Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П. та залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної Світлани Миколаївни, відкриту за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 21 квітня 2021 року (вх. № 7/5/13-21) надійшла дисциплінарна скарга Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на дії судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. під час розгляду справи № 374/160/19.

 

Короткий виклад змісту дисциплінарної скарги

У скарзі зазначено, що у провадженні судді Козіної С.М. перебувала цивільна справа № 374/160/19 за заявою іноземного громадянина ОСОБА1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема встановлення факту народження його баби – іноземної громадянки ОСОБА2 на території України (на території міста Одеси) ____ року.

Як зазначає скаржник, місце проживання або перебування заявника ОСОБА1 не було зареєстровано Виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, тому суд із порушенням правил територіальної підсудності прийняв до розгляду заяву вказаної особи в порядку окремого провадження.

Крім того, скаржник вказує, що до розгляду цієї справи в порядку окремого провадження не було залучено заінтересованих осіб, зокрема Державну міграційну службу України, до повноважень якої належить здійснення провадження з питань прийняття до громадянства України, прийняття рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування, здійснення оформлення та видачі громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, та Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, до повноважень якого належить реєстрація, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

На переконання скаржника, матеріали цивільної справи містили підроблені документи, що залишилось поза увагою судді Козіної С.М., яка на підставі таких документів 6 червня 2019 року ухвалила рішення у справі та встановила факт проживання іноземного громадянина на території України.

Водночас скаржник зауважує, що суддя Козіна С.М. систематично розглядала та продовжує розглядати в порядку окремого провадження цивільні справи №№ 374/160/19, 374/218/19, 374/353/20, 374/359/20, 374/12/21, 374/13/21, 374/22/21, 374/51/21, 374/52/21, 374/53/21, в яких іноземці з метою спрощеного набуття громадянства України звернулися до суду для встановлення факту народження їхніх родичів на території України. Рішення у цих справах ухвалювалися також без залучення заінтересованих осіб, з порушенням територіальної підсудності справ, на підставі довідок, які не видавалися архівними установами Одеської, Черкаської, Вінницької областей. Усі заяви в цих справах подано від імені одного й того самого представника – Богославець Ю.В.

Такі дії судді Козіної С.М., на думку скаржника, завдали шкоди інтересам Держави Україна, оскільки на підставі ухвалених нею рішень іноземні громадяни безпідставно набувають громадянство України та користуються усіма правами громадян Держави Україна.

 

Хід розгляду скарги

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 червня 2021 року № 1330/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М., оскільки її поведінка під час розгляду цивільної справи № 374/160/19 про встановлення факту, що має юридичне значення, може свідчити про наявність в її діях під час розгляду цієї справи складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу, зокрема заінтересованими особами, наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Розділ III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23⁷, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 2 листопада 2023 року вказану дисциплінарну справу передано для розгляду члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.

Розгляд справи призначався на 10 та 24 січня, 7 лютого 2024 року, про що суддя та скаржник повідомлялися своєчасно та належним чином. Розгляд справи 10 та 24 січня 2024 року відкладався за клопотаннями судді Козіної С.М. (вх. № 112/0/6-24 від 10 січня 2024 року; вх. № 112/1/6-24 від 24 січня 2024 року).

7 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 112/4/6-24) надійшло клопотання судді Козіної С.М., в якому висловлено прохання здійснювати розгляд дисциплінарної справи без її участі.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24 відкрито за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. та об’єднано її з дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 червня 2021 року № 1330/2дп/15-21 за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області.

Проведення підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.

Під час розгляду дисциплінарної справи та перевірки доводів дисциплінарної скарги стосовно системності протиправних дій судді під час розгляду аналогічних справ Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про існування обставин, які можуть свідчити про наявність у діях судді Козіної С.М. під час розгляду інших справ за зверненнями іноземних громадян про встановлення факту народження на території України ознак інших дисциплінарних проступків, додатково до тих, які були підставою для відкриття дисциплінарної справи ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 червня 2021 року № 1330/2дп/15-21.

Такі ознаки виявлено в діях судді під час розгляду справ №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/160/19, 374/218/19, 374/341/19, 374/30/20, 374/277/20, 374/353/20, 374/359/20, 374/12/21, 374/22/21, 374/51/21, 374/52/21, 374/53/21, 374/270/21, 374/271/21, 374/280/21, 374/281/21, 374/282/21, 374/287/21, 374/356/21, 374/357/21, 374/358/21, 374/381/21, 374/382/21, 374/383/21, 374/33/22, 374/34/22, 374/35/22, 374/309/22, 374/310/22, 374/354/22, 374/16/23, 374/60/23, 374/197/23, 374/307/23, 374/312/23.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Козіної С.М. можуть містити ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

умисне або внаслідок недбалості інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також дійшла висновку, що оскільки дії судді Козіної С.М. під час розгляду справ № 374/352/20 та № 374/13/21 уже були предметом розгляду Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, у цій частині відкриття дисциплінарного провадження неможливе. Однак дії судді під час розгляду цих справ можуть ураховуватися для загальної оцінки її дій під час розгляду інших справ, щодо яких дисциплінарне провадження відкрито.

Відповідно до приписів частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. як доповідач підготував висновок, який передав на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також повідомив суддю та скаржника про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.

Розгляд справи призначався на 28 лютого 2024 року, про що суддя та скаржник повідомлялися своєчасно та належним чином.

До засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя подала заяву про відвід членам Другої дисциплінарної палати Маселку Р.А., Ковбій О.В., Мельнику О.П. та Бурлакову С.Ю.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2024 року заяву про відвід щодо Маселка Р.А. відхилено. На підставі пункту 8.6 Регламенту Вищої ради правосуддя заяву судді Козіної С.М. про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. передано на розгляд Вищої ради правосуддя, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 12 березня 2024 року № 726/0/15-24 відмовлено в задоволенні заяви судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.

Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 27 березня 2024 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану та з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.

У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 27 березня 2024 року суддя Козіна С.М. та скаржник не прибули.

Ухвалами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 березня 2024 року № 909/2дп/15-24 та № 910/2дп/15-24 відмовлено у задоволенні заяв Козіної С.М. про відвід членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. та Мельника О.П.

Суддя Козіна С.М. надіслала до Вищої ради правосуддя клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, призначеного на 27 березня 2024 року у зв’язку з направленням її чоловіка на проходження військово-лікарської комісії, а вона має його супроводжувати (вх. № 112/12/6-24 від 27 березня 2024 року).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у задоволенні вказаного клопотання судді Козіної С.М., оскільки в ньому не наведено доказів, що проходження військово-лікарської комісії призначене саме на 27 березня 2024 року, та про потребу її супроводження. Окрім того, розгляд справи неодноразово відкладався за схожими клопотаннями судді.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

 

Обставини, установлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

Козіна Світлана Миколаївна, ____ року народження. Указом Президента України від 24 січня 2007 року № 40/2007 призначена на посаду судді Ржищевського міського суду Київської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 2012 року № 4375-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково.

 

3 червня 2019 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА1 про встановлення факту народження його баби ОСОБА2 на території України ____ року, а саме в місті Одесі.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 3 червня 2019 року відкрито провадження у справі № 374/160/19. В ухвалі зазначено, що, як установлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА1.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 1 березня 2019 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА3 ОСОБА3 (орендодавець) надає ОСОБА1 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА1.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Також установлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди в місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 6 червня 2019 року заяву ОСОБА1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА2 на території міста Одеси ____ року.

Задовольняючи зазначену заяву, суддя Козіна С.М. посилалась на архівну довідку від 14 травня 2019 року № 14/05-19Д, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА2 народилася на території міста Одеси в ____ році, у зв’язку з тим, що метричні книги про народження міста Одеси та книги реєстрації актових записів міста Одеси про народження за 1929 рік до архіву на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА2 неможливо (а. с. 2).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Одеської області повідомив, що такої довідки не видавав (вх. № 524/0/8-24 від 18 січня 2024 року).

У рішенні суду першої інстанції також зазначено, що свідок ОСОБА4 у судовому засіданні підтвердив, що зі слів його рідного діда ОСОБА5, який проживав у місті Одесі з 1929 року до 1948 року, ОСОБА2 народилася на території України ____ року, а саме в місті Одесі.

Як убачається із технічного запису судового засідання від 6 червня 2019 року, свідок ОСОБА4 повідомив, що зі слів його діда йому відомо про факт народження в місті Одесі ОСОБА2, проте точної дати народження ОСОБА2 не назвав.

Матеріали справи не містять доказів того, що датою народження ОСОБА2 є саме ____ року.

Отже, суддя Козіна С.М. у рішенні суду встановила факт народження ОСОБА2 на території України ____ року без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА4 також виступав свідком у справі № 374/22/21, підтвердив, зі слів свого діда, факт народження ОСОБА7 в селі Розалівка Одеської області в ____ році.

Постановою Київського апеляційного суду від 6 липня 2021 року апеляційні скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та представника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Адамишина А.В. задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 6 червня 2019 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.

Апеляційний суд установив, що в заяві, поданій до суду, ОСОБА1 зазначив адресу: АДРЕСА1.

Проте документи на підтвердження реєстрації місця проживання або місця перебування заявника у справі відсутні, суд також не залучив до участі у справі як зацікавлену особу Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, порушивши вимоги частини першої статті 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) щодо підсудності справи, що вплинуло на права Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області.

Щодо показань свідка ОСОБА4 Київський апеляційний суд дійшов висновку, що такий доказ не може вважатися достатнім для встановлення факту народження баби заявника на території України, оскільки достовірність такого доказу викликає сумнів з огляду на те, що обставини 90-річної давності не могли бути відомі свідкові.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, місцем народження баби ОСОБА1 – ОСОБА2 є: 10.25.53, Тубуран Себу, про що зазначено у копії нотаріально засвідченого перекладу медичного свідоцтва про народження ОСОБА12 (батька заявника), яке було надано особисто ОСОБА1 при зверненні до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби (далі – ЦМУ ДМС).

При цьому відсутня інформація щодо народження баби заявника або його батьків чи родичів до 24 серпня 1991 року на території України.

Ураховуючи наведене, Київський апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не надав належної оцінки доказам у справі, не залучив до участі у справі зацікавлених осіб та ухвалив рішення без дотримання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до листа Державної міграційної служби України (від 22 грудня 2023 року вх. № 7348/0/8-23) 22 жовтня 2020 року ОСОБА1, ____ року народження, звернувся до Печерського РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» як особа, баба якої народилася до 24 серпня 1991 року на території України. Документом, що підтверджував зазначений факт, було рішення Ржищевського міського суду Київської області від 6 червня 2019 року у справі № 374/160/19.

5 травня 2021 року Печерським РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області ухвалено рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА1 у зв’язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства.

 

Обставини, що свідчать про системність дій судді

У дисциплінарній скарзі стверджується, що суддя систематично допускає порушення під час розгляду заяв іноземних громадян про встановлення факту народження їхніх родичів на території України. У зв’язку із цим, а також для встановлення того, як зазвичай суддя розглядає такі справи і чи відрізняється поведінка судді під час їх розгляду від поведінки під час розгляду вказаних у скарзі справ, у Ржищевського міського суду Київської області були витребувані та проаналізовані всі справи такої категорії, які перебували у провадженні судді.

В ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 червня 2021 року № 1330/2дп/15-21 про відкриття дисциплінарної справи вказано на обставини, які свідчать про можливі порушення в діях судді та сумнівність доказів, на підставі яких визначалась територіальна підсудність справ та ухвалювались рішення. Оскільки після відкриття дисциплінарної справи суддя вже знала про обставини, які викликають обґрунтований сумнів, важливо проаналізувати, як вона розглядала справи до та після відкриття провадження у справі.

До 14 червня 2021 року у провадженні судді Козіної С.М. перебувало 17 цивільних справ за заявами іноземних громадян про встановлення факту народження їхніх родичів на території України (з урахуванням справи № 374/160/19, вказаної вище).

 

Справа № 374/19/19

22 січня 2019 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА13 про встановлення факту народження її матері ОСОБА14 ____ року на території України, а саме в селищі Антонівка Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 5 лютого 2019 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що згідно з матеріалами цивільної справи заявник проживає за адресою: АДРЕСА2.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 21 грудня 2018 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА15 (орендодавець) надає ОСОБА13 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА2.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 15 лютого 2019 року заяву ОСОБА13 задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА14 ____ року на території України, а саме в селищі Антонівка Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М. посилалася на архівну довідку від 3 грудня 2018 року № 03/12-18В, видану Державним архівом Черкаської області. У рішенні зазначено, що відповідно до цієї довідки ОСОБА14 народилася на території селища Антонівка Черкаської області в ____ році, однак метричні книги про народження селища Антонівка Черкаської області і книги реєстрації актових записів селища Антонівка Черкаської області про народження за ____ рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), у зв’язку із чим надати довідку про народження ОСОБА14 неможливо (а. с. 3).

Проте довідка архіву від 3 грудня 2018 року № 03/12-18В, наявна у матеріалах справи, не містить відомостей, що ОСОБА14 народилася на території селища Антонівка Черкаської області в ____ році. У цій довідці лише зазначено, що в архіві відсутні відомості про народження ОСОБА14, оскільки метричні книги про народження і книги реєстрації актових записів селища Антонівка Черкаської області про народження за ____ рік на державне зберігання не надходили.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом факту народження ОСОБА14 на території України були показання свідка ОСОБА16.

Як убачається з технічного запису судового засідання від 15 лютого 2019 року, ОСОБА16 повідомив, що, зі слів його баби, ОСОБА14 народилась на території України в селищі Антонівка Черкаської області. При цьому свідок не назвав дати народження ОСОБА14. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження дати її народження саме 31 жовтня 1927 року.

За відсутності будь-яких доказів стосовно дати народження суддя Козіна С.М. у рішенні суду встановила факт народження ОСОБА14 ____ року.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

З рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року у справі № 640/22767/19 відомо, що ОСОБА13 використовувала рішення Ржищевського міського суду Київської області від 15 лютого 2019 року для отримання дозволу на імміграцію в Україну, але рішенням ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області від 2 жовтня 2019 року № 80114300001889/321 їй було відмовлено в наданні такого дозволу на підставі пункту 4 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію». Відмова обґрунтована тим, що вказана заявницею адреса у місті Києві є адресою масової реєстрації іноземців і неодноразово зазначалася іноземцями як місце їх проживання на території України. Власником цієї квартири є ОСОБА16. Особа з такими самими даними була свідком у справі № 374/19/19 про встановлення факту народження ОСОБА14 на території України.

 

Справа № 374/102/19

27 березня 2019 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА17 про встановлення факту народження його рідної баби ОСОБА18 на території України ____ року, а саме в селі Гонтівка Чернівецького району Вінницької області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 28 березня 2019 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що, як встановлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА3.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 11 березня 2019 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА19 (орендодавець) надає ОСОБА17 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА3.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди в місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 11 квітня 2019 року заяву ОСОБА17 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА18 ____ року на території України в селі Гонтівка Чернівецького району Вінницької області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 6 березня 2019 року № 06/03-19В, видану Державним архівом Вінницької області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА18 народилась на території села Гонтівка Чернівецького району Вінницької області в ____ році, у зв’язку з тим, що метричні книги про народження села Гонтівка Чернівецького району Вінницької області та книги реєстрації актових записів села Гонтівка Чернівецького району Вінницької області про народження за 1935 рік до архіву на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА18 неможливо (а. с. 3).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Вінницької області повідомив, що таку довідку не видавав, заяви про її видачу від ОСОБА17 не надходило (вх. № 119/0/8-24 від 4 січня 2024 року).

У рішенні суду першої інстанції також зазначено, що свідок ОСОБА20 у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА18 народилась ____ року в селі Гонтівка Чернівецького району Вінницької області.

Із технічного запису судового засідання від 11 квітня 2019 року вбачається, що свідок ОСОБА20 на запитання адвоката Богославець Ю.В., чи відомо йому про факт народження ОСОБА18 в селі Гонтівка Чернівецького району Вінницької області, дав ствердну відповідь. Вказав, що про ці обставини йому відомо зі слів його баби. Водночас про дату народження свідок нічого не повідомляв.

Інших доказів на підтвердження дати народження ОСОБА18 матеріали справи не містять. Отже, суддя встановила дату народження за відсутності будь-яких доказів.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року у справі № 761/21396/19 до ОСОБА17, ____ року народження, громадянина російської федерації, було застосовано екстрадиційний арешт у зв’язку з перебуванням його в міжнародному розшуку. З ухвали вбачається, що ОСОБА17 зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА4, проживає за адресою: АДРЕСА5.

 

Справа № 374/103/19

27 березня 2019 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА21 про встановлення факту народження його матері ОСОБА22 ____ року на території України, а саме в селищі Антонівка Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 28 березня 2019 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що, як установлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА6.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 1 березня 2019 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА23 ОСОБА23 (орендодавець) надає ОСОБА21 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою:АДРЕСА6.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди в місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 11 квітня 2019 року заяву ОСОБА21 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА22 ____ року на території України, а саме на території селища Антонівка Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 12 березня 2019 року № 12/03-19В, видану Державним архівом Черкаської області, відповідно до якої ОСОБА22 народилася на території селища Антонівка Черкаської області в ____ році, однак метричні книги про народження селища Антонівка Черкаської області і книги реєстрації актових записів селища Антонівка Черкаської області про народження за 1932 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), у зв’язку із чим надати довідку про народження ОСОБА22 неможливо (а. с. 3).

Однак у довідці архіву від 12 березня 2019 року № 12/03-19В, що міститься в матеріалах справи, немає твердження, що ОСОБА22 народилася на території селища Антонівка Черкаської області в ____ році. Ця довідка лише підтверджує, що в архіві відсутні відомості про народження ОСОБА22, оскільки метричні книги про народження та книги реєстрації актових записів селища Антонівка Черкаської області про народження за 1932 рік на державне зберігання не надходили.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом факту народження ОСОБА22 на території України були показання свідка ОСОБА24. Як убачається з технічного запису судового засідання від 11 квітня 2019 року, ОСОБА23 зазначив, що йому відомо про місце народження ОСОБА22 зі слів його діда. Вони разом проживали в селі Антонівка Черкаської області, проте точної дати народження ОСОБА22 свідок не назвав.

Отже, суддя Козіна С.М. у рішенні суду встановила факт народження ОСОБА22 ____ року без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА23 також виступав свідком у справі № 374/310/22, підтвердив, зі слів своєї баби, факт народження та проживання ОСОБА109 у селі Себине Миколаївської області, ____ року.

 

Справа № 374/218/19

30 липня 2019 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА25 про встановлення факту народження його діда ОСОБА26 ____ року на території України, а саме в селі Лебедівка Кам’янського району Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 31 липня 2019 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що, як установлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА7.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 23 червня 2019 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА27 (орендодавець) надає ОСОБА25 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА7.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди в місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) в договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 8 серпня 2019 року заяву ОСОБА25 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА26 ____ року на території України, а саме на території села Лебедівка Кам’янського району Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 23 липня 2019 року№ 23/07-19В, видану Державним архівом Черкаської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА26 народився на території села Лебедівка Кам’янського району Черкаської області в ____ році, у зв’язку з тим, що метричні книги про народження села Лебедівка Кам’янського району Черкаської області і книги реєстрації актових записів села Лебедівка Кам’янського району Черкаської області про народження за 1929 рік до архіву на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА26 неможливо (а. с. 3).

У рішенні суду першої інстанції також зазначено, що свідок ОСОБА28 у судовому засіданні підтвердив, що, зі слів його діда, ОСОБА29, ОСОБА26 народився ____ року на території України, а саме в селі Лебедівка Кам’янського району Черкаської області.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА28 підтвердив лише факт народження ОСОБА26 на території України, проте дату його народження не назвав. Доказів на підтвердження факту народження ОСОБА26 на території України саме ____ року матеріали справи не містять. Отже, в рішенні суддя Козіна С.М. дату народження встановила без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА28 також виступав свідком у справі № 374/13/21, підтвердив, зі слів своєї баби, факт народження ОСОБА61 в селі Криничне Одеської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 4 серпня 2021 року апеляційну скаргу Адамишина А.В., який діє від імені та в інтересах ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області, задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 8 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА25 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційним судом встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування поданої заяви ОСОБА25 надав довідку Державного архіву Черкаської області від 23 липня 2019 року № 23/07-19В, копію свого свідоцтва про народження, копію свідоцтва про народження його батька ОСОБА30 та договір оренди житлового приміщення в місті Ржищеві.

Разом із тим вказані документи не підтверджують факт народження його діда ОСОБА26 ____ року на території України, а саме на території села Лебедівка Кам’янського району Черкаської області.

Висновок про задоволення заяви ОСОБА25 суд обґрунтував показаннями свідка ОСОБА28. Проте показання свідка не можуть бути достатнім доказом того, що ОСОБА26 дійсно народився на території України ____ року, а саме на території села Лебедівка Кам’янського району Черкаської області. Як зазначив сам свідок, вказані обставини не були відомі йому особисто, про них він дізнався зі слів свого діда. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних обставин.

 

Справа № 374/341/19

13 грудня 2019 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА31 про встановлення факту народження його батька ОСОБА32 на території України ____ року, а саме в селі Бригидівка Барського району Вінницької області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 31 липня 2019 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що, як установлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА8.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 29 листопада 2019 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА33 (орендодавець) надає ОСОБА31 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА8.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 20 грудня 2019 року заяву ОСОБА31 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА32 на території України ____ року, а саме на території села Бригидівка Барського району Вінницької області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 25 листопада 2019 року № 25/11-19М , видану Державним архівом Вінницької області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА32 народився на території села Бригидівка Барського району Вінницької області в ____ році, однак метричні книги про народження села Бригидівка Барського району Вінницької області і книги реєстрації актових записів села Бригидівка Барського району Вінницької області про народження за 1930 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), у зв’язку із чим надати довідку про народження ОСОБА32 неможливо (а. с. 3).

Разом із тим на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 26 грудня 2023 року № 543/0/19-23 Державний архів Вінницької області повідомив, що вказану довідку архів не надавав. Заява про надання такої довідки від ОСОБА31 не надходила (вх. № 7483/0/8-23).

У судовому засіданні також допитали свідка ОСОБА34, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 20 грудня 2019 року, повідомив, що, зі слів його діда, ОСОБА32 народився у ____ році на території України, а саме в селі Бригидівка Барського району Вінницької області. При цьому свідок не назвав дату народження ОСОБА32. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що датою його народження є саме ____ року. Проте в рішенні суду суддя Козіна С.М. установила факт народження ОСОБА32 саме ____ року, тобто без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Відповідно до листа ДМС України (від 22 грудня 2023 року вх. № 7348/0/8-23) 21 липня 2011 року ОСОБА31, ____ року народження, звернувся до Печерського РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою про прийняття до громадянства України відповідно до статті 9 Закону України «Про громадянство України» як особа, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні та яка проживає на законних підставах на території України протягом трьох років з моменту надання їй такого статусу чи притулку.

16 липня 2013 року ГУ ДМС у місті Києві ухвалило рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА31 у зв’язку з невідповідністю поданих ним документів вимогам законодавства.

 

Справа № 374/30/20

10 лютого 2020 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА35 про встановлення факту народження його батька ОСОБА36 ____ року на території України, а саме в селі Ставище Брусилівського району Житомирської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 11 лютого 2020 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що, як встановлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА9.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 8 січня 2020 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА37 (орендодавець) надає ОСОБА35 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА9.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 18 лютого 2020 року заяву ОСОБА35 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА36 ____ року на території України, а саме на території села Ставище Брусилівського району Житомирської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку № 28/01-20К від 28 січня 2020 року, видану Державним архівом Житомирської області, з якої встановлено, що до архіву метричні книги про народження села Ставище Брусилівського району Житомирської області і книги реєстрації актових записів села Ставище Брусилівського району Житомирської області про народження за 1939 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), у зв’язку із чим надати довідку про народження ОСОБА36 неможливо (а. с. 5).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Житомирської області повідомив, що згідно з реєстраційними документами за 2020 рік звернення від ОСОБА35 щодо пошуку документів про народження ОСОБА36 до архіву не надходило. У книзі реєстрації актових записів про народження Ставищенської сільради Брусилівського району за 1939 рік, що надійшли на зберігання до держархіву області частково (№ 1 – відсутній), запису про народження ОСОБА36 не виявлено (вх. № 131/0/8-24 від 4 січня 2024 року).

У судовому засіданні також допитали свідка ОСОБА38, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 18 лютого 2020 року, повідомив, що, зі слів його діда, ОСОБА36 народився на території України, а саме у селі Ставище Брусилівського району Житомирської області.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА38 підтвердив лише факт народження ОСОБА36 на території України, проте дату його народження не назвав. Докази на підтвердження, що датою народження ОСОБА36 на території України є саме ____ року, в матеріалах справи відсутні. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які би доводили цей факт.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА38 також виступав свідком у справі № 374/197/23, підтвердив, зі слів свого діда, факт народження ОСОБА129 ____ року у селі Білявинці Тернопільської області.

 

Справа № 374/277/20

9 вересня 2020 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА39 про встановлення факту народження його діда ОСОБА40 на території України ____ року, а саме в місті Татарбунари Одеської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 9 вересня 2020 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА10.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 31 серпня 2020 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА41 (орендодавець) надає ОСОБА39 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА10.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 15 вересня 2020 року вимоги заяви ОСОБА39 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА40 ____ року на території України, а саме на території міста Татарбунари Одеської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 12 серпня 2020 року № 12/08-20АЕ, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості, що ОСОБА40 народився на території міста Татарбунари Одеської області в ____ році, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження міста Татарбунари Одеської області і книги реєстрації актових записів міста Татарбунари Одеської області про народження за 1920 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА40 неможливо (а. с. 3).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Одеської області повідомив, що таку довідку не видавав (вх. № 705/0/8-24 від 24 січня 2024 року).

У судовому засіданні також допитали свідка ОСОБА42, який повідомив, що, зі слів його діда, ОСОБА40 народився на території міста Татарбунари, Одеської області.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА42 підтвердив лише факт народження ОСОБА40 на території України, проте дати його народження не назвав. Доказів на підтвердження того, що датою народження ОСОБА40 на території України є саме ____ року, матеріали справи не містять. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/352/20

26 листопада 2020 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА43 про встановлення факту народження його діда ОСОБА44 на території України ____ року, а саме в селі Мурафа Вінницької області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що згідно з позовною заявою заявник проживає за адресою: АДРЕСА11.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 1 листопада 2020 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА46 (орендодавець) надає ОСОБА43 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА11.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 3 грудня 2020 року заяву ОСОБА43 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі.

Встановлено факт народження ОСОБА44 ____ року на території України, а саме на території села Мурафа Вінницької області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 6 листопада 2020 року № 06/11-20АУ, видану Державним архівом Вінницької області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості, що ОСОБА44 народився в ___ році на території села Мурафа Вінницької області, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження в селі Мурафа Вінницької області і книги реєстрації актових записів села Мурафа Вінницької області про народження за 1927 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА44 неможливо (а. с. 2).

Разом із тим, на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 26 грудня 2023 року № 543/0/19-23 Державний архів Вінницької області повідомив, що вказану довідку не надавав. Заява про надання такої довідки від ОСОБА43 не надходила (вх. № 7483/0/8-23).

У судовому засіданні також допитано свідка ОСОБА45. За результатом прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА45 підтвердив лише факт народження ОСОБА44 на території України у ____ році, проте точну дату його народження не назвав. Доказів на підтвердження народження ОСОБА44 на території України саме ____ року матеріали справи не містять. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційні скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та представника Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 3 грудня 2020 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА43 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до матеріалів справи у поданій до суду заяві ОСОБА43 зазначив адресу: АДРЕСА11.

Суд першої інстанції не перевірив реєстрацію місця проживання або місця перебування заявника у справі, в також не залучив до участі у справі як зацікавлену особу Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, тобто порушив вимоги частини першої статті 316 ЦПК України щодо підсудності справи, що вплинуло на його права.

У Виконавчому комітеті Ржищівської міської ради Київської області відсутня інформація про реєстрацію місця проживання та перебування ОСОБА43 на території міста Ржищева, що підтверджується довідкою від 26 лютого 2021 року № 02-02-13/64.

Крім того, у відповіді на адвокатський запит Державний архів Вінницької області зазначив, що звернення від Ржищевського міського суду Київської області, ОСОБА43 та його представника Богославець Ю.В. стосовно довідки про народження діда ОСОБА43 в селі Мурафа Шаргородського району Вінницької області не надходило.

Державним архівом Вінницької області довідка від 6 листопада 2020 року № 06/11-20АУ про відсутність відомостей про народження діда ОСОБА43 не надавалася (а. с. 40).

Отже, Державним архівом Вінницької області зазначена судом першої інстанції довідка не видавалася.

Водночас, як вбачається із доданої до апеляційної скарги УДМС України у Запорізькій області заяви ОСОБА43 про надання дозволу на імміграцію, датованої 11 березня 2021 року та підписаної заявником, він вказав місце проживання в Україні: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 115к.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, сторона заявника як на підтвердження обставин, що мають значення для справи, посилалася на показання свідка ОСОБА45, який пояснив, що, зі слів його рідного діда ОСОБА45, який проживав у селі Мурафа Вінницької області з 1930 до 1945 року, ОСОБА44 народився ____ року на території України в селі Мурафа, Вінницької області.

Апеляційний суд зазначив, що вказані свідчення не можуть вважатися достатніми доказами для встановлення факту народження діда заявника 15 січня 1927 року на території України, а саме в селі Мурафа Вінницької області, оскільки достовірність такого доказу викликає сумнів з огляду на те, що йдеться про обставини 90-річної давності, й особисто свідкові відомі бути не могли.

Матеріали справи не містять інформації щодо народження діда заявника або його батьків чи родичів до 24 серпня 1991 року на території України.

Апеляційний суд також вказав, що у справах такої категорії повинні брати участь як заінтересовані особи відповідні органи служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Проте Ржищевський міський суд Київської області, порушуючи чинне законодавство, не залучив до справи Державну міграційну службу України або її територіальні органи чи підрозділи.

Отже, враховуючи викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не надав належної оцінки доказам у справі, не залучив до участі у справі заінтересованих осіб та ухвалив рішення без дотримання норм матеріального та процесуального права.

Обставини розгляду цієї справи суддею Козіною С.М. були предметом перевірки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (вх. № 7/3/13-21 від 30 березня 2021 року). Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 травня 2021 року № 1076/1дп/15-21 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24 не відкривала дисциплінарну справу в цій частині.

Однак дії судді під час розгляду цієї справи враховуються для загальної оцінки її дій під час розгляду інших справ, щодо яких дисциплінарне провадження відкрито.

 

Справа № 374/353/20

26 листопада 2020 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА47 про встановлення факту народження його діда ОСОБА48 ____ року на території України, а саме в селі Трахтемирів Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА11.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 23 жовтня 2020 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА50 (орендодавець) надає ОСОБА47 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА12.

Отже, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі вказані неправильні відомості.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у м. Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 3 грудня 2020 року заяву ОСОБА47 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА48 ____ року на території України, а саме на території села Трахтемирів Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 3 листопада 2020 року № 03/11-20АВ, видану Державним архівом Черкаської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості, що ОСОБА48 народився на території села Трахтемирів Черкаської області в ____ році, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження села Трахтемирів Черкаської області і книги реєстрації актових записів села Трахтемирів Черкаської області про народження за 1944 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА48 неможливо (а. с. 3).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА49, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 3 грудня 2020 року, повідомив, що його дід та ОСОБА48 проживали разом у селі Трахтемирів Черкаської області, вони були майже однолітки та товаришували.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА49 взагалі не стверджував, що ОСОБА48 народився на території України та не назвав дату його народження. Доказів на підтвердження факту народження ОСОБА48 на території України ____ року матеріали справи не містять. Отже, суддя Козіна С.М. встановила факт та дату народження без будь-яких доказів, які доводили б це.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА49 також виступав свідком у справі № 374/34/22, підтвердив зі слів своєї баби факт народження ОСОБА95 в селі Трудолюб Полтавської області ____ року.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на рішення Ржищевського міського суду Київської області від 3 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 3 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА47 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження факту, що дід заявника ОСОБА48 народився ____ року на території України, а саме на території села Трахтемирів Черкаської області, заявник посилався на довідку від 3 листопада 2020 року № 03/11-20АВ, видану Державним архівом Черкаської області, та покази свідка ОСОБА49.

Згідно з довідкою від 3 листопада 2020 року № 03/11-20АВ, виданою Державним архівом Черкаської області, в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА48 народився на території села Трахтемирів Черкаської області в 1944 році, у зв’язку із тим, що до архіву метричні книги про народження села Трахтемирів Черкаської області і книги реєстрації актових записів села Трахтемирів Черкаської області про народження за 1944 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939– 1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА48 неможливо.

Однак у відповіді від 10 лютого 2021 року № 27-р/05-08 Державний архів Черкаської області на запит адвоката Стадника Т.Р. від 4 лютого 2021 року повідомив, що в реєстрації за 2020 рік заяв та запитів про народження про прізвище «ОСОБА48» та видачі довідки про народження особи з прізвищем «ОСОБА48» не виявлено.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що додана до заяви архівна довідка від 3 листопада 2020 року № 03/11-20АВ не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту, що дід заявника ОСОБА48 народився ____ року на території України, а саме на території села Трахтемирів Черкаської області.

Що стосується наданої заявником копії свідоцтва про народження ОСОБА47 та його батька ОСОБА131, вказані документи не містять інформації, що підтверджує факт народження його діда – ОСОБА48 ____ на території України, а саме на території села Трахтемирів Черкаської області.

Апеляційний суд також критично поставився до показань свідка ОСОБА49, оскільки показання свідка не можуть бути достатнім доказом, що ОСОБА48 дійсно народився ____ року на території України, а саме на території села Трахтемирів Черкаської області. Як зазначив свідок ОСОБА49, вказані обставини не були відомі йому особисто, про них він дізнався зі слів свого діда. До того ж, вказані вище обставини, про які повідомив свідок ОСОБА49, 77-річної давності, що викликає обґрунтований сумнів у достовірності його свідчень.

Апеляційний суд дійшов висновку, що, розглядаючи заяву, суд першої інстанції на порушення вимог статей 263, 264 ЦПК України, на наведене вище належної уваги не звернув, не залучив до участі у справі орган, який вирішує питання щодо надання громадянства України, а також дійшов помилкового висновку про доведеність вимог заяви ОСОБА47 про встановлення факту народження його діда ОСОБА48 ____ року на території України, а саме на території села Трахтемирів Черкаської області.

Як зазначено в постанові апеляційного суду, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, наведені вище порушення призвели до неправильного вирішення справи, що в силу статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА47.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням суду від 3 грудня 2020 року питання про права, інтереси та обов’язки Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області не вирішувалося, тому апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою підлягає закриттю відповідно до приписів статті 362 ЦПК України.

 

Справа № 374/359/20

3 грудня 2020 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА51, ОСОБА52 про встановлення факту народження батька ОСОБА51 та діда ОСОБА52 – ОСОБА53 ____ року на території України, а саме в селі Мліїв Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 3 грудня 2020 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як вбачається з позовної заяви, заявники проживають за адресою: АДРЕСА13.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 30 жовтня 2020 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА54 (орендодавець) надає ОСОБА51, ОСОБА52 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА14.

Отже, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі вказано неправильні відомості.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 10 грудня 2020 року заяву ОСОБА51, ОСОБА52 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА53 ____ року на території України, а саме на території села Мліїв Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 30 жовтня 2020 року № 30/10-20ПП, видану Державним архівом Черкаської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості, що ОСОБА53 народився на території села Мліїв Черкаської області в ____ році, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження в селі Мліїв Черкаської області і книги реєстрації актових записів села Мліїв Черкаської області про народження за 1944 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА53 неможливо (а. с. 2).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА55, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 10 грудня 2020 року, повідомив, що, зі слів його діда, він та ОСОБА53 проживали разом у селі Мліїв Черкаської області, вони товаришували. ОСОБА53 народився в цьому селі. При цьому свідок ОСОБА55 не назвав точну дату народження ОСОБА53. Доказів на підтвердження народження ОСОБА53 на території України саме ____ року матеріали справи не містять. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА55 також виступав свідком у справі № 374/287/21, зі слів свого діда підтвердив факт народження ОСОБА79 ____ року на території України, а саме в селі Братениця Харківської області.

Також встановлено, що відповідно до вироку Солом’янського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі № 760/13459/21 ОСОБА55, ____ року народження, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (придбання та зберігання наркотичної речовини для власного вживання без мети збуту), і призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 10 грудня 2020 року скасовано та постановлено нове судове рішення про залишення без задоволення заяви ОСОБА51, ОСОБА52 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційним судом встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було залучено до участі у справі орган, який вирішує питання щодо надання громадянства України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області посилався на те, що оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та обов’язки апелянта. Оскільки із заяви вбачається, що заявники зазначили місце свого проживання/перебування: АДРЕСА14. При цьому жодного доказу на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять, судом вказану інформацію не перевірено. За таких обставин, оскільки місце реєстрації проживання/перебування здійснюється Виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, його необхідно було залучити до участі у справі. Крім того, необхідно було залучити до участі у справі Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області як орган, який вирішує питання набуття громадянства України на території, до якої віднесено місто Ржищів.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, УДМС України в Запорізькій області посилалось на те, що оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та обов’язки апелянта.

Згідно з інформацією про реєстрацію місця проживання ОСОБА51 вказано за адресою: АДРЕСА15, ОСОБА52 – за адресою: АДРЕСА16.

Апеляційний суд зазначив, що порушене заявниками питання стосується отримання громадянства України, тому оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та обов’язки апелянтів.

Під час звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявники зазначили лише власні дані, не визначивши коло зацікавлених осіб. Ураховуючи, що заява подана з метою отримання в подальшому громадянства України, встановлення такого факту стосується інтересів держави в особі компетентних органів, якими є Державна міграційна служби України та місцеві органи влади. Відсутність зазначення цих органів в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, не обмежує суд у праві їх залучати до участі у справі як зацікавлених осіб, оскільки справа розглядалась у порядку окремого провадження, проте суд першої інстанції так не зробив. Обґрунтованими є доводи апеляційних скарг, що незалучення компетентних органів держави є порушенням норм процесуального права.

Крім того, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, сторона заявників на підтвердження обставин, що мають значення для справи, посилалася на показання свідка ОСОБА55. Однак обізнаність свідка про обставини викликають обґрунтовані сумніви, оскільки інформація про народження ОСОБА53 йому, за його показаннями, відома лише зі слів його діда, а отже, на думку апеляційного суду, такі докази є недостатніми.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не надав належної оцінки доказам у справі, не встановив коло зацікавлених осіб і не залучив їх до участі у справі, а отже, ухвалив рішення без дотримання норм матеріального та процесуального права.

 

Справа № 374/12/21

15 січня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА56 про встановлення факту народження її батька ОСОБА57 ____ року на території України, а саме в селі Гаївка Одеської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 15 січня 2021 року відкрито провадження у справі.

В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА17.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 6 січня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА58 (орендодавець) надає ОСОБА56 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА17.

Інформація чи документи щодо фактичного чи зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2021 року вимоги заяви ОСОБА56 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА57 ____ року на території України, а саме на території села Гаївка Одеської області.

Задовольняючи вимоги заяви, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 4 листопада 2020 року № 04/11-20НВ, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА57 народився на території села Гаївка Одеської області в ___ році, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження в селі Гаївка Одеської області і книги реєстрації актових записів села Гаївка Одеської області про народження за 1943 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА57 неможливо (а. с. 3).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Одеської області повідомив, що таку довідку не видавав (вх. № 438/0/8-24 від 24 січня 2024 року).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА59, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 19 грудня 2021 року, зазначив, що йому відомо про факт народження ОСОБА57 в селі Гаївка Одеської області у 1943 році зі слів його діда. При цьому свідок ОСОБА59 не назвав точну дату народження ОСОБА57. Доказів на підтвердження народження ОСОБА57 на території України саме ____ року в селі Гаївка Одеської області матеріали справи не містять. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Крім того, встановлено, що ОСОБА59 представляв інтереси заявників як адвокат в інших справах, які розглядала суддя Козіна С.М., зокрема у справах №№ 374/270/21, 374/271/21, 374/280/21, 374/281/21, 374/282/21, 374/287/21, 374/356/21, 374/357/21, 374/358/21, 374/381/21, 374/382/21, 374/383/21, 374/33/22, 374/34/22, 374/35/22, 374/309/22, 374/310/22, 374/311/22, 374/354/22, 374/16/23, 374/197/23, 374/307/23, 374/312/23.

Постановою Київського апеляційного суду від 9 грудня 2021 року апеляційні скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області задоволено частково. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2021 року скасовано. Справу за заявою ОСОБА56 про встановлення факту, що має юридичне значення, направлено за підсудністю на розгляд до Заводського районного суду міста Запоріжжя.

Апеляційним судом встановлено, що ця справа не підсудна Ржищевському міському суду Київської області. Доданий до заяви договір оренди житлового приміщення не є належним доказом місця проживання особи, оскільки відсутні докази, що заявник зареєстрований за адресою орендованого житла. Проте судом першої інстанції під час відкриття провадження у справі зазначений факт залишено поза увагою, зареєстроване місце проживання заявника належним чином не перевірено. УДМС України в Запорізькій області не брало участі у розгляді справи в суді першої інстанції, а тому було позбавлено можливості заявити про те, що справа не підсудна Ржищевському міському суду Київської області.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що справа за заявою ОСОБА56 розглянута Ржищевським міським судом Київської області з порушенням правил територіальної підсудності, а тому апеляційні скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області підлягають частковому задоволенню, а рішення Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2021 року скасуванню з направленням справи для розгляду за підсудністю до Заводського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Запорізького районного суду міста Запоріжжя від 18 липня 2022 року заяву ОСОБА56, заінтересована особа – Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи).

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА56 4 грудня 2020 року звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із заявою, в якій просив встановити факт народження ОСОБА57 ____ року на території України, а саме на території села Гаївка Одеської області. Місцем проживання заявника було вказано: АДРЕСА18 у Чернігівському районі Чернігівської області. До заяви було долучено договір оренди житлового приміщення від 4 листопада 2020 року за цією адресою строком на 3 місяці.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 6 січня 2021 року у справі № 748/2853/20 заяву ОСОБА56 повернуто заявнику у зв’язку з поданням ним заяви про відкликання. При цьому листом Мохнатинського старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 11 січня 2021 року вих. № 02 у відповідь на запит суду повідомлено, що за цією адресою знаходиться нежитлова забудова. Отже, у цій справі договір оренди також містив недостовірну інформацію та мав фіктивний характер.

 

Справа № 374/13/21

15 січня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА60 про встановлення факту народження ОСОБА61 ____ року на території України, а саме в селі Криничне Одеської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 15 січня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА19.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 4 січня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА64 (орендодавець) надає ОСОБА60 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА19.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильного визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2021 року заяву ОСОБА60 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА61 _____ року на території України, а саме на території села Криничне Одеської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 2 листопада 2020 року № 02/11-20ВП, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА61 народився в ____ році на території села Криничне Одеської області, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження села Криничне Одеської області і книги реєстрації актових записів села Криничне Одеської області про народження за 1929 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА61 неможливо (а. с. 3).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Одеської області повідомив, що таку довідку він не видавав (вх. № 524/0/8-24 від 18 січня 2024 року).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА27, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 19 січня 2021 року, повідомив, що, зі слів його баби, ОСОБА61 народився в селі Криничне Одеської області. Вона була з ним знайома, вони товаришували.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА28 не назвав дату народження ОСОБА61. Доказів на підтвердження факту народження ОСОБА61 на території України саме ____ року матеріали справи не містять. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційні скарги Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області та Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про залишення без задоволення заяви ОСОБА60 про встановлення факту, що має юридичне значення.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Ржищевської міської ради Київської області вказував, що довідка Державного архіву Одеської області, на яку посилався суд першої інстанції, не видавалась, тому рішення суду першої інстанції є незаконним.

Апеляційним судом встановлено, що в заяві, поданій до суду 15 січня 2021 року, ОСОБА60 зазначив адресу свого проживання у місті Ржищеві, на підтвердження чого надав договір оренди житлового приміщення за вказаною адресою, укладений ним на строк три місяці. Разом із тим заявник на цей час мав зареєстроване місце проживання в місті Умані Черкаської області. Але на день розгляду справи апеляційним судом його місце проживання зареєстроване у місті Києві.

При зверненні до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначив виключно власні дані, не визначивши коло зацікавлених осіб. Ураховуючи, що заява подана з метою отримання в подальшому громадянства України, встановлення такого факту стосується інтересів держави в особі компетентних органів, якими є Державна міграційна служби України та місцеві органи влади. Незазначення цих органів в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, не обмежує суд у праві їх залучення до участі у справі як зацікавлених осіб, оскільки справа розглядалась в порядку окремого провадження, проте цього вчинено не було. Апеляційний суд вказав, що незалучення компетентних органів держави є порушенням норм процесуального права.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, сторона заявника як на підтвердження обставин, що мають значення для справи, посилалася на показання свідка ОСОБА28. Однак датою свого народження свідок вказав ____ року, тому його обізнаність про обставини 1929 року, що мали місце в селі Криничне Одеської області, викликають сумніви, навіть з урахуванням посилання на слова баби, ім’я якої, до речі, свідок не зазначив. Такий доказ не може вважатися достатнім для встановлення факту народження діда заявника на території України в ___ році (без зазначення дати). Матеріали справи не містять будь-яких даних про фізичну особу ОСОБА61, це ім’я зазначено в свідоцтві про народження ОСОБА62, який народився в Ізраїлі. Натомість у свідоцтві про народження заявника батьком значиться ОСОБА63, а місцем народження – США.

Таким чином, судом фактично встановлено два факти, що мають юридичне значення, а саме факт народження в 1929 році на території України фізичної особи ОСОБА61 та факт його родинних відносин із заявником.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не надав належної оцінки доказам у справі, не залучив до участі у справі зацікавлених осіб та ухвалив рішення без дотримання норм матеріального та процесуального права.

Обставини розгляду цієї справи суддею Козіною С.М. були предметом перевірки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (вх. № 7/4/13-21 від 5 квітня 2021 року). Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 травня 2021 року № 1026/1дп/15-21 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М.

Ураховуючи зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24 не відкривала дисциплінарну справу в цій частині.

Однак дії судді під час розгляду цієї справи враховуються для загальної оцінки її дій під час розгляду інших справ, щодо яких дисциплінарне провадження відкрито.

 

Справа № 374/22/21

28 січня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА7 про встановлення факту народження його діда ОСОБА8 ____ року на території України, а саме в селі Розалівка Одеської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 29 січня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви заявник проживає за адресою: АДРЕСА20.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 22 січня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА65 (орендодавець) надає ОСОБА7 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА20.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 5 лютого 2021 року заяву ОСОБА7 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА8 на території України ____ року, а саме на території села Розалівка Одеської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 6 листопада 2020 року № 06/11-20РА, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА8 народився на території села Розалівка Одеської області в ____ році, у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження села Розалівка Одеської області і книги реєстрації актових записів села Розалівка Одеської області про народження за 1937 рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА8 неможливо (а. с. 3).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державний архів Одеської області повідомив, що таку довідку він не видавав (лист від 24 січня 2024 року вх. № 705/0/8-24).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА4, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 5 лютого 2021 року, повідомив, що зі слів його діда ОСОБА6, ОСОБА8 народився в селі Розалівка Одеської області у ____ році.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА4 не назвав точну дату народження ОСОБА8, а вказав лише рік народження. Докази на підтвердження народження ОСОБА8 на території України саме ____ року в матеріалах справи відсутні. Отже, суддя Козіна С.М. встановила дату народження без будь-яких доказів, які доводили б цей факт.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на рішення Ржищевського міського суду Київської області від 5 лютого 2021 року закрито. Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області задоволено. Рішення Ржищевського міського суду Київської області від 5 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА7 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційним судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження, реєстраційний № ____, дата видачі 29 квітня 2003 року, ОСОБА7 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА9, мати – ОСОБА10 (а. с. 4, 5)

Відповідно до свідоцтва про народження, документ № ____, реєстраційний № ____, дата видачі 11 листопада 2005 року, ОСОБА9 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА8, мати – ОСОБА11 (а. с. 6, 7).

На підтвердження вимог заяви ОСОБА7 посилався на довідку від 6 листопада 2020 року № 06/11-20РА та покази свідка ОСОБА6.

Згідно з довідкою від 6 листопада 2020 року № 06/11-20РА, виданою Державним архівом Одеської області, в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА8 народився на території селі Розалівка Одеської області в ____ році у зв’язку з тим, що до архіву метричні книги про народження села Розалівка Одеської області і книги реєстрації актових записів села Розалівка Одеської області про народження за ____ рік на державне зберігання не надходили (втрачені під час Другої світової війни 1939–1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА8 неможливо (а. с. 3).

Згідно з відповіддю від 8 квітня 2021 року № 1720/06-20, наданою Державним архівом Одеської області на запит адвоката Стадника Т.Р. від 30 березня 2021 року, протягом 2020 року запитів від Ржищевського міського суду Київської області та від ОСОБА7 особисто або через представника Богославець Ю.В. до Державного архіву Одеської області не надходило. Довідка від 6 листопада 2020 року № 06/11-20PA про те, що в архіві відсутні відомості про народження діда ОСОБА8 на території села Розалівка Одеської області держархівом не видавалась, в зв’язку з чим надати її копію не є можливим. Метричні книги та книги реєстрації актових записів про народження села Розалівка Одеської області за 1937 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили. (а. с. 39).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було залучено до участі у справі орган, який вирішує питання щодо надання громадянства України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, УДМС України в Черкаській області посилалось на те, що оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та обов’язки апелянта.

Згідно з інформацією щодо реєстрації місця проживання ОСОБА7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА21 (а. с. 65, 67)

Оскільки ОСОБА7 зареєстрований у місті Умань Черкаської області (посвідка на тимчасове проживання № ____, видана 20 липня 2020 року органом 7101, строк дії до 19 липня 2021 року), апеляційний суд погодився з доводами апелянта, що оскаржуване рішення впливає на його права, інтереси та обов’язки.

Апеляційний суд також встановив, що Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області не належить до органів служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, отже оскаржуваним рішенням суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області не вирішувалося, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області підлягає закриттю.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що 8 грудня 2020 року (тобто за місяць до подання заяви до Ржищевського міського суду Київської області) ОСОБА7 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова із заявою, в якій просив встановити факт народження ОСОБА8 ____ року на території України, а саме на території села Розалівка Одеської області.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 грудня 2020 року заяву ОСОБА7 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (справа № 751/8518/20).

У цій ухвалі суду зазначено, що згідно з отриманою 18 грудня 2020 року на запит суду письмовою інформацією Управління архітектури та містобудування від 16 грудня 2020 року не встановлено будинків або споруд під № 6б на вулиці Фабричній у місті Чернігові, відповідне рішення про присвоєння та зміну вказаної в заяві поштової адреси не ухвалювалось.

4 січня 2021 року від заявника ОСОБА7 надійшла заява про відкликання поданої заяви.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 5 січня 2021 року заяву ОСОБА7 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано не поданою та повернуто заявнику.

 

Справа № 374/51/21

26 лютого 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА66 про встановлення факту народження його баби ОСОБА67 ____ року на території України, а саме в селі Великий Хутір Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 1 березня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА22.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 11 лютого 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА68 (орендодавець) надає ОСОБА66 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА 22.

Отже, в ухвалі суду першої інстанції неправильно вказано адресу проживання заявника.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

5 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання представника Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області Адамишина А.В. про залучення до участі у справі як заінтересованої особи Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 3 червня 2021 року залучено Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області як заінтересовану особу до участі у розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА66 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 серпня 2021 року заяву ОСОБА66, заінтересована особа – Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи).

 

Справа № 374/52/21

26 лютого 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА70, ОСОБА71 про встановлення факту народження їх баби ОСОБА72 ____ року на території України, а саме в селі Михайлівка Одеської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 1 березня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявники проживають за адресою: АДРЕСА23.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 17 лютого 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА73 (орендодавець) надає ОСОБА70, ОСОБА71 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА23.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявників у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявників на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживали заявники на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

5 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання представника Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області Адамишина А.В. про залучення до участі у справі як заінтересованої особи Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 3 червня 2021 року залучено Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області як заінтересовану особу до участі у розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА70, ОСОБА71 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 серпня 2021 року заяву ОСОБА70, ОСОБА71, заінтересована особа – Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи).

 

Справа № 374/53/21

26 лютого 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА75 про встановлення факту народження його баби ОСОБА76 ____ року на території Ураїни, а саме в селі Адамівка Вінницької області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 1 березня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА24.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 5 лютого 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА148 (орендодавець) надає ОСОБА75 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА24.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

5 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання представника Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області Адамишина А.В. про залучення до участі у справі як заінтересованої особи Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 3 червня 2021 року залучено Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області як заінтересовану особу до участі у розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА75 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 серпня 2021 року заяву ОСОБА75, заінтересована особа – Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи).

 

Справи, розглянуті після відкриття дисциплінарної справи

Після відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Козіної С.М. ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 червня 2021 року № 1330/2дп/15-21 у провадженні судді Козіної С.М. перебувало 23 цивільні справи за заявами іноземних громадян про встановлення факту народження їх родичів на території України.

Під час розгляду цих справ суддя почала залучати як заінтересованих осіб відповідні районні відділи Державної міграційної служби України. Інші дії судді не змінились.

 

Справа № 374/270/21

17 вересня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА140 про встановлення факту народження її матері ОСОБА141 ____ року на території України, а саме в селі Гутище Крюківського району Чернігівської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА41.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 1 серпня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА142 (орендодавець) надає ОСОБА140 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА41.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 29 листопада 2021 року заяву ОСОБА140, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА141 ____ року на території України, а саме на території села Гутище Крюківського району Чернігівської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівні довідки від 16 серпня 2021 року № Б-1957 та від 1 вересня 2021 року, видані Державним архівом Чернігівської області, відповідно до яких книги реєстрації первинних актових записів про народження за 1944 рік по селу Гутище Крюківського району Чернігівської області на зберігання до архіву не надходили, про їх місцезнаходження архів відомостей не має. Внаслідок цього архів не має можливості надати архівну довідку про народження у 1944 році ОСОБА141 (а. с. 9, 10).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА143, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 29 листопада 2021 року, повідомив, що, зі слів його діда, ОСОБА141 народилася в селі Гутище Крюківського району Чернігівської області.

За результатами прослуховування технічного запису судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА143 не назвав точну дату народження ОСОБА141. Докази на підтвердження народження ОСОБА141 на території України саме ____ року в матеріалах справи відсутні.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів стосовно дати народження ОСОБА141 суддя Козіна С.М. в рішенні суду встановила цей факт.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/271/21

17 вересня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА144 про встановлення факту народження його діда ОСОБА145 ____ року на території України, а саме в селі Рибаківка (до 1945 року – село Аджияска) Миколаївської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено із заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА42.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 27 серпня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА146 (орендодавець) надає ОСОБА144 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА42.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 29 листопада 2021 року заяву ОСОБА144, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА145 ____ року на території України, а саме в селі Рибаківка (до 1945 року – село Аджияска) Миколаївської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 6 вересня 2021 року № А-875/03-06, видану Державним архівом Миколаївської області, відповідно до якої у поновлених записах актів громадянського стану відділу ЗАГС Березанського (нині – Миколаївського) району Миколаївської області про народження за 1944 рік відомості про народження ОСОБА145 у ___ році у селі Аджияска (нині – село Рибаківка) відсутні. Книга записів актів громадянського стану підвідділу ЗАГС Аджияської сільради Березанського (нині – Миколаївського) району Миколаївської області про народження за 1943 рік на зберігання до держархіву не надходили (а. с. 15).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА147, яка, як вбачається з технічного запису судового засідання від 29 листопада 2021 року, повідомила, що зі слів її діда їй відомо про факт народження ОСОБА145 ____ року на території України, а саме в селі Рибаківка (до 1945 року – село Аджияска) Миколаївської області.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/280/21

1 жовтня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області повторно надійшла заява ОСОБА66 про встановлення факту народження його баби ОСОБА67 ____ року на території України, а саме в селі Великий Хутір Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА22.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 11 жовтня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА68 (орендодавець) надає ОСОБА66 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА22.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 29 листопада 2021 року заяву ОСОБА66, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА67 ____ року на території України, а саме на території села Великий Хутір Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку від 3 червня 2021 року № Ф-6/05-08, видану Державним архівом Черкаської області, відповідно до якої виявити актовий запис про народження на ОСОБА67 у селі Великий Хутір Золотоніського району Черкаської області за ____ рік немає можливості. Книги реєстрації актів про народження за 1929 рік по зазначеному населеному пункту на зберігання до держархіву області не надходили (а. с. 13).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА69, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 29 листопада 2021 року, повідомив, що, зі слів його баби, йому відомо про факт народження ОСОБА67 на території України ____ року, а саме на території села Великий Хутір Черкаської області.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/281/21

1 жовтня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області повторно надійшла заява ОСОБА75 про встановлення факту народження його діда ОСОБА76 ____ року на території України, а саме в селі Княжа Звенигородського району Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА24.

Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження місця проживання заявника за вказаною адресою, зокрема відсутній і договір оренди житлового приміщення.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі також відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року).

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 29 листопада 2021 року заяву ОСОБА75, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА76 ____ року на території України, а саме на території села Княжа Звенигородського району Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 18 жовтня 2021 року № Х-17/05-08, видану Державним архівом Черкаської області, відповідно до якої запис акта про народження ОСОБА76 по селі Княжа Звенигородського району Черкаської області за 1928 рік не виявлено. Книги реєстрації актів про народження за 1928 рік за зазначеним населеним пунктом збереглися частково (а. с. 9).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА77, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 29 листопада 2021 року, на запитання адвоката Податя А.В., чи відомо йому про факт народження ОСОБА76 на території України ____ року, а саме на території села Княжа Звенигородського району Черкаської області, дав ствердну відповідь. Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його діда.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/282/21

1 жовтня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області повторно надійшла заява ОСОБА70, ОСОБА71 про встановлення факту народження їх баби ОСОБА73 ____ року на території України, а саме у селі Михайлівка Одеської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявники проживають за адресою: АДРЕСА23.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження місця проживання заявників за вказаною адресою, зокрема відсутній і договір оренди житлового приміщення.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявників у справі також відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявників на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживали заявники у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року).

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 29 листопада 2021 року (з урахуванням ухвали суду від 24 січня 2022 року про виправлення описки) заяву ОСОБА70, ОСОБА71, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА72 ____ року на території України, а саме в селі Михайлівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 10 червня 2021 року № 2720/06-20, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої реєстраційна книга про народження Примарії села Михайлівка повіту Четатя-Албе (нині село Михайлівка Саратської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області) за 1944 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходила і вважається втраченою у період окупації та воєнних дій 1941–1944 років. У зв’язку із зазначеним не є можливим надати витребувану інформацію про народження ОСОБА72 _____ року (а. с. 12).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА74, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 29 листопада 2021 року, на запитання адвоката Податя А.В., чи відомо йому про факт народження ОСОБА72 на території України ____ року, а саме в селі Михайлівка Білгород-Дністровського району Одеської області, дав ствердну відповідь. Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його діда.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/287/21

8 жовтня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА78 про встановлення факту народження його батька ОСОБА79 ____ року на території України, а саме в селі Братениця Харківської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 11 жовтня 2021 року заяву було залишено без руху та надано заявнику час для усунення недоліків.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 18 листопада 2021 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА24.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 20 вересня 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА80 (орендодавець) надає ОСОБА78 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА25.

Отже, в ухвалі суду першої інстанції неправильно вказано адресу проживання заявника.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 29 листопада 2021 року заяву ОСОБА78, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА79 ____ року на території України, а саме в селі Братениця Харківської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на архівну довідку від 1 жовтня 2021 року № 01-43/366, видану Державним архівом Харківської області, відповідно до якої у книгах реєстрації актів громадянського стану по Братеницькій сільській раді Богодухівського району Харківської області за 1927 рік, які збереглися неповністю, запису про народження ____ року ОСОБА79 у селі Братениця немає (а. с. 7).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА55, _____ року народження, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 29 листопада 2021 року, підтвердив факт народження ОСОБА79 ____ року на території України, а саме в селі Братениця Харківської області (а саме вказав точну дату народження). Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його діда.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА55 також виступав свідком у справі № 374/359/20, де 10 грудня 2020 року підтвердив, зі слів його діда, факт народження ОСОБА53 у селі Мліїв Черкаської області.

Також встановлено, що відповідно до вироку Солом’янського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі № 760/13459/21 ОСОБА55, ____ року народження, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (придбання та зберігання наркотичної речовини для власного вживання без мети збуту), і призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі.

 

Справи № 374/356/21, № 374/381/21

26 листопада 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА81 про встановлення факту народження його діда ОСОБА82 ____ року на території України, а саме в селі Калини Одеської області. Заяву зареєстровано за № 374/356/21.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 30 листопада 2021 року заяву у справі № 374/356/21 було залишено без руху і надано заявнику строк для усунення недоліків.

24 грудня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області знову надійшла заява ОСОБА81 про встановлення факту народження його діда ОСОБА82 ____ року на території України, а саме в селі Калини Одеської області. Заяву зареєстровано за № 374/381/21.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 31 грудня 2021 року відкрито провадження у справі № 374/381/21. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА26.

Матеріали справи № 374/381/21 містять копію договору оренди житлового приміщення від 2 листопада 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА73 (орендодавець) надає ОСОБА81 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА26.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2022 року у справі № 374/356/21 заяву ОСОБА81, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, повернуто заявнику у зв’язку з неусуненням недоліків заяви.

Через 2 дні, а саме 21 січня 2022 року, Ржищевським міським судом Київської області у справі № 374/381/21 ухвалено рішення про задоволення вимог заяви ОСОБА81, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт народження ОСОБА82 _____ року на території України, а саме на території села Калини Одеської області.

Задовольняючи заяву у справі № 374/381/21, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 27 травня 2021 року № 2450/06-20, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої книги реєстрації актів цивільного стану про народження села Калини Ананьївського району Одеської області за 1937 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили, у зв’язку із чим надати архівну довідку про народження ОСОБА82 ____ року немає можливості (а. с. 15).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА83, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 21 січня 2022 року, підтвердив факт народження ОСОБА82 ____ року на території України, а саме на території села Калини Одеської області (вказав точну дату народження). Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його діда.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Аналогічна ситуація склалась під час розгляду суддею Козіною С.М. справ №№ 374/357/21, 374/383/21.

26 листопада 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА84 про встановлення факту народження його батька ОСОБА85 ____ року на території України, а саме в селі Гетьманівка Одеської області. Заяву зареєстровано за № 374/357/21.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 30 листопада 2021 року заяву у справі № 374/357/21 було залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.

24 грудня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області знову надійшла заява ОСОБА84 про встановлення факту народження його батька ОСОБА85 ____ на території України, а саме в селі Гетьманівка Одеської області. Заяву зареєстровано за № 374/383/21.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 січня 2021 року відкрито провадження у справі № 374/383/21. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви заявник проживає за адресою: АДРЕСА27.

Матеріали справи № 374/383/21 містять копію договору оренди житлового приміщення від 14 листопада 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА86 (орендодавець) надає ОСОБА84 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА27.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2022 року у справі № 374/357/21 заяву ОСОБА84, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, повернуто заявнику у зв’язку з неусуненням недоліків заяви.

Водночас, через 2 дні, а саме 21 січня 2022 року, Ржищевським міським судом Київської області у справі № 374/383/21 ухвалено рішення про задоволення вимог заяви ОСОБА84, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт народження ОСОБА85 ____ року на території України, а саме на території села Гетьманівка Одеської області.

Задовольняючи заяву у справі № 374/383/21, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 27 травня 2021 року № 2451/06-20, видану Державним архівом Одеської області, відповідно до якої книги реєстрації актів цивільного стану про народження села Гетьманівка Савранського району Одеської області за 1923 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили, у зв’язку із чим надати архівну довідку про народження ОСОБА85 ____ року немає можливості (а. с. 8).

У судовому засіданні також було допитано свідка Вишневську Олену Володимирівну, яка, як вбачається з технічного запису судового засідання від 21 січня 2022 року, підтвердила факт народження ОСОБА85 ____ року на території України, а саме на території села Гетьманівка Одеської області (вказала точну дату народження). Свідок також повідомила, що про цей факт їй відомо зі слів її бабусі.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Аналогічна ситуація склалась під час розгляду суддею Козіною С.М. справ №№ 374/358/21, 374/382/21.

26 листопада 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА87 про встановлення факту народження його матері ОСОБА88 ____ року на території України, а саме в селі Росохач Івано-Франківської області. Заяву зареєстровано за № 374/358/21.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 30 листопада 2021 року заяву у справі № 374/358/21 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.

24 грудня 2021 року до Ржищевського міського суду Київської області знову надійшла заява ОСОБА87 про встановлення факту народження його матері ОСОБА88 ____ року на території України, а саме в селі Росохач Івано-Франківської області. Заяву зареєстровано за № 374/382/21.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 4 січня 2021 року відкрито провадження у справі № 374/382/21. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА27.

Матеріали справи № 374/382/21 містять копію договору оренди житлового приміщення від 7 листопада 2021 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА89 (орендодавець) надає ОСОБА87 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА27.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищевського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 19 січня 2022 року у справі № 374/358/21 заяву ОСОБА87, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, повернуто заявнику у зв’язку з неусуненням недоліків заяви.

Водночас через 2 дні, а саме 21 січня 2022 року, Ржищевським міським судом Київської області у справі № 374/382/21 ухвалено рішення про задоволення вимог заяви ОСОБА87, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт народження ОСОБА88 ____ року на території України, а саме на території села Росохач Івано-Франківської області.

Задовольняючи заяву у справі № 374/382/21, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 10 грудня 2021 року № Ш-54(Ц)/06-06, видану Державним архівом Івано-Франківської області, відповідно до якої надати архівну довідку про народження ОСОБА88, ____ року народження, уродженки села Росохач Коломийського повіту (нині – Коломийський район) немає можливості, оскільки метричні книги реєстрації народжень синагоги м-ка Гвіздець (смт Гвіздець), де реєстрували народження мешканців села Росохач іудейського віросповідання на зберігання до Державного архіву Івано-Франківської області не надходили (а. с. 8).

У судовому засіданні також було допитано свідка Бондаренка Івана Миколайовича, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 21 січня 2022 року, на запитання адвоката Податя А.В., чи може він підтвердити факт народження ОСОБА88 ____ року на території України, а саме на території села Росохач Івано-Франківської області, дав ствердну відповідь. Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його баби.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/33/22

28 січня 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА90 про встановлення факту народження ОСОБА91 ____ року на території України, а саме в селі Баловне Миколаївської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА28.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 4 січня 2022 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА92 (орендодавець) надає ОСОБА90 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА28.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 11 лютого 2022 року заяву ОСОБА90, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА91 ____ року на території України, а саме на території села Баловне Миколаївської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 27 травня 2021 року № б/н, видану Державним архівом Миколаївської області, відповідно до якої в актових записах підвідділу ЗАГС Баловненської сільради Жовтневого (до адміністративно-територіальної реформи 2020–2021 років – Новоодеського) району Миколаївської області про народження за 1944 рік, які надійшли на зберігання до держархіву не у повному обсязі (із серпня до грудня 1944 року), відомості про народження ОСОБА91 у селі Баловне відсутні (а. с. 3).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА93, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 11 лютого 2022 року, підтвердив факт народження ОСОБА91 ____ року на території України, а саме на території села Баловне Миколаївської області (а саме вказав точну дату народження). Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його діда.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/34/22

28 січня 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА94 про встановлення факту народження його батька ОСОБА95 ____ року на території України, а саме в селі Трудолюб Полтавської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА29.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 14 січня 2022 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА96 (орендодавець) надає ОСОБА94 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА29.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 11 лютого 2022 року заяву ОСОБА94, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА95 ____ року на території України, а саме на території села Трудолюб Полтавської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 27 травня 2021 року № 04-14/703, видану Державним архівом Полтавської області, відповідно до якої книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів Шафоростівської (Шахворостівської) сільської ради (хутір Трудолюб входив до її складу) Миргородського району Лубенської округи (нині – Полтавська область) за 1928 рік на зберігання до Державного архіву Полтавської області не надходили, у зв’язку із чим немає можливості надати архівну довідку про народження громадянина ОСОБА95 ____ року. Значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини (1941–1943 роки) нацистськими загарбниками (а. с. 3).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА49, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 11 лютого 2022 року, підтвердив факт народження ОСОБА95 ____ року на території України, а саме на території села Трудолюб Полтавської області (вказав точну дату народження). Свідок також повідомив, що про цей факт йому відомо зі слів його баби.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/35/22

28 січня 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА97 про встановлення факту народження його матері ОСОБА98 ____ року на території України, а саме в селі Келеберда Черкаської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА30.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 10 січня 2022 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА99 (орендодавець) надає ОСОБА97 (орендар) в користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА30.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 11 лютого 2022 року заяву ОСОБА97, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА98 ____ року на території України, а саме на території села Келеберда Черкаської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 24 травня 2021 року № Ш-21/05-08, видану Державним архівом Черкаської області, згідно з якою виявити актовий запис про народження ОСОБА98 по селу Келеберда Черкаського району Черкаської області за 1942 рік немає можливості. Книги реєстрації актів про народження за ___ рік по зазначеному населеному пункту на зберігання до держархіву області не надходили (а. с. 3).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА100, яка, як вбачається з технічного запису судового засідання від 11 лютого 2022 року, повідомила про факт народження ОСОБА98 ____ року на території України, а саме на території села Келеберда Черкаської області (вказала точну дату народження). Свідок також повідомила, що про цей факт їй відомо зі слів її баби.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/309/22

7 листопада 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА101 Романівни про встановлення факту народження її баби ОСОБА102 ____ року на території України, а саме в селі Яблунівка Чернігівської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 21 листопада 2022 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА31.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 7 вересня 2022 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА103 (орендодавець) надає ОСОБА101 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА31 (а. с. 24).

Водночас, матеріали справи містять копію посвідки № ІН088930 на постійне місце проживання, виданої ОСОБА101 11 вересня 2015 року, з якої вбачається, що місце проживання ОСОБА101 зареєстровано за адресою:АДРЕСА32.

З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 21 листопада 2022 року заяву ОСОБА101, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА102 ____ року на території України, а саме на території села Яблунівка Чернігівської області.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії ___ № ___, виданим 1 вересня 1990 року, ОСОБА101 народилась ____ року (а. с. 4, 5 – 6). Її батьками є: батько – ОСОБА104, мати – ОСОБА105.

Відповідно до свідоцтва про народження серії _ № ____, виданого повторно 15 січня 2010 року, ОСОБА104 народився ____ року (а. с. 7–8 , 9–10). Його батьками є: батько – ОСОБА106, мати – ОСОБА102.

Згідно з посвідкою про народження № ____ ОСОБА102 народилась ____ року на території села Яблунівка Чернігівської області УРСР, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження за ___ року __ числа ____ місяця зроблено відповідний запис акт. № ___ (а. с. 26, 27).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 16 серпня 1969 року ОСОБА106 ____ року одружився з ОСОБА102 (а. с. 11, 12–13). У свідоцтві про шлюб вказана дата народження ОСОБА102 – ____ року, а місце народження – Чернігівська область, село Яблунівка.

Згідно зі свідоцтвом про смерть № ____, виданим ____ року, ОСОБА102 померла ____ року, про що 3 березня 2015 року зроблено актовий запис № ___ (а. с. 31, 32–33). У свідоцтві про смерть зазначено місце народження ОСОБА102 – село Яблунівка Чернігівської області.

Згідно зі свідоцтвом, виданим ОСОБА102, вона закінчила повний курс семирічної школи села Яблунівка Чернігівської області (а. с. 14).

Згідно із засвідченою копією наказу № 38 про затвердження підсумкових оцінок та видачу свідоцтва про закінчення семирічної школи ОСОБА102 записана під № 16 (а. с. 15–19).

Відповідно до довідки Державного архіву Чернігівської області від 14 червня 2022 року № М-795 у книгах реєстрації первинних актових записів про народження за 1938 рік, що збереглися частково (за січень – серпень), по селу Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області актовий запис про народження ОСОБА102 відсутній. Виходячи із цього, архів не має можливості надати відомості про народження у ___ році ОСОБА102 (а. с. 20).

Згідно з довідкою Державного архіву Чернігівської області від 13 червня 2022 року № М-772 у книзі реєстрації первинних актових записів про народження по Яблунівській сільраді Яблунівського району Чернігівської області, що збереглися за період із 4 січня до 28 серпня 1938 року, у книзі реєстрації первинних актових записів про народження по Яблунівській сільраді за 1939 рік та у книгах реєстрації поновлених актових записів про народження по Яблунівському району Чернігівської області за 1938–1941 роки актовий запис про народження ОСОБА102 відсутній. Виходячи із зазначеного вище, архів не може видати довідку про народження у ___ році ОСОБА102 (а. с. 21).

Відповідно до довідки Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 5 липня 2022 року № 846/21.8-87 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній актовий запис про народження ОСОБА102 ____ року, яка народилася в селі Яблунівка Яблунівського району Чернігівської області (а. с. 34).

Свідки у цій справі не допитувались.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 22 грудня 2023 року вх. № 7348/0/8-23, 15 вересня 2023 року ОСОБА101, ____ року народження, звернулася до Солом’янського відділу ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» як особа, баба якої народилася до 24 серпня 1991 року на території України. Документом, що підтверджував зазначений факт, було рішення Ржищевського міського суду Київської області від 21 листопада 2022 року у справі № 374/309/22.

21 листопада 2023 року ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області ухвалило рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА101.

 

Справа № 374/310/22

7 листопада 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА107, ОСОБА108 про встановлення факту народження їх батька ОСОБА109 ____ року на території України, а саме в селі Себине Миколаївської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 8 листопада 2022 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявники проживають за адресою: АДРЕСА33.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 30 серпня 2022 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА110 (орендодавець) надає ОСОБА107, ОСОБА108 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА33.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявників у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявників на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживали заявники на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 21 листопада 2022 року заяву ОСОБА107, ОСОБА108, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА109 ____ року на території України, а саме на території села Себине Миколаївської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на інформацію від 21 травня 2021 року № А-476/03-06, видану Державним архівом Миколаївської області, відповідно до якої в актових записах підвідділу ЗАГС Себинської сільради Новоодеського району Миколаївської області про народження за 1944 рік, які надійшли на зберігання до держархіву не у повному обсязі (із червня до грудня 1944 року), відомості про народження ОСОБА109 у селі Себине відсутні (а. с. 12).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА23, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 21 листопада 2022 року, підтвердив факт народження та проживання ОСОБА109 на території села Себине Миколаївської області. Свідок вказав точну дату народження ОСОБА109 – ____ року, зазначив, що про цей факт йому відомо зі слів його баби.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/354/22

7 грудня 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА111 про встановлення факту народження ОСОБА112 ____ року на території України, а саме в селі Сасів Золочівського району Львівської області, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 8 грудня 2022 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви заявник проживає за адресою: АДРЕСА34.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 1 серпня 2022 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА113 (орендодавець) надає ОСОБА111 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА34, тобто до 1 листопада 2022 року. Отже, на момент подання цієї заяви до суду 7 грудня 2022 року строк дії договору оренди житлового приміщення закінчився.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 19 грудня 2022 року заяву ОСОБА111, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено в повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА112 ____ року на території України, а саме на території села Сасів Золочівського району Львівської області, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно з копією актового запису про народження № 42/1892/2036 встановлено, що ОСОБА112 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА114, мати – ОСОБА115 (а. с. 4–8).

За інформацією Центрального державного історичного архіву України міста Львова (ЦДІАЛ) від 28 жовтня 2021 року № П-313, метричні книги із записами про народження членів єврейської громади м-ка Сасів, повіт Золочів, на зберігання до архіву не надходили, тому надати інформацію про ОСОБА112 неможливо (а. с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про народження № ____ ОСОБА111 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА116, мати – ОСОБА117 (а. с. 10–16).

Згідно зі свідоцтвом про народження № ____ ОСОБА117 народилась ____ року, її батьками є: батько – ОСОБА112, мати – ОСОБА118 (а. с. 17–23).

Матеріали справи не містять доказів, які б чітко вказували, що ОСОБА112 народився саме ____ року на території України у селі Сасів Золочівського району Львівської області.

Свідки в цій справі не допитувались.

За відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо дати народження ОСОБА112 суддя Козіна С.М. у рішенні суду встановила цей факт.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/16/23

13 січня 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА119 про встановлення факту народження її батька ОСОБА120 ____ року на території України, а саме в селі Можари Житомирської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 16 січня 2023 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА35.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 4 січня 2023 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА123 (орендодавець) надає ОСОБА119 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА35.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреса, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 27 січня 2023 року заяву ОСОБА119, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА120 ____ року на території України, а саме на території села Можари Житомирської області.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії ___ № ____ ОСОБА119 народилась ____ року, її батьками є: батько – ОСОБА120, мати – ОСОБА121 (а. с. 4).

Відповідно до виписки з актового запису про укладення шлюбу від 7 жовтня 2006 року № ___ ОСОБА122 та ОСОБА119 уклали шлюб (а. с. 5).

Згідно з військовим квитком серії __ № ___ ОСОБА120 народився ____ року в селі Можари Словечанського району Житомирської області (а. с. 6).

Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 29 вересня 1966 року серії ІІ-ХЯ № ___ ОСОБА120 та ОСОБА121 одружились 29 вересня 1966 року (а. с. 7).

Згідно з паспортом № ___ ОСОБА120 народився ____ року, місце народження: Україна, Житомирська область (а. с. 8).

Отже, у матеріалах цієї справи містяться докази на підтвердження факту народження ОСОБА120 ____ року на території України, а саме на території села Можари Житомирської області.

Свідків у цій справі не допитували.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 22 грудня 2023 року вх. № 7348/0/8-23, ОСОБА119, ____ року народження, 4 квітня 2023 року звернулася до Голосіївського відділу ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» як особа, батько якої народився до 24 серпня 1991 року на території України. Документом, що підтверджував зазначений факт, було рішення Ржищевського міського суду Київської області від 27 січня 2023 року у справі № 374/16/23.

9 червня 2023 року ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області ухвалило рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА119.

 

Справа № 374/60/23

17 лютого 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА124 про встановлення факту родинних відносин громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА124 ____ року народження, уродженця міста Берліна (Федеративна Республіка Німеччина), з його батьком, громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА125, який народився ____ року в місті Києві Української РСР, тобто до 24 серпня 1991 року на території України, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 22 лютого 2023 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА36.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження місця проживання заявника за вказаною адресою, зокрема відсутній і договір оренди житлового приміщення.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 2 березня 2023 року заяву ОСОБА124, заінтересована особа – Центральне міжрегіональне управління ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт родинних відносин громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА124, ____ року народження, уродженця міста Берліна (Федеративна Республіка Німеччина) з його батьком, громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА125, який народився ____ року в місті Києві Української PCP, тобто до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно з паспортом № ___ ОСОБА124 народився ____ року, місце народження – місто Берлін (а. с. 7–18).

Відповідно до копії свідоцтва про визнання батьківства, номер справи 21/03 BV, ОСОБА125 визнав, що він є батьком дитини – ОСОБА124, ____ року народження (а. с. 20–22).

Згідно з висновком позасудового тесту на батьківство від 28 жовтня 2003 року № ___ на підставі результатів тестування ОСОБА125 ймовірність, що він є батьком дитини – ОСОБА124, становить 99,7 % (а. с. 24–33).

Відповідно до посвідки про народження серії __ № ___ ОСОБА125 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА126, мати – ОСОБА127, місце народження – місто Київ (а. с. 36).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, батьком дитини ОСОБА125 вказаний ОСОБА126 (а. с. 38–39).

Відповідно до заяви про підтвердження родинних зв’язків від 20 вересня 2021 року ОСОБА125 повністю визнав результати проведеного 22 жовтня 2003 року тесту на батьківство стосовно ОСОБА124 (а. с. 40–41).

Свідків у цій справі не допитували.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року прийнято відмову Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві від апеляційної скарги на рішення Ржищевського міського суду Київської області від 2 березня 2023 року.

Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 22 грудня 2023 року (вх. № 7348/0/8-23) 26 вересня 2023 року ОСОБА124, 5 лютого 1993 року народження, звернувся до Обухівського об’єднаного відділу ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» як особа, батько якої народився до 24 серпня 1991 року на території України. Документом, що підтверджував родинні стосунки ОСОБА124 з батьком, було рішення Ржищевського міського суду Київської області від 2 березня 2023 року у справі № 374/60/23.

20 грудня 2023 року Обухівським об’єднаним відділом ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області ухвалено рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА124.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 1 березня 2023 року у справі № 757/8093/23-к вбачається, що заявник перебуває в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до ФРН для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого «пунктом 29а Закону про наркотичні речовини». Крім того, ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння № 59 на вулиці Зеленій у селі Романків Обухівського району Київської області, у тому числі розташованих на території будинку, тераси, басейну та інших споруд, за місцем проживання ОСОБА124. З наведеного вбачається, що заявник насправді проживав в Обухівському районі Київської області.

 

Справа № 374/197/23

23 травня 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА128 про встановлення факту народження його діда ОСОБА129 ____ року на території України, а саме в селі Білявинці Тернопільської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 1 червня 2023 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА37.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 3 березня 2023 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА130 (орендодавець) надає ОСОБА128 (орендар) у користування строком на 3 місяці будинок за адресою: АДРЕСА37.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 8 червня 2023 року заяву ОСОБА128, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА129 ____ року на території України, а саме на території села Білявинці Тернопільської області.

Задовольняючи заяву, суддя Козіна С.М., з-поміж іншого, посилалась на довідку Державного архіву Тернопільської області від 9 лютого 2023 року № 35/04-15, відповідно до якої в документах архівного фонду Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в метричній книзі про народження за 1874–1943 роки села Білявинці Бучацького району, сучасного Чортківського району Тернопільської області, не виявлено запису про народження ОСОБА129 в 1919–1925 роках (а. с. 4).

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА38, який, як вбачається з технічного запису судового засідання від 8 червня 2023 року, підтвердив факт народження ОСОБА129 ____ року на території України, а саме на території села Білявинці Тернопільської області (вказав точну дату народження). Свідок також зазначив, що про цей факт йому відомо зі слів його діда.

Інші докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Справа № 374/307/23

21 серпня 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА131 про встановлення факту її постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території України, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме на території міста Харкова.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 23 серпня 2023 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА38.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 20 березня 2023 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА132 (орендодавець) надає ОСОБА131 (орендар) у користування строком на 6 місяців будинок за адресою: АДРЕСА38.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 31 серпня 2023 року заяву ОСОБА131, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА131 до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме на території міста Харкова.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії ___ № ___ ОСОБА131 народилась ____ року, її батьками є: батько – ОСОБА133, мати – ОСОБА134 (а. с. 4).

Згідно з посвідкою на постійне проживання в Україні серії __ № ____ громадянка Росії ОСОБА131 має право на проживання на території України (а. с. 5).

Згідно з інформацією Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 162 Харківської міської ради Харківської області від 16 лютого 2023 року № 24/01-29/23 ОСОБА131 дійсно навчалася у Харківській школі № 162 із 1988 року до 1994 року у 2–7 класах та була відрахована з 8 класу до початку навчального року, що підтверджують відповідні витяги з наказів (а. с. 6, 6 (зворот), 7, 7 (зворот)).

Згідно з довідкою Державного архіву Харківської області від 2 березня 2023 року № 01-43/343 будинкові книги по місту Харкову Харківської області на зберігання до архіву не надходили, тому немає можливості надати копію-витяг з будинкової книги, що велася за адресою: АДРЕСА39, із записами про реєстрацію місця проживання ОСОБА131 (а. с. 8).

Свідків у цій справі не допитували.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Державна міграційна служба України листом від 22 грудня 2023 року вх. № 7348/0/8-23 повідомила, що ОСОБА131, ____ року народження, звернулася до Оболонського відділу ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» як особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території України. Документом, що підтверджував зазначений факт, було рішення Ржищевського міського суду Київської області від 31 серпня 2023 року у справі № 374/307/23.

Наразі за матеріалами справи ОСОБА131 ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області здійснює перевірку відповідності оформлення документів вимогам законодавства України та підтвердження наявності фактів, з якими Закон пов’язує набуття особою громадянства України.

 

Справа № 374/312/23

29 серпня 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА135 про встановлення факту проживання ОСОБА136 до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме в селі Безодня Рівненської області.

Ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 1 вересня 2023 року відкрито провадження у справі. В ухвалі суду зазначено, що, як встановлено з позовної заяви заявник проживає за адресою: АДРЕСА34.

Матеріали справи містять копію договору оренди житлового приміщення від 21 серпня 2023 року, відповідно до умов якого власник житла ОСОБА137 (орендодавець) надає ОСОБА135 (орендар) у користування строком на 6 місяців будинок за адресою: АДРЕСА40.

Отже, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі вказані неправильні відомості.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника у справі відсутні. З матеріалів справи не вбачається, що суддя вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявника на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що адреси, за якою начебто проживав заявник на підставі договору оренди у місті Ржищеві, не існує (лист Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року). Оскільки жодних ідентифікаційних даних орендодавця (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо) у договорі оренди не зазначено, існування такої особи також викликає сумнів.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 26 вересня 2023 року заяву ОСОБА135, заінтересована особа – Кагарлицький районний відділ ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт проживання ОСОБА136 до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме на території села Безодня Рівненської області.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА135 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА139, мати – ОСОБА140 (а. с. 7–9).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА139 народився ____ року, його батьками є: батько – ОСОБА136, мати – Шошана (а. с. 10–12).

Згідно з копією довідки Державного архіву Рівненської області від 21 серпня 2023 року № 427/01-28/23 метричні книги іудейської віросповідної громади села Безодня нині Дубенського району на зберігання до Державного архіву Рівненської області не надходили, тому здійснити пошук інформації про народження ОСОБА136, ____ року народження, неможливо (а. с. 6).

Згідно з копією будинкової книги для прописки громадян, які проживають в будинку № 21 на вулиці Проста села Сестрятин, ОСОБА136, ____ року народження, уродженець села Безодня Рівненської області, проживав у вказаному будинку із 16 серпня 1947 року (а. с. 13–14).

Згідно з копією табеля успішності, поведінки та відвідування за 1944/1945 навчальний рік ОСОБА136 навчався у 8 класі середньої шкоди села Сестрятин Червоноармійського району Рівненської області (а .с. 4–5).

У судовому засіданні 26 вересня 2023 року було допитано свідка ОСОБА138, який повідомив, що, зі слів його діда, йому відомо, що ОСОБА136 перебував на території, яка після 24 серпня 1991 року за Законом України «Про правонаступництво України» стала територією України, а саме у селі Безодня Рівненської області.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

 

Встановлені ознаки дисциплінарних порушень у діях судді

Щодо визначення територіальної підсудності

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

З матеріалів справ, які перебували у провадженні судді Козіної С.М., встановлено, що на підтвердження свого місця проживання заявники до поданих заяв додавали договори оренди житлового приміщення, укладені на 3 та 6 місяців. Інші докази на підтвердження їх місця проживання (перебування) у матеріалах справ відсутні.

Інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявників у всіх справах відсутні. Із матеріалів справ убачається, що суддя Козіна С.М. не вживала будь-яких заходів щодо перевірки фактичного та зареєстрованого місця проживання заявників.

Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області запити із проханням повідомити, чи існують у місті Ржищіві Обухівського району Київської області адреси, вказані в договорах оренди, що містяться у матеріалах справи.

Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області листами від 29 грудня 2023 року вих. № 02-02-09/42 (вх. № 1/0/8-24 від 1 січня 2024 року) та від 5 січня 2024 року вих. № 02-02-09/42 (вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року) повідомив, що у місті Ржищеві відсутні такі адреси: АДРЕСА35; АДРЕСА31; АДРЕСА20; АДРЕСА9; АДРЕСА28; АДРЕСА29; АДРЕСА34; АДРЕСА30; вул. Крутий Віз, 12-Б; АДРЕСА23; АДРЕСА33; АДРЕСА14; АДРЕСА6; АДРЕСА7; АДРЕСА37; АДРЕСА38; вул. Солов’їна, 17-А; АДРЕСА41; АДРЕСА24; АДРЕСА42; АДРЕСА25; АДРЕСА10; АДРЕСА40; АДРЕСА8; АДРЕСА11; АДРЕСА12, АДРЕСА2; АДРЕСА1; АДРЕСА17; АДРЕСА19; АДРЕСА22; АДРЕСА27.

Щодо адреси « АДРЕСА3» – такої вулиці у місті Ржищеві взагалі немає.

Отже, з усіх адрес, вказаних заявниками, реальною, є лише одна – вул. Соборна, 38, яка вказана у заяві у справі № 374/60/23. Однак договору оренди житлового приміщення за цією адресою справа не містить, тому і в цій справі суддя не мала підстав вважати, що заявник проживає за цією адресою.

Про відсутність таких адрес свідчить їх перевірка за відкритими джерелами, наприклад у сервісі «Карти Google» чи на офіційному сайті Укрпошти (https://index.ukrposhta.ua/find-post-index).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити, що суддя Козіна С.М. мала підстави, а також можливість перевірити правильність визначення територіальної підсудності справ. Наявні у матеріалах справи договори оренди мали б викликати у досвідченої судді обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності та реальності. В усіх справах ці договори оренди були ідентичні, укладені на 3 або 6 місяців, з орендною платою 1000 гривень. Самі договори не відповідали загальним правилам оформлення договорів, оскільки орендарі та орендодавці вказувалися без будь-яких ідентифікаційних даних (РНОКПП, адреса реєстрації, паспортні дані, дата народження тощо). Не було жодної інформації і про підстави наявності в орендарів прав на майно, що передається в оренду. У більшості випадків договори оренди були надані у вигляді незасвідчених копій.

За таких умов у судді мали би виникнути обґрунтовані сумніви щодо справжності як самих договорів, так і щодо реального існування орендодавців.

Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області запит із проханням повідомити, чи зареєстровані у місті Ржищів та чи є інформація, що орендодавцями є реальні особи: ОСОБА15, ОСОБА19, ОСОБА23, ОСОБА3, ОСОБА27, ОСОБА33, ОСОБА35, ОСОБА41, ОСОБА46, ОСОБА50, ОСОБА54, ОСОБА58, ОСОБА64, ОСОБА65, ОСОБА68, ОСОБА73, ОСОБА148, ОСОБА141, ОСОБА146, ОСОБА80, ОСОБА89, ОСОБА86, ОСОБА92, ОСОБА96, ОСОБА99, ОСОБА103, ОСОБА110, ОСОБА113, ОСОБА123, ОСОБА130, ОСОБА132, ОСОБА137.

Листом від 5 січня 2024 року вих. № 02-02-09/42 (вх. № 192/0/8-24 від 8 січня 2024 року) Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області повідомив, що вказані особи ніколи не були зареєстровані у місті Ржищів, в місті немає власників майна з такими іменами.

У цьому листі також вказано, що у місті Ржищів не був зареєстрований жоден із заявників у зазначених вище 40 справах, які розглядала суддя Козіна С.М.

Отже, заявники не проживали і не могли проживати у місті Ржищів. Отже, територіальна підсудність у всіх 40 справах була визначена неправильно на підставі документів з переконливими ознаками їх підроблення.

Навіть якщо припустити, що під час розгляду перших справ у судді Козіної С.М. не виникало жодних сумнівів щодо цих обставин, вони мали б виникнути після того, як апеляційний суд скасував рішення у справі № 374/160/19, а Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу.

Не становило також труднощів перевірити реальність адрес, вказаних у договорах, у відкритих джерелах, шляхом надсилання відповідних запитів чи уточнення інформації в самих заявників чи їхніх представників. Зокрема, таку перевірку здійснив Новозаводський районний суд міста Чернігова, який ухвалою від 22 грудня 2020 року заяву ОСОБА7 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишив без руху (справа № 751/8518/20). Однак суддя Козіна С.М. у жодній зі справ будь-яку перевірку не проводила.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що на момент розгляду вказаних справ суддя Козіна С.М. не мала належних доказів на підтвердження правильності визначення територіальної підсудності цих справ.

 

Щодо залучення заінтересованих осіб

Частиною четвертою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз’яснено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд зобов’язаний провести підготовчі дії, зокрема, з’ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення – у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці – у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ – у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування – у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

У зазначених справах як заінтересовані особи повинні брати участь відповідні органи служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

На порушення вказаних вимог закону суддя Козіна С.М. не залучила до участі у справах №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/160/19, 374/218/19, 374/341/19, 374/30/20, 374/277/20, 374/352/20, 374/353/20, 374/359/20, 374/12/21, 374/13/21, 374/22/21 Державну міграційну службу України або її територіальні органи чи підрозділи.

Необхідно також зазначити, що розгляд справ цієї категорії, які перебували в провадженні судді Козіної С.М. протягом 2019–2023 років, проводився за відсутності заявників.

 

Щодо належності та достатності доказів для встановлення фактів народження на території України

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша – третя статті 89 ЦПК України).

Статтею 90 ЦПК України встановлено, що показання свідка – це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Задовольняючи заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суддя Козіна С.М. на порушення вимог статті 90 ЦПК України брала до уваги показання свідків із чужих слів, а саме зі слів осіб, які померли і не могли надати свідчення безпосередньо в суді. При цьому суддя ніколи не перевіряла, чи існували люди, зі слів яких надавалися свідчення, і чи справді вони проживали там, де стверджували свідки.

Із матеріалів справ убачається, що в абсолютній більшості єдиним доказом факту народження та дати народження були показання свідків. Однак після прослуховування технічних записів судових засідань встановлено, що лише у поодиноких випадках свідки вказували дату народження осіб, щодо яких вони свідчили. Отже, суддя Козіна С.М. здебільшого встановлювала точну дату народження родичів заявників за відсутності будь-яких доказів на підтвердження цих фактів.

Технічні записи також свідчать, що допит свідків тривав 1–2 хвилини і суддя обмежувалась формальними запитаннями без уточнення обставин, які мають значення для справи.

 

Факти, які ставлять під сумнів достовірність доказів

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено обставини, які свідчать про достатньо очевидні ознаки недостовірності доказів, що були покладені в основу рішень.

 

Недостовірність договорів оренди

Як зазначено вище, в усіх договорах оренди, які наявні у справах, орендоване житло знаходиться за адресами, яких не існує у місті Ржищів. Особи, які вказані орендодавцями у цих договорах, ніколи не були зареєстровані у місті Ржищів, у місті немає власників майна з такими іменами.

Це, без сумніву, свідчить, що вказані договори оренди містять недостовірну інформацію.

Зважаючи на зміст договорів оренди, спосіб та частоту їх використання, у судді мали б виникнути сумніви в достовірності таких договорів, а мінімальна перевірка інформації встановила б їх недостовірність. Однак суддя цього не зробила.

 

Сумнівність показань свідків

Свідки надавали показання щодо подій 70-річної або 90-річної давності із чужих слів, які неможливо було перевірити, тобто зі слів людей, які вже померли. При цьому у 12 випадках одних і тих самих свідків допитано в різних справах, а саме:

ОСОБА24 допитувався як свідок у справах № 374/103/19, № 374/310/22;

ОСОБА4 – у справах № 374/160/19, № 374/22/21;

ОСОБА28 – у справах № 374/218/19, № 374/13/21;

ОСОБА38 – у справах № 374/30/20, № 374/197/23;

ОСОБА49 – у справах № 374/353/20, № 374/34/22;

ОСОБА55 – у справах № 374/359/20, № 374/287/21.

Вказана обставина мала б викликати в досвідченого судді обґрунтовані сумніви та необхідність проведення додаткової перевірки їхніх свідчень. До того ж у справі № 374/160/19 ОСОБА4 свідчив, що баба заявника ОСОБА2 народилась у місті Одеса, тоді як апеляційним судом встановлено із наданих заявником документів, що місцем її народження є Тубуран Себу. Отже свідок дав недостовірні свідчення.

Існують також підстави вважати, що свідок ОСОБА4 пов’язаний зі свідком в іншій справі (№ 374/102/19) – ОСОБА20. Зокрема, з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/44078/17 від 6 грудня 2017 року вбачається, що слідчі органи перевіряли достовірність довіреності, на підставі якої діяли ОСОБА4, ____ року народження, та ОСОБА20, ____ року народження.

У справі № 374/12/21 допитано свідка ОСОБА59. Водночас цей свідок представляв інтереси заявників як адвокат в інших справах, які розглядалися суддею Козіною С.М., а саме у справах №№ 374/270/21, 374/271/21, 374/280/21, 374/281/21, 374/282/21, 374/287/21, 374/356/21, 374/357/21, 374/358/21, 374/381/21, 374/382/21, 374/383/21, 374/33/22, 374/34/22, 374/35/22, 374/309/22, 374/310/22, 374/311/22, 374/354/22, 374/16/23, 374/197/23, 374/307/23, 374/312/23.

Свідка ОСОБА55 вироком Солом’янського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі № 760/13459/21 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (придбання та зберігання наркотичної речовини для власного вживання без мети збуту) і призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі.

 

Недостовірність архівних довідок

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи підтвердилися факти, що окремі довідки архівів, які заявники подавали до суду, архіви не видавали.

Як убачається з матеріалів справи № 374/22/21 за заявою ОСОБА7 та встановлено апеляційним судом, згідно з відповіддю від 8 квітня 2021 року № 1720/06-20, наданою Державним архівом Одеської області на запит адвоката Стадника Т.Р. від 30 березня 2021 року, протягом 2020 року запитів від Ржищевського міського суду Київської області та від ОСОБА7 особисто або через представника Богославець Ю.В. до Державного архіву Одеської області не надходило. Довідку № 06/11-20PA від 6 листопада 2020 року про відсутність в архіві відсутні відомостей про народження діда ОСОБА8 на території села Розалівка Одеської області держархів не видавав, у зв’язку із чим надати її копію не є можливим. Метричні книги та книги реєстрації актових записів про народження села Розалівка Одеської області за 1937 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили (а. с. 39).

Крім того, Державний архів Одеської області повідомив, що довідку від 6 листопада 2020 року № 06/11-20РА не видавав (вх. № 705/0/8-24).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 26 грудня 2023 року № 543/0/19-23 Державний архів Вінницької області повідомив (вх. № 7483/0/8-23), що довідок № 25/11-19 М від 25 листопада 2019 року про народження ОСОБА32, ____ року народження (на яку посилалася суддя Козіна С.М. у рішенні у справі № 374/341/19), та від 6 листопада 2020 року № 06-11-20 АУ про народження ОСОБА44, ____ року народження (на яку посилалась суддя Козіна С.М. в рішенні у справі № 374/352/20) не надавав. Заяв про надання вказаних довідок від ОСОБА31 та ОСОБА43 не надходило.

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 3 січня 2024 року № 12/0/19-24 Державний архів Вінницької області повідомив (вх. № 119/0/8-24), що довідок від 3 лютого 2021 року № 03/02-21АМ про народження ОСОБА76, ____ року народження, та від 6 березня 2019 року № 06/03-19 АВ про народження ОСОБА18, ____ року народження, не надавав. Заяв про надання вказаних довідок від ОСОБА75 та ОСОБА17 на адресу архіву не надходило.

Державний архів Житомирської області на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 26 грудня 2023 року № 552/0/19-23 (вх. № 131/0/8-24) поінформував, що згідно з реєстраційними документами за 2020 рік звернення від ОСОБА35 на адресу архіву не надходило. У книзі реєстрації актових записів про народження по Ставищенській сільраді Брусилівського району за ___ рік, що надійшла на зберігання до архіву частково (№ 1 – відсутній), запису про народження ОСОБА36 не виявлено.

Державний архів Одеської області повідомив (листи від 17 січня 2024 року вх. № 438/0/8-24; від 18 січня 2024 року вх. № 524/0/8-24; вх. № 705/0/8-24 від 24 січня 2024 року), що ним не видавались довідки: від 4 листопада 2020 року № 04/11-20НВ на ім’я ОСОБА56 (справа № 374/12/21); від 14 травня 2019 року № 14/05-19Д (справа № 374/160/19); від 12 листопада 2020 року № 02/11-20 ВП (справа № 374/13/21); від 12 серпня 2020 року № 12/08-20АЕ (справа № 374/277/20); від 6 листопада 2020 року № 06/11-20РА (справа № 374/22/21).

 

Очевидні невідповідності у документах

Окремі матеріали справ містили очевидні ознаки недостовірності наданої заявниками інформації, які можна було встановити без будь-якої додаткової перевірки.

Зокрема, у справі № 374/53/21 за заявою ОСОБА75 заявник просив встановити факт народження його рідної баби ОСОБА76 ____ року на території України, а саме на території села Адамівка Вінницької області. До матеріалів заяви додано копію довідки Державного архіву Вінницької області від 3 лютого 2021 року № 03/02-21АМ. У цій справі ухвалою судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. від 4 серпня 2021 року заяву ОСОБА75 залишено без розгляду.

Водночас у справі № 374/281/21 за заявою, поданою повторно, ОСОБА75 також просив встановити факт народження ОСОБА76 ____ року на території України, але називав цю особу рідним дідом та вказував інше місце народження – село Княжа Звенигородського району Черкаської області. До матеріалів заяви додано копію довідки Державного архіву Черкаської області від 18 жовтня 2021 року № Х-17/05-08.

 

Ознаки маніпуляції автоматизованим розподілом справ

До листопада 2022 року справи цієї категорії розглядала тільки суддя Козіна С.М. Це було зумовлено тим, що суддя Козіна С.М. тривалий час була єдиною суддею, яка здійснювала правосуддя у Ржищевському міському суді Київської області.

Починаючи із 7 листопада 2022 року, справи цієї категорії розподілялися також суддям Потапенку А.В. та Юрченку С.О. Однак у таких випадках представники заявників подавали клопотання про відкликання заяв. Ухвалами суддів Потапенка А.В. та Юрченка С.О. заяви повертались заявникам. У подальшому ці самі заявники повторно звертались до суду із заявами, які розподілялись судді Козіній С.М., за результатами розгляду зазначених справ суддя ухвалювала рішення про їх задоволення.

Таке відбулось у справах за заявами:

 

ОСОБА111

7 листопада 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА111 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/311/22 та передано до провадження судді Потапенка А.В.

10 листопада 2022 року до суду надійшла заява представника заявника – адвоката Податя А.В. про відкликання цієї заяви.

Ухвалою судді Ржищевського міського суду Київської області Потапенка А.В. від 11 листопада 2022 року заяву ОСОБА111, яку подав представник заявника – адвокат Подать А.В., повернуто заявнику.

15 листопада 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА111 про встановлення факту, що має юридичне значення. Заяву зареєстровано за № 374/318/22 та передано до провадження судді Юрченка С.О.

17 листопада 2022 року до суду надійшла заява представника заявника – адвоката Податя А.В. про відкликання цієї заяви.

Ухвалою судді Ржищевського міського суду Київської області Юрченка С.О. від 17 листопада 2022 року заяву ОСОБА111, яку подав представник заявника – адвокат Подать А.В., повернуто заявнику.

7 грудня 2022 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА111 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/354/22 та передано до провадження судді Козіної С.М.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 19 грудня 2022 року вимоги заяви ОСОБА111 задоволено в повному обсязі.

 

ОСОБА124

15 лютого 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА124 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/51/23 та передано до провадження судді Юрченка С.О.

22 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника заявника – адвоката Александрука Р.А. про відкликання цієї заяви.

Ухвалою судді Ржищевського міського суду Київської області Юрченка С.О. від 22 лютого 2023 року заяву ОСОБА124 повернуто заявнику.

15 лютого 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА124 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/52/23 та передано до провадження судді Потапенка А.В.

22 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника заявника – адвоката Александрука Р.А. про відкликання цієї заяви.

Ухвалою судді Ржищевського міського суду Київської області Потапенка А.В. від 22 лютого 2023 року заяву ОСОБА124 повернуто заявнику.

17 лютого 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА124 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/60/23 та передано до провадження судді Козіної С.М.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 2 березня 2023 року вимоги заяви ОСОБА124 задоволено у повному обсязі.

 

ОСОБА128

23 травня 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА128 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/186/23 та передано до провадження судді Потапенка А.В.

1 червня 2023 року до суду надійшла заява представника заявника – адвоката Податя А.В. про відкликання цієї заяви.

Ухвалою судді Ржищевського міського суду Київської області Потапенка А.В. від 1 червня 2023 року заяву ОСОБА128 повернуто заявнику.

31 травня 2023 року до Ржищевського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА128 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву зареєстровано за № 374/197/23 та передано до провадження судді Козіної С.М.

Рішенням Ржищевського міського суду Київської області від 8 червня 2023 року вимоги заяви ОСОБА128 задоволено в повному обсязі.

З наведеного вбачається, що заявники подавали та відкликали заяви доти, поки вони не потрапляли до судді Козіної С.М., яка повністю задовольняла їх заяви.

 

Ознаки налагодження «схеми» розгляду справ з наперед визначеним результатом

Аналіз наведених вище 40 справ дає можливість виокремити ознаки, які є спільними для них усіх або абсолютної більшості:

• усі заяви про встановлення фактів народження чи проживання іноземців на території України, які надійшли у 2019–2023 роках до Ржищевського міського суду Київської області, розглядались однією суддею – Козіною С.М. У випадках, коли такі заяви потрапляли до інших суддів, заявники відкликали заяви і подавали їх заново, поки вони не потрапляли до судді Козіної С.М.;
• в усіх випадках підставою для визначення підсудності справи Ржищевському міському суду Київської області були ідентичні договори оренди житла за неіснуючими адресами у місті Ржищеві, підписані з орендодавцями без будь-яких ідентифікаційних даних, які ніколи не були зареєстровані у м. Ржищеві;
• у всіх справах були відсутні інформація чи документи щодо зареєстрованого місця проживання заявника, і суддя не вживала будь-яких заходів для перевірки факту проживання заявників на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справи;
• в усіх випадках заявники не брали участі в судових засіданнях;
• у 39 із 40 справ представниками заявників були адвокати Богославець Юлія Василівна (17 справ) та Подать Антон В’ячеславович (22 справи). При цьому адвокат ОСОБА59 був свідком у справі № 374/12/21;
• документи, які подавались заявниками, є практично ідентичними, зробленими за однаковими шаблонами;
• абсолютна більшість таких справ розглядалась у нетипово короткі строки в умовах значного навантаження у Ржищевському міському суді Київської області у сучасних умовах. Так, справа № 374/160/19 розглянута за 3 календарні дні, справи № 374/12/21 та № 374/13/21 – за 4 дні, справа № 374/277/20 – за 6 днів. Загалом 13 справ було розглянуто у строк до 10 днів, середній строк розгляду усіх справ не перевищує 21 день;
• в абсолютній більшості справ єдиним доказом факту народження родича заявника були показання свідків із чужих слів. При цьому допит свідків, як правило, тривав 1–2 хвилини, свідки зазвичай не вказували точну дату народження, суддя її встановлювала без будь-яких доказів. Суддя не встановлювала реальність осіб, на яких посилалися свідки та ставила їм формальні запитання;
• в усіх випадках, попри очевидну непереконливість доказів, суддя не ставила їх під сумнів та не з’ясовувала наявність інших доказів, які б могли довести відповідні факти;
• усі заяви, розглянуті суддею Козіною С.М. по суті, були задоволені (34 випадків). У 3 випадах заяви залишено без розгляду у 3 випадках заяви визнавалися неподаними та повертались заявникам. Такі рішення ухвалювались за ініціативи заявників, які потім повторно подавали аналогічні заяви і суддя їх повністю задовольняла;
• усі рішення, на які подані апеляційні скарги, були скасовані апеляційним судом через порушення правил підсудності, неналежність доказів та ознаки фальсифікації доказів.

Важливо зазначити, що після того, як апеляційний суд скасував низку рішень судді Козіної С.М., стосовно судді було подано 3 дисциплінарні скарги, а Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо судді Козіної С.М., судді вже були відомі факти, які ставили під сумнів правильність визначення підсудності справ, у неї були документи та показання свідків у справах, але суддя не змінила свою поведінку і продовжувала ухвалювати аналогічні рішення з аналогічними порушеннями, лише почала залучати до розгляду заяв заінтересованих осіб.

З точки зору звичайної розсудливої людини, зазначені факти у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність ознак того, що під час розгляду цієї категорії справ суддя Козіна С.М. діяла за певним алгоритмом (схемою), який передбачав:

1) штучне створення підстав для подання заяв до Ржищевського міського суду Київської області шляхом укладання договорів оренди житла за неіснуючими адресами з неіснуючими орендодавцями;

2) потрапляння цих заяв на розгляд судді Козіної С.М.;

3) ігнорування суддею всіх фактів, які свідчили про недостовірність документів та неправильне визначення підсудності справ;

4) швидкий розгляд та задоволення заяв, попри очевидну непереконливість доказів або їх відсутність.

Загалом за результатами аналізу справ та дій судді складається стійке враження, що в усіх цих справах судовий розгляд був лише формальністю, заявники наперед знали результат, а роль судді зводилася лише до встановлення необхідних заявникам фактів.

Зважаючи на кількість розглянутих справ, строки їх розгляду, дії судді під час розгляду справ, систематичне і тривале ігнорування очевидних порушень закону та невідповідності доказів, незважаючи на рішення апеляційного суду та ухвалу Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарного провадження, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що реалізація цього алгоритму дій була б неможливою без попереднього узгодження та свідомого сприяння судді. Це свідчить, що такі дії не є результатом помилки чи недбалості судді, а є проявом умисних дій.

 

Правові наслідки дій судді

Підставою для подання заяв про встановлення фактів народження та проживання на території України було бажання заявників отримати громадянство України. Отже, суддя усвідомлювала, що ухвалені нею судові рішення будуть використані для набуття статусу громадянина, тобто встановлення правового зв’язку з Україною та отримання повного спектру політичних, соціальних та інших прав і обов’язків. Для кожного громадянина України цей статус є безумовною цінністю, а його набуття у незаконний, нечесний спосіб, із застосуванням, імовірно, фіктивних документів є грубим порушенням.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що на підставі рішень від 27 січня 2023 року № 374/16/23 та від 21 листопада 2022 року № 374/309/22, ухвалених суддею Козіною С.М. стосовно ОСОБА119 та ОСОБА101, ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Як убачається з матеріалів вказаних справ, суддя Козіна С.М. не вживала заходів для перевірки факту проживання заявників на території Ржищівського району Київської області та правильності визначення територіальної підсудності справ. Належні та допустимі докази на підтвердження факту проживання заявників на території Ржищівського району Київської області в матеріалах справи відсутні. Крім того, справа № 374/309/22 містить доказ на підтвердження зареєстрованого постійного місця проживання ОСОБА101 у місті Києві.

Отже, дві особи отримали рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі судових рішень, ухвалених суддею Козіною С.М. з ознаками грубого порушення вимог закону, що має негативні наслідки як для держави, так і для її громадян.

 

Короткий виклад пояснень судді

У поясненнях щодо обставин розгляду справи № 374/160/19 суддя Козіна С.М. зазначила, що надані заявником докази в їх сукупності повною мірою підтверджували факт народження його баби на території України. На її переконання, такий факт був доведений заявником. Ухвалюючи судове рішення про задоволення заявлених вимог, вона проаналізувала зібрані письмові докази, заслухала пояснення представника заявника та свідка.

Суддя Козіна С.М. також зауважила, що рішення суду є лише одним із документів, що підтверджує наявність підстав для встановлення належності до громадянства України, підтверджує факт народження особи на території України станом на 24 серпня 1991 року, а також перевіряється компетентними органами в сукупності з іншими доказами в разі звернення особи із заявою про набуття громадянства України.

Суддя вважає, що не порушила правил підсудності, оскільки із заяви вбачалося, що заявник проживав у місті Ржищів на вулиці Коцюбинського, 32-А, що підтверджувалося договором оренди житлового приміщення.

Крім того, суддя Козіна С.М. просила врахувати, що про підроблення документів, зокрема архівної довідки, на час ухвалення рішення їй не було відомо, вона не мала наміру порушувати закон під час розгляду справи, а також що в силу приписів частини четвертої статті 43 ЦПК України саме заявник несе відповідальність за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи.

25 грудня 2023 року член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав судді запит (вих. № 538/0/19-23) із пропозицією надати пояснення щодо обставин розгляду інших справ.

У відповідь на цю пропозицію листом від 24 січня 2024 року (вх. № 112/2/6-24) суддя Козіна С.М. надала пояснення, у яких зазначила, що Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області неодноразово подавав до Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги стосовно неї щодо одних і тих самих обставин. Перша та Третя Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя ухвалами від 14 травня 2021 року № 1026/1дп/15-21, від 19 травня 2021 року № 1076/1дп/15-21 та від 3 березня 2021 року № 539/3дп/15-21 за аналогічними за змістом скаргами Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області стосовно одних і тих самих фактичних обставин ухвалили рішення про відмову у відкритті дисциплінарних справ.

Із цього суддя висновує, що Вища рада правосуддя в більшості випадків дійшла висновку про необґрунтованість цих скарг, доводи яких зводяться до незгоди із судовим рішенням.

Суддя Козіна С.М. зауважила, що вказані скарги підписані Ржищівським міським головою ОСОБА149, яка обрана на цю посаду після звільнення ОСОБА148.

На думку судді Козіної С.М., такі дії Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, зокрема, можуть пояснюватися тим, що рішенням суду від 2 жовтня 2020 року № 374/136/16-а вона поновила ОСОБА148 на посаді Ржищівського міського голови.

Суддя Козіна С.М. вважає, що наведені обставини вплинули на ставлення ОСОБА149 до неї як до судді та стали підставою для подання стосовно неї дисциплінарних скарг.

28 лютого 2024 року (вх. № 112/7/6-24) до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Козіної С.М. щодо обставин, викладених в ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24.

Суддя Козіна С.М. зазначила, що відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно зі статтею 29 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Як установлено з позовних заяв та доданих до них документів, заявники тимчасово проживали у відповідних житлових приміщеннях на території міста Ржищів Київської області, отже, за правилами територіальної підсудності розгляд цих справ належить до компетенції Ржищевського міського суду Київської області.

Підсудність справ встановлювалася за укладеними заявниками договорами оренди житлових приміщень, що містяться в матеріалах справи.

Зазначене беззаперечно свідчило, що заявники не мають зареєстрованого місця постійного проживання на території міста Ржищів Київської області, отже, здійснювати перевірку інформації щодо зареєстрованого місця проживання заявників не було потреби. Водночас, із наданих суду документів убачалося, що заявники тимчасово проживали на зазначеній території на підставі укладених договорів оренди житлового приміщення. Суддя Козіна С.М. зауважила, що фізична особа може мати кілька місць проживання, і ця обставина не повинна впливати на доступ такої особи до правосуддя.

Суддя Козіна С.М. вказала, що як на момент надходження позовних заяв до Ржищевського міського суду Київської області, так і під час розгляду відповідних справ, будь-які відомості про те, що надані заявниками договори оренди містять ознаки фальсифікації (зокрема стосовно конкретних адрес, що встановлено тільки у 2023–2024 роках) не надходили.

Водночас, відповідно до положень частини першої статті 204 ЦК України надані заявниками договори оренди як правочини презюмуються як правомірні, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або якщо вони не визнані судом недійсними.

Стосовно однотипних договорів оренди, які подавали заявники, суддя пояснила, що, як убачається зі справ, які вона розглянула, а також з ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24, заявників представляли адвокати Богославець Ю.В. та Подать А.В. У зв’язку із цим можливо припустити, що зазначені адвокати представляли інтереси заявників і в інших правовідносинах, зокрема щодо оренди житлових приміщень, тому могли використовувати однотипні шаблони договорів оренди житлових приміщень під час надання правничої допомоги як заявникам у зазначених справах, так і третім особам.

Ураховуючи, що на момент надходження позовних заяв до Ржищевського міського суду Київської області та під час розгляду відповідних справ будь-які відомості про те, що надані заявниками договори оренди містять ознаки фальсифікації або переконливі ознаки підроблення були відсутні, місце тимчасового проживання заявників встановлювалось на підставі поданих до суду відповідних договорів, недійсність яких прямо не встановлена законом і вони не були визнані судом недійсними. Отже, з урахуванням приписів частини першої статті 316 ЦПК України, зазначені заяви підлягали розгляду Ржищевським міським судом Київської області, на момент їх прийняття були відсутні перешкоди, визначені статтями 185 та 186 ЦПК України.

Відповідно до положень статті 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів, і при цьому мають процесуальні права та обов’язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на приписи частини першої статті 58 ЦПК України, згідно з якими сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, розгляд зазначених в ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24 справ міг відбуватися без участі заявників, які є іноземцями, тільки за участю їхніх представників, адвокатів, повноваження яких належним чином підтверджувалися наданими суду документами.

Суддя Козіна С.М. також зазначила, що згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями частин першої, другої статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини п’ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

З наведеного вище презюмується, що суд може поставити під сумнів доказ, поданий учасником справи, якщо він не узгоджується з іншими доказами, наявні відомості про його фальсифікацію (підроблення), при цьому суд обмежений у самостійних діях на збір доказів, зокрема тих, які підтверджують достовірність наданих учасником справи доказів. Відповідальність за надання до суду недостовірного доказу беззаперечно покладається на учасника справи, який подає такий доказ до суду.

Як убачається з ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24, архівні довідки, які надавали представники заявників, є підробленими, оскільки під час перевірки їх достовірності протягом 2023–2024 років встановлено, що відповідними установами такі довідки не видавались.

Водночас, як зазначила суддя Козіна С.М., таких відомостей стосовно наданих представниками заявників архівних довідок або інших відомостей про наявність у цих документах ознак фальсифікації (підроблення) на момент їх подання представниками заявників, а також на час розгляду Ржищевським міським судом Київської області відповідних справ, у її розпорядженні та в розпорядженні Ржищевського міського суду Київської області не було. Під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду таких відомостей не встановлено. При цьому жодний суддя не є фахівцем у галузі криміналістичного дослідження документів, щоб поза окремо визначеною процедурою встановити наявність ознак підроблення документа, який викладений на відповідному бланку, містить підписи відповідних осіб та відбиток печатки відповідної установи.

Отже, на думку судді Козіної С.М., оцінюючи надані представниками заявників докази (архівні довідки), на час ухвалення рішень у відповідних справах вона не мала жодних підстав для визнання їх недопустимими та, як наслідок, для неврахування їх під час ухвалення рішень.

Згідно із частиною першою статті 90 ЦПК України, показання свідка – це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Відповідно до частини п’ятої статті 230 ЦПК України кожен свідок був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, а також приведений до присяги.

Згідно із частиною першою 91 ЦПК України сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

У зв’язку із цим, якщо свідку відомі обставини в різних справах, це не перешкоджає суду допитати цього свідка в таких справах, а також відсутні заборони на допит як свідка особи зі спеціальним статусом, зокрема адвоката, який представляє інтереси заявників у справах, що перебувають на розгляді в одному і тому самому суді.

Суддя Козіна С.М. вказала, що враховуючи наведене вище, з огляду на відсутність у неї відомостей про фальсифікацію (підроблення) наданих суду доказів показання допитаних у справах свідків повною мірою узгоджувалися з поясненнями заявників у процесуальних документах, наданими доказами, тому потреби з’ясовувати у свідків інші відомості не було.

Суддя звертала увагу, що відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України відповідальність за надання завідомо неправдивих показань покладається саме на особу, яка надає показання як свідок.

Щодо очевидних невідповідностей у документах у справах № 374/53/21 та № 374/281/21, а саме про те, що заявником зазначена одна і та ж особа, яка народилась в різних регіонах України, суддя звернула увагу, що заявник вказував, що його дід народився в одному регіоні України, а баба – в іншому. Отже, в цій частині очевидні невідповідності у документах відсутні. Одна із заяв залишена без розгляду, тому суд не надавав оцінку доказам у справі № 374/53/21.

Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що на розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Як зазначила суддя Козіна С.М., «виходячи із наведеного, презюмується, що маніпуляція з автоматизованим розподілом справ між суддями можлива тільки учасниками судового процесу (їх представниками), що відповідно до статті 44 ЦПК України може бути визнано зловживанням процесуальними правами, яке не допускається».

За наведеного вище, на думку судді Козіної С.М. «можливо констатувати, що ймовірне налагодження «схеми» розгляду справ про встановлення фактів народження чи проживання іноземців на території України, про що зазначено в ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24, яке виразилось у поданні адвокатами Богославець Ю.В. та Подать А.В. однотипних заяв, використання підроблених ідентичних договорів оренди для визначення територіальної підсудності справ за Ржищевським міським судом Київської області, використання підроблених архівних довідок та інше, здійснено саме зазначеними особами, і жодним чином не свідчить про умисність дій судді Козіної С.М., здійснено без сприяння судді Козіної С.М. Розгляд переважної більшості зазначених справ саме суддею Козіною С.М. пояснюється тільки тим, що до листопада 2022 року вона була єдиним суддею Ржищевського міського суду Київської області, яка здійснювала правосуддя».

Зокрема, як зазначила суддя Козіна С.М., про її непричетність до описаних дій свідчить те, що із 40 зазначених в ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24 справ, в 6 справах ухвалені рішення про залишення заяв без розгляду.

У додаткових поясненнях (вх. № 112/11/6-24 від 27 березня 2024 року) суддя Козіна С.М. зазначила, що Ржищівський міський голова ОСОБА149 щодо зазначених цивільних справ у 2021 році в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до Національного антикорупційного бюро України, яким здійснювалась перевірка викладених у заяві фактів. Суддя вказала, що із цього приводу її викликав детектив Національного антикорупційного бюро України для відібрання пояснень. За результатами проведеної перевірки відомості, викладені в заяві ОСОБА149, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, досудове розслідування кримінального провадження не розпочато, що свідчить про невстановлення уповноваженим правоохоронним органом в описаних ОСОБА149 подіях ознак порушень чинного законодавства.

Суддя Козіна С.М. також вказала, що зробила відповідні висновки та під час розгляду в подальшому аналогічних заяв залучала заінтересованих осіб.

Після залучення заінтересованої особи до розгляду справи в апеляційному порядку оскаржено лише одне судове рішення у справі № 374/60/23, але представник заінтересованої особи – Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області подав заяву про відмову від апеляційної скарги, внаслідок чого апеляційне провадження у справі закрито. Інші рішення, які ухвалені в результаті розгляду таких справ, в апеляційному порядку не оскаржувались та, відповідно, набрали законної сили.

 

Оцінка пояснень судді

Доводи судді Козіної С.М. про те, що Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області неодноразово подавав до Вищої ради правосуддя аналогічні скарги, за результатами розгляду яких Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя доходили висновку про необґрунтованість таких скарг та ухвалювали рішення про відмову у відкритті дисциплінарних справ слід відхилити з огляду на таке.

Дії судді під час розгляду судових справ, які були предметом попереднього розгляду Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя і щодо яких ухвалені відповідні рішення, не є підставою для цього дисциплінарного провадження, про що вказано в ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. та об’єднання дисциплінарних справ».

Окрім того, питання про наявність або відсутність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, встановлених частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вирішується в межах та у контексті конкретного дисциплінарного провадження, з урахуванням усіх встановлених обставин, наданих та отриманих у межах дисциплінарного провадження доказів.

Доводи судді Козіної С.М. про те, що подання скарг Виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області за підписом Ржищівського міського голови ОСОБА149 може пояснюватися тим, що суддя рішенням від 2 жовтня 2020 року № 374/136/16-а поновила на посаді Ржищівського міського голови ОСОБА148, що вплинуло на ставлення ОСОБА149 до неї як до судді та призвело до подання стосовно неї дисциплінарних скарг, є лише припущенням судді та не підтверджено жодними доказами. Окрім того, для оцінки дій судді не мають жодного значення мотиви, з яких особа подає дисциплінарну скаргу. Значення мають встановлені факти, а не мотиви скаржника.

Суддя Козіна С.М. зазначає, що правила територіальної підсудності розгляду справ не порушено, оскільки територіальна підсудність справ встановлювалася на підставі поданих договорів оренди, з яких убачалося, що заявники тимчасово проживають на території міста Ржищів. Під час розгляду відповідних справ будь-які відомості про те, що надані заявниками договори оренди містять ознаки фальсифікації або переконливі ознаки їх підроблення, були відсутні.

Вказані аргументи судді повністю спростовуються встановленими Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставинами та зробленими висновками. За встановлених обставин справ, особливо після того, як окремі рішення судді були скасовані апеляційним судом та було відкрито дисциплінарне провадження, у досвідченого судді не могли не виникнути сумніви щодо договорів оренди та інших доказів, які надали заявників. Однак суддя не доклала навіть мінімальних зусиль для усунення сумнівів та належної перевірки обставин справ.

Натомість Чернігівський районний суд Чернігівської області у справі № 748/2853/20 за заявою ОСОБА56 встановив недостовірність даних про проживання заявника на території, підсудній цьому суду.

Крім того, під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що справа № 374/309/22 містить доказ, а саме копію посвідки на постійне місце проживання, з якої вбачається, що місце проживання заявника в цій справі зареєстроване в місті Києві.

У матеріалах справ №№ 374/281/21, 374/282/21, 374/60/23 договори оренди житлового приміщення взагалі відсутні.

Неспроможними є також твердження судді, що всю відповідальність за використання в судовому процесі підроблених доказів несуть виключно учасники процесу і суддя не може відповідати за їх дії. Найважливіша функція суду – дати належну оцінку доказам та ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення. Дії судді, який ухвалює рішення на основі очевидно неспроможних доказів чи доказів з очевидними ознаками фальсифікації, порочать звання судді та підривають довіру до правосуддя. Такі дії містять склад істотного дисциплінарного проступку, за який несе відповідальність саме суддя.

Щодо доводів судді Козіної С.М. про те, що Національним антикорупційним бюро України були перевірені обставини розгляду зазначених цивільних справ у 2021 році за заявою Ржищівського міського голови ОСОБА149 та не встановлено уповноваженим правоохоронним органом в описаних ОСОБА149 подіях ознак порушень чинного законодавства, необхідно зазначити, що в дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Інші доводи судді Козіної С.М. не мають вирішального значення і також спростовуються встановленими під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи обставинами.

 

Правове обґрунтування висновків

Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя, з-поміж іншого, зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто здійснювати правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства (п. 3.2. Бангалорських принципів).

Як зазначено у Коментарі до Бангалорських принципів обов’язок судді полягає не лише у винесенні справедливого і об’єктивного рішення, але й в тому, щоб винести його таким чином, щоб виключити будь-які сумніви в справедливості і неупередженості цього рішення, а також у чесності і непідкупності судді. Тому суддя має володіти високою кваліфікацією в питаннях права, щоб компетентно трактувати і застосовувати закони; не менш важливо для судді діяти і поводитись так, щоб сторони процесу були впевнені в його або її неупередженості.

Авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (2018) «Про запобігання корупції серед суддів» корупція серед суддів є однією з основних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави. Вона підриває судову доброчесність, яка є основою верховенства права та фундаментальною цінністю Ради Європи.

Найважливішим засобом запобігання корупції серед суддів, мабуть, є розвиток і зміцнення справжньої культури доброчесності в судовій системі.

Ефективність етичних принципів залежить від готовності кожного судді застосовувати їх у своїй повсякденній роботі.

Доброчесність суддів є вимогою Конституції України. Кожен суддя, складаючи присягу, зобов’язується чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки, не вчиняти дій, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Рішення, вчинки кожного судді впливають на формування суспільної думки про всю судову систему, на рівень довіри громадян до судів загалом. Кожен суддя має бути відповідальним, усіляко запобігати порушенням закону, з честю і гідністю нести високе звання судді.

Відповідно до пункту 3 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Наприклад, стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб держави створили незалежні та безсторонні суди і сприяли запровадженню ефективних процедур. Виконання цього обов’язку набуває реального значення, коли суддям у результаті цього надається можливість здійснювати правосуддя справедливо та коректно у їхніх висновках щодо фактів і права задля кінцевого блага громадян. Судове рішення високої якості – це рішення, яке досягає правильного результату – наскільки це дозволяють надані судді матеріали – у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.

 

Висновки за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

З огляду на обставини, встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Козіна С.М. на порушення вимог ЦПК України у справах №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/218/19, 374/341/19, 374/30/20, 374/277/20, 374/352/20, 374/353/20, 374/359/20, 374/12/21, 374/13/21, 374/22/21 не визначила коло заінтересованих осіб, не залучила їх до участі у справах, зокрема органи державної міграційної служби, чим позбавила заінтересованих осіб можливості здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки.

Встановлені ознаки того, що суддя Козіна С.М. на порушення приписів статей 2, 175, 294, 316, 318 ЦПК України не дотрималась визначених процесуальним законом завдань цивільного судочинства щодо справедливого і неупередженого розгляду та вирішення цивільних справ, не здійснювала належних підготовчих дій для забезпечення повного, всебічного розгляду справ про встановлення факту, що має юридичне значення, не вживала заходів щодо всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справ, не визначала предмет доказування, не перевіряла місце проживання (перебування) заявників, за відсутності належних та допустимих доказів ухвалювала рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, всупереч установленому законом порядку.

Кількість та характер таких дій у сукупності, їх кваліфікація та наслідки не могли не бути очевидними для Козіної С.М. як для судді, яка обіймає цю посаду протягом 16 років.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії були вчинені умисно з метою забезпечення можливості масового розгляду заяв саме суддею Козіною С.М. та швидкого ухвалення рішень на користь заявників, незважаючи на очевидну відсутність належних та достатніх доказів. За таким алгоритмом / схемою було розглянуто 40 справ: №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/160/19, 374/218/19, 374/341/19, 374/30/20, 374/277/20, 374/352/20, 374/353/20, 374/359/20, 374/12/21, 374/13/21, 374/22/21, 374/51/21, 374/52/21, 374/53/21, 374/270/21, 374/271/21, 374/280/21, 374/281/21, 374/282/21, 374/287/21, 374/356/21, 374/357/21, 374/358/21, 374/381/21, 374/382/21, 374/383/21, 374/33/22, 374/34/22, 374/35/22, 374/309/22, 374/310/22, 374/354/22, 374/16/23, 374/60/23, 374/197/23, 374/307/23, 374/312/23.

Розгляд справ у такий спосіб несумісний із поняттям «справедливий та неупереджений суд». Такі дії мають ознаки грубого порушення закону і є такими, що порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Наведені вище положення закону, що були порушені суддею Козіною С.М., є чіткими та однозначними, а судові рішення, які їм не відповідають – несправедливими для будь-якого стороннього спостерігача. Вказане свідчить про те, що допущені суддею порушення не є наслідком звичайної суддівської помилки, а мають ознаки умисних дій.

Про те, що суддя вчиняла дії умисно та усвідомлено, свідчать також кількість, характер та повторюваність допущених порушень, відсутність належного мотивування ухвалених судових рішень, усунення від судового розгляду осіб, питання про права і обов’язки яких вирішувалися судом, явне порушення правил територіальної підсудності судових справ, розгляд справ у нетипово короткі строки.

Наведені обставини в сукупності свідчать, що суддя Козіна С.М. усвідомлювала значення своїх дій та умисно продовжувала вчиняти їх навіть після відкриття дисциплінарної справи стосовно неї ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 червня 2021 року № 1330/1дп/15-21.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено чіткі та переконливі докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Козіна С.М. вчинила дисциплінарні проступки, наслідком яких є притягнення до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

умисне інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

умисне інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та частиною першою статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Відповідно до пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

 

Щодо строків застосування дисциплінарного стягнення

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Скарга Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на дії судді Козіної С.М. під час здійснення правосуддя у справі № 374/160/19 (рішення від 6 червня 2019 року), в якій також йдеться про аналогічні порушення під час розгляду справи №№ 374/218/19 (рішення від 8 серпня 2019 року), 374/353/20 (рішення від 3 грудня 2020 року), 374/359/20 (рішення від 10 грудня 2020 року), 374/12/21 (рішення від 19 січня 2021 року), 374/22/21 (рішення від 5 лютого 2021 року), 374/51/21, 374/52/21, 374/53/21 (ухвали від 4 серпня 2021 року) подана 21 квітня 2021 року.

Отже, строк застосування до судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. дисциплінарного стягнення в частині стосовно її дій під час розгляду цих справ не закінчився.

Не закінчився також строк застосування до судді Ржищевського міського суду Київської області Козіної С.М. дисциплінарного стягнення в частині стосовно її дій під час розгляду справ, які стали підставою для відкриття дисциплінарної справи за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (ухвала від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24) та про які не йдеться у скарзі Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області:

№№ 374/270/21, 374/271/21, 374/280/21, 374/281/21, 384/282/21, 374/287/21 (рішення від 29 листопада 2021 року);

№№ 374/356/21, 374/357/21, 374/358/21 (ухвали від 19 січня 2022 року);

№№ 374/381/21, 374/382/21, 374/383/21 (рішення від 21 січня 2022 року);

№№ 374/33/22, 374/34/22, 374/35/22 (рішення від 11 лютого 2022 року);

№№ 374/309/22, 374/310/22 (рішення від 21 листопада 2022 року);

№ 374/354/22 (рішення від 19 грудня 2022 року);

№ 374/16/23 (рішення від 27 січня 2023 року);

№ 374/60/23 (рішення від 2 березня 2023 року);

№ 374/197/23 (рішення від 8 червня 2023 року);

№ 374/307/23 (рішення від 31 серпня 2023 року);

№ 374/312/23 (рішення від 26 вересня 2023 року).

Ухвалою від 7 лютого 2024 року № 353/2дп/15-24 за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Козіної С.М. за її дії під час здійснення правосуддя у справах №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/341/19, 374/30/20, 374/277/20. Про ці справи також не йдеться у скарзі Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області від 21 квітня 2021 року.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши інформацію, надану Ржищевським міським судом Київської області, про перебування судді Козіної С.М. у відпустці та відсутність на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з 15 лютого 2019 року по 7 лютого 2024 року (вх. № 2090/0/8-24 від 23 лютого 2024 року), встановила таке.

Рішення у справі № 374/19/19 ухвалено 15 лютого 2019 року; за період з 15 лютого 2019 року по 7 лютого 2024 року суддя Козіна С.М. перебувала у відпустці та була відсутня на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатність 363 дні, відповідно, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчився 12 лютого 2023 року;

У справах №№ 374/102/19, 374/103/19 рішення ухвалені 11 квітня 2019 року; за період з 11 квітня 2019 року по 7 лютого 2024 року суддя Козіна С.М. перебувала у відпустці та була відсутня на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатність 360 днів, відповідно, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчився 5 квітня 2023 року;

У справі № 374/341/19 рішення ухвалено 20 грудня 2019 року; за період з 20 грудня 2019 року по 7 лютого 2024 року суддя Козіна С.М. перебувала у відпустці та була відсутня на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатність 304 дні, відповідно, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчився 19 жовтня 2023 року;

У справі № 374/30/20 рішення ухвалено 18 лютого 2020 року; за період з 18 лютого 2020 року по 7 лютого 2024 року суддя Козіна С.М. перебувала у відпустці 286 днів, відповідно, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчився 1 грудня 2023 року;

У справі 374/277/20 рішення ухвалено 15 вересня 2020 року; за період з 15 вересня 2020 року по 7 лютого 2024 року суддя Козіна С.М. перебувала у відпустці 231 день, відповідно, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час розгляду цієї справи не закінчився.

З огляду на викладене суддя Козіна С.М. не може бути притягнена до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час здійснення правосуддя у справах №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/341/19, 374/30/20, у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для застосування до судді дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, встановлене цим рішенням, не застосовується до судді за порушення, допущені нею під час здійснення правосуддя у справах №№ 374/19/19, 374/102/19, 374/103/19, 374/341/19, 374/30/20.

 

Щодо виду дисциплінарного стягнення

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Відповідно до характеристики, затвердженої зборами суддів Ржищевського міського суду Київської області, Козіна С.М. має стаж роботи на посаді судді 16 років 10 місяців. Постійно підвищує свій професійний рівень. Обіймала посаду голови суду. У період з 12 жовтня 2017 року по 26 лютого 2021 року була єдиною суддею, яка здійснювала правосуддя у Ржищевському міському суді Київської області.

Згідно з відомостями офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2020 року № 724/2дп/15-20 суддю Ржищевського міського суду Київської області Козіну С.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців. Із вказаного рішення вбачається, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності мала місце 8 червня 2018 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом вісімнадцяти місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.

Оскільки підстава для нового стягнення мала місце з 6 червня 2019 року (дата ухвалення рішення у справі № 374/160/19), вказане дисциплінарне стягнення не є погашеним.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також ураховує позицію судді під час розгляду дисциплінарної справи, яка свідчить, що суддя не вбачає у своїх діях будь-яких порушень, перекладає всю відповідальність на учасників процесу, що свідчить про нерозуміння ролі і обов’язків судді, неготовність робити висновки, виправляти помилки та не допускати таких дій у майбутньому.

З огляду на кількість та характер порушень, допущених суддею Козіною С.М., негативні наслідки її дій, а також наявність у судді непогашеного дисциплінарного стягнення Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути суддю Ржищевського міського суду Київської області Козіну Світлану Миколаївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

 

Член Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя