X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
21.02.2024
526/2дп/15-24
Про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги Правденко Д.А. стосовно судді Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки скарги Правденко Діани Анатоліївни стосовно судді Київського районного суду міста Полтави Миронець Олени Костянтинівни,

 

встановила:

 

20 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № П-3856/0/7-21 надійшла скарга Правденко Д.А. на дії судді Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К. під час здійснення правосуддя у справі № 552/3638/21 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, визначення ідеальної частки у праві власності на автомобіль, витребування автомобіля та зобов’язання вчинити певні дії.

Скаржник зазначає, що 6 липня 2021 року вона надіслала на адресу Київського районного суду міста Полтави вказану позовну заяву з додатками, а також заяву про забезпечення позову з додатками.

У заяві про забезпечення позову скаржник просила накласти арешт на автомобіль марки HONDA CRV, державний номерний знак ____, що належить ОСОБА3 на праві власності.

Як вбачається з відомостей з офіційного вебпорталу «Судова влада України», вказані документи надійшли до Київського районного суду міста Полтави 7 липня 2021 року та були передані до провадження судді Миронець О.К.

Станом на 14 липня 2021 року жодних процесуальних дій суддею Миронець О.К., які б свідчили про розгляд заяви про забезпечення позову, не вчинено.

З огляду на наведене автор скарги просить притягнути суддю Київського районного суду міста Полтави Миронець К.О. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду її заяви про забезпечення позову протягом строку, встановленого законом.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 липня 2021 року скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Івановій Л.Б.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 163-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 3 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА1 членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселком Р.А. складено висновок від 9 лютого 2024 року з пропозицією залишити дисциплінарну скаргу без розгляду та повернути скаржнику.

Заслухавши головуючого на засіданні – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., розглянувши дисциплінарну скаргу ОСОБА1, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;

Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Вимоги до дисциплінарної скарги та порядок її подання встановлено статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга, серед іншого, повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Із довідки про рух справи № 552/3638/21 вбачається, що позовна заява ОСОБА1 на дії судді Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К. під час здійснення правосуддя у справі № 552/3638/21 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, визначення ідеальної частки у праві власності на автомобіль, витребування автомобіля та зобов’язання вчинити певні дії надійшла до Київського районного суду міста Полтави 7 липня 2021 року та за результатами автоматизованого розподілу була передана до провадження судді Миронець О.К.

Одночасно з позовною заявою 7 липня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль.

8 липня 2021 року судом надіслано запити до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів у справі.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К. від 15 липня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА1 про забезпечення позову, оскільки заявником не зазначено підстав, які б свідчили про те, що у випадку незабезпечення позову виконання рішення буде неможливим чи утрудненим.

27 липня 2021 року до суду надійшла відповідь на запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачів у справі. Того самого дня ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Полтави від 30 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА1 відмовлено.

У письмових поясненнях суддя Миронець О.К. зазначила, що заяву ОСОБА1 про забезпечення позову було розглянуто 15 липня 2021 року. Того самого дня копію ухвали отримав представник позивача. Порушення строку розгляду заяви про забезпечення позову суддя Миронець О.К. пояснила значним навантаженням.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, у зв’язку з безпідставним затягування або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Згідно з частиною першою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що заява ОСОБА1 про забезпечення позову надійшла в провадження судді Миронець О.К. 7 липня 2021 року та розглянута 15 липня 2021 року (через 7 днів), тобто з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Разом із тим встановлено, що порушення строку розгляду заяви про забезпечення позову є незначним та обумовлено об’єктивними причинами, а саме навантаженням судді Миронець О.К.

Так, із довідки про показники розгляду справ та матеріалів суддею Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К. вбачається, що у липні 2021 року в провадження судді надійшло 127 справ та матеріалів усіх видів судочинства, розглянуто 93 справи та матеріали, залишок нерозглянутих справ та матеріалів – 144. Навантаження по суду в розрахунку на одного суддю становить – 82 справи та матеріали, на суддю Миронець О.К. – 127 справ та матеріалів.

Слід зауважити, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам лише факт недотримання строку розгляду справи (заяви, скарги), встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Крім того з урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, які безумовно свідчили б про безпідставне затягування або не вжиття суддею Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К. заходів щодо розгляду заяви ОСОБА1. про забезпечення позову у цивільній справі № 552/3638/21.

Встановлені обставини дають підстави для висновку, що в діях судді Київського районного суду міста Полтави Миронець О.К. не міститься ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга не містить відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» конкретних відомостей про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Пунктом 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 42–44, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу Правденко Діани Анатоліївни стосовно судді Київського районного суду міста Полтави Миронець Олени Костянтинівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Віталій САЛІХОВ

 

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Сергій БУРЛАКОВ
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності