Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гайдар Ганни Вікторівни щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Тетяни Олександрівни,
встановила:
24 січня 2022 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № Г-4/4/7-22 надійшла дисциплінарна скарга Гайдар Г.В. щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О. під час розгляду справи № 640/25732/21.
Скаржник зазначив, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О. 22 вересня 2021 року постановила ухвалу про відкриття провадження у справі, однак більше жодних процесуальних дій не вчиняла.
З огляду на наведене, просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, передбаченої підпунктом «г», пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до статей 107, 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» будь-яка особа має право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою). Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
26 січня та 23 лютого 2022 року у більшості членів Вищої ради правосуддя припинилися повноваження у зв’язку з їх звільненням із посади за власним бажанням, отже, з 24 лютого 2022 року був відсутній повноважний склад Вищої ради правосуддя, визначений статтею 131 Конституції України.
Після цього Етичною радою було здійснено оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя.
11 та 12 січня 2023 року під час XІХ позачергового з’їзду суддів України шляхом таємного голосування обрано вісьмох членів Вищої ради правосуддя, у зв’язку із чим повноважний склад Вищої ради правосуддя відновлено.
Згідно із рішенням Вищої ради правосуддя від 23 січня 2023 року № 3/0/15-23 датою початку розрахункового періоду для визначення навантаження члена Вищої ради правосуддя під час автоматизованого розподілу справ (матеріалів) визначено 23 січня 2023 року.
Після відновлення повноважного складу Вищої ради правосуддя конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів не був оголошений.
17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ), який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Згідно із Законом № 3304-ІХ розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23-7, яким установлено, зокрема, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», а отже, з 19 жовтня 2023 року введено в дію норми Закону № 3304-ІХ стосовно здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, у тому числі у перехідний період до початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2023 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для проведення попередньої перевірки.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом, та включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» проведено попередню перевірку вказаної дисциплінарної скарги, за результатами якої встановлене таке.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2021 року визначено суддю Скочок Т.О. для розгляду адміністративної справи № 640/25732/21 за позовом ОСОБА1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, скасування рішень.
Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року залишено позовну заяву ОСОБА1 без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, ухвалою суду від 22 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на підставі статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Цією ж ухвалою учасникам справи визначені терміни для надання відзиву на позов, відповіді на відзив і заперечення.
19 жовтня 2021 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву.
Відповідно до частин першої, другої, восьмої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою – шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Статтею 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У поясненнях суддя Скочок Т.О. вказала, що 13 грудня 2022 року було прийнято Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» на підставі норм якого Окружним адміністративним судом міста Києва судові справи, які перебували, зокрема, у її провадженні було передано до Київського окружного адміністративного суду.
Зазначила про надмірне навантаження у цей період часу на суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, в тому числі і на неї, як суддю цього суду.
Відповідно до інформації про основні показники здійснення судочинства в Окружному адміністративному суді міста Києва за січень-вересень 2021 року в провадженні судді Скочок Т.О. перебувало на розгляді 1243 справ та матеріалів, із них 701 надійшли у звітному періоді. За вказаний період суддею розглянуто 670 справ і матеріалів, не розглянуто на кінець вказаного звітного періоду та на час відкриття провадження у справі № 640/25732/21 – 573 справ та матеріалів.
На кінець листопада 2021 року, на час спливу визначеного законодавцем терміну для розгляду такої категорії спору, з урахуванням інформації про основні показники здійснення судочинства в Окружному адміністративному суді міста Києва за відповідний період, у провадженні судді Скочок Т.О. всього перебувало на розгляді 1523 справ і матеріалів, в тому числі надійшло у звітному періоді 981 справ і матеріалів, розглянуто – 832, не розглянуто – 691, серед яких і ті, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України мають вирішуватись терміново.
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень судді Скочок Т.О. у період з 22 вересня 2021 року (дата постановлення ухвали про відкриття провадження у справі) по 20 січня 2022 року (дата формування в системі «Електронний суд» позивачем скарги) постановлено 973 судових рішень, а станом на 15 грудня 2022 року (дата набрання чинності Законом України № 2825-1Х щодо ліквідації суду) постановлено 2580 судових рішень.
Суддя Скочок Т.О. вказала, що нею щотижня здійснювався розгляд справ у судових засіданнях, як одноособово, так і у складі колегії суддів.
Одночасно просила врахувати, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 визначено показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду окружними адміністративними судами судових справ і матеріалів становить: адміністративного судочинства – 597 хв., окремі процесуальні питання – 197 хв.
Залишок нерозглянутих справ і матеріалів у вересні 2021 року (на час відкриття провадження в справі № 640/25732/21) складав 573 справ і матеріалів, та враховуючи, що стандартна кількість робочих днів у році складає 250 днів, вбачається, що вказаний залишок міг би бути розглянутий у строк майже 3 роки.
Крім того, у зв’язку з великою кількістю справ, які перебували на розгляді у суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, що з об’єктивних причин перешкоджає вчасному розгляду адміністративних справ, учасники процесу звертаються до суду із відповідними заявами щодо прискорення розгляду справи. Мотиви, наведені на обґрунтування таких заяв (велике значення спору для сторони, негативний вплив невирішеного судового спору на особисті майнові та немайнові права учасників тощо), враховуються судом при вирішенні питання щодо першочергового розгляду таких спорів. Постійна кількість таких звернень спричинила необхідність врахування кількості звернень позивачів, наведених ними аргументів, а також дати їх надходжень для вирішення питання пріоритетності вирішення спорів по суті.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Положення цієї норми закону вказують, що визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.
Виявлення лише факту недотримання передбаченого законом строку розгляду заяви, скарги чи справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року, «Вергельський проти України» від 12 березня 2009 року).
У рішенні від 28 жовтня 1988 року у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Отже, попередньою перевіркою встановлено недотримання суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О. вимог процесуального закону щодо строків.
Проте таке порушення не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом, а обумовлено об’єктивними причинами.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
Попередньою перевіркою не встановлено відомостей, про наявність у поведінці судді Скочок Т.О. ознак дисциплінарного проступку, що полягає у безпідставному затягуванні та невжитті заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а встановлені факти вказують на відсутність у її діях вини у формі умислу або недбалості як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку.
Скарга всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 цього Закону не містять конкретних відомостей з посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) про наявність у поведінці судді Скочок Т.О. ознак дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Пунктами 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та/або посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами вивчення дисциплінарної скарги, зібраних під час її попередньої перевірки матеріалів та складеного висновку члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказану дисциплінарну скаргу слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
Дисциплінарну скаргу Гайдар Ганни Вікторівни щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Тетяни Олександрівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
