Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Саліхова В.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Людмили Андріївни, Дурасової Юлії Володимирівни, Лукманової Ольги Миколаївни, відкриту за дисциплінарною скаргою Попової Наталі Іванівни та за ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої раді правосуддя,
встановила:
На розгляді Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя перебуває дисциплінарна справа за дисциплінарною скаргою Попової Н.І. стосовно суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М. під час розгляду справи № П/811/3334/15, відкрита ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2020 року № 2810/2дп/15-20 з підстав можливої наявності у діях суддів ознак дисциплінарного проступку, визначених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Під час розгляду дисциплінарної справи Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М. ознак іншого дисциплінарного проступку.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2021 року № 347/2дп/15-21 відкрита дисциплінарна справа за ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на дії суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М. з підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка об’єднана з дисциплінарною справою відкритою за дисциплінарною скаргою Попової Н.І.
17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ), який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Згідно із Законом № 3304-ІХ розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, зокрема, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ. До цього часу служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не була сформована та не розпочала своєї роботи.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», отже, з 19 жовтня 2023 року введено в дію Закон № 3304-ІХ стосовно здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, зокрема в перехідний період, до початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою, визначає свідків чи інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні, та вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи Дисциплінарною палатою.
За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи стосовно суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях суддів ознак іншого дисциплінарного проступку.
Зокрема встановлено, ОСОБА1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (далі – ТУ ДСА України в Кіровоградській області), в якому просила визнати незаконною відмову ТУ ДСА в Кіровоградській області у виплаті їй вихідної допомоги як судді у зв’язку з відставкою відповідно до частини першої статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; зобов’язати ТУ ДСА України в Кіровоградській області виплатити допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою відповідно до частини першої статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній станом на 30 грудня 2013 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ТУ ДСА України в Кіровоградській області від 26 жовтня 2015 року, яким судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА1 відмовлено у виплаті вихідної допомоги у зв’язку з відставкою, зобов’язано ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА1 вихідну допомогу у зв’язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Кіровоградській області задоволено, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА1 до ТУ ДСА України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.
7 травня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2016 року за виключними обставинами. Заява мотивована тим, що 15 квітня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р(ІІ)/2020, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII; визнав неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року розгляд заяви ОСОБА1 про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року призначено в письмовому провадженні на 2 липня 2020 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року заяву ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року в адміністративній справі № П/811/3334/15 залишено без задоволення.
Третій апеляційний адміністративний суд встановив, що наявність Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв’язанні спору, оскільки на час відмови відповідачеві у виплаті вихідної допомоги та на час винесення судового рішення у цій справі Конституційним Судом України не було прийняте рішення щодо неконституційності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII. Таким чином, наведені у заяві ОСОБА1 обставини є не нововиявленими, а новими, оскільки виникли вже після прийняття судами рішень у цій справі.
Ухвалою від 4 вересня 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд виправив описки, допущені у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, а саме постановив замість помилково зазначеного словосполучення «про перегляд за нововиявленими обставинами» вважати правильним «про перегляд за виключними обставинами».
На обґрунтування зазначеної ухвали суд вказав, що відповідно до вимог статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року (справа № П/811/3334/15) касаційні скарги ОСОБА1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року задоволено частково.
Заяву ТУ ДСА України в Кіровоградській області про закриття провадження у справі № П/811/3334/15 задоволено частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі № П/811/3334/15 скасовано.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року у справі № П/811/3334/15 скасовано.
Провадження за заявою ОСОБА1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі № П/811/3334/15 за позовом ОСОБА1 до ТУ ДСА України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення і зобов’язання вчинити дії за виключними обставинами закрито.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у своєму рішенні зауважила, що рішенням Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2020 від 15 квітня 2020 року було визнано неконституційним положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким скасовано право судді на отримання вихідної допомоги при звільненні у зв’язку з відставкою, ОСОБА1 подала до суду заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за виключними обставинами.
Проте постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року убачається, що суд, розглянувши заяву ОСОБА1 про перегляд постанови за виключними обставинами, встановив, що наведені позивачкою у заяві обставини не є нововиявленими, вони є новими, оскільки виникли вже після ухвалення судами рішень у цій справі.
Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції 2 липня 2020 року було протиправно розглянуто заяву ОСОБА1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року не за виключними обставинами, як просила позивачка, а за нововиявленими обставинами. Вимогу про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за нововиявленими обставинами ОСОБА1 не заявляла. Отже, суд апеляційної інстанції неправомірно вийшов за межі вимог заяви ОСОБА1, а щодо заявлених вимог не ухвалив судового рішення по суті, що є порушенням норм процесуального права.
Стосовно касаційної скарги ОСОБА1 на ухвалу апеляційного суду про виправлення описки Верховний Суд зазначає про таке.
Відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року апеляційний суд зазначив, що у описовій, мотивувальній та резолютивній частинах постанови від 2 липня 2020 року судом допущено описки, а саме: помилково зазначено «про перегляд за нововиявленими обставинами».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року апеляційний суд вирішив виправити описки, допущені у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, а саме: замість помилково зазначених «про перегляд за нововиявленими обставинами» вважати правильним «про перегляд за виключними обставинами».
Доводи касаційної скарги ОСОБА1 на ухвалу апеляційного суду зводяться до того, що апеляційний суд не допускав описку, натомість він фактично переглянув судове рішення не за виключними обставинами, як просила позивачка, а за нововиявленими. До того ж, ухвалою від 4 вересня 2020 року апеляційний суд допустив зміну змісту судового рішення, що не може вважатись опискою.
Зважаючи на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року апеляційний суд змінив зміст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, допущені процесуальні порушення апеляційного суду не можуть вважатись опискою.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА1 та скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року.
Як вказують у наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях судді Божко Л.А., Дурасова Ю.В., Лукманова О.М., суд із власної ініціативи ухвалою від 4 вересня 2020 року виправив описки, допущені у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі № П/811/3334/15, зазначивши, що справа переглядається «за виключними обставинами» замість помилково зазначеної підстави перегляду «за нововиявленими обставинами».
Як зауважила суддя Лукманова О.М., що колегія суддів розрізняє поняття нововиявлених обставин та виключних обставин, описка в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року не є наслідком нерозуміння судом різниці між нововиявленими та виключними обставинами.
При виготовлені тексту постанови, головуючим у справі Божко Л.А., була допущена описка, яка була виявлена судом ще до направлення копій рішення учасникам – 6 серпня 2020 року, у зв’язку з чим в цей же день відповідно до статті 253 КАС України було призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження для вирішення питання щодо виправлення описки.
У поясненнях наданих Вищій раді правосуддя суддя Дурасова Ю.В. зазначила, що грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду не було вчинене при розгляді заяви ОСОБА1 про розгляд рішення за виключними обставинами, оскільки в задоволенні цієї заяви було відмовлено, а встановивши описку в постанові від 2 липня 2020 року колегія суддів скористалася нормою, яка передбачає виправлення описки, трактувала цю норму на свій розсуд та зазначила правильну назву заяви, з якою звернулася заявниця, та до викладання рішення в письмовій формі, колегією суддів обговорювалися питання саме щодо перегляду справи за виключними обставинами, а не за нововиявленими.
Як вказано у Висновку КРЄС № 22 (19), винесення рішень — це не привілей суддів, що може бути довільно делегований, а осердя їхніх обов’язків у суспільстві, заснованому на верховенстві права. Судді не лише розпоряджаються справами, а мають володіти законодавством і фактами так, щоби винесення судових рішень залишалося виключно їхньою прерогативою (§ 18).
Як зазначено у Висновку КРЄС № 11 (2008), щоб бути якісним, судове рішення повинно сприйматися сторонами та суспільством у цілому як таке, що стало результатом коректного застосування юридичних правил, справедливого процесу та правильної оцінки фактів, а також як таке, що може бути ефективно реалізованим. Лише в такому випадку сторони будуть переконані, що їхню справу було розглянуто й вирішено справедливо, а суспільство сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної гармонії (§ 31).
У Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки вказано, що згідно зі статтею 6 Конвенції метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу. Незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом. Це є основним принципом верховенства права. Судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів. Лише самі судді повинні приймати рішення у конкретних справах, спираючись на власну компетенцію, як це визначено законом. Судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку. (§§ 3, 4, 5, 10, 62).
Під час дисциплінарного провадження встановлено, що судді Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А., Дурасова Ю.В., Лукманова О.М. під час розгляду справи № П/811/3334/15 не забезпечили виконання завдань, покладених на суд апеляційної інстанції, щодо єдності судової практики, складаючи та підписуючи ухвалу від 4 вересня 2020 року, не проконтролювали належним чином її зміст, не перевірили викладені в ухвалі мотиви та висновки, та у спосіб, що явно суперечить процесуальному закону та усталеній судовій практиці, змінили судове рішення.
За наведених обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що вказане може свідчити про наявність у діях суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків..
Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні (частина одинадцята статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарну справу стосовно суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Людмили Андріївни, Дурасової Юлії Володимирівни, Лукманової Ольги Миколаївни за ознаками вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та об’єднати її з дисциплінарною справою, яку відкрито стосовно суддів Третього апеляційного адміністративного суду Божко Людмили Андріївни, Дурасової Юлії Володимирівни, Лукманової Ольги Миколаївни ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2020 року № 2810/2дп/15-20 за скаргою Повової Наталі Іванівни та ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2021 року № 347/2дп/15-21 за ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
Віталій САЛІХОВ
