Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Чернушенка Антона Васильовича, подану адвокатом Сільницьким Ігорем Володимировичем, на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка Антона Васильовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 23 вересня 2022 року за вхідним № 4185/0/8-22 надійшла копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2022 року у справі № 11-279сап21, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 25 травня 2021 року № 1125/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка Антона Васильовича».

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, які надійшли до Вищої ради правосуддя до 1 листопада 2023 року, а також дисциплінарних справ, відкритих за рішеннями Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2023 року скаргу Чернушенка А.В., подану адвокатом Сільницьким І.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 про притягнення Чернушенка А.В. до дисциплінарної відповідальності передано члену Вищої ради правосуддя Сасевичу О.М. для проведення попередньої перевірки.

За результатами перевірки скарги член Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. дійшов висновку про скасування повністю рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. та закриття дисциплінарного провадження.

Чернушенка А.В., адвоката Сільницького І.В. повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя 6 лютого 2024 року був присутній Чернушенко А.В., адвокат Сільницький І.В. взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Вищою радою правосуддя встановлено, що Чернушенко А.В. з березня 1977 року до грудня 1980 року працював народним суддею Іллічівського районного народного суду міста Одеси, із грудня 1980 року по лютий 2003 року – суддя Одеського обласного суду (з 2001 року – Апеляційний суд Одеської області), з лютого 2003 року – суддя Апеляційного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 15 липня 1999 року № 949-XIV обраний суддею безстроково.

24 червня 2015 року ОСОБА1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення) та частиною другою статті 376¹ (незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду) Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Постановою Верховної Ради України від 30 червня 2015 року № 559-VIII надано згоду на затримання та арешт (взяття під варту) ОСОБА1, а ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 3 липня 2015 року надано дозвіл на затримання ОСОБА1.

Постановами слідчого Генеральної прокуратури України від 2 липня 2015 року та 8 липня 2015 року ОСОБА1 оголошено в національний та міжнародний розшук. Досудове розслідування кримінального провадження зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

10 липня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі також – ВККСУ) задовольнила клопотання Генерального прокурора України та відсторонила суддю Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. від займаної посади на два місяці.

22 грудня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшла заява про звільнення Чернушенка А.В. з посади судді Апеляційного суду міста Києва у відставку.

____ року Чернушенку А.В. виповнилося шістдесят п’ять (65) років, що відповідно до статті 126 Конституції України є підставою для припинення повноважень судді.

31 березня 2016 року Вища рада юстиції ухвалила рішення № 750/0/16-16 про звернення до ВККСУ із заявою про проведення перевірки щодо наявності в діях судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. дисциплінарного правопорушення та порушення присяги, у зв’язку із чим 31 березня 2016 року на засіданні Вищої ради юстиції було зупинено розгляд його заяви про звільнення у відставку.

14 квітня 2016 року Вища рада юстиції подала до ВККСУ заяву за підписом Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М. щодо поведінки судді Чернушенка А.В., який подав заяву про відставку, під час перевірки якої встановлено, що цей суддя із 3 серпня 2015 року відсутній на роботі з невідомих причин та фактично припинив виконувати свої обов’язки щодо здійснення правосуддя, у зв’язку із чим висловлено прохання притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 31 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані ВККСУ до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом ВККСУ не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

11 серпня 2017 року до Вищої ради правосуддя з ВККСУ надійшла зазначена вище заява Вищої ради юстиції за підписом Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М. за вх. № 1011/0/20-17 щодо поведінки судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2018 року № 811/2дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. з підстав наявності у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 суддю Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення його з посади судді.

З рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя вбачається, що під час перевірки заяви судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. від 22 грудня 2015 року про звільнення у відставку було встановлено, що з 3 серпня 2015 року він був відсутній на роботі з невідомих причин та фактично припинив виконання своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя (довідка Апеляційного суду міста Києва від 24 лютого 2016 року № 130/0323/16, акти про відсутність на роботі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. №№ 3, 4, 6, 7, 8 за 2015 рік та №№ 1, 2 за 2016 рік).

На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Чернушенко А.В. був безпідставно відсутній на роботі протягом тривалого часу, що свідчить про грубе і систематичне нехтування ним обов’язками судді, і така поведінка є умисною та такою, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя і є несумісною зі статусом судді у розумінні частин восьмої, дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також вказала, що з огляду на характер допущених суддею Чернушенком А.В. порушень, які були тривалими і не усунуті на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності, застосоване Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому проступку.

Зазначене рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року суддя Чернушенко А.В. та його адвокат оскаржували до Вищої ради правосуддя із пропуском установленого законом строку, тому скарги залишали без розгляду та повертали.

10 травня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В., 29 травня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя № 1547/0/15-18 його звільнено з посади на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

13 січня 2021 року прокурором Київської міської прокуратури прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 10 червня 2015 року щодо підозрюваного ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 375 та частиною другою статті 376¹ КК України, на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати).

8 лютого 2021 року за вхідним № С-805/0/7-21 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Чернушенка А.В., подана адвокатом Сільницьким І.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 «Про притягнення судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення його з посади судді».

У скарзі адвокат Сільницький І.В., який діє в інтересах Чернушенка А.В., також просив поновити строк для оскарження вказаного рішення Дисциплінарної палати, оскільки вважав, що причини пропуску строку на оскарження рішення, а саме з підстав незаконного кримінального переслідування, не залежали від Чернушенка А.В., отже, є поважними.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 27 квітня 2021 року № 940/0/15-21 адвокату Сільницькому І.В., який діє в інтересах Чернушенка А.В., поновлено строк для оскарження зазначеного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року з огляду на те, що у період із 10 червня 2015 року до 13 січня 2021 року щодо ОСОБА1 здійснювалося кримінальне провадження, закрите постановою Київської міської прокуратури у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, що свідчить про поважність причин, за яких скаргу на рішення Дисциплінарної палати подано з порушенням строку.

Внаслідок розгляду зазначеної скарги рішенням Вищої ради правосуддя від 25 травня 2021 року № 1125/0/15-21 залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року про притягнення судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя погодилася з висновками Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що Чернушенко А.В. шляхом усунення від виконання визначених законом обов’язків судді та тривалої відсутності на роботі з невідомих причин допустив поведінку, яка свідчить про грубе і систематичне нехтування ним обов’язками судді, є умисною та такою, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя та є несумісною зі статусом судді у розумінні частин восьмої та дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Окрім того, з огляду на характер допущених суддею Чернушенком А.В. порушень, які були тривалими і не усунуті на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності, на переконання Вищої ради правосуддя, застосований Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя вид дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому проступку.

18 червня 2021 року ОСОБА1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 25 травня 2021 року № 1125/0/15-21 про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1»;

зобов’язати Вищу раду правосуддя скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення його з посади судді», а дисциплінарне провадження закрити;

скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 29 травня 2018 року № 1547/0/15-18 «Про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України»;

скасувати ухвалу Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. від 5 червня 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА1 про звільнення у відставку;

зобов’язати Вищу раду правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА1 у відставку з посади судді Апеляційного суду міста Києва згідно із заявою від 22 грудня 2015 року.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі, ухвалою від 14 липня 2021 року роз’єднано позовні вимоги ОСОБА1 шляхом виділення в самостійне провадження вимог про:

визнання протиправним і скасування рішення Вищої ради правосуддя від 25 травня 2021 року № 1125/0/15-21 про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15/18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1»;

зобов’язання Вищої ради правосуддя скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про його звільнення з посади судді» та закриття дисциплінарного провадження.

Справу в частині цих вимог передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2021 року залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 9 грудня 2021 року, клопотання Вищої ради правосуддя задоволено, позов ОСОБА1 до Вищої ради правосуддя про:

скасування рішення Вищої ради правосуддя від 29 травня 2018 року № 1547/0/15-18 «Про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України»;

скасування ухвали Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. від 5 червня 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА1 про звільнення у відставку;

зобов’язання Вищої ради правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА1 у відставку з посади судді Апеляційного суду міста Києва згідно із заявою від 22 грудня 2015 року – залишено без розгляду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2022 року скаргу ОСОБА1 було задоволено частково, скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 25 травня 2021 року № 1125/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА1». У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок Вищої ради правосуддя про самоусунення судді від виконання його обов’язків саме із 3 серпня 2015 року до 11 квітня 2018 року не відповідає фактичним обставинам справи, адже ОСОБА1 було відсторонено від здійснення правосуддя рішенням ВККСУ з 10 липня по 10 вересня 2015 року, а з 23 лютого 2016 року суддя втратив відповідні повноваження в силу вимог закону, адже досяг 65-річного віку.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

На запит Вищої ради правосуддя про надання відомостей щодо судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. Київський апеляційний суд листом від 3 січня 2024 року за вх. № 80/0/8-24 повідомив про направлення вказаного запиту до ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва. Ліквідаційна комісія Апеляційного суду міста Києва листом від 4 січня 2024 року за вх. № 128/0/8-24 повідомила, що, за даними номенклатурної справи «Особові рахунки нарахування грошової винагороди суддям, з літери «С» по літеру «Я» за 2015 та 2016 роки, Чернушенку А.В. з 10 вересня 2015 року по 23 лютого 2016 року як судді Апеляційного суду міста Києва нарахування заробітної плати не здійснювалося. У цій номенклатурній справі зазначено, що з 23 червня 2015 року по 25 липня 2015 року Чернушенко А.В. перебував у відпустці.

Водночас згідно з наказом голови Апеляційного суду міста Києва від 15 липня 2015 року «Про відсторонення від посади судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В.» Чернушенко А.В. був відсторонений від посади судді строком на 2 місяці.

Згідно з наказами голови суду від 9 вересня 2015 року № 38-А «Про автоматизований розподіл судових справ без врахування судді судової палати з розгляду кримінальних справ», від 4 січня 2016 року № 1-А «Про автоматизований розподіл судових справ без врахування судді судової палати з розгляду кримінальних справ» у періоди з 9 вересня 2015 року до вирішення питання в установленому порядку, із 4 січня 2016 року до досягнення Чернушенком А.В. 65-річного віку ____ року та до фактичного відрахування його зі штату суддів автоматичний розподіл судових справ здійснювався без урахування судді Чернушенка А.В.

Ліквідаційна комісія Апеляційного суду міста Києва також зазначила про неможливість надання більш детальних відомостей у зв’язку з тим, що документи, строк зберігання яких закінчився (табелі обліку робочого часу, накази про відпустки, розпорядження про повторний автоматизований розподіл тощо), знищено відповідно до акта від 15 листопада 2023 року № 4 «Про вилучення для знищення документів Апеляційного суду міста Києва за 2012–2018 роки, не внесених до Національного архівного фонду, що втратили практичне значення і строк зберігання яких закінчився».

Отже, Чернушенко А.В. не виконував своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя з 10 вересня 2015 року по 23 лютого 2016 року з огляду на зазначені вище обставини.

Вища рада правосуддя зауважує, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності особу, у якої відповідно до частини першої статті 120 Закону України від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» припинились повноваження судді.

22 грудня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшла заява Чернушенка А.В. про відставку, а ____ року Чернушенку А.В. виповнилося шістдесят п’ять (65) років, що відповідно до статті 126 Конституції України є підставою для припинення повноважень судді.

31 березня 2016 року Вища рада юстиції ухвалила рішення № 750/0/16-16 про звернення до ВККСУ із заявою про проведення перевірки щодо наявності в діях судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. дисциплінарного правопорушення та порушення присяги, а 14 квітня 2016 року Вища рада юстиції подала до ВККСУ заяву за підписом Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М. щодо поведінки судді Чернушенка А.В. із проханням притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 19 березня 2018 року відкрила дисциплінарну справу щодо судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В., 11 квітня 2018 року притягнула суддю Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

Таким чином, на час, коли у Вищої ради юстиції виник обов’язок щодо розгляду заяви Чернушенка А.В. про відставку (до 22 січня 2016 року), у її провадженні не перебували заяви, які могли стати підставою для відкриття дисциплінарної справи та наслідком якої могло бути звільнення судді з посади з підстави, визначеної пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Вища рада правосуддя в рішенні від 23 листопада 2017 року № 3760/0/15-17 дійшла такого самого висновку, вказавши таке.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності з 5 січня 2017 року, у разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», його повноваження припиняються з 30 вересня 2016 року, крім випадку, якщо до 30 вересня 2016 року у встановленому законом порядку суддею було подано заяву про відставку. У разі якщо суддею було подано заяву про відставку, Вища рада правосуддя розглядає таку заяву в порядку, визначеному цим Законом, та ухвалює одне з таких рішень:

рішення про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;

рішення про відмову у звільненні судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку, якщо суддя не має стажу роботи на посаді судді, необхідного для виходу у відставку відповідно до вимог законодавства, яке діяло на день подання суддею заяви про відставку. У такому випадку повноваження судді припиняються із 30 вересня 2016 року.

Зазначене узгоджується з положеннями статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої відставка судді припиняється у разі:

повторного призначення його на посаду;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Таким чином, для особи, яка досягла граничного віку перебування на посаді судді (шістдесят п’ять років) та має необхідний стаж роботи для задоволення заяви про відставку, право на відставку не може залежати від результатів розгляду дисциплінарної справи, відкритої після досягнення граничного віку перебування на посаді судді, оскільки таке право може бути припинено тільки внаслідок вчинення такою особою умисного злочину, встановленого обвинувальним вироком, який набрав законної сили.

Відповідно до частини першої статті 129¹ Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Необхідно зауважити, що, виходячи із принципу «належного врядування», суб’єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом. Зазначену правову позицію було висловлено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 819/654/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 823/105/18, від 26 вересня 2023 року у справі № 420/5833/19.

Дотримуючись принципу обов’язковості виконання судового рішення та принципу «належного врядування», перевіривши доводи скарги Чернушенка А.В., поданої адвокатом Сільницьким І.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду та встановлених обставин дисциплінарної справи, відкритої після реалізації Чернушенком А.В. свого права на відставку у грудні 2015 року та після досягнення ним граничного віку перебування на посаді судді, Вища рада правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення Чернушенка А.В. до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги Чернушенка А.В., поданої адвокатом Сільницьким І.В., та на підставі пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 про притягнення судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню повністю із закриттям дисциплінарного провадження щодо нього.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

скасувати повністю рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року № 1073/2дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду міста Києва Чернушенка Антона Васильовича та закрити дисциплінарне провадження.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя