Член Вищої ради правосуддя Попікова Ольга Володимирівна, розглянувши заяву Бірюкової Олени Миколаївни про порушення вимог щодо несумісності суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчком Андрієм Ярославовичем,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 5 лютого 2024 року за вхідним № Б-81/3/7-24 в електронній формі надійшла заява Бірюкової О.М. про порушення вимог щодо несумісності суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчком А.Я.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2024 року вказану заяву передано члену Вищої ради правосуддя Попіковій О.В. для проведення перевірки.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Перевірка заяви щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону здійснюється членом Ради, визначеним для розгляду відповідної заяви за результатами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради, у розумні строки (пункт 12.4. Регламенту Вищої ради правосуддя).
За результатами перевірки заяви Бірюкової О.М. встановлено наступне.
Частиною третьої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що заява подається у письмовій формі та повинна містити: 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, адресу його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді (суддів), прокурора (прокурорів), щодо якого (яких) подано заяву; 3) конкретні відомості про порушення вимог щодо несумісності; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
Відповідно до пункту 12.2. Регламенту Вищої ради правосуддя заяви щодо несумісності подаються до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинні містити відомості, передбачені частиною третьою статті 39 Закону. Заяви щодо несумісності можуть подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Ради або через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС. Заяви щодо несумісності подаються з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Так організаційно-правові засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Згідно зі статтею 5 цього Закону електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 зазначеного Закону).
Статтею 7 цього Закону визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Всупереч вимогам статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» заява Бірюкової О.М. направлена до Вищої ради правосуддя електронною поштою в електронному вигляді без накладення на заяву електронного цифрового підпису її автора, що, як наслідок, не свідчить про набуття нею статусу електронного документа.
Згідно положень частини четвертої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя залишає без розгляду та повертає заявнику заяву щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам, встановленим цим Законом, зазначаючи про мотиви такого повернення.
За результатами перевірки член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам Закону (пункт 12.5. Регламенту Вищої ради правосуддя).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.5. Регламенту Вищої ради правосуддя, член Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
заяву Бірюкової Олени Миколаївни від 5 лютого 2024 року за вхідним № Б-81/3/7-24 про порушення вимог щодо несумісності суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчком Андрієм Ярославовичем залишити без розгляду та повернути заявнику.
Член Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
