Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши справу про порушення вимог щодо несумісності суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляком Павлом Павловичем,

встановила:

до Вищої ради правосуддя через систему «Електронний суд» 25 та 26 грудня 2023 року надійшли дисциплінарні скарги Хабібулліна В.М. (вх. № Х-1794/8/7-23) та Криворучко Л.С. (вх. № К-4163/5/7-23) стосовно судді Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляка П.П.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 грудня 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року вказані дисциплінарні скарги передано члену Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В., який 27 грудня 2023 року склав службову записку із проханням виділити з дисциплінарних скарг Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. заяви в частині порушення суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляком П.П. вимог щодо несумісності та передати до Управління документального забезпечення для здійснення автоматизованого розподілу заяв між членами Вищої ради правосуддя для визначення доповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя заяви Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. щодо судді Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляка П.П. у частині порушення вимог щодо несумісності передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для проведення перевірки.

Микуляк Павло Павлович, ____ року народження, Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначений у межах п’ятирічного строку суддею Хустського районного суду Закарпатської області. Указом Президента України від 13 березня 2013 року № 133/2013 переведений у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Закарпатського окружного адміністративного суду, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 350/2017 призначений на посаду судді Закарпатського окружного адміністративного суду безстроково.

У засідання Вищої ради правосуддя Хабібуллін В.М. та Криворучко Л.С. не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Вказав, що наведені у заявах Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. обставини є безпідставними, а тому просив відмовити у їх задоволенні.

Короткий зміст заяв. Підстави відкриття справи

У заяві про порушення вимог щодо несумісності Хабібуллін В.М. вказав, що, за інформацією, розміщеною в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі – ЄРАУ), суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513, видане Закарпатською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Відомостей щодо зупинення Микуляком П.П. права на заняття адвокатською діяльністю ЄРАУ не містить, що свідчить про порушення ним вимог щодо несумісності.

Криворучко Л.С. у заяві зазначила, що Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 Микуляка П.П. призначено на посаду судді. За даними ЄРАУ, Микуляк П.П. є адвокатом та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513, що свідчить про порушенням ним вимог щодо несумісності.

Заявники повідомили, що суддя Микуляк П.П. як адвокат розглянув справу № 260/5601/23 за адміністративним позовом ОСОБА1 про визнання протиправним та скасування рішень, в якій відповідачем є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області.

Заяви Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. відповідають вимогам, встановленим частиною третьою статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та містять відомості, які можуть свідчити про порушення суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляком П.П. вимог щодо несумісності.

Ухвалою члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І. від 29 грудня 2023 року № 1491/0/18-23 відкрито справу за заявами Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. про порушення вимог щодо несумісності суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляком П.П.

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду справи

До Вищої ради правосуддя 5 січня 2024 року (вх. № 66/0/6-24) надійшли пояснення судді Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляка П.П., у яких суддя повідомив, що наведені у заявах факти є безпідставними та не відповідають обставинам, оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513, видане 12 квітня 2006 року, належить ОСОБА2, ____ року народження, який є суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у відставці. На обґрунтування зазначеного додав копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА2, ____ року народження.

10 січня 2024 року (вх. № 116/0/6-24) на адресу Вищої ради правосуддя надійшла копія заяви ОСОБА2, ____ року народження, посвідчена 2 січня 2024 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513 від 12 квітня 2006 року, виданого на ім’я Микуляка Павла Павловича на підставі рішення Закарпатської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 березня 2006 року № 180, та нотаріально посвідчена фотокопія паспорта ОСОБА2, ____ року народження.

У заяві від 2 січня 2024 року ОСОБА2, ____ року народження, повідомив, що 12 квітня 2006 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513, дія якого зупинена до 2017 року. Зазначене свідоцтво обліковується в ЄРАУ за № 21/513.

На запит Вищої ради правосуддя голова Ради адвокатів Закарпатської області Фазекош О.А. 15 січня 2024 року надіслав лист (вх. № 361/0/8-24), в якому повідомив, що Микуляк Павло Павлович, ____ року народження, припинив адвокатську діяльність у жовтні 2012 року шляхом подання відповідної заяви. У зв’язку з припиненням адвокатської діяльності Микуляком П.П. відомості до ЄРАУ не вносилися. Крім того, зазначив, що в ЄРАУ розміщено відомості стосовно ОСОБА2, ____ року народження, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 12 квітня 2006 року № 21/513.

На запит Вищої ради правосуддя 12 березня 2024 року голова Ради адвокатів Закарпатської області Фазекош О.А. надіслав лист (вх. № 361/0/8-24), в якому повідомив про відсутність у Раді адвокатів Закарпатської області запитуваної інформації, зокрема рішення Ради адвокатів Закарпатської області про надання права Микуляку П.П., ____ року народження, на заняття адвокатською діяльністю; заяви Микуляка П.П., ____ року народження, про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; витяг з протоколу засідання Ради адвокатів Закарпатської області, на якому розглядалася заява Микуляка П.П. про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; рішення Ради адвокатів Закарпатської області про зупинення права Микуляка П.П., ____ року народження, на заняття адвокатською діяльністю.

21 березня 2024 року суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. на запит Вищої ради правосуддя від 18 березня 2024 року (вих. № 10453/0/9-24) надіслав пояснення, в якому повідомив, що припинив адвокатську діяльність шляхом подання 25 жовтня 2012 року заяви про припинення адвокатської діяльності. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у нього відсутнє, відомості стосовно нього до ЄРАУ не вносилися у зв’язку з припиненням адвокатської діяльності.

Крім того, зазначив, що Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 7 лютого 2024 року у справі № 260/5601/23 надав оцінку доводам апелянта ОСОБА1 стосовно наявності у судді Микуляка П.П. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Рада суддів України також досліджувала обставини зазначені в заявах Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. про порушення вимог щодо несумісності суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляком П.П.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 7 лютого 2024 року у справі № 260/5601/23 за позовом ОСОБА1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішень встановив, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 21/513 видане ОСОБА2, ____ року народження, та обліковується в ЄРАУ. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю також видавалося іншій особі з аналогічним прізвищем, ім’ям та по батькові – Микуляку П.П., ____ року народження, який у жовтні 2012 року подав заяву про припинення адвокатської діяльності, у зв’язку з чим відомості про нього як адвоката до ЄРАУ не вносилися.

Рада суддів України за результатами перевірки фактів та обставин, викладених у зверненні Хабібулліна В.М. від 12 січня 2024 року, встановила, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513 не належить судді Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляку П.П., а належить іншій особі – судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у відставці – ОСОБА2.

Крім того, Рада суддів України листом від 24 січня 2024 року повідомила Криворучко Л.С., що суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. одночасно не перебуває у статусі адвоката, дія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю якого не зупинена.

Позиція Вищої ради правосуддя щодо оцінки доводів заяв Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С.

Микуляк Павло Павлович, ____ року народження, Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначений у межах п’ятирічного строку суддею Хустського районного суду Закарпатської області.

На час призначення Микуляка П.П. на посаду судді Хустського районного суду Закарпатської області діяв Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 2453-VI).

Частиною другою статті 53 Закону № 2453-VI визначено, що суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Під час перебування Микуляка П.П. на посаді судді набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII).

Відповідно до частин першої, другої статті 54 Закону № 1402-VIII перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади». Суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Звертаючись до Вищої ради правосуддя, заявники Хабібуллін В.М. та Криворучко Л.С. вказали, що суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. порушив вимоги щодо несумісності, оскільки має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513, видане 12 квітня 2006 року.

На обґрунтування доводів заяви надали витяг з ЄРАУ, з якого вбачається, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513 видане Радою адвокатів Закарпатської області 12 квітня 2006 року ОСОБА2.

Під час перевірки заяв Хабібулліна В.М. та Криворучко Л.С. встановлено, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/513, видане 12 квітня 2006 року Радою адвокатів Закарпатської області, належить ОСОБА2, ____ року народження, тоді як Микуляк Павло Павлович, ____ року народження, обіймає посаду судді Закарпатського окружного адміністративного суду, який, як повідомила Рада адвокатів Закарпатської області, у жовтні 2012 року припинив адвокатську діяльність шляхом подання відповідної заяви.

5 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076- VI), який набрав чинності 15 серпня 2012 року.

Статтею 17 Закону № 5076-VI встановлено створення Радою адвокатів України Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Пунктом «ґ» частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» визначено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, судді.

Отже, для суддів встановлено обмеження щодо сумісництва з іншою оплачуваною діяльністю, за винятком видів діяльності, перелік яких наведено у пункті 1 частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Частиною другою статті 7 Закону № 5076-VI зобов’язано адвоката в разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, у триденний строк із дня виникнення таких обставин подати до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

У частині третій розділу Х «Перехідні положення» Закону № 5076-VI зазначено, що адвокати, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади або здійснюють діяльність, яка є несумісною з діяльністю адвоката відповідно до частини першої статті 7 цього Закону, протягом дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом письмово повідомляють кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури за місцем отримання свідоцтва про існування обставин несумісності. Отримання зазначених відомостей є підставою для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України запису про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку з несумісністю.

Отже, з ухваленням Закону № 5076-VI в адвоката виник обов’язок звертатися до ради адвокатів регіону із заявою про зупинення адвокатської діяльності в разі виникнення обставин несумісності.

Суддя Микуляк П.П. підтвердив, що на виконання вказаних вимог Закону № 5076-VI він 25 жовтня 2012 року подав заяву про припинення адвокатської діяльності. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у нього відсутнє, відомості щодо отримання ним такого свідоцтва та припинення його дії до ЄРАУ не вносилися.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ) – електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Згідно з офіційною інформацією, розміщеною на вебсайті Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, ЄРАУ функціонує із 16 січня 2013 року, регулюється Законом № 5076-VI та Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (із змінами та доповненнями).

Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує виключно можливість особи вчиняти дії, спрямовані на захист інтересів клієнта, тобто здійснювати адвокатську діяльність. При цьому положення Закону № 5076-VI не зобов’язують особу з моменту отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю відразу здійснювати таку діяльність.

Отже, набуття особою статусу адвоката не свідчить про здійснення нею адвокатської діяльності.

Доказів на підтвердження того, що Микуляк П.П., обіймаючи посаду судді, здійснював дії, які відповідно до статей 1, 19 Закону № 5076-VI визначені як адвокатська діяльність, заявники не надали, і таких доказів не встановлено під час попередньої перевірки та розгляду справи.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що особлива природа судових функцій, а також необхідність підтримувати гідність судового інституту й захищати суддів від всіх видів тиску означає, що судді повинні поводитися таким чином, щоб уникати конфлікту інтересів або зловживання своїми повноваженнями. Це вимагає від суддів відмовитися від будь-якої професійної діяльності, що могла б відволікти їх від виконання суддівських обов’язків або призвести до упередженості при їх виконанні.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 126 Конституції України порушення вимог щодо несумісності є підставою для звільнення судді.

Встановлено, що суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. не здійснював діяльності, яка є несумісною зі статусом судді, тому в його діях не встановлено порушень вимог щодо несумісності, що є підставою для звільнення судді з посади в розумінні підстави для звільнення судді з посади.

Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності.

Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 41 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду справи щодо несумісності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення: про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і внесення в установленому порядку подання про звільнення його з посади; про визнання відсутності порушень суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом.

Ураховуючи наведене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 41 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

визнати відсутність порушення вимог щодо несумісності суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляком Павлом Павловичем.

Заступник Голови

Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя