Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Леванчука Андрія Олексійовича з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відставку,
встановила:
24 січня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Леванчука А.О. та матеріали про звільнення з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відставку.
Леванчук Андрій Олексійович, ______ року народження, Указом Президента України від 21 квітня 2003 року № 346/2003 призначений строком на п’ять років на посаду судді Хмельницького районного суду Хмельницької області, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведений на роботу на посаді судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 527-VI обраний на посаду цього суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 7 жовтня 2010 року № 2595-VI обраний на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду, Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року № 2989-VI обраний на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 15 лютого 2024 року стаж роботи Леванчука А.О. на посаді судді становить 20 років 9 місяців 24 дні.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Леванчука А.О. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону 2862-XII зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на день призначення Леванчука А.О. на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Із копій записів військового квитка та трудової книжки вбачається, що з 26 листопада 1999 року по 2 жовтня 2000 року Леванчук А.О. проходив строкову військову службу.
Згідно з копіями записів трудової книжки та копії диплома Леванчук А.О. з 1 вересня 1994 року по 30 червня 1999 року навчався за денною формою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».
З урахуванням наведеного до стажу роботи Леванчука А.О., який дає йому право на звільнення у відставку, підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби – 10 місяців 6 днів та половина строку навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого – 2 роки 5 місяців.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Таку правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII, чинної на день призначення Леванчука А.О. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої освіти до призначення на посаду судді Леванчук А.О. з 9 липня 1999 року по 29 листопада 1999 року та з 16 жовтня 2000 року по 21 квітня 2003 року обіймав посаду начальника Хмельницького районного управління юстиції (2 роки 10 місяців 24 дні).
Отже, зазначений стаж роботи в галузі права підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Леванчука А.О. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання, про переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, військового квитка, встановлено, що до стажу роботи Леванчука А.О. на посаді судді, який дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 20 років 9 місяців 24 дні;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців;
період проходження строкової військової служби – 10 місяців 6 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки 10 місяців 24 дні.
Загальний стаж роботи судді Леванчука А.О., який дає йому право на звільнення у відставку, становить 26 років 11 місяців 24 дні.
Отже, суддя Леванчук А.О. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Леванчука Андрія Олексійовича з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
