Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Ковбій О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Мазура Валерія Леонідовича на дії судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтіна Геннадія Олексійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 1 липня 2021 року за вхідним № М-3506/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Мазура В.Л. на дії судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтіна Г.О. у справі № 202/3626/17.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року справу передано члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С.
У зв’язку з набранням чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» з метою недопущення порушення вимог законодавства відповідно до рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено розподіл між членами Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг, а також скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Із набранням чинності зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя справі від 3 листопада 2023 року справу передано члену Вищої ради правосуддя Маселку Р.А., який провів попередню перевірку та склав висновок із пропозицією залишити без розгляду та повернути дисциплінарну скаргу Мазура В.Л.
Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом, та включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Розглянувши скаргу Мазура В.Л., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Зміст дисциплінарної скарги
Автор скарги повідомив, що в провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська знаходиться цивільна справа №202/3626/17, відкрита за ОСОБА1 позовною заявою про стягнення грошових коштів до ОСОБА2, за участю третіх осіб: ОСОБА3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна.
Скаржник зазначає, що підготовче провадження у справі № 202/3626/17 розпочато ще у травні 2017 року і триває до часу подання скарги. Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтін Г.О. прийняв її до свого провадження 8 квітня 2019 року. Мазура В.Л. вказує, що за весь цей час суддею Кухтіним Г.О було розглянуто тільки одне клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
На думку скаржника, суддя Кухтін Г.О. умисно затягує розгляд його справи. Просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за надмірно тривалий розгляд справи.
Позиція судді
Судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтіну Г.О. запропоновано дати пояснення. Суддя таким правом скористався та повідомив, що тривалий розгляд цивільної справи був зумовлений поважними причинами.
Суддя Кухтін Г.О. зазначив, що вважає викладені в дисциплінарній скарзі твердження Мазура В.Л. безпідставними, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи.
Суддя повідомив, що 11 грудня 2018 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв’язку з тимчасовим відстороненням головуючої судді Зосименко С.Г. від здійснення правосуддя в його провадження надійшла судова справа № 202/3626/17. Станом на 11 грудня 2018 року провадження у вказаній справі було зупинено та справа перебувала в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз для проведення комплексної почеркознавчої експертизи та експертизи технічного дослідження документу на підставі ухвали судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Зосименко С.Г. від 20 серпня 2018 року.
22 грудня 2018 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга представника відповідача – адвоката Носової В.І. на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 серпня 2018 року. Тому з метою недопущення порушення права на апеляційне оскарження учасників справи, Індустріальним судом міста Дніпропетровська цивільну справу № 202/3626/17 було відізвано з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого направлення її до апеляційного суду.
19 березня 2019 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 серпня 2018 року про призначення експертизи скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (з тих підстав, що судом не були направлені експерту документи для дослідження, але зобов’язано відповідача та нотаріуса направити документи до експерта, що є порушенням статті 107 ЦПК України. Крім того, в оскаржуваній ухвалі відсутній перелік матеріалів, що надаються для дослідження, що є порушенням статті 104 ЦПК України).
8 квітня 2019 року у справі № 202/3626/17 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження. Призначено підготовче засідання на 21 травня 2019 року о 10:30, в судове засідання викликано учасників справи.
21 травня 2019 року у судовому засіданні суддею на обговорення сторін виносилось питання про призначення розгляду справи по суті, однак представник відповідача просила вирішити питання про витребування доказів та проведення експертизи в підготовчому судовому засіданні та просила надати час на підготовку клопотань про витребування доказів та проведення експертизи. У зв’язку із викладеним 21 травня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 1 липня 2019 року 9:30.
13 червня 2019 року через канцелярію Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання представника відповідача – Носової В.І. про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи.
1 липня 2019 року у засіданні оголошено перерву до 14 серпня 2019 року о 10:00 з метою надання можливості представнику відповідача надати пояснення на заперечення представника позивача.
14 серпня 2019 року у справі постановлено ухвалу про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи. На час приведення експертизи провадження зупинено.
Представник позивача проти задоволення клопотання про призначення судової комплексної (почеркознавчої та технічної) експертизи не заперечував.
31 жовтня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання експертів про надання необхідних матеріалів та погодження умов для проведення судово-технічної експертизи документів.
22 грудня 2019 року до матеріалів справи долучені зазначені у клопотанні експертів документи та повторно направлено справу до Київського науково дослідного інституту судових експертиз.
16 березня 2020 року від представника відповідача Носової В.І. надійшло клопотання про проведення лише почеркознавчої експертизи (мотивоване тим, що неможливо додатково надати оригінали 20 зразків підпису із різними датами за 2016 рік, а також у зв’язку зі збільшенням вартості експертизи). Клопотання представника відповідача було задоволено. У справі призначено почеркознавчу експертизу. На час проведення експертизи провадження зупинено.
27 жовтня 2020 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшов висновок експертів від 16 жовтня 2020 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.
У період з 19 жовтня 2020 року по 6 листопада 2020 року суддя Кухтін Г.О. перебував у черговій щорічній відпустці, тому зазначена цивільна справа призначена до розгляду на 10 грудня 2020 року, про що сторони повідомлені належним чином.
1 грудня 2020 року представником відповідача адвокатом Носовою В.І. подано заяву про відкладення розгляду справи, призначеної на 10 грудня 2020 року, з підстав зайнятості в іншому судовому засіданні.
10 грудня 2020 року через канцелярію суду, надійшла заява від представників позивача адвокатів Мазур В.Л. та Мельничука В.Ю. про закінчення підготовчого судового засіданні.
10 грудня 2020 року справу відкладено у зв’язку із клопотанням представника відповідача та неявкою інших сторін по справі до 4 лютого 2021 року на 11:00.
4 лютого 2021 року судове засідання відкладено до 18 березня 2021 року на 11:30 у зв’язку із занятістю судді в іншому судовому процесі, пов’язаному із виконанням суддею Кухтіним Г.О. обов’язків слідчого судді при розгляді кримінальних справ.
16 березня 2021 року представником відповідача адвокатом Носовою В.І. подано заяву про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості в іншому судовому засіданні. Судове засідання відкладено у зв’язку із клопотанням представника відповідача та призначено на 12:00 24 травня 2021 року.
22 травня 2021 року, через канцелярію суду від представника відповідача надійшли клопотання про витребування доказів з метою проведення судово-психологічної (посмертної) експертизи, які під час подання зустрічної позовної заяви, вона просила розглядати у її відсутність.
24 травня 2021 року клопотання представника відповідача адвоката Носової В.І. розглянуто та ухвалою від цієї ж дати задоволено. Справу відкладено у зв’язку з неявкою усіх сторін по справі до 17 червня 2021 року на 10:00. Зазначену ухвалу та повістки направлено усім сторонам по справі та на виконання.
17 червня 2021 року в судове засідання сторони не з’явилися. У зв’язку із перебуванням судді Кухтіна Г.О. у черговій щорічній відпустці в період з 29 червня 2021 року по 16 липня 2021 року та з урахуванням великої завантаженості судді і призначення інших судових справ в липні-вересні 2021 року, а також у зв’язку із необхідністю направлення сторонам судових повісток, зазначена цивільна справа призначена до розгляду на 10 вересня 2021 року, про що сторони повідомлені належним чином.
Суддя зауважує, що у матеріалах цивільної справи є довідка секретаря судового засідання, згідно якої 23 червня 2021 року під час направленні СМС-повідомлень про участь у судовому засіданні на 10 вересня 2021 року секретарем було помилково направлено повідомлення на попередню дату судового (17 червня 2021 року).
14 вересня 2021 року представником відповідача Носовою В.І. подано клопотання про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи. Також на адресу суду за цією ж датою надійшло заперечення представника позивача – Кононовича О.М. на клопотання представника відповідача про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.
16 вересня 2021 року постановлено ухвалу про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Суддя акцентує увагу на тому, що у відповідності до статті 105 ЦПК України призначення судово-психіатричної експертизи було обов'язковим, оскільки зустрічний позов ґрунтується на тому, що спадкодавець не могла видавати розписки «при здоровій свідомості», у справі необхідно було встановити психічний стан особи.
30 січня 2023 року на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи № 202/3626/17 та висновок експерта. Цього ж дня по справі постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14 березня 2023 року, в судове засіданні викликані учасники справи.
14 березня 2023 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 6 квітня 2023 року о 12:00.
6 квітня 2023 року справа знята з розгляду у зв’язку з хворобою судді, наступна дата засідання призначена на 01 травня 2023 року.
1 травня 2023 року справа була знята з розгляду у зв’язку з хворобою судді, наступна дата засідання призначена на 18 травня 2023 року.
18 травня 2023 року по даній справі прийнято судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА1 задоволено повністю. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено повністю.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2023 року по справі № 202/3626/17 було оскаржене Бєляєвим Єгором Олександровичем до Дніпровського апеляційного суду. 8 серпня 2023 року Дніпровським апеляційним судом прийнято постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення.
20 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у цій справі відкрив касаційне провадження.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що надмірно тривалий розгляд цивільної справи № 202/3626/17 зумовлений поважними причинами, зокрема, неявкою сторін у справі, процесуальною поведінкою учасників судового процесу, виконанням суддею обов’язків слідчого судді. Суддею Кухтіним Г.О. приймалися належні заходи для своєчасного та об’єктивного розгляду справи. Надмірна тривалість розгляду справи була обумовлена необхідністю проведення посмертних судово-почеркознавчої та судово-психіатричної експертиз, зупиненням розгляду справи на час їх проведення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у зв’язку із безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 12-1393а17.
Отже, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 11-638сап19 наголосила, що під час кваліфікації дій судді як безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви Вища рада правосуддя та її дисциплінарний орган мають проаналізувати доводи судді про те, що з урахуванням кількості справ, які перебувають у його провадженні, навіть за найменших витрат робочого часу (одна година на кожну справу), він об’єктивно не мав можливості дотриматися цих строків.
З огляду на викладене з матеріалів попередньої перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про умисне допущення суддею Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтіним Г.О. дій, що можуть свідчити про безпідставне затягування ним строків розгляду справи № 202/3626/17.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді, посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44, пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Мазура Валерія Леонідовича на дії судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтіна Геннадія Олексійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
