розгляду справи, однак він не намагався вплинути на суддю ОСОБА_8 через суддю ОСОБА_6, чи вплинути на ухвалення судом рішення.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник НАБУ – детектив Національного бюро Другого відділення детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Гудз В.М. зауважив, що обставини позапроцесуального спілкування судді Гальонкіна С.А. підтверджуються протоколами НСРД та дозвіл на здійснення таких НСРД надано у встановленому КПК України порядку. Детектив НАБУ Гудз В.М. також вказав, що за результатами НСРД дійсно зафіксовано спілкування судді щодо обставин справи його товариша, однак також зафіксовано його спілкування з адвокатом ОСОБА_1 щодо обставин справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 Крім того, судді Полтавського апеляційного суду Гальонкін С.А., ОСОБА_5 та суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_6 обговорювали обставини справи про адміністративного правопорушення та зауважували, що син судді ОСОБА_5 дійсно перебував у стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин дослідивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема копії протоколів НСРД – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, протоколу проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи, карту пам’яті, на якій міститься інформація, знята з електронних комунікаційних мереж, копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4, інформацію щодо розгляду суддею Гальонкіним С.А. справ, дослідивши та оцінивши письмові пояснення судді Гальонкіна С.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., суддю Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. та представника НАБУ – детектива НАБУ Гудза В.М., із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про наявність підстав для притягнення судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на такі обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи.

Постановою Київського районного суду міста Полтави від 8 вересня 2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_4 та його захисник оскаржили її в апеляційному порядку.

26 вересня 2022 року до провадження судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. на підставі автоматизованого розподілу судових справ між суддями надійшли вказані вище апеляційні скарги ОСОБА_4 та його захисника на постанову суду першої інстанції від 8 вересня 2022 року.

Постановою судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. від 15 листопада 2022 року вказані апеляційні скарги задоволено. Постанову судді Київського районного суду міста Полтави від 31 січня 2022 року скасовано, провадження у справі щодо ОСОБА_4 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції містить описку в даті ухвалення судом першої інстанції постанови суду щодо ОСОБА_4, однак така описка не вказує на недостовірність фактів чи обставин, викладених у дисциплінарній скарзі НАБУ, оскільки постанова Полтавського апеляційного суду містить виклад події адміністративного правопорушення, тотожний змісту постанови Київського районного суду міста Полтави від 8 вересня 2022 року.

Із копії протоколів НСРД – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25 жовтня 2022 року, від 8 грудня 2022 року (містять відмітку про їх розсекречення), які здійснювались на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Задорожної Л.І. від 29 вересня 2022 року у межах кримінального провадження № ____, детективи НАБУ зафіксували розмову адвоката ОСОБА_1 та судді Гальонкіна С.А., які у період із 13 по 20 жовтня 2022 року обговорювали можливу зустріч. 20 жовтня 2022 року (мітка часу 10:57:07) відбувся короткий діалог судді Гальонкіна С.А. із адвокатом ОСОБА_1 тривалістю 28 секунд, який вказує на факт позапроцесуального обговорення матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4, які перебували у провадженні судді Гальонкіна С.А. (викладено мовою оригіналу):

«<…>Об’єкт (відповідно до протоколу ідентифіковано як номер мобільного телефону адвоката ОСОБА_1) – Алло.

Чоловік (відповідно до протоколу ідентифіковано як номер судді Гальонкіна С.А.) – Алло, Володя. Привет.

ОСОБА_1 – Серёжа, ну нема нічого ще.

Гальонкін С.А. – Ага, Слышишь, а ти мне скажи ще такий вопрос: а там ти якусь фамілію мені харківську казав отам.

ОСОБА_1 – Не харковську – в тебе сто тридцята. Улітін.

Гальонкін С.А. – У?

ОСОБА_1 – Улітін.

Гальонкін С.А. – Улітін, да?

ОСОБА_1 – Угу. Глянь.

Гальонкін С.А. – Хорошо. Всё, добро».

Крім того, із вказаних протоколів також вбачається, що 11 листопада 2023 року ОСОБА_1 та Гальонкін С.А. домовляються зустрітися у приміщенні Полтавського апеляційного суду та під час розмови завуальовано обговорюють матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 Зокрема, ОСОБА_1 зауважує в розмові (викладено мовою оригіналу): «<…> От так, угу «улітки», як положено, ми там…все.», «ОСОБА_4», на що Гальонкін С.А. відповів: «Ну я ж собі…».

14 листопада 2023 року адвокат ОСОБА_1 у розмові з адвокатом ОСОБА_2 (копія протоколу НСРД від 8 грудня 2022 року) згадує заувальовано «Рагульку», «Ракушку» та зауважує, що «<…>ну то все там тоже нормально<…>».

Відкриваючи дисциплінарну справу щодо судді Гальонкіна С.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначала, що протокол за результатами проведення спостереження за річчю від 11 листопада 2022 року з доданими фототаблицями хоч і містив візуальну фіксацію зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_1, передачі раніше ідентифікованих грошових коштів, пересування ОСОБА_1 по місту, зокрема відвідування приміщення Полтавського апеляційного суду 11 листопада 2022 року, тобто у день зустрічі з Гальонкіним С.А., проте чітко не вказував на факт передачі та відповідно отримання суддею таких коштів, і не давав змоги з розумним ступенем достовірності стверджувати, що така передачі коштів взагалі відбулася.

З постанови детектива НАБУ від 1 березня 2023 року про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, вбачається, що у ході кримінального провадження досліджувався факт можливого прийняття пропозиції отримання неправомірної вигоди головою Полтавського апеляційного суду Гальонкіним С.А. за вирішення питання про скасування рішення Київського районного суду міста Полтави про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, однак за результатами досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які вказували б на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

У поясненнях суддя Гальонкін С.А. зазначає, що припущення щодо можливої передачі йому грошових коштів спростовуються протоколом за результатами проведення спостереження за річчю від 11 листопада 2022 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 30 листопада 2022 року відповідно до яких адвокат ОСОБА_1 з переданими коштами до нього заходив, потім з ними й вийшов від нього, а надалі розпорядився на власний розсуд. Зазначені обставини, на переконання судді Гальонкіна С.А., вказують, що він не приймав пропозицій неправомірної вигоди, не приймав обіцянки такої вигоди, не одержував неправомірної вигоди, не прохав надати таку вигоду. Відповідно, адвокат ОСОБА_1 з такими пропозиціями, обіцянками до нього не звертався, такої вигоди не надавав. Жодних домовленостей, навіть розмов щодо розгляду справи ОСОБА_4, результатів її розгляду у нього з ОСОБА_1 не було.

Надаючи оцінку вказаним поясненням судді Гальонкіна С.А. щодо відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що також підтверджується постановою про закриття кримінального провадження, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що дисциплінарний орган у межах дисциплінарної справи не досліджує питання наявності чи відсутності вини судді Гальонкіна С.А. у вчиненні кримінального правопорушення, а зобов’язаний надати оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення ним норм професійної етики чи обов’язків, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Венеціанська комісія у Консультативному висновку для Конституційного Суду Республіки Молдова щодо кримінальної відповідальності суддів № 880/2017 CDL-AD(2017)002, ухваленому Венеціанською Комісією на 110-му пленарному засіданні (Венеція, 10–11 березня 2017 року), зазначила, що на відміну від кримінальної відповідальності дисциплінарна відповідальність має інші складові частини і застосовує різні стандарти доказування. Однак слід зазначити, що кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними. Дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком. Крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість установити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності. Якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді. Проте кримінальне провадження не враховує конкретний дисциплінарний аспект неправомірної поведінки, а лише вину у вчиненні злочину (пункти 18, 53 Висновку).

Для цілей дисциплінарного провадження факт закриття кримінального провадження у зв’язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення не є вирішальним, оскільки встановлені фактичні обставини діяння оцінюються іншим органом, зокрема Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, у межах іншої процедури, за іншим стандартом доказування і, можливо, за різної процесуальної поведінки учасників, що свідчить про наявність відмінностей між кримінальним та дисциплінарним провадженнями.

У поясненнях суддя Гальонкін С.А. щодо природи його стосунків із адвокатом ОСОБА_1 зауважив, що знайомий з ним більше ніж 30 років, протягом тривалого часу вони спілкуються з різних питань, не пов’язаних з їх професійною діяльністю, у тому числі з побутових питань, стану здоров’я. ОСОБА_1 жодного разу не брав участі у справах, які він розглядав, оскільки спеціалізується на участі в кримінальних справах, а не цивільних, які перебувають у його провадженні. Адвокат ОСОБА_1 не брав участі у справі щодо ОСОБА_4 як адвокат, а задокументоване НАБУ спілкування стосувалося обставин справи його друга дитинства, якому він рекомендував ОСОБА_1 як адвоката. Обставини, зафіксовані у протоколах НСРД, безпосередньо стосуються обставин справи його товариша.

20 жовтня 2022 року він дійсно телефонував ОСОБА_1 щодо цієї справи, надалі вони обговорювали неможливість його представництва у цій справі. Суддя Гальонкін С.А. зауважує, що дійсно спитав ОСОБА_1 щодо якогось харківського прізвища, однак його запитання було пов’язано з тим, що на розгляд Полтавського апеляційного суду надійшло близько 5 тисяч справ Харківського апеляційного суду, а до нього як до голови суду надходили численні письмові, усні, звернення, дзвінки учасників процесу, адвокатів щодо обставин перебування на розгляді цих справ. Під час розмови він можливо вважав, що адвокат ОСОБА_1 звертався до нього із цього приводу. Він був здивований, коли ОСОБА_1 назвав йому прізвище «ОСОБА_4», справа щодо статті 130 КУпАП у нього на розгляді, оскільки вони ніколи не обговорювали справи, які перебувають у його провадженні.

11 листопада 2022 року він з ОСОБА_1 не обговорював жодних справ, а розмова стосувалась лікарських засобів. При цьому в кабінеті під час розмови була присутня інша особа жіночої статі, йому невідомо, чому ОСОБА_1 озвучив прізвище «ОСОБА_4» під час їх розмови.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що згідно з наданими судом відомостями 20 жовтня 2022 року суддя Гальонкін С.А. дійсно участь у розгляді справ як член колегії. Втім, лише в одній справі, яка розглядалась цього самого дня, здійснювалась фіксація судового засідання технічними засобами, що чітко підтверджує факт перебування судді в судовому процесі з 08:42 до 09:31, та його фізичну неможливість спілкування із третіми особами в реальному часі за допомогою мобільного телефону. В інших випадках фіксування судового процесу не здійснювалося, розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу, що не виключає фактичні обставини, зафіксовані у протоколах НСРД.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що суддя Гальонкін С.А. не заперечує факту розмов із ОСОБА_1, які відбулись 20 жовтня 2022 року та 11 листопада 2022 року, однак стверджує, що мета такого спілкування не була пов’язана з розглядом ним справи про адміністративне правопорушення.

Проте, на переконання дисциплінарного органу, аналіз змісту розмови між суддею Гальонкіним С.А. та адвокатом, яка відбулась 20 жовтня 2022 року, вказує, що Гальонкін С.А. сам зателефонував ОСОБА_1, уточнив прізвище особи, яке попередньо, як вбачається зі змісту розмови, йому вже називали. При цьому адвокат чітко вказав йому прізвище цієї особи, статтю, за якою ймовірно притягнули цю особу, зазначив, що справа перебувала у провадженні Гальонкіна С.А., попросив його «глянути». Суддя Гальонкін С.А. відповів ствердно, ніякого подиву щодо прізвища не виявив, що вбачається зі звукозапису розмови, наданого НАБУ.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що зазначена розмова відбулась у робочий день та у робочий час судді Гальонкіна С.А. та не стосувалась будь-яких побутових питань, а мала безпосереднє відношення до обставин конкретної справи, що перебувала у провадженні судді.

Втім, зміст розмови не вказує, що суддя Гальонкін С.А. зобов’язався ухвалити те чи інше рішення, як-от задовольнити апеляційну скаргу, скасувати судове рішення, однак він виявив ініціював спілкування з особою, яка не була учасником провадження, погодився на те, щоб переглянути такі матеріали в інтересах цієї особи, що безпосередньо передбачало їх вивчення та дослідження, отримання інформації, що, на переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, виходить за межі побутового спілкування та не узгоджувалося із завданнями судочинства, принципом незалежності судді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також наголошує, що твердження судді, що адвокат ОСОБА_1 не був учасником цієї справи, не здійснював у ній представництво, покликання на те, що це було пов’язано із надходженням до провадження апеляційного суду численних справ із суду іншої області, не спростовує обставин його позапроцесуального спілкування, оскільки навіть за цих умов розголошення третій особі будь-яких відомостей, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням ним посадових обов’язків, якщо такі відомості не підпадають під ознаки публічної інформації, не узгоджуються з нормами суддівської етики. Крім того, надання такої інформації явно не узгоджувалося із вимогами статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Твердження судді Гальонкіна С.А., що обговорювали лікарські засоби, також не підтверджуються вказаними протоколами та звукозаписом телефонних розмов. Крім того, покликання на присутність під час розмов сторонніх осіб не вказує на правомірність його поведінки, а лише вказує на те, що спілкування з адвокатом у робочий час у службовому кабінеті було для судді звичним явищем.

Крім того, під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що 28 вересня 2022 року до провадження судді Рубіжанського міського суду Луганської області (відряджена до Ленінського районного суду міста Полтави) ОСОБА_8 надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 553/4670/22).

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачалося, що 22 вересня 2022 року о 21:45 в місті Полтаві на вулиці АДРЕСА, водій ОСОБА_7 керував транспортним засобом BMWx5, д. н. з. НОМЕР, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджувалось висновком щодо результатів медичного огляну на стан сп’яніння № 441, проведеного цього самого дня лікарем Комунального підприємства «Полтавський обласний центр залежностей Полтавської обласної ради».

Постановою судді ОСОБА_8 від 27 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду від 27 березня 2023 року, адвокат ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

7 квітня 2023 року вказана апеляційна скарга надійшла до провадження Полтавського апеляційного суду. Втім, постановами суддів Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, від 5 травня 2023 року, від 9, 18, 22, 24, 26 травня 2023 року, 1, 12, 14 червня 2023 року, 12, 28 липня 2023 року, 2 серпня 2023 року відведено їх від розгляду цієї апеляційної скарги, оскільки вони працюють разом із суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_5, а особа, притягнута до адміністративної відповідальності є його сином. Постановою судді ОСОБА_5 від 4 серпня 2023 року задоволено його самовідвід від розгляду апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_7, який притягається до адміністративної відповідальності, є його сином. Надалі ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року задоволено подання Полтавського апеляційного суду, матеріали справи № 553/4670/22 передано до Харківського апеляційного суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 7 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_9 задоволено частково, постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 27 березня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_7, до адміністративної відповідальності за частиною першою статтею 130 КУпАП скасовано, ухвалено нову постанову, якою матеріали у справі про адміністративне правопорушення повернути до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Полтавській області для належного оформлення та усунення недоліків.

16 листопада 2022 року у службовому кабінеті судді Гальонкіна С.А. відбулася розмова між ним, суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_5 та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_6, під час якої вони обговорювали втручання у процес здійснення правосуддя суддею ОСОБА_8

Зокрема, з копії протоколу проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 3 лютого 2023 року, яке здійснювалось на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Задорожної Л.І. від 26 жовтня 2022 року (містить відмітку про розсекречення такого протоколу) вбачається, що в кабінеті судді Гальонкіна С.А. відбулась розмова такого змісту (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ суддів):

«<…>Г – Слишеш, ти мені скажи по малому ж ще не розсматрювала ця в судє, нє?

ОСОБА_5 - Нє.

Г. - А на коли воно?

ОСОБА_5 - Ну ми отложили його. На 27 грудня.

Г. - Ааа, це ж вона буде ця ж командірована, да?

ОСОБА_5 - Да. З Луганська чи откуда вона.

Г. - Ну вона комунікабельна чи ні?

ОСОБА_5 - Хрєн його знає, я пішов з ОСОБА_11 общаться, воно знаєш не удобно вродє би счас, я пішов до ОСОБА_10. ОСОБА_10 каже: «Вони всі одінакові».

Г. - А Наталка?

ОСОБА_ - 3 Наталкой я не розмовляв.

Г. - Ну Наталка я так поняв вона з ними там шось з ними в контакті, давай... <…>

<…> Г - Ало, Наташа добрий день. Ти на роботі чи нє? Угу. В наших краях не будеш? Угу. Ну дивись под’єзжай, бо тут надо тебе койшо спросить. Хороше добро. Угу, давай, угу (Гальонкін С.А. закінчив розмову по телефону). Счас вона приїде. Задамо вопрос. Та я думаю вона з ними должна буть ето, бо Наталка вона ж... <…>.

Як вбачається із протоколу проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 3 лютого 2023 року, судді Полтавського апеляційного суду Гальонкін С.А., ОСОБА_5 та суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_6 обговорювали матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7 та, зокрема, суддю ОСОБА_8 (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ суддів):

«<…> Г. - Наташ, присажуйся.

ОСОБА_6 - Ага.

Г. - Слишиш.

ОСОБА_6 - Да.

Г. - Дивись, єсть у вас там дєвушка одна з фамілієй Москаленко.

ОСОБА_6 - Ой єсть, Вікторія Вікторівна.

Г. - Вона яка? Комунікабельна чи так себе?

ОСОБА_6 - Та, вот еті такі ж якісь інтересні. Вони то вроді й нічо, ну такі якісь р’яні вони. Ото ж.

Г. - Ну дивись суть заключається в чому. У Петровіча в малого там сто тридцята. Ну сто тридцята (1 слово).

ОСОБА_6 - Ну як всігда, да?

Г. - Шось єто самоє, немає там ні степені, ні проміллє.

ОСОБА_5 - І в протоколі ознак нема. І чого зупинили не зрозуміло. Ну казали, що поступив телефонний звонок, що гам десь вони, хтось дзвонив...

ОСОБА_6 - Тіпа випивав?

ОСОБА_5 - Да.

ОСОБА_6 - Ну це як всігда, стукачі.

ОСОБА_5 - Да. І в протоколі не вказано за якими ознаками алкогольного сп’яніння...

ОСОБА_6 - (перебиває) Ну я попробую. Я попробую.

Г. - Угу. Ну і поняла, тут же де в принципі не надо на біле чорне. Воно ж ...

ОСОБА_5 - (1 речення)

ОСОБА_6 - А вона його призначила?

ОСОБА_5 - Вона його перепризначила на 27 аж грудня.

ОСОБА_6 - Ну потому шо дєл багато. Да, харашо. 27 грудня − день рождєнія мого малого. Ну вобщем тоді я їй скажу.

ОСОБА_5 - А в мого зятя тоже 27.

ОСОБА_6 - Ну ото ж бачите, ми такі зімні всі. То хорошо. Да, я тоді побалакаю. В мене з нею контакт єсть.

Г. - Ну да ...

ОСОБА_6 - Нічого как би щось там такого (1 слово) політичного.

Г. - По большому счоту ти ж знаєш ми ж люді нормальниє, ми ж всігда на все підем. Єслі нада помогти, ми всігда поможем.

ОСОБА_6 - Да, да. Та не, я думаю, шо...

Г. - Підтримати. Тем болеє ти ж помінаєш, це діти, і...

ОСОБА_6 - Та ну о чєм ви говоріте. Мені об’яснять вобще не надо.

Г. - Наташ, ну я ж знаю, шо тобі, так сказать, Я ж почему і говорю, шо просто шо...

ОСОБА_6 - В любом случає, єслі б там шось ї було, то над а помогти, та і всьо, мовчки Тем болєє з їхніми протоколами, то це ж там.

ОСОБА_5 - Там протокол і висновок. У висновку алкогольне сп’яніння, проміллє не вказано.

Г. - Ну з хлопцями вдвойом бутилку пива...

ОСОБА_6 - Ну конечно.

Г. -.. .їхали додому, раз ї всьо.

ОСОБА_6 - І побачили.

ОСОБА_5 - Він же не пив, він в мене не пив. Оце ж уже года два як він не пив. А це ж... К. - (перебиває) Ну фамілія та ж у сина?

ОСОБА_5 - Да.

ОСОБА_6 - Ваша ж фамілія?

ОСОБА_5 - Да. Моя ж. А то ж розвівся, розвівся з ...

ОСОБА_6 - І началось, да?

ОСОБА_5 - І поїдем, каже, ми пива попили (декілька слів). І, каже, без п’ятнадцяти десять вже було...

ОСОБА_6 - (перебиває) Бармени отож дзвонят. Ви поняли, ото ж хтось отам, оце ж забігайловках.

ОСОБА_5 - Каже, я тільки виїхав. Возлє третьой поліклініки були вони там. Каже, я тільки виїхав, тут тобі доганяють і тормозять.

ОСОБА_6 - Та нє, я думаю, шо да. Ну ви ж там пояснення, все ж понаписували ж оце?

ОСОБА_5 - Там ніяких пояснень нема.

ОСОБА_6 - Нє, ну счас от, в справу. Шоб було б же, щоб же з чогось починати...

Г. - Там же Вовка Костенко занімається цим вопросом.

ОСОБА_5 - А ОСОБА_1?

Г. - Да.

ОСОБА_6 - Я поняла. Хорошо.

Г. - Ви ж з ним в нормальних? Чи нє?

ОСОБА_6 - Нє, нормально, нормально. Нє, просто ото ж такий же ж гусь, що може ж не написать толком нічого такого. Ну тоєсть просто надо, щоб там, щас же ж практіка, шо єслі нема. Нова ж практика, єслі не було підстав для зупинки − це саме основне. Єслі не було направлення, вобще не виписано направлення, на освідєтєльствованіє − це то же ж грубєйшеє нарушеніє. Ну а по тим же ж оцим, там надо ж дивиться вобще ж відео: чи був за кермом чи не був.

ОСОБА_5 - (1 слово) каже я їхав. Діска нема копії. Єсть протокол. Ну каже, там протокол. Оце висновок, що в стані сп’яніння.

ОСОБА_6 - А давайте я гляну.

Г. - Да. Глянеш.

ОСОБА_6 - Гляну матеріали. Мені і діска не нада, я гляну даже сам матеріал. Подивлюся.

Г. - Хорошо, ти тоді со мной свяжешся, да?

ОСОБА_6 - Да. Та я думаю, що ми поможем. Ну не переживайте, я .... <…>».

Суддя Гальонкін С.А. у наданих поясненнях зазначає, що до нього дійсно звернувся суддя ОСОБА_5, оскільки щодо його сина було складено протокол про адміністративне правопорушення, та просив поради. Суддя ОСОБА_5 не мав на меті спонукати його до втручання у перебіг справи, що, на переконання судді, також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5 У розмові 16 листопада 2022 року він цікавився лише перебігом справи, суддя ОСОБА_5 вказував йому на численні процесуальні порушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а для отримання об’єктивної інформації запросив до себе суддю ОСОБА_6. При цьому він не просив ухвалювати незаконне рішення, оскільки вказав, що «тут не потрібно на біле чорне». Зазначає, що НАБУ довільно тлумачить його слова щодо допомоги. Суддя Гальонкін С.А. також зауважує, що не звертався до судді ОСОБА_8 щодо розгляду справи, він не володіє інформацією, чи звертались судді ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вказаної судді. Крім того, суддя ОСОБА_8 не повідомляла Вищу раду правосуддя про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що нею не оцінюється, чи мав місце факт впливу на суддю ОСОБА_8 з метою ухвалення позитивного рішення на користь сина судді ОСОБА_5, оскільки такі твердження дисциплінарної скарги НАБУ не знайшли свого підтвердження на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги, тому із цих підстав дисциплінарним органом не оцінюються пояснення судді Гальонкіна С.А. у цій частині.

Втім, із протоколів НСРД вбачається, що судді обговорюють не лише перебіг справи про адміністративне правопорушення, але й особистісні характеристики судді ОСОБА_8, у провадженні якої перебувала справа, чи вона комунікабельна, чи хтось інший осіб має до неї підхід, а суддя Гальонкін С.А. підшукував особу, яка могла налагодити спілкування із суддею, у провадженні якої перебувала справа про адміністративне правопорушення, що, на думку дисциплінарного органу, вказувало на його зацікавленість у вирішенні питання на користь судді ОСОБА_5

Крім того, зі змісту протоколів НСРД вбачається, що суддя ОСОБА_6 вказала судді Гальонкіну С.А., що перегляне матеріали, які перебували у провадженні іншої судді, запевняла, що допоможе, суддя Гальонкін С.А. просив йому зателефонувати після цього, що вказує на узгодженість послідовності дій, їх домовленість.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що син судді ОСОБА_5 як учасник судового провадження чи його представник не були позбавлені можливості ознайомитися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 268 КУпАП, самостійно з’ясувати, чи необхідно подати додаткові докази, чи містять матеріали, складені уповноваженою на те особою, недоліки та підготувати відповідну позицію захисту.

Крім того, незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати (пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»).

За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що визначені процесуальним законодавством механізми виключали потребу у з’ясуванні «об’єктивної інформації» щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за сприяння судді Гальонкіна С.А., він не мав права використовувати своє посадове становище ні як голова апеляційного суду, ні як суддя апеляційного суду в інтересах колег та не повинен був дозволяти цього іншим, тому критично оцінює твердження судді Гальонкіна С.А., що метою спілкування була необхідність з’ясування / отримання об’єктивної інформації у справі про адміністративне правопорушення.

Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЄС) у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголосила: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано».

У пункті 9 Висновку № 3 (2002) КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, яка керується верховенством права, громадськість має очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс суддівської етики), визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, неупередженість та справедливість суду.

Згідно зі статтями 2, 3 вказаного Кодексу суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Відповідно до статті 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Крім того, суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи (стаття 12 Кодексу суддівської етики).

Аналогічні за суттю вимоги до поведінки судді закріплені у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, за змістом яких суддя зобов’язаний демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача (пункт 3.1). Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. У своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення. Суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень. Конфіденційна інформація, що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов’язана з виконанням обов’язків судді (пункти 4.1, 4.3, 4.9, 4.10).

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зафіксоване НАБУ позапроцесуальне спілкування судді Гальонкіна С.А. з адвокатом ОСОБА_1 та надалі із суддями ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказує, що суддя Гальонкін С.А. не дотримався норм, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства у чесності та непідкупності судових органів; незалежності; невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Така поведінка судді Гальонкіна С.А., на думку дисциплінарного органу, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному здійсненні судового розгляду, оскільки створює уявлення про можливість впливу на розгляд справи третіми особами чи суддями.

Крім того, 3 січня 2023 року в інтернет − виданні «Полтавщина» (https://poltava.to/news/69448/) оприлюднено статтю «СКАРГА ПОТРАПИЛА НА РОЗГЛЯД ГОЛОВНОМУ, РІШЕННЯ ХОРОШЕ»: ПОДРОБИЦІ ПІДКУПУ ПОЛТАВСЬКИХ СУДДІВ У СПРАВІ П’ЯНОГО КЕРУВАННЯ», в якій автор публікації з покликанням на ухвалу Вищого антикорупційного суду у справі щодо одного із підозрюваних у кримінальному провадженні № ____ аналізує зміст судового рішення у справі щодо ОСОБА_4, ухваленого суддею Гальонкіним С.А., та цитує ухвалу слідчого судді, яка містить покликання на обставини щодо спілкування адвоката із суддею у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, обставини позапроцесуального спілкування судді Гальонкіна С.А. та адвоката ОСОБА_1 набули значного суспільного резонансу та розголосу в засобах масової інформації, викликали негативну оцінку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади, що, з-поміж іншого, вказує, що допущення суддею Гальонкіним С.А. такої поведінки призвело до настання негативних наслідків, зокрема підриває авторитет судової влади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що дружні стосунки із суддями чи тривале знайомство з адвокатом, надання їм порад, консультацій, рекомендацій, з’ясування інформації в їх інтересах, згода вивчати матеріали справи безумовно можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості судді та суперечить основним засадам судочинства.

За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у діях судді Гальонкіна С.А. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», він допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

З-поміж іншого, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що зміст розмов судді Гальонкіна С.А. із вказаними вище особами вказує, що він діяв свідомо, упереджено та умисно, оскільки не міг не розуміти неправомірності своїх дій, та, що такі дії підривають суспільну довіру до суду.

Проте Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

У пункті 8 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено: якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або ж скористатися дієвими засобами правового захисту.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддю зобов’язано звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання (статті 48, 56).

Чинне нормативно-правове регулювання не містить чіткого визначення поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя», тому зазначене поняття в цілях статей 48, 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тлумачиться суддею за його власним, внутрішнім переконанням.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що обов’язок звернутись із повідомленням про втручання в його діяльність у судді виникає лише тоді, коли він, суб’єктивно оцінивши певні обставини щодо дій чи бездіяльності стосовно себе, буде вважати їх втручанням.

Оскільки встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини чітко й переконливо не вказують, що саме за результатом позапроцесуального спілкування з адвокатом ОСОБА_1 суддя Гальонкін С.А. прийняв постанову суду від 15 листопада 2022 року, якою скасував постанову судді Київського районного суду міста Полтави від 31 січня 2022 року та закрив провадження у справі щодо ОСОБА_4 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Гальонкін Сергій Анатолійович, Постановою Верховної Ради України від 5 жовтня 2006 року № 210-V призначений на посаду судді Апеляційного суду Полтавської області безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на роботу на посаді судді Полтавського апеляційного суду.

Із характеристики судді Гальонкіна С.А. вбачається, що за час роботи на посадах судді та голови Полтавського апеляційного суду він зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом, володіє фаховими знаннями та високим рівнем теоретичної підготовки. Суддя Гальонкін С.А. ввічливий, тактовний, має високий рівень культури поведінки та спілкування з людьми, в колективі користується повагою та авторитетом, дотримується професійної етики, справедливості та неупередженості. За своїми діловими та моральними якостями суддя Гальонкін С.А. відповідає займаній посаді.

Суддя Гальонкін С.А. не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що згідно із частиною четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.

Разом із тим необхідність врахування принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідає конституційному принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також статті 8 Конвенції та практиці її застосування Європейським судом з прав людини. Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.

Ураховуючи наведене, зважаючи на позитивну характеристику судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А., допущення ним проступку умисно, значний стаж роботи на посаді судді, який становить 31 рік, відсутність відомостей про притягнення до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що застосування до судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктами 13.22–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Полтавського апеляційного суду Гальонкіна Сергія Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

 

Член Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя