Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гаркуші Інеси Вікторівни стосовно судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева Олексія Павловича,
встановила:
10 вересня 2019 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № Г-5102/0/7-19 надійшла скарга Гаркуші І.В. на дії судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. під час здійснення правосуддя у справі № 206/1712/19 за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
Автор скарги зазначає, що суддя Румянцев О.П. на порушення вимог закону не надіслав на її адресу копію ухвали про відкриття провадження у вказаній справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами. Про дату та час розгляду справи її не повідомляли належним чином, судових повісток вона на отримувала. У зв’язку з неповідомленням відповідача про дату та час розгляду справи судові засідання відкладались, що порушило право сторін на розгляд справи в розумні строки. На думку скаржника, суддя Румянцев О.П. не здійснив необхідних заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Скаржник також вказує, що під час розгляду справи належним чином повідомлений представник позивача двічі поспіль не з’явився в судові засідання і суддя був зобов’язаний залишити позов без розгляду, чого зроблено не було.
Крім того, відкриваючи провадження у справі, суддя Румянцев О.П. не звернув увагу, що позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, тобто фактично звільнив позивача від сплати судового збору в порядку і спосіб, непередбачені законом. Скаржник звернулась до суду із заявою щодо несплати позивачем судового збору, на яку отримала відповідь судді Румянцева О.П., що вказана заява буде розглядатись в судовому засіданні та питання буде вирішено після заслуховування думки всіх учасників процесу.
Як вказує скаржник, наведені обставини свідчать про допущення суддею Румянцевим О.П. умисних, численних, грубих порушень вимог закону, прав сторін та основних принципів судочинства.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2019 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення попередньої перевірки.
Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 24 жовтня 2019 року скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П., оскільки в діях судді не міститься ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. з огляду на таке.
Із копії матеріалів справи № 206/1712/19, наданих на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., вбачається, що 25 березня 2019 року до Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
У позовній заяві, зокрема, зазначено, що згідно з пунктом 9 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) позивачем сплачено судовий збір відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1921,00 грн, як це зазначено у висновках Верховного Суду у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц (провадження № 61-34св18): «Ставки судового збору, встановлені частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції закону, яка діяла на час подання позову, відповідно до якої за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено 1 розмір мінімальної заробітної плати.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при пред’явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності, розмір судового збору обчислюється зі ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці.
Статтею 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна.
Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» для з’ясування питання про те, які вимоги відносяться до майнових, а які – до немайнових, суди повинні також враховувати роз’яснення, викладені у пункті 6 вищезазначеної постанови Пленуму.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції від 16 жовтня 2012 року в справі № 2/0903/539/11, вимога про виконання основного зобов’язання (стягнення заборгованості за кредитним договором) вже була вирішена судом.
При зверненні до суду з позовною заявою про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, судовий збір має сплачуватись в сумі – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб як за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2019 року справі присвоєно № 206/1712/19 та передано на розгляд судді Румянцеву О.П.
26 березня 2019 року судом надіслано запит до ВАДР управління паспортної роботи громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС про надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи – відповідача ОСОБА_1.
Відповідь на вказаний запит судом отримано 4 квітня 2019 року.
Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. від 8 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження на 25 квітня 2019 року.
У матеріалах справи міститься судова повістка-повідомлення від 8 квітня 2019 року за підписом помічника судді ОСОБА_2, відповідно до якої сторін у справі АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 повідомлено про судове засідання, призначене на 25 квітня 2019 року, та надіслано копії ухвали і позовної заяви з додатками відповідачу.
25 квітня 2019 року особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про що секретарем судових засідань ОСОБА_3 складено довідку. Розгляд справи призначено на 5 червня 2019 року.
Позивач про дату та час розгляду справи 5 червня 2019 року повідомлений, про свідчить наявна в матеріалах справи розписка.
У матеріалах справи міститься судова повістка-повідомлення від 25 квітня 2019 року за підписом секретаря судових засідань ОСОБА_3, якою повідомлено ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 5 червня 2019 року.
5 червня 2019 року особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про що секретарем судових засідань ОСОБА_3 складено довідку. Розгляд справи призначено на 1 липня 2019 року.
Позивач про дату та час розгляду справи 1 липня 2019 року повідомлений, про свідчить наявна в матеріалах справи розписка.
У матеріалах справи міститься судова повістка-повідомлення від 5 червня 2019 року за підписом секретаря судових засідань ОСОБА_3, якою повідомлено Гаркушу І.В. про судове засідання, призначене на 1 липня 2019 року.
25 червня 2019 року Гаркуша І.В. звернулась до Самарського районного суду міста Дніпропетровська із заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Того самого дня ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи, про що свідчить її підпис на заяві.
1 липня 2019 року позивач та відповідач подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
1 липня 2019 року особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про що секретарем судових засідань ОСОБА_3 складено довідку. Розгляд справи призначено на 17 вересня 2019 року.
Позивач про дату та час розгляду справи 17 вересня 2019 року повідомлений, про свідчить наявна в матеріалах справи розписка.
9 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про залишення позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» без руху зі встановленням строку для сплати судового збору у повному обсязі та застосування наслідків, передбачених частинами дванадцятою, тринадцятою статті 187 ЦПК України.
19 липня 2019 року Гаркуша І.В. подала до суду заяву з проханням повідомити про результати розгляду заяви від 9 липня 2019 року щодо недоплати судового збору.
Листом від 19 липня 2019 року за підписом судді Румянцева О.П. ОСОБА_1 роз’яснено, що відповідно до частини першої статті 222 ЦПК України всі заяви та клопотання, пов’язані з розглядом справи, суд вирішує після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Одночасно повідомлено, що судове засідання у справі призначено на 10:00 17 вересня 2019 року, в якому буде розглядатись клопотання від 9 липня 2019 року.
13 вересня 2019 року до Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. від розгляду справи № 206/1712/19.
Із протоколу судового засідання від 17 вересня 2019 року вбачається, що в судове засідання з’явились представник позивача ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5. У судовому засіданні заслухано думку сторін щодо заявленого відводу.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року відвід, заявлений відповідачем ОСОБА_1 судді Румянцеву О.П., визнано необґрунтованим. Провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. у справі № 206/1712/19 передано на розгляд судді Маштаку К.С.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2019 року (суддя Маштак К.С.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. у справі № 206/1712/19.
Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. від 26 вересня 2019 року поновлено провадження у справі № 206/1712/19. Призначено підготовче судове засідання у справі на 28 жовтня 2019 року.
Сторонам у справі надіслано судові повістки-повідомлення від 26 вересня 2019 року.
30 вересня 2019 року до суду надійшли пояснення АТ КБ «Приватбанк» щодо заяви про несплату судового збору.
28 жовтня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. від розгляду справи № 206/1712/19.
Із протоколу судового засідання від 28 жовтня 2019 року вбачається, що в судове засідання з’явились представник позивача ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5. У судовому засіданні заслухано думку сторін щодо заявленого відводу.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року відвід, заявлений відповідачем ОСОБА_1 судді Румянцеву О.П. визнано необґрунтованим. Провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. у справі № 206/1712/19 передано на розгляд судді Грицаюк Н.М.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 7 листопада 2019 року (суддя Грицаюк Н.М.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. у справі № 206/1712/19.
Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. від 8 листопада 2019 року поновлено провадження у справі № 206/1712/19. Призначено підготовче судове засідання у справі на 27 листопада 2019 року.
Заочним рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 22 січня 2020 року (суддя Румянцев О.П.) у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
У письмових поясненнях, наданих на пропозицію члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., суддя Румянцев О.П. зазначив, що, на його думку, під час розгляду вказаної справи він не порушував вимог ЦПК України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Частиною третьою статті 189 ЦПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього матеріалів встановлено, що провадження у справі № 206/1712/19 відкрито 8 квітня 2019 року, справу розглянуто по суті з ухваленням рішення про відмову в позові 22 січня 2020 року, отже провадження у справі тривало трохи більше дев’яти місяців.
Разом із тим встановлено, що порушення строків розгляду цивільної справи обумовлене об’єктивними причинами, а саме: неявкою осіб, які беруть участь у справі, в судові засідання; клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, про відкладення розгляду справи; поданням відповідачем заяв про відвід судді Румянцева О.П., після чого розгляд справи зупинявся до вирішення заявленого відводу. Зазначене не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду цієї справи.
Крім того, підлягає врахуванню навантаження на суддю Румянцева О.П. так, З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що за період з 1 січня 2019 року по 22 січня 2020 року суддею Румянцевим О.П. ухвалено 2022 судових рішень в різних видах судочинства.
Слід зауважити, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам лише факт недотримання строку розгляду справи (заяви, скарги), встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Крім того з урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, які безумовно свідчили б про безпідставне затягування або не вжиття суддею Румянцевим О.П. заходів щодо розгляду справи № 206/1712/19 протягом строку, встановленого законом.
Враховуючи наведене, в діях судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. не міститься ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Щодо доводів скарги Гаркуші І.В. про те, що суддя Румянцев О.П. на порушення вимог закону не надіслав на її адресу копію ухвали про відкриття провадження у вказаній справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами, а також про неповідомлення її про дату та час розгляду справи необхідно зазначити, що відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 66 ЦПК України помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу. Помічник судді, зокрема, бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 67 судові виклики і повідомлення здійснює секретар судового засідання.
Враховуючи наведене, доводи скарги в цій частині не свідчать про вчинення суддею Румянцевим О.П. самостійного дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 25 червня 2019 року ознайомилась з матеріалами справи та в подальшому подавала заяви та клопотання у справі, представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 брав участь у судових засіданнях.
Інші доводи скарги Гаркуші І.В., а саме, що відкриваючи провадження у справі, суддя Румянцев О.П. не звернув увагу, що позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, на порушення вимог статей 223, 257 ЦПК України не залишив позов без розгляду, не можуть бути взяті до уваги, оскільки свідчать про незгоду з процесуальними діями судді під час здійснення правосуддя у справі № 206/1712/19.
Фактична незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями головуючого судді у справі під час здійснення правосуддя не є тією підставою, з якою закон пов’язує можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева О.П. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на наведене, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Румянцева Олексія Павловича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
