Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Мороза М.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О. за результатами попередньої перевірки скарги Чижик Тетяни Віталіївни стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця Івана Олександровича,
встановила:
17 лютого 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. на дії судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. (єдиний унікальний номер справи: Ч-153/7/7-23, вхідний номер справи: 91469).
У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. зазначає, що 7 січня 2023 року волонтерка ОСОБА1 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомила про отримання суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем І.О. як внутрішньо переміщеною особою (далі – ВПО) гуманітарної допомоги. Зокрема, у скарзі Чижик Т.В. зауважила, що суддя Голошивець І.О. повернув цю гуманітарну допомогу зі словами: «Моя сім’я та діти такого не їдять», після чого відбулась розмова підвищеним тоном між представником благодійного фонду, суддею та його дружиною, у результаті чого дружина судді викликала поліцію.
Вказані події, як зазначено у скарзі, було висвітлено на сторінці проєкту «PROSUD» Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан».
Ураховуючи твердження мешканців міста Броварів, скаржниця зазначила, що, ймовірно, суддя Голошивець І.О. та його родина вже не перший рік проживають у Київській області в будинку, вартість оренди якого згідно з видаленим нині, проте викладеним три роки тому оголошенням на сайті із продажу нерухомості, становить 650 доларів США на місяць.
Скаржниця наголошує, що суддя Голошивець І.О. звернувся за допомогою до волонтерів, незважаючи на те, що згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2021 році отримав дохід у розмірі 1 291 696 гривень.
На думку скаржниці, вказані відомості свідчать про порушення суддею Голошивцем І.О. норм суддівської етики та допущення ним поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Згідно зі скаргою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік суддя Голошивець І.О. з-поміж членів сім’ї вказав свою дружину ОСОБА2, у розділі 11 вказаної декларації повідомив, що протягом звітного періоду його дружина отримала дохід у розмірі 31 100 гривень, що складається із 24 220 гривень допомоги переміщеним особам на проживання та 6 880 гривень щомісячної допомоги при народженні дитини. Проте, на думку Чижик Т.В., реальний розмір доходу дружини судді не відповідає задекларованому, оскільки шляхом моніторингу соціальних мереж скаржниця знайшла публікації, розміщені ОСОБА2 на її сторінці в соціальній мережі Instagram, з яких убачається, що дружина судді «гадає на картах», «здійснює привороти» та надає платні консультації, вартість яких становить близько 4 000 гривень за сеанс. Такі послуги вона надавала і в 2021 році.
Ураховуючи зазначене, скаржниця вважає, що розмір доходів дружини судді перевищує доходи, задекларовані Голошивцем І.О., що є порушенням антикорупційного законодавства.
Як повідомила автор скарги, в автобіографії, яку Голошивець І.О. подав як учасник конкурсу на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя, суддя вказав, що брат його дружини – ОСОБА3 займається адвокатською діяльністю, однак у деклараціях родинних звʼязків за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020 та 2017–2021 роки мав вказати, що брат його дружини є адвокатом. Водночас, у деклараціях родинних звʼязків, які містяться у суддівському досьє, розміщеному на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у документах, поданих суддею для участі у конкурсі на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя, такі відомості відсутні.
Крім того, з Єдиного реєстру адвокатів України скаржниці стало відомо, що 6 жовтня 2010 року батько судді ОСОБА4 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Таке право на здійснення адвокатської діяльності зупинене, однак дата зупинення не відома.
На переконання автора скарги, за вказаних обставин суддя Голошивець І.О. у поданих ним деклараціях родинних зв’язків за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020 та 2017–2021 роки зазначив недостовірні відомості.
Ураховуючи зазначене, Чижик Т.В. вважає, що наведені факти свідчать про вчинення суддею Голошивцем І.О. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», таких як:
1) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
2) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
3) подання у декларації родинних звʼязків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей.
З огляду на викладене скаржниця просить притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. до дисциплінарної відповідальності.
Пояснення судді щодо доводів автора скарги
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О. у письмових поясненнях по суті скарги зазначив.
1. Стосовно отримання гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та конфліктної ситуації, що склалась під час її повернення, суддя Голошивець І.О. пояснив, що 30 грудня 2022 року до його дружини ОСОБА2 зателефонувала представник Рожівської сільської ради Броварського району Київської області та повідомила, що у місті Броварах Благодійний фонд «Посох» (далі – БФ «Посох», фонд) надає допомогу інвалідам та людям похилого віку. Зважаючи на те, що його тещу, яка мала статус ВПО, у травні 2022 року було паралізовано після інсульту, суддя вирішив забрати вказану допомогу для тещі особисто. Суддя пояснив, що у приміщенні БФ «Посох» надав волонтеру ОСОБА1 та її колезі папку з оригіналами та копіями довідок про надання статусу ВПО йому та членам його родини.
На запитання судді щодо отримання гуманітарної допомоги для його тещі волонтер ОСОБА1 повідомила, що видасть пакет із продуктами харчування та підгузками також для сім’ї Голошивця І.О. як багатодітній.
Суддя Голошивець І.О. пояснив, що коли повернувся додому, його дружина виявила, що волонтери зіпсували оригінал її довідки ВПО, оскільки, у порушення Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, на зворотному боці вказаного документа членом БФ «Посох» був зроблений запис про отриману 30 грудня 2022 року гуманітарну допомогу та її обсяг.
Виявивши вказане, суддя Голошивець І.О., його дружина та їхня малолітня дитина прийшли до приміщення фонду, повернули видану їм гуманітарну допомогу, вказавши про факт псування оригіналу офіційного документа.
Суддя зауважив, що, оскільки ОСОБА1, реагуючи на їх дії, почала лаятися, вирвала з рук його дружини оригінал довідки ВПО та відмовилася її повертати, виштовхала його з дружиною та дитиною за двері, повідомивши про вказаний інцидент свого чоловіка – «учасника територіальної оборони», його дружина з метою припинення вказаних протиправних дій викликала працівників поліції.
Згодом приїхали четверо озброєних чоловіків у військовій формі, а через певний час на місце конфлікту прибули працівники поліції, яким волонтери повернули оригінал довідки із «кресленнями» на обороті та відміткою «повернуто». Представники поліції відмовилися прийняти заяву про правопорушення, оскільки не вбачали підстав для відкриття кримінального чи адміністративного провадження.
Суддя Голошивець І.О. зазначив, що вказаними обставинами підтверджується існування конфліктної ситуації між його родиною та працівниками фонду, проте конфлікт відбувся не через вміст отриманої ним гуманітарної допомоги, а у зв’язку із псуванням довідки ВПО його дружини.
Натомість, як наголосив суддя, у соціальних мережах міститься «викривлена» інформація щодо інциденту 30 грудня 2022 року, з акцентом на невдоволення його сім’ї продуктовим набором, отриманим від волонтерів. Зазначене дає підстави для висновку, що автор публікації ОСОБА1 мала на меті дискредитувати його як суддю.
2. Щодо тверджень автора скарги стосовно ймовірного проживання судді Голошивця І.О. та членів його родини протягом кількох років у Київській області в будинку, вартість оренди якого становить 650 доларів США на місяць, суддя Голошивець І.О. повідомив, що мав службову квартиру, закріплену за ним у місті Слов’янськ Донецької області, де територіально розміщений Донецький окружний адміністративний суд. Після початку повномасштабної війни, ураховуючи, що місто розташоване поряд із лінією фронту, задля безпеки своєї родини вимушений був виїхати за межі міста у більш безпечний регіон. На той час батьки дружини Голошивця І.О. мешкали в будинку, розташованому у селі АДРЕСА1, куди він поїхав разом із сім’єю.
Щодо припущення скаржниці про оренду саме цього будинку, суддя зазначив, що цей будинок ні йому, ні його дружині на праві приватної власності, оренди не належить, а перебування у гостях у батьків дружини не заборонено Законом України «Про запобігання корупції». Суддя пояснив, що перебування його та членів його родини у селі АДРЕСА1 підтверджується довідками ВПО. Водночас суддя зауважив, що договір оренди нерухомості та земельної ділянки він не укладав.
Стосовно доводів скарги про неповне декларування статків Голошивцем І.О. як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі за 2021 рік, з посиланням на статтю 46 Закону України «Про запобігання корупції» суддя повідомив, що його дружина судді здійснює підприємницьку діяльність. Зауважив, що підприємництво в Україні – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик, будь-яка господарська діяльність, що не суперечить чинному законодавству, задля досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Суддя зазначив, що його дружина є дипломованим психологом і надає психологічну допомогу тим, хто її потребує, із застосуванням самостійно обраних інструментів та технологій, у тому числі провокативних, не порушуючи при цьому норм чинного законодавства і основ психології. У своїх поясненнях суддя зауважив, що діяльність його дружини «узаконена належною державною реєстрацією (має статус фізичної особи — підприємця з 18 липня 2019 року) з постановкою на облік у відповідному територіальному органі Державної податкової служби України». На переконання судді, наявність лише оголошень у соціальних мережах не дає підстав для висновку, що послуга була надана та за неї було отримано винагороду. Суддя просив врахувати, що із наданих скріншотів не вбачалось безпосереднього отримання прибутку за ті чи інші послуги. Зазначив, що надання звичайних скриншотів з екрану мобільного телефону не може бути належним доказом щодо здійснення будь-якої підприємницької діяльності, у тому числі онлайн.
Суддя вважав, що доводи автора скарги щодо порушення вимог антикорупційного законодавства є необґрунтованими, оскільки не містять доказів на їх підтвердження. На його думку, проведення розслідування громадськими діячами є порушенням конституційного права особи, зокрема його дружини на приватне і сімейне життя шляхом збирання, зберігання та поширення неправдивої інформації.
3. Стосовно невнесення до декларацій родинних звʼязків судді за 2012–2021 роки відомостей про брата дружини судді Голошивця І.О. – ОСОБА3 та батька судді, які здійснювали адвокатську діяльність у цей період, суддя пояснив, що його батько отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2010 році. Однак із пояснень судді вбачалось, що його батько не був адвокатом, оскільки з моменту отримання документа ніколи не розпочинав цієї діяльності, не сплачував адвокатських внесків, не здійснював адвокатських функцій чи повноважень. Крім того, до червня 2014 року батько Голошивця І.О. був працівником правоохоронних органів, що «унеможливлювало поєднання з адвокатством».
Суддя зазначив у своїх поясненнях, що у відповідних деклараціях родинних звʼязків вказував ту інформацію, про яку станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року йому було відомо. Суддя звернув увагу, що до 2019 року йому не було відомо, що брат дружини ОСОБА3 є адвокатом, оскільки він не підтримував з ним жодних стосунків, не був пов’язаний спільним побутом та не мав взаємних прав і обов’язків, тому лише відобразив його у декларації родинних звʼязків за 2015–2019 роки.
Під час попередньої перевірки Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що в мережі Інтернет наявні публікації з викладенням обставин події, про яку йдеться в скарзі Чижик Т.В., зокрема за такими посиланнями:
1) https://www.bbc.com/ukrainian/news-64213924;
2) https://www.unian.ua/society/suddya-z-donecka-zakotiv-skandal-cherez-pro...
3) https://24tv.ua/suddya-donetska-goloshivets-yogo-druzhina-vlashtuvali-sk...;
4) https://fakty.ua/413460-takogo-ne-edim-sude-pereselencu-ne-ponravilis-be...;
5) https://hi.dn.ua/novosti/novosti-regiona/suddya-z-donechchini-prijshov-p....
1. Щодо допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу слід зазначити таке.
Під час перевірки дисциплінарної скарги Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що неетичною поведінкою судді Голошивця І.О. скаржник вважає факти отримання ним допомоги, призначеної для ВПО, за наявності у нього стабільних і достатніх доходів, а також повернення такої допомоги фонду зі словами: «Моя сім’я та діти такого не їдять», та факт виклику поліцейських до приміщення БФ «Посох» дружиною судді.
Водночас, під час попередньої перевірки Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала пояснення судді Голошивця І.О., що він звернувся до волонтерів не самостійно, а лише після телефонного дзвінка представника Рожівської сільської ради із пропозицією отримати допомогу для його тещі. При цьому подальший конфлікт стосувався не вмісту гуманітарного набору, а факту псування волонтерами довідки ВПО його дружини. Слід зважати й на факт, що Голошивець І.О. та його дружина ОСОБА2 станом на 30 грудня 2022 року мали статус ВПО та членів багатодітної родини, що зумовлювало їхнє право на отримання відповідної допомоги, пов’язаної з цим статусом.
При цьому вжитий суддею Голошивцем І.О. під час спілкування з волонтерами вислів хоч і був сприйнятий автором відповідного допису в мережі Facebook ОСОБА1 та автором дисциплінарної скарги Чижик Т.В. як обурливий і цинічний, проте сам по собі не може мати наслідком притягнення судді Голошивця І.О. до дисциплінарної відповідальності.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами попередньої перевірки доводів дисциплінарної скарги з урахуванням наданих суддею пояснень
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
У преамбулі до Кодексу суддівської етики визначено, що судді України, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Об’єктивну сторону вказаного дисциплінарного проступку утворює не будь-яке формальне недотримання суддею тих чи інших нормативних вимог, а лише така поведінка, що дискредитує судову систему, завдає шкоди репутації всього суддівського корпусу й досягла такого ступеня тяжкості, щоб порочити звання судді і підривати авторитет судової влади.
Водночас вказані факти мають бути підтверджені належними доказами.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Отже, за результатами попередньої перевірки скарги Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дописи, на які посилається скаржниця та які виявила доповідач – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваша О.О. у мережі Інтернет, ґрунтуються на оціночних судженнях їх авторів щодо конфліктної ситуації, яка виникла 30 грудня 2022 року, та не містять фактів на підтвердження порушення суддею Голошивцем І.О. норм суддівської етики, вчинення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Таким чином, дії судді Голошивця І.О. не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
2. Щодо зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством під час попередньої перевірки слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею, здійснюється відповідно до закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.
Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції (стаття 4 Закону України «Про запобігання корупції»).
За приписами статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» виключно Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) здійснює в порядку, визначеному Законом, контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проводить моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Статтею 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено чіткий перелік прав НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень. Зокрема, визначено, що у разі виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності; у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини першої статті513 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Отже, встановлення обставин відображення у декларації недостовірних відомостей належить до виключної компетенції вказаного уповноваженого органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. При цьому у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства мають право скласти протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства.
Однак під час попередньої перевірки таких даних не отримано. Доповідач– член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваша О.О. надіслала лист до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою з’ясування інформації про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, поданої суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем І.О.
Національне агентство з питань запобігання корупції від 5 лютого 2024 року № 281-01/6463-24 поінформувало Першу Дисциплінарну палату Вищої ради правосуддя, що повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, поданої суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем І.О. не проводилась.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами попередньої перевірки доводів дисциплінарної скарги з урахуванням наданих суддею пояснень
Пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із зазначенням у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисним незазначенням відомостей, визначених законодавством.
Отже, доводи Чижик Т .В. стосовно зазначення суддею Голошивцем І.О. в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, поданій суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем І.О. неповних або неправдивих відомостей, не підтвердилися, а тому у діях судді Голошивця І.О. не вбачається наявності ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
3. Щодо подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за подання у декларації родинних звʼязків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей.
Обов’язок судді щорічно до 1 лютого подавати декларацію родинних звʼязків за формою, що визначається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виник із прийняттям та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (тобто з 2 червня 2016 року) та визначений статтею 61 цього Закону у редакції, чинній на час звернення автора скарги.
Водночас відповідно до пункту 42 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді зобов’язані подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних звʼязків судді та декларацію доброчесності судді, зокрема судді місцевих судів – протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання декларацій родинних звʼязків судді, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 жовтня 2016 року (далі – Правила) (у редакції, чинній на час звернення автора скарги), декларація родинних звʼязків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.
Відповідно до пунктів 2, 3 Правил, у редакції, чинній на час звернення Чижик Т.В. з дисциплінарною скаргою, декларація родинних звʼязків подається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щорічно у період з 1 по 31 січня (включно). У декларації родинних звʼязків судді зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.
Національна асоціація адвокатів України листом від 28 грудня 2023 року № 7500/0/8-24 повідомила Першу Дисциплінарну палату Вищої ради правосуддя, що станом на 26 грудня 2023 року в Єдиному реєстрі адвокатів України наявні відомості стосовно таких адвокатів:
1) ОСОБА3, обліковується в Раді адвокатів Донецької області (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11 липня 2007 № 2606 року видано Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури згідно рішення № 22 від 11 липня 2007 року);
2) ОСОБА4, обліковується в Раді адвокатів Донецької області (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 6 жовтня 2010 року № 3572 видано Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури згідно з рішенням від 6 жовтня 2010 року № 13). Відомості про зупинення ОСОБА4 права на заняття адвокатською діяльністю внесені до Єдиного реєстру адвокатів України 17 липня 2013 року за його заявою, поданою до Ради адвокатів Донецької області як до адміністратора Першого рівня бази даних Єдиного реєстру адвокатів України.
У листі зазначено, що жодних відомостей щодо зупинення та/або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА3 до Ради адвокатів України не надходило.
Під час попередньої перевірки Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що на виконання вимог пункту 42 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Голошивець І.О. подав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларації родинних звʼязків у період із 2012 по 2021 роки у строки, встановлені законодавством.
При цьому в декларації родинних звʼязків суддя не зазначив дані про брата дружини судді – ОСОБА3, який з 11 липня 2007 року до цього часу займається адвокатською діяльністю, та про батька судді – ОСОБА4, який 6 жовтня 2010 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та 17 липня 2013 року зупинив право на заняття адвокатською діяльністю.
Зазначені обставини свідчать про те, що суддя Голошивець І.О. не дотримався вимог статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо подання декларації родинних звʼязків судді із зазначенням відомостей, актуальних станом на 31 грудня 2021 року.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами попередньої перевірки доводів дисциплінарної скарги з урахуванням наданих суддею пояснень
Встановлені попередньою перевіркою дисциплінарної скарги обставини вказують на те, що поведінка судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. щодо декларування родинних звʼязків судді відповідно до вимог, встановлених статтею 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», містить ознаки дисциплінарного проступку, що згідно з пунктом 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи автора скарги щодо наявності ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не підтвердились, а тому в цій частині скарги слід відмовити у відкритті дисциплінарної справи.
Водночас, наявні інші підстави для відкриття дисциплінарної справи щодо судді Голошивця І.О., оскільки зазначені у скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей.
Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вбачає наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О., оскільки зазначені у скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (подання у декларації родинних звʼязків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей).
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця Івана Олександровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Тетяна БОНДАРЕНКО
Микола МОРОЗ
