X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
19.10.2020
2849/2дп/15-20
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Державної архівної служби України, адвоката Шевченко Марії Олександрівни в інтересах Сазонової Олени Миколаївни, Голубова Анатолія Петровича, Сімутіна Станіслава Леонідовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Етер Компані» в особі адвоката Літинського Олександра Павловича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Ярослави Іванівни,

встановила:

 

Добрянська Ярослава Іванівна Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2012 року № 4530-VI обрана на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Згідно із характеристикою, наданою 20 січня 2020 року в. о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келебердою В.І., 4 квітня 2007 року Добрянська Я.І. склала присягу судді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 3 червня 2019 року № 341/ко-19 визнана такою, що відповідає займаній посаді. З 2 лютого 2013 року по 13 лютого 2015 року пройшла підготовку суддів за програмою для суддів окружних адміністративних судів.

За результатами проведеної Окружним адміністративним судом міста Києва перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що до Добрянської Я.І. такі заборони не застосовуються.

За особистісними якостями суддя Добрянська Я.І. емоційна, амбіційна, вимоглива.

До Вищої ради правосуддя 19 липня 2018 року за вх. № 6302/0/8-18 надійшла дисциплінарна скарга Державної архівної служби України (далі – Укрдержархів) на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. під час розгляду справи за позовом Укрдержархіву до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення (справа № 826/19299/16).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 19 липня 2018 року вказана дисциплінарна скарга передана для попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя по справі від 21 жовтня 2019 року для розгляду вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А.

Автор скарги вказав, що суддя Добрянська Я.І. безпідставно затягує розгляд справи. Зокрема, за весь час розгляду справи відбулося лише два судових засідання – 20 квітня і 19 вересня 2017 року. На судовому засіданні 19 вересня 2017 року оголошено перерву до 20 лютого 2018 року, однак у цей день судове засідання з невідомих причин не відбулося.

Скаржник зазначив, що станом на 16 липня 2018 року Укрдержархів не повідомлений про перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового засідання, вказана інформація також не надається на численні запити, адресовані голові суду.

Враховуючи викладене, автор скарги просив притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2019 року № 3388/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно вказаної судді за дисциплінарною скаргою Укрдержархіву на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

14 листопада 2019 року за вх. № Ш-6236/0/7-19 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Шевченко М.О., яка діє в інтересах Сазонової О.М., на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/7176/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2019 року зазначену скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.

У скарзі зазначено, що у провадженні судді Добрянської Я.І. перебуває справа за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії.

23 травня 2019 року суддя Добрянська Я.І. постановила ухвалу про прийняття адміністративної справи № 826/7176/17 до провадження, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як зазначила адвокат Шевченко М.О., станом на час подання дисциплінарної скарги вказана справа не розглянута.

При цьому адвокат Шевченко М.О. вказала, що її неодноразові звернення щодо прискорення розгляду справи, зокрема від 3 липня, 12 вересня, 2, 11, 21 та 31 жовтня, 5 листопада 2019 року, залишені без реагування.

Зазначаючи про безпідставне затягування суддею Добрянською Я.І. розгляду справи та невжиття нею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, адвокат просила притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3587/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. за скаргою адвоката Шевченко М.О., яка діє в інтересах Сазонової О.М. на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3597/2дп/15-19 об’єднано дисциплінарну справу стосовно вказаної судді, відкриту за скаргою адвоката Шевченко М.О., яка діє в інтересах Сазонової О.М., з дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргою Укрдержархіву, в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменку І.А.

16 квітня 2018 року за вх. № Г-2482/0/7-18 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Голубова А.П. на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.В. під час розгляду справи за позовом Особа_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування постанов (справа № 826/6179/17).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 квітня 2018 року вказану скаргу для проведення попередньої перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя по справі від 3 червня 2019 року вказану скаргу перерозподілено для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В.

Автор скарги зазначив, що провадження у справі № 826/6179/17 за його позовом до Кабінету Міністрів України про скасування двох постанов відкрито 19 червня 2017 року. Наголосив, що предмет спору становить особливу важливість для пенсіонерів, які проживають на тимчасово окупованих територіях України. При цьому згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в попередній редакції строк розгляду справи становив один місяць.

Голубов А.П. вказав, що 5 грудня 2017 року за відсутності клопотання сторін суддя ухвалила здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні, однак протягом десяти місяців з дня надходження позову до суду рішення суддею не ухвалюється, подання клопотань про прискорення розгляду справи не дали позитивного результату.

Голубов А.П. також зауважив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі № 826/6179/17 наявні усього дві ухвали, постановлені з моменту відкриття провадження у вказаній справі, а саме від 19 червня 2017 року – про відкриття провадження та від 19 вересня 2017 року – щодо закінчення підготовчого провадження і призначення справи до розгляду на 5 грудня 2017 року.

Скаржник вважає, що суд не переходив до розгляду справи за нормами нової редакції КАС України, отже, розумний строк розгляду справи не змінюється і не продовжується та становить один місяць.

З огляду на зазначені обставини Особа_1 просив притягнути суддю Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 січня 2020 року № 29/2дп/15-20 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Голубова А.П. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом) та об’єднано її з дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді за скаргою Укрдержархіву. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменку І.А.

3 грудня 2019 року до Вищої ради правосуддя за вх. № С-6558/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Сімутіна С.Л. на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/1992/17.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 3 грудня 2019 року вказану скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення перевірки.

У скарзі Сімутін С.Л. зазначив, що із часу відкриття провадження у вказаній справі – 9 лютого 2017 року до його звернення з відповідною скаргою до Вищої ради правосуддя суддя Добрянська Я.І. на порушення вимог статті 4 КАС України не розглянула справу по суті та не ухвалила судове рішення.

На підставі викладеного Сімутін С.Л. просив притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 січня 2020 року № 67/3дп/15-20 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Сімутіна С.Л. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 21 січня 2020 року № 140/0/15-20 об’єднано дисциплінарну справу стосовно вказаної судді, відкриту за скаргою Сімутіна С.Л., з об’єднаною дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргами адвоката Шевченко М.О., яка діє в інтересах Сазонової О.М., та Укрдержархіву, в одну дисциплінарну справу і передано її на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменку І.А.

7 червня 2019 року за вх. № 673/0/13-19 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Етер Компані» (далі – ТОВ «Етер Компані», Товариство), подана представником товариства Літинським О.П., на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/8769/18.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 червня 2019 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Фоміну І.Ю. для проведення перевірки.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2019 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. для проведення перевірки у зв’язку зі звільненням члена Вищої ради правосуддя Фоміна І.Ю.

Автор скарги зазначив, що позивач звернувся із вказаним позовом до суду 7 червня 2018 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Добрянській Я.І., справі присвоєно № 826/8769/18.

Скаржник вказав, що 26 червня 2018 року суддя відкрила провадження у справі і призначила справу до розгляду на 9 жовтня 2018 року, що підтверджується судовою повісткою про виклик.

9 жовтня 2018 року в судовому засіданні позивач подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні відповідно до частини третьої статті 194 КАС України.

14 листопада 2018 року Товариство звернулося до судді Добрянської Я.І. із клопотанням про прискорення розгляду адміністративної справи.

Як зазначив скаржник, у подальшому ТОВ «Етер Компані» неодноразово зверталося до судді Добрянської Я.І. з метою отримання інформації про рух справи, а саме щодо ухвалення судового рішення та отримання повного тексту такого рішення, однак отримувало відповідь: «Рішення буде винесено в порядку черговості – чекайте повідомлення».

Станом на день подання скарги до Вищої ради правосуддя справа не розглянута суддею.

Автор скарги вважає, що суддя, ігноруючи подані позивачем клопотання, порушує норми процесуального законодавства та виявляє неповагу до позивача. Крім того, бездіяльність та умисне затягування вирішення справи свідчить про недотримання суддею Добрянською Я.І. норм і стандартів суддівської етики, підриває авторитет як судді Добрянської Я.І., так і правосуддя України в цілому.

Як вказав скаржник, суддя Добрянська Я.І., порушуючи норми процесуального права, умисно затягує розгляд справи, що унеможливлює реалізацію учасником судового процесу (позивачем) наданих йому процесуальних прав, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 лютого 2020 року № 277/2дп/15-20 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ТОВ «Етер Компані» відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. на підставі підпункту «а» пункту 1 (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків), пункту 2 (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та об’єднано вказану дисциплінарну справу з дисциплінарною справою стосовно вказаної судді, відкритою за скаргою Державної архівної служби України. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменку І.А.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Добрянської Я.І. та її права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копії ухвал про відкриття дисциплінарних справ (та об’єднання їх в одну дисциплінарну справу) надсилалися на адресу суду, де працює суддя Добрянська Я.І., та оприлюднені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Під час проведення попередніх перевірок судді Добрянській Я.І. було запропоновано надати пояснення стосовно викладених у скаргах обставин.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомляла суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Я.І. та скаржників про дату та час її засідання з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надсилання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу та оприлюднення відповідних запрошень на засідання на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Учасникам роз’яснено можливість проведення засідання Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.

Розгляд дисциплінарної справи призначався на 31 серпня, 5 і 19 жовтня 2020 року.

31 серпня 2020 року суддя Добрянська Я.І. та скаржники у засідання дисциплінарного органу не прибули, клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції не подавали. За інформацією голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В., суддя Добрянська Я.І. перебувала у відпустці з 25 серпня по 11 вересня 2020 року, що унеможливило повідомлення її про надходження листа з Вищої ради правосуддя. Укрдержархів в особі його Голови А.Хромова звернувся із клопотанням про розгляд дисциплінарної справи за відсутності представника скаржника. Інші учасники не повідомили про причини неявки.

5 жовтня 2020 року в засідання Дисциплінарної палати прибув представник ТОВ «Етер Компані» Вибіцький К.Є. Від Укрдержархіву надійшло клопотання за підписом його Голови А.Хромова про розгляд дисциплінарної справи за відсутності представника скаржника. Скаржник Сімутін С.Л. також надіслав клопотання про розгляд дисциплінарної справи за його відсутності. Суддя Добрянська Я.І. та інші скаржники не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції не подавали.

19 жовтня 2020 року для участі в засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прибув представник ТОВ «Етер Компані» Вибіцький К.Є. Від Укрдержархіву надійшло клопотання за підписом його Голови А.Хромова про розгляд дисциплінарної справи за відсутності представника скаржника. Суддя Добрянська Я.І. та інші скаржники не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції не подавали.

 

Обговоривши викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила здійснювати розгляд дисциплінарної справи за відсутності судді та скаржників, які не прибули в засідання Дисциплінарної палати.

Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., вивчивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, копії судових справ №№ 826/19299/16, 826/7176/17, 826/6179/17, 826/1992/17, 826/8769/18, врахувавши надані суддею пояснення та пояснення представника ТОВ «Етер Компані», надані в засіданні дисциплінарного органу, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

Справа № 826/19299/16 за позовом Укрдержархіву до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень

Скаржник зазначив, що справа № 826/19299/16 за позовом Укрдержархіву перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва з 7 грудня 2016 року.

Посилаючись на положення статті 122 КАС України, скаржник зазначив, що адміністративна справа мала бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Однак станом на день подання скарги до Вищої ради правосуддя (19 липня 2018 року) відбулося лише два засідання – 20 квітня та 19 вересня 2017 року.

Наступне судове засідання було призначене на 20 лютого 2018 року, представник Укрдержархіву прибув для участі в судовому засіданні, однак засідання не відбулося з невідомих представнику позивача причин.

Також скаржник зазначив, що станом на 16 липня 2018 року Укрдержархів належним чином не повідомлений про перерву в судовому засіданні, місце, час і дату наступного судового засідання.

При цьому скаржник наголосив, що Укрдержархів неодноразово звертався до голови Окружного адміністративного суду міста Києва та головуючого у справі судді Добрянської Я.І. з проханням у найкоротший термін призначити нове судове засідання з розгляду вказаної справи та належним чином сповістити позивача.

З огляду на викладене скаржник просив притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час дисциплінарного провадження встановлено таке.

Із копії матеріалів судової справи вбачається, що 7 грудня 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Укрдержархіву до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень.

Протоколом автоматизованого визначення складу суду від 8 грудня 2016 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 826/19299/16 та для розгляду вказаної справи визначено суддю Добрянську Я.І. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду цього самого дня вказану справу передано для розгляду судді Добрянській Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року (суддя Добрянська Я.І., справа № 826/19299/16) позовну заяву Укрдержархіву залишено без руху з підстав ненадання позивачем до суду довідки про зарахування суми судового збору до Державного бюджету України та встановлено строк для усунення позивачем вказаних недоліків позовної заяви до 5 січня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2017 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи колегією суддів у попередньому судовому засіданні на 20 квітня 2017 року. Іншою ухвалою цього самого дня відмовлено в задоволенні клопотання Укрдержархіву про забезпечення адміністративного позову.

Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, 9 березня 2017 року учасникам судового процесу надсилалися поштові повідомлення, які ними були отримані 13 березня 2017 року.

Ухвалою цього самого суду від 20 квітня 2017 року закінчено підготовче провадження та призначено вказану адміністративну справу до розгляду в судовому засіданні 30 травня 2017 року колегіальним складом суду під головуванням судді Добрянської Я.І. При цьому із зазначеної ухвали вбачається, що представник відповідача – Міністерства юстиції України в судове засідання не з’явився.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 квітня 2017 року для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Добрянської Я.І., суддів Кузьменка В.А., Федорчука А.Б.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 30 травня 2017 року з огляду на тимчасову непрацездатність судді Добрянської Я.І. вказану справу за позовом Укрдержархіву знято з розгляду та перенесено на 19 вересня 2017 року. Представники сторін у цей день отримали повістки про виклик до суду на 19 вересня 2017 року.

Із журналу судового засідання від 19 вересня 2017 року вбачається, що в цьому судовому засіданні розпочався розгляд зазначеної справи по суті, сторони надали пояснення, у подальшому суд оголосив перерву в судовому засіданні до 20 лютого 2018 року з метою надання можливості представнику позивача ознайомитися з матеріалами справи. Відповідно до розписки від 19 вересня 2017 року представники позивача Астрюхін К.А. та Сорока К.Г., представник відповідача Заінчковський Д.А. повідомлені про оголошення перерви в судовому засіданні до 20 лютого 2018 року.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 20 лютого 2018 року розгляд справи № 826/19299/16 відкладено через неявку представників сторін. Дата наступного судового засідання не визначена.

Скаржник зазначив, що станом на 16 липня 2018 року Укрдержархів належним чином не повідомлений про перерву в судовому засіданні, місце, дату та час наступного судового засідання.

Із долучених до скарги матеріалів вбачається, що 20 березня 2018 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій повідомив, що у зазначеній справі під головуванням судді Добрянської Я.І. з моменту надходження позову до суду відбулося лише два засідання (20 квітня та 19 вересня 2017 року), чергове засідання призначено на 20 лютого 2018 року. У цей день представник Укрдержархіву прибув на засідання, однак суддя Добрянська Я.І. була відсутня на робочому місці. Станом на дату звернення наступні дата та час судового розгляду не визначені, у зв’язку із чим представник Укрдержархіву просив відсторонити суддю від розгляду справи та передати справу на повторний автоматизований розподіл.

Листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року № 02.2-19/505/18 за підписом заступника голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. позивачу роз’яснено порядок оскарження процесуальних дій та бездіяльності судді.

5 та 26 квітня 2018 року позивач повторно звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявами аналогічного змісту.

Листом цього суду від 30 квітня 2018 року № 02.2-19/764/18 за підписом в. о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. позивача повідомлено, що згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» станом на дату надання відповіді відомості щодо результатів розгляду справи в судовому засіданні 20 лютого 2018 року відсутні, а також роз’яснено порядок оскарження процесуальних дій та бездіяльності судді.

6 червня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Добрянська Я.І.) надійшло клопотання від представника відповідача – Міністерства юстиції України про закриття провадження у вказаній справі з огляду на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

8 жовтня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Добрянська Я.І.) повторно надійшло звернення Голови Укрдержархіву щодо необхідності визначення місця, дати та часу нового судового засідання у справі № 826/19299/16 з належним повідомленням сторін.

22 жовтня 2018 року Голова Укрдержархіву звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про відвід судді Добрянської Я.І. від розгляду справи № 826/19299/16 за позовом Укрдержархіву з підстав недотримання суддею розумних строків розгляду зазначеної справи.

У копії матеріалів судової справи за вказаним зверненням Укрдержархіву від 22 жовтня 2018 року містяться у хронологічному порядку повістки про виклик сторін у судове засідання на 24 січня 2019 року. На зворотних сторінках цих повісток за допомогою печатки вказано дату 21 листопада 2018 року.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 20 листопада 2018 року у справі № 826/19299/16 зупинено провадження до вирішення заяви позивача про відвід судді Добрянської Я.І., заяву про відвід передано для визначення судді, який не входить до складу колегії суду, що розглядає цю справу.

У вказаній ухвалі суддя зазначила, що «в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2017р., суд оголосив перерву до 20.02.2018р. до 17:00 год., з метою надання можливості представнику позивача ознайомитися з матеріалами справи. В судове засідання учасники справи не прибули, з огляду на що розгляд справи відкладено на 24.01.2019 р. на 09:30».

Оцінюючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що викладені у вказаній ухвалі обставини призначення судового засідання на 24 січня 2019 року ще у лютому 2018 року суперечать інформації, вказаній у долученому до скарги листі Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року, в якому повідомлялося, що станом на день надання відповіді в комп’ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» відсутні відомості щодо результату розгляду справи № 826/19299/16 в судовому засіданні 20 лютого 2018 року.

Крім того, згідно з відмітками на повістках про виклик у судове засідання на 24 січня 2019 року їх надіслано сторонам лише 21 листопада 2018 року, після постановлення суддею Добрянською Я.І. ухвали від 20 листопада 2018 року про зупинення провадження у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. від 22 листопада 2018 року у задоволенні заяви представника Укрдержархіву про відвід судді Добрянської Я.І. відмовлено, оскільки навантаження судді та призначення справи до розгляду на певну дату не є обґрунтованими обставинами, що можуть вказувати на упередженість судді під час розгляду справи.

З Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) вбачається, що ухвалою судді Добрянської Я.І. від 24 січня 2019 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79376699) поновлено провадження у справі № 826/19299/16 та вирішено продовжити її розгляд.

З наявної на вебпорталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/fair/) інформації вбачається, що 8 лютого 2019 року завершено розгляд вказаної справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2019 року (суддя Добрянська Я.І.) у задоволенні адміністративного позову Укрдержархіву відмовлено. Зазначене рішення внесено до Реєстру 12 лютого 2019 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79756423).

Тобто з моменту відкриття провадження у справі 2 лютого 2017 року до ухвалення рішення 8 лютого 2019 року справа перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. два роки.

Також з ЄДРСР вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81759930) вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України у редакції, що діяла на час відкриття провадження у справі, адміністративна справа мала бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Згідно із пунктом 10 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 193 КАС України у новій редакції визначено, зокрема, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що справа № 826/19299/16 перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. два роки, що свідчить про порушення суддею встановлених законодавством строків розгляду адміністративних справ.

Також встановлено, що за весь час розгляду справи фактично відбулося чотири засідання: 20 квітня, 19 вересня 2017 року, 24 січня, 8 лютого 2019 року. Двічі засідання не відбулися з не залежних від суду причин: 30 травня 2017 року – через відсутність судді у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, 20 лютого 2018 року – у зв’язку з неявкою сторін.

При цьому засідання призначалися суддею з тривалими проміжками часу: з 30 травня по 19 вересня 2017 року – 113 днів, з 19 вересня 2017 року по 20 лютого 2018 року – 155 днів. У період з 20 лютого по 20 листопада 2018 року минуло ще 273 дні. Водночас у цей період суддею Добрянською Я.І. не вживалися заходи щодо розгляду справи, не здійснювалися виклики сторін у судові засіданні, не витребовувалися жодні матеріали чи додаткові документи, які б свідчили про необхідність у таких тривалих перервах між засіданнями.

Судді Добрянській Я.І. було запропоновано надати пояснення стосовно викладених у скарзі обставин.

У поясненнях щодо викладених у скарзі Укрдержархіву доводів суддя Добрянська Я.І. зазначила, що тривалий розгляд справи зумовлений її надмірним навантаженням та надмірним навантаженням суддів, які були залучені до складу колегії, перебуванням у відпустках, тимчасовою непрацездатністю, наявністю в її секторі лише одного помічника та одного секретаря судових засідань. Крім того, суддя зазначила, що тривалий розгляд справи також зумовлений тим, що учасники судової колегії працюють у приміщенні суду на вулиці П.Болбочана, 8 у місті Києві, а вона – у приміщенні на вулиці Великій Васильківській, 81-А у місті Києві. Разом із тим дата та час розгляду справи погоджувалися з учасниками колегії з урахуванням навантаження, строків тимчасової непрацездатності та відпусток.

Суддя Добрянська Я.І. долучила до пояснень інформацію про перебування суддів у відпустках та їхню відсутність через тимчасову непрацездатність.

При цьому суддя вказала, що нею «докладалися зусилля для більш швидкого розгляду справи, доказом чого є підготовка службової записки для одноособового розгляду справи, з огляду на зміни законодавства».

На пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. суддя Добрянська Я.І. надала додаткові пояснення аналогічного змісту. Крім того, зазначила, що на строк розгляду справи, з-поміж іншого, значно впливає виконання процесуальних обов’язків учасниками судового провадження. Зокрема, розгляд справи двічі не відбувся через неявку учасників процесу в судове засідання та оголошення перерви з метою надання можливості представнику позивача ознайомитися з матеріалами справи.

Також суддя Добрянська Я.І. вказала, що в Окружному адміністративному суді міста Києва штатним розписом визначено 51 посаду судді, повноваження щодо здійснення правосуддя мали лише 15–16 суддів, при цьому у трьох суддів, які займають адміністративні посади, «процентне» навантаження. Суддя Добрянська Я.І. вважає, що на строки розгляду справ також впливають періоди тимчасової непрацездатності суддів, відпусток, їхня участь у конференціях, семінарах.

Крім того, суддя Добрянська Я.І. зауважила, що за весь період роботи, у тому числі з 2015 року до цього часу, показник здійснення нею судочинства у 2015–2016 роках є одним з найвищих.

Суддя Добрянська Я.І. також вказала, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2019 року у задоволенні адміністративного позову Укрдержархіву відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

12 вересня 2019 року адміністративна справа № 826/19299/16 надіслана до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги Укрдержархіву.

Із наданої на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. інформації вбачається, що в Окружному адміністративному суді міста Києва кількість суддів, які мали повноваження, становила:

у грудні 2016 року – 17 (штатна чисельність – 51, фактична – 49);

у січні – лютому 2017 року – 12 (штатна чисельність – 51, фактична – 49);

у березні 2017 року – 11 (штатна чисельність – 51, фактична – 49);

у квітні 2017 року – 17 (штатна чисельність – 51, фактична – 49);

у вересні 2017 – 34 (штатна чисельність – 49, фактична – 49);

у листопаді 2017 року – грудні 2018 року – 38 (штатна чисельність – 49, фактична – 49).

З інформації щодо основних показників здійснення судочинства суддею Добрянською Я.І. вбачається таке:

у 2016 році на розгляді у судді перебувало 2473 справи, з них розглянуто 1428 справ (у середньому за місяць 154 справи);

у 2017 році на розгляді у судді перебувало 1821 справа, з них розглянуто 1037 справ (у середньому за місяць 128 справ);

у 2018 році на розгляді у судді перебувало 1555 справ, з них розглянуто 827 справ (у середньому за місяць 136 справ).

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, наведені дані свідчать про надмірне навантаження судді Добрянської Я.І., що в сукупності із поясненнями судді щодо роботи колегії суду в різних приміщеннях та поведінки учасників судового процесу не дає підстав для висновку, що такі дії судді, як призначення справи до розгляду зі значними проміжками часу вчинені суддею умисно.

Водночас, оцінюючи надану інформацію про перебування суддів визначеної колегії у відпустках, їхню відсутність через тимчасову непрацездатність, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.

Як вбачається з долученої до пояснень судді інформації, дні виходу на роботу вказаної колегії суддів співпадали (починаючи з 25 квітня 2017 року – дата визначення колегії) у такі періоди:

один тиждень у вересні 2017 року (засідання призначалося на 19 вересня 2017 року);

увесь листопад та половина грудня 2017 року (засідання у справі не призначалося);

перша декада та чотири дні у лютому 2018 року (засідання призначалося на 20 лютого 2018 року);

два тижні березня, три тижні квітня, майже два тижні травня, 17 днів у червні, один тиждень у кінці липня – на початку серпня, 21 день у жовтні, два тижні у листопаді 2018 року (засідання не призначалися);

8 днів у січні 2019 року (судове засідання призначалося на 24 січня 2019 року).

При цьому слід звернути увагу, що з наданої інформації про рух справи № 826/19299/16 встановлено, що 17 жовтня 2018 року суддю Добрянську Я.І. було визначено для одноособового розгляду вказаної справи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує пояснення судді стосовно того, що судді однієї колегії працюють у різних приміщеннях, мали різні періоди відпусток та тимчасової непрацездатності, які необхідно узгоджувати та враховувати під час визначення дат судових засідань, а також що розгляд справи двічі не відбувся з вини учасників судового процесу, з розумінням ставиться до навантаження суддів Окружного адміністративного суду міста Києва (з урахуванням відпусток та періодів тимчасової непрацездатності), однак вважає за необхідне вказати, що з огляду на викладене не встановлено об’єктивних підстав, які б унеможливлювали призначення суддею Добрянською Я.І. судового засідання та розгляд справи у період з лютого 2018 року по січень 2019 року, тобто протягом майже одного року.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи судді Добрянської Я.І. про те, що зайнятість колегії суддів та необхідність погодження дат та часу розгляду справи суттєво впливали на призначення справи до судового розгляду, не можуть бути узяті до уваги.

Крім того, суддя Добрянська Я.І. у поясненнях послалася на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік, «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік, «Бочан проти України», 2007 рік, та зазначила, що одним із критеріїв, які необхідно враховувати під час визначення розумності тривалості судового провадження (згідно із практикою Європейського суду з прав людини, (далі – ЄСПЛ, Суд)), є, з-поміж іншого, перевантаження судової системи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає про некоректність доводів судді, оскільки для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах ЄСПЛ визначив кілька взаємопов’язаних критеріїв: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків та/або низький рівень організації судочинства.

Дисциплінарна палата зауважує, що на момент відкриття провадження у справі законом було передбачено, що розгляд вказаної категорії справ здійснюється колегією суддів (частина перша статті 24 КАС України), проте з 15 грудня 2017 року не є обов’язковим розгляд колегією суддів справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність міністерства (статті 32, 33 КАС України у редакції Закону № 2147-VIII).

Встановлено, що лише 11 жовтня 2018 року (майже через рік після внесення змін до законодавства) суддя Добрянська Я.І. склала службову записку на ім’я керівника апарату суду про зміну складу суду до одного судді (головуючого), а відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 жовтня 2018 року для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Добрянську Я.І.

За таких обставин пояснення судді Добрянської Я.І. не спростовують невжиття нею у період з 20 лютого по 17 жовтня 2018 року (день, коли відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду вказана справа передана судді-доповідачу Добрянській Я.І.) заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Натомість зазначені обставини, а саме призначення засідань із тривалими проміжками часу (чотири засідання протягом двох років), невжиття заходів (після внесення змін до законодавства) щодо передання справи раніше визначеному судді для одноособового розгляду і, як наслідок, розгляд справи протягом двох років, свідчать про невжиття суддею дієвих заходів для розгляду справи протягом встановленого законом строку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Отже, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено у діях судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/19299/16 такої ознаки складу дисциплінарного проступку, як безпідставність затягування розгляду справи. Натомість, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, передання справи на підставі службової записки судді для її одноособового розгляду майже через рік після внесення змін до законодавства та призначення судових засідань із значними проміжками часу свідчать про невжиття суддею дієвих заходів для розгляду справи протягом встановленого законом строку, тобто про недбалість судді, що суттєво вплинуло на строк розгляду справи.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/19299/16, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Справа № 826/7176/17 за позовом приватного нотаріуса Київського міського округу Сазонової О.М. до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі – ВККН), Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст), Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі – ГТУЮ в місті Києві) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії

Автор скарги – адвокат Шевченко М.О. у скарзі зазначила, що вказана справа надійшла до провадження судді Добрянської Я.І. у травні 2019 року.

Вказала, що протягом 2019 року вона неодноразово зверталася до суду із клопотаннями про прискорення розгляду справи, однак станом на день подання дисциплінарної скарги (14 листопада 2019 року) суддя Добрянська Я.І. справу не розглянула, що призвело до порушення строків розгляду справи, а також негативно вплинуло на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.

Посилаючись на обов’язок суду розглянути та вирішити справу без невиправданих зволікань, адвокат зауважила, що Сазонова О.М. є приватним нотаріусом, нотаріальна діяльність є єдиним її джерелом доходу. При цьому вона не може займатися професійною діяльністю, отримувати відповідний дохід, змушена брати позики в банках, оскільки на її утриманні перебуває троє дітей, яких вона забезпечує самостійно.

Враховуючи викладене, вважає, що такі дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду зазначеної справи є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя з копії матеріалів судового провадження встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року суддя Добрянська Я.І. прийняла до провадження адміністративну справу № 826/7176/17 за позовом приватного нотаріуса Сазонової О.М. до ВККН, Мін’юсту, ГТУЮ в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії. Ухвалила здійснювати розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається із вказаної ухвали, зазначена справа надійшла до провадження судді Добрянської Я.І. відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року, якою скасовано рішення попередніх судових інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року (суддя Добрянська Я.І.) відмовлено у задоволенні заяви приватного нотаріуса Сазонової О.М. про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до довідки про рух адміністративної справи № 826/7176/17, яка надійшла на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» 3 червня 2019 року позивач подала апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

З Реєстру (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/83551581) вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року апеляційну скаргу Сазонової О.М. залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову – без змін.

При цьому 4 червня 2019 року позивач повторно звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Окружного адміністративного суду від 5 червня 2019 року відмовлено.

Відповідно до довідки про рух адміністративної справи № 826/7176/17 згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» 20 червня 2019 року позивач подала апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 червня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/83195867) вказану апеляційну скаргу Сазонової О.М. повернено особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга не підписана.

Відповідно до довідки про рух адміністративної справи № 826/7176/17 згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» копії матеріалів справи за позовом Особа_2 двічі надсилалася до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяв про забезпечення позову.

Також із вказаної довідки вбачається, що копії матеріалів справи в одному томі було повернено з апеляційного суду відповідно 20 вересня та 25 жовтня 2019 року.

Копії матеріалів судового провадження свідчать, що адвокат Шевченко М.О. неодноразово зверталася до суду (до судді Добрянської Я.І.) з клопотаннями про прискорення розгляду справи, а саме 3 липня, 12 вересня, 2, 11, 20, 30 жовтня, 5 листопада, 2, 10, 18 грудня 2019 року.

З Реєстру (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/86987479) вбачається, що 17 січня 2020 року суддя Добрянська Я.І. ухвалила рішення у зазначеній справі, яким у задоволенні позовних вимог приватного нотаріуса Сазонової О.М. відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/89792327) задоволено апеляційну скаргу Особа_2 та скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Особа_2 задоволено.

Наразі справа перебуває на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

У поясненнях щодо викладених у скарзі адвоката Шевченко М.О. доводів, наданих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. (вх. № 6328/0/6-19 від 2 грудня 2019 року), суддя Добрянська Я.І. зазначила, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа № 826/7176/17 за позовом приватного нотаріуса Сазонової О.М. до ГТУЮ у місті Києві, Мін’юсту, ВККН про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року вказану справу прийнято до провадження та повідомлено сторони, що розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Суддя Добрянська Я.І. вказала, що усі справи розглядаються в порядку черговості, однак справи, предметом спору в яких є захист соціально-економічних прав малозахищених верств населення, підлягають першочерговому розгляду. У першу чергу розглядаються також справи, обставини у яких є виключними, зокрема такі, як тяжка хвороба, похилий вік учасників справи тощо, а також справи, тривалий розгляд яких може призвести до непоправних наслідків. Як зазначила суддя, справа за позовом Особа_2 не підлягала першочерговому розгляду з огляду на наявність значного залишку справ та матеріалів, що надійшли в попередні роки.

Посилаючись на практику ЄСПЛ, суддя Добрянська Я.І. зазначила, що значний обсяг поточної роботи, а саме: вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, слухання справ, видача виконавчих листів, надання відповідей на заяви учасників справи, а також подання учасниками справи необґрунтованих заяв і клопотань, не сприяє швидкому розгляду справ, тому вони не можуть бути розглянуті в межах строків, установлених процесуальним законодавством.

Також суддя Добрянська Я.І. вказала, що позивач двічі подавала до суду ідентичні за змістом заяви про забезпечення позову, внаслідок чого затягувалися строки розгляду справи. На думку судді, саме зазначені заяви позивача свідчать про її зловживання процесуальними правами, оскільки з 2017 року позивач з такими заявами до суду не зверталася.

При цьому суддя вказала, що з матеріалів справи та поданої скарги не вбачаються підстави для висновку, що порушення строку розгляду справи зумовлене умислом та/чи недбалістю, у тому числі її неналежним ставленням до виконання службових обов’язків.

Водночас суддя пояснила, що відповідно до інформації про основні показники здійснення судочинства в Окружному адміністративному суді міста Києва у період січня – жовтня 2019 року у її провадженні перебувало 1422 справи та матеріали. При цьому наголосила, що середньомісячне навантаження одного судді в Окружному адміністративному суді міста Києва становить 89 справ і матеріалів, при кількості розглянутих 68 справ і матеріалів, а середньомісячна кількість справ та матеріалів, які надійшли на розгляд судді Добрянської Я.І., станом на кінець жовтня 2019 року становила 92 справи і матеріали, при кількості розглянутих 76 справ і матеріалів.

Крім того, суддя вважає, що доводи скаржника про непризначення справи до розгляду, попри неодноразові клопотання про прискорення розгляду справи, не заслуговують на увагу, оскільки під час прийняття справи до провадження було вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Разом із тим суддя зауважила, що протягом всього періоду роботи, з 2015 року до цього часу, в її секторі працює один помічник і один секретар судових засідань. Однак, незважаючи на значне навантаження, відповідно до Інформації про основні показники здійснення судочинства Окружним адміністративним судом міста Києва показник розгляду нею справ у січні – жовтні 2019 року був одним із найвищих.

Також суддя наголосила, що жодних дій, про які зазначала скаржник та які могли призвести до фактичного позбавлення позивача права на зайняття нотаріальною діяльністю, значно погіршити її матеріальне становище, позбавити права на працю, забезпечення належного існування її та її сім’ї, допущено не було, доказів протилежного скаржник не надала. При цьому суддя вказала, що факти допущення чи недопущення позивачем порушень під час професійної діяльності, які дійсно могли б призвести до наведених наслідків, можуть бути встановлені виключно за результатами розгляду справи.

З огляду на викладене суддя Добрянська Я.І. просила взяти до уваги надані нею пояснення та врахувати їх під час прийняття рішення.

На пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. суддя Добрянська Я.І. надала додаткові пояснення аналогічного змісту (вх. № 426/0/6-20 від 22 січня 2020 року).

Водночас суддя Добрянська Я.І. зазначила, що наприкінці 2015–2019 років у її провадженні перебувала така кількість справ і матеріалів: грудень 2015 року – 1605, грудень 2016 року – 2473, грудень 2017 року – 1821, грудень 2018 року – 1555, грудень 2019 року – 2009. При цьому наголосила, що за останній тиждень грудня 2019 року до її провадження надійшло 311 справ, 10 заяв про забезпечення позову (розгляд яких здійснюється протягом двох днів) та 4 заяви органу доходів та зборів про накладення арешту на рахунки та стягнення боргу (які розглядаються протягом 24 годин).

Також суддя зазначила, що на звернення адвоката Шевченко М.О. 3 грудня 2019 року було надано відповідь і роз’яснено причини відсутності рішення та черговість розгляду справи.

Суддя Добрянська Я.І. вказала, що справа № 826/7176/17 прийнята нею до провадження 23 травня 2019 року, однак з огляду на предмет спору не підлягала першочерговому розгляду, враховуючи наявність великого залишку справ та матеріалів за попередні роки. При цьому, зважаючи на подані клопотання, справу розглянуто за першої можливості. Зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. відмовлено.

З огляду на викладене суддя Добрянська Я.І. просила взяти до уваги надані пояснення та врахувати їх під час прийняття рішення.

З інформації, наданої на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., вбачається, що у період з 1 січня по 31 жовтня 2019 року середньомісячна кількість справ і матеріалів, які надійшли до провадження судді Добрянської Я.І., становила 92 справи і матеріали (показник у суді – 89), розглянуто 76 справ і матеріалів (показник у суді – 68).

З інформації про основні показники здійснення судочинства суддею Добрянською Я.І., долученої до пояснень судді, вбачається, що середньомісячна кількість справ та матеріалів, які надійшли до провадження судді Добрянської Я.І. та розглянуті нею, становить: у 2017 році – надійшло 125, розглянуто – 128; у 2018 році – надійшло 124, розглянуто – 136; у 2019 році – надійшло 137, розглянуто 75.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує надані суддею пояснення та вважає, що наведене свідчить про значне навантаження судді Добрянської Я.І. і в сукупності із поясненнями судді щодо першочергового розгляду справ за наявності виключних обставин, поведінки самих учасників судового процесу (неодноразове подання заяв про забезпечення позову, оскарження ухвал, постановлених за результатами розгляду цих заяв) не дає підстав для висновку, що суддя навмисно затягувала розгляд справи.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із засад адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 8 частини третьої статті 2 КАС України).

Відповідно до статті 258 КАС України (у редакції, чинній станом на день прийняття справи до провадження – 23 травня 2019 року) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 119 КАС України визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

З урахуванням практики ЄСПЛ розумність тривалості провадження повинна бути оцінена у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників судового процесу; поведінку органів державної влади (насамперед, суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

Враховуючи наведене, у кожному конкретному випадку розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі. Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте для оцінки того, чи був такий термін у цих обставинах перевищений чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії, зокрема такі, як складність справи, поведінка учасників справи, характер процесу.

Як встановлено, справа перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. з 23 травня 2019 року до 17 січня 2020 року, тобто майже вісім місяців, що свідчить про порушення суддею Добрянською Я.І. визначеного законодавством строку розгляду справи.

У постанові від 13 червня 2017 року (справа № 12-1393а17) Верховний Суд України зазначив, що самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Тобто сам лише факт недотримання строку розгляду справи (заяви, скарги), встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Однією з ознак об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого вказаним положенням закону, є безпідставність затягування розгляду справи.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, суддя Добрянська Я.І. під час розгляду справи № 826/7176/17 порушила вимоги процесуального законодавства щодо строку розгляду справи, оскільки з моменту прийняття суддею Добрянською Я.І. справи за позовом Особа_2 до провадження (23 травня 2019 року) до ухвалення рішення у справі (17 січня 2020 року) пройшло майже вісім місяців, що свідчить про перевищення визначеного статтею 258 КАС України строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом із тим, дослідивши усі наявні матеріали дисциплінарного провадження щодо вказаної справи, взявши до уваги пояснення судді, а також врахувавши поведінку позивача, навантаження судді (з урахуванням пріоритетного розгляду справ), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя дотрималася розумних строків розгляду справи, оскільки під час дисциплінарного провадження не встановлено підстав для висновку про умисність дій судді, недбалість або безпідставність затягування розгляду справи, а також що дії судді містять ознаки неналежного ставлення до службових обов’язків.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду адміністративної справи № 826/7176/17, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у них складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Справа № 826/6179/17 за позовом Особа_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень

Голубов А.П. у дисциплінарній скарзі зазначив, що 5 травня 2017 року він звернувся до адміністративного суду із позовом про визнання незаконними та нечинними Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1028 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637».

Провадження у вказаній справі відкрито 19 червня 2017 року.

Скаржник зазначив, що редакція КАС України на момент звернення з позовом до суду не передбачала здійснення розгляду справи у письмовому провадженні без клопотання сторін, розумний строк розгляду справи становив один місяць.

Натомість 5 грудня 2017 року суддя Добрянська Я.І. за відсутності клопотання сторін ухвалила здійснювати розгляд справи за правилами письмового провадження. Станом на день звернення до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою (16 квітня 2018 року) рішення у справі не прийнято.

Скаржник наголосив, що предмет спору має важливе значення для пенсіонерів із тимчасово окупованих територій України, оскільки для отримання законних пенсій вони зобов’язані проходити встановлену Кабінетом Міністрів України ідентифікацію у відповідному банку на території України та верифікацію на кордоні з окупованими територіями кожні 59 днів (ці положення він оскаржує як дискримінаційні стосовно пенсіонерів з тимчасово окупованих територій України порівняно з іншими пенсіонерами України).

Також скаржник зазначив, що подання клопотань про прискорення розгляду справи не мало позитивного результату.

Враховуючи викладене, автор скарги просив притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності.

Під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлені такі обставини.

Із копії матеріалів судового провадження вбачається, що вказаний позов Особа_1 надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва 12 травня 2017 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2017 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 826/6179/17 та для розгляду зазначеної справи визначено головуючим суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 15 травня 2017 року позовну заяву Особа_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Після усунення Особа_1 недоліків позовної заяви ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 19 червня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі, зазначено, що справа буде розглядатися суддею Добрянською Я.І., призначено попереднє судове засідання на 19 вересня 2017 року, явку повноважних представників сторін у попереднє судове засідання визнано обов’язковою.

20 червня 2017 року від представника позивача Особа_3 надійшла заява, в якій він, посилаючись на пункт 11 частини першої статті 3 та частину першу статті 122 КАС України, просив прискорити розгляд зазначеної справи.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 19 вересня 2017 року постановлено закінчити підготовче провадження та призначити адміністративну справу № 826/6179/17 до судового розгляду на 5 грудня 2017 року у колегіальному складі під головуванням судді Добрянської Я.І.

Представники позивача та відповідача були повідомлені про розгляд справи 5 грудня 2017 року, що підтверджується наявною в копії матеріалів судової справи розпискою.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 28 вересня 2017 року для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Добрянської Я.І., суддів Федорчука А.Б., Кузьменка В.А.

Також у копії матеріалів судової справи міститься заява представника позивача Особа_3 від 5 грудня 2017 року із проханням здійснювати подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 5 грудня 2017 року через неявку всіх осіб, які беруть участь у справі № 826/6179/17, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Зазначено про надходження заяви представника позивача від 5 грудня 2017 року про розгляд справи у порядку письмового провадження. Також вказано, що суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

У копії матеріалів судової справи міститься також заява представника позивача Особа_3 від 3 січня 2018 року, в якій він, посилаючись на статті 4, 193 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) повторно просив прискорити розгляд вказаної справи.

30 жовтня 2018 року Особа_1 звернувся до суду (суддя Добрянська Я.І.) із заявою, в якій повідомив, що відсутність рішення у справі стала підставою для його звернення 16 квітня 2018 року зі скаргою до Вищої ради правосуддя, а також просив повідомити, на якій стадії судового розгляду перебуває справа № 826/6179/17 і про можливість отримання судового рішення через півтора року після звернення до суду.

У відповідь на вказану заяву Особа_1 суддя Добрянська Я.І. повідомила, що 5 грудня 2017 року суд перейшов до розгляду вказаної адміністративної справи в порядку письмового провадження, станом на 13 листопада 2018 року рішення у справі судом не прийняте. Одночасно суддя зазначила про її середньомісячне навантаження та повідомила, що рішення у справі буде прийняте судом найближчим часом, про що позивача буде повідомлено шляхом надіслання йому належним чином завіреної копії рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог Особа_1 відмовлено.

У поясненнях щодо доводів, викладених у скарзі Голубова А.П., суддя Добрянська Я.І. зазначила, що провадження у справі за позовом Особа_1 відкрито 19 червня 2017 року, учасники справи повідомлені, що справа буде розглядатися суддею Добрянською Я.І., попереднє судове засідання призначено на 19 вересня 2017 року.

У судовому засіданні 19 вересня 2017 року постановлено ухвалу, якою закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/6179/17 до судового розгляду колегіальним складом суду в судовому засіданні на 5 грудня 2017 року.

Як зазначила суддя, в судове засідання 5 грудня 2017 року учасники судового процесу не з’явилися. Представник позивача цього дня подав до канцелярії суду заяву про розгляд вказаної справи у порядку письмового провадження. У вказаному судовому засіданні суд дійшов висновку про можливість переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

5 січня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про прискорення розгляду справи за позовом Особа_1.

Як стверджує суддя, справа призначалася до розгляду судом у колегіальному складі, а отже, тривалий розгляд справи, з-поміж іншого, зумовлений роботою суддів у будівлях, які розміщені за різними адресами, погодженням дат та часу розгляду справи з огляду на навантаження учасників колегії, їхні відпустки та періоди тимчасової непрацездатності.

Доводи Особа_1 щодо відсутності у справі клопотань сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи наявне таке клопотання представника позивача (вх. № 88820/17 від 5 грудня 2017 року, а. с. 104).

Суддя Добрянська Я.І. вважає, що обставини, про які зазначає скаржник, не можуть бути кваліфіковані як безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи у визначений законодавством строк, оскільки на такий строк впливає дуже багато чинників, які не залежать виключно від головуючого судді у справі.

Також суддя Добрянська Я.І. долучила копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року у справі № 826/6179/17, яким у задоволенні адміністративного позову Особа_1 відмовлено.

У поясненнях суддя Добрянська Я.І. навела доводи, аналогічні доводам, викладеним у поясненнях щодо інших справ, а саме стосовно визначення ЄСПЛ розумного строку розгляду справ, навантаження суддів в Окружному адміністративному суді міста Києва, порядку черговості розгляду справ з урахуванням виключних обставин, наявності значного обсягу поточної роботи.

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. голова Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. надав інформацію про основні показники здійснення судочинства суддею Добрянською Я.І., з якої вбачається, що на розгляді судді перебували:

у 2017 році – 1821 справа, розглянуто 1037 справ;

у 2018 році – 1555 справ, розглянуто 827 справ;

у 2019 році – 2009 справ, розглянуто 689 справ;

у січні 2020 року – 1413 справ, розглянуто 64 справи.

При цьому середньомісячна кількість справ та матеріалів, які надійшли до провадження судді Добрянської Я.І. та розглянуті у відповідних роках, становить: у 2017 році – надійшло 125, розглянуто – 128; у 2018 році – надійшло 124, розглянуто – 136; у 2019 році – надійшло 137, розглянуто 75; у січні 2020 року – надійшло 101, розглянуто – 64.

Як вважає Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, наведене свідчить про значне навантаження судді Добрянської Я.І.

З урахуванням викладеного та пояснень судді Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із позовом) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 3 КАС України). Пунктом 10 частини першої вказаної статті визначено, що письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи, що в судове засідання, призначене на 5 грудня 2017 року, не прибули особи, які беруть участь у справі, а також наявність клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суддя вважала за доцільне подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Таким чином, доводи Особа_1 щодо відсутності клопотання сторін про розгляд справи у порядку письмового провадження не підтвердилися під час дисциплінарного провадження.

Разом із тим встановлено, що провадження у справі за позовом Особа_1 відкрито 19 червня 2017 року. Отже, згідно із законодавством, чинним на час відкриття провадження у справі, її розгляд мав бути завершений 19 липня 2017 року.

При цьому з метою дотримання вимог законодавства та з урахуванням навантаження судді справу було призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні через три місяці після відкриття провадження (19 вересня 2017 року). У подальшому, після закінчення підготовчого провадження, справу призначено до розгляду ще майже через три місяці (5 грудня 2017 року).

З 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, відповідно до якої визначені такі строки розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 10 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 173 КАС України (у новій редакції) підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до положень статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, та розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався (мав розпочатися) 5 грудня 2017 року, кінцевим строком розгляду адміністративної справи № 826/6179/17 було 5 січня 2018 року.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що рішення у справі № 826/6179/17 за позовом Особа_1 ухвалено суддею Добрянською Я.І. 20 січня 2020 року, тобто зі значним порушенням встановленого статтею 193 КАС України строку розгляду справи. Справа перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. майже два роки вісім місяців.

Тобто, розглядаючи вказану справу, суддя Добрянська Я.І. порушила як норми законодавства щодо строку розгляду справи, чинного на час відкриття провадження у справі, так і норми законодавства щодо строку розгляду справи, яке набрало чинності у грудні 2017 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, тривалість вказаного судового провадження є надмірною та не відповідає вимозі щодо «розумного строку», що позбавило сторони можливості реалізувати надане їм право на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Крім того, Дисциплінарна палата наголошує, що надмірне навантаження судді не може бути єдиним виправданням надмірно тривалого – два роки вісім місяців – розгляду справи № 826/6179/17.

При цьому, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що кількість суддів, які мали повноваження щодо здійснення правосуддя в Окружному адміністративному суді міста Києва, з вересня 2017 року збільшилася удвічі порівняно з кількістю суддів, які здійснювали правосуддя у першому півріччі 2017 року. Згідно з наданою інформацією у вересні 2017 року таких суддів було 34, а з листопада 2017 року і протягом 2018 року – 38.

Визначаючи наявність чи відсутність вини як складової дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує відсутність доказів, які б підтверджували наявність умислу в діях судді Добрянської Я.І. під час розгляду вказаної справи.

Отже, дослідивши копію матеріалів судового провадження, матеріали дисциплінарної справи в частині розгляду скарги Голубова А.П., оцінивши пояснення судді, врахувавши дані про навантаження судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать, що суддя Добрянська Я.І. у зв’язку з неналежним ставленням до службових обов’язків внаслідок недбалості не вживала заходів для своєчасного розгляду справи № 826/6179/17.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/6179/17 за позовом Особа_1, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Справа № 826/1992/17 за позовом Особа_4 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії

Сімутін С.Л. у скарзі зазначив, що 9 лютого 2017 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І. відкрила провадження у справі № 826/1992/17 за його позовом про визнання протиправним та скасування рішення.

У подальшому, 16 травня 2017 року, суд залучив для участі у справі третю особу, 6 листопада 2017 року закінчив підготовче провадження.

Також Особа_4 вказав, що на його заяву від 26 грудня 2018 року щодо надання інформації про рух справи № 826/1992/17 надійшов лист від 2 січня 2019 року № 02.2-21/719, в якому в. о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. повідомив, що станом на 2 січня 2019 року рішення по суті заявлених вимог у вказаній справі судом не прийняте.

Стверджуючи про порушення суддею Добрянською Я.І. його конституційних і законних прав, Особа_4 просив притягнути суддю Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності.

Під час дисциплінарного провадження Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

Із копії матеріалів судового провадження та довідки про рух адміністративної справи № 826/1992/17 вбачається, що позовна заява Особа_4 надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва 3 лютого 2017 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 лютого 2017 року вказаній справі присвоєно єдиний унікальний номер 826/1992/17 та розподілено для розгляду судді Добрянській Я.І.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 9 лютого 2017 року у вказаній справі відкрито провадження, зазначено, що справа буде розглядатися колегією суддів, призначено попереднє судове засідання на 16 травня 2017 року.

14 березня 2017 року позивач надав до суду підтвердження відсутності аналогічного спору.

13 травня 2017 року до суду надійшла заява Особа_4 про розгляд справи за його відсутності у зв’язку зі станом здоров’я та через майновий стан.

16 травня 2017 року проведено попереднє судове засідання, в якому представник Кабінету Міністрів України подав клопотання про залучення до участі у справі МОЗ України як третьої особи, а також заяву про залишення адміністративного позову без розгляду.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 16 травня 2017 року задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи МОЗ України, оголошено перерву в судовому засіданні до 15 серпня 2017 року.

У копії матеріалів судового провадження містяться також заяви представників Кабінету Міністрів України та МОЗ України про ознайомлення з матеріалами справи від 17 травня та 23 червня 2017 року відповідно.

Із довідки секретаря судового засідання від 15 серпня 2017 року вбачається, що через тимчасову непрацездатність судді Добрянської Я.І. розгляд справи відкладено на 2 листопада 2017 року. Цього самого дня секретарем судового засідання складені повістки про виклик представників сторін у судове засідання на 2 листопада 2017 року, на зворотній стороні яких містяться підписи представників відповідача та третьої особи про отримання повісток.

24 жовтня 2017 року до суду надійшла заява Особа_4 про розгляд справи за його відсутності у зв’язку зі станом здоров’я та через майновий стан.

Із довідки секретаря судового засідання від 2 листопада 2017 року вбачається, що у зв’язку з неявкою усіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 6 листопада 2017 року суд закінчив підготовче провадження у справі, справу призначив до судового розгляду на 14 грудня 2017 року колегіальним складом суду.

Встановлено, що на зворотній стороні вказаної ухвали (в якій визначено дату судового засідання) міститься підпис представника Кабінету Міністрів України про її отримання, також наявні зворотні повідомлення про отримання Особа_4 та представником МОЗ України викликів у судове засідання на 14 грудня 2017 року.

14 грудня 2017 року представник МОЗ України надав до суду заперечення проти позову, також надійшла заява Особа_4 про розгляд справи за його відсутності у зв’язку зі станом здоров’я та через майновий стан.

Із довідки секретаря судового засідання від 14 грудня 2017 року вбачається, що у зв’язку з неявкою усіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

У подальшому, 26 грудня 2018 року (більш ніж через рік), до суду надійшла заява позивача про надання інформації про рух справи № 826/1992/17 за його позовом.

Листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року за підписом судді Мазур А.С. позивачу надано відповідь, з якої вбачається, що 14 грудня 2017 року суд перейшов до розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження. Станом на 28 грудня 2018 року рішення у справі № 826/1992/17 судом не прийнято. Також у листі надано інформацію про основні показники здійснення судочинства, зокрема, суддею Добрянською Я.І. та повідомлено, що рішення у справі буде прийнято судом найближчим часом, про що позивача буде додатково поінформовано.

Листом в. о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. від 2 січня 2019 року № 02.2-21/7/19 (копію долучено до матеріалів дисциплінарної скарги) Особа_4 повідомлено, що згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в судовому засіданні 14 грудня 2017 року суд протокольною ухвалою перейшов до подальшого розгляду справи № 826/1992/17 в порядку письмового провадження. Станом на 2 січня 2019 року рішення по суті заявлених вимог у вказаній справі судом не прийнято.

Крім того, зазначено, що голова суду позбавлений можливості будь-яким чином впливати на суддів, давати будь-які вказівки, зобов’язувати вчиняти будь-які дії, застосовувати заходи дисциплінарного впливу, давати правову оцінку діям суддів тощо, оскільки Законом України «Про судоустрій і статус суддів» йому не надано таких повноважень.

Також повідомлено, що звернення було доведено до відома головуючого у справі № 826/1992/17 судді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року (суддя Добрянська Я.І.) у задоволенні позовних вимог Особа_4 відмовлено.

У письмових поясненнях, наданих на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. (вх. № 6593/0/6-19 від 16 грудня 2019 року), суддя Добрянська Я.І. зазначила, що справи, які перебувають в її провадженні, фізично не може розглянути у строки, визначені законом, оскільки впродовж січня – листопада 2019 року у її провадженні перебувало 1511 справ і матеріалів. При цьому середньомісячне навантаження одного судді в Окружному адміністративному суді міста Києва становить 87 справ і матеріалів, при кількості розглянутих – 68, а середньомісячна кількість справ і матеріалів, які надійшли до її провадження станом на кінець листопада 2019 року, становить 93, при кількості розглянутих – 76.

Суддя зауважила, що всі справи розглядаються в порядку черговості, однак справи, предметом спору в яких є захист соціально-економічних прав малозахищених верств населення, підлягають першочерговому розгляду.

Отже, вважає суддя, вона не допустила безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а тим більше порушень прав позивача у справі.

До письмових пояснень суддя Добрянська Я.І. долучила копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року, яким у задоволенні позовних вимог Особа_4 відмовлено.

На пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. суддя надала додаткові пояснення.

Щодо доводів, викладених у скарзі Сімутіна С.Л., суддя Добрянська Я.І. вказала, що протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 лютого 2017 року для розгляду справи за позовом Особа_4 (№ 826/1992/17) визначено суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено попереднє судове засідання на 16 травня 2017 року.

Ухвалою від 16 травня 2017 року задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи. Як третю особу залучено до участі у справі Міністерство охорони здоров’я України.

14 грудня 2017 року суд дійшов висновку про можливість перейти до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог Особа_4 відмовлено.

У наданих поясненнях суддя Добрянська Я.І. ще раз зазначила про наявність надмірного навантаження суддів в Окружному адміністративному суді міста Києва та вказала особисті показники навантаження, а також зазначила, що у її провадженні перебувало:

у 2015 році – 1605 справ і матеріалів, у 2016 році – 2473 справи і матеріали, у 2017 році – 1821 справа і матеріал, у 2018 році – 1555 справ і матеріалів, у 2019 році – 2009 справ і матеріалів, станом на січень 2020 року – 1413 справ і матеріалів.

Крім того, суддя наголосила, що всі справи підписуються в порядку черговості. Щодо справ, які розглядаються у першу чергу, суддя навела доводи, аналогічні доводам, викладеним у поясненнях, наданих щодо інших дисциплінарних скарг. Водночас зазначила, що показник здійснення нею судочинства в Окружному адміністративному суді міста Києва є одним із найвищих.

Суддя Добрянська Я.І. просила взяти до уваги надані нею пояснення та врахувати їх під час прийняття рішення.

З інформації, наданої на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., вбачається, що у судді Добрянської Я.І. у відповідні періоди перебувала на розгляді така кількість справ та матеріалів:

у 2017 році – 1821 справа та матеріал (розглянуто суддею 1037 справ та матеріалів);

у 2018 році – 1555 справ та матеріалів (розглянуто суддею 827 справ та матеріалів);

у 2019 році – 2009 справ та матеріалів (розглянуто суддею 689 справ та матеріалів);

з 1 по 31 січня 2020 року – 1413 справ та матеріалів (розглянуто суддею 64 справи та матеріали).

При цьому середньомісячна кількість справ та матеріалів, які надійшли до провадження судді та розглянуті нею у відповідні періоди, становить:

у 2017 році – надійшло 125, розглянуто 128 справ та матеріалів;

у 2018 році – надійшло 124, розглянуто 136 справ та матеріалів;

у 2019 році – надійшло 137, розглянуто 75 справ та матеріалів;

у січні 2020 року надійшло 101, розглянуто 64 справи та матеріали.

Як вважає Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, наведене свідчить про значне навантаження судді Добрянської Я.І.

З урахуванням викладеного та пояснень судді Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із позовом) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 3 КАС України). Пунктом 10 частини першої вказаної статті визначено, що письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Разом із тим встановлено, що провадження у справі за позовом Особа_4 відкрито 9 лютого 2017 року. Отже, розгляд справи згідно із законодавством, чинним на час відкриття провадження у справі, мав бути завершений 9 березня 2017 року.

При цьому з метою дотримання вимог закону та з урахуванням навантаження судді справу було призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні більше ніж через три місяці після відкриття провадження (16 травня 2017 року). У подальшому, після закінчення підготовчого провадження, справу призначено до розгляду більше ніж через два місяці (14 грудня 2017 року).

З 15 грудня 2017 року діє нова редакція КАС України, яким визначено такі строки розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 10 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 173 КАС України (у новій редакції) підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до положень статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, та розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався / мав розпочатися 14 грудня 2017 року, кінцевим строком розгляду адміністративної справи № 826/6179/17 було 14 січня 2018 року.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що рішення у справі № 826/1992/17 за позовом Особа_4 ухвалено суддею Добрянською Я.І. 12 грудня 2019 року, тобто зі значним порушенням встановленого статтею 193 КАС України строку розгляду справи. Справа перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. два роки десять місяців.

Отже, розглядаючи вказану справу, суддя Добрянська Я.І. порушила як норми законодавства щодо строку розгляду справи, чинного на час відкриття провадження у справі, так і норми законодавства щодо строку розгляду справи, які набрали чинності із грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, тривалість вказаного судового провадження (майже три роки) є надмірною та не відповідає вимозі щодо «розумного строку».

Крім того, Дисциплінарна палата наголошує, що значне навантаження судді не може бути єдиним виправданням надмірно тривалого – два роки десять місяців – розгляду справи № 826/1992/17.

Отже, дослідивши копію матеріалів судового провадження, матеріали дисциплінарної справи в частині розгляду скарги Сімутіна С.Л., оцінивши пояснення судді, врахувавши дані про навантаження судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать, що суддя Добрянська Я.І. внаслідок недбалості та у зв’язку з неналежним ставленням до службових обов’язків не вживала заходів для своєчасного розгляду справи № 826/1992/17.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/1992/17 за позовом Особа_4, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

 

Справа № 826/8769/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Етер Компані» (далі – ТОВ «Етер Компані», Товариство) до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі – Шпитьківська сільська рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії

Представник Товариства Літинський О.П. у скарзі зазначив, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом 7 червня 2018 року, провадження у справі було відкрито 26 червня 2018 року, справу призначено до розгляду на 9 жовтня 2018 року.

Цього самого дня, 9 жовтня 2018 року, ТОВ «Етер Компані» з метою пришвидшення розгляду справи звернулося до суду із клопотанням про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі частини третьої статті 194 КАС України.

14 листопада 2018 року Товариство звернулося до суду із клопотанням про прискорення розгляду справи, після цього неодноразово зверталося до судді Добрянської Я.І. з метою отримання інформації про рух справи, однак, як зазначив скаржник, суддя Добрянська Я.І. жодним чином не відреагувала на подане клопотання.

14 грудня 2018 року ТОВ «Етер Компані» подало на ім’я голови суду скаргу щодо дисциплінарного проступку судді Добрянської Я.І. У відповідь на вказану скаргу заступник голови суду Келеберда В.І. листом від 19 грудня 2018 року № 02.2-22/2471/18 повідомив, що тривалість розгляду справи № 826/8769/18, яку розглядає суддя Добрянська Я.І., пов’язана зі збільшенням навантаження вказаної судді через припинення повноважень щодо здійснення правосуддя у значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.

На думку скаржника, суддя Добрянська Я.І. на порушення вимог пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» навмисно затягує розгляд справи № 826/8769/18, оскільки справи, які надійшли одночасно із вказаною справою, суддею розглядаються, за результатами розгляду ухвалюються рішення. Скаржник вважає, що таке затягування суддею розгляду справи унеможливлює реалізацію позивачем наданих йому процесуальних прав, а тому такі дії судді є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Разом із тим скаржник зазначив, що судді Добрянській Я.І. відомо, що в Господарському суді Київської області перебуває на розгляді справа за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Шпитьківської сільської ради до ТОВ «Етер Компані» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, тому вона зволікала з розглядом справи № 826/8769/18 і не приймала рішення, оскільки чекала результату розгляду справи у порядку господарського судочинства.

Скаржник вважає, що така бездіяльність та умисне затягування розгляду справи суддею підриває авторитет як судді Добрянської Я.І., так і правосуддя в цілому. Отже, недотримання норм і стандартів суддівської етики суддею Добрянською Я.І. є першопричиною звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя.

Під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено такі обставини.

Із копії матеріалів судового провадження та відомостей комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що справа за позовом ТОВ «Етер Компані» до Шпитьківської сільської ради надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва 7 червня 2018 року і цього самого дня протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд вказаної справи визначено судді Добрянській Я.І., справі присвоєно єдиний унікальний номер 826/8769/18.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 14 червня 2018 року позовну заяву ТОВ «Етер Компані» залишено без руху з підстав недодержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 26 червня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі, справу призначено до судового розгляду на 24 липня 2018 року в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 24 липня 2018 року розгляд справи за позовом ТОВ «Етер Компані» знято з розгляду через тимчасову непрацездатність судді.

Із судових повісток вбачається, що розгляд справи призначено на 9 жовтня 2018 року. Повістки надіслані Товариству та Шпитьківській сільській раді 11 серпня 2019 року, що підтверджується штампом на зворотних сторонах повісток «направлено відповідно до реєстру», наявністю штрихкоду.

9 жовтня 2018 року представник Товариства Літинський О.П. звернувся до судді Добрянської Я.І. із заявою про розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 КАС України.

Згідно із протоколом судового засідання від 9 жовтня 2018 року в судове засідання прибув лише представник позивача, представник відповідача не з’явився. З’ясувавши думку представника позивача, суд заслухав його пояснення щодо суті позову та вирішив подане клопотання, ухваливши продовжити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

14 листопада 2018 року ТОВ «Етер Компані» звернулося до суду із клопотанням про прискорення розгляду справи № 826/8769/18, посилаючись на те, що від розгляду справи залежить можливість Товариства вільно та безперешкодно користуватися земельними ділянками на праві власності.

Із доданих до дисциплінарної скарги документів вбачається, що 14 грудня 2018 року ТОВ «Етер Компані» звернулося до голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Добрянської Я.І., в якій, посилаючись на відсутність результату розгляду справи та ненадання обґрунтованої і чіткої відповіді щодо строку ухвалення рішення, просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 19 грудня 2018 року заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. повідомив, що згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» розгляд справи № 826/8769/18 здійснюється в порядку письмового провадження. Станом на день надання відповіді рішення по суті заявлених у справі вимог в автоматизованій системі документообігу суду відсутнє.

Також Келеберда В.І. зауважив, що відсутність довгий час повноважень щодо здійснення правосуддя в окремі періоди у значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва (більше, ніж у 35) призвело до збільшення навантаження з розгляду справ решти суддів, зокрема судді, у провадженні якої перебуває справа № 826/8769/18, що, у свою чергу, негативно впливає на тривалість розгляду справи.

Водночас зазначив, що вирішення питання щодо забезпечення належного порядку розгляду адміністративної справи, зокрема її об’єктивного розгляду протягом встановленого законом строку, належить до компетенції головуючого у справі судді.

Крім того, заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. вказав, що ані голова суду, ані його заступники не мають повноважень будь-яким чином впливати на суддів, давати будь-які вказівки, зобов’язувати вчиняти будь-які дії, застосовувати заходи дисциплінарного впливу, давати правову оцінку діям суддів тощо. У зв’язку із наведеним звернення ТОВ «Етер Компані» доведено до відома головуючого судді у справі № 826/8769/18.

Також до дисциплінарної скарги долучено постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 6 березня 2019 року, якою касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 5 грудня 2018 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ТОВ «Етер Компані» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок залишено без змін.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 13 вересня 2019 року закрито провадження у справі № 826/8769/18 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що справа за позовом ТОВ «Етер Компані» до Шпитьківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. з 26 червня 2018 року до 13 вересня 2019 року, тобто один рік і майже три місяці.

Щодо доводів, викладених у скарзі ТОВ «Етер Компані», суддя Добрянська Я.І. у поясненнях вказала, що ТОВ «Етер Компані» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішень сільської ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року вказаний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8769/18 та призначено до судового розгляду по суті.

9 жовтня 2018 року в судовому засіданні суд ухвалив продовжити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

14 листопада 2018 року від адвоката Літинського О.П. (який діяв в інтересах позивача) до суду надійшло клопотання про прискорення розгляду справи № 826/8769/18, оскільки від її розгляду залежить можливість Товариства вільно та безперешкодно користуватися відповідними земельними ділянками.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року у справі за позовом ТОВ «Етер Компані» закрито провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

 У наданих поясненнях суддя Добрянська Я.І. наголосила на наявності надмірного навантаження суддів в Окружному адміністративному суді міста Києва та вказала показники свого навантаження. При цьому зазначила, що із січня по листопад 2019 року в її провадженні перебували 1511 справ та матеріалів. Також вказала, що з 51 судді, посади яких передбачені штатним розписом, повноваження щодо здійснення правосуддя мали лише 15–16 суддів, з яких три судді (які займають адміністративні посади) мають «процентне» навантаження.

Разом із тим суддя зауважила, що показник надходження справ і матеріалів та кількість розглянутих нею справ і матеріалів в Окружному адміністративному суді міста Києва є одним із найбільших.

Крім того, наголосила, що всі справи підписуються в порядку черговості. Щодо справ, які розглядаються у першочерговому порядку, суддя навела доводи, аналогічні доводам, викладеним у поясненнях щодо інших дисциплінарних скарг.

Суддя Добрянська Я.І. просила взяти до уваги надані нею пояснення та врахувати їх під час прийняття рішення.

На пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. суддя Добрянська Я.І. надала додаткові пояснення аналогічного змісту.

Водночас суддя Добрянська Я.І. навела доводи, аналогічні наданим раніше, щодо навантаження суддів в Окружному адміністративному суді міста Києва, а також щодо розгляду справ у порядку черговості.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та висновки міжнародних організацій, суддя зазначила, що з матеріалів справи та поданої скарги неможливо встановити підстави для висновку, що порушення строків розгляду справ зумовлене умислом та/чи недбалістю, у тому числі її неналежним ставленням до службових обов’язків.

З огляду на викладене просила взяти до уваги надані нею пояснення та врахувати їх під час прийняття рішення щодо неї.

Представник ТОВ «Етер Компані» Вибіцький К.Є., надаючи пояснення в засіданні дисциплінарного органу 19 жовтня 2020 року, зазначив, що постановлення суддею Добрянською Я.І. ухвали про неможливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства через один рік три місяці після надходження позову «викликає подив». Вважав, що суддя Добрянська Я.І. знала про існування справи, яка розглядалася за позовом прокуратури до ТОВ «Етер Компані», чекала на її вирішення, тому виник сумнів у неупередженості судді, при цьому суддя Добрянська Я.І. закрила адміністративну справу лише після ухвалення Верховним Судом постанови «у господарській справі», хоча мала зробити це раніше.

На думку представника ТОВ «Етер Компані», закриття справи у цьому випадку після закриття справи, яка розглядалася за правилами господарського судочинства, дає підстави вважати, що суддя Добрянська Я.І. «відводила від себе підозру».

Крім того, зазначив, що доводи судді про надмірне навантаження не можуть братися до уваги з огляду на те, що ЄСПЛ вказав, що значне навантаження судді не може бути підставою для таких великих строків розгляду справи.

Враховуючи викладене, представник ТОВ «Етер Компані» вважав, що суддю Добрянську Я.І. необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналізуючи дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/8769/18 за позовом ТОВ «Етер Компані», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1, пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Із дисциплінарної скарги вбачається, що скаржник просить притягнути суддю Добрянську Я.І. до дисциплінарної відповідальності за порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що суддя Добрянська Я.І. затягує розгляд справи № 826/8769/18 та ігнорує подані позивачем клопотання і заяви.

При цьому скаржник не вказав будь-яких конкретних положень процесуального законодавства, які, на його думку, порушила суддя Добрянська Я.І. під час розгляду справи № 826/8769/18, що призвело до затягування розгляду справи, нерозгляду суддею клопотань та заяв про прискорення розгляду справи та унеможливило реалізацію позивачем наданих йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Як вбачається із положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є окремою підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, доводи скаржника зводяться до незгоди із діями судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/8769/18 щодо тривалості розгляду справи, що не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді, передбаченої підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/8769/18 складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 193 КАС України, (у редакції, чинній на час звернення до суду із позовом) суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що розгляд справи вперше було призначено на 24 липня 2018 року, однак з об’єктивних причин судове засідання не відбулося через тимчасову непрацездатність судді. Вдруге справу призначено на 9 жовтня 2018 року, тобто більше ніж через два місяці після попереднього засідання, що перевищує визначений законодавством строк розгляду справи, однак, на думку Дисциплінарної палати, свідчить про дотримання суддею розумного строку розгляду справи з урахуванням наявного в окружному адміністративному суді міста Києва навантаження.

9 жовтня 2018 року суд розпочав розгляд справи по суті та за клопотанням сторони перейшов до розгляду вказаної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Із вказаної норми вбачається, що суд, здійснюючи розгляд справи в порядку письмового провадження, не викликає учасників справи для участі в судовому засіданні, а саме судове засідання проводить на підставі матеріалів, наявних у справі.

Згідно зі статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 119 КАС України визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною другою вказаної статті встановлено, зокрема, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Отже, враховуючи вимоги спеціальних норм законодавства, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження мав бути завершений за тридцять днів від початку відкриття першого судового засідання (9 жовтня 2018 року), тобто 9 листопада 2018 року.

Натомість встановлено, що розгляд справи № 826/8769/18 завершений 13 вересня 2019 року постановленням ухвали про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

При цьому в копії матеріалів судового провадження відсутні дані, які б свідчили, що суддя Добрянська Я.І. вживала будь-яких заходів для якнайшвидшого розгляду справи за позовом ТОВ «Етер Компані».

Крім того, під час дисциплінарного провадження не здобуто відомостей, що ухвалення рішення у цій справі суддею Добрянською Я.І. залежало від прийняття рішення у справі, яка розглядалася в порядку господарського судочинства.

Отже, справа № 826/8769/18 перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. з 26 червня 2018 року до 13 вересня 2019 року, що свідчить про значне порушення суддею визначеного статтями 258, 262 КАС України строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, з інформації, яка міститься у цьому дисциплінарному провадженні, встановлено, що кількість суддів в Окружному адміністративному суді міста Києва, які мають повноваження щодо здійснення правосуддя, з вересня 2017 року становила 34 судді (штатна кількість суддів – 49), з листопада 2017 року по грудень 2018 року – 38 суддів (при штатній кількості суддів – 49).

Отже, враховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично ставиться до доводів судді Добрянської Я.І. щодо недостатньої кількості суддів з наявними повноваженнями щодо здійснення правосуддя (15–16 суддів), що вплинуло на строки розгляду суддею вказаної справи.

З інформації, наданої головою Окружного адміністративного суду міста Києва Вовком П.В. на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., вбачається, що у 2018 році на розгляді судді Добрянської Я.І. перебувало 1555 справ та матеріалів, розглянуто суддею 827; у 2019 році на розгляді судді Добрянської Я.І. перебувало 2009 справ та матеріалів, розглянуто суддею 689. При цьому середньомісячна кількість справ та матеріалів, які перебувають на розгляді судді Добрянської Я.І., становить: у 2018 році – 124 справи та матеріали (розглянуто 136); у 2019 році – 137 справ та матеріалів (розглянуто 75).

Оцінюючи обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження, надану головою суду інформацію щодо навантаження судді, враховуючи надані суддею пояснення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує значне навантаження судді Добрянської Я.І., однак наголошує, що таке навантаження не може бути єдиним виправданням розгляду адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) впродовж одного року трьох місяців.

Також, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, закриття провадження у справі з підстав неналежності її розгляду за правилами адміністративного судочинства майже через рік після судового засідання, в якому представник позивача надавав пояснення по суті адміністративного позову, свідчить про недбалість судді Добрянської Я.І. під час виконання обов’язків з розгляду справи № 826/8769/18 за позовом ТОВ «Етер Компані».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Однією з ознак наявності складу вказаного дисциплінарного проступку є саме безпідставність затягування розгляду справи, тобто вчинення суддею таких дій, що свідчать про його намір відкласти розгляд справи за відсутності об’єктивних на те підстав (наявність умислу).

Оцінивши матеріали судового провадження, пояснення судді щодо визначення пріоритетних справ з урахуванням суб’єктного складу та значущості рішень для певних категорій громадян, врахувавши наявне в Окружному адміністративному суді міста Києва навантаження та показники розгляду справ суддею Добрянською Я.І., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що суддя Добрянська Я.І. навмисно та свідомо відкладала розгляд вказаної справи.

Проте Дисциплінарна палата вважає, що не можуть бути єдиним виправданням доводи судді щодо надмірного навантаження, оскільки після проведення судового засідання 9 жовтня 2018 року, в якому відповідно до протоколу судового засідання представник позивача надавав пояснення по суті адміністративного позову, судді знадобився майже рік, щоб дійти висновку щодо закриття цієї справи як такої, що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Як вважає Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, саме внаслідок недбалості судді Добрянської Я.І. справа за позовом ТОВ «Етер Компані» розглядалася тривалий час.

Враховуючи викладене, а саме те, що справа за позовом ТОВ «Етер Компані» перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. більше року, після чого була закрита, оскільки не підлягала розгляду за правилами адміністративного судочинства, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, кваліфікуючи дії судді Добрянської Я.І., дійшла висновку про наявність у її діях під час розгляду справи № 826/8769/18 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Пункт 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Вказані норми кореспондуються зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з-поміж іншого, встановлено обов’язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Для встановлення розумності строку конкретної справи у національних судових органах Європейський суд з прав людини визначив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказано, що розгляд справи в судовому засіданні повинен відповідати всім вимогам Конвенції, що гарантуватиме сторонам та суспільству дотримання мінімальних стандартів належним чином побудованого й справедливого судового процесу. Належний хід розгляду справи в судовому засіданні безпосередньо впливатиме на розуміння й сприйняття сторонами та суспільством ухваленого остаточного рішення. Це також повинно забезпечити суддю всіма елементами, необхідними для належної оцінки справи. Отже, належний розгляд справи в суді вирішальним чином позначається на якості судового рішення (пункт 29).

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Європейський суд з прав людини у рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, пункт 26, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, пункт 53).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

За встановлених обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Добрянська Я.І. під час розгляду справ №№ 826/19299/16, 826/6179/17, 826/1992/17 та 826/8769/18 не дотрималася вимог, встановлених Конвенцією, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Бангалорськими принципами поведінки суддів, КАС України, рекомендацій Консультативної ради європейських суддів та Європейського суду з прав людини щодо дотримання під час розгляду вказаних справ справедливого судового процесу, його розумної тривалості з огляду на право скаржників мати вичерпну інформацію стосовно результатів розгляду справ та прийнятих судових рішень.

Отже, недотримання суддею Добрянською Я.І. вимог законодавства щодо належного, об’єктивного та своєчасного розгляду вказаних справ унеможливило здійснення скаржниками захисту їхніх порушених прав.

Разом із тим під час дисциплінарного провадження у діях судді не встановлено такої об’єктивної складової дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як наявність вини у формі умислу, оскільки не здобуто доказів, що підтверджують навмисне затягування суддею Добрянською Я.І. розгляду зазначених справ.

Однак, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду справ №№ 826/19299/16, 826/6179/17, 826/1992/17 та 826/8769/18 свідчать, що саме недбалість судді під час виконання службових обов’язків призвела до невжиття нею заходів щодо розгляду справ у визначені процесуальним законом строки та, як наслідок, до порушення строків розгляду вказаних справ.

Таким чином, оцінюючи та кваліфікуючи дії судді Добрянської Я.І. під час розгляду справ №№ 826/19299/16, 826/6179/17, 826/1992/17 та 826/8769/18, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Надані суддею пояснення не спростовують допущених нею порушень, оскільки існують достатні підстави вважати, що обставини, встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, зумовлені невжиттям суддею заходів щодо забезпечення своєчасного та об’єктивного розгляду справ справедливим судом.

При цьому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Добрянської Я.І. під час розгляду справи № 826/7176/17 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), з огляду на те, що справа була розглянута майже за вісім місяців, врахувавши наявне навантаження судді, поведінку самого позивача, а також пояснення судді щодо пріоритетного розгляду справ.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаного судді не закінчився.

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою вказаної норми цього Закону визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує кількість наявних у провадженні судді Добрянської Я.І. справ, яка свідчить про значне суддівське навантаження, а також бере до уваги, що зазначене впливає на строки розгляду справ.

Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що правосуддя має здійснюватися ефективно і в розумні строки, а отже, надмірне навантаження судді не може бути єдиним та достатнім виправданням допущених суддею порушень.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що несумлінне використання суддею Добрянською Я.І. своїх процесуальних повноважень, невжиття нею заходів для забезпечення об’єктивного та своєчасного розгляду справ унеможливили отримання скаржниками інформації щодо наявності прийнятих суддею рішень, що негативно відобразилося на їхніх правах.

При обранні виду стягнення, яке має бути застосовано до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне врахувати, що кількість, вид та характер вчинених суддею проступків свідчать, що ці проступки типові й однакові, вчинені суддею через її значне навантаження, що призвело до невиконання суддею основного завдання суду щодо здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також виникнення у скаржників сумніву у справедливому судовому розгляді.

З огляду на ступінь та форму вини судді Добрянської Я.І. у вчиненні вказаних проступків Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує особу судді, зокрема її позитивну характеристику, ступінь вини у вчиненні проступків, яка є недбалістю, відсутність дисциплінарних стягнень.

Враховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пропорційним дисциплінарним стягненням, яке слід застосувати до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І., є попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Ярославу Іванівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                                М.П. Худик

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                                                  О.Є. Блажівська

                                                                                              

                                                                                              

                                                                                                                         О.В. Прудивус