X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
28.02.2024
579/3дп/15-24
Про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Деснянського районного суду міста Києва Колегаєвої С.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Швачка Олексія Вікторовича щодо судді Деснянського районного суду міста Києва Колегаєвої Світлани Вікторівни,

 

встановила:

 

17 січня 2024 року (вх. № Ш-389/0/7-24) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Швачка О.В. щодо допущення суддею Деснянського районного суду міста Києва Колегаєвою С.В. поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

У скарзі Швачко О.В. зазначає, що 12 жовтня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у справі № 756/14447/21 виніс постанову, якою застосував адміністративне стягнення до ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Скаржник зауважує, що ОСОБА1 порушила вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, оскільки о 21:20 21 липня 2021 року керувала транспортним засобом марки «AUDI» у стані алкогольного сп’яніння (2,08 проміле), що підтверджувалося протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ18 № ____, складеним 17 вересня 2021 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, № 004156, складеним 22 липня 2021 року.

Швачко О.В. зауважує, що на вебсайті LB.ua міститься інформація про застосування 12 жовтня 2021 року щодо судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Як зауважує Швачко О.В., постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року.

Скаржник вказує, що встановлений судом факт керування суддею транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння вказує на допущення нею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, довіру до суду.

За таких обставин скаржник просить притягнути суддю Деснянського районного суду міста Києва Колегаєву С.В. до дисциплінарної відповідальності.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 січня 2024 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Сасевичу О.М. для проведення попередньої перевірки.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., вивчивши його висновок та матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Деснянського районного суду міста Києва Колегаєвої С.В. з огляду на таке.

Під час попередньої перевірки встановлено, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року ОСОБА1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

З постанови суду від 12 жовтня 2021 року вбачається, що до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ18 № 145970 від 17 вересня 2021 року, що ОСОБА1 21 липня 2021 року о 21:20 на вулиці АДРЕСА, у місті Києві керувала транспортним засобом «Ауді», д. н. з. НОМЕР, у стані алкогольного спʼяніння. Огляд на стан сп’яніння проводив у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» (далі − КНП «КМНКЛ «Соціотерапія») лікар-нарколог у встановленому законом порядку, про що складено висновок № 004156.

Суд встановив, що ОСОБА1 не дотрималася вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху за змістом якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА1 у порушенні пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, на переконання суду, підтверджувалася: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № ___ від 17 вересня 2021 року, який, з-поміж іншого, містив покликання на те, що огляд на стан сп’яніння проводився у приміщенні КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» лікарем-наркологом у встановленому законом порядку, про що складено висновок № 004156; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, № 004156 від 22 липня 2021 року, складеним о 23:15 21 липня 2021 року відповідно до якого ОСОБА1 перебувала у стані алкогольного сп’яніння (2,08 проміле); відеозаписом із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА1.

Не погодившись із постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року, представник ОСОБА1 – адвокат ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції правильно взяв до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, № 004156 від 22 липня 2021 року.

Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції від 11 листопада 2021 року вбачається, що суд під час розгляду справи не встановив жодних обставин, які давали б підстави сумніватися у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, № 004156 від 22 липня 2021 року, складеному о 23:15 21 липня 2021 року, який долучено до матеріалів справи.

Вина ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП доводилася сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводили факт вчинення правопорушення і не викликали в суду сумнівів, які можна б було тлумачити на її користь, оскільки докази винуватості ОСОБА1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

На переконання суду апеляційної інстанції, наведені апелянтом в апеляційній скарзі аргументи не вказували на помилковість висновків судді місцевого суду та незаконність ухваленого рішення.

Суд апеляційної інстанції також вказав, що апелянтом у скарзі не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено переконливих доводів, які безумовно спростовували б висновки суду першої інстанції та були підставою для їх скасування та закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення. Cуд також не було встановив істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови суду, як про це просив в апеляційній скарзі захисник. Апеляційний суд також констатував, що матеріали справи не містять, а ОСОБА1 та її адвокатами не надано будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Деснянського районного суду міста Києва Колегаєвої С.В., слід виходити з такого.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з’їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Це положення повинно тлумачитися з урахуванням загальноприйнятих міжнародних етичних стандартів поведінки судді.

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002)).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

Транспортні засоби є джерелом підвищеної безпеки, керування ними у стані сп’яніння створює серйозну загрозу для життя та здоров’я як водія, так і інших осіб. З огляду на викладене порушення заборони керувати транспортними засобами у стані сп’яніння традиційно розглядається як грубе порушення закону, що є несумісним із загальноприйнятими етичними вимогами.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що обставини скоєння суддею ОСОБА1 адміністративного правопорушення набули значного суспільного резонансу та розголосу в засобах масової інформації, соціальних мережах: «Суддю ОСОБА1 оштрафували на 17 тис. гривень за ДТП і позбавили водійських» прав (https://lb.ua/pravo/2021/10/12/496104_suddyu_kolegaievu_oshtrafuvali_17....), «Судья ОСОБА1, которая в нетрезвом виде устроила ДТП в Киеве, полтора месяца скрывалась от полиции» (https://kievvlast.com.ua/news/sudya-kolegaeva-kotoraya-v-netrezvom-vide-...), «ДТП за участі судді ОСОБА1»(https://fb.watch/qc7KLJOHh9/), «Суддя, яка відмовилась від «драгера» після ДТП, взяла лікарняний» (https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3285118-sudda-aka-vidmovilas-vid-dr...), «Столична суддя скоїла ДТП: «Вилетіла на тротуар, мало не збила людей» (https://sudreporter.org/stolychna-suddya-skoyila-dtp-vyletila-na-trotuar...), «Впливова суддя сіла п’яною за кермо і осоромилась на всю Україну» (https://youtu.be/OlsyivfdaMw?si=mf1FJZ0QASCDy2U9). Обставини, пов’язані із вчиненням суддею ДТП у стані сп’яніння, викликали негативну оцінку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя. Зазначене мало негативний вплив на авторитет судової влади, з-поміж іншого, вказує, що допущення суддею такої поведінки могло призвести до настання негативних наслідків, зокрема підриву авторитету судової влади.

За встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що поведінка судді Колегаєвої С.В. може свідчити про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 45, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу щодо судді Деснянського районного суду міста Києва Колегаєвої Світлани Вікторівни.

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Інна ПЛАХТІЙ

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

 

Олег КАНДЗЮБА
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА

 

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності