Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Клименка Станіслава Юрійовича щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни та доданих до неї матеріалів,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 липня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Клименка С.Ю. щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. (вх. № К-4068/0/7-21).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 липня 2021 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.
З метою недопущення порушення вимог Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» Вища рада правосуддя 5 серпня 2021 року ухвалила рішення № 1809/0/15-21 про зупинення з 5 серпня 2021 року розподілу між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 237.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2023 року справу передано члену Вищої ради правосуддя Маселку Р.А., який провів попередню перевірку та склав висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. та долучені до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи.
Зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі адвокат Клименко С.Ю. зазначає, що у провадженні слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. перебувала справа № 495/5614/21 щодо розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА1 Адвокат Клименко С.Ю. вказує, що всупереч вимогам статті 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) слідчий суддя Братків І.І. 16 липня 2021 року розглянула клопотання без участі власника майна ОСОБА1.
Скаржник вказує, що всупереч вимогам підпунктів 1.3.1, 2.3.31, 2.3.4, 2.3.42, 2.3.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду суддя Братків І.І. не заявила самовідводу від розгляду клопотання. На його думку, підставою для самовідводу було порушення порядку визначення слідчого судді, а саме принципів випадковості, неупередженості та об’єктивності щодо автоматизованого розподілу такого клопотання серед одного судді – Братків І.І.
Адвокат Клименко С.Ю. вважає, що суддя Братків І.І. порушила конституційне право на підприємницьку діяльність ОСОБА1, який використовував вилучене майно у своїй підприємницькій діяльності, а також зазначає, що в порушення частини сьомої статті 173 КПК України власнику майна ОСОБА1 не було надіслано копії судового рішення про накладення арешту.
Адвокат Клименко С.Ю. також повідомляє, що ухвалою слідчого судді Братків І.І. від 23 липня 2021 року скасовано арешт, накладений ухвалою цього ж слідчого судді від 16 липня 2021 року. Завірену належним чином копію ухвали слідчого судді разом із заявою про негайне повернення тимчасово вилученого майна адвокат Клименко С.Ю. 23 липня 2021 року о 16 год 00 хв подав до канцелярії Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області, проте власникові майно повернуто не було.
Скаржник зазначає, що 27 липня 2021 року до слідчого судді Братків І.І. надійшло повторне клопотання слідчого про накладення арешту на те саме майно. Розгляд справи № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1849/2021) було призначено 28 липня 2021 року о 8 год 30 хв, про що секретар судового засідання 27 липня 2021 року о 17 год 10 хв повідомила телефоном власника майна ОСОБА1.
Представник ОСОБА1, адвокат Клименко С.Ю., повідомив, що 28 липня 2021 року о 8 год 25 хв з’явився до кабінету судді Братків І.І., що знаходиться на другому поверсі приміщення Білгород-Дністровського міськрайонного суду. Секретар судового засідання в коридорі суду в присутності судді Братків І.І. повідомила його та прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Лисенка О.В. про неможливість розпочати засідання з розгляду клопотання прокурора про арешт майна о 8 год 30 хв через низку причин, а саме: перебування слідчого судді Братків І.І. в нарадчій кімнаті з розгляду іншого клопотання про обрання особі запобіжного заходу в іншій кримінальній справі; тимчасова технічна несправність програмного забезпечення документообігу та/або звукозапису судових засідань. Водночас секретар судового засідання повідомила адвоката Клименка С.Ю. та прокурора Лисенка О.В. про те, що тільки-но вказані обставини буде усунено, одразу телефоном повідомить обох учасників справи про дату та час розгляду клопотання про накладення арешту. Після цього прокурор залишив приміщення суду, а адвокат залишився в коридорі другого поверху суду для з’ясування дати та часу наступного судового засідання.
О 8 год 50 хв адвокат Клименко С.Ю. підійшов до кабінету судді Братків І.І. та побачив, як із залу судового засідання виходить суддя Братків І.І. та прокурор Лисенко О.В., а секретар судового засідання повідомила адвоката Клименка С.Ю., що судове засідання щойно відбулося за його відсутності. На запитання, чому адвоката Клименка С.Ю. не повідомили про час такого розгляду телефоном та не забезпечили права на участь захисника в судовому засіданні, секретар судового засідання відповіді не надала.
Згідно з протоколом судового засідання судове засідання розпочалось о 8 год 49 хв 43 с, а закінчено о 8 год 51 хв 27 хв, тобто через 1 хв 44 с після початку. Водночас прокурор Лисенко О.В. оголошував зміст клопотання з 8 год 50 хв 55 с по 8 год 51 хв 9 с, тобто 14 секунд.
Скаржник зазначає, що всупереч статтям 2, 7, 8, 9, 16, 20, 21, 22, 42, 642, 172 КПК України, статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статям 7, 8, 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 19, 20, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суддя Братків І.І. повторно провела розгляд справи за відсутності представника власника майна. У наслідок цього особі було відмовлено в доступі до правосуддя, порушено право на захист, принципи рівності прокурора та адвоката як учасників судового процесу, змагальності сторін та свободи в наданні суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, гарантії адвокатської діяльності в частині створення перешкод для здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат Клименко С.Ю. зазначив, що 29 липня 2021 року подав повторне клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Братків І.І. від 28 липня 2021 року, та наголосив, що за відомостями з сайту «Судова влада України» суддя заявила самовідвід від розгляду його клопотання. На день звернення із дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя причини самовідводу судді Братків І.І. адвокату Клименко С.Ю. відомі не були.
Адвокат Клименко С.Ю. вважає, що дії судді Братків І.І. слід кваліфікувати за підпунктами «а», «г», «ґ», «д» пункту 1, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути суддю Братків І.І. до дисциплінарної відповідальності.
Скаржникові було запропоновано дати додаткові пояснення по суті скарги. Скаржник таким правом скористався і 31 січня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові додаткові пояснення адвоката Клименка С.Ю, у яких зазначено, що після того, як суддя Братків І.І. повторно постановила 28 липня 2021 року ухвалу про накладення арешту на майно фізичної особи–підприємця ОСОБА1, адвокат Клименко С.Ю подав клопотання про скасування арешту майна. Клопотання було розподілено на слідчого суддю Братків І.І. і 29 липня 2021 року вона заявила самовідвід (посилання на ухвалу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98654418), а після цього скаргу передано слідчому судді Прийомовій О.Ю.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомової О.Ю. від 6 серпня 2021 року у справі № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1866/2021) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. від 28 липня 2021 року у справі № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1849/2021). Вказана ухвала оскарженню не підлягала та набрала законної сили у день її оголошення. На підставі цієї ухвали майно було повернуто власникові ОСОБА1 та в подальшому органами досудового розслідування в указаному кримінальному провадженні не вилучалося.
Адвокат Клименко С.Ю. наполягає на тому, що судді Братків І.І. було відомо про його намір взяти участь у судовому засіданні 28 липня 2021 року, оскільки 27 липня 2021 року о 17 год 10 хв секретар судового засідання телефоном повідомила власника майна ОСОБА1 про дату та час судового засідання.
28 липня 2021 року о 8 год 25 хв адвокат Клименко С.Ю., який уже брав участь у судових засіданнях під головуванням слідчого судді Братків І.І. у цій справі, з’явився до кабінету судді Братків І.І. Відомості про вхід адвоката до приміщення суду внесли до журналу обліку відвідувачів суду.
Секретар судового засідання Колініченко Н.О. у коридорі суду у присутності судді Братків І.І. повідомила адвоката Клименка С.Ю. та прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Лисенка О.В. про неможливість розпочати засідання з розгляду клопотання прокурора про арешт майна о 8 год 30 хв. Одночасно секретар повідомила адвоката Клименко С.Ю. та прокурора Лисенко О.В. про те, що як тільки вказані обставини будуть усунуті вона одразу ж повідомить обох учасників справи за телефоном про дату та час розгляду клопотання про накладення арешту.
Адвокат Клименко С.Ю. наполягає, що о 8 год 50 хв він підійшов до кабінету судді Братків І.І. та побачив, як з залу судового засідання виходить суддя та прокурор. Пройшовши до кабінету судді, секретар судового засідання повідомила адвоката, що за його відсутності щойно було проведено судовий розгляд клопотання та, що клопотання задоволено у повному обсязі. На запитання, чому його не повідомили про час такого розгляду, секретар не відповіла.
Позиція судді Братків І.І.
Судді Братків І.І. було запропоновано дати пояснення по суті скарги. Суддя таким правом скористалася і повідомила, що відповідно до вимог частини третьої статті 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду – судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Безпосередній порядок визначення складу суду визначений у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, пунктом 2.3.45 якого передбачено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58).
Суддя повідомила, що відповідно до протоколу зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2021 року № 2 її обрано слідчим суддею, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16 липня 2021 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Братків І.І. визначено як слідчого суддю у справі № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021). Суддя звертає увагу, що визначення судді відбулося відповідно до встановленого порядку розподілу судових справ, а не за бажанням будь-якої із сторін провадження. Жодних порушень під час здійснення такого авторозподілу не відбулось.
Суддя Братків І.І. вказує на безпідставність твердження скаржника про те, що вона проголосила лише вступну та резолютивну частини ухвали, й зазначає, що ні ухвала від 16 липня 2021 року не містить покликання на те, що у судовому засіданні оголошувалася лише вступна та резолютивна частини, ні матеріали справи не містять окремо проголошених вступної та резолютивної частин ухвали.
Щодо покликання скаржника на те, що йому не надіслано копію ухвали, то суддя вказує, що копію ухвали скаржник отримав після ознайомлення із матеріалами справи 19 липня 2023 року, а отже, копія ухвали дійсно вже не надсилалася.
Суддя Братків І.І. звертає увагу, що твердження скаржника про те, що до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 16 липня 2021 року станом на 29 липня 2021 року внесена не була, то таке твердження спростовується ухвалою, яку видрукувано безпосередньо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у верхній частині якої зазначено: «Надіслано судом: 16.07.2021. Зареєстровано: 18.07.2021».
Суддя Братків І.І. зазначила, що не володіє інформацією про те, що саме секретар судового засідання повідомила та чи повідомляла взагалі адвокату Клименку С.Ю. Суддя стверджує, що звернулася до керівника апарату суду із службовою запискою щодо необхідності встановити всі обставини, викладені у цьому пункті скарги та зазначає, що після отримання відповіді її додатково буде скеровано на адресу Вищої ради правосуддя.
Суддя Братків І.І. також стверджує, що 28 липня 2021 року проводила судове засідання у справі № 495/3933/21. Із протоколу судового засідання вбачається, що засідання розпочалось о 8 год 7 хв, о 8 год 36 хв відбувся вихід до нарадчої кімнати, о 8 год 44 хв суддя оголосила вступну та резолютивну частини ухвали, а о 8 год 47 хв судове засідання закінчилося. Відтак розгляд справи № 495/5614/21, який був призначений на 8 год 30 хв, відбувся із затриманням. Суддя зазначає, що прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Лисенко О.В., який був присутній і в попередньому судовому засіданні, залишився в залі судових засідань для участі в судовому розгляді клопотання, поданого в кримінальному провадженні № ____ (справа № 495/5614/21). Секретар судового засідання вийшла в коридор для з’ясування, чи прибув у судове засідання власник майна або його представник. Чи знаходився в цей момент адвокат у коридорі – їй не відомо. У судовому засіданні секретар судового засідання повідомила, що власник майна та його представник не прибули. Оскільки про дату та час судового засідання власник майна та його представник були повідомлені, суд вирішив проводити судове засідання за їх відсутності.
Суддя звертає увагу, що відповідно до записів журналу відвідувачів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, який ведуть працівники Служби судової охорони, 28 липня 2021 року Клименко С.Ю. прибув у приміщення суду о 8 год 35 хв, що, відповідно, нівелює його твердження про те, що вже о 8 год 25 хв він знаходився біля її кабінету.
На зауваження скаржника щодо нетривалої доповіді прокурора суддя зазначила, що в судовому засіданні прокурор підтримав позицію, раніше викладену письмово слідчим у клопотанні. Відтак доповідь прокурора тривала стільки, скільки він вважав за необхідне.
Суддя вважає, що доводи адвоката Клименка С.Ю. зводяться до незгоди із прийнятими нею рішеннями, та звертає увагу на те, що адвокат звернувся із скаргою, але не подавав апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, до повноважень якого належить перегляд і скасування рішень, прийнятих слідчим суддею першої інстанції.
Правова оцінка діям судді
Щодо порушення порядку автоматизованого розподілу справи
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає спростованим твердження адвоката Клименка С.Ю. про порушення вимог статті 35 КПК України та підпунктів 1.3.1, 2.3.31, 2.3.4, 2.3.42, 2.3.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Визначення складу суду відбувається відповідно до статті 35 КПК України. Відповідно до частини першої цієї статті Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує, зокрема, об’єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
За пунктом 2.3.40 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4. пункту 2.3. цього Положення. Кількість слідчих суддів у суді визначається зборами суддів та, як правило, не може перевищувати 50 % від фактичної чисельності суддів, які здійснюють правосуддя. Якщо склад суду складається із 3 суддів, то кількість слідчих суддів не може бути меншою 2 суддів.
Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів (пункт 2.3.45 Положення про автоматизовану систему документообігу суду).
Відповідно до протоколу зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2021 року № 2 суддю Братків І.І. обрано слідчим суддею.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 16 липня 2021 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Братків І.І. визначено як слідчого суддю у справі № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021).
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 16 липня 2021 року клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА1 могло бути розподілено лише на суддю Братків І.І., оскільки на час розподілу справи з авторозподілу були виключені судді:
Чебан Наталія Вікторівна (закінчено або не розпочався період повноважень, не є слідчим суддею);
Волкова Юлія Федорівна (не є слідчим суддею);
Прийомова Ольга Юріївна (не є слідчим суддею);
Савицький Сергій Ігорович (зайнятий згідно табелю, відпустка менше 14 днів, не є слідчим суддею);
Боярський Олександр Олександрович (не є слідчим суддею, зайнятий згідно табелю, заборона призначення перед «Відпустка менше 14 днів»);
Шевчук Юлія Валеріївна (не є слідчим суддею; зайнятий згідно табелю (заборона призначення перед «Відпустка 14 і більше днів»);
Заверюха Валентин Олексійович (зайнятий згідно табелю, заборона призначення перед «Відпустка 14 і більше днів»);
Гайда-Герасименко Олена Дмитрівна (закінчено або не розпочався період повноважень), не є слідчим суддею;
Мишко Віталій Володимирович (зайнятий згідно табелю, відпустка 14 і більше днів);
Анісімова Наталя Дмитрівна (не є слідчим суддею).
Водночас та обставина, що справа могла бути розподілена лише на суддю Братків І.І., не є підставою для її самовідводу від розгляду справи.
Отже, під час попередньої перевірки не встановлено порушення порядку розподілу судової справи № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021).
Щодо постановлення лише вступної та резолютивної частин ухвали
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає спростованим твердження адвоката про те, що суддя проголосила лише вступну та резолютивну частини ухвали від 16 липня 2021 року. Матеріали судової справи не містять окремо проголошеної вступної та резолютивної частини цієї ухвали.
Водночас матеріали містять вступну та резолютивну частини ухвали від 23 липня 2021 року про скасування арешту на майно, у якій зазначено, що повний текст ухвали буде складено та оголошено 28 липня 2021 року. Згідно із довідкою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 28 липня 2021 року на оголошення повного тексту ухвали сторони не з’явилися.
Отже, за результатами попередньої перевірки порушень порядку постановлення ухвали від 16 липня 2021 року не встановлено.
Щодо постановлення суддею ухвали від 16 липня 2021 року без виклику власника майна
Установлено, що 16 липня 2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у кримінальному провадженні № ____ від 15 липня 2021 року подано клопотання про арешт майна, власником якого є ОСОБА1.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (частина друга статті 172 КПК України).
Клопотання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № ____ від 15 липня 2021 року подано після того, як 15 липня 2021 року під час огляду місця події таке майно було вилучено.
Отже, про розгляд клопотання про арешт майна повинен був бути повідомлений його власник. До клопотання були долучені матеріали кримінального провадження, які містили відомості про власника майна, зокрема виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА1.
Матеріали справи № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021) не містять доказів належного повідомлення власника майна ОСОБА1 або його представника адвоката Клименка С.Ю. про розгляд клопотання. Суддя Братків І.І. таких доводів скарги не спростувала.
Щодо ненадіслання власнику майна копії ухвали про накладення арешту на майно від 16 липня 2021 року
Відповідно до частини сьомої статті 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Матеріали справи № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021) не місять доказів надіслання ухвали про накладення арешту власнику майна ОСОБА1 та його представнику, адвокату Клименку С.Ю.
Суддя підтвердила, що копію ухвали адвокат Клименко С.Ю. отримав уже після ознайомлення із матеріалами справи 19 липня 2023 року, та зазначила, що така ухвала йому дійсно не надсилалася.
Щодо постановлення суддею ухвали від 28 липня 2021 року без виклику власника майна
Згідно з попередньою перевіркою встановлено, що повторне клопотання слідчого про накладення арешту надійшло до суду 27 липня 2021 року. Розгляд цього клопотання призначено 28 липня 2021 року о 8 год 30 хв, про що 27 липня 2021 року о 17 год 10 хв телефоном повідомлено власника майна ОСОБА1. Матеріали справи містять відповідну телефонограму секретаря судового засідання Коліниченко Н.О. 28 липня 2021 року ще до початку судового засідання адвокат Клименко С.Ю. з’явився до суду.
Взято до уваги твердження судді про те, що згідно із журналом відвідувачів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, який ведуть працівники Служби судової охорони, 28 липня 2021 року Клименко С.Ю. прибув у приміщення суду о 8 год 35 хв, а не о 8 год 25 хв, як заявляє адвокат. Проте, оскільки судове засідання щодо розгляду клопотання про накладення арешту не розпочалось вчасно, ця обставина не має значення для правильної оцінки доводів скарги. Крім цього, у журналі відвідувачів зроблено помилку – замість відвідувача «Клименко Станіслав Юрійович» зазначено «Клименко Станіслав Вікторович». Помилка в зазначенні по батькові може свідчити і про наявність інших помилок, зокрема, у зазначенні часу прибуття адвоката Клименка С.Ю. у приміщення суду.
Адвокат Клименко С.Ю. наголошує, що після того, як він підійшов до кабінету судді, йому було повідомлено про неможливість з поважних причин вчасно розпочати судове засідання. Клименко С.Ю. також зазначає, що секретар судового засідання в присутності судді Братків І.І. пообіцяла йому та прокурору Лисенку О.В. зателефонувати та повідомити про дату та час судового засідання. Згодом о 8 год 50 хв адвокат Клименко С.Ю. побачив, як із залу судового засідання вийшов суддя та прокурор, а секретар судового засідання повідомила йому, що судове засідання щойно відбулося без його участі. Адвокат Клименко С.Ю. окремо вказує на дуже поспішний розгляд клопотання, який тривав 1 хв 44 с.
Суддя Братків І.І. стверджує, що не володіє інформацією про те, що саме секретар судового засідання повідомляла адвокату і чи повідомляла взагалі, та зазначає, що 28 липня 2021 року проводила судове засідання у справі № 495/3933/21, яке закінчилося о 8 год 47 хв, тому розгляд клопотання про накладення арешту затримався з об’єктивних причин. Суддя вказує, що секретар судового засідання виходила в коридор та з’ясовувала, чи прибув у судове засідання власник майна або його представник; стверджує, що їй не відомо, чи знаходився у цей момент адвокат у коридорі. Судове засідання вирішила проводити за його відсутності.
Правова позиція судді Братків І.І. не спростовує доводів скарги в частині розгляду суддею клопотання про накладення арешту без участі власника майна. З пояснень судді вбачається, що після того, коли суддя дізналася, що власник майна та його представник не з’явилися в судове засідання, не вжила жодних додаткових заходів щодо їх повідомлення про зміни в часі розгляду справи. Усвідомлюючи, що участь власника майна є обов’язковою під час розгляду клопотання про накладення арешту, маючи контактні дані власника та його представника, знаючи, що представник власника майна прибув у приміщення суду, раніше наполягав на скасуванні арешту, суддя не вжила заходів щодо їх повідомлення про початок розгляду клопотання.
Правове обґрунтування висновків Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Доступ до правосуддя є одним із фундаментальних принципів права, основоположною гарантією прав і свобод людини та загальновизнаним міжнародним стандартом здійснення судочинства. Європейський суд з прав людини відносить забезпечення доступу до суду державою до складової права на справедливий судовий розгляд.
Доступ до правосуддя має бути реальним та безперешкодним, а не формальним чи ілюзорним. Норми, які його регламентують, повинні бути дієвими та застосовуватися без надмірного формалізму. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, або вступити у нього, а й право на ефективне вирішення спору (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мултіплекс проти Хорватії», «Кутіч проти Хорватії», «Голдер проти Об’єднаного Королівства»).
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 8 Загальної декларації прав людини, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтях 55, 124, 129 Конституції України, а також у відповідних положеннях процесуального законодавства.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно зі статтею 129 Конституції України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом є однією із основних засад правосуддя.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом (стаття 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип рівності сторін є одним із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах «Надточій проти України», «Гурепка проти України»).
Конституційний Суд України вказує, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їхніх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод(Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна А.П. щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012).
Принцип рівності сторін тісно пов’язаний з принципом змагальності. Європейський суд з прав людини у справі «Лазаренко та інші проти України» зазначив, що ці два принципи є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з рішеннями Страсбурзького суду у справі «Надточій проти України», «Гурепка проти України» така концепція передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Кожній стороні повинна бути надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище порівняно з другою стороною.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя, з-поміж іншого, зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).
Авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.
У пункті 8 Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» вказано, що суди є та сприймаються широким загалом як належний форум для встановлення юридичних прав і обов’язків та вирішення пов’язаних із цим спорів.
Доброчесність суддів є вимогою Конституції України. Кожен суддя, складаючи присягу, зобов’язується чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки, не вчиняти дій, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Рішення, вчинки кожного судді впливають на формування суспільної думки про всю судову систему, на рівень довіри громадян до судів загалом. Кожен суддя має бути відповідальним, усіляко запобігати порушенням закону, з честю і гідністю нести високе звання судді.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Братків І.І. у справі № 495/5614/21 усупереч вимогам КПК України не залучила до участі в розгляді клопотань про арешт майна власника майна, чим позбавила заінтересовану особу можливості здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, порушила право особи на доступ до правосуддя та справедливий суд, що призвело до обмеження права власності.
Встановлено ознаки того, що суддя на порушення приписів статей 2, 7, 8, 9, 642, 172, 173 КПК України постановляла ухвали про арешт майна всупереч установленому законом порядку, не дотрималась визначених процесуальним законом завдань кримінального судочинства щодо охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що зазначені обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. ознак складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків;
порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до адвокатів та інших учасників судового процесу;
умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Під час попередньої перевірки встановлено відсутність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи чи повернення дисциплінарної скарги, визначених статтями 44, 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
