Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Христини Василівни щодо судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун Ірини Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 1 січня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. (вх. № Б-12/0/7-24) на дії судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. під час розгляду справ про адміністративне правопорушення №№ 521/4353/23, 521/9482/23, 521/22317/23 щодо притягнення ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 січня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності цим Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.
З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження встановлено у главі 4 розділу ІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо суддів включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Х.В. член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янов Д.В. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу щодо судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А.
Здійснивши попередню перевірку відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А.
За результатами попередньої перевірки встановлено таке.
Справа № 521/4353/23
20 лютого 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 січня 2023 року серії ___ № ____ ОСОБА1 22 січня 2023 року об 11 год 40 хв (вулиця Східна, 1, селище міського типу Антонівка, Херсонська область) керував транспортним засобом «Yamaha», без державного номерного знака, у стані алкогольного сп’яніння (відповідно до показників приладу «Drager Alcotest 7510»), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Вміст алкоголю становив 0,28 проміле. Отже, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
4 квітня 2023 року суддя Мазун І.А. за результатами розгляду зазначеної справи винесла постанову, відповідно до якої вирішила: закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП; звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. ОСОБА1 у судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
У мотивувальній частині постанови від 4 квітня 2023 року суддя Мазун І.А. зазначила, зокрема, таке: «Як вбачається з матеріалів справи, вміст алкоголю в крові ОСОБА1 на момент проведення медичного огляду на встановлення ознак алкогольного сп’яніння перевищив допустиму норму лише на 0,08 ‰ (та перевищує допустиму похибку лише на 0,03‰), що не становить такого ступеня протиправності, який би свідчив про необхідність притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності, оскільки водій не представляв підвищеної загрози для учасників руху. Крім того, з оглянутого судом відеозапису, вбачається, що поведінка ОСОБА1 адекватна та відповідає ситуації, в якій він опинився, не помітно тремтіння рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, координація рухів збережена, мова чітка. Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб’єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб’єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна, при цьому судом враховано можливу допустиму похибку приладу».
Справа № 521/9482/23
11 квітня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2023 року серії ___ № ____ ОСОБА2 26 березня 2023 року о 9 год 00 хв (вулиця Ушакова, 9а, місто Херсон) керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак ____, у стані алкогольного сп’яніння (за показниками приладу «Drager Alcotest 7510»), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Вміст алкоголю становив 0,31 проміле. Отже, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА2 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
26 квітня 2023 року суддя Мазун І.А. за результатами розгляду зазначеної справи винесла постанову, відповідно до якої вирішила: закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 за частиною першою статті 130 КУпАП; звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. У судовому засіданні ОСОБА2 повідомив, що не довіряє показникам приладу «Drager Alcotest 7510», оскільки вживав лише один літр пива ввечері, що не могло бути причиною такого високого показника рівня алкоголю.
У мотивувальній частині постанови від 26 квітня 2023 року суддя Мазун І.А. зазначила, зокрема, таке: «Як вбачається з матеріалів справи, вміст алкоголю в крові ОСОБА2 на момент проведення медичного огляду на встановлення ознак алкогольного сп’яніння перевищив допустиму норму лише на 0,1 ‰, що не становить такого ступеня протиправності, який би свідчив про необхідність притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності, оскільки водій не представляв підвищеної загрози для учасників руху. Крім того, з оглянутого судом відеозапису, вбачається, що поведінка ОСОБА2 адекватна та відповідає ситуації, в якій він опинився, не помітно тремтіння рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, координація рухів збережена, мова чітка. Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА2 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб’єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб’єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна, при цьому судом враховано можливу допустиму похибку приладу».
Справа № 521/22317/23
25 вересня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 9 вересня 2023 року серії ___ № ____ ОСОБА3 9 вересня 2023 року о 20 год 50 хв (вулиця Просьолочна, 10А, місто Одеса) керувала транспортним засобом «Hyundai Santa FE», державний номерний знак ____, у стані алкогольного сп’яніння (за показниками приладу «Drager Alcotest 7510»), чим порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Вміст алкоголю становив 0,29 проміле. Отже, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА3 порушила вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
9 жовтня 2023 року суддя Мазун І.А. за результатами розгляду вказаної справи винесла постанову, відповідно до якої вирішила: закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3 за частиною першою статті 130 КУпАП; звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. ОСОБА3 у судове засідання не з’явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
У мотивувальній частині постанови від 9 жовтня 2023 року суддя Мазун І.А. зазначила, зокрема, таке: «Як вбачається з матеріалів справи, вміст алкоголю в крові ОСОБА3 на момент проведення медичного огляду на встановлення ознак алкогольного сп’яніння перевищив допустиму норму лише на 0,09 ‰ (та перевищує допустиму похибку лише на 0,04‰), що не становить такого ступеня протиправності, який би свідчив про необхідність притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності, оскільки водій не представляв підвищеної загрози для учасників руху. Крім того, з оглянутого судом відеозапису, вбачається, що поведінка ОСОБА3 адекватна та відповідає ситуації, в якій вона опинилася, не помітно тремтіння рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, координація рухів збережена, мова чітка. Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА3 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб’єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб’єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна, при цьому судом враховано можливу допустиму похибку приладу».
У дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. зазначила, що суддя Мазун І.А. звільнила ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 від адміністративної відповідальності не лише всупереч характеру й суспільній небезпеці вчиненого правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 КУпАП, а й усупереч чіткій забороні, яку містить стаття 22 КУпАП. Таке грубе порушення закону, зазначила скаржник, призвело до негативних наслідків, а саме: збитків для Державного бюджету України, оскільки особи не сплатили передбачений санкцією статті штраф; невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; підриву авторитету та довіри до судової влади, адже особи, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, уникнули адміністративної відповідальності.
Крім того, на думку скаржника, винесені постанови не містять належного обґрунтування щодо застосування суддею положень статті 22 КУпАП, ураховуючи, що Верховна Рада України внесла зміни до цієї статті, які набрали чинності з 17 березня 2021 року та забороняють застосування положення про малозначність до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.
Скаржник зауважила, що, звільняючи осіб від адміністративної відповідальності, які вчинили правопорушення, що має високу суспільну небезпеку, суддя Мазун І.А. мала навести особливо переконливі аргументи, щоб у зовнішніх спостерігачів не виникли сумніви у справедливості судового розгляду, проте у винесених постановах суддя не пояснила, чому порушення було визнане малозначним і чому було порушено заборону, встановлену статтею 22 КУпАП.
У наданих під час попередньої перевірки письмових поясненнях суддя Мазун І.А. зазначила, що кваліфікувала правопорушення як малозначні, оскільки за технічними характеристиками приладу «Drager Alcotest» межі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть становити +/- 0,06 проміле – у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Для визначення стану алкогольного сп’яніння мінімальний рівень вмісту алкоголю згідно з нормами міжнародного права повинен становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і в перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові й повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З урахуванням допустимої похибки під час експлуатування технічного приладу «Drager Alcotest» вміст алкоголю в повітрі, що видихали зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення особи, не перевищував гранично допустимої норми, передбаченої нормами міжнародного права, а отже, за висновком судді, не було підстав для притягнення цих осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. При винесенні постанов суддя Мазун І.А. застосовувала норми міжнародного права.
З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, водії притягуються до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу та із строковим позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція).
Згідно з Інструкцією огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними цією Інструкцією. Огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров’я та Держспоживстандартом, у присутності двох свідків. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З урахуванням положень статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддя Мазун І.А. не врахувала особливостей дії норм КУпАП у часі, не застосувала правового регулювання, яке існувало на день вчинення особою правопорушення.
Станом на день прийняття судових рішень приписи статті 22 КУпАП чітко й однозначно вказували на заборону їх застосування у разі вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, проте суддя залишила поза увагою таку пряму заборону.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дискреційні повноваження, які використовує суддя під час прийняття рішення, не звільняє суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, а навпаки, ще більше зобов’язує після ретельної оцінки обставин справи, доказів та доводів сторін обґрунтувати їх прийняття та/або відхилення судом та мотивувати відповідні висновки суду, щоб прийняте рішення не сприймалось як свавільне.
Зі змісту винесених суддею Мазун І.А. постанов убачається, що суддя мотивувала визнання вчинених адміністративних правопорушень малозначними тим, що перевищення вмісту алкоголю в крові в осіб не було значним і показник перевищення перебував у межах допустимої похибки.
Водночас у цих постановах суддя не навела змісту письмових пояснень осіб, що притягалися до адміністративної відповідальності, а також недостатньо мотивувала: чому застосування усного зауваження до осіб за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння суд вважає достатнім у контексті завдання КУпАП; чому накладення визначеного законом адміністративного стягнення є недоцільним, не відповідатиме його меті – вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами; чому провадження підлягає закриттю за малозначністю, а не за відсутністю у діях осіб складу адміністративного правопорушення.
У постановах суддя Мазун І.А. також не навела достатнього обґрунтування можливості застосування при кваліфікації дій осіб положень статті 22 КУпАП станом на 4, 26 квітня, 9 жовтня 2023 року (тобто після внесення до цієї статті змін).
Відсутність належних мотивів та обґрунтування застосування судом приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка станом на 4, 26 квітня, 9 жовтня 2023 року не підлягала застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, на можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також сприйняття його як такого, що може бути ефективно виконаним.
Усупереч вимогам статей 252, 280 КУпАП суддя Мазун І.А. у постановах суду від 4, 26 квітня, 9 жовтня 2023 року не навела належних мотивів застосування приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка діяла до 17 березня 2021 року та втратила чинність станом на день винесення суддею постанов.
Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відомості, викладені в дисциплінарній скарзі Буртник Х.В., можуть свідчити про наявність у діях судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Зазначене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А.
Водночас щодо наявності в діях судді Мазун І.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про які вказує скаржник, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити, що всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 вказаного Закону дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) щодо вказаного проступку судді; під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги таких обставин не встановлено.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу щодо судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун Ірини Анатоліївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
Олександр САСЕВИЧ
