X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
19.10.2020
2852/2дп/15-20
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Волноваського районного суду Донецької області Мохова Є.І.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Волноваського районного суду Донецької області Мохова Євгена Івановича, відкриту за скаргою Прокуратури Донецької області,

 

встановила:

 

22 квітня 2020 року до Вищої ради правосуддя (вхідний № 328/0/13-20) надійшла скарга Прокуратури Донецької області, подана прокурором Донецької області Білоусовим Є.О., на дії судді Волноваського районного суду Донецької області Мохова Є.І. під час розгляду справи № 221/1009/20 (провадження №№ 1-кс/221/350/2020, 1-кс/221/351/2020, 1-кс/221/371/2020, 1-кс/221/375/2020, 1-кс/221/378/2020, 1-кс/221/379/2020, 1-кс/221/380/2020, 1-кс/221/381/2020, 1-кс/221/384/2020, 1-кс/221/589/2020, 1-кс/221/590/2020).

Скаржник зазначав, що суддя Мохов Є.І. розглянув дев’ять клопотань про арешт майна без виклику слідчого та/або прокурора у кримінальному провадженні № _________________.

Крім того, скаржник вказував про порушення правил підсудності під час розгляду клопотань про скасування арешту майна та постановлення ухвал за результатами їх розгляду (провадження №№ 1-кс/221/589/2020, 1-кс/221/590/2020). Зазначав, що на час розгляду клопотань органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № _________________ було слідче управління Головного управління Національної поліції Донецької області (далі – ГУ НП в Донецькій області), а уповноваженим судом з розгляду будь-яких питань щодо застосування чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження – Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Враховуючи викладене, скаржник просив притягнути суддю Волноваського районного суду Донецької області Мохова Є.І. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 22 квітня 2020 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 липня 2020 року № 2018/2дп/15-20 стосовно судді Волноваського районного суду Донецької області Мохова Є.І. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в його поведінці ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 19 жовтня 2020 року суддя та скаржник повідомлені належним чином, а саме шляхом надіслання повідомлення на електронну адресу суду, в якому працює суддя, та на поштову адресу скаржника, а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, їм запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.

16 жовтня 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя від судді Мохова Є.І. надійшло клопотання про участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 19 жовтня 2020 року в режимі відеоконференції.

19 жовтня 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя від судді Мохова Є.І. надійшли додаткові пояснення та клопотання про розгляд дисциплінарної справи без участі судді.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, письмові пояснення судді, в тому числі додаткові, встановила таке.

Мохов Євген Іванович Указом Президента України від 3 лютого 2003 року № 58/2003 призначений строком на п’ять років на посаду судді Волноваського районного суду Донецької області, Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний суддею цього суду безстроково.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено таке.

17 лютого 2020 року до Волноваського районного суду Донецької області надійшло 50 клопотань слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _________________ від 15 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 199, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Із довідки про рух справи № 221/1009/20, провадження № 1-кс/221/379/2020, вбачається, що розгляд клопотання про арешт майна призначено на 5 березня 2020 року.

5 березня 2020 року розгляд клопотання було відкладено у зв’язку з наданням адвокату Шустову Ю.Ю. часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) вбачається, що 11 березня 2020 року суддя Мохов Є.І. постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку майно та документи.

Із довідок про рух справи № 221/1009/20 (провадження №№ 1-кс/221/350/2020, 1-кс/221/351/2020, 1-кс/221/371/2020, 1-кс/221/375/2020, 1-кс/221/378/2020, 1-кс/221/380/2020, 1-кс/221/381/2020, 1-кс/221/384/2020) вбачається, що розгляд клопотань про арешт майна було призначено на 3 березня 2020 року.

3 березня 2020 року розгляд клопотань відкладено у зв’язку з наданням адвокату Павличуку В.П. часу для ознайомлення з матеріалами справ.

Із відомостей ЄДРСР вбачається, що 13 березня 2020 року слідчим суддею Моховим Є.І. постановлено ухвали про відмову у задоволенні клопотань слідчого про накладення арешту на вилучене під час проведення обшуку майно.

Ухвали слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області Мохова Є.І. від 11 березня 2020 року у справі № 221/1009/20 (провадження № 1-кс/221/379/2020) та від 13 березня 2020 року (провадження №№ 1-кс/221/350/2020, 1-кс/221/351/2020, 1-кс/221/375/2020, 1-кс/221/378/2020, 1-кс/221/381/2020, 1-кс/221/384/2020) прокурор Донецької області Боровий О.Г. оскаржив в апеляційному порядку.

Прокурор в апеляційних скаргах, зокрема зазначив, що розгляд клопотань слідчим суддею здійснювався за відсутності слідчого та прокурора, у зв’язку із чим орган досудового розслідування був позбавлений можливості аргументувати правові підстави та мету арешту майна.

Ухвалами Донецького апеляційного суду від 23 та 26 березня 2020 року у справі № 221/1009/20 ухвали слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області Мохова Є.І. від 11 березня 2020 року (провадження № 1-кс/221/379/2020) та від 13 березня 2020 року (провадження №№ 1-кс/221/350/2020, 1-кс/221/351/2020, 1-кс/221/375/2020, 1-кс/221/378/2020, 1-кс/221/381/2020, 1-кс/221/384/2020) скасовано. Постановлено нові ухвали про задоволення клопотань про накладення арешту на майно.

Скасовуючи ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що згідно з положеннями частини сьомої статті 236 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) при обшуку слідчий, прокурор має право, в тому числі, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотань слідчого про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд не взяв до уваги надані слідчим докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно, вилучене на підставі ухвал слідчого судді про обшук, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, може бути використане як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 199 КК України, що встановлюються під час кримінального провадження, може бути засобом розкриття кримінальних правопорушень, виявлення винних або спростування обвинувачення, може бути продуктом кримінально-протиправної діяльності, колегія суддів вважала клопотання слідчого обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У наданих до Вищої ради правосуддя письмових поясненнях суддя Мохов Є.І. зазначив, що не погоджується із твердженнями скаржника про порушення ним вимог частини першої статті 172 КПК України, а також що суд повідомляв прокурора про розгляд клопотань про арешт майна. Зокрема, із прокурором Боровим О.Г. телефоном було узгоджено час та дати призначення судових засідань, на підтвердження чого надано скриншот екрана телефону вихідних і вхідних з’єднань з абонентом Боровим О.Г. 5 березня о 10:26, 11 березня о 09:53 (тривалість розмови 1 хвилина 35 секунд), 12 березня о 11:51 (тривалість розмови 0 хвилин 14 секунд), 13 березня о 10:06 (тривалість розмови 0 хвилин 15 секунд), 13 березня о 10:48 (тривалість розмови 0 хвилин 4 секунди).

Крім того, в поясненнях суддя зазначив, що копії ухвал від 11 та 13 березня 2020 року були надані прокурору Боровому О.Г. 13 березня 2020 року, що підтверджується розписками про їх отримання від 13 березня 2020 року, наявними в копіях матеріалів справ.

При цьому керівник апарату Волноваського районного суду Донецької області на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. повідомив, що у справах відсутні відомості та підтвердні документи про повідомлення учасників (слідчого та/або прокурора) про дату, час та місце розгляду вказаних клопотань.

У додаткових поясненнях суддя зазначив, що згідно з нормами КПК України суд не зобов’язаний повідомляти прокурора у будь-який спосіб про час та місце розгляду кримінальних проваджень (клопотань про арешт майна). Відповідно до статті 111 КПК України повідомлення надсилаються учасникам кримінального провадження, проте, як зазначив суддя, згідно з пунктом 25 частини першої статті 3 КПК України прокурор не є учасником кримінального провадження, а є стороною обвинувачення відповідно до пункту 19 цієї статті, а також відповідно до пункту 26 частини першої статті 3 КПК України прокурор не є учасником провадження в межах статті 314 КПК України. Окрім цього, суддя зазначив, що статтею 134 КПК України не передбачено повідомлення прокурора слідчим суддею, а неприбуття прокурора в судові засідання з розгляду вказаних клопотань не перешкоджало їх розгляду.

Надаючи оцінку діям судді в контексті наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 КПК України визначено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 вказаного Закону встановлено обов’язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням викладеного твердження судді, наведене в додаткових поясненнях, суперечить вимогам процесуального закону, оскільки вказаною нормою врегульовано питання розгляду клопотання за участю прокурора та/або слідчого. При цьому слід зазначити, що лише у разі повідомлення про заплановані судові засідання та неприбуття прокурора або слідчого в судові засідання слідчий суддя мав можливість розглянути клопотання за відсутності слідчого та/або прокурора.

Відповідно до приписів статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Статтею 136 КПК України визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою (частина перша, друга статті 111 КПК України).

Розгляд клопотання про арешт майна можливий за відсутності слідчого та/або прокурора, що передбачено частиною першою статті 172 КПК України, проте це не позбавляло слідчого суддю обов’язку повідомити орган досудового розслідування (слідчого та/або прокурора) про заплановані судові засідання з розгляду дев’яти клопотань про арешт майна. Зазначені суддею в додаткових поясненнях мотиви неповідомлення прокурора про заплановані судові засідання не змінюють цього висновку.

За змістом положень чинного КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, статтею 6 Конвенції гарантовано право на справедливий судовий розгляд та закріплено принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і в кримінальних провадженнях (рішення у справі «Фелдбрюгге проти Нідерландів», § 44).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів», § 33).

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України (№ 2)» наголошується на принципі рівності сторін – одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, а саме з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи з Волноваського районного суду Донецької області витребовувались копії матеріалів справи № 221/1009/20 (провадження №№ 1-кс/221/350/2020, 1-кс/221/351/2020, 1-кс/221/371/2020, 1-кс/221/375/2020, 1-кс/221/378/2020, 1-кс/221/379/2020, 1-кс/221/380/2020, 1-кс/221/381/2020, 1-кс/221/384/2020). З отриманих матеріалів встановлено, що у справах відсутні будь-які дані (підтвердні документи) щодо повідомлення органу досудового розслідування  про дату, час та місце розгляду вказаних клопотань, а їх розгляд проведено за відсутності слідчого та/або прокурора.

Як зазначалося вище, на запит члена Вищої ради правосуддя суд не надав доказів повідомлення слідчого та/або прокурора про заплановані судові засідання з розгляду дев’яти клопотань про накладення арешту на майно у вказаних вище провадженнях.

При цьому слід зазначити, що скриншот екрана телефону, а саме вихідних і вхідних з’єднань з абонентом Боровим О.Г., не відображає відомостей, з якого приводу відбувалося з’єднання абонентів, а отже, не може бути підтвердженням того, що прокурора Борового О.Г. повідомлено про дату, час та місце розгляду вказаних клопотань. Передавання службової інформації телефоном фіксується відповідним документом – телефонограмою, яка повинна містити текст словесної інформації, дату і час її передання тощо. Отже, у разі передання інформації телефоном доцільно складати відповідний документ – телефонограму та долучати її до матеріалів судової справи, що давало б можливість судді забезпечити контроль за належним та своєчасним повідомленням учасника справи про її розгляд.

Слідчий суддя Мохов Є.І. був зобов’язаний у встановленому законом порядку повідомити слідчого та/або прокурора про розгляд клопотань, після чого лише у разі його неприбуття в судове засідання мав право розглянути клопотання за його відсутності.

Відсутність у матеріалах справи належних доказів виклику (повідомлення) слідчого та/або прокурора  про розгляд клопотань про арешт майна та постановлення ухвал від 11 та 13 березня 2020 року за відсутності слідчого та/або прокурора свідчать про допущення суддею Моховим Є.І. істотного порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію органом досудового розслідування як учасником судового процесу наданих процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Отже, відсутність у судових справах підтвердних документів про повідомлення слідчого та/або прокурора про дату, час та місце розгляду вказаних клопотань та ненадання таких документів судом свідчать про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасником судового процесу (слідчим та/або прокурором) наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків і, як наслідок, позбавило можливості під час судового розгляду довести перед слідчим суддею наявність достатніх підстав для такого звернення.

Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які могли б вказувати на умисність порушень, допущених суддею Моховим Є.І. Водночас характер порушень свідчить, що їх допущено внаслідок очевидної недбалості.

 

Щодо доводів дисциплінарної скарги про порушення правил підсудності під час розгляду клопотань про скасування арешту майна у провадженнях №№ 1-кс/221/589/2020, 1-кс/221/590/2020 слід зазначити таке.

Із копій матеріалів справи № 221/1009/20 (провадження №№ 1-кс/221/589/2020, 1-кс/221/590/2020) встановлено, що 27 березня 2020 року до Волноваського районного суду Донецької області надійшли клопотання про зняття арешту з майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _________________ від 15 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 199, частиною третьою статті 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Мохова Є.І. від 30 березня 2020 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області від 20 березня 2020 року у кримінальному провадженні № _________________ (провадження № 1-кс/221/589/2020).

Ухвалою слідчого судді Мохова Є.І. від 30 березня 2020 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області від 20 березня 2020 року у кримінальному провадженні № _________________ (провадження № 1-кс/221/590/2020).

Крім того, попередньою перевіркою встановлено, що на дату розгляду зазначених клопотань органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № _________________ було слідче управління ГУ НП в Донецькій області, що підтверджується постановою заступника прокурора Донецької області від 27 березня 2020 року, а уповноваженим судом з розгляду будь-яких питань щодо застосування чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження – Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває цей орган досудового розслідування.

Суддя Мохов Є.І. у поясненнях зазначив, що за результатами розгляду клопотань про скасування арешту майна постановив ухвали від 30 березня 2020 року, оскільки клопотання надійшли до Волноваського районного суду Донецької області 27 березня 2020 року, тобто на той час кримінальне провадження перебувало у провадженні слідчого відділу Волноваського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

У додаткових поясненнях суддя Мохов Є.І. зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявлено, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

У пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 КПК України  кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Отже, як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, клопотання про скасування арешту майна надійшли до суду (слідчому судді) без порушення правил підсудності, а вказана підсудність змінилась під час перебування клопотань у провадженні слідчого судді Мохова Є.І.

На запит члена Вищої ради правосуддя Худика М.П. з Волноваського районного суду Донецької області витребувано копії технічних записів судових засідань щодо фіксування судових засідань у справі № 221/1009/20 (провадження №№ 1-кс/221/589/2020, 1-кс/221/590/2020).

Відповідно до копій технічних записів судових засідань від 30 березня 2020 року під час розгляду зазначених вище клопотань прокурор Боровий О.Г. заявив клопотання про передачу клопотань про скасування арешту майна на розгляд іншого суду з підстав, аналогічних зазначеним у дисциплінарній скарзі, а саме у зв’язку з наявністю постанови заступника прокурора Донецької області від 27 березня 2020 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування (у кримінальному провадженні № _________________ органом досудового розслідування є слідче управління ГУ НП в Донецькій області).

Вирішуючи вказане клопотання, слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для розгляду клопотань, оскільки вони надійшли до Волноваського районного суду Донецької області під час перебування кримінального провадження у слідчому відділі Волноваського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

З урахуванням вказаної позиції судді, зокрема щодо надходження клопотань до суду під час перебування кримінального провадження у слідчому відділі Волноваського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області, Друга Дисциплінарна палата вважає, що розгляд клопотань про скасування арешту майна у провадженнях №№ 1-кс/221/589/2020, 1-кс/221/590/2020 не виходить за межі допустимого суддівського розсуду і не вказує на допущену грубу недбалість чи умисне порушення закону.

Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Мохова Є.І. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції суду).

Відповідно до характеристики судді Мохова Є.І. за підписом голови Донецького апеляційного суду Лісового О.О. за час роботи Мохов Є.І. зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і принциповий суддя. До виконання своїх службових обов’язків ставиться сумлінно та відповідально. Суддя Мохов Є.І. користується повагою і авторитетом у колективі районного суду, серед суддів області та працівників правоохоронних органів району та області. З огляду на рівень професійних знань, досвід і стаж роботи Мохов Є.І. належним чином виконує обов’язки судді та голови суду. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Мохова Є.І., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, допущення ним проступку внаслідок недбалості, а також те що раніше він не притягувався до дисциплінарної відповідальності, мав значне суддівське навантаження, та вважає пропорційним і достатнім застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Волноваського районного суду Донецької області Мохова Євгена Івановича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                    О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                       І.А. Артеменко 

 

                                                                                                О.Є. Блажівська