Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В. та Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Христини Василівни стосовно судді Дніпровського апеляційного суду Онушко Наталії Миколаївни,

встановила:

27 грудня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Буртник Христини Василівни, в якій вона повідомляє про вчинення суддею Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1, пунктом 3, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зазначаючи судові рішення, які можуть про це свідчити.

ПРОЦЕДУРА

1. Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII Онушко Н.М. обрана на посаду судді апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково.
2. Відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» Вища рада правосуддя зупинила розгляд дисциплінарних скарг з 5 серпня 2021 року.
3. Відновлення розгляду дисциплінарних скарг відбулось 1 листопада 2023 року на виконання Закону України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
4. Протоколом автоматизованого розподілу справи між членам Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2023 року доповідачем по справі визначено члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.
5. 7 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя від Заводського районного суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшли копії матеріалів судових справ № 208/2357/22, № 208/4966/22 та № 208/5426/22.
6. 12 лютого 2024 року та 13 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Онушко Н.М.
7. 14 лютого 20224 року до Вищої ради правосуддя від Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшли копії матеріалів судової справи № 185/4986/22.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ

8. В дисциплінарній скарзі повідомляється, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддя Онушко Н.М. вчинила дисциплінарні проступки. Усі справи стосувалися притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Справа № 185/4986/22

9. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області постановою від 8 серпня 2022 року у справі № 185/4986/22 визнав водія ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 4 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та наклав на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
10. Переглядаючи постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2022 року суддя Онушко Н.М. своїм рішенням від 19 грудня 2022 року скасувала її в частині накладення адміністративного стягнення та ухвалила нове рішення, яким обмежившись усним зауваженням звільнила водія від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
11. Своє рішення суддя Онушко Н.М. мотивувала тим, що ОСОБА1 добровільно надав потерпілому своє водійське посвідчення, наявність прав є його єдиним можливим способом заробітку на посаді водія, він усвідомив протиправний характер власних дій, правопорушення не потягли шкідливих наслідків, а тому це свідчить про малозначність скоєного адміністративного правопорушення.
12. Незважаючи на те, що законодавством заборонено застосування статті 22 КУпАП у разі притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП, у своєму рішенні суддя Онушко Н.М. не зазначає на підставі яких саме норм права вона вважає за можливе застосування статті 22 КУпАП.

Також суддя зазначає лише аргументи правопорушника та не надає значення доказам і аргументам потерпілого, не вказує в рішенні суду обставини зіткнення транспортних засобів, а також те, що автомобілі отримали механічні пошкодження.

13. Скаржниця Буртник Х.В. зазначає, що суддя Онушко Н.М. необґрунтовано та з порушенням законодавчих норм застосувала статтю 22 КУпАП попри пряму заборону щодо застосування вказаної норми, яка діє з 17 березня 2021 року.

Справа № 208/2357/22

14. Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області постановою від 9 червня 2022 року у справі № 208/2357/22 визнав ОСОБА2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104737599).
15. Суд встановив, що 25 квітня 2022 року ОСОБА2 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності свідків із застосуванням приладу «Alcotest Drager» № 0606. В результаті вимірювання було встановлено 1,98 проміле алкогольного сп’яніння.

Вказані обставини були встановлені судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень свідків, відеозапису з нагрудних камер патрульних поліцейських та інших доказів.

16. Постанова від 9 червня 2022 року у справі № 208/2357/22 належним чином мотивована, містить ретельний опис усіх встановлених обставин справи та детальне обґрунтування відносно того, чому суд прийняв або відхилив доводи учасників справи та наявні докази.
17. Скасовуючи постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 9 червня 2022 року суддя Онушко Н.М. вказала єдиним аргументом той факт, що мундштук приладу «Alcotest Drager» № 0606 не був запакований в індивідуальну упаковку.
18. В постанові Дніпровського апеляційного суду від 3 жовтня 2022 року суддя Онушко Н.М. не надала оцінки іншим доказам, які містилися в матерілах справи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106628336).

Справа № 208/4966/22

19. Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року справі № 208/4966/22 ОСОБА3 було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку із керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107410493).

Вказані обставини були встановлені судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з нагрудних камер патрульних поліцейських та інших доказів.

20. Працівники поліції виконали вимогу ОСОБА3 стосовно проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я, проте по прибутті до закладу охорони здоров’я останній відмовився від проходження огляду.
21. Дніпровський апеляційний суд своїм рішенням від 23 січня 2023 року скасував рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року. Мотивом для скасування рішення першої інстанції суддя Онушко Н.М. вказала те, що відеозапис не є цілісним (повним), складається з окремих файлів, не є безперервним і послідовним.

Справа № 208/5426/22

22. Постановою від 21 грудня 2022 року Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області притягнув ОСОБА4 до адміністративної відповідальності у зв’язку із керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.
23. Суд встановив, що на відеозаписі з нагрудних камер патрульних поліцейських зафіксовано, як ОСОБА4 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння із застосуванням газоаналізатору «Drager», а також в закладі охорони здоров’я.

Після отримання відмови ОСОБА4 поліцейський повідомив, що буде складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, на що ОСОБА4 погодився.

Суд першої інстанції також встановив, що ОСОБА4 визнав факт вживання алкоголю, про що свідчить графа протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення».

24. На особливу увагу заслуговує мотивування стосовно ключового аргументу захисту, згідно якого поліцейські не мали права використовувати мобільний телефон для відеофіксації правопорушення.

30 січня 2023 року суддя Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М. скасувала постанову Заводського районного суду міста Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року, мотивуючи, що відмову ОСОБА4 від проходження огляду було зафіксовано на камеру телефону і працівники поліції мали б скласти направлення про проходження огляду в медичному закладі.

25. Скаржниця вважає, що невмотивоване та необґрунтоване звільнення осіб від відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП, створює у стороннього спостерігача враження щодо незаконності рішення суду. А звільнення особи на надуманих підставах та всупереч законодавчим нормам ставить під сумнів чесність, непідкупність судді та підриває довіру до судової влади.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЯСНЕНЬ СУДДІ

26. 12 лютого та 13 лютого 2024 року суддя Онушко Н.М. надала пояснення, у яких заперечує вчинення дисциплінарних правопорушень та зазначає, що розгляд справ відбувався відповідно до вимог законодавства, а рішення є належно вмотивованими.

Справа № 185/4986/22

27. З апеляційної скарги та наданих поясненнях вбачалося, що хоча і мала місце подія ДТП та було складено протоколи про адміністративні правопорушення за частиною 4 статті 130, статтею 124 КУпАП, але покарання за частиною 4 статті 130 КУпАП є занадто суворим.
28. Судді Онушко Н.М. необхідні були пояснення від потерпілої сторони щодо зазначених ОСОБА1 обставин скоєного ДТП та завданої шкоди.

Власник авто, який зазнав ушкоджень в результаті ДТП, до суду апеляційної інстанції не з’явився, надіслав суду лист, в якому було зазначено, що він вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

29. З урахування того, що ОСОБА1 має у власності автомобіль «Ford Transit», який використовує з метою заробітку, суддя Онушко Н.М. вважала, що покарання є занадто суворим.
30. Суддя не надала жодних пояснень відносно того, чому вона не врахувала положення, які містяться в примітці до статті 22 КУпАП.

Справа № 208/2357/22

31. Згідно з інструкцією по експлуатації приладу «Драгер Алкотест 6810» однією з умов проведення вимірювання є використання нового мундштука для кожної особи щодо якої проводиться перевірка і перед використанням одноразовий мундштук слід вийняти з індивідуальної упаковки.
32. Під час перевірки матеріалів справи було досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого ОСОБА2 та свідок ОСОБА5 вказували, що мундштук не був запакований в індивідуальну упаковку.
33. Враховуючи вищевикладене, суддя Онушко Н.М. вважала, що наявні докази у справі щодо винуватості ОСОБА2 є неналежними, оскільки первинний доказ був спотворений тим, що він не був в індивідуальній упаковці.

Справа № 208/4966/22

34. Відеозапис з нагрудних камер поліцейських не є безперервним, тому у судді виникла необхідність перевірити пояснення свідків та самого ОСОБА3 щодо стану його здоров’я та з’ясувати чому він відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі.

На запит суду апеляційної інстанції лікарнею не були надані відео з камер спостереження на вході до лікарні, оскільки закінчився час зберігання таких записів.

35. Суддя Онушко Н.М. мала обґрунтовані сумніви відносно стану сп’яніння ОСОБА3, тому вона і ухвалила рішення про скасування постанови суду першої інстанції.

Справа № 208/5426/22

36. Відеозапис, який міститься в матеріалах справи № 208/5426/22, є неналежним доказом, оскільки він створений за допомогою камери мобільного телефону. До переліку технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовують органи поліції при несенні служби не відноситься особовий мобільний телефон, який належить хоча б одному з працівників поліції.
37. На думку судді Онушко Н.М., працівниками поліції було порушено процедуру огляду особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

ОЦІНКА ФАКТІВ, ВСТАНОВЛЕНИХ ПІД ЧАС ПОПЕРЕДНЬОЇ ПЕРЕВІРКИ СКАРГИ

Справа № 185/4986/22

38. У Постанові від 19 грудня 2022 року суддя Онушко Н.М. визначила, що під малозначним правопорушенням вона розуміє дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Проте, в мотивувальній частині рішенні суду у справі № 185/4986/22 суддя не наводить жодного аргументу чому саме його дії не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

39. Суддя проігнорувала приписи статті 22 КУпАП, які однозначно вказували на заборону щодо їх застосування у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

В рішенні Дніпровського апеляційного суду 19 грудня 2022 року відсутнє будь-яке згадування чи посилання на примітку до статті 22 КУпАП, якою й встановлена заборона.

Справа № 208/2357/22

40. В постанові від 9 червня 2022 року у справі № 208/2357/22 Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області встановив, що 25 квітня 2022 року приблизно о 19 год 40 хв особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керувала автомобілем марки «BMW 528 XI» у стані алкогольного сп’яніння, огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності свідків із застосуванням приладу «Alcotest Drager» № 0606. В результаті перевірки виявлено 1,98 проміле алкогольного сп’яніння.
41. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважав, що провадження по справі про адміністративне правопорушення має бути закритим. Захисник стверджував, що водій був не згодний з висновком приладу «Drager», а тому поліцейський зобов’язаний був доставити його для огляду в заклад охорони здоров’я.
42. У рішенні суду першої інстанції ретельно проаналізовано наявні у справі докази, а також доводи захисника водія та причини їх відхилення.

Суд першої інстанції вказав, що на відео неодноразово з різних ракурсів видно сам мундштук та його стан. Суд також посилається на слова поліцейського на відеозаписи з нагрудної камери де зафіксовано, що використовується одноразовий мундштук. Суд першої інстанції дійшов висновку про належний стан мундштука та про можливість його використання для проведення тесту.

Суд першої інстанції не робив висновку, що мундштук був розпакований перед камерою, але доволі ретельно аналізував дані про стан мундштука та встановив відсутність обставин, які б свідчили про його повторне використання.

43. У мотивувальній частині рішення Дніпровського апеляційного суду від 3 жовтня 2022 року зазначено, що згідно з інструкцією по експлуатації газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» умовою проведення вимірювання стану сп’яніння є використання нового мундштука для кожної особи щодо якої проводиться перевірка. Перед використанням одноразовий мундштук слід вийняти з індивідуальної упаковки.

Після перегляду відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських, які долучені до протоколу серії ОВ № ___ від 25 квітня 2022 року, апеляційний суд встановив, що інспектор патрульної поліції дістав мундштук, який не був запакований в індивідуальну упаковку, що ставить під сумнів результат проведеного тесту.

44. При цьому суддя жодним чином не мотивувала чому відхилила аргументи суду першої інстанції та яким чином наявність або відсутність пакування мундштука до газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» може вплинути на рівень етанолу у повітрі, що видихає особа.
45. З нагрудної камери поліцейського видно, що працівник поліції два рази відкривав кейс, в якому зберігався газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810». При першому відкритті кейс вже перебував на багажнику автомобіля патрульної поліції і замок кейсу вже був відчинений. З відеозапису не можна визначити, коли саме кейс з’явився на багажнику автомобіля, коли його відкрили та коли саме мундштук був дістаний з упаковки і чи взагалі в нього була упаковка.
46. На відео видно, що правопорушник дійсно цікавився питанням відносно гігієнічності використання мундштука. Працівник поліції запевнив водія, що мундштук одноразовий і правопорушник добровільно погодився на проходження перевірки з використання вказаного мундштука.
47. Відсутність належної мотивації щодо відхилення аргументів суду першої інстанції викликало цілком логічні питання, які виникли у скаржника – яким чином наявність або відсутність пакування мундштука до газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» може вплинути на рівень етанолу у повітрі, що видихається особою та чому цей факт спростовує висновки суду першої інстанції?
48. З інструкції з експлуатації газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» вбачається, що упаковка мундштука виконує гігієнічну функцію і немає даних, що незняття упаковки мундштука безпосередньо перед тестуванням впливатиме на показники вимірювання. Тому висновок судді про сумнівність результату тесту через відсутність упаковки може розцінюватися, як невмотивований.

Справа № 208/4966/22

49. В постанові Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2023 року у справі № 208/4966/22 суддя Онушко Н.М. не надала оцінки іншим доказам, зокрема актам лікаря-психіатра та протоколу про адміністративне правопорушення, які за своєю природою рівнозначні та самостійні докази, що можуть підтверджувати наявність або відсутність ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
50. Посилання в рішенні Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2023 року на неповноту відеозапису не надає такому рішенню ознак вмотивованості, оскільки частина 2 статті 266 КУпАП зобов’язує поліцейського застосовувати технічні засоби відеозапису саме під час проведення огляду осіб на стан певного виду сп’яніння, а не фіксувати всю взаємодію з особою. Суддею Онушко Н.М. не спростовується факт відмови ОСОБА3 від проходження огляду на стан сп’яніння.
51. Об’єктивною стороно складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є не лише факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, але і інші дії, а саме керування в стані сп’яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп’яніння.
52. В матеріалах справи № 208/4966/22 міститься відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який проводив поліцейські заходи відносно ОСОБА3.

На відеозаписі видно, як відбувається зупинка транспортного засобу, за кермом якого перебуває ОСОБА3. На відеозаписі чітко видно, як ОСОБА3 надає згоду на перевірку стану щодо сп’яніння з використанням алкотестера. Після того, як працівник поліції підготував прилад ОСОБА3 заявив, що краще поїхати в заклад охорони здоров’я.

53. На відеозаписі, який зроблено в закладі охорони здоров’я, ОСОБА3 було запропоновано пройти відповідний огляд на стан певного виду сп’яніння, проте ОСОБА3 відмовився від його проходження без участі адвоката.
54. Розгляд справи № 208/4966/22 в Заводському районному суді міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області неодноразово відкладався за заявою захисниці ОСОБА3. Причиною для відкладення була необхідність подання ОСОБА3 додаткових доказів, неявка ОСОБА3 в судове засідання, яке відбулося 20 жовтня 2022 року та 1 листопада 2022 року.
55. 15 листопада 2022 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області досліджувалися відповідні відеозаписи і суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності.

Захисниця ОСОБА3 в судовому засідання зазначила, що ОСОБА3 відмовився від перевірки з використанням алкотестера оскільки до цього приймав ліки, які містять алкоголь.

Під час розгляду справи суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надав оцінку вказаному твердженню та визначив його як таке, що лише підтверджує факт правопорушення, адже керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції саме по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

56. Факт відмови від проходження огляду було зафіксовано також в актах лікаря-психіатра Мирецької О.Ю., який складено 20 вересня 2022 року. Акти засвідчені підписами лікаря-психіатра, сестри медичної, сестри молодшої, поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції. Власноручна письмова заява, адресована Комунальне некомерційне підприємство Кам’янської міської ради «Міська лікарня № 1» дводить, що ОСОБА3 відмовився від огляду на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я. Усі твердження ОСОБА3 та його адвоката, які вони надавали на свій захист, досліджені судом та не знайшли свого підтвердження.
57. Виявлені факти можуть свідчити, що рішення судді Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2023 року не містить належного мотивування відносно факту, який є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності ‒ відмова ОСОБА3 від проходження огляду на стан сп’яніння. Посилання судді на відсутність безперервного відеозапису з нагрудних камер поліцейських не пояснює, чому суддею не враховані інші факти, які були встановлені Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Справа № 208/5426/22

58. В постанові Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2023 року у справі № 208/5426/22 суддя Онушко Н.М. не зазначає мотивів відносно неприйняття інших доказів, зокрема пояснень ОСОБА4 та письмових пояснень свідків.
59. Технічним записом судового засідання від 29 листопада 2022 року у справі № 208/5426/22 підтверджується допит свідка, який 5 жовтня 2023 року перебував в добовому наряді на блокпості та здійснив зупинку транспортного засобу, а також патрульного поліції, який запропонував ОСОБА4 пройти перевірку на стан сп’яніння. Під час допиту в суді патрульний поліції підтвердив, що ОСОБА4 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння.
60. В судовому засіданні, яке відбулося 29 листопада 2022 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області досліджувався відеозапис, який був зроблений працівниками поліції під час зупинки ОСОБА4. Вказаний відеозапис підтверджує факт відмови ОСОБА4 від проходження огляду на стан сп’яніння як на місці, так і в медичному закладі. Технічним записом судового засідання від 21 грудня 2022 року підтверджується, що надаючи пояснення Заводському районному суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА4 підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан сп’яніння.
61. Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області послався також на практику Дніпровського апеляційного суду, зокрема у справі № 208/3946/22, в якій суд на тотожний аргумент захисту щодо використання поліцейським власного мобільного телефону для фіксування правопорушення зазначив, що в межах справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП може бути використаний будь-який технічний засіб відеозапису, і такий запис суд оцінює за критерієм достовірності шляхом співставлення з матеріалами справи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107649480).
62. Суддя Онушко Н.М. не наводить мотивів чому відсутність направлення на проходження огляду є порушенням в розрізі того факту, що водій взагалі відмовився від його проходження як на місці виявлення правопорушення, так і в медичному закладі. Відмова є елементом складу об’єктивної сторони, яка сама по собі є правопорушенням, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ СКАРГИ

Незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору

63. У відомостях про вчинення дисциплінарного проступку скаржниця зазначає про невмотивованість судових рішень, що може бути підставою для притягнення судді Онушко Н.М. до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «б» пункту 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ‒ незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
64. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що терміну «спір» має даватися матеріальне визначення, а не формальне («Le Compte, Van Leuven і De Meyere проти Бельгії»). Задля відповідності духу Європейської конвенції з прав людини вимагається, щоб це слово не тлумачилося надто технічно і щоб воно мало змістовне, а не формальне значення.
65. Вмотивованість, як одна з основних ознака законності судового рішення, повинна бути присутня в усіх рішеннях, незалежно від виду та форми судочинства.

У своїй постанові від 9 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21 Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підстави дисциплінарної відповідальності судді, визначені в підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), стосуються судових рішень незалежно від того, за яким законом відбувається їхнє ухвалення, і чи є за цим законом у відповідному процесі поняття «сторона» та «суть спору». Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 11-90сап21.

З аналогічних міркувань для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді немає юридичного значення те, чи є уповноважена особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, або представник органу, в якому вона працює, «стороною обвинувачення». Велика Палата Верховного Суду вважає, що таке порівняння у рішенні не впливає на правильність кваліфікації дій судді, як дисциплінарного проступку.

66. Вища рада правосуддя у своїй практиці (наприклад, рішення від 5 грудня 2023 року у справі № 1179/0/15-23) також наголошує, що навіть за відсутності іншої сторони, для якої настали негативні наслідки, виникає необхідність досконалого дослідження матеріалів справи, оцінки доказів та наведення мотивів підстав прийняття рішення, яке повинно бути обґрунтованим.

На думку Вищої ради правосуддя, відсутність належного мотивування у справах про притягнення до адміністративної відповідальністю за статтею 130 КУпАП свідчить про наявність ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема внаслідок незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

67. Навантаження судді не може бути визначальним чинником його недбалого ставлення до належного мотивування судового рішення, зокрема у частині дотримання вимог статей 251, 252, 280, 283 КУпАП, яке має сприйматись стороннім спостерігачем як результат справедливого судового процесу.
68. Суддя має відповідати на законні очікування громадян чітко вмотивованими рішеннями (Висновок № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів «Про свободу вираження поглядів суддів»).
69. Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
70. Водночас завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
71. Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
72. Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП (у редакції, чинній на момент вчинення правопорушень, які були предметом розгляду справ про адміністративне правопорушення № 185/4986/22, № 208/2357/22, № 208/4966/22 та № 208/5426/22) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
73. Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
74. Статтею 22 КУпАП (у редакції, яка діяла до 17 березня 2021 року) встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Водночас Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено такою приміткою: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122², 122⁴, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».

Слід зауважити, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (стаття 8 КУпАП).

За таких обставин під час розгляду апеляційної скарги на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2022 у справі № 185/4986/22, суддя Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М. зобов’язана була врахувати особливості дії норм КУпАП у часі та застосувати правове регулювання, яке діяло на час вчинення особою правопорушення, тобто станом на 7 липня 2022 року.

75. Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.

Відсутність належних мотивів на обґрунтування застосування судом приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка станом на 19 грудня 2022 року не підлягала застосуванню у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, безпосередньо впливає на якість судового рішення, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.

76. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених Європейським судом з прав людини.

Свобода національних судів у сфері оцінки доказів не повинна сприйматися, як дозвіл на свавільне поводження з доводами сторін. Навпаки, така дискреція зобов’язує суд у кожній конкретній справі надзвичайно ретельно підходити до оцінки всіх, без винятку, доказів і доводів якраз для того, щоб визначити з них ті, що обов’язково потребують особливої уваги та наведення в рішенні відповідних аргументів «за» чи «проти» їх прийняття.

77. ЄСПЛ у своїх рішеннях послідовно констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях.

У рішенні у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

78. Водночас усупереч вимогам статей 252, 280 КУпАП у своїх рішеннях у судових справах № 185/4986/22, № 208/2357/22, № 208/4966/22 та № 208/5426/22 суддя Онушко Н.М. не наводить мотивів неприйняття інших доказів та доводів учасників справи, а у справі № 185/4986/22 застосовує положення статті 22 КУпАП попри пряму заборону.
79. Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Допущення суддею поведінки, яка підриває авторитет правосуддя, зокрема недотримання стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду

80. Дії судді Онушко Н.М. можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
81. Згідно зі статтею 6 Конституції України носіями судової влади в Україні є професійні судді.

Відповідно до статті 8 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом.

82. Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

83. У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.

Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.

84. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У Кодексі суддівської етики закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством.

У пункті 22 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Суддя повинен дотримуватися високих стандартів поведінки суддів і обстоювати їх з метою поглиблення громадської довіри до судових органів, що має першорядне значення для підтримання незалежності судової гілки влади.

85. Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущими та має значний суспільний інтерес.
86. Всупереч сталому розумінню характеру цього правопорушення у своїх поясненнях суддя Онушко Н.М. без належної мотивації робить висновок, що санкція за статтею 130 КУпАП є занадто суворим покаранням. При цьому вона не обґрунтовує, ні у постанові суду, ні у своїх поясненнях чому вважає конкретне правопорушення малозначним і чому правопорушника можна звільнити від покарання, незважаючи на пряму заборону закону.
87. Практика звільнення порушника від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, визначеного статтею 130 КУпАП, за малозначністю неодноразово викликала обґрунтовану критику у суспільстві та сприймалася як один зі способів уникнення відповідальності (наприклад, https://dejure.foundation/skhemy-piani-za-kermom).

Така практика призвела до необхідності ухвалення Закону України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», яким прямо заборонено застосовувати до таких правопорушень статтю 22 КУпАП.

У пояснювальній записці щодо необхідності прийняття цього закону було вказано: «Незважаючи на суспільний резонанс, водії, які керують та вчиняють правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, не завжди отримують належне адміністративне покарання, що, у свою чергу, призводить до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним та аморальним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути у зв’язку з цим, легко вирішити».

Отже ці зміни були покликані унеможливити звільнення таких правопорушників від відповідальності та змінити думку суспільства щодо можливості «легко вирішити неприємності».

88. На час прийняття суддею Онушко Н.М. постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у справі № 185/4986/22 приписи статті 22 КУпАП вже діяли понад 21 місяць і однозначно вказували на заборону щодо їх застосування у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
89. Пряме та невмотивоване порушення цієї заборони нівелює зусилля законодавця і ще більше посилює поширення у суспільстві думки, що навіть пряма заборона не перешкоджає і далі легко уникати покарання за керування транспортним засобом у стані сп’яніння. А отже, такі дії судді безсумнівно підривають авторитет правосуддя та не сприяють довірі громадян до суду.
90. Важливо відзначити, що відповідно до сталої практики Громадської ради доброчесності безпідставне звільнення правопорушників за статтею 130 КУпАП за малозначністю є одним із індикаторів недоброчесної поведінки судді. Це додатково свідчить, що така поведінка сприймається громадськістю як порушення суддею норм, які забезпечують довіру суспільства до суду.

Отже, такі дії містять ознаки вчинення суддею Онушко Н.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

91. Досліджуючи етичні аспекти поведінки судді слід пам’ятати, що етичні правила слугують орієнтиром правильної поведінки. Етика – це завжди проблема морального вибору між «можна чи необхідно», між злом та добром. Уособлюючи в собі одну із гілок влади судді повинні зробити все можливе, щоб кожен громадянин України мав повну впевненість у чесності та щирості зусиль влади.

Якщо одна гілка влади посилює відповідальність за керування у стані сп’яніння та встановлює певні механізми для недопущення такої поведінки, а інша гілка влади нівелює такі зусилля, то у громадян втрачається впевненість, що влада виконує свою функцію, яка визначена суспільним договором, а відтак і підривається авторитет судової влади та влади в цілому.

92. Звільнення суддею Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М. від адміністративної відповідальності ОСОБА1 у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення всупереч положенням статті 22 КУпАП та інших водіїв без належного врахування усіх доказів може свідчити про наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків

93. У зв'язку з недотриманням суддею при розгляді справи № 185/4986/22 прямої вимоги КУпАП щодо неможливості застосування статті 22 КУпАП до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, особа, яку суддя визнала винною у вчиненні такого правопорушення, уникла покарання. У державний бюджет не було сплачено штраф у розмірі 34 000 грн.
94. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
95. З огляду на це дії судді Онушко Н.М. можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
96. Отже, дії судді Онушко Н.М. можуть містити ознаки дисциплінарних проступків передбачених підпунктами «б» пункту 1 (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), пунктом 3 (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу) та пунктом 4 (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладене, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дніпровського апеляційного суду Онушко Наталії Миколаївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя