Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Карапути Ліни Володимирівни з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 лютого 2024 року надійшли заява Карапути Л.В. від 28 лютого 2024 року та матеріали про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова у відставку (єдиний унікальний номер справи 1020/0/6-24).
За результатами розгляду заяви судді Деснянського районного суду міста Чернігова Карапути Л.В. встановлено таке.
Карапута Ліна Володимирівна, ____ року народження, Указом Президента України від 3 квітня 2005 року № 608/2005 призначена строком на п’ять років на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2635-VI обрана на посаду судді вказаного суду безстроково.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з вимогами частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
З матеріалів, доданих до заяви про відставку судді, встановлено, що стаж роботи Карапути Л.В. на посаді судді становить 18 років 11 місяців 23 дні.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (зі змінами, внесеними Законом від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII) встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На дату призначення Карапути Л.В. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1789-XII) визначено, що під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 листопада 2018 року у справі № 9901/602/18 зазначила, що періоди роботи судді на посадах стажиста та помічника-стажиста прокуратури не охоплюються поняттям «прокурор», визначення якого міститься у статті 56 Закону № 1789-XII, тому відсутні правові підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді такого періоду роботи (таких посад).
Згідно із записами у трудовій книжці Карапута Л.В. із 16 березня 2000 року по 4 січня 2001 року та з 9 лютого 2001 року по 14 квітня 2004 року обіймала посади помічника Ніжинського міжрайонного прокурора, прокурора відділу прокуратури Чернігівської області.
Отже, відповідно до зазначеної норми Закону № 1789-XII та абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи Карапути Л.В. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню додатково 3 роки 11 місяців 23 дні.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на час призначення Карапути Л.В. на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Карапута Л.В. у 2001 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за заочною формою навчання, отримала освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста).
Таким чином, до стажу роботи, що дає судді Карапуті Л.В. право на відставку, не може бути зарахована половина строку навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Крім того, частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII, яка була чинною на час призначення Карапути Л.В. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти (8 лютого 2001 року) Карапута Л.В. з 15 квітня 2004 року до дня призначення на посаду судді працювала помічником судді Деснянського районного суду міста Чернігова.
Наведене дає підстави для висновку про наявність у Карапути Л.В. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково 11 місяців 17 днів роботи у галузі права.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності у судді Карапути Л.В. відповідного стажу для звільнення у відставку встановлено, що загальний стаж роботи судді Карапути Л.В., який дає їй право на відставку, становить 23 роки 11 місяців 23 дні, а саме: стаж роботи на посаді судді – 18 років 11 місяців 23 дні; стаж роботи на посадах помічника прокурора, прокурора – 3 роки 11 місяців 23 дні; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, – 11 місяців 17 днів.
Отже, додані до заяви документи свідчать, що суддя Карапута Л.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Карапуту Ліну Володимирівну з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Головуючий на засіданні
Вищої ради правосуддя
