Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука Андрія Богдановича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 15 серпня 2022 року за вхідним № 3551/0/8-22 надійшла копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 червня 2022 року у справі № 11-443сап20, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2020 року № 3272/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності».

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

У зв’язку з набранням 5 серпня 2021 року чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», було зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

Розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23-7, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 17 листопада 2023 року доповідачем за вказаним матеріалом визначено члена Вищої ради правосуддя Попікову О.В.

Суддя Федорчук А.Б., Міністерство юстиції України, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі – АТ «Укрексімбанк») повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

До Вищої ради правосуддя надійшли заяви судді Федорчука А.Б., в яких суддя просив розглядати його скаргу на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 без його участі, а також скасувати зазначене рішення та закрити дисциплінарне провадження.

6 лютого 2024 року в засіданні Вищої ради правосуддя взяли участь представник Міністерства юстиції України Юлдашев Ю.М. та в режимі відеоконференції представник АТ «Укрексімбанк» – адвокат Басистий О.В., які заперечували щодо скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б., просили залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20.

20 лютого 2024 року в засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяв участь представник АТ «Укрексімбанк» – адвокат Басистий О.В., який підтримав висловлену в попередньому засіданні позицію. Представник Міністерства юстиції України у вказане засідання не з’явився.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу судді Федорчука А.Б., матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Попікову О.В., представника Міністерства юстиції України Юлдашева Ю.М., представника АТ «Укрексімбанк» – адвоката Басистого О.В., встановила таке.

Федорчук Андрій Богданович Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 318/2009 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VII обраний на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

28 травня та 9 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя за вхідними № 4695/0/8-20, № 4695/1/8-20 надійшли скарга та доповнення Міністерства юстиції України, подані через представника Федоріна І.В., на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. під час розгляду справи № 640/10411/20 за заявою Компанії обмеженої акціями «Фарлот трейдінг ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

У скарзі та доповненні до неї зазначено, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б. постановив незаконну та невмотивовану ухвалу від 14 травня 2020 року про задоволення заяви Компанії обмеженої акціями «Фарлот трейдінг ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Крім того, 15 червня 2020 року за вхідним № 445/0/13-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга АТ «Укрексімбанк» на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б., в якій викладено обставини та мотиви, аналогічні обставинам та мотивам, наведеним у раніше поданій скарзі Міністерства юстиції України.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2104/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. з підстав наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).

Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2018 року № 910/17530/15 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проводив примусове виконання рішення суду на загальну суму 649 716 089,60 грн у межах зведеного виконавчого провадження № 58239895; у травні 2020 року мали відбутися прилюдні торги із продажу арештованого майна на електронному майданчику Державного підприємства «СЕТАМ».

У травні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову Компанії обмеженої акціями «Фарлот трейдінг ЛТД» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ» (далі – ДП «СЕТАМ»), Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ», про заборону вчиняти дії, що подана до пред’явлення позову.

Зазначена заява обґрунтована порушенням відповідачами вимог Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, під час виконання рішень суду, що призводить до порушення прав інвестора.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2020 року заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчуку А.Б. (справа № 640/10411/20).

Ухвалою судді Федорчука А.Б. від 14 травня 2020 року задоволено заяву Компанії про забезпечення позову.

Заборонено відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти дії щодо примусової реалізації нерухомого та рухомого майна, що належить Підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ», в межах виконавчого провадження № 58239895, а саме виробничо-складського комплексу площею 13807,30 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 2,9748 га (кадастровий номер 3222485800:02:008:0024) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський pайон, с. Святопетрівське, вул. Білогородська, 20 (зокрема, за номером лота в системі електронних торгів ДП «СЕТАМ» – № 418242, але, у тому числі, за будь-якими іншими номерами лотів, які можуть виникнути в майбутньому), та основних засобів – обладнання складського комплексу виробництва фірми «SSI SCHAFER Peem GmbH», 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Білогородська, 20 (зокрема, за номером лота в системі електронних торгів дії «СЕТАМ» – № 418243, але, у тому числі, за будь-якими іншими номерами лотів, які можуть виникнути в майбутньому).

Заборонено ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з реалізації вказаного нерухомого та рухомого майна, у тому числі підписувати протокол електронних торгів, проводити розрахунки за продане майно, складати акт про проведені електронні торги.

Ухвала мотивована тим, що демонтаж та продаж складського обладнання окремо від виробничо-складського комплексу не є можливими як із технічної, так і з економічної точок зору, оскільки це призведе до втрати основного цільового призначення виробничо-складського комплексу, що полягає в здатності приймати, обробляти, зберігати та відвантажувати фармацевтичну продукцію; різкого знецінення вартості виробничо-складського комплексу як цілісного активу; деформації та пошкодження несучих будівельних конструкцій комплексу.

Крім того, в ухвалі зазначено, що, на думку заявника, експлуатація складського обладнання поза межами цього складу неможлива, що підтверджується аналітично-експертною довідкою № 12/05/20-01 від 12 травня 2020 року.

В ухвалі також зазначено, що «внесення вищевказаних відомостей до відповідної системи інформаційного повідомлення про електронні торги (аукціон) з реалізації арештованого майна свідчить про початок реалізації такого арештованого майна в порядку, визначеному діючим законодавством України. При цьому реалізація майна відбуватиметься за визначеною виконавцем ціною, з якою позивач не погоджується та вважає такою, що проведена всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Суд також звертає увагу, що вартість майна у звітах про оцінку, поданих позивачем, суттєво відрізняється від суми, що виставлена на електронні торги. Вчинення дій з реалізації арештованого майна відповідачами, зокрема проведення торгів, призначених на 22 травня 2020 року, та, як результат, відчуження нерухомого майна фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі задоволення такої».

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДП «СЕТАМ», АТ «Укрексімбанк» оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2020 року апеляційні скарги ДП «СЕТАМ» та АТ «Укрексімбанк» задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову.

У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до частини шостої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Судова колегія дійшла висновку, що при постановленні ухвали від 14 травня 2020 року, якою заборонено ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії із проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з реалізації нерухомого та рухомого майна, суд першої інстанції втрутився у проведення електронних торгів, що прямо не допускається положеннями частини шостої статті 151 КАС України, чим грубо порушив норми процесуального законодавства.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Оцінюючи дії судді Федорчука А. Б., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керувалася таким:

заборонивши відповідачу здійснювати власні виключні повноваження, суддя Федорчук А.Б. фактично не лише частково зупинив виконавче провадження, зокрема зупинивши виконання рішення суду, обов’язковість якого презюмується державою, але й втрутився у не передбачений законом спосіб у діяльність юридичних осіб публічного права, а також зобов’язав орган державної влади не вчиняти дій стосовно виконання його завдань, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами;

суддя Федорчук А. Б., не вирішуючи спір по суті, всупереч установленій частиною шостою статті 151 КАС України прямій забороні вжив заходів забезпечення позову до подання позову, що накладає обмеження на діяльність органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, забороняючи їм здійснювати їхні функції;

у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» («Terem Ltd, Chechetkin and Olius v. Ukraine») зазначено, що тривала невиплата значної суми коштів, присудженої судовим рішенням на користь заявника, становить порушення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже, порушено право на справедливий суд;

заходи забезпечення позову, застосовані суддею Федорчуком А.Б., мали негайні та істотні позитивні наслідки для боржника у виконавчому провадженні й водночас істотні негативні наслідки для відповідного банку (стягувача у цьому самому виконавчому провадженні), який не міг отримати належних йому коштів інакше як через процедуру примусової реалізації майна;

накладення судом зобов’язань в інтересах позивача необґрунтовано сприяло захисту майна в його інтересах, поставивши під сумнів можливість виконання зобов’язань банку, з урахуванням особливо високої вартості майна, що підлягало продажу;

мотиви, викладені в ухвалі, свідчать про те, що суддя, усвідомлюючи існування прямої заборони стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, тим не менше, вважав, що «невжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, які стосуються предмета позову і є співмірними до заявлених позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду»;

наслідком ухваленого суддею Федорчуком А.Б. судового рішення стало блокування виконання органами державної виконавчої служби визначених законодавством функцій протягом тривалого часу, що, своєю чергою, призвело до позбавлення банку права на отримання передбачених законом виплат за рішенням суду у процедурі примусового стягнення. Зазначені дії із примусової реалізації майна було припинено із 14 травня 2020 року та поновлено лише із 4 червня 2020 року (що зумовило скасування призначених на 22 травня 2020 року прилюдних торгів із продажу майна, організатором яких є ДП «СЕТАМ»).

За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Федорчука А.Б. наявний склад дисциплінарного проступку, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права на справедливий суд)).

При цьому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що розгляд суддею заяви про забезпечення позову не відповідає принципу верховенства права, а ухвала від 14 травня 2020 року постановлена з грубим порушенням вимог статті 151 КАС України та інших актів чинного законодавства, зазначене порушення вчинене внаслідок грубої недбалості.

Суддя Федорчук А.Б. із таким рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не погодився та оскаржив його до Вищої ради правосуддя.

У скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Федорчук А.Б., посилаючись на відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що Вища рада правосуддя не є органом державної влади, який може оцінювати законність судового рішення, а скасування ухваленого суддею рішення не може слугувати єдиною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Суддя наголошує, що мотиви та обґрунтування прийняття Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя оскаржуваного рішення зводяться до підстав, викладених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду, якою скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року.

З приводу посилання в оскаржуваному рішенні на пункт 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Terem Ltd, Chechetkin and Olius v. Ukraine», згідно з яким тривала невиплата значної суми коштів, присудженої судовим рішенням на користь заявника, є порушенням права на справедливий суд, суддя зазначив, що дії із примусової реалізації майна було припинено 14 травня 2020 року та поновлено 4 червня 2020 року. Призупинення прилюдних торгів із продажу майна мало місце протягом 20 календарних днів, що не може вважатись тривалою невиплатою. Предметом розгляду у справі № 640/10411/20 було не стягнення суми коштів, а реалізація майна за ціною, яка, на думку суду, визначена без належно проведеної оцінки вартості такого майна та додержання принципу збереження його цілісності.

Стосовно мотивів оскаржуваного рішення про порушення суддею внаслідок грубої недбалості права на справедливий суд суддя вказав, що Дисциплінарна палата не зазначила про наявність істотних негативних наслідків. Посилання на позбавлення банку на підставі судового рішення від 14 травня 2020 року права на отримання передбачених законом виплат за рішенням суду у процедурі примусового стягнення спростовуються самим рішенням, згідно з яким із 4 червня 2020 року поновлено примусову реалізацію майна шляхом проведення прилюдних торгів.

Суддя також вказав про відсутність умислу в його діях під час постановлення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року у справі № 640/10411/20.

Крім того, суддя посилався на порушення передбачених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» строків розгляду дисциплінарної справи, а також строків оприлюднення такого рішення на офіційному сайті Вищої ради правосуддя.

З огляду на наведене у скарзі висловлено прохання скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 «Про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності» та закрити дисциплінарне провадження.

12 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Федорчука А.Б., в яких він підтримав доводи та клопотання своєї скарги на рішення Дисциплінарної палати.

Вища рада правосуддя 26 листопада 2020 року ухвалила рішення № 3272/0/15-20 про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 «Про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності».

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що доводи скарги судді не спростовують правильних по суті висновків Дисциплінарної палати, крім того, більшість із них аналогічні поясненням, наданим суддею під час здійснення дисциплінарного провадження, і Дисциплінарна палата надала їм відповідну оцінку. Отже, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку.

Не погодившись із вказаним рішенням Вищої ради правосуддя, суддя Федорчук А. Б. звернувся зі скаргою до Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 9 червня 2022 року скаргу Федорчука А.Б. задоволено, рішення Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2020 року № 3272/0/15-20 скасовано.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя не містить обґрунтування констатованих цим органом ознак вчинення суддею Федорчуком А.Б. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Під час повторного розгляду дисциплінарної справи щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. відповідно до вимог частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження стосовно нього з огляду на таке.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас частиною шостою статті 151 КАС України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Таким чином, норма частини шостої статті 151 КАС України є імперативною та містить пряму заборону щодо вжиття заходів забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення торгів, що проводяться від імені держави.

Положення вказаної норми набрали чинності 8 лютого 2020 року, тобто були чинними станом на дату постановлення суддею Федорчуком А.Б. ухвали про забезпечення позову у справі № 640/10411/20 від 14 травня 2020 року.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя погоджується з висновками Дисциплінарної палати про те, що суддя Федорчук А.Б., постановляючи вказану ухвалу, порушив вимоги частини шостої статті 151 КАС України, оскільки усупереч прямій забороні вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів, що проводяться від імені держави в межах виконавчого провадження.

Водночас Вища рада правосуддя не погоджується з висновком Дисциплінарної палати про те, що вказані дії судді Федорчука А.Б. свідчать про наявність в його діях складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

У постановах від 21 січня 2021 року (провадження № 11-260сап20) та від 17 лютого 2022 року (провадження № 11-97сап21) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що поставлене Вищою радою правосуддя судді за провину дисциплінарне правопорушення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», має не формальний, а матеріальний склад (якщо застосувати аналогію класифікації складів злочинів). Обов’язковими елементами об’єктивної сторони такого проступку є: 1) порушення суддею прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону; 2) істотні негативні наслідки; 3) причинно-наслідковий зв’язок між порушеннями і наслідками.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вказала, що «істотні негативні наслідки» мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовані ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні в результаті цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (втрата, знищення чи пошкодження майна, інші матеріальні збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації, позбавлення чи обмеження у можливостях здійснювати професійну діяльність, шкода життю, здоров’ю, майну, честі, гідності, репутації тощо). Порушення вимог закону, навіть якщо воно допущене, може бути лише причиною таких фактів і обставин, якщо вони настали, а не становити наслідок саме по собі.

Таким чином, наявність істотних негативних наслідків є одним з обов’язкових елементів об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність істотних негативних наслідків внаслідок порушення суддею Федорчуком А.Б. вимог частини шостої статті 151 КАС України під час постановлення ухвали про забезпечення позову у справі № 640/10411/20 від 14 травня 2020 року. Такі негативні наслідки, на думку Дисциплінарної палати, полягають у блокуванні виконання органами державної виконавчої служби визначених законодавством функцій протягом тривалого часу та позбавлення банку права на отримання передбачених законом виплат за рішенням суду у процедурі примусового стягнення.

Однак Вища рада правосуддя вважає такий висновок помилковим, оскільки зазначені дії із примусової реалізації майна було припинено 14 травня 2020 року та поновлено через 21 день – 4 червня 2020 року, після скасування ухвали судді Федорчука А.Б. за результатами її апеляційного перегляду, тому наведені наслідки за своєю суттю не є істотними негативними.

Таким чином, у діях судді Федорчука А.Б., вчинених під час розгляду справи № 640/10411/20, не встановлено складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку з відсутністю істотних негативних наслідків таких дій.

Крім того, Вища рада правосуддя не встановила в діях судді Федорчука А.Б. складу будь-яких інших дисциплінарних проступків.

Отже, дослідивши обставини дисциплінарної справи та вивчивши доводи скарги Федорчука А.Б., Вища рада правосуддя вважає, що висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність підстав для притягнення судді Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності є передчасними.

Пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б. до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям дисциплінарного провадження стосовно нього.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 14.9, 14.10, 14.13 Регламенту Вищої ради

правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2020 року № 2853/2дп/15-20 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука Андрія Богдановича до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя