X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
18.03.2024
779/1дп/15-24
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Христини Василівни стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Гончара Володимира Миколайовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 13 лютого 2024 року (вх. № Б-12/9/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. щодо дисциплінарного проступку судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2024 року зазначена дисциплінарна скарга передана члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. для проведення попередньої перевірки.

Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М.

 

Суть дисциплінарної скарги

Автор скарги зазначає, що суддя Гончар В.М. під час здійснення правосуддя у справі № 387/315/22 допустив поведінку, яка може свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

У скарзі вказано, що 26 жовтня 2023 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) та детективи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) повідомили про підозру судді Кропивницького апеляційного суду Гончару В.М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме у проханні надати йому неправомірну вигоду в 10 500 тис. доларів США за ухвалення пом’якшувального вироку стосовно обвинуваченого у смертельному ДТП.

Дії судді кваліфіковані за частиною третьою статті 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Як зазначає скаржник правоохоронні органи, також повідомили про підозру спільнику судді, детективи виявили у нього залишок незаконно одержаних грошових коштів у сумі 450 доларів США. Дії цієї особи кваліфіковані за частиною п’ятою статті 27 та частиною третьою статті 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 991/9508/23 (провадження № 1-кс/991/9600/23) до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 017 736,50 гривень.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2023 року № 1036/0/15-23 задоволено подання заступника Генерального прокурора та тимчасово до 26 грудня 2024 року відсторонено суддю Гончара В.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Також, автор скарги зазначає, що з рішення Вищої ради правосуддя відомо, що вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2023 року ОСОБА2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Цей вирок обвинувачений оскаржив до Кропивницького апеляційного суду. Дана справа розглядалась колегією суддів, під головуванням судді Гончара В.М.

26 травня 2023 року ОСОБА1 вступив у попередню змову з ОСОБА3 з метою отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах підсудного ОСОБА2, а саме за прийняття апеляційним судом рішення про призначення обвинуваченому покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Спочатку ОСОБА1 визначив розмір неправомірної вигоди в сумі 3 000 тис. доларів США для себе за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на прийняття рішення про зміну призначеного ОСОБА2 покарання на таке, що не пов’язане з позбавленням волі, але за відсутності будь-яких претензій з боку потерпілого до підсудного.

Дізнавшись, що підсудний та потерпілий не досягнули примирення, ОСОБА1 встановив розмір неправомірної вигоди в сумі 1 500 тис. доларів США для себе за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на зменшення призначеного ОСОБА2 покарання з трьох років до вісімнадцяти місяців позбавлення волі з урахуванням відсутності примирення між підсудним та потерпілим.

Згодом ОСОБА1 з ОСОБА3 з корисливих мотивів вирішили збільшити розмір неправомірної вигоди до 10 000 тис. доларів США за ухвалення рішення з призначенням ОСОБА2 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, незалежно від позиції потерпілого у кримінальному провадженні, та домовилися між собою, що одержані від представників ОСОБА2 як неправомірна вигода грошові кошти зберігатимуться у ОСОБА3 до прийняття колегією суддів Кропивницького апеляційного суду рішення на користь вказаної особи.

26 вересня 2023 року після категоричної вимоги ОСОБА1 щодо необхідності передачі йому грошей в сумі 10 000 тис. доларів США за вчинення ним як суддею дій, спрямованих на призначення покарання ОСОБА2, не пов’язаного з позбавленням волі, ОСОБА3 одержав від представника ОСОБА2 гроші в сумі 10 000 тис. доларів США та залишив їх у себе на зберіганні до прийняття колегією суддів Кропивницького апеляційного суду рішення на користь вказаної особи.

Разом із тим під час судового засідання 28 вересня 2023 року колегія суддів Кропивницького апеляційного суду під головуванням Гончара В.М. залишила без змін вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2023 року, яким ОСОБА2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 грудня 2023 року № 1375/0/15-23 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. задоволено частково. Продовжено до 26 січня 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Такі дії судді, на думку скаржника, порушують етичні стандарти поведінки судді та через суспільну небезпечність віднесені законодавцем до злочину. Буртник Х.В. вважає, що Гончар В.М. допустив грубе порушення закону, яке має негативні наслідки для авторитета правосуддя.

Скаржник зазначає, що дії судді Гончара В.М., про які вказано у дисциплінарній скарзі вчинялися свідомо та для отримання особистого майнового блага, що є очевидним, грубим та свідомим порушенням стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді, а отже, свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку.

 

Обставини, встановлені під час попередньої перевірки скарги

Гончар Володимир Миколайович, громадянин України, Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначений на посаду судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2869-VI обраний на посаду судді апеляційного суду Кіровоградської області безстроково. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Кіровоградської області та утворено Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область, із місцезнаходженням у місті Кропивницькому.

Детективами НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 4 квітня 2023 року.

26 жовтня 2023 року в межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора – керівник САП Клименко О.В. склав письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, яке того самого дня вручено судді ОСОБА1 у присутності захисника Паіцики О.В.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 991/9508/23 (провадження № 1-кс/991/9600/23) до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 017 736,50 гривень.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2023 року № 1036/0/15-23 задоволено подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Тимчасово, до 26 грудня 2023 року, відсторонено суддю Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вищою радою правосуддя встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. від 19 грудня 2023 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 4 квітня 2023 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 КК України, частиною п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368 КК України, до трьох місяців, тобто до 26 січня 2024 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 грудня 2023 року № 1375/0/15-23 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О. В. задоволено частково. Продовжено до 26 січня 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Із оприлюднений на офіційному вебпорталі «Судова влада України» даних, вбачається, що на момент складення висновку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, розгляд зазначеного вище кримінального провадження триває у Вищому антикорупційному суді.

 

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народу, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (частина перша статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб із метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади (частини перша – п’ята статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості, та демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об’єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до судів вищого рівня та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року № 8).

Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.

Водночас варто наголосити, що під час відкриття дисциплінарної справи не вирішується питання про обґрунтованість обвинувачення стосовно судді Гончара В.М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, яке здійснюється в межах судового розгляду Вищим антикорупційним судом, а лише оцінюються відомості, факти, викладені у скарзі Буртник Х.В. обставини на предмет дотримання суддею норм суддівської етики і стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, можливе порушення яких може свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Зазначені у скарзі Буртник Х.В. відомості можуть вказувати на позапроцесуальне спілкування судді, наслідки якого суперечать завданням правосуддя та є загрозою для авторитету правосуддя.

Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені вище обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила визначених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Гончара Володимира Миколайовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Тетяна БОНДАРЕНКО

 

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Юлія БОКОВА
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності