X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
21.02.2024
518/2дп/15-24
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Саліхова В.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Легін Наталії Богданівни, Вержанської Ольги Іванівни щодо судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Дарини Богданівни,

 

встановила:

до Вищої ради правосуддя 10 грудня 2018 року (вх. № Л-6960/0/7-18) надійшла дисциплінарна скарга Легін Н.Б. стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. під час здійснення правосуддя у справі № 466/1491/18.

У дисциплінарній скарзі Легін Н.Б. зазначається, що суддею Шевченківського районного суду міста Львова Глинською Д.Б. допустила умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (підпункти «а», «г», «ґ» пункту 1, пункти 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зокрема, Легін Н.Б. у скарзі зазначила, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. з 28 лютого 2018 року перебувала справа за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Станом на день подання скарги у цій справі не проведено підготовче судове засідання, яке проводиться не пізніше 5 днів із дня отримання судом обвинувального акта, суддя не призначила справу до розгляду по суті. Скаржник вказала, що підготовче судове засідання призначалося кілька разів, однак не було проведено через неналежну поведінку судді та сторони захисту. Водночас скаржник зауважила, що сторона захисту навмисно затягувала проведення підготовчого судового засідання, суддя не вживала жодних процесуальних заходів протягом дев’яти місяців з метою дотримання процесуальних строків. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА1 не була застрахована, тому з метою повного відшкодування заподіяної шкоди 23 квітня 2018 року потерпіла подала до суду цивільний позов разом із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА1, а саме на 1/3 частини квартири. Це клопотання мало бути розглянуте протягом двох днів, проте станом на день подання дисциплінарної скарги не було розглянуто. Унаслідок невирішення клопотання про арешт майна обвинувачений ухилився від цивільної відповідальності, оскільки 3 серпня 2018 року подарував належну йому частку квартири своїй матері.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2018 року дисциплінарна скарга № Л-6960/0/7-18 розподілена для розгляду члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. Згодом відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя справі від 19 березня 2021 року дисциплінарна скарга розподілена для розгляду члену Вищої ради правосуддя Грищуку В.К.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2020 року № 3052/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. за ознаками можливої наявності в її діях під час здійснення правосуддя у справі № 466/1491/18 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

До Вищої ради правосуддя 1 липня 2020 року (вх. № В-3900/0/7-20) надійшла дисциплінарна скарга Вержанської О.І. стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. під час здійснення правосуддя у справі № 466/4234/17.

У дисциплінарній скарзі Вержанської О.І. зазначено, що суддя Шевченківського районного суду міста Львова Глинська Д.Б. допустила безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У скарзі зазначено, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. тривалий час перебувала справа № 466/4234/17, у якій 14 червня 2017 року відкрито провадження та 13 листопада 2018 року призначено експертизу, провадження у справі зупинено. 12 квітня 2019 року на адресу суду надійшов висновок експерта, проте провадження у справі поновлено лише 12 червня 2019 року. На день подання скарги 25 червня 2020 року зі слів скаржниці, у справі понад рік не проведено жодного судового засідання, рішення не ухвалено. Засідання переносилося у зв’язку з неявкою відповідача та з інших надуманих, на думку скаржниці, причин. Скаржниця вважає, що суддя порушила встановлений законодавством строк розгляду справи та не вжила примусових заходів щодо забезпечення явки в судове засідання сторони у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 липня 2020 року дисциплінарна скарга № В-3900/0/7-20 розподілена для розгляду члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. Згодом на підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 19 березня 2021 року дисциплінарна скарга розподілена для розгляду члену Вищої ради правосуддя Грищуку В.К.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 лютого 2021 року № 180/2дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. за ознаками можливої наявності в її діях під час здійснення правосуддя дисциплінарного проступку у справі № 466/4234/17, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та об’єднано з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою Легін Н.Б.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 505/2дп/15-21 провадження в об’єднаній дисциплінарній справі стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. зупинено у зв’язку тимчасовою непрацездатністю судді.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.

Правова невизначеність реалізації норм Закону № 1635-ІХ позбавила Вищу раду правосуддя можливості здійснювати процедури дисциплінарних проваджень стосовно суддів, у зв’язку із чим рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Розділ III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року вказана справа передана для розгляду члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Глинську Д.Б. та скаржників Легін Н.Б., Вержанську О.І., про дату та час засідання шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, що містять матеріали дисциплінарної справи, на електронну адресу суду, в якому працює суддя Глинська Д.Б.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні та з метою забезпечення реалізації прав, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, учасникам дисциплінарної справи було запропоновано взяти участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.

15 лютого 2024 року суддя Глинська Д.Б. надіслала на електронну адресу Вищої ради правосуддя клопотання щодо участі у засіданні у режимі відеоконференції.

10 січня 2024 року у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяла участь суддя Глинська Д.Б., скаржники у засідання не прибули.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржників не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2024 року № 517/2дп/15-18 розгляд об’єднаної дисциплінарної справи щодо судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б., відкритої ухвалами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 листопада 2020 року № 3052/2дп/15-20 за скаргою Легін Н.Б. та від 1 лютого 2021 року № 180/2дп/15-21 за скаргою Вержанської О.І. поновлено.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П., суддю Глинську Д.Б., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, копії матеріалів справ № 466/1491/18, № 466/4234/17, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Глинської Д.Б. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Глинська Дарина Богданівна Указом Президента України від 2 червня 2007 року № 485/2007 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова, Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4855-VІ обрана суддею цього суду безстроково.

Справа № 466/1491/18

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року до провадження судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА1 (справа № 466/1491/18).

Відповідно до частини першої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України ( далі КПК України) після отримання обвинувального акта суд не пізніше п’яти днів із дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 1 березня 2018 року призначено підготовче судове засідання на 12 березня 2018 року (на дванадцятий день).

У судове засідання 12 березня 2018 року прибув лише прокурор, з урахуванням думки якого оголошено перерву у зв’язку з неявкою до суду інших учасників справи. Доказів повідомлення учасників справи про судове засідання матеріали справи не містять.

У судовому засіданні 26 квітня 2018 року суд оголосив перерву для надання обвинуваченому часу на ознайомлення із цивільним позовом потерпілої. Клопотання про арешт майна не було винесено на розгляд та обговорення учасників провадження.

25 травня 2018 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву через неявку до суду обвинуваченого. Неприбуття обвинуваченого у це судове засідання не перешкоджало розгляду клопотання потерпілої про арешт майна, оскільки матеріали справи містять розписки про повідомлення учасників, у тому числі обвинуваченого про судове засідання.

У матеріалах справи є договір про надання правової допомоги у кримінальному провадженні від 26 червня 2018 року, укладений між адвокатом Шишкою О.М. та ОСОБА1.

27 червня 2018 року судове засідання також не відбулося у зв’язку із перебуванням судді Глинської Д.Б. у нарадчій кімнаті в іншій справі.

Доказів надсилання та отримання (неотримання) обвинуваченим судової повістки про підготовче судове засідання, призначене на 27 червня 2018 року, матеріали судової справи не містять.

5 липня 2018 року до Шевченківського районного суду міста Львова на ім’я судді Глинської Д.Б. надійшло клопотання представника потерпілої від 5 липня 2018 року про проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілої та її представника. У зазначеному клопотанні, з-поміж іншого, зазначено, що зволікання з розглядом клопотання потерпілої про арешт майна обвинуваченого може призвести до істотного порушення прав потерпілої, та звернуто увагу на строк, визначений КПК України, для розгляду клопотання про арешт майна та на можливість його розгляду за відсутності учасників, зокрема, процитовано частину першу статті 172 КПК України.

Наступне підготовче судове засідання у справі, яке призначене на 19 липня 2018 року, також не відбулось у зв’язку із зайнятістю судді в іншій справі.

Доказів формування, надсилання, отримання (неотримання) прокуратурою, захисником обвинуваченого судової повістки про підготовче судове засідання, призначене на 19 липня 2018 року, матеріали судової справи не містять.

Матеріали справи містять довідку від 19 липня 2018 року, складену секретарем судового засідання, у якій зазначено про зайнятість судді Глинської Д.Б. в іншому провадженні.

У відповіді, яка надійшла на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., зазначено, що суддя Глинська Д.Б. відповідно до протоколу зборів суддів Шевченківського районного суду міста Львова від 4 травня 2018 року обрана слідчим суддею з 1 по 31 липня 2018 року. У зв’язку зі стислими строками розгляду справ слідчий суддя Глинська Д.Б. у насамперед розглядає справи саме цієї категорії. 19 липня 2018 року суддя Глинська Д.Б. була зайнята у розгляді клопотань слідчих, зокрема про проведення судово-медичної експертизи (справи № 466/5676/18, № 466/5677/18, № 466/5655/18, № 466/5656/18), про надання дозволу для тимчасового доступу до речей і документів (справи № 466/5597/18, № 466/5444/18) (провадження № 1-кс/466/2035/18, № 1-кс/466/2036/18), №466/5597/18, № 466/5444/18).

Встановлено, що за данними Єдиного державного реєстру судових рішень, 19 липня 2018 року клопотання слідчих, про які зазначено вище та розгляду яких суддя надавала перевагу, розглянуті Глинською Д.Б. за відсутності учасників судового процесу. Розгляд двох клопотань (у справах №№ 466/5676/18, 466/5677/18) відбувся у день їх надходження до суду, що підтверджується звітами про автоматизований розподіл цих справ, розміщеними на офіційному вебпорталі «Судова влада України» (час закінчення автоматичного розподілу слідчому судді Глинській Д.Б. зазначено «19.07.2018 12:26:21», «19.07.2018 12:29:52»). Отже, клопотання у справах № 466/5676/18, № 466/5677/18 розподілені судді Глинській Д.Б. вже після запланованого підготовчого судового засідання у справі № 466/1491/18 стосовно ОСОБА1, яке призначено на 12:00. З наведеного вбачається, що розгляд клопотань не був заздалегідь запланований суддею на 19 липня 2018 року та відповідно до норм КПК України ці клопотання не потребували невідкладного розгляду, оскільки відповідно до частини третьої статті 244 КПК України розглядаються слідчим суддею не пізніше п’яти днів із дня надходження до суду.

Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які вказували б на наявність поважних причин, що унеможливлювали проведення 19 липня 2018 року підготовчого судового засідання у справі № 466/1491/18.

Наступне підготовче судове засідання у справі, призначене на 15 серпня 2018 року, також не відбулось у зв’язку з перебуванням судді у відпустці. Доказів повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 15 серпня 2018 року, матеріали судової справи не містять.

Згідно з наданим Шевченківським районним судом міста Львова графіком відпусток суддів на 2018 рік суддя Глинська Д.Б. запланувала щорічну основну відпустку тривалістю 42 дні з 30 липня по 10 вересня 2018 року. Отже суддя призначила судове засідання, наперед знаючи, що воно не відбудеться.

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 12 листопада 2018 року, також не відбулось у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті. Доказів формування, надсилання, отримання (неотримання) учасниками судових повісток про підготовче судове засідання, призначене на 12 листопада 2018 року, матеріали судової справи не містять.

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 6 грудня 2018 року, не відбулось у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Доказів отримання (неотримання) учасниками судових повісток про підготовче судове засідання, призначене на 6 грудня 2018 року, матеріали судової справи не містять, так само як і не містять доказів формування, отримання (неотримання) захисником обвинуваченого повістки про це підготовче судове засідання.

Наступне підготовче судове засідання у справі, призначене на 10 січня 2019 року, не відбулось у зв’язку з поданням потерпілою ОСОБА2 заяви про відвід судді Глинської Д.Б. від розгляду справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 14 січня 2019 року (суддя Зима І.Є.) заяву ОСОБА2 про відвід судді Глинської Д.Б. задоволено.

Встановлено, що суд неодноразово (систематично) на порушення вимог частини першої статті 314 КПК України не повідомляв учасникам провадження, зокрема обвинуваченому, про час і місце проведення підготовчого судового засідання у справі. Суддя Глинська Д.Б. не здійснювала належного контролю за виконанням працівниками суду обов’язків щодо формування та надсилання судових повісток учасникам провадження, неналежно підготувалася до проведення підготовчих судових засідань з метою дотримання розумного строку розгляду як клопотання потерпілої про арешт майна обвинуваченого, так і для розгляду судом справи в цілому.

Водночас слід зауважити, що невжиття заходів (відсутність з боку судді належного контролю) щодо сповіщення учасників проваджень про заплановані судові засідання мало наслідком відкладення засідань, що призвело до накопичення нерозглянутих судових справ та невиправданого зростання рівня навантаження судді.

Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини дають достатні підстави для висновку, що внаслідок неефективного використання суддею Глинською Д.Б. своїх процесуальних повноважень та несумлінного ставлення до службових обов’язків під час розгляду кримінальної справи та клопотання про арешт майна протягом строку, визначеного законом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 28 КПК України обов’язок забезпечення проведення судового розгляду у розумні строки покладається на суд.

Частиною першою статті 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, тобто обов’язок щодо дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 покладено на суд.

Відповідно до частини першої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд не пізніше п’яти днів із дня його надходження призначає підготовче судове засідання, у яке викликає учасників судового провадження.

Під час підготовчого судового засідання суд має право прийняти рішення, передбачене пунктами 1 6 частини третьої статті 314 КПК України, зокрема повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта (пункти 3, 5 частини третьої статті 314 КПК України).

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для забезпечення цивільного позову.

Згідно із частиною першою статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається судом не пізніше двох днів із дня його надходження до суду за участю прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого і, за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що обвинувальний акт перебував у провадженні судді Глинської Д.Б. майже рік. Окрім цього, суддя на порушення вимог статті 172 КПК України не розглянула клопотання потерпілої про арешт майна впродовж двох днів внаслідок чого майно було відчужено. Під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які вказували б на об’єктивну неможливість розглянути клопотання потерпілої про арешт майна, а поведінка судді під час розгляду справи свідчить про низький рівень організації судочинства та її неналежне і несумлінне ставлення до виконання службових обов’язків судді.

Встановлені обставини свідчать про невжиття суддею Глинською Д.Б. заходів щодо розгляду обвинувального акту в справі № 466/1491/18 у розумний строк, а також про невжиття заходів щодо розгляду клопотання потерпілої про арешт майна обвинуваченого у строк, встановлений законом, отже під час здійснення правосуддя у справі № 466/1491/18 в діях судді наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя Глинська Д.Б. повідомила, що у 2018 році в її провадженні перебувало 1018 справ, 824 з яких розглянуто.

З отриманої із Шевченківського районного суду міста Львова інформації вбачається, що у провадженні судді Глинської Д.Б. у 2018 році перебувало 309 справ у порядку Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), з яких 189 надійшло; 58 справ у порядку КПК України, з яких 30 надійшло; 10 справ у порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); 240 справ у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП); 387 інших справ (подання у кримінальних справах), 14 інших справ (подання у цивільних справах). У цей період суддею розглянуто 214 справ у порядку ЦПК України, з яких 178 із постановленням рішення; 27 справ у порядку КПК України, з яких 19 із постановленням вироку; 4 справи у порядку КАС України, з яких 3 із прийняттям постанов; 222 справи у порядку КУпАП, 347 інших справ (подання у кримінальних справах), 10 інших справ (подання у цивільних справах).

Проте такий рівень навантаження судді Глинської Д.Б. з урахуванням встановлених обставин щодо розгляду справи не може бути об’єктивною причиною недотримання суддею строків ухвалення зазначених вище процесуальних рішень відповідно до вимог КПК України. Окрім цього, згідно з наданими судом даними та статистичною інформацією, яку містить суддівське досьє судді Глинської Д.Б., її навантаження у 2018 році не було вищим, ніж середнє навантаження по суду та в судах інших регіонів України.

 

Справа № 466/4234/17

 

У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. перебувала справа № 466/4234/17 за позовом ОСОБА3 до ОСОБА4, третя особа – Третя львівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 14 червня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 5 липня 2017 року.

Ухвалою від 14 червня 2017 року вжито заходи забезпечення позову, а саме: зобов’язано державного нотаріуса зупинити спадкову справу № 137/2017; заборонено державному нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА5, яка померла ____ року.

За приписами частини першої статті 157 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

У зв’язку з витребуванням медичних документів 5 липня 2017 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 31 жовтня 2017 року (наступне судове засідання у справі призначено з інтервалом, який перевищує строк розгляду справи в суді, але воно не відбулось у зв’язку з перебуванням судді у відпустці).

Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, що унеможливлювали призначення судового засідання в цій справі у більш стислий строк.

Відповідно до графіка надання відпусток суддів Шевченківського районного суду міста Львова на 2017 рік, затвердженого 3 січня 2017 року, суддя Глинська Д.Б. запланувала щорічну основну відпустку в період з 4 вересня до 15 жовтня 2017 року, додаткову відпустку з 20 березня до 3 квітня 2017 року.

Водночас суддею заплановане судове засідання, призначене на 31 жовтня 2017 року, не відбулось у зв’язку з наданням судді Глинській Д.Б. не передбаченої графіком відпустки тривалістю два дні з 31 жовтня до 1 листопада 2017 року. Зазначене стало підставою для зняття з розгляду не лише справи за позовною заявою ОСОБА3, а й багатьох інших справ. Так, відповідно до списку справ, які призначила до розгляду суддя на 31 жовтня 2017 року, були заплановані судові засідання ще у 13 судових справах.

Наступне судове засідання, призначене на 23 листопада 2017 року не відбулось у зв’язку із зайнятістю судді в іншому судовому засіданні. З пояснень судді Глинської Д.Б. неможливо встановити, у якій саме справі (провадженні) суддя була зайнята у цей день (час).

З огляду на це члено Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик М.П. надіслав до суду запит для з’ясування зазначених обставин.

З отриманої відповіді та документів, зокрема списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 23 листопада 2017 року, встановлено, що як підставу непроведення судового засідання у справі за позовною заявою ОСОБА3 зазначено про перебування судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА7 (справа № 466/4968/14-к). З отриманої копії журналу судового засідання від 20, 23 листопада 2017 року у справі стосовно ОСОБА7 (№ 466/4968/14-к) встановлено, що судове засідання у цій справі розпочалось 23 листопада 2017 року о 14:47 виходом колегії суддів (головуючий суддя Свірідова В.В., судді Білінська Г.Б., Глинська Д.Б.) з нарадчої кімнати та оголошенням вироку (судове засідання завершено о 15:13).

Зі списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 23 листопада 2017 року, встановлено, що не лише справа за позовною заявою ОСОБА3 була знята з розгляду з підстав перебування судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА7, а й інші сім справ, засідання в яких були заплановані з 09:50 до 14:30.

Під час розгляду справи судом відбулися зміни в ЦПК України.

15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Водночас у пункті 9 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Проте суддя Глинська Д.Б. не вжила необхідних та належних заходів для розгляду справи у строк, встановлений законом.

18 грудня 2017 року ОСОБА6 звернулася до Шевченківського районного суду міста Львова із позовом до ОСОБА4, за участю третьої особи Третьої львівської державної нотаріальної контори, про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА5, як такого, що підписаний особою, що не могла розуміти значення своїх дій та/або керувати ними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями зазначена вище позовна заява була розподілена для розгляду судді Єзерському Р.Б. (справа № 466/10023/17).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 1 лютого 2018 року цивільну справу № 466/10023/17 (суддя Єзерський Р.Б.) за позовною заявою ОСОБА6 до ОСОБА4, за участю третьої особи Третьої львівської державної нотаріальної контори, про визнання заповіту недійсним об’єднано в одне провадження із цивільною справою № 466/4234/17 (суддя Глинська Д.Б.) за позовною заявою ОСОБА3 до ОСОБА4, третя особа Третя львівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним. Справі присвоєно № 466/4234/17.

Судове засідання, призначене на 7 лютого 2018 року, не відбулось. Матеріали справи містять довідку від 7 лютого 2018 року, складену секретарем судового засідання, в якій зазначено про зайнятість судді Глинської Д.Б. в іншому провадженні.

З отриманих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. з суду списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 7 лютого 2018 року, встановлено, що як підставу непроведення судового засідання у справі за позовом ОСОБА3 зазначено перебування судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА8 (справа № 466/2517/14-к).

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що судове засідання щодо розгляду справи № 466/2517/14-к, призначене на 14:00 7 лютого 2018 року, фактично розпочалося о 14:29 та закінчилося о 16:20 виходом суду до нарадчої кімнати, що підтверджується записами журналу судового засідання за цей день. З відомостей ЄДРСР та наданого судом журналу судового засідання у цій справі від 12 лютого 2018 року встановлено, що суддя Глинська Д.Б. перебувала в нарадчій кімнаті майже п’ять діб, що підтверджується розміщеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень вироком.

Судове засідання, призначене на 4 квітня 2018 року, не відбулось у зв’язку з перебуванням судді у відрядженні (кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді).

Наступне судове засідання, призначене на 17 травня 2018 року не відбулось. Матеріали справи містять наявну довідку від 17 травня 2018 року, складену секретарем судового засідання, в якій зазначено про зайнятість судді Глинської Д.Б. в іншому провадженні.

З отриманих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. з суду списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 17 травня 2018 року, копій журналів судових засідань за цей день встановлено, що на 17 травня 2018 року, до початку судового засідання у справі за позовною заявою ОСОБА3, суддя Глинська Д.Б. призначила розгляд інших дев’яти судових справ (№ 461/1099/18, № 466/1295/18, № 466/2056/18, № 466/3632/18, № 466/3625/18, № 466/3068/17, № 466/5526/17, № 466/1058/18).

Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено об’єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали початок розгляду дев’ятої справи за позовною заявою ОСОБА3 у час, на який було призначено судове засідання (14:30), після закінчення о 14:19 розгляду попередньої, восьмої справи № 466/1058/18, яка станом на 17 травня 2018 року перебувала у провадженні судді понад 11 місяців та яку неодноразово було знято з розгляду.

У судовому засіданні 21 червня 2018 року Глинська Д.Б. постановила ухвалу, якою задовольнила заяву адвоката Кулініченка Д.А. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 19 липня 2018 року між Шевченківським районним судом міста Львова та Миколаївським окружним адміністративним судом.

У наступному судовому засіданні, призначеному на 19 липня 2018 року, суддя Глинська Д.Б. постановила аналогічну ухвалу, розгляд справи призначила на 3 серпня 2018 року, проте він не відбувся.

Матеріали справи містять довідку від 3 серпня 2018 року, складену секретарем судового засідання, в якій зазначено про зайнятість судді Глинської Д.Б. в іншому провадженні.

З отриманих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. з суду списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 3 серпня 2018 року, встановлено, що в цей день розглядалися справи № 461/4068/18, № 466/2730/18, № 466/9920/17, № 466/3344/18, № 466/10116/17.

Справу № 466/2730/18 за позовом ОСОБА3, призначену на 10:00 знято з розгляду 3 серпня 2018 року у зв’язку із занятістю судді в іншому судовому засіданні (причину зайнятості не встановлено).

При цьому суд у відповіді на запит повідомив, що жодна із зазначених справ не містить журналів судових засідань від 3 серпня 2018 року.

Водночас відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України лише у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи не здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено об’єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали проведення суддею Глинською Д.Б. 3 серпня 2018 року судового засідання за позовною заявою ОСОБА3. Суддя за відсутності об’єктивних причин цього дня не розпочала розгляд справи за позовною заявою ОСОБА3, що свідчить не лише про невжиття суддею заходів щодо її розгляду у розумний строк та про неналежне та несумлінне ставлення судді до виконання службових обов’язків. Справа перебувала в провадженні судді понад рік.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. від 13 листопада 2018 року призначено судову посмертну психіатричну експертизу у справі № 466/4234/17.

12 квітня 2019 року до суду надійшов висновок експерта про проведення судово-психіатричної експертизи, матеріали справи № 466/4234/17, копія спадкової справи тощо.

Проте лише 12 червня 2019 року ухвалою судді Глинської Д.Б. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 16 липня 2019 року.

Тобто після надходження до суду висновку експерта суддя Глинська Д.Б. протягом двох місяців (строк, визначений для розгляду справи в суді) не вживала жодних заходів щодо розгляду справи у строк, встановлений законом, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи.

16 липня 2019 року до суду надійшло клопотання адвоката Шали Р.М. про ознайомлення з матеріалами справи та оголошення у зв’язку із цим перерви.

Матеріали справи містять довідку від 16 липня 2019 року, складену секретарем судового засідання, в якій зазначено про зайнятість судді Глинської Д.Б. в іншому провадженні.

З отриманих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 16 липня 2019 року, встановлено, що як підставу непроведення судового засідання у справі за позовною заявою ОСОБА3 зазначено про занятість судді у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА9 (справа № 466/2781/19).

Окрім цього зі списків справ, призначених до розгляду суддею Глинською Д.Б. на 16 липня 2019 року, копій журналів судових засідань за цей день установлено, що на 16 липня 2019 року, до початку судового засідання у справі за позовом ОСОБА3, суддя Глинська Д.Б. призначила розгляд інших двох справ:

розгляд першої справи № 466/3582/18, призначеної на 10:00, відкладено на 30 липня 2019 року у зв’язку з неявкою всіх учасників судового процесу;

розгляд другої справи стосовно ОСОБА9 (№ 466/2781/19), призначеної на 10:00, відповідно до журналу судового засідання фактично розпочався о 10:49 (із запізненням на 49 хвилин) та закінчився об 11:57 оголошенням перерви у зв’язку з неявкою потерпілої. У вказаному судовому засіданні суд видалявся в нарадчу кімнату (з 10:55 до 11:49) для постановлення ухвали про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено об’єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали розпочати розгляд цієї справи (стосовно ОСОБА9 № 466/2781/19) у час, на який 16 липня 2019 року було призначено судове засідання (10:00).

Отже, під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено об’єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали проведення суддею Глинською Д.Б. 16 липня 2019 року судового засідання за позовною заявою ОСОБА3.

Наступне судове засідання за позовною заявою ОСОБА3 призначено на 16 жовтня 2019 року. Таким чином, інтервал між судовими засіданнями у справі становив три місяці, що перевищує визначену законом тривалість судового провадження.

16 жовтня 2019 року суддя Глинська Д.Б. задоволенила клопотання адвоката Шали Р.М. про виклик свідка ОСОБА10, розгляд справи відкладено на 3 грудня 2019 року.

3 грудня 2019 року адвокат Шала Р.М. у судовому засіданні просив оголосити у справі перерву для забезпечення явки іншого свідка.

Наступне судове засідання, призначене на 20 січня 2020 року не відбулось, у зв’язку і перебуванням судді у відрядженні.

Матеріали справи містять довідку від 20 січня 2020 року, складену секретарем судового засідання, в якій зазначено про відкладення розгляду справи на 9 квітня 2020 року. Таким чином, інтервал між судовими засіданнями у справі перевищував визначену законом тривалість судового провадження.

9 квітня 2020 року розгляд справи не відбувся у зв’язку із запровадженням карантинних заходів.

Матеріали справи містять довідку від 10 червня 2020 року, складену секретарем судового засідання, в якій зазначено, що до суду з’явилась представник позивача, інші учасники не з’явились, а отже фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється, розгляд справи відкладено на 3 вересня 2020 року. Тобто наступне судове засідання у справі було призначено з інтервалом майже три місяці. Таким чином, інтервал між судовими засіданнями у справі перевищував визначену законом тривалість судового провадження.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України разі неявки в судове засідання всіх учасників справи не здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні, призначеному на 3 вересня 2020 року суддя Глинська Д.Б. допитала свідка ОСОБА11, у справі оголошено перерву до 15 жовтня 2020 року для виклику експерта (судове засідання не відбулось у зв’язку з неявкою експерта).

У судовому засіданні, призначеному на 26 листопада 2020 року суддя Глинська Д.Б. допитала експерта ОСОБА12, в справі оголошено перерву до 30 листопада 2020 року для виклику інших експертів, які не прибули в судове засідання.

У судовому засіданні 30 листопада 2020 року допитано експерта ОСОБА13 та у справі оголошено перерву до 22 грудня 2020 року для виклику іншого експерта, який не прибув у судове засідання.

21 грудня 2020 року до суду надійшло клопотання адвоката Шали Р.М. про відкладення розгляду справи, в якому вказано про неможливість прибути до суду у зв’язку з сімейними обставинами.

Наступне судове засідання, призначене на 26 січня 2021 року, не відбулось у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді, наступне судове засідання призначено на 9 березня 2021 року.

Як убачається з ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 11 березня 2021 року що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, згідно з розпорядженням від 10 березня 2021 року № 224 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2021 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА3 до ОСОБА4, третя особа – Третя львівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним та за позовом ОСОБА6 до ОСОБА4, третя особа – Третя львівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним передано для розгляду судді Кавацюку В.І.

З наведеного вище вбачається, що частина судових засідань у справі призначалися зі значними інтервалами в середньому від одного до трьох місяців, що свідчить про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Після надходження до суду 12 квітня 2019 року висновку експерта суддя Глинська Д.Б. лише 12 червня 2019 року поновила провадження у справі, а судові засідання у 2019 році призначалися лише тричі на 16 липня, 16 жовтня, 3 грудня 2019 року.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що справа за позовом ОСОБА3 перебувала у провадженні судді Глинської Д.Б. понад 40 місяців (без урахування часу перебування справи в експертній установі).

Отже, встановлені обставини свідчать про невжиття суддею Глинською Д.Б. заходів щодо розгляду справи № 466/4234/17 у розумний строк та під час здійснення правосуддя у цій справі вбачається наявний в її діях дисциплінарний проступок передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З отриманої від Шевченківського районного суду міста Львова інформації про роботу суддів установлено відомості про кількість справ, які суддя Глинська Д.Б. розглянула у 2017 2020 роках.

У 2017 році суддя розглянула 1048 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість 798 (76 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 312 справ про адміністративні правопорушення, 486 справ (подання у кримінальних справах) у порядку КПК України.

У 2018 році суддя розглянула 824 справи (матеріалів) всіх категорій, з яких більшість 579 (70 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 222 справи про адміністративні правопорушення, 347 справ (подання у кримінальних справах) у порядку КПК України, 10 справ (подання у цивільних справах) у порядку ЦПК України.

У 2019 році суддя розглянула 758 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість 432 (56 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 239 справ про адміністративні правопорушення, 193 справи (подання у кримінальних справах) у порядку КПК України.

У 2020 році суддя розглянула 766 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість 444 (57 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 281 справа про адміністративні правопорушення, 163 справи (подання у кримінальних справах) у порядку КПК України.

Отже, такий рівень навантаження на суддю Глинську Д.Б. не може бути об’єктивною причиною призначення судових засідань із великими інтервалами. Згідно зі статистичною інформацією, яку надав суд, навантаження на суддю у 2017 2020 роках не було вищим, ніж середнє навантаження в суді та регіонах України.

Суддя Глинська Д.Б. у поясненнях зазначила, що у 2018 році в її провадженні перебувало 1018 справ, з яких 824 розглянуто. Перебування у провадженні судді такої кількості справ позбавляє суддю фізичної можливості розглянути їх своєчасно. Вирішення кожної справи по суті вимагає ґрунтовного вивчення обставин справи, надання правової оцінки кожному доводу та доказу, наданих сторонами або особами, які беруть участь у справі, під час судового розгляду для встановлення істини.

Окрім цього, у поясненнях суддя не заперечувала можливої наявності в її роботі недоліків. При цьому вказала, що у разі встановлення таких вона забезпечує усунення причини їх допущення.

Водночас суддя Глинська Д.Б. зазначила, що Вища рада правосуддя визначила розумне навантаження на одного суддю, яке повинно становити 225 справ на рік, та зауважила, що багато років працювала із навантаженням, яке перевищувало розумне навантаження у чотири рази. Закон висуває до судді вимогу розглянути всі справи, які надійшли до його провадження, у встановлений строк та якісно без урахування їх кількості. На думку судді, такий підхід певним чином суперечить можливостям людини.

Строк притягнення судді Глинської Д.Б. до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не закінчився, оскільки провадження в об’єднаній дисциплінарній справі було зупинено.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, перебування судді у відпустці, призначення судових засідань із великими інтервалами, відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Отже, під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, що вказують на наявність об’єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали проведення розгляду справи суддею у більш стислий строк.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пояснення судді не спростовують допущених нею порушень норм процесуального права, оскільки встановлені під час перевірки обставини дають достатні підстави вважати, що вони були допущені внаслідок неефективного та несумлінного використання суддею своїх процесуальних повноважень, невжиття нею належних і дієвих заходів для забезпечення належного розгляду справ з дотриманням процесуальних прав сторін.

Зазначені вище порушення закону, а саме невжиття суддею заходів під час розгляду справ № 466/1491/18, № 466/4234/17 протягом строку, встановленого законом, допущені суддею внаслідок неналежного ставлення до виконання обов’язків судді (недбалості).

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що строк розгляду справи є вочевидь та безпідставно надмірним. При цьому поведінка судді Глинської Д.Б., зокрема невжиття заходів для дотримання розумних строків розгляду судової справи, враховуючи встановлені під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи обставини, свідчать про явно недбале (несумлінне) ставлення судді до службових обов’язків.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також вважає, що суддя Глинська Д.Б. мала можливість планувати судові засідання у справі у більш стислі строки, проте неодноразово призначала судові засідання з надмірними інтервалами, які навіть перевищували граничний строк розгляду справи судом. Плануючи графіки розгляду судових справ, визначаючи дати судових засідань та відпусток, суддя мала врахувати, що першочерговому розгляду підлягають справи, які тривалий час перебувають у провадженні, проте, як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, необхідних та належних заходів щодо їх розгляду у строк, установлений законом, суддя не вживала і рівень навантаження на суддю не був основною причиною цього.

Аналізуючи зібрані матеріали дисциплінарної справи, необхідно взяти до уваги допущену суддею Глинською Д.Б. очевидну недбалість, що призвела до того, що клопотання про арешт майна, яке не належить до категорії особливо складних, не було вирішено судом протягом тривалого часу (більше півроку), протягом одного року після отримання обвинувального акта суддя не провела підготовче судове засідання, отже, і не було ухвалено в розумний строк процесуальне рішення за результатами підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні. Внаслідок дій та бездіяльності судді Глинської Д.Б. порушено право ОСОБА2 на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне взяти до уваги допущену суддею внаслідок недбалості, у зв’язку з неналежним ставленням до службових обов’язків та за відсутності об’єктивних причин поведінку, яка виявилась у невжитті заходів щодо своєчасного (у розумний строк) розгляду справи за позовною заявою ОСОБА3, частина із запланованих судових засідань призначалась із невиправдано великими інтервалами, частина із запланованих судових засідань не відбувалась, а справа знімалась з розгляду за відсутності об’єктивних причин.

Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується з тим, що судова система України є перевантаженою, та бере до уваги кількість справ, які перебували у провадженні судді Глинської Д.Б. протягом 2017– 2020 років, але наголошує, що правосуддя має здійснюватися ефективно, а суддівське навантаження не може бути єдиним і достатнім виправданням допущеної суддею недбалості під час розгляду кримінального провадження № 466/1491/18 та цивільної справи № 466/4234/17.

Із характеристики, яку надав голова Шевченківського районного суду міста Львова, убачається, що за період роботи на посаді судді Шевченківського районного суду міста Львова, суддя Глинська Д.Б. зарекомендувала себе як відповідальний працівник, вміло та професійно застосовує на практиці отримані та набуті знання в різних галузях права, вдосконалює свій професійний рівень. Нагороджена грамотою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області за особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту законних прав і свобод громадян, фізичних та юридичних осіб. Глинська Д.Б. проходила підготовку суддів, яких призначено на посаду вперше, неодноразово проходила періодичне навчання з метою підвищення кваліфікації у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України. За рівнем професійної підготовки, діловими якостями Глинська Д.Б. повністю відповідає вимогам займаної посади судді.

Суддя Глинська Д.Б. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Дії судді Глинської Д.Б. кваліфіковано за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви та справи протягом строку, встановленого законом).

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Глинської Д.Б., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує обставини та характер дисциплінарних проступків судді Глинської Д.Б., ступінь вини, відомості, що характеризують суддю, інформацію щодо кількості та якості розгляду нею судових справ і матеріалів та вважає пропорційним і достатнім застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Львова Глинську Дарину Богданівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Роман МАСЕЛКО

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Сергій БУРЛАКОВ
Олена КОВБІЙ
Віталій САЛІХОВ

 

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності