Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Вергелеса Валерія Олександровича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 березня 2024 року надійшли заява Вергелеса В.О. від 12 березня 2024 року та додані до неї матеріали про звільнення з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у відставку.
Вергелес Валерій Олександрович, ____ року народження, Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 призначений на посаду судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області строком на п’ять років. Указом Президента України від 7 жовтня 2019 року № 735/2013 призначений на посаду судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Вергелеса В.О. на посаду судді питання щодо визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 2453-VI).
Згідно із частиною першою статті 131 цього Закону до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Вергелеса В.О. на посаді судді станом на дату ухвалення цього рішення становить 10 років 9 місяців 1 день.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 2453-VI (у редакції, чинній на час призначення Вергелеса В.О. на посаду судді) на посаду судді міг бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до копії диплома спеціаліста серії __ № ____ рішенням державної екзаменаційної комісії Української академії внутрішніх справ від 31 травня 1995 року Вергелесу В.О. присвоєно кваліфікацію юриста.
У період із 4 січня 2003 року до 30 червня 2010 року Вергелес В.О. працював юрисконсультом Приватного підприємства «Фірма «ДУУМВІРАТ».
Зазначене вказує на наявність у Вергелеса В.О. трирічного стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення його на посаду судді.
Із записів у трудовій книжці та військовому квитку також убачається, що Вергелес В.О.:
у період із 10 листопада 1977 року до 7 лютого 1990 року проходив службу у Збройних Силах;
у період із 5 серпня 1978 року до 9 липня 1982 року був курсантом Рижського вищого військово-політичного училища;
у період із 7 лютого 1990 року до 18 листопада 1997 року проходив службу в органах внутрішніх справ;
у період із 7 жовтня 1999 року до 30 грудня 2002 року обіймав посаду директора Малого приватного підприємства «Меркурій».
Водночас зазначений стаж роботи не підлягає зарахуванню, оскільки законодавство, яке діяло на час призначення Вергелеса В.О. на посаду судді та під час його роботи на цій посаді не передбачало зарахування таких періодів роботи до стажу, що дає судді право на відставку.
Отже, загальний стаж роботи судді Вергелеса В.О. на дату ухвалення цього рішення становить 13 років 9 місяців 1 день, з яких: стаж роботи на посаді судді – 10 років 9 місяців 1 день; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Інший стаж, який відповідно до вимог законодавства надавав би судді Вергелесу В.О. право на відставку, згідно з наявними у Вищій раді правосуддя матеріалами відсутній.
З огляду на викладене суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Вергелес В.О. не має достатнього для звільнення у відставку стажу роботи, визначеного статтею 116 Закону № 1402-VIII, тому не може бути звільнений з посади судді у відставку.
Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя, керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
відмовити у звільненні Вергелеса Валерія Олександровича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
