Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової Олени Іванівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги на дії судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. під час здійснення правосуддя:

13 червня 2018 року за № 630/0/13-18 та 21 вересня 2018 року за № 985/0/13-18 скарги Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області;

4 серпня 2020 року за № 6995/0/8-20 скарга в.о. Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І., а 2 вересня 2020 року за № 6995/1/8-20, 27 жовтня 2020 року за № 6995/2/8-20 та 21 грудня 2020 року за № 6995/5/8-20 надійшли доповнення до цієї дисциплінарної скарги.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2020 року № 1860/3дп/15-20 та ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2102/2дп/15-20 відкрито дисциплінарні справи стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «д» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 16 липня 2020 року № 2178/0/15-20 дисциплінарні справи стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І., відкриті за дисциплінарною скаргою Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (єдиний унікальний номер 985/0/13-18) та за скаргою Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (єдиний унікальний номер 630/0/13-18), об’єднано в одну дисциплінарну справу й передано на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 вересня 2020 року № 2596/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Цією ухвалою об’єднано дисциплінарну справу за скаргою в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. (єдиний унікальний номер 6995/0/8-20) та доповненням до скарги (єдиний унікальний номер 6995/1/8-20) стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. з об’єднаною дисциплінарною справою за скаргами Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (єдині унікальні номери 630/0/13-18, 985/0/13-18) стосовно вказаної судді в одну дисциплінарну справу.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2020 року № 3447/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Цією ухвалою об’єднано вказану дисциплінарну справу з об’єднаною дисциплінарною справою, відкритою за скаргами Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (єдині унікальні номери 630/0/13-18, 985/0/13-18) та в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. (єдині унікальні номери 6995/0/8-20, 6995/1/8-20) стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І., в одну дисциплінарну справу.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 січня 2021 року № 130/3дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, цією ухвалою об’єднано зазначену дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. з об’єднаною дисциплінарною справою стосовно вказаної судді, відкритою за скаргами Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (єдині унікальні номери 630/0/13-18, 985/0/13-18) та в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. (єдині унікальні номери 6995/0/8-20, 6995/1/8-20, 6995/2/8-20), в одну дисциплінарну справу.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала своєї роботи.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року вказана об’єднана дисциплінарна справа щодо судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. передана члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради Лук’янову Д.В. (доповідач), який відповідно до пункту 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

Про призначене на 10 квітня 2024 року засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до проєкту порядку денного якого внесено питання про розгляд дисциплінарної справи щодо судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І., відкритої за дисциплінарними скаргами Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області та в.о. обов’язків голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І., суддя та скаржники повідомлені своєчасно й належним чином, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Листом від 22 березня 2024 року № 53-2066ВИХ-24 Вознесенська окружна прокуратура повідомила, що до початку роботи окружних прокуратур, а саме до 15 березня 2021 року, в структуру Миколаївської обласної прокуратури, серед інших входили Первомайська місцева прокуратура та Вознесенська місцева прокуратура. У свою чергу, до структури Первомайської місцевої прокуратури входили Южноукраїнський, Арбузинський, Братський, Врадіївський та Кривоозерський відділи, а Вознесенської місцевої прокуратури - Доманівський, Веселинівський, Новоодеський та Єланецький відділи.

У зв’язку з утворенням окружних прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур, наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39, затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно з яким, до структури та штатного розпису Миколаївської обласної прокуратури, у тому числі, увійшла Вознесенська окружна прокуратура з територіальною юрисдикцією на Вознесенський район Миколаївської області з місцем розташування у місті Вознесенську, до структури якої увійшли: Южноукраїнський, Доманівський, Веселинівський, Братський та Єланецький відділи.

Також Вознесенською окружною прокуратурою повідомлено, що порушення, зазначені в дисциплінарних скаргах стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І., допущенні останньою безпосередньо під час розгляду справ, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у яких здійснювалось прокурорами Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури (на даний час Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури).

Представник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області у засідання не прибув. Надіслав заяву, у якій просив розглядати скарги за його відсутності. Доводи скарг підтримав та просив їх задовольнити.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 10 квітня 2024 року взяли участь суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І., а також в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І. (в режимі відеоконференції), які надали пояснення.

Голова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І. підтримав доводи, викладені у дисциплінарних скаргах.

Суддя Волкова О.І., яка заперечувала проти доводів дисциплінарних скарг, заявила клопотання про закриття провадження у справі з огляду на положення частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частин тринадцятої, п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яке було розглянуто Дисциплінарною палатою в межах доводів дисциплінарних скарг щодо судді.

Крім того, суддя Волкова О.І. заявила клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи для залучення до участі в засіданні Дисциплінарної палати представника судді та у зв’язку необхідністю звернутись до лікаря в день засідання 10 квітня 2024 року.

Під час вирішення вказаного клопотання Дисциплінарна палата виходила з наступного.

Розгляд дисциплінарної справи відкладався двічі:

13 березня 2024 року – розгляд дисциплінарної справи відкладено для надання можливості судді Волковій О.І. ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи;

27 березня 2024 року – розгляд дисциплінарної справи відкладено за клопотанням судді Волкової О.І. у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі відсутності судді з поважних причин розгляд дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою переноситься.

У разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 10 квітня 2024 року суддя Волкова О.І. брала участь та надала пояснення стосовно доводів, викладених у дисциплінарних скаргах. Крім того, суддя Волкова О.І. зазначила, що не має документів на підтвердження стану свого здоров’я та не має будь-якого підтвердження запланованого візиту до лікаря саме на 10 квітня 2024 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що Дисциплінарною палатою за клопотанням судді Волкової О.І. розгляд дисциплінарної справи вже відкладався, з урахуванням положень частини четвертої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні клопотання судді Волкової О.І. про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., суддю Волкову О.І., в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, письмові пояснення судді Волкової О.І., встановила таке.

До Вищої ради правосуддя 13 червня 2018 року (вх. № 630/0/13-18 надійшла скарга Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на дії судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. під час здійснення правосуддя.

У скарзі зазначено, що суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018, № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18 порушила вимоги Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), оскільки задовольнила заявлені самовідводи у спосіб, не передбачений законом. Крім того, скаржник вважає, що суддя, виявляючи упереджене ставлення до сторони обвинувачення, допустивши істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, за відсутності обґрунтування повернула прокурору обвинувальні акти у восьми судових справах (№№ 486/364/17, 486/532/17, 486/245/17, 486/533/17, 486/526/17, 486/227/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к), що суттєво перешкодило здійсненню кримінального судочинства. У скарзі також указано, що суддя Волкова О.І. допустила затягування розгляду кримінальних проваджень (справи № 486/1370/17, № 486/2/18), порушила норми суддівської етики під час розгляду кримінальних проваджень (справи №№ 486/1444/17, 486/29/18, 486/51/18, 486/138/18), дозволяючи некоректні висловлювання на адресу державного обвинувача, та втрутилась у повноваження прокурора, зобов’язавши слідчого припинити досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ та долучивши матеріали вказаного провадження до матеріалів скарги підозрюваної на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання захисника у цьому кримінальному провадженні (справи № 486/688/16-к, № 486/687/16-к). На думку скаржника, такими діями суддя Волкова О.І. з особистих міркувань навмисно блокує роботу органу досудового розслідування, чим порушує конституційні права громадян, а також завдає шкоди державним інтересам щодо виконання завдань кримінального судочинства, що підриває авторитет правосуддя.

До Вищої ради правосуддя 21 вересня 2018 року (вх. № 985/0/13-18) надійшла скарга Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на дії судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. під час здійснення правосуддя.

У скарзі зазначено про: порушення суддею Волковою О.І. правил щодо відводу (самовідводу) у справах № 486/701/18, № 486/719/17; допущення істотного порушення норм КПК України з огляду на безпідставне та необґрунтоване повернення прокурору обвинувальних актів та затягування суддею розгляду кримінальних проваджень (справи № 486/1370/17, № 486/1387/17); а також про зобов’язання прокурорів у спосіб, не передбачений КПК України та нормами національного законодавства, забезпечити явку до суду обвинуваченої (справи № 486/849/18, № 486/868/18).

До Вищої ради правосуддя 4 серпня 2020 року (вх. № 6995/0/8-20) надійшла скарга в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. на дії судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. під час розгляду низки справ, а також стосовно поведінки судді Волкової О.І. під час зборів суддів 24 червня 2020 року. 2 вересня 2020 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 6995/1/8-20) надійшло доповнення до дисциплінарної скарги в.о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І., у якому зазначено про порушення суддею Волковою О.І. правил суддівської етики під час судового розгляду кримінального провадження.

У дисциплінарній скарзі скаржник вказав, що суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях (справи №№ 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19) порушила правила щодо відводу (самовідводу), оскільки задовольнила заявлені нею самовідводи у спосіб, не передбачений КПК України. На думку скаржника, постановляючи ухвали про задоволення своїх заяв про самовідвід, суддя Волкова О.І. фактично відмовилася призначити підготовчі судові засідання та здійснювати правосуддя в указаних кримінальних провадженнях. Скаржник також зазначив, що суддя Волкова О.І., отримавши відповідно до автоматизованого розподілу заяву іншого судді про самовідвід у справі № 486/803/19, не ухвалила процесуального рішення за результатами розгляду вказаної заяви, натомість безпідставно передала справу для здійснення автоматизованого розподілу. Крім того, як вказав скаржник, суддя Волкова О.І. допустила порушення правил суддівської етики та проявила неповагу до нього й судді Далматової Г.А. під час судових засідань 16 квітня та 4 травня 2020 року у справі № 486/2193/14-к, а також під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, що відбулися 24 червня 2020 року.

До Вищої ради правосуддя 27 жовтня 2020 року (вх. № 6995/2/8-20) надійшло доповнення до скарги голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. стосовно дій судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. під час розгляду справ № 486/1068/20, № 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020 та № 1-кс/486/210/2020), а також поведінки судді Волкової О.І. під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, що відбулися 11 лютого, 5 березня і 22 жовтня 2020 року, та в судовому засіданні 30 вересня 2020 року у справі № 486/2193/14-к.

У доповненні до скарги скаржник зазначив, що суддя Волкова О.І. під час розгляду вказаних справ порушила вимоги закону щодо порядку заявлення та розгляду відводів / самовідводів, а також допустила порушення правил суддівської етики.

До Вищої ради правосуддя 21 грудня 2020 року (вх. № 6995/5/8-20) надійшло доповнення до скарги голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. на поведінку судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І.

У доповненні до скарги голова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І. повідомив, що суддя Волкова О.І. протягом 2020 року не розглянула жодного кримінального провадження, оскільки «системно надумує підстави» самовідводу, в ухвалах викладає неіснуючі обставини та підстави, чим паплюжить статус професійного судді. На підтвердження вказаних відомостей скаржник долучив копії ухвал у справах №№ 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, а також копію листа адвоката Семенової С.М. від 9 грудня 2020 року, наданого у відповідь на його запит.

Стосовно повернення обвинувальних актів прокурору та затягування розгляду кримінальних проваджень

1. Справа № 486/684/16-к

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 14 вересня 2016 року судді Волковій О.І. розподілено кримінальне провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України (справа № 486/684/16-к).

З матеріалів справи № 486/684/16-к вбачається, що ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 16 вересня 2016 року призначено підготовче судове засідання на 21 вересня 2016 року.

21 вересня 2016 року в судове засідання з’явились потерпіла ОСОБА2 та прокурор Руденко О.В. Обвинувачений ОСОБА1 у судове засідання не з’явився у зв’язку із чим судове засідання відкладено до 29 вересня 2016 року.

У судове засідання, призначене на 29 вересня 2016 року, з’явились потерпіла ОСОБА2 та прокурор Свінтковська В.В. Обвинувачений ОСОБА1 у судове засідання не з’явився.

У зв’язку з неявкою обвинуваченого судове засідання відкладено до 11 жовтня 2016 року.

Судові засідання, призначені на 11 та 24 жовтня, а також 14 листопада 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та потерпілої.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для приведення у відповідність до вимог КПК України.

У зазначеній в ухвалі вказано, що, всупереч вимогам КПК України обвинувальний акт містить недостовірні відомості про персональні дані обвинуваченого ОСОБА1, який не з’являється в підготовче судове засідання та не зареєстрований у місті Южноукраїнську Миколаївської області. Окрім того, суд вважає, що зазначені в обвинувальному акті персональні дані потерпілої також є недостовірними з огляду на те, що вона протягом чотирьох судових засідань до суду не з’являється.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення прокурору обвинувального акта для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 22 лютого 2017 року ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року скасовано, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні направлено до того самого суду для розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції встановив, що обвинувальний акт містить анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА1 і потерпілої ОСОБА2.

До обвинувального акта додано розписку підозрюваного ОСОБА1 про отримання копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, що свідчить про вчинення слідчим відповідних процесуальних дій за участю обвинуваченого ОСОБА1 та підтверджує факт його проживання за вказаною адресою. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність реєстрації ОСОБА1 у місті Южноукраїнську Миколаївської області, на що суд посилається як на підставу недостовірності персональних даних обвинуваченого, не свідчить, що обвинувачений ОСОБА1 не може проживати за вказаною в обвинувальному акті адресою. Крім того, із журналу підготовчого судового засідання від 21 вересня 2016 року убачається, що потерпіла ОСОБА2 брала участь в засіданні, що підтверджує достовірність відомостей стосовно місця її проживання, зазначених в обвинувальному акті. З огляду на те, що обвинувальний акт містить визначені законом анкетні відомості і щодо обвинуваченого ОСОБА1, і щодо потерпілої ОСОБА2, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про формальний підхід суду першої інстанції до вирішення питань, пов’язаних з оцінкою обвинувального акта, оскільки в оскаржуваній ухвалі не наведено обставин, які дійсно перешкоджали б судовому розгляду цього кримінального провадження, та вказав, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України не ґрунтуються на вимогах закону.

2. Справа № 486/1107/16-к

10 жовтня 2016 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 серпня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 186, частиною другою статті 186 КК України, який автоматизованою системою документообігу суду був розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/1107/16-к).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 11 жовтня року призначено підготовче судове засідання на 17 жовтня 2016 року.

Судове засідання, призначене на 17 жовтня 2016 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника на 25 жовтня 2016 року.

25 жовтня 2016 року судове засідання відкладено за клопотанням обвинуваченого, 15 листопада 2016 року – у зв’язку з неявкою потерпілої, 25 листопада 2016 року – у зв’язку з неявкою потерпілих та захисника, 16 грудня 2016 року – у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 серпня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА3 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для приведення у відповідність до вимог КПК України.

Повертаючи вказаний обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт усупереч вимогам пункту 9.5.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 24 лютого 2016 року № 103, не засвідчено печаткою.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 8 лютого 2017 року апеляційну скаргу начальника Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Свінтковської В.В. задоволено. Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року скасовано, призначено новий розгляд справи в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам закону є безпідставними, оскільки чинним КПК України не передбачено засвідчення обвинувального акта печаткою. Під час апеляційного розгляду оскаржуваної ухвали про повернення обвинувального акта прокурору встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ стосовно ОСОБА3 відповідає вимогам статті 291 КПК України.

3. Справа № 486/227/17

27 лютого 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 24 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, який автоматизованою системою документообігу суду розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/227/17).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 1 березня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 6 березня 2017 року.

6 березня 2017 року судове засідання відкладено на 10 березня 2017 року у зв’язку з відсутністю в потерпілої документа, який посвідчує її особу.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 24 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА4 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для приведення у відповідність до вимог КПК України.

В ухвалі зазначено, що спрямований до суду органами досудового слідства обвинувальний акт затверджено прокурором, але належним чином не засвідчено печаткою прокуратури. Окрім того, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування будь-які процесуальні дії з потерпілим не проводились, відсутні також відомості про реалізацію обвинуваченим та потерпілим права на захист. Вказані обставини, на думку суду, свідчать про невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу начальника Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Кучерявого В.В. задоволено, ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року скасовано. Обвинувальний акт повернуто до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

Суд апеляційної інстанції вказав, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України з підстав незасвідчення печаткою прокуратури не ґрунтуються на вимогах закону. Крім того, посилання суду на недоліки додатка до обвинувального акта, а саме реєстру матеріалів досудового розслідування не можуть бути достатніми підставами для повернення обвинувального акта прокурору. Щодо відсутності відомостей про реалізацію обвинуваченим та потерпілим права на захист, а також про незалучення захисника під час досудового розслідування суд апеляційної інстанції вказав, що реєстр матеріалів досудового розслідування містить дані про вручення потерпілому ОСОБА5 та підозрюваному ОСОБА4 пам’яток про їхні права та обов’язки. Крім того, статтею 52 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких участь захисника є обов’язковою, проте в указаному кримінальному провадженні такі підстави відсутні.

4. Справа № 486/245/17

1 березня 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № _____ від 6 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 119 КК України, який автоматизованою системою документообігу суду був розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/245/17).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 2 березня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 6 березня 2017 року.

6 березня 2017 року судове засідання відкладено на 17 березня 2017 року у зв’язку з неявкою потерпілих та представника потерпілої.

17, 20, 22 та 27 березня 2017 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою слідчого.

10 квітня 2017 року в судовому засіданні оголошено перерву.

18 квітня 2017 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою захисників.

10 травня 2017 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою потерпілих та для виклику слідчого і прокурора, який затверджував клопотання.

29 травня 2017 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою потерпілої.

13 червня 2017 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 6 липня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 6 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА6 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для приведення у відповідність до вимог КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції зазначив, що в долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказано всіх процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування; не відображено всіх процесуальних рішень, видів заходів забезпечення кримінального провадження; із вказаного реєстру не вбачається, чи було залучено представника потерпілої та захисника під час досудового розслідування; реєстр не містить будь-яких відомостей про реалізацію обвинуваченим права на захист. Окрім того, в ухвалі суду першої інстанції вказано, що наведена в реєстрі матеріалів досудового розслідування інформація щодо повідомлення потерпілій та її захиснику про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів цього провадження спростовується фактами, установленими в підготовчому судовому засіданні. Суд також зазначив, що обвинувальний акт направлено органами досудового розслідування, затверджено прокурором, але належним чином не засвідчено печаткою прокуратури.

Установлені обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Руденка О.В. задоволено.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 6 липня 2017 року скасовано та призначено новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції.

В ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до вимог КПК України в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам частини другої статті 291 КПК України. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що зі змісту обвинувального акта не вбачається, чи залучався представник потерпілої та захисник під час досудового розслідування, а також чи повідомлено потерпілому про відкриття матеріалів кримінального провадження. Водночас наведене не можна вважати недоліком обвинувального акта згідно з положеннями частини другої статті 291 КПК України. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалене судом рішення про повернення прокурору обвинувального акта в порядку, передбаченому пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України, є безпідставним.

5. Справа № 486/364/17

23 березня 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 11 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185 КК України, який автоматизованою системою документообігу суду було розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/364/17).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 30 березня 2017 року, яке не відбулося у зв’язку із зайнятістю судді в іншій справі.

Судові засідання, призначені на 3, 6 та 12 квітня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА7. Згідно з повідомленнями про вручення судових відправлень, які містяться в матеріалах справи, судові повістки ОСОБА7 вручено не було та повернуто до суду з позначкою «не за запитом».

У судове засідання, призначене на 10 травня 2017 року, з’явився обвинувачений ОСОБА7, у зв’язку з неявкою потерпілого ОСОБА8 судове засідання відкладено на 19 травня 2017 року.

Судові засідання, призначені на 19 травня та 7 червня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою потерпілих та обвинуваченого.

З матеріалів справи вбачається, що 7 червня 2017 року суддя Волкова О.І. надіслала запит керівникові апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Віник А.В., у якому зазначила, що в підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив про те, що 2 червня 2017 року ОСОБА7 було засуджено вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. З огляду на це, суддя Волкова О.І. просила надати копію вказаного вироку.

8 червня 2017 року керівник апарату цього суду надіслав судді Волковій О.І. копію вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 червня 2017 року у справі № 486/1142/16-к, яким ОСОБА7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, та призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі. До набрання вироком законної сили ОСОБА7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Миколаївському слідчому ізоляторі. Строк покарання ОСОБА7 ухвалено рахувати з 2 червня 2017 року.

Судові засідання, призначені на 12 червня, 3 липня та 19 серпня 2017 року, відкладено у зв’язку з неявкою потерпілої та обвинуваченого.

2 жовтня 2017 року судове засідання не відбулось у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 11 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА7 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для встановлення дійсного місця перебування обвинуваченого ОСОБА7.

З ухвали вбачається, що суд установив, що підготовчі судові засідання у справі призначались до розгляду неодноразово та були відкладені у зв’язку з неявкою обвинуваченого, представника потерпілого. Прокурор у підготовчому судовому засіданні повідомила, що обвинуваченого ОСОБА7 за вироком суду засуджено до позбавлення волі, але жодного підтвердного документа суду не надала.

З огляду на те, що відсутність обвинуваченого ОСОБА7 під час підготовчого судового засідання унеможливлює вирішення судом питання щодо призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку, що зазначений обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задоволено.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року, якою прокуророві повернуто обвинувальний акт стосовно ОСОБА7, скасовано. Повернуто обвинувальний акт для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки містить анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА7. Як зазначив суд апеляційної інстанції, з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА7 з’являвся на виклики суду в підготовчі судові засідання, що підтверджує факт його проживання за вказаною в обвинувальному акті адресою.

Крім того, вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 червня 2017 року ОСОБА7 було засуджено в іншому кримінальному провадженні за частиною першою статті 185 КК України до одного року позбавлення волі. До набрання вироком законної сили ОСОБА7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Миколаївському слідчому ізоляторі, про що 7 червня 2017 року прокурор повідомив суддю Волкову О.В. під час чергового підготовчого судового засідання.

8 червня 2017 року судді Волковій О.І. за її запитом було надіслано вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 червня 2017 року стосовно ОСОБА7, який долучено до матеріалів провадження.

Отже, на день постановлення ухвали про повернення обвинувального акта суду було відомо місце перебування обвинуваченого ОСОБА7 і суд мав можливість викликати його в судове засідання. Проте всупереч цьому суд першої інстанції безпідставно зробив висновок, що вимоги пункту 2 частини другої статті 291 КПК України порушено.

6. Справа № 486/526/17

18 травня 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 26 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, який автоматизованою системою документообігу суду розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/526/17).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 24 травня 2017 року, яке було відкладено за клопотанням обвинуваченої.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 7 червня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 26 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА9 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для засвідченя печаткою прокуратури.

В ухвалі суд вказав, що обвинувальний акт не засвідчений печаткою прокуратури, а наданий як додаток до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не зазначені всі процесуальні дії, зокрема відомості про реалізацію обвинуваченою права на захист.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Свінтковської В.В. задоволено, ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 7 червня 2017 року скасовано. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні скеровано до того самого суду для розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час складання та підписання обвинувального акта прокурор дотримав вимоги частин першої та третьої статті 291 КПК України. Як вказав апеляційний суд, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України з підстав незасвідчення печаткою прокуратури не ґрунтуються на вимогах закону.

Апеляційний суд також зазначив, що суд першої інстанції не вказав, як саме відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей щодо залучення захисника під час досудового розслідування впливає на відповідність обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України і чому це унеможливлює призначення кримінального провадження до розгляду.

Крім того, як вказав апеляційний суд, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції вдався до обговорення питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог статті 314 КПК України.

7. Справа № 486/532/17

22 травня 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 11 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, який було розподілено автоматизованою системою документообігу суду судді Волковій О.І. (справа № 486/532/17).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 24 травня 2017 року, яке було відкладено у зв’язку з неявкою представника потерпілого.

29 травня 2017 року судове засідання відкладено за клопотанням обвинуваченого.

30 червня 2017 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою представника потерпілого та захисника обвинуваченого.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 11 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА10 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області.

Як вбачається з ухвали, суд установив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить печатки Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області. Суд вказав, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, та не відображені всі процесуальні рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2017 року апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Руденка О.В. задоволено. Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року скасовано із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Водночас апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки статтею 291 КПК України такої вимоги до обвинувального акта, як засвідчення його печаткою, не висувається, а під час ухвалення рішення суд повинен керуватися вимогами чинного КПК України. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складений старшим слідчим СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області Лисицею І.М. та затверджений процесуальним керівником – прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденко О.В. Отже, під час складання та підписання обвинувального акта прокурор дотримав вимоги частин першої та третьої статті 291 КПК України. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору.

Крім того, апеляційний суд вказав, що нормами КПК України не передбачено повернення обвинувального акта через недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування.

8. Справа № 486/533/17

22 травня2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 9 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, який був розподілений автоматизованою системою документообігу суду судді Волковій О.І. (справа № 486/533/17).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 24 травня 2017 року. Судові засідання, призначені на 24 та 29 травня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 червня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 9 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА11 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для приведення його у відповідність до вимог КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокуророві, суд керувався тим, що зазначений акт не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить печатки Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області. Також у реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено всіх процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, та не відображено всіх процесуальних рішень. Крім того, суд зазначив, що в підготовчому судовому засіданні обвинувачений не надав паспорт громадянина України, та повідомив, що у нього відсутній будь-який інший документ, який би посвідчував його особу, що свідчить про неможливість встановлення особи обвинуваченого, оскільки він втратив паспорт.

Сукупність вказаних недоліків, на думку суду, свідчить про невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 31 липня 2017 року ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 червня 2017 року скасовано, повернуто обвинувальний акт до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору, а висновки суду про порушення органами досудового розслідування вимог статті 291 КПК України є необґрунтованими. Апеляційний суд вказав, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України з підстави незасвідчення печаткою прокуратури не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки статтею 291 КПК України такої вимоги до складення обвинувального акта не передбачено, а під час прийняття рішення суд повинен керуватися вимогами чинного КПК України. Крім того, апеляційний суд зазначив, що нормами КПК України не передбачено можливості повернення обвинувального акта через недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування. Апеляційний суд також вказав на передчасність тверджень суду першої інстанції про неможливість установити особу обвинуваченого, оскільки, незважаючи на те, що обвинувачений втратив паспорт, суд залишив поза увагою наявність у матеріалах кримінального провадження завіреної підрозділом Державної міграційної служби України копії заяви ОСОБА11 про видачу паспорта громадянина України (форма № 1), у якій є його фото та анкетні дані, що свідчить про підтвердження особи ОСОБА11. Крім того, у підготовчому судовому засіданні у потерпілої ОСОБА12, яка є матір’ю обвинуваченого, достовірно з’ясовано особу ОСОБА11.

9. Справа № 486/1387/17

21 листопада 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 9 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, який був розподілений автоматизованою системою документообігу судді Волковій О.І. (справа № 486/1387/17).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 листопада 2017 року призначено підготовче судове засідання у справі на 23 листопада 2017 року. Судові засідання, призначені на 23 та 30 листопада, 11 грудня 2017 року, 12 та 26 січня, 21 лютого, 19 березня, 5 квітня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, надіслані за адресою місця проживання обвинуваченого ОСОБА13 та адресою місця проживання потерпілої ОСОБА14, зазначеною в обвинувальному акті, повертались за закінченням установленого строку зберігання.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 квітня 2018 року в задоволенні клопотання прокурора про привід обвинуваченого ОСОБА13 відмовлено. Підготовче судове засідання відкладено до 11 липня 2018 року. В ухвалі зазначено, що суд неодноразово вживав заходів щодо виклику обвинуваченого через КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання». Крім викликів через КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання», суд також надсилав виклики учасникам процесу рекомендованими повідомленнями, які повернулися до суду.

У підготовче судове засідання 25 квітня 2018 року обвинувачений та потерпіла не з’явилися. Надіслані судом повістки про виклик до суду повернулися до суду з позначкою «не за запитом». Прокурор заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА13 приводу у зв’язку з його неявкою до суду, оскільки, на її думку, обвинувачений добре обізнаний про розгляд його справи судом. Водночас, оскільки судова повістка про виклик обвинуваченого в судове засідання повернулася до суду, що підтверджує факт неповідомлення його про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приводу до обвинуваченого.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 липня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 9 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.

В ухвалі вказано, що підготовче судове засідання призначалося до розгляду 10 разів, з яких 9 разів судове засідання не відбулось через неявку обвинуваченого. З моменту скерування обвинувального акта до суду сплинуло понад сім місяців, а органи досудового слідства та прокурори не надають інформації, за допомогою якої суд зміг би забезпечити явку в судове засідання обвинуваченого.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2018 року апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задоволено.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 липня 2018 року скасовано. Повернуто обвинувальний акт для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

В ухвалі апеляційний суд зазначив, що з тексту обвинувального акта стосовно ОСОБА13 вбачається, що в ньому викладено всі необхідні відомості, визначені у КПК України, зокрема анкетні відомості обвинуваченого. Неявка обвинуваченого в підготовче судове засідання з огляду на положення КПК України, не є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Враховуючи наведене, є слушними доводи апелянта про формальний підхід з боку суду першої інстанції до вирішення питань, пов’язаних з поверненням прокурору обвинувального акта. Отже, висновки суду першої інстанції про доцільність повернення обвинувального акта прокурору не ґрунтуються на вимогах закону.

10. Справа № 486/1370/17

15 листопада 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 27 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, який був розподілений автоматизованою системою документообігу судді Волковій О.І. (справа № 486/1370/17).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 20 листопада 2017 року призначено підготовче судове засідання у справі на 23 листопада 2017 року.

У судове засідання, призначене на 23 листопада 2017 року, обвинувачений та потерпіла не з’явились, у зв’язку із чим судове засідання відкладено на 1 грудня 2017 року.

1 грудня 2017 року до суду надійшла заява прокурора Руденка О.В., у якій він повідомив, що ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2017 року обвинуваченому ОСОБА15 в іншому кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2018 року, у зв’язку із чим прокурор просив здійснити виклик обвинуваченого ОСОБА15 з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор». Копію ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2017 року у справі № 467/746/17 прокурор долучив до заяви.

У підготовчому судовому засіданні 1 грудня 2017 року прокурор заявив клопотання щодо доставлення обвинуваченого з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Суддя Волкова О.І. відклала судове засідання до 15:40 1 грудня 2017 року для подання прокурором до суду належним чином завіреної копії ухвали суду щодо обрання ОСОБА15 запобіжного заходу.

Судове засідання, призначене на 15:40 1 грудня 2017 року, не відбулось у зв’язку з розглядом слідчим суддею Волковою О.І. клопотання про обрання запобіжного заходу в іншій справі.

Судове засідання, призначене на 15 січня 2018 року, відкладено до 16 січня 2018 року у зв’язку з неявкою обвинуваченого та потерпілої.

16 січня 2018 року прокурор Руденко О.В. подав до суду клопотання, у якому повідомив, що ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2018 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА15, у зв’язку із чим просив скерувати лист до Арбузинського районного суду Миколаївської області для отримання дозволу на етапування ОСОБА15 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. Копію вказаної ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2018 року прокурор долучив до клопотання.

16 січня 2018 року судове засідання не відбулось у зв’язку із зайнятістю судді в інших справах.

У судовому засіданні 17 січня 2018 року прокурор Руденко О.В. просив задовольнити вказане вище клопотання та отримати дозвіл у судді Арбузинського районного суду Миколаївської області на етапування засудженого ОСОБА15 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2018 року клопотання прокурора задоволено частково, підготовче судове засідання відкладено на 5 лютого 2018 року, постановлено етапувати обвинуваченого ОСОБА15, який перебуває в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для участі в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 5 лютого 2018 року.

2 лютого 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов лист заступника начальника Южноукраїнського відділення поліції Первомайського ВП ГУ НП у Миколаївській області Кравцова В.С. від 2 лютого 2018 року № 839/71-2018, у якому повідомлено про неможливість здійснити доставлення до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 5 лютого 2018 року ОСОБА15, оскільки останній рахується за Арбузинським районним судом Миколаївської області та може бути виданий конвойному підрозділу Южноукраїнського відділення поліції лише з дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області.

З огляду на викладене в листі висловлено прохання вирішити питання щодо отримання дозволу з Арбузинського районного суду Миколаївської області на етапування ОСОБА15 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Судові засідання, призначені на 5 та 15 лютого 2018 року, було відкладено у зв’язку з недоставленням ОСОБА15 до суду.

Водночас суд надсилав листи до Южноукраїнського відділення поліції Первомайського ВП ГУ НП у Миколаївській області та Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» щодо невиконання ухвали суду від 17 січня 2018 року про етапування обвинуваченого.

20 березня 2018 року до суду надійшов лист Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 15 березня 2018 року № 20/1.5-599/453, у якому зазначено, що оскільки ОСОБА15 перебуває під вартою на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області, відповідно до пункту 9.2 розділу IX Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 червня 2012 року № 847/5, для видачі до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області обвинуваченого ОСОБА15, крім вимоги та ухвали суду від 17 січня 2018 року, необхідно надати дозвіл Арбузинського районного суду Миколаївської області, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА15.

У наступні підготовчі судові засідання, 29 березня та 23 квітня 2018 року, обвинувачений ОСОБА15 також не був доставлений до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області через відсутність письмового дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 5 липня 2018 року. Цією самою ухвалою зобов’язано старшого групи прокурорів Руденка О.В. забезпечити явку в підготовче судове засідання учасників процесу: обвинуваченого та потерпілої, які повинні мати документ, що посвідчує особу, на випадок перебування обвинуваченого ОСОБА15 у місцях позбавлення волі поінформувати суд про його фактичне місце перебування для вирішення в подальшому питання в підготовчому судовому засіданні про його етапування до суду. Суд зобов’язав Генерального прокурора провести службове розслідування щодо невиконання ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2018 року про етапування обвинуваченого ОСОБА1 та поінформувати суд про результати такого розслідування до 23 червня 2018 року.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, т. в. о. начальника Южноукраїнського відділення поліції Первомайського ВП ГУ НП у Миколаївській області Даниленко В.О. листом від 28 березня 2018 року № 2447/71/2018 повідомив суддю Волкову О.І. про неможливість доставити ОСОБА15 у судове засідання, призначене на 29 березня 2018 року у зв’язку з відсутністю дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Аналогічні листи щодо неможливості етапування ОСОБА15 у зв’язку з відсутністю дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області від Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та Южноукраїнського відділення поліції Первомайського ВП ГУ НП у Миколаївській області надходили до суду 3 квітня, 20 квітня та 5 липня 2018 року.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 липня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 27 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА15 повернуто керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області для усунення недоліків.

В ухвалі зазначено, що орган досудового розслідування не вжив заходів щодо етапування обвинуваченого ОСОБА15 в судове засідання. Окрім того, суд позбавлений можливості призначити до розгляду кримінальне провадження, оскільки в обвинувальному акті зазначено адресу потерпілої, за якою вона не одержує рекомендованих листів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.

В ухвалі також вказано, що суд критично ставиться до правової позиції, яку висловила прокурор Свінтковська В.В. у судовому засіданні 5 липня 2018 року, щодо необхідності отримання дозволу на етапування ОСОБА15, оскільки ця позиція не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, а є суб’єктивною думкою прокурора.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задоволено.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 липня 2018 року скасовано. Обвинувальний акт повернуто для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

У вказаній ухвалі апеляційний суд зазначив, що в тексті обвинувального акта викладено фактичні обставини злочину, які прокурор вважав встановленими, викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а саме зазначено кваліфікацію дій за частиною другою статті 185 КК України та викладено формулювання обвинувачення. Наведені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА15 фактичні відомості у сукупності дають повне уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, зокрема й ті, на які посилається суд першої інстанції, що, своєю чергою, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Окрім того, обвинувальний акт відповідає й іншим вимогам частини другої статті 291 КПК України. З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції вдався до обговорення питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог статті 314 КПК України. Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції вказав, що в обвинувальному акті зазначено адресу потерпілої, за якою вона не одержує рекомендованих листів, а також що органами досудового розслідування не вжито заходів щодо доставлення ОСОБА15 в судове засідання. Однак судом першої інстанції нечітко та незрозуміло сформульовано, як це впливає на відповідність обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України і чому, як зазначено в рішенні, це унеможливлює призначення кримінального провадження до розгляду. Отже, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України не ґрунтуються на вимогах закону.

11. Справа № 486/2/18

2 січня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 24 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, який був розподілений автоматизованою системою документообігу судді Волковій О.І. (справа № 486/2/18).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 4 січня 2018 року призначено підготовче судове засідання на 5 січня 2018 року.

У судове засідання, призначене на 5 січня 2018 року, потерпілий не з’явився, у зв’язку із чим розгляд справи відкладено на 26 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 26 січня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 22 лютого 2018 року та визначено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області призначити захисника (адвоката) ОСОБА16 для здійснення його захисту у кримінальному провадженні.

Судове засідання, призначене на 22 лютого 2018 року, за клопотанням захисника ОСОБА16, адвоката Коробкової О.О., відкладено на 22 березня 2018 року.

Судове засідання, призначене на 22 березня та 16 квітня 2018 року відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого, водночас суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА16 незважаючи на повідомлення його про судові засідання (матеріали справи містять розписку ОСОБА16, про повідомлення його про судове засідання, призначене на 22 березня 2018 року, та рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки в судове засідання на 16 квітня 2018 року, яку 27 березня 2018 року отримала матір ОСОБА16).

У судовому засіданні 20 квітня 2018 року прокурор повідомила суд про перебування обвинуваченого ОСОБА16 під вартою на підставі ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року у справі № 473/958/18, якою ОСОБА16 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» до 23 травня 2018 року включно, та надала суду копію цієї ухвали.

Судове засідання відкладено на 26 квітня 2018 року у зв’язку з неявкою обвинуваченого та потерпілого. Водночас суд зобов’язав прокурора надати докази перебування обвинуваченого під вартою.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання старшої групи прокурорів Свінтковської В.В. про етапування обвинуваченого ОСОБА16 з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № ____ від 24 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА16 відкладено на 20 липня 2018 року.

Зобов’язано старшу групи прокурорів Свінтковську В.В. надати до суду інформацію про фактичне місце перебування обвинуваченого ОСОБА16 до 1 липня 2018 року та забезпечити явку в підготовче судове засідання учасників процесу: обвинуваченого та потерпілого, які повинні мати документи, що посвідчують їхні особи.

Водночас, в ухвалі зазначено, що підготовче судове засідання призначалося до розгляду сім разів, із них двічі відкладалося через неявку потерпілого, чотири рази – через неявку обвинуваченого. У судовому засіданні 20 квітня 2018 року прокурор повідомила, що обвинувачений перебуває в слідчому ізоляторі на підставі ухвали слідчого судді Вознесенського міжрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року, але вказана ухвала не містить відомостей про те, що ухвала слідчого судді набрала законної сили. Отже, прокурор не надала доказів про фактичне місце перебування обвинуваченого.

6 липня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов лист прокурора Свінтковської В.В. на виконання ухвали цього суду від 26 квітня 2018 року, у якому повідомлено про те, що вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 травня 2018 року ОСОБА16 засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі (справа № 473/1020/18). Запобіжний захід засудженому ОСОБА16 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.

Зазначену справу 11 червня 2018 року надіслано до Апеляційного суду Миколаївської області у зв’язку з оскарженням вказаного вироку. До набрання вироком законної сили засуджений ОСОБА16 утримується в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 липня 2018 року у зв’язку з неявкою в судове засідання захисника та невиконанням ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 13 вересня 2018 року.

Цією ухвалою зобов’язано також старшу групи прокурорів Свінтковську В.В. надати повну відповідь на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року та належний доказ фактичного місця перебування обвинуваченого.

Як зазначено в ухвалі, суд не погоджується із правовою позицією прокурора щодо доставлення обвинуваченого з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» у зв’язку з тим, що вказана інформація є застарілою, базується на відповіді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 червня 2018 року, а не Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», а прокурором не надано повної чіткої відповіді щодо місця перебування обвинуваченого ОСОБА16.

Судове засідання, призначене на 13 вересня 2018 року, не відбулось у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Волкової О.І. (з 12 по 28 вересня 2018 року).

Згідно з розпорядженням керівника апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, виданого відповідно до наказу голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. від 8 жовтня 2018 року № 66-од у зв’язку з відстороненням судді Волкової О.І. з 1 жовтня 2018 року на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18, справу № 486/849/18 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Пояснюючи свої дії, суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І. вказала, що правову позицію стосовно повернення обвинувальних актів виклала в судових рішеннях, її дії обумовлені невиконанням прокурорами та органами досудового розслідування вимог КПК України.

Суддя Волкова О.І. вважає, що скерування прокурорами до суду обвинувальних актів за підписом прокурора, які не скріплені печаткою прокуратури, ускладнює роботу суду та негативно на неї впливає.

Крім того, суддя Волкова О.І. зазначила, що органи досудового розслідування скеровують до суду обвинувальні акти стосовно обвинувачених, ідентифікувати яких суд не може, оскільки в них відсутні документи, які посвідчують їхні особи та які передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а також приховують інформацію стосовно обвинувачених, щодо яких розглядаються інші кримінальні провадження. Водночас, суддя Волкова О.І. не ухвалювала рішень стосовно осіб, особи яких не встановлені належними документами.

Суддя Волкова О.І. вказує, що прокурор повинен скерувати до суду інформацію, за допомогою якої суд може забезпечити явку обвинуваченого до суду.

Суддя Волкова О.І. також вважає, що аргументи прокурора стосовно неетапування обвинувачених та її відмови отримати дозвіл у іншого судді на етапування обвинуваченого, який, на думку прокурора, рахується за іншим судом, не ґрунтуються на вимогах національного та міжнародного законодавства, КПК України не містить норм, які зобов’язували б суддю звертатись до іншого судді щодо надання дозволу на етапування особи.

Суддя Волкова О.І. вказала, що вважає дисциплінарні скарги прокуратури тиском на неї у зв’язку з її незалежною позицією.

Суддя також зазначила, що скасування постановлених нею ухвал, на які посилається прокурор у дисциплінарній скарзі, та незгода суду апеляційної інстанції з її правовою позицією не можуть бути підставою для притягнення її як судді до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Волкова О.І. вказала, що в багатьох справах, на які посилаються заявники в дисциплінарних скаргах, сплив строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи правову кваліфікацію діям судді Волкової О.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що надані суддею пояснення не спростовують допущених нею порушень під час розгляду справ №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17.

Оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, необхідно виходити із такого.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність; розумність строків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Статтями 22, 26 КПК України передбачено, що суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Належне здійснення правосуддя є обов’язком кожного судді, суддя не має права безпідставно ухилятися від розгляду судових справ, які перебувають у його провадженні. Обов’язок судді сумлінно виконувати покладені на нього обов’язки, регламентований відповідними процесуальними законами, передбачає, зокрема, дотримання ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовлення судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпечення можливості реалізації учасниками своїх процесуальних прав, в тому числі на участь у судових засіданнях та доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Також згідно з положеннями статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Стаття 291 КПК України встановлює вимоги до обвинувального акта та додатків до нього, які є невід’ємною частиною та повинні бути надіслані до суду.

Зокрема, положеннями статті 291 КПК України (у редакції, чинній на день постановлення суддею Волковою О.І. зазначених вище ухвал) було передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7¹) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297¹ цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Порядок проведення підготовчого судового засідання та перелік рішень, які суд має право ухвалити в підготовчому судовому засіданні, наведені у статті 314 КПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 314 КПК України (в редакції, чинній на день постановлення суддею Волковою О.І. зазначених вище ухвал) після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342 – 345 цього Кодексу, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Пункт 3 частини третьої статті 314 КПК України передбачає, що в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Отже, завданням підготовчого провадження є перевірка наявності підстав для призначення судового розгляду, а за певних умов – ухвалення судового рішення по суті провадження.

Зі змісту положень статті 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Таким чином, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Водночас, як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, суддя Волкова О.І. повернула обвинувальні акти у справах №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17 за відсутності визначених законом підстав.

Вказані обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, який скасував ухвали, постановлені під головуванням судді Волкової О.І.

Так, обвинувальні акти у справах №№ 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17 були повернуті прокурору у зв’язку із незасвідченням їх печаткою прокуратури та невідповідністю доданого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону, з огляду на незазначення у ньому всіх процесуальних дій та рішень.

Кримінальним процесуальним законом передбачено, що після закінчення досудового розслідування до суду передається обвинувальний акт, до якого додається реєстр матеріалів досудового розслідування, та інші, передбачені статтею 291 КПК України, документи.

Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає в тому, що ним формалізується правова позиція обвинувачення, ініціюється судовий розгляд і тим самим відкривається доступ особи до правосуддя.

Статтею 291 КПК України, якою встановлено вимоги до обвинувального акта, не передбачено засвідчення його печаткою.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону не може бути підставою для повернення обвинувального акта.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені частиною четвертою статті 291 КПК України, не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.

Таким чином, єдиною законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акта вимогам саме статті 291 КПК України.

Закон не висуває інших вимог до обвинувального акта, крім тих, які зазначено у статті 291 КПК України.

У той же час ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року у справі № 486/1107/16-к, якою повернуто обвинувальний акт у зв’язку із незасвідченням його печаткою прокуратури, було скасовано Апеляційним судом Миколаївської області 8 лютого 2017 року та звернуто увагу суду першої інстанції на відсутність у КПК України таких підстав для повернення обвинувального акта.

Незважаючи на вказані апеляційним судом обставини, суддя Волкова О.І. у справах № 486/227/17 (ухвала від 10 березня 2017 року), № 486/526/17 (ухвала від 7 червня 2017 року), № 486/245/17 (ухвала від 6 липня 2017 року), № 486/532/17 (ухвала від 12 липня 2017 року) повернула обвинувальні акти прокурору у зв’язку з незасвідченням їх печаткою прокуратури. За вказаних обставин допущені суддею порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а свідчать про неналежне ставлення до службових обов’язків.

У справах № 486/364/17, № 486/1370/17 суддею Волковою О.І. було повернуто обвинувальні акти прокурору у зв’язку з невстановленням місця перебування обвинуваченого (ухвала від 25 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА7), а також неможливістю доставлення обвинуваченого до суду та неотримання потерпілою рекомендованих листів суду, надісланих за вказаною в обвинувальному акті адресою (ухвала від 5 липня 2018 року стосовно ОСОБА15).

Слід зазначити, що згідно з частиною другою статті 134, частиною першою статті 314 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.

Згідно зі статтею 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

Статтею 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Частиною першою статті 323 КПК України визначено, що якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Відповідно до статті 325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Отже, виклик до суду учасників судового провадження та вжиття заходів до забезпечення прибуття їх до суду КПК України покладає на суд, який здійснює відповідне судове провадження.

Водночас КПК України надає суду процесуальні інструменти реалізації заходів щодо забезпечення прибуття учасників судового провадження у судове засідання.

Як убачається з матеріалів справи № 486/364/17, судді Волковій О.І. було достовірно відомо місце перебування обвинуваченого ОСОБА7, оскільки за її запитом 8 червня 2017 року їй був надісланий вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 червня 2017 року у справі № 486/1142/16-к, яким ОСОБА7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, та призначено йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі. До набрання вироком законної сили обрано ОСОБА7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Миколаївському слідчому ізоляторі. Строк покарання ОСОБА7 ухвалено рахувати з 2 червня 2017 року.

З матеріалів справи № 486/1370/17 вбачається, що судді Волковій О.І. з 1 грудня 2017 року було відомо про перебування обвинуваченого ОСОБА15 в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» відповідно до ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод справи про цивільні права та обов’язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку.

Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно позначитися на правах, які підлягають захисту.

Закріпивши в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» вказану норму, держава взяла на себе зобов’язання перед особою щодо забезпечення ефективного судочинства в розумні строки. Ці обов’язки покладено саме на суд.

Отже, суддя Волкова О.І. мала можливість викликати обвинувачених ОСОБА7 та ОСОБА15 в судове засідання та повинна була вжити заходів для забезпечення прибуття їх до суду.

Неодноразові неявки обвинуваченого в підготовче судове засідання та неможливість виконання ухвал суду про привід обвинуваченого не є законодавчо визначеними підставами, передбаченими в статтях 291, 314 КПК України для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта.

Натомість, за відсутності встановлених законом підстав, суддя Волкова О.І. повернула прокурору обвинувальні акти у справах № 486/364/17, № 486/1370/17, не зазначивши при цьому яким вимогам статті 291 КПК України вони не відповідають і чому це унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, повертаючи прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА11 у справі № 486/533/17 (ухвала від 30 червня 2017 року), суддя Волкова О.І. вказала про невідповідність його вимогам чинного законодавства у зв’язку з відсутністю печатки прокуратури, незазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування всіх процесуальних дій та процесуальних рішень.

Крім того, суддя Волкова О.І. зазначила, що у підготовчому судовому засіданні обвинувачений не надав паспорт громадянина України та повідомив, що у нього відсутній будь-який інший документ, який би посвідчував його особу, що свідчить про неможливість установлення особи обвинуваченого, оскільки він втратив паспорт.

Водночас, як зазначалося, у КПК України не передбачено засвідчення обвинувального акта печаткою, а невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону не може бути підставою для повернення обвинувального акта.

Скасовуючи вказану ухвалу, апеляційний суд зазначив, що суд залишив поза увагою наявність у матеріалах кримінального провадження завіреної підрозділом Державної міграційної служби України копії заяви ОСОБА11 про видачу паспорта громадянина України (форма №1), у якій є його фото та анкетні дані, що свідчить про підтвердження особи ОСОБА11. Крім того, у підготовчому судовому засіданні в потерпілої ОСОБА12, яка є матір’ю обвинуваченого, достовірно з’ясовано особу ОСОБА11.

Повертаючи прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА1 у справі № 486/684/16-к (ухвала від 27 грудня 2016 року), суддя Волкова О.І. послалась на зазначення в обвинувальному акті недостовірних відомостей щодо персональних даних обвинуваченого, який не зареєстрований у місті Южноукраїнську Миколаївської області, та потерпілої, оскільки вони не з’являлися в судові засідання.

У той же час, як убачається з матеріалів справи № 486/684/16-к, потерпіла ОСОБА2 брала участь у судових засіданнях 21 та 29 вересня 2016 року, що підтверджує достовірність відомостей щодо місця її проживання, зазначених в обвинувальному акті.

Як установив апеляційний суд, скасовуючи ухвалу від 27 грудня 2016 року, вказаний обвинувальний акт містить визначені законом анкетні відомості і обвинуваченого ОСОБА1, і потерпілої ОСОБА2.

До обвинувального акта додано розписку підозрюваного ОСОБА1 про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, що свідчить про вчинення слідчим відповідних процесуальних дій за участю обвинуваченого ОСОБА1 та підтверджує факт його проживання за вказаною адресою, а відсутність реєстрації ОСОБА1 у місті Южноукраїнську Миколаївської області, на що суд посилається як на підставу недостовірності персональних даних обвинуваченого, не свідчить, що обвинувачений ОСОБА1 не може проживати за вказаною в обвинувальному акті адресою.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА13 у справі № 486/1387/17 (ухвала від 11 липня 2018 року) суддя Волкова О.І. повернула прокурору у зв’язку з неявкою обвинуваченого в судові засідання.

Скасовуючи ухвалу про повернення обвинувального акта, апеляційний суд зазначив, що з тексту обвинувального акта стосовно ОСОБА13 вбачається, що в ньому викладені всі необхідно відомості, визначені КПК України, зокрема анкетні відомості обвинуваченого.

Неявка обвинуваченого в підготовче судове засідання, з огляду на положення КПК України, не є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Пунктом 3 частини першої статті 3 КПК України визначено, що державне обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Оскільки відповідно до статті 314 КПК України рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має право прийняти лише у разі, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, повернувши обвинувальні акти у вказаних справах за відсутності встановлених законом підстав суддя Волкова О.І. вийшла за межі повноважень, наданих судді під час підготовчого судового засідання КПК України, та допустила істотне порушення вимог статті 314 КПК України.

Такі дії судді Волкової О.І. унеможливили здійснення прокурором повноважень щодо підтримання державного обвинувачення в суді та реалізацію ним як стороною обвинувачення наданих КПК України процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків у зазначених кримінальних провадженнях.

Як зазначалося вище, усі ухвали про повернення обвинувальних актів, постановлені суддею Волковою О.І. у справах №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17 були скасовані судом апеляційної інстанції як такі, що постановлені з порушенням вимог КПК України. Переглядаючи постановлені суддею ухвали у вказаних справах, апеляційний суд встановив, що ухвали суду про повернення обвинувальних актів не можуть вважатись законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Як зазначено у пункті 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність ефективність та обов`язки, тлумачення закону, яке здійснюють судді для вирішення справи, не повинне бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, у тому числі оцінка наслідків його дій, не може ставитися у залежність від того, чи було оскаржено ухвалене ним рішення, а також результатів перегляду такого рішення судами вищих інстанцій, оскільки саме собою залишення без змін судового рішення або його скасування не є доказом належного або неналежного виконання суддею своїх професійних обов`язків у контексті вирішення питання про дисциплінарну відповідальність, хоч це й може бути враховано дисциплінарним органом.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, необхідним є встановлення наявності чи відсутності обставин, які б свідчили, що відповідні рішення суддею ухвалені внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

З огляду на встановлені під час дисциплінарного провадження обставини системності дій судді, яка повертала обвинувальні акти прокурору за відсутності встановлених законом підстав, та, незважаючи на скасування апеляційним судом постановленої нею ухвали, продовжила повертати обвинувальні акти з таких самих підстав, вказані дії суддя Волкова О.І. вчиняла свідомо, з метою ухилення від розгляду зазначених кримінальних проваджень.

При перегляді постановлених суддею Волковою О.І. ухвал у вищезазначених справах про повернення обвинувального акту в апеляційному порядку, апеляційним судом не встановленні суттєві порушення вимог статті 291 КПК України, які б перешкоджали призначенню провадження до судового розгляду. Апеляційним судом визначено, що висновки суду першої інстанції про доцільність повернення обвинувального акту прокурору не ґрунтуються на вимогах закону, а ухвали суду про повернення обвинувальних актів не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, в діях судді Волкової О.І. під час розгляду справ №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Крім того, згідно зі статтею 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Статтями 314-317 КПК України визначено порядок проведення та межі дій суду під час проведення підготовчого судового засідання, під час якого дії судді мають бути спрямовані на найскоріший розгляд справи та призначення судового засідання.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, у справі № 486/1370/17 судді Волковій О.І. з 1 грудня 2017 року було відомо про перебування обвинуваченого ОСОБА15 в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2018 року обвинуваченого ОСОБА15 постановлено етапувати до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для участі в підготовчому судовому засіданні. Однак з огляду на відсутність письмового дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області (за яким рахується ОСОБА15) обвинувачений не був етапований у підготовче судове засідання 5 лютого 2018 року, 15 лютого, 2 березня, 29 березня, 23 квітня та 5 липня 2018 року.

Отже, кримінальне провадження стосовно ОСОБА15 суд не розглядав сім місяців у зв’язку із неможливістю доставлення обвинуваченого ОСОБА15 через відсутність дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області на етапування останнього до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Водночас Южноукраїнське відділення поліції Первомайського ВП ГУ НП у Миколаївській області та Державна установа «Миколаївський слідчий ізолятор» неодноразово повідомляли суддю Волкову О.І. про неможливість етапування ОСОБА15 у зв’язку з відсутністю дозволу Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Дійсно, КПК України не врегульовано порядок конвоювання осіб з місць попереднього ув’язнення до суду.

У той же час, статтею 7 Закону України «Про попереднє ув’язнення» передбачено, що режим у місцях попереднього ув’язнення, тобто порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув’язнення, встановлюється цим Законом та іншими нормативними актами.

Відповідно до абзацу другого пункту 29 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, у разі конвоювання до суду обвинуваченого (підсудного), засудженого, відносно якого є інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого (підсудного), засудженого під вартою, начальникові варти уповноваженою службовою особою установи попереднього ув'язнення на ім’я головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) видається спеціальний лист з інформацією про наявність даного судового рішення, який начальник варти передає головуючому в судовому засіданні (судді-доповідачу) під час доповіді про доставлення обвинувачених (підсудних) до суду.

Згідно з пунктом 9.2 Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 червня 2012 року № 847/5, підставою для видачі особи, яка тримається під вартою, конвою є письмова вимога суду або органу досудового розслідування, за яким рахується ця особа.

Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, судді Волковій О.І. були відомі вимоги вказаної Інструкції щодо умов конвоювання осіб, взятих під варту. В листі Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 15 березня 2018 року № 20/1.5-599/453, який надійшов до суду 20 березня 2018 року, зазначено, що оскільки ОСОБА15 перебуває під вартою на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області, відповідно до пункту 9.2 розділу IX Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 червня 2012 року № 847/5, для видачі до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області обвинуваченого ОСОБА15, крім вимоги та ухвали суду від 17 січня 2018 року, необхідно надати дозвіл Арбузинського районного суду Миколаївської області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА15.

Водночас суддя Волкова О.І., всупереч вимогам статей 21, 28, 323 КПК України, згідно з якими саме на суд покладено обов’язок забезпечення розумного строку розгляду кримінального провадження, не вжила заходів щодо забезпечення прибуття до суду обвинуваченого ОСОБА15.

Стосовно дій судді Волкової О.І. під час розгляду справи № 486/2/18 встановлено, що вказана справа перебувала в провадженні судді Волкової О.І. з 2 січня до 1 жовтня 2018 року. Судові засідання, призначені на 22 березня та 16 квітня 2018 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого, у той же час суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА16 незважаючи на повідомлення його про судові засідання (матеріали справи містять розписку ОСОБА16 про повідомлення його про судове засідання, призначене на 22 березня 2018 року, та рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки у судове засідання на 16 квітня 2018 року, яку 27 березня 2018 року отримала матір ОСОБА16).

У той же час судді Волковій О.І. з 20 квітня 2018 року було відомо фактичне місце перебування обвинуваченого ОСОБА16, якому слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області 28 березня 2018 року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та який утримувався в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Водночас суддя Волкова О.І. не вжила заходів для забезпечення прибуття до суду обвинуваченого ОСОБА16 у судове засідання, призначене на 26 квітня 2018 року, натомість зобов’язала прокурора надати докази перебування обвинуваченого під вартою, незважаючи на те, що у судовому засіданні 20 квітня 2018 року прокурор надала суду копію вказаної ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, яка відповідно до статті 205 КПК України підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Крім того, ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання старшої групи прокурорів Свінтковської В.В. про етапування обвинуваченого ОСОБА16 з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № ____ від 24 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА16 відкладено на 20 липня 2018 року. Зобов’язано старшу групи прокурорів Свінтковську В.В. надати до суду інформацію про фактичне місце перебування обвинуваченого ОСОБА16 до 1 липня 2018 року та забезпечити явку в підготовче судове засідання учасників процесу обвинуваченого та потерпілого, які повинні мати документи, що посвідчують їхні особи.

6 липня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов лист прокурора Свінтковської В.В. на виконання ухвали цього суду від 26 квітня 2018 року, у якому повідомлено про те, що вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 травня 2018 року ОСОБА16 засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі (справа № 473/1020/18). Запобіжний захід засудженому ОСОБА16 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.

Зазначену справу 11 червня 2018 року надіслано до Апеляційного суду Миколаївської області у зв’язку з оскарженням вказаного вироку. До набрання вироком законної сили засуджений ОСОБА16 утримується в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Водночас, ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 липня 2018 року у зв’язку з неявкою в судове засідання захисника та невиконанням ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 13 вересня 2018 року. Цією ухвалою зобов’язано також старшу групи прокурорів Свінтковську В.В. надати повну відповідь на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року та належний доказ фактичного місця перебування обвинуваченого.

Отже, відповідно встановлених обставин, суддя Волкова О.І., на яку статтями 21, 28, 323 КПК України покладено обов’язок забезпечення розумного строку розгляду кримінального провадження, не вжила заходів для забезпечення прибуття до суду обвинуваченого ОСОБА16 у судові засідання, призначені на 22 березня, 16 та 26 квітня 2018 року, а також 20 липня 2018 року, внаслідок чого вказані судові засідання було відкладено, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи № 486/2/18.

Встановлені обставини свідчать про наявність у діях судді Волкової О.І. під час розгляду справ №№ 486/1370/17, 486/2/18 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування розгляду справи.

Стосовно покладення на прокурора обов’язків, не передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України

Справа № 486/849/18

27 червня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України (справа № 486/849/18).

Вказаний обвинувальний акт затверджено прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В. 23 червня 2018 року.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 2 липня 2018 року підготовче судове засідання було призначено на 4 липня 2018 року.

4 липня 2018 року в судове засідання з’явилась обвинувачена ОСОБА17, яка повідомила, що не має паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу. Не з’явились захисник обвинуваченої та представник потерпілого. З огляду на це, підготовче судове засідання відкладено на 12 липня 2018 року.

У той же час, із звукозапису судового засідання 4 липня 2018 року у справі № 486/849/18 убачається, що обвинувачена під час судового засідання повідомила суду, що вона є ОСОБА17, водночас у неї відсутні документи, які посвідчують особу, оскільки паспорт вона загубила восени 2017 року.

Судове засідання, призначене на 12 липня 2018 року, було відкладено на 25 липня 2018 року через неявку обвинуваченої та її захисника.

Ухвалою від 12 липня 2018 року суддя Волкова О.І. відмовила в задоволенні клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченої, посилаючись на те, що обвинувачена виховує малолітню дитину та суд не ідентифікував особу обвинуваченої.

Цією ухвалою суддя зобов’язала старшого групи прокурорів Ворушило О.В. забезпечити явку в підготовче судове засідання 25 липня 2018 року обвинуваченої, яка повинна мати документ, що посвідчує особу, а також з’ясувати та повідомити суд про фактичне місце перебування обвинуваченої ОСОБА17 до 18 липня 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали суддя поклала на прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області. Також ухвалу скеровано Генеральному прокурору для притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з бездіяльністю процесуального керівника Ворушило О.В. та групи прокурорів Кучерявого В.В., Свінтковську В.В., Руденка О.В. у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року.

Як зазначено в ухвалі, установлені в судовому засіданні факти вказують на зловживання службовим становищем прокурорами, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року та у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185 КК України, що полягає у штучному збільшенні кримінальних проваджень, які скеровуються в порядку статті 291 КПК України начальником Южноукраїнського відділу місцевої прокуратури Кучерявим В.В. до суду стосовно мало захищених верств населення, що підтверджується відсутністю паспорта в особи, яка назвалася ОСОБА17 та прийшла до зали судового засідання з малолітньою дочкою.

Справа № 486/868/18

2 липня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України. Цей обвинувальний акт також був розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/868/18).

Вказаний обвинувальний акт затверджений прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В. 27 червня 2018 року.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 3 липня 2018 року підготовче судове засідання було призначено на 5 липня 2018 року.

5 липня 2018 року судове засідання було відкладено на 19 липня 2018 року у зв’язку з неявкою обвинуваченої, захисника та представника потерпілої.

19 липня 2018 року в судове засідання з’явилась обвинувачена ОСОБА17, яка повідомила, що у неї немає паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу. Не з’явився представник потерпілого.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 липня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 25 липня 2018 року. Зобов’язано старшого групи прокурорів Ворушило О.В. забезпечити явку в підготовче судове засідання 25 липня 2018 року обвинуваченої, яка повинна мати документ, що посвідчує особу.

Контроль за виконанням ухвали суддя поклала на прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області. Також ухвалу скеровано Генеральному прокурору для притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з бездіяльністю процесуального керівника Ворушило О.В. та групи прокурорів Кучерявого В.В., Свінтковську В.В., Руденка О.В. у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року.

Як зазначено в ухвалі, установлені в судовому засіданні факти вказують на зловживання службовим становищем прокурорами, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року та у кримінальному провадженні № ____ від 14 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185 КК України, що полягає у штучному збільшенні кримінальних проваджень, які скеровуються в порядку статті 291 КПК України начальником Южноукраїнського відділу місцевої прокуратури Кучерявим В.В. до суду стосовно мало захищених верств населення, що підтверджується відсутністю паспорта в особи, яка назвалася ОСОБА17 та прийшла до зали судового засідання з малолітньою дочкою.

У той же час, як убачається із звукозапису судового засідання 19 липня 2018 року у справі № 486/868/18, обвинувачена під час судового засідання підтвердила, що вона є ОСОБА17, водночас у неї відсутні документи, які посвідчують особу.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 липня 2018 року (з урахуванням ухвали від 26 липня 2018 року про виправлення описки в даті постановлення ухвали) кримінальне провадження № ____ від 14 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА17 та кримінальне провадження № ____ від 14 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА17 об’єднані в одне провадження, якому присвоєно № 486/849/18. Підготовче судове засідання призначено на 10 вересня 2018 року.

Також цією ухвалою зобов’язано прокурорів Ворушило О.В. та Руденка О.В. виконати вимоги ухвал Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 та 19 липня 2018 року.

У судове засідання, призначене на 10 вересня 2018 року з’явились усі учасники процесу, суд задовольнив клопотання захисника Кравченка О.С. про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, у зв’язку із чим судове засідання відкладено на 10 жовтня 2018 року.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, виданого відповідно до наказу голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. від 8 жовтня 2018 року № 66-од у зв’язку з відстороненням судді Волкової О.І. з 1 жовтня 2018 року на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18, справу № 486/849/18 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 3 КПК України прокурор є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.

Частиною четвертою статті 22 КПК України передбачено, що звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.

Відповідно до частини першої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Зазначена правова норма гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.

Процесуальна самостійність прокурора і його свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.

Одним із повноважень прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, які визначено частиною другою статті 36 КПК України, являється звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно із частиною четвертою статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, прокурор в межах повноважень, визначених статтею 36 КПК України, звернувся до суду з обвинувальними актами за обвинуваченням ОСОБА17 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Частиною першою статті 30 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому з метою досягнення дієвості кримінального провадження під час судового розгляду судом застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, визначені розділом ІІ КПК України.

Згідно зі статтею 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Диспозитивність відповідно до положень статті 26 КПК України полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, як і суд, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень зазначеним Кодексом.

Оформлення та видача документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, здійснюється уповноваженими суб’єктами у порядку, встановленому Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Прокурор до таких суб’єктів не належить та не має повноважень на видачу особам відповідних документів.

Отже, зобов’язавши прокурора забезпечити явку до суду обвинуваченої, яка повинна мати документ, що посвідчує особу, та, таким чином, поклавши на прокурора обов’язки, які він не міг виконати через вимоги закону, суддя Волкова О.І. діяла у спосіб, не передбачений КПК України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Дії судді Волкової О.І. виходять за межі повноважень суду під час підготовчого провадження, визначених статтями 314, 315 КПК України, та суперечать загальним засадам кримінального провадження, встановленим статтями 9, 22 КПК України.

Суддя Волкова О.І., покладаючи на прокурора обов’язок забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу, усвідомлювала неможливість виконання прокурором вказаних зобов’язань та розуміла, що її дії суперечать вимогам закону, тобто такі дії суддя вчинила умисно.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяга судді зобов’язує його об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Пунктом 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 визначено, що судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб (стаття 8 Кодексу суддівської етики).

Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством.

Суддя Волкова О.І., здійснюючи підготовче провадження у справах № 486/849/18, № 486/868/18, не дотрималась правил етичної поведінки судді, встановлених статтями 1, 8 Кодексу суддівської етики, грубо порушила норми процесуального права, оскільки вийшла за межі повноважень, визначених статтями 314, 315 КПК України, та, діючи всупереч загальним засадам кримінального провадження, поклала на прокурорів обов’язки, які не передбачені кримінальним процесуальним законодавством.

Покладаючи на прокурора обов’язок забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу, суддя Волкова О.І., яка на день розгляду вказаних справ мала досвід роботи на посаді судді близько 15 років, усвідомлювала неможливість виконання прокурором вказаних зобов’язань та розуміла, що її дії суперечать вимогам закону, тобто такі дії вчинила суддя умисно.

Зазначені обставини вказують на неефективне та несумлінне використання суддею Волковою О.І. процесуальних повноважень, що призвело до невжиття належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справ № 486/849/18, № 486/868/18.

З наведеного вбачається, що суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справах № 486/849/18, № 486/868/18 діяла з порушенням вимог щодо етичної поведінки судді, визначених статтями 1, 8 Кодексу суддівської етики, а також із грубим порушенням норм процесуального законодавства під час вирішення питань, пов’язаних з підготовкою справи до судового розгляду. Вказані дії судді порушують стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Справи № 486/688/16-к, № 486/687/16-к

Щодо дій судді Волкової О.І. під час розгляду справ № 486/688/16-к, № 486/687/16-к за скаргами підозрюваної ОСОБА18 встановлено таке.

16 червня 2016 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА18 на постанову старшого слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Граненка Р.О. від 25 травня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № ____, яку розподілено слідчому судді Волковій О.І. (справа № 486/688/16-к).

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 22 червня 2016 року скаргу ОСОБА18 задоволено частково. Зобов’язано старшого слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Граненка Р.О. припинити досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, за заявою ОСОБА19 від 4 квітня 2016 року. З ухвали вбачається, що скаргу ОСОБА18 подано на постанову слідчого про відмову в задоволенні її клопотання про долучення як доказу диска mini DVD-R4х, за допомогою якого вона спростовує свою невинуватість.

Крім того, 16 червня 2016 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА18 на постанову старшого слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Граненка Р.О. від 25 травня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА18, у вказаному вище кримінальному провадженні, яку також розподілено слідчому судді Волковій О.І. (справа № 486/687/16-к).

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 22 червня 2016 року скаргу ОСОБА18 на постанову старшого слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Граненка Р.О. від 25 травня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА18, підозрюваної у кримінальному провадженні № ____ від 4 квітня 2016 року, відкритому за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, залишено без розгляду у зв’язку із заявою ОСОБА18.

Цією ухвалою кримінальне провадження № ____ постановлено залишити в матеріалах скарги № 486/687/16-к.

Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І. пояснила, що під час розгляду справи № 486/688/16-к за скаргою ОСОБА18 встановила, що досудове розслідування в указаному кримінальному провадженні проводилося за відсутності законних підстав, слідчий Граненко Р.О. використовував своє службове становище, а керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Залуцький С. неналежним чином здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п’ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення повноважень з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом.

Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Згідно із частиною п’ятою статті 38 КПК України орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Частиною другою статті 40 КПК України визначені повноваження слідчого органу досудового розслідування.

Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням визначені частиною другою статті 36 КПК України.

Частиною першою статті 36, частиною п’ятою статті 40 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

Вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, наведено в частині першій статті 303 КПК України.

Частина друга статті 303 КПК України встановлює заборону розгляду під час досудового розслідування скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора. Такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.

Аналіз наведених положень КПК України дає підстави вважати, що постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження диска не підлягала оскарженню в порядку, визначеному статтею 303 цього Кодексу в редакції, чинній на день постановлення ухвали від 22 червня 2016 року у справі № 486/688/16-к.

Прийняття слідчим постанови про відмову в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження диска належить до дискреційних повноважень слідчого органу досудового розслідування, який вирішив вказане клопотання та надав правову оцінку обставин як підстави для прийняття свого процесуального рішення.

Відповідну постанову може бути оскаржено лише як рішення у випадках, прямо передбачених частиною першою статті 303 КПК України. Постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження диска згідно з наведеним у цій правовій нормі переліком не є предметом судового оскарження під час досудового розслідування і може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314 – 316 цього Кодексу.

Крім того, постановивши ухвалу про зобов’язання слідчого припинити досудове розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя вийшла за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та втрутилась у сферу виключних повноважень слідчого у своїй процесуальній діяльності, передбачених КПК України.

Водночас, постановивши ухвалу від 22 червня 2016 року у справі № 486/688/16-к про зобов’язання слідчого припинити досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ та ухвалу від 22 червня 2016 року у справі № 486/687/16-к, якою матеріали кримінального провадження № ____ долучено до матеріалів скарги у справі № 486/687/16-к слідчий суддя Волкова О.І. вийшла за межі наданих їй законом повноважень щодо реалізації функції судового контролю у кримінальному провадженні та втрутилась у процесуальну діяльність органу досудового розслідування щодо обов’язку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Такі дії судді Волкової О.І. унеможливили подальшу реалізацію слідчим та прокурором як стороною обвинувачення наданих статтями 36, 40 КПК України процесуальних прав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, слідчий суддя Волкова О.І. була позбавлена процесуальних повноважень на розгляд скарги на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження диска, яка на день розгляду скарги не могла бути предметом оскарження під час досудового розслідування, й зобов’язувати слідчого приймати конкретні процесуальні рішення у кримінальному провадженні.

Частиною четвертою статті 304 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.

Однак усупереч вимогам статей 303, 304 КПК України слідчий суддя Волкова О.І. розглянула та ухвалою від 22 червня 2016 року задовольнила скаргу ОСОБА18 у справі № 486/688/16-к на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження диска, яка на день розгляду скарги не могла бути предметом оскарження під час досудового розслідування, чим істотно порушила чіткі та категоричні за змістом норми КПК України, втрутилась у проведення слідчим досудового розслідування, порушила принцип незалежності і самостійності прийняття рішень слідчим органу досудового розслідування.

Розглянувши в непередбачений законом спосіб скаргу на постанову слідчого, що не підлягає оскарженню під час досудового розслідування, слідчий суддя Волкова О.І. порушила засади законності, змагальності, диспозитивності судового процесу, принципи розмежування повноважень, незалежності органу державного обвинувачення, втрутилась у процесуальну діяльність слідчих та прокурорів та не забезпечила стороні кримінального провадження реалізацію наданих законом процесуальних прав і виконання процесуальних обов’язків.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Аналогічний склад дисциплінарного проступку був передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», який діяв на день постановлення ухвал від 22 червня 2016 року.

Ураховуючи допущені суддею Волковою О.І. порушення вимог КПК України, які є чіткими та не допускають неоднозначного тлумачення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді не мають характеру простої суддівської помилки, а свідчать про допущену нею недбалість.

Отже, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження факти свідчать про наявність у діях судді Волкової О.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Водночас згідно із частиною одинадцятою статті 109 чинної редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла на день постановлення суддею Волковою О.І. ухвал від 22 червня 2016 року (частина четверта статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), передбачалося, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Під час вирішення питання щодо можливості притягнення судді Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності застосуванню підлягають положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», що діяв на день постановлення суддею Волковою О.І. ухвал від 22 червня 2016 року, зокрема і як такі, що пом’якшують відповідальність судді.

Відповідно до наданої Южноукраїнським міським судом Миколаївської області інформації суддя Волкова О.І. із 22 червня 2016 року до 22 червня 2019 року перебувала у відпустках та була відсутня у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю загалом 426 календарних днів.

Отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Волкової О.І. за дії, вчинені під час постановлення ухвал від 22 червня 2016 року у справах № 486/688/16-к, № 486/687/16-к закінчився 22 серпня 2020 року.

Щодо наведених у дисциплінарних скаргах відомостей про порушення суддею Волковою О.І. правил відводу (самовідводу)

1. Справа № 486/38/17

13 лютого 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 17 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною другою статті 311 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року зазначений обвинувальний акт розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/38/17).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 21 лютого 2018 року задоволено її самовідвід. Суддю Волкову О.І. відведено від розгляду кримінального провадження № ____ від 17 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА20, кримінальне провадження повернуто до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

 

 

2. Справа № 486/99/18

31 січня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА21 та ОСОБА22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 343 КК України.

Зазначений обвинувальний акт автоматизованою системою документообігу суду розподілений судді Савіну О.І. (справа № 486/99/18).

1 лютого 2018 року суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І. заявив самовідвід, який ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 7 лютого 2018 року (постановленою суддею Франчук О.Д.) задоволено, вказаний обвинувальний акт передано до секретаріату суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду судді для розгляду судового провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 лютого 2018 року обвинувальний акт розподілено судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волковій О.І.

Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І. ухвалою від 13 лютого 2018 року кримінальне провадження № ____ від 14 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА21 та ОСОБА22 прийняла до провадження, підготовче судове засідання призначила на 12 год. 20 хв. 19 лютого 2018 року.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2018 року, постановленою під головуванням судді Волкової О.І., задоволено її самовідвід, суддю Волкову О.І. відведено від розгляду кримінального провадження № ____ від 14 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА21 та ОСОБА22, вказане кримінальне провадження передано до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

3. Справа № 486/1554/17

5 січня 2018 року прокурор Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденко О.В. звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із заявою про відвід головуючого судді Савіна О.І. від розгляду кримінального провадження № ____ від 14 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА23.

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 5 січня 2018 року заяву прокурора про відвід судді Савіна О.І. розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/1554/17).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року, постановленою під головуванням судді Волкової О.І., задоволено самовідвід судді Волкової О.І. від розгляду заяви прокурора про відвід головуючого судді Савіна О.І. у кримінальному провадженні № ____ від 14 жовтня 2017 стосовно обвинуваченого ОСОБА23. Передано заяву прокурора про відвід головуючого судді Савіна О.І. у вказаному кримінальному провадженні до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

4. Справа № 486/29/18

8 лютого 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області лейтенанта поліції Станчевої Є.І., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Свінтковською В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № ____ від 12 січня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, стосовно ОСОБА24. Відповідно до звіту про автоматизований розподіл, зазначене клопотання передано слідчому судді Волковій О.І. (справа № 486/29/18).

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 10 лютого 2018 року задоволено самовідвід судді, відведено слідчого суддю Волкову О.І. від розгляду клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області лейтенанта поліції Станчевої Є.І., погодженого прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Свінтковською В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № ____ від 12 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України стосовно ОСОБА24. Вказане клопотання слідчого передано до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

5. Справа № 486/140/18, провадження № 1-кс/486/26/2018

8 лютого 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Островської О.К., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В., у кримінальному провадженні № ____ від 3 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА25 (справа № 486/140/18, провадження № 1-кс/486/26/2018). Відповідно до звіту про автоматизований розподіл від 8 лютого 2018 року, зазначене клопотання розподілено слідчому судді Волковій О.І.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 10 лютого 2018 року задоволено самовідвід слідчого судді. Слідчого суддю Волкову О.І. відведено від розгляду клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Островської О.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА25. Вказане клопотання слідчого передано до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

6. Справа № 486/140/18, провадження № 1-кс/486/27/2018

8 лютого 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА25, – адвоката Коробкової О.О., про незаконне затримання її підзахисного у кримінальному провадженні № ____ від 3 лютого 2018 року (справа № 486/140/18, провадження № 1-кс/486/27/2018).

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл від 8 лютого 2018 року зазначену скаргу розподілено слідчому судді Волковій О.І.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 10 лютого 2018 року задоволено самовідвід слідчого судді.

Відведено слідчого суддю Волкову О.І. від розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА25 – Коробкової О.О. про незаконне затримання, вказану скаргу передано до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

7. Справа № 486/128/18

5 лютого 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшло клопотання старшого слідчого Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Граненка Р.О., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В., у кримінальному провадженні № ____ від 3 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА26 (справа № 486/128/18).

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл від 5 лютого 2018 року зазначене клопотання розподілено слідчому судді Волковій О.І.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 5 лютого 2018 року задоволено самовідвід слідчого судді.

Слідчого суддю Волкову О.І. відведено від розгляду клопотання старшого слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Граненка Р.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА25. Вказане клопотання передано до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для виконання вимог, передбачених статтею 35 КПК України.

8. Справа № 486/701/18

1 червня 2018 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 2 січня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА27 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2018 року зазначений обвинувальний акт розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/701/18).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 25 червня 2018 року заявлений самовідвід судді Волкової О.І. –

задоволено. Суддю Волкову О.І. відведено від розгляду кримінального провадження № ____ від 2 січня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА27, а кримінальне провадження передано на авторозподіл.

9. Справа № 486/719/17

7 липня 2017 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 18 лютого 2017 року за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, який за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілено судді Савіну О.І. (справа № 486/719/17).

22 лютого 2018 року у вказаній справі ухвалено вирок, який ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 липня 2018 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2018 року справу № 486/719/17 розподілено судді Волковій О.І.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 25 липня 2018 року заявлений самовідвід судді Волкової О.І. –

задоволено. Відведено суддю Волкову О.І. від розгляду кримінального провадження № ____ від 18 лютого 2017 року за обвинуваченням ОСОБА28 , кримінальне провадження передано на авторозподіл.

10. Справа № 486/295/20

12 лютого 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 10 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА29 та ОСОБА30 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, та угода про визнання винуватості. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний обвинувальний акт передано до провадження судді Волкової О.І. (справа № 486/295/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (головуючий суддя Волкова О.І.) від 18 лютого 2020 року задоволено самовідвід судді Волкової О.І. та повернуто обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № ____ від 10 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА29 та ОСОБА30 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

11. Справа № 486/204/20

30 січня 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 2 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА31 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний обвинувальний акт передано до провадження судді Волкової О.І. (справа № 486/204/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (головуючий суддя Волкова О.І.) від 12 березня 2020 року задоволено самовідвід судді Волкової О.І. та повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № _____ від 2 вересня 2019 року за обвинуваченнямОСОБА31 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

12. Справа № 486/22/20

8 січня 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 16 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА32 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та угода про визнання винуватості. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний обвинувальний акт передано до провадження судді Волкової О.І. (справа № 486/22/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (головуючий суддя Волкова О.І.) від 13 січня 2020 року задоволено самовідвід судді Волкової О.І., обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 16 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА32 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, разом з угодою про визнання винуватості повернено до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

13. Справа № 486/546/19

27 березня 2019 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА33 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України. Відповідно до звіту про автоматизований розподіл справи вказане кримінальне провадження розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/546/19).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (головуючий суддя Волкова О.І.) від 13 січня 2020 року задоволено самовідвід судді Волкової О.І. та повернуто матеріали кримінального провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА33 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України, до секретаріату суду для виконання вимог статей 34, 35 КПК України.

14. Справа № 486/803/19

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 січня 2020 року до провадження судді Волкової О.І. розподілено заяву судді Савіна О.І. від 19 грудня 2019 року про самовідвід від розгляду подання старшого інспектора Первомайського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області старшого лейтенанта внутрішньої служби Буднік О.В. про скасування ОСОБА34 іспитового строку та направлення його до місць позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року (справа № 486/803/19).

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 11 січня 2020 року справу № 486/803/19 за вказаним вище поданням передано для здійснення автоматизованого розподілу у зв’язку з прийнятим 19 грудня 2019 року процесуальним рішенням судді Савіна О.І. про самовідвід.

В ухвалі зазначено, що, на переконання суду, процесуальне рішення про самовідвід повинно оформлятися процесуальним документом у вигляді ухвали відповідно до статті 369 КПК України. Суддя, який звертається до суду із заявою про самовідвід, затягує розгляд кримінального провадження, безпідставно витрачає процесуальний час інших суддів, унаслідок чого штучно збільшується кількість справ у суді. Прийняте суддею рішення про самовідвід є процесуальним, яке відповідно до основних засад судочинства не повинно підлягати перегляду іншим суддею.

15. Справа № 486/1068/20

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2020 року судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волковій О.І. розподілено заяву судді Савіна О.І. від 25 вересня 2020 року про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 486/1068/20 стосовно ОСОБА35.

Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. від 7 жовтня 2020 року справу про адміністративне правопорушення № 486/1068/20 стосовноОСОБА35 передано до секретаріату суду для здійснення автоматизованого розподілу у зв’язку з прийнятим суддею Савіним О.І. процесуальним рішенням від 25 вересня 2020 року про самовідвід.

Як зазначено у постанові, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) не регламентовані питання самовідводу та відводу. Проте задля подолання прогалин у національному законодавстві, для забезпечення дії принципу всебічності, повноти й об’єктивності, дотримуючись принципів верховенства права та законності, слід застосувати «аналогію права, що визначено КПК України». Оскільки прийняте суддею рішення про самовідвід (заява судді Савіна О.І. від 25 вересня 2020 року) є процесуальним, яке відповідно до основних засад судочинства не повинно підлягати перегляду іншим суддею, суддя дійшла висновку про передання справи для здійснення автоматизованого розподілу.

Приймаючи вказану постанову, суддя керувалася положеннями статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, КПК України та статтею 283 КУпАП.

Оскільки КУпАП не врегульовано порядок вирішення відводу, самовідводу, суддя Волкова О.І. застосовувала «аналогію права, що визначено КПК України».

 

16. Справа № 486/1526/20, провадження № 1-кс/486/210/2020

19 жовтня 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Лисиці І.М., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № _____ від 29 вересня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА36, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між слідчими суддями вказане клопотання розподілено слідчій судді Волковій О.І. (справа № 486/1526/20, провадження № 1-кс/486/210/2020).

Ухвалою слідчої судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.В. від 19 жовтня 2020 року задоволено заявлений самовідвід слідчого судді Волкової О.В., та повернуто клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Лисиці І.М., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В., у кримінальному провадженні № _____ від 29 вересня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА36, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідно до статті 35 КПК України.

17. Справа № 486/1526/20, провадження № 1-кс/486/209/2020

19 жовтня 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Лисиці І.М., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В., внесеному до ЄРДР за № ____ від 29 вересня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА37, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл вказане клопотання розподілено слідчій судді Волковій О.І. (справа № 486/1526/20, провадження № 1-кс/486/209/2020).

Ухвалою слідчої судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.В. від 19 жовтня 2020 року задоволено самовідвід слідчої судді Волкової О.І. та повернуто клопотання слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Лисиці І.М., погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Руденком О.В., у кримінальному провадженні № ____ від 29 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА37, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідно до статті 35 КПК України.

18. Справа № 486/392/20, провадження № 1-кп/486/99/2020

28 лютого 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № ____ від 17 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 186 КК України. Вказаний обвинувальний акт відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями був розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/392/20, провадження № 1-кп/486/99/2020).

21 жовтня 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 18 квітня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, який також був розподілений судді Волковій О.І. (справа № 486/1653/20 провадження № 1-кп/486/174/2020).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 листопада 2020 року об’єднано в одне судове провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 17 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 186 КК України, з кримінальним провадженням, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 18 квітня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України. Об’єднаному кримінальному провадженню присвоєно № 486/392/20 (провадження № 1-кп/486/99/2020).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 листопада 2020 року (у складі головуючої судді – Волкової О.І.) задоволено заявлений самовідвід судді Волкової О.І., обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 17 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 186 КК України, та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 18 квітня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА28 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, передано до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

19. Справа № 486/538/20

1 квітня 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 1 березня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА38 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 342, частиною другою статті 345 КК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказаний обвинувальний акт розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/538/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 грудня 2020 року (у складі головуючого судді Волкової О.І.) задоволено заявлений самовідвід судді Волкової О.І. та повернуто матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 1 березня 2020 року за № ____, за обвинуваченням ОСОБА38 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 342, частиною другою статті 345 КК України, до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

20. Справа № 486/1824/20

26 листопада 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього ОСОБА39 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 22 вересня 2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 КК України.

Вказане клопотання відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/1824/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 грудня 2020 року задоволено самовідвід судді Волкової О.І., клопотання прокурора Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 22 вересня 2020 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, про застосування до малолітнього ОСОБА39 примусових заходів виховного характеру передано до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

21. Справа № 486/1846/20

27 листопада 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 12 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА40 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказаний обвинувальний акт розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/1846/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 грудня 2020 року (у складі головуючого судді Волкової О.І.) задоволено заявлений самовідвід судді Волкової О.І., матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2020 року за № ____ за обвинуваченням ОСОБА40 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, повернуто до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

22. Справа № 486/1815/20

25 листопада 2020 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № ____ від 10 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА41 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказаний обвинувальний акт розподілено судді Волковій О.І. (справа № 486/1815/20).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 грудня 2020 року (головуючий суддя Волкова О.І.) задоволено заявлений самовідвід судді Волкової О.І. та передано матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № ____ від 10 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА41 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

Водночас, як вбачається з ухвал судді Волкової О.І. про задоволення самовідводу у справах №№ 486/392/20 (ухвала від 18 листопада 2020 року), 486/538/20 (ухвала від 10 грудня 2020 року), 486/1824/20 (ухвала від 10 грудня 2020 року), 486/1846/20 (ухвала від 11 грудня 2020 року), 486/1815/20 (ухвала від 11 грудня 2020 року), обставинами, які зумовили заявлення суддею Волковою О.І. самовідводу та його задоволення, була участь у вказаному кримінальному провадженні адвоката Семенової С.М. (захисник підозрюваної), з якою суддя Волкова О.І. 23 березня 2017 року уклала договір про надання правової допомоги відповідно до ордера № 61466 від 23 березня 2017 року, а також розгляд дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи стосовно судді Волкової О.І., відкритої за скаргами керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Залуцького С.В.

Аналогічні обставини, які слугували підставою заявлення самовідводу суддею Волковою О.І., зазначено й в ухвалах від 19 жовтня 2020 року у справах № 486/1526/20 (провадження №1-кс/486/209/2020) та № 486/1526/20 (провадження №1-кс/486/210/2020).

У той же час, згідно з договором про надання правової допомоги від 23 березня 2017 року, ксерокопія якого міститься в матеріалах справ № 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020) та № 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020), та на який посилається суддя Волкова О.І. в ухвалах про задоволення самовідводу, укладеного між нею та адвокатом Семеновою С.М., вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє три роки. Отже, термін дії цього договору закінчився 23 березня 2020 року.

Пояснюючи свої дії, суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І. зазначила, що усі постановлені нею ухвали про самовідвід є вмотивованими та містять посилання на норми права. При цьому постановлення нею таких ухвал є її правовою позицією, оскільки КПК України не встановлює порядку вирішення самовідводу і не містить такого процесуального документа судді, як заява, КУпАП також не визначає порядку самовідводу судді. Як вказує суддя «Вона не може виступати судом в об’єктивності самовідводу іншого судді. У неї чітка позиція, що ніхто не може вплинути на її рішення і лише вона повинна нести відповідальність за таке рішення, яке може бути переглянуте лише у разі його оскарження стороною у справі».

Суддя вважає, що оскільки вона укладала з адвокатом Семеновою С.М. договір про надання правової допомоги, то вказана обставина виключає можливість розгляду нею справ за участю цього адвоката, оскільки це викликає сумнів у її неупередженості та буде підставою для скасування судового рішення.

Як зазначає суддя Волкова О.І., попри її «кримінальну» спеціалізацію їй не дають змоги розглянути жодного кримінального провадження, оскільки органи досудового розслідування залучають адвоката Семенову С.М. до участі у кримінальних провадженнях, що змушує її «відвестися».

Суддя вказала, що у 2020 році не розглядала кримінальні провадження, оскільки у них брала участь адвокат Семенова С.М., у зв’язку із чим була змушена брати самовідводи.

Надаючи оцінку діям судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. під час вирішення питань про самовідвід судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить з наступного.

Відвід судді є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь.

Такі обставини визначені у статті 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов’язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина друга статті 80 КПК України).

Отже, законодавець, керуючись критерієм суб’єкта подання відповідної заяви про відвід розмежовує поняття «самовідвід» та «відвід». При цьому зміст параграфа 6 «Відводи» Глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» КПК України послідовно викладений, визначаючи підстави відводу (самовідводу), суб’єктів подання відводу (самовідводу).

Стаття 81 КПК України вказує на порядок вирішення питання про відвід судді, який відрізняється залежно від складу суду, який розглядає справу.

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (частина перша статті 81 КПК України).

Зі змісту статей 80, 81 КПК України вбачається, що під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, заяви про відвід.

Отже, у кримінальному провадженні, яке розглядається слідчим суддею чи суддею, який здійснює судове провадження одноособово, відвід (самовідвід) слідчому судді або судді розглядається іншим суддею цього ж суду, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі (стаття 15 Кодексу суддівської етики).

З огляду на викладене Волкова О.І., яка має достатній досвід роботи на посаді судді, під час вирішення питання про самовідвід повинна була керуватися процесуальним законом, який з урахуванням комплексного аналізу норм КПК України чітко визначає порядок вирішення цього питання.

Аналіз вказаних норм КПК України дає підстави для висновку, що КПК України не передбачено самостійного розгляду слідчим суддею чи суддею, який здійснює судове провадження одноособово, питання про його самовідвід. У разі подання заяви про самовідвід слідчим суддею або суддею, який здійснює провадження одноособово, розгляд його заяви про самовідвід здійснює інший суддя, визначений автоматизованою системою документообігу суду.

Тому доводи, наведені в поясненнях судді Волкової О.І. щодо різного тлумачення положень статті 81 КПК України необґрунтовані та є спробою власного тлумачення на свою користь норм процесуального законодавства, які чітко визначають порядок та процедуру вирішення питання про відвід (самовідвід) судді у кримінальному провадженні.

Водночас, суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І. у справах №№ 486/38/17, 486/1554/17, 486/99/18, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018), 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020), 486/392/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/1846/20, 486/1815/20 усупереч вимогам статей 80, 81 КПК України самостійно здійснила розгляд заявлених нею самовідводів.

Крім того, суддя Волкова О.І., якій автоматизованою системою документообігу суду було розподілено заяви судді Савіна О.І. про самовідвід у справах № 486/803/19, № 486/1068/20 (справа про адміністративне правопорушення, приймаючи постанову в якій про передачу справи для автоматизованого розподілу суддя Волкова О.І. керувалася «аналогією права, що визначено КПК України»), не розглянула вказані заяви.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

При цьому, оскільки в КУпАП України не визначено порядку вирішення відводу (самовідводу), а суддя Волкова О.І., на розгляді якої перебувала заява судді Савіна О.І. про самовідвід у справі № 486/1068/20 про адміністративне правопорушення, приймаючи постанову у цій справі, керувалася положеннями КПК України, то вона зобов’язана була розглянути заяву судді Савіна О.І. про самовідвід.

Натомість за відсутності підстав, визначених частиною другою статті 82 КПК України, суддя Волкова О.І. передала справи № 486/803/19, № 486/1068/20 для автоматизованого розподілу.

Визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду – судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації, зокрема, відповідних матеріалів, заяв за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом (частина третя статті 35 КПК України).

Відповідно до абзацу п’ятого підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

З огляду на зазначені норми суддя Волкова О.І., яка має достатній досвід роботи на посаді судді, повинна була знати про те, що повторний автоматизований розподіл справи не може бути здійснений без розгляду в установленому порядку заяви про самовідвід судді Савіна О.І. у справі № 486/1068/20 та у справі № 486/803/19 та її задоволення.

Вказані дії судді Волкової О.І. свідчать про те, що, суддя фактично самоусунулась від здійснення правосуддя у зазначених вище справах, а також від розгляду заяв іншого судді про самовідвід, що суперечить основоположним принципам судочинства.

Отже, дії судді щодо винесення постанов про передачу справ для автоматизованого розподілу без вирішення питання про самовідвід судді Савіна О.І. від розгляду справи № 486/1068/20 та справи № 486/803/19 відповідно до порядку, визначеного статтями 81, 82 КПК України, не відповідають нормам чинного законодавства та виходять за межі повноважень судді під час розгляду справи.

Встановлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать, що під час розгляду справ №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018, № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/1526/20 (провадження №1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020) суддя Волкова О.І. порушила вимоги статей 80, 81 КПК України, оскільки самостійно у не передбачений законом спосіб вирішила питання щодо свого самовідводу, а під час розгляду заяв судді Савіна О.І. про самовідвід у справах № 486/803/19, № 486/1068/20 суддя Волкова О.І. порушила вимоги статей 81, 82 КПК України, оскільки не розглянула ці заяви про самовідвід та за відсутності встановлених законом підстав передала справи для здійснення автоматизованого розподілу.

Дії судді Волкової О.І. свідчать про порушення вимог статей 80 – 82 КПК України, які регламентують порядок вирішення питання про самовідвід судді, виходять за межі повноважень судді під час розгляду справи та свідчать про порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Крім того, за моніторингом ЄДРСР, проведеним під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи доповідачем, підтверджуються обставини самоусунення судді Волкової О.І. від здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях за аналогічних обставин, тобто шляхом задоволення собі самовідводу.

Як вбачається з відомостей з ЄДРСР такі ухвали суддя Волкова О.І. постановила у справах №№ 486/393/20 (ухвала від 4 травня 2020 року), 486/649/20 (ухвала від 14 травня 2020 року), 486/532/20 (ухвала від 28 травня 2020 року), 486/648/20 (ухвала від 9 червня 2020 року), 486/858/20 (ухвала від 10 липня 2020 року), 486/1477/20 (ухвала від 2 жовтня 2020 року), 486/1733/20 (ухвала від 13 листопада 2020 року), 486/1994/20 (ухвала від 29 грудня 2020 року).

Посилання судді Волкової О.І. на те, що її дії щодо самовідводів зумовлені залученням органом досудового розслідування до участі у кримінальних провадженнях адвоката Семенової С.М., з якою вона уклала договір про правову допомогу, є неспроможними, оскільки відповідно до вказаних вище норм КПК України обставинам, які зумовили заявлення суддею самовідводу, має бути надана оцінка іншим суддею, визначеним у порядку автоматизованого розподілу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19, яким було змінено рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2018 року № 3023/1-дп/15-18 про притягнення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності, визнала необґрунтованими доводи судді Волкової О.І., викладені у її скарзі на вказане рішення стосовно відсутності правового регулювання у КПК України процедури самовідводу судді, та вказала на те, що відповідно до положень КПК України, які визначають порядок заявлення та вирішення відводів під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, заяви про відвід (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 11-312сап19).

З огляду на встановлені обставини, дії судді Волкової О.І. не можуть свідчити про помилкове тлумачення нею норм процесуального законодавства щодо порядку заявлення самовідводів, а вказують на умисне порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу), тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, під час розгляду справ №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018), 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020), 486/803/19, 486/1068/20 суддя Волкова О.І. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу).

Щодо порушення правил суддівської етики під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/29/18, 486/51/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/2193/14-к, а також під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року встановлено таке.

1. Справа № 486/29/18

Як убачається із звукозапису судового засідання 16 січня 2018 року у справі № 486/29/18 за клопотанням слідчого у кримінальному провадженні № ____ про застосування до ОСОБА23, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання стосовно потерпілого ОСОБА42 та прокурора Руденка О.В.:

«…Особа, яка позиціонує себе керівником цього відомства, підніміться. Підніміться, шановний потерпілий, як Ви називаєтесь. Якщо це протокол, якщо Ви позиціонуєте себе кимось великим, який обіймає посади і пише заяви до міліції чи до поліції, то принаймні ці протоколи повинні бути завірені Вашим підписом і Вашого секретаря. Де ці підписи? Де Ваш підпис є? Вибачте мене, тут підписані ці збори? За кого Ви тут…» (файл 08_25_25, 00:07:25 – 00:07:59, до потерпілого ОСОБА42);

«…Рано чи пізно буде Нюрнберзький процес, прошу подивитися, шановного прокурора цей процес, він Вас не омине, клянуся…» (файл 10_11_24, 00:00:02– 00:00:08, до прокурора Руденка О.В.).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що такими висловлюваннями суддя Волкова О.І. демонструє зневажливе ставлення і зверхність до потерпілого ОСОБА42 та прокурора Руденка О.В. Звертаючись до прокурора, суддя допускає порівняння, які можуть створювати в учасників процесу уявлення щодо некомпетентності та протиправних дій сторони обвинувачення.

2. Справа № 486/51/18

Із звукозапису судового засідання 19 січня 2018 року у справі № 486/51/18 за клопотанням слідчого у кримінальному провадженні № ____ про застосування до ОСОБА43, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що слідчий суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання:

«…Я щось не розумію абсолютно нічого, я дуже перепрошую, шановні учасники процесу, чи я нахожусь в якомусь театрі абсурда чи в залі судового засідання?» (файл 14_48_51, 00:22:46 – 00:22:48);

«…Ваш статус замначальника не дозволяє свавільно діяти… і ще раз. Те що Ви розказуєте, Ви розказуєте брєд мені. …В мене взагалі таке враження складується, що це спеціальна камера для затриманих осіб, які там лайтові, на якихось таких умовах ви їх там держите. В місті Южноукраїнську діє силова група бандюків силових структур, які затримують людей, поміщують. …Отвєчайте на вопрос! Якщо не знаєте, увольняйтесь з поліції тогда... Шо значить Ви не знаєте, а шо у Вас амнезія? ...Ви шото договорітєсь до какого то абсурда» (суддя з’ясовує обставини доставлення підозрюваного до суду у прокурора та заступника начальника Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області Кравцова В.О., який є відповідальною особою за доставку осіб до суду, файл 14_48_51, 00:27:20 – 00:32:40).

До прокурора Свінтковської В.В. (файл 14_48_51, 00:33:12 – 00:37:50):

«….Шановний прокурор, перестаньте порушувати права людей»; «Значить, шановний прокурор, я виясняю ті питання, які надані мені процесуальним кодексом. Що вони Вас дратують це не моє питання»;

«…Шановний прокурор, не треба, тим шо Ви робите, виправляти ті помилки, які Ви постійно порушуєте»;

«…Шановний прокурор, я Вам дала слово? Давайте зробимо перерву, щоб прокурор заспокоївся, вибрав правову позицію, щоб їй було зручно обманювати суд з усіма».

До прокурора Свінтковської В.В. (файл 15_46_07, 00:00:15 – 00:01:02):

«…Шановний прокурор, Ви проконсультували цей спектакль?»;

«…Ви мене перебили! Тепер зробіть, будь ласка… Сідайте, будь ласка, шановний секретар, прошу занести в журнал судового засідання зауваження шановному прокурору. Прокурора прошу піднятися. Прокурор, Вам суд робить зауваження ні в якому разі не перебивати, і не… Ви не надаєте мені можливість з’ясувати всі необхідні дані, які конче мені необхідні. Не надо мене перебивати, з мого дозволу Ви тільки можете мене перебивати і давати якісь коментарі… Прошу сідати! Не будете давати, буду міняти прокурора, іншого з групи прокурорів».

Суддя з’ясовує обставини доставлення підозрюваного до суду (файл 15_46_07, 00:01:55 – 00:01:11):

«…Я так розумію у нас з’явився начальник поліції замість Кравцова.

Так я ж не протів. Тільки тут приходять… По якимось спеціальним справам, приходить один, другий начальник поліції»;

«…Сьогодні відбувається свавілля в місті Южноукраїнську. Поліцейські разом з прокурором затримують людей, кидають їх за грати, приводять потерпілих. Потерпілими обов’язково у нас являються підприємці» (файл 15_51_42, 00:01:02 – 00:01:17);

«…Я прошу, прокурор, не отвлікайтесь, потом будете тикати її, треба було тикати її в КПК, показувати норму закону, коли вона у Вас затверджувала клопотання, а не зараз в суді» (до прокурора Свінтковської В.В., файл 15_51_42, 00:07:02 – 00:07:05);

«…Яку правову нагрузку вона несе для працівника поліції, а саме слідчого? Ви робили запит, чи вона Вам так, з карману? Ви попросили, а вона Вам видала цей документ?» (до слідчої Панчук О.О., файл 15_51_42, 00:08:10 – 00:08:22);

Під час з’ясування обставин доставлення підозрюваного до суду: «…Шановний начальник поліції, я думаю, що в нього со слухом всьо харашо. А якщо Ви сьогодні показуєте неповагу до суду, не саме до громадянки Волкової, а до суду в цілому. Начальник поліції цілий сидять в залі і його заступник і демонструють свавільне відношення до суду. Це повага до суду? ...Ви себе нормально почуваєте? Чи може викликати Вам швидку та встановити Вам Вашу вмєняємость. Ви, може, нетверезі?

Може, Ви обкололися чи обпилися чогось? Может бить давайте на освідєтєльствованіє поєдєм?» (файл 15_51_42, 00:12:32 – 00:15:10);

«… Понятно, як для заступника начальника, саме той рівень… А Ви хто такий єсть, шо Вас ждалі? Ви супроводжуєте цю справу чи Ви там пасете хто куди піде, хто куди прийде» (файл 15_51_42, 00:16:20 – 00:16:46);

«…Скільки можна знущатися з мене цьому прокурору? Нічого не робити, а приходити получати зарплату і розказувати дурниці. Я вже не можу витримати. Прошу висловлюватись, щоб Ви читали те, що Ви робите, по кожній справі, шановний прокурор» (до прокурора Свінтковської В.В., файл 17_08_52, 00:49:51 – 00:50:06);

«…Шановний прокурор, з таким свавіллям, яке чиниться в нашому місті, за наявності таких правоохоронців і таких прокурорів, то тут виникає велике запитання щодо поваги. Ви прийшли до мене з клопотанням. Ну Ви напевне поміняєтесь зі мною місцями, скоро станете Ви суддею Южноукраїнська і будете закривати всіх, кого Ви захочете і по тим клопотанням. …При такому тиску і свавіллю працювати в такому місті не можна» (до прокурора Свінтковської В.В., файл 17_08_52, 00:58:00 – 00:59:22).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що такі висловлювання судді Волкової О.І. демонструють зневажливе ставлення до учасників кримінального провадження, зокрема прокурора та слідчого, а також до працівників поліції, відповідальних за доставлення осіб до суду.

З’ясовуючи обставини доставлення підозрюваного до суду суддя Волкова О.І. у грубій та принизливій формі висловлює припущення, що посадові особи органів поліції є членами злочинного угрупування. Такі дії судді під час судового засідання спрямовані не на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду клопотання, а на повчання та приниження прокурора, слідчого та посадових осіб органів поліції. Фактично суддя Волкова О.І., користуючись правами головуючого в судовому засіданні, висловлювала своє упереджене ставлення до прокурора, слідчого та працівників поліції задля створення у стороннього спостерігача уявлення про вчинення ними протиправних дій та сумнівів у їхній професійності.

Справа № 486/138/18

Із звукозапису судового засідання 8 лютого 2018 року у справі № 486/138/18 за клопотанням заступника начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївської області Мунтяна С.С. у кримінальному провадженні № ____ про застосування до ОСОБА44, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, встановлено, що слідчим суддею Волковою О.І. допущені такі висловлювання:

«Дуже велика корона в шановного слідчого Мунтяна, який готував це подання, трохи її треба спиляти.» (стосовно заступника начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївської області Мунтяна С.С., файл 15_53_39, 00:13:43 – 00:13:54);

До адвоката Коробкової О.О. (файл 15_53_39, 00:25:33-00:25:36, 00:26:10 – 00:26:12, 00:26:53 – 00:26:57, 00:27:19 – 00:27:33):

«…Шановний захист, погано працює прокурор, погано працює слідчий»;

«…Ви повинні були знати як адвокат… Ви належно надаєте допомогу чи неналежно? Якщо належно, то скажіть мені.... Шановні учасники процесу. В такому вигляді працювати як захист і прокурор просто неможливо. Що з одної сторони порушуються права, що з іншої, з мовчазної згоди захисника. Сьогодні ви піднімаєте це питання з якою ціллю?»;

«…Сідайте, шановний адвокат, недопрацювали, повідомили, документів немає …Всі ходять просто для галочки. Прокурор прийшов…, він нічого не знає в справі» (стосовно адвоката Коробкової О.О. та прокурора Пахомова О.С., файл 15_53_39, 00:29:04 – 00:29:15).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що вказаними висловлюваннями суддя Волкова О.І. демонструє зневажливе ставлення до слідчого, прокурора та адвоката. Наголошуючи на непрофесійності захисника, прокурора та слідчого, необізнаності прокурора з матеріалами справи, суддя вживає висловлювання, які можуть створювати у стороннього спостерігача уявлення щодо некомпетентності вказаних осіб.

Справа № 486/1444/17

Із звукозапису судового засідання 1 грудня 2017 року у справі № 486/1444/17 за клопотанням слідчого у кримінальному провадженні № 12017150120001065 про застосування стосовно ОСОБА45, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що слідчий суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання на адресу захисника – адвоката Вишневського А.В.:

«…Шановний захисник, ви є правником. Ви сьогодні вимагаєте слідчого суддю прервати розгляд цього клопотання і замінити захисника. Якщо ви ще раз продовжите мені розповідати те, що розповідаєте, то я зроблю те, що я зроблю. Я поставлю питання про вашу заміну. Це я вам чесно кажу»;

«…Шановний захисник, якщо ви сьогодні захищаєте громадян України це дуже добре, якщо ви сьогодні захищаєте недолугу правоохоронну систему і недбалих прокурорів, це інше питання».

Із технічного запису цього судового засідання вбачається, що суддя Волкова О.І., звертаючись до захисника, допустила висловлювання, які можуть створювати у стороннього спостерігача сумніви в його професійності, крім того, суддя демонструє зневажливе ставлення до прокурорів і правоохоронних органів.

Відповідно частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

Відповідно до преамбули Кодексу суддівської етики судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Метою таких обмежень і самообмежень визначено зміцнення та підтримка довіри до судової влади.

Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтями 8, 9 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб. Суддя під час здійснення правосуддя не повинен допускати проявів неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад тощо та дозволяти цього іншим.

Як зазначено в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, прояв неповаги до людини треба розуміти як будь-який зовнішній прояв зневажливого ставлення до людини, який є очевидним не лише для конкретної особи, а й усіх інших осіб. Такі прояви можуть бути у формі певних висловів, жестів, навіть поглядів, із яких стає очевидним нешанобливе, зверхнє, зневажливе ставлення.

Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками (частина перша статті 10 КПК України).

Відповідно до частини першої статті 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Положеннями вказаної норми закріплена одна із правових гарантій забезпечення поваги до людської гідності під час кримінального провадження. Повага до людської гідності є загальноправовим принципом.

Крім того, статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Дотримання вказаного порядку забезпечує виконання завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно статті 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Отже, головним обов’язком головуючого під час судового розгляду кримінального провадження є загальне керування ходом судового засідання, забезпечення дотримання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною третьою статті 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено статтями 193, 194 КПК України.

Вказаними нормами КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не наділений повноваженнями надавати оцінку діям сторони кримінального провадження та посадових осіб органів поліції у принизливій формі.

З наведеного вище вбачається, що поведінка судді Волкової О.І. під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/29/18, 486/51/18, 486/138/18, 486/1444/17 є некоректною, зневажливою та зверхньою щодо учасників кримінального провадження. Така поведінка є несумісною з правилами суддівської етики, суперечить вимогам до поведінки судді, встановленим статями 1,3,8,9 Кодексу суддівської етики та не узгоджується з вимогами процесуального законодавства щодо ведення судових засідань та положеннями статей 11, 193-194, 321 КПК України, які не надають слідчому судді повноважень критикувати, допускати зневажливі висловлювання, нетактовно ставитись до учасників кримінального провадження.

Справа № 486/2193/14-к

Із звукозаписів судових засідань у справі № 486/2193/14-к за заявами ОСОБА46 про перегляд вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами, яка розглядалася колегією суддів у складі головуючого – судді Далматової Г.А., суддів Савіна О.І., Волкової О.І., встановлено, що суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання.

У судовому засіданні 16 квітня 2020 року на адресу головуючого судді – Далматової Г.А.:

«Я вважаю, що ви як головуюча у справі, нічого особистого, але чисто процесуальні речі, ви повинні, якщо ви мали таку, тобто треба було більш активно виясняти, за цей період часу із 3.03 по 16.04 достатньо було часу, щоб з’ясувати причини, де він перебуває ця людина, може, десь його загубили...» (файл 20200416-110029, 14:12–14:33).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що суддя Волкова О.І. публічно критикує головуючого – суддю Далматову Г.А.

У судовому засіданні 4 травня 2020 року на адресу головуючого – судді Далматової Г.А. та судді Савіна О.І. (при вирішенні питання встановлення місцезнаходження заявника ОСОБА46, файл 20200504-112858):

«...ви розповідаєте оті сказки...» (до головуючого судді Далматової Г.А., 04:46);

«... не повчати, а намагаюся зосередити, оскільки слідчі судді занадто зайняті, а мені так вважається, що ви не хочете його [заявника] доставляти, це моє таке враження… Галина Анатоліївна, я не знаю, як ви така обізнана про етапування» (до головуючого судді Далматової Г.А., 06:24–06:35, 08:38);

«Я б дуже хотіла, щоб ви не передьоргували, хотіла би вас попросити бути тактовною, витриманою і все робити те, що робить головуючий..., визнати яким чином ми відкладаєм» (до головуючого судді Далматової Г.А., 08:56– 09:06);

«Я дуже перепрошую, шановна головуюча, ви далеко не учениця, ви головуюча в справі, ви працюєте відповідно до Закону «Про статус суддів і судоустрій в Україні», ви повинні давати присягу народу України і не треба над цим народом геноцид, не треба народу геноцид проводити і над тими засудженими» (до головуючого – судді Далматової Г.А., 11:30–11:42);

«не занімайтеся геноцидом народу» (до судді Савіна О.І., 16:40).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що суддя Волкова О.І. допустила висловлювання, які демонструють явну неповагу до суддів Савіна О.І. та Далматової Г.А., наголошуючи на їхній непрофесійності, необізнаності з матеріалами справи та невиконанні обов’язків головуючого. Суддя Волкова О.І. під час судових засідань сперечається із суддями, поводить себе зверхньо, використовує повчальний тон щодо головуючого у судовому засіданні. Зазначене свідчить про зневажливе ставлення судді Волкової О.І. до членів колегії суддів і може сприйматися стороннім спостерігачем як упереджене ставлення та особиста зацікавленість суддів у результаті розгляду цієї кримінальної справи.

 

У судовому засіданні 27 серпня 2020 року:

«Я неодноразово наголошувала головуючій у справі, з огляду на поведінку працівника Коршак, яка неодноразово допускала ряд порушень.

Прошу вирішити заміну секретаря головуючою у справі. Я неодноразово наголошувала на тім, проводилася перевірка, є факт в цій справі і я вважаю недоречною її присутність... З огляду на проведену перевірку нею був недоставлений ОСОБА46 не один раз і що вона спотворює факти. Те, що вона працівник суду, – це не моє питання, а питання її добропорядочності і ми як цивілізовані люди повинні вміти відмічати зло від добра, правду від брехні... Я висловила свою позицію неодноразово і не лише в залі судового засідання... Небажано, щоб Коршак приймала участь в у цій справі, з огляду на те, що двічі провадилася судова перевірка з огляду на ряд порушень, які виникли при призначенні даної справи до розгляду, тому я вважаю, що штат дозволяє визначитися і Ви як головуюча знали, що розглядається справа, могли запросити Вашого секретаря...» (стосовно секретаря судового засідання Коршак О.В., файл 110135, 01:20 – 03:10).

«Мною буде висловлена окрема думка... Хочу повідомити учасникам процесу, що мені як судді, яка зверталася з заявою про проведення службового розслідування, подання писала, мені нічого не було відомо, щоб ці люди були притягнені, з огляду на це мною викладається в окремій думці саме так, що факт порушення є, а відомостей немає, отак мені надавалися відповідні документи керівником апарата… З огляду на те читайте документи, дивіться, приймайте відповідні рішення як учасники процесу, тому що дуже дивним видається, що саме цей чоловік, саме засуджений, звернувся ще в квітні 19 року, сьогодні у нас уже 27 серпня... Наголошую на тім, що в суді є велика кількість секретарів, і планування засідання цього зобов’язувало головуючу у справі передбачити таку ситуацію, тим паче я неодноразово як колега-суддя, яка входить до колегії, наголошувала на тім, що на такий підхід з боку секретаря судового засідання Коршак може виникнути ряд проблем. Наголошую на тім, що була справа в нашому суді, з якої знищені були технічні записи, тому можна припуститися думки те, що за участі Коршак можуть теж бути знищені технічні записи, це так як ремарка» (стосовно секретаря судового засідання Коршак О.В., файл 122252, 04:48 – 06:50 ).

«Я намагалася в нарадчій кімнаті обговорити, но не вдалося, оскільки колеги шановні мене не хотять слухати, вважають, що мої пропозиції недоречні. Разом з цим я ставлю на обговорення таке питання до всіх учасників процесу, разом із цим прошу колег суддів висловити свою позицію. З огляду на те, що зазначене клопотання, вельмишановний захисник просе витребувати ухвали. Ми це клопотання, безумовно, задовольнили, бо це його право. Що стосовно документів, які доводять, а вони доводять вину осіб, які якоби засуджені, ці документи не доводять. Чому я звертаю увагу і колегії суддів, і прокурора, що шановний захисник має діяти в рамках КПК і витребовувати як сторона захисту належні документи? На сьогодні я вбачаю як член колегії, що захисник Соколик не виконує в повному обсязі свої процесуальні обов’язки, оскільки він просе надати документи, за допомогою яких суд не зможе визнати ті обставини, на які посилається особа, яку він представляє сьогодні, що вказує на те, що захисник затягує розгляд справи і не надає в повному обсязі захист засудженому. Тому я ставлю на обговорення питання щодо залучення або щодо заміни захисника з огляду на ті процесуальні дії, які він чинить... я пропонувала колегам суддям замінити зазначеного захисника на іншого, це можна було в одну ухвалу витребувати та залучити іншого захисника. Тому що в такому ракурсі то в нього справа, то він написав клопотання, ухвала, не знаю, що ми хочемо довести, ну тут така позиція моя, шановний засуджений, мені ваша позиція цікава... це ваші слова, вам нема чим довести, у вас є законний захисник, який неналежним чином виконує свої обов’язки... з дій захисника вбачається, що він має намір потім ще щось витребовувати... вас влаштовує? Ви розумієте наслідки?» (стосовно захисника – адвоката Соколіка В.Д., файл 144742, 04:28 – 07:29).

«Шановний Олександр Іванович, ваше звання всі знають, ви не пройшли атестацію як суддя, ви не набрали відповідних балів по тестам, що вказує на ваші амбіції і професійний рівень, і я не намірена як суддя погоджуватися з вашою такою правовою позицією... на це є ВККС...» (стосовно судді Савіна О.І., файл 144742, 08:55 – 09:20).

«Ви себе дуже поводите як суддя, разом з тим ви не звертаєте питання, витребували ухвалу і все. Чого дальше не слухаєм справу? Сьогодні є час, слухаєм дальше. Що ще, які є пропозиції в захисника, в прокурора?...

Мені за це держава гроші плате, щоб я розглядала справи... єдине, що в мене запитання до захисту, шановний захисник... ваш підхід мене як суддю не влаштовує...» (стосовно судді Далматової Г.А., файл 144742, 12:40 – 14:01).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що суддя Волкова О.І. допустила образливі висловлювання на адресу секретаря судових засідань Коршак О.В., обвинувачуючи її у вчиненні протиправних дій, а також усупереч процесуальним та етичним нормам публічно висловила незадоволення діями інших членів колегії суддів та діями захисника, наголошуючи на їхній непрофесійності. Крім того, суддя Волкова О.І. висловила твердження, що суддя Савін О.І. не склав кваліфікаційний іспит та стосовно нього Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила відповідні рішення про його невідповідність займаній посаді.

 

У судовому засіданні 30 вересня 2020 року:

«Ну як же ж не стосується? Ми витрачаєм процесуальний час. Сидить прокурор, приїхав з Миколаєва, захисник з Миколаєва, держава витратила гроші, доставила обвинуваченого чи засудженого в судове засідання, ми тратимо, три судді, час…, конвой сидить, секретар судового засідання, а сьогодні мені секретаря судового засідання не дали...» (файл 20200939_153837, 06:40 – 06:55);

«У мене виникає питання, що конкретно хоче захисник? …Знаєте, захисник, або ви захищаєте свого обвинуваченого, або ми просто марнуємо зря час... Мені незрозуміло, ви розумієте, як головуюча, скільки організованих груп? Добре, оголошуйте, мені ж вас не перемогти, вас двоє, а я одна, тому я висловила свою позицію, що хотілося б чітку позицію захисника, я би жадала від нього, як член колегії, по кожному доказу резюме...» (стосовно захисника – адвоката Соколіка В.Д., файл 20200939_153837, 07:00-09:37);

«До клопотання ми досліджуємо доказ, і ви мусите щось сказати, а ні – то я буду змушена знову ставити на обговорення питання про вашу заміну або ви захищаєте належним чином... З огляду на те, що захисник не має жодної точки зору, – це неналежний захист... Засуджений, ви можете мені відповісти за вашого захисника? Мені дуже б не хотілось сьогодні виступати в ролі захисту...» (файл 20200930_160942, 21:00 – 22:16);

«Це ваше бажання, але у вас є захисник. Засуджений, вас влаштовує ваш захисник? Оскільки мені держава плате гроші і я суддя, я хочу ходити на роботу і їх відпрацьовувати, тому з такою позицією, з мовчазною згодою захисника, який не в повному обсязі виконує свої обов’язки, я не готова з цим змиритися, тому я оце і кажу головуючому і іншому члену колегії...» (файл 20200930_174844, 09:57 – 10:43);

«Шановні учасники, дозвольте висловити своє бачення як члена колегії... Я закликаю колег-суддів. Чи не бажаєте ви відправляти правосуддя відповідно до вимог верховенства права? Чи можемо ми сьогодні з вами, вирішуючи питання за нововиявленими обставинами, за фактом яких стверджує засуджений? Дозвольте вас запитати, цих людей було засуджено? Чи є вироки?.. Суд має жадати від сторін докази...» (файл 20200930_174844, 12:37–12:50).

З технічного запису цього судового засідання вбачається, що суддя Волкова О.І. всупереч процесуальним та етичним нормам публічно висловлює незадоволення діями захисника – адвоката Соколіка В.Д., наголошуючи на його непрофесійності та демонструючи зневажливе ставлення до захисника. Крім того, суддя в судовому засіданні висловлює суб’єктивне ставлення до інших суддів – членів колегії, демонструючи зверхність.

Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

У цьому контексті суддям треба пам’ятати, що присутні у залі засідання особи постійно вивчають і оцінюють поведінку суддів, кожен жест судді, дію, погляд, слово.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб (стаття 8 Кодексу суддівської етики).

Повага виявляється у шанобливому ставленні до людей, із врахуванням їхніх особистостей, інтересів, життєвого досвіду.

Саме тому в судовому засіданні суддя повинен говорити якомога менше і суто в межах, визначених процесуальним законом, не поводити себе зверхньо, не моралізувати, не проводити порівнянь, вміти слухати і своєчасно ставити запитання, з`ясовуючи лише необхідні деталі для розгляду справи по суті. При дослідженні обставин справи у судовому засіданні він не повинен висловлювати своєї оцінки, критичних зауважень.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче.

Згідно з пунктом 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов`язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов`язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.

Пунктом 22 вказаного Висновку визначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Отже, як установлено, під час зазначених судових засідань у справі № 486/2193/14-к суддя Волкова О.І. допустила висловлювання, які демонструють явну неповагу до суддів Савіна О.І. та Далматової Г.А., наголошуючи на їхній непрофесійності.

Суддя Волкова О.І. публічно критикує інших суддів, висловлює незадоволення їхніми діями, сперечається з суддями в судовому засіданні, у грубій формі обговорює професійні якості іншого судді, що не стосується суті справи. Зазначене свідчить про зневажливе ставлення судді Волкової О.І. до інших суддів – членів колегії.

Суддя Волкова О.І. також допустила образливі висловлювання на адресу секретаря судових засідань Коршак О.В. та публічно висловила незадоволення діями захисника – адвоката Соколіка В.Д., наголошуючи на його непрофесійності та демонструючи зневажливе до нього ставлення.

Така поведінка судді Волкової О.І. під час судових засідань у справі № 486/2193/14-к є несумісною з правилами суддівської етики та суперечить вимогам до поведінки судді, встановленим статтями 1, 3, 8, 9 Кодексу суддівської етики.

Крім того, усупереч вимог статті 10 цього Кодексу суддя Волкова О.І. допустила висловлювання, які можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів.

Згідно зі статтею 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Статтею 466 КПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, до закінчення перегляду.

Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, якщо вони не оспорюються.

Частиною першою статті 467 КПК України передбачено, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Наведені норми КПК України визначають порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та повноваження суду щодо ухвалення судового рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

З наведеного вбачається, що під час розгляду справи № 486/2193/14-к суддя Волкова О.І. діяла всупереч завданням кримінального провадження та порядку розгляду справи, а саме допустила висловлювання, які не стосуються предмета судового розгляду, порушують етичні норми поведінки судді, закріплені в статтях 1, 3, 8, 9, 10 Кодексу суддівської етики, демонструють зневажливе ставлення до суддів Савіна О.І., Далматової Г.А., секретаря судового засідання та захисника, а також порушила вимоги процесуального законодавства щодо ведення судових засідань та статей 321, 466, 467 КПК України, які не надають повноважень судді критикувати, допускати зневажливі висловлювання й нетактовно ставитись до інших суддів та учасників судового процесу.

Крім того, вищенаведені звукозаписи судових засідань у справах № 486/29/18, № 486/51/18, № 486/138/18, № 486/1444/17 свідчать про некоректну й нетактовну поведінку судді Волкової О.І. під час здійснення правосуддя в цих справах та прояв неповаги до учасників кримінального провадження.

Зокрема, в судових засіданнях під час розгляду вказаних справ суддя допускала висловлювання, які демонструють зверхнє, зневажливе ставлення до учасників кримінального провадження (у справі № 486/29/18 – до потерпілого та прокурора; у справі № 486/51/18 – до прокурора, слідчого, а також до працівників поліції, відповідальних за доставлення осіб до суду; у справі № 486/138/18 – до слідчого, прокурора та адвоката; у справі № 486/1444/17 – до захисника, прокурорів і правоохоронних органів).

Крім того, суддя Волкова О.І. у грубій та принизливій формі висловила припущення, що посадові особи органів поліції є членами злочинного угруповання (справа № 486/51/18).

Наголошуючи на непрофесійності сторони обвинувачення та сторони захисту, суддя Волкова О.І. вживала висловлювання, які можуть створювати у стороннього спостерігача уявлення щодо некомпетентності вказаних осіб (у справі № 486/29/18, звертаючись до прокурора, допустила порівняння, які можуть створювати в учасників процесу уявлення щодо некомпетентності та протиправних дій сторони обвинувачення; у справі № 486/51/18 повчала та принижувала прокурора, слідчого й посадових осіб органів поліції для створення у стороннього спостерігача уявлення про вчинення ними протиправних дій та сумнівів у їхній професійності; у справі № 486/138/18 наголошувала на непрофесійності та некомпетентності захисника, прокурора та слідчого, необізнаності прокурора з матеріалами справи; у справі № 486/1444/17 також допустила висловлювання, які можуть створювати у стороннього спостерігача сумніви у професійності захисника у справі).

Такі дії під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/2193/14-к, 486/1444/17, 486/138/18, 486/29/18, 486/51/18 суддя Волкова О.І. вчинила умисно, з метою демонстрації в судових засіданнях свого суб’єктивного ставлення до інших суддів – членів колегії та секретаря судового засідання, а також створення у стороннього спостерігача уявлення щодо некомпетентності захисника.

З огляду на те, що заборона проявів неповаги до людини за будь-якими ознаками, зокрема за ознаками процесуального статусу, посади, є абсолютною, тобто не передбачає винятків, поведінка судді Волкової О.І. під час розгляду справ № 486/2193/14-к, № 486/1444/17, № 486/29/18, № 486/51/18, № 486/138/18, яка направлена на демонстрацію негативного ставлення до учасників судового процесу та інших суддів, а не на здійснення правосуддя, суперечить завданням кримінального судочинства і, як наслідок, підриває авторитет правосуддя.

Крім того, з огляду на приписи статей 8 – 10 Кодексу суддівської етики, під час судових засідань суддя не може, зокрема, коментувати поведінку його колег по роботі, оцінювати їхні дії.

Отже, дії судді Волкової О.І. під час здійснення правосуддя у справах № 486/2193/14-к, № 486/1444/17, № 486/138/18, № 486/29/18, № 486/51/18, яка систематично порушувала порядок розгляду справ, визначений процесуальним законом, діяла з порушенням вимог щодо етичної поведінки судді, виявляла під час розгляду справ неповагу та негативне, зневажливе ставлення до учасників судового процесу та інших суддів, необхідно кваліфікувати як допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів чи інших учасників судового процесу.

Вказані дії становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що тягне за собою дисциплінарну відповідальність для захисту репутації і прав інших осіб та для підтримання авторитету та безсторонності суду.

Збори суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які відбулися 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року

Під час відтворення технічного запису зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які відбулися 11 лютого 2020 року, встановлено, що суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання:

«...відзначити такий вопіющий факт, який має місце в нашому суді, хоч цього говорити не можна, і не говорити про це не можна, і дуже прикро, що голова суду, виконуючий обов’язки, не знайшов сили це визнати на зборах суддів... це тягне до кримінальної відповідальності за такі речі. Не можна було не сказати сьогодні на зборах, що, власне, колишній голова суду, а зараз виконуючий обов’язки дозволив собі ухвалити рішення без наявності справи, тобто ухвалив завідомо неправосудне рішення, і це було предметом розгляду у ВРП, про це треба сказати... Тут ви пам’ятаєте, тут ви забули, що ви родичі, і таке інше… Я побачила те, що ви, скажімо, зловжили відводом» [стосовно судді Савіна О.І.];

«Наш суд за останні роки став придатком прокуратури... Мною особисто у вісімнадцятому році, коли мене відсторонили, і я вважаю, що вони взаємопов’язані, ці речі, було порушено шість дисциплінарних проваджень відносно прокурорів. Як тільки мене відсторонили, усі ці провадження були закриті тільки із тим, що суддя пішла»;

«Ви тут казали про кваліфікованих спеціалістів. Галина Анатоліївна призначила кримінальне провадження у складі нас трьох, тут може виникнути дуже суттєве питання, і кожний із нас розуміє, про кого ми кажемо щодо фаховості, і прописано в самій ухвалі, там компетентний фаховий суддя… Ну тобто тут є доброчесність судді, який повинен розуміти певні обставини, що наявність такої особи в складі суду може призвести до якого рішення, це не буде захист людини, не розгляд належним судом... будь-який учасник процесу якщо поскаржиться на склад суду,…може виникнути питання. Тут до вас питань в мене нема [до судді Далматової Г.А.], тут до інших питання [стосовно судді Савіна О.І.]»;

«Чи вважаєте ви, що вказівка апеляційного суду [стосовно судового рішення Миколаївського апеляційного суду про направлення справи за підсудністю], яка протирічить нормам закону, є для Вас руководством до дій?»;

«У нас створилася така група осіб, які один одному допомагають, і чуть лі не можна сказати, що державний орган перетворився на приватне підприємство, яке задовольняє чиїсь особисті забажанки...»;

«В нас голова суду не пройшов атестацію, в нас голова суду замайорів такими красними флажками як особа, яка здатна прийняти рішення без наявності справи, це вказує на морально-етичні норми і про це ми сьогодні не можемо не говорити з урахуванням здорового глузду і доброчесності судді»;

«З урахуванням того, що пан Савін О.І., який є сьогодні головуючим у справі, є теж і суддею і по неповнолітнім і по слідчим суддям і в. о. голови суду, у мене як у судді виникає запитання логічне, послідовне і, напевно, яке має здоровий глузд, чи не варто нам поставити питання про переобрання такого судді і зняти з нього ці повноваження з урахуванням тих даних, які ми маємо? Тому що розгляд під головуванням такого судді такої категорії справ приведе до несправедливого судового розгляду будь-якої справи за наявності такої інформації з боку сторін... Треба визнати і Олександру Івановичу, і колегам суддям, що воно буде мати негативні наслідки, рано чи пізно... Мені фактично треба було, щоб це було зафіксовано на технічні записи, ви ухвалили рішення неправосудно без наявності справи, це зафіксовано на рівні держави... Олександр Іванович, вам не важко виконувати обов’язки голови суду? Стан здоров’я у вас дозволяє? Ви просто часто хворієте, вас немає. А що ви атестацію не пройшли, як ви вважаєте, рішення ухвалені під вашим головуванням...».

Під час відтворення технічного запису зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які відбулися 5 березня 2020 року, встановлено, що суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання на адресу судді Савіна О.І. та судді Далматової Г.А.:

«Один десяток років, у нас була групіровка... Колись були в коаліції ОСОБА47, ОСОБА48, ОСОБА49, і Галина Анатоліївна, перебуваючи в декреті, щоразу приходила і піднімала руки, не розуміючи про що» [стосовно судді Далматової Г.А.];

«Ви усвідомлюєте, що пан голова, нинішній, який виконує обов’язки, не пройшов атестацію, і ми з вами маємо повноваження переобрати сьогодні голову суду, а він хоче, щоб не відбулося. Це не ваше питання, вам це незручно і вас всьо устраїває... Ви собі домовилися вдвойом і всьо, ну пока його не звільнять, нехай собі працює» [стосовно судді Савіна О.І.];

«Моя сім’я і мої діти будуть пишатися, що мене за етику притягли, а не за корупційну складову, Олександр Іванович» [до судді Савіна О.І.];

«Мені тут взагалі, напевно, нема чого робити, якщо тут таке істеричне і недовірливе...»;

«Галина Анатоліївна, ви така біла і пушиста сьогодні, а то, шо Ви порушуєте закон, ви не бачите нічого... не треба прикривати етикою злочинні дії» [до судді Далматової Г.А.].

Під час відтворення долученого до дисциплінарної скарги технічного запису зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які відбулися 24 червня 2020 року, встановлено, що суддя Волкова О.І. допустила на адресу суддів Далматової Г.А. та Савіна О.І. такі висловлювання [файл № 20200624-090809, 00:28–00:29, 00:36–00:40]:

«Ви відправляєте правосуддя, вас ніхто не чіпає, у вас тут своя каста і я цього не боюся казати, ви маєте міліонні статки, ви маєте по п’ять помічників, ви маєте чим їм надавати, з помощью керівника апарату, достойну заробітну плату...» (до судді Савіна О.І.);

«Галино Анатоліївна, не ставте, ваш суд не приватизований, а якщо ви його приватизуєте, неблизьким часом, а я думаю, що з вашими статками ви це зможете зробити» [до судді Далматової Г.А.];

«Я хочу сказати з приводу вашої моральної якості людини, яка ухвалює рішення, яких не існує в матеріалах справи суду, яка не пройшла атестацію по письмовому і по цьому тестові. Олександр Іванович, при всій повазі до вас як людини, про те, що ви прекрасний організатор, як з позитивної сторони, ви хороший завхоз, хороший масовік-затєйнік, треба вам отдати, і даже психолог з приводу того, якщо треба когось задавити, ви суперлюдина в цему відношенні, ви переобуваєтесь в тапочки з білих в красні запросто, коли вам треба. Ви можете сьогодні Галину Анатоліївну, завтра мене, як кому треба. Я маю великий досвід поряд з вами працювати і хочу сказати, що ви маєте сьогодні визнати, написати заяву і піти у відставку, оскільки ви уже маєте достойну відставку, ідіть з Богом і відпочивайте на пенсії, тому що вже сьогодні очолювати суд за наявності отої позорнячої справи, яку ви там вирішували, не знаю в який спосіб, і де ви там ставили питання, що вам зменшили покарання в ВРП, таке взагалі ганебне без наявності справи розглядати справу і вам це зійшло з рук» [до судді Савіна О.І.];

«Ви показали на всю Україну, як ви можете ганьбити суддю в суді, як ви можете очолити за допомогою заробітніх плат і отетіх преференцій секретарям судових засідань, які ви надаєте ..., багато моментів з вами, які ви використали владні повноваження не на користь судочинства, а на її спотворення, тому я вважаю, що ви є недостойною людиною, не те, що перебувати, очолювати суд. ... Чому ви так сьогодні тримаєтесь за це крісло я зрозуміти не можу» [до судді Савіна О.І.].

Під час відтворення долученого до дисциплінарної скарги технічного запису зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які відбулися 22 жовтня 2020 року, встановлено, що суддя Волкова О.І. допустила такі висловлювання на адресу судді Савіна О.І., судді Далматової Г.А.:

«Ну, за вашого головування суду, то у вас вообще не будуть розприділятись [справи], даже ті, які будуть стоять. Я уже маю досвід десяти років, і за цим дуже гарно спостерігаю, як автоматизованою системою нехтують секретарі»;

«кружите голову суду поки що Ви, Галина Анатоліївна, і крутитесь вмєстє з ним, і крутіться далі...».

Із зазначених вище технічних записів зборів суддів убачається, що під час проведення зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які відбулися 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року, суддя Волкова О.І. зневажливо висловлювалась та демонструвала своє негативне ставлення до інших суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, звинувачувала їх у вчиненні протиправних та корисливих дій, у грубій та образливій формі обговорювала особисті та професійні якості і стан здоров’я голови суду Савіна О.І. та допустила образливі висловлювання стосовно судді Далматової Г.А.

Висловлювання, допущені суддею Волковою О.І. під час проведення вказаних вище зборів суддів свідчать про прояв суддею неповаги до інших суддів.

Суддя Волкова О.І. надала письмові пояснення, у яких звернула увагу, що учасники процесу не подавали скарг на її дії, а зробив це лише голова суду, який протягом п’яти років створює штучний конфлікт та перешкоджає їй у роботі, який підпорядкував собі прокурорів міста, а суд перетворив на власну приватну структуру для вирішення фінансово вигідних питань. На думку судді, тотальне прослуховування всіх звукозаписів судових процесів з боку скаржника – голови суду відбувалося без процесуальних підстав, вибірково виділяючи потрібні частини запису із контексту, які монтувалися невідомою особою на невідомому пристрої. І такі матеріали (а по суті докази), отримані без дотримання процесуальних прав та виготовлені без дотримання будь-яких процесуальних норм, були прийняті Вищою радою правосуддя.

Суддя Волкова О.І. зазначає, що голова суду Савін О.І., не пройшовши атестації, здійснює правосуддя за відсутності законних підстав, поверхнево ставиться до розгляду справ, веде засідання без мантії, його справи не передаються до канцелярії суду з серпня, а справами «торгують». Через її незгоду з таким порядком, Савін О.І. вирішує питання її присутності в суді. Водночас у суді створено ефективний механізм «вирішування», де кожному працівнику має бути відведено в корупційній складовій певне місце.

Суддя Волкова О.І. вважає, що голова суду Савін О.І. створює дискомфорт у колективі суду, а подані стосовно неї дисциплінарні скарги є інструментом впливу та покаранням за її власну точку зору, яка не збігається з думкою більшості працівників суду.

Крім того, суддя Волкова О.І. вказала, що працює без секретаря судового засідання, її помічник виконує функції секретаря судового засідання без додаткової оплати, у той же час частину обов’язків помічника вона змушена перебрати на себе. Суддя вважає, що голова суду Савін О.І. створює нестерпні умови для її роботи, щоб змусити її звільнитися.

Кваліфікуючи дії судді Волкової О.І. під час зборів суддів, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить з такого.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частини перша, третя статті 34 Конституції України).

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб, або для підтримання авторитету і безсторонності суду (стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до статті 10 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів під час здійснення правосуддя.

Отже, безсумнівно, суддя має право на свободу вираження поглядів, однак відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод це право може бути обмежене, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб і для підтримання авторитету та безсторонності суду.

Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).

Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, однак у процесі реалізації цього права суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що несумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів (пункт 4.6 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу суддівської етики).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини обов’язковим для службовців, які працюють у судовій сфері, щоб вони демонстрували стриманість при здійсненні своєї свободи вираження поглядів в усіх випадках, де авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів (рішення у справі «Вілле проти Ліхтенштейну» від 28 жовтня 1999 року, заява № 28396/95, пункт 64).

Питання функціонування системи правосуддя є питаннями, які викликають інтерес громадськості. Тому особи, які працюють в судовій сфері, передусім судді, з належною обачністю та стриманістю повинні реалізовувати їхнє право на свободу вираження поглядів у всіх випадках, в яких авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів. Неприйнятними та такими, що підривають авторитет правосуддя, є, зокрема, лайливі або образливі висловлювання суддів стосовно їх колег чи системи правосуддя як такої (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 11-1010сап18 та від 12 лютого 2019 року у справі № 800/295/17).

З наведеного вище вбачається, що суддя Волкова О.І. під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року допустила зневажливі та образливі висловлювання стосовно суддів Савіна О.І. та Далматової Г.А., вказувала на вчинення ними протиправних та корисливих дій, демонструвала своє негативне ставлення до цих суддів, вживала образливі вислови щодо стану здоров’я судді Савіна О.І., висловлювала думку щодо непрофесійності та некомпетентності зазначених суддів, що суперечить вимогам статей 1, 3, 10 Кодексу суддівської етики, статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також вказує на прояв суддею Волковою О.І. неповаги до інших суддів.

Таку поведінку суддя Волкова О.І. допустила умисно, з метою публічної демонстрації свого негативного суб’єктивного ставлення до інших суддів.

З огляду на те, що заборона проявів неповаги до людини за будь-якими ознаками, зокрема за ознаками процесуального статусу, посади, є абсолютною, тобто не передбачає винятків, поведінка судді Волкової О.І. під час зборів суддів, яка направлена на демонстрацію негативного ставлення до інших суддів, є такою, що підриває авторитет правосуддя.

Крім того, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що дії судді Волкової О.І., зокрема під час зборів суддів, призвели до напруженої конфліктної ситуації в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області, що також негативно впливає на авторитет судової влади.

Доводи судді Волкової О.І. про те, що учасники процесу не подавали скарг на її дії, а зробив це лише голова суду, який створює неналежні умови роботи судді з метою змусити її звільнитись, є неприйнятними, оскільки суддя допустила висловлювання з наміром продемонструвати негативне ставлення та надати оцінку діям інших суддів, що є проявом неповаги. Встановлені статтею 9 Кодексу суддівської етики вимоги щодо заборони проявів неповаги до людини за будь-якими ознаками не передбачають винятків як щодо адресатів відповідних висловлювань, так і щодо аудиторії, перед якою їх поширюють.

Доводи судді не виправдовують її неналежну поведінку та не надають їй права зневажливо й нетактовно ставитись до інших суддів.

Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, однак під час реалізації такого права суддя завжди турбується про підтримання високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя Волкова О.І. вже притягувалась до дисциплінарної відповідальності за дії під час здійснення правосуддя, які свідчили про прояв неповаги до учасників судового процесу та інших суддів з боку судді (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року, провадження № 11-312сап19 за скаргою Волкової О.І. на рішення Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19, яким було змінено рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2018 року № 3023/1-дп/15-18 про притягнення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності).

За результатом розгляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначила, що вияв під час розгляду справ негативного ставлення до учасників судового процесу, інших суддів не відповідає положенням пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 8 – 10 Кодексу суддівської етики та у сукупності з порушенням вимог відповідного процесуального закону становить склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на встановлені вище обставини суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/29/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/51/18, 486/2193/14-к та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року, діючи умисно, допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Крім того, суддя Волкова О.І. діяла із порушенням норм процесуального законодавства щодо ведення судових засідань і допустила порушення вимог щодо етичної поведінки судді, яка полягає в неодноразовому прояві неповаги до учасників процесу та інших суддів, що в сукупності становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів чи інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про притягнення судді Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності та визначаючи вид дисциплінарного стягнення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується таким.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Підпунктами «а», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що в діях судді Волкової О.І., яка під час розгляду справ №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17 повернула обвинувальні акти прокурору за відсутності встановлених законом підстав, наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Як зазначалося вище, усі ухвали про повернення обвинувальних актів, постановлені суддею Волковою О.І. у справах №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17, було скасовано судом апеляційної інстанції як такі, що постановлені з порушенням вимог КПК України. Під час перегляду ухвал у вказаних справах, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвали суду про повернення обвинувальних актів не можуть вважатись законними й обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Водночас, незважаючи на скасування судом апеляційної інстанції постановленої суддею Волковою О.І. ухвали про повернення обвинувального акта та незважаючи на вказані апеляційним судом порушення вимог КПК України, суддя Волкова О.І. продовжила повертати обвинувальні акти з таких самих підстав. З огляду системність дій судді Волкової О.І., яка повертала обвинувальні акти прокурору за відсутності встановлених законом підстав, незважаючи на зазначені судом апеляційної інстанції порушення вимог КПК України, такі дії суддя Волкова О.І. вчиняла умисно, з метою ухилення від розгляду зазначених кримінальних проваджень.

Щодо наслідків дій судді під час розгляду вказаних справ, то такі дії судді Волкової О.І. унеможливили здійснення прокурором повноважень щодо підтримання державного обвинувачення в суді та реалізацію ним як стороною обвинувачення наданих йому КПК України процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків у зазначених кримінальних провадженнях. Усі ухвали про повернення обвинувальних актів, постановлені суддею Волковою О.І. у цих справах, було скасовано судом апеляційної інстанції як такі, що постановлені з порушенням вимог КПК України. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що ухвали суду про повернення обвинувальних актів не можуть вважатись законними й обґрунтованими.

Здійснюючи правосуддя у справах №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018), 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/1526/20 (провадження №1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020), 486/803/19, 486/1068/20, суддя Волкова О.І. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу).

Вказані дії суддя Волкова О.І. вчинила умисно, оскільки усвідомлювала, що порушує положення статей 80 – 82 КПК України, бажаючи самоусунутися від розгляду цих справ.

Крім того, здійснюючи правосуддя у справах № 486/1370/17, № 486/2/18, суддя Волкова О.І. допустила безпідставне затягування розгляду справ, що охоплюється складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Установлено, що суддя Волкова О.І. під час розгляду справ № 486/849/18, № 486/868/18 умисно діяла з порушенням вимог щодо етичної поведінки судді, визначених статтями 1, 8 Кодексу суддівської етики, а також із грубим порушенням норм процесуального законодавства під час вирішення питань, пов’язаних з підготовкою справи до судового розгляду. Вказані дії судді порушують стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Покладаючи на прокурора обов’язок забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу, у справах № 486/849/18, № 486/868/18, суддя Волкова О.І., яка під час розгляду вказаних справ мала досвід роботи на посаді судді близько 15 років, усвідомлювала неможливість виконання прокурором вказаних зобов’язань та розуміла, що її дії суперечать вимогам закону, тобто такі дії вчинені суддею умисно.

Крім того, суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/29/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/51/18, 486/2193/14-к та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року, діючи умисно, допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Крім того, суддя Волкова О.І. діяла із порушенням норм процесуального законодавства щодо ведення судових засідань і допустила порушення вимог щодо етичної поведінки судді, яка полягає в неодноразовому прояві неповаги до учасників процесу та інших суддів, що в сукупності становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/29/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/51/18, 486/2193/14-к та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року умисно допустила дії, які охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів чи інших учасників судового процесу.

Ураховуючи, що заборона проявів неповаги до людини за будь-якими ознаками, зокрема за ознаками процесуального статусу, посади, є абсолютною, така поведінка суддею Волковою О.І. допущена умисно з метою публічної демонстрації свого негативного суб’єктивного ставлення до інших суддів та учасників судового процесу, і є такою, що підриває авторитет правосуддя.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Волкова Олена Іванівна Указом Президента України від 11 листопада 2003 року № 1286/2003 призначена на посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 8 жовтня 2009 року № 1633-VІ обрана на посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області безстроково.

Стаж роботи Волкової О.І. на посаді судді становить понад 20 років.

У характеристиці, яку надав в.о. обов’язків голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., зазначено, що суддя Волкова О.І. свої службові обов’язки виконує задовільно. Водночас, має прояви занадтої впевненості у правильності прийнятих рішень щодо організації відправлення правосуддя, а саме в тенденції заявлення самовідводів при розгляді кримінальних та цивільних справ, що викликає обурення громадян, які є сторонами у справі, та призводить до суттєвих порушень процесуальних строків розгляду справ.

Приділяє увагу підвищенню професійних знань і ділової кваліфікації, бере участь у семінарах та інших заняттях, але позитивної динаміки в діяльності останньої як професійного судді немає. Крім того, з 12 червня по 17 жовтня 2019 року відповідно до наказу Національної школи суддів України від 11 червня 2019 року № 592-п «Про проведення курсу навчання для підвищення кваліфікації судді, яку тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя», пройшла підготовку в Національній школі суддів України за визначеною програмою підготовки, однак після проходження цієї підготовки суддя Волкова О.І. стала проявляти відверту зневагу до суддів та працівників апарату суду та демонструвати у своїй діяльності як судді повну «автономію», яка не ґрунтується на законах як у сфері відправлення правосуддя, так і в особистій поведінці. До підлеглих та працівників апарату суду надмірно вимоглива, авторитет у колективі суду – нижче середнього.

Негативну характеристику судді Волкової О.І., яку надав в. о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не враховує, оскільки така характеристика не може самостійно свідчити про негативну поведінку судді, з огляду на те, що Савін О.І. є одним із скаржників в зазначеному дисциплінарному провадженні.

Із характеристики, яку надав голова Миколаївського апеляційного суду Міняйло М.П., вбачається, що рішенням Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 суддя Волкова О.І. притягнута до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та застосування норм кримінального процесуального законодавства та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя суддя Волкова О.І. була відсторонена від здійснення правосуддя з 1 жовтня 2018 року до 18 жовтня 2019 року.

Після тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя суддя Волкова О.І. фактично почала розглядати судові справи з січня 2020 року. Порівняно з іншими двома суддями Южноукраїнського міського суду Миколаївської області навантаження на суддю Волкову О.І. у 2020 році становило 30,4 % від загальної кількості справ і матеріалів, які перебували в суді, та 23,2 % від загальної кількості справ, розглянутих суддями. Відсоток залишку нерозглянутих справ – 34,5 %. За результатами перегляду судових рішень судді Волкової О.І. у 2020 році 7 судових рішень скасовано (1 рішення та 2 ухвали – у цивільних справах; 1 постанова та 1 ухвала – у справах адміністративного судочинства; 2 постанови – у справах про адміністративні правопорушення). Змінено 1 ухвалу у кримінальному провадженні та 1 рішення у цивільній справі.

Як зазначено у характеристиці, суддя приділяє увагу підвищенню професійного рівня та кваліфікації, бере участь у семінарах та інших навчальних заходах, але позитивна динаміка в діяльності як професійного судді відсутня. До працівників апарату суду надмірно та безпідставно вимоглива, звинувачує їх у дискредитації її як судді. Виявляє особисте неприязне ставлення до керівника апарату суду. За характером не стримана, схильна до створення штучних конфліктів. Порушує норми етичної поведінки судді, фактично ухиляється від відправлення правосуддя у кримінальних провадженнях, нехтує нормами процесуального права при здійсненні судочинства, ігнорує рішення зборів суддів суду. Як професійний суддя не користується авторитетом серед колег та працівників апарату суду.

Згідно з відомостями про кількісні та якісні показники роботи судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. за 2016 – 2020 роки, які надав голова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., у 2016 році у провадженні судді Волкової О.І. перебувало 340 справ та матеріалів усіх категорій, з них: 9 кримінальних справ та 24 матеріали кримінального провадження; 204 цивільні справи та 13 матеріалів цивільного судочинства; 16 справ адміністративного судочинства; 74 справи про адміністративні правопорушення. У 2016 році суддя Волкова О.І. розглянула 266 справ та матеріалів, з них: кримінальних – 8 справ та 24 матеріали; 155 цивільних справ та 12 матеріалів; 8 справ адміністративного судочинства; 59 справ про адміністративні правопорушення. Скасовано 21 судове рішення, ухвалене суддею Волковою О.І. (у порядку кримінального провадження – 6, у порядку цивільного судочинства – 11, у порядку адміністративного судочинства – 1 та 3 судових рішення – в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), змінено 3 судових рішення, ухвалених в порядку цивільного судочинства. З порушенням строків, установлених законом, суддя Волкова О.І. розглянула 27 справ, з яких: 1 справу в порядку кримінального провадження, 13 справ – цивільного судочинства, 13 справ – про адміністративні правопорушення.

У 2017 році у провадженні судді Волкової О.І. перебувало 438 справ та матеріалів усіх категорій, з них: 19 кримінальних справ та 33 матеріали кримінального провадження; 233 цивільні справи та 11 матеріалів цивільного судочинства; 14 справ та 2 матеріали адміністративного судочинства; 126 справ про адміністративні правопорушення. У 2017 році суддя розглянула 319 справ та матеріалів, з них: кримінальних – 9 справ та 33 матеріали; 170 цивільних справ та 10 матеріалів; 12 справ та 2 матеріали адміністративного судочинства; 83 справи про адміністративні правопорушення. Скасовано 36 судових рішень (у порядку кримінального провадження – 17, у порядку цивільного судочинства – 13, в порядку адміністративного судочинства – 4 та 2 судових рішення в порядку КУпАП), змінено 1 судове рішення, ухвалених у порядку кримінального провадження. З порушенням строків, установлених законом, суддя Волкова О.І. розглянула 65 справ, з яких: 4 справи в порядку цивільного судочинства, 7 справ у порядку адміністративного судочинства та 54 справи про адміністративні правопорушення.

У 2018 році у провадженні судді Волкової О.І. перебувало 287 справ та матеріалів усіх категорій, з них: 3 кримінальні справи та 35 матеріалів кримінального провадження; 172 цивільні справи та 2 матеріали цивільного судочинства; 8 справ та 1 матеріал адміністративного судочинства; 66 справ про адміністративні правопорушення. У 2018 році суддею розглянуто 287 справ та матеріалів усіх категорій, з них: 3 кримінальні справи та 35 матеріали кримінального провадження; 172 цивільні справи та 2 матеріали цивільного судочинства; 8 справ та 1 матеріал адміністративного судочинства; 66 справ про адміністративні правопорушення. Скасовано 30 судових рішень (в порядку кримінального провадження – 6, в порядку цивільного судочинства – 21, в порядку адміністративного судочинства – 3), змінено 6 судових рішень, з них: 1 ухвалене в порядку кримінального провадження та 5 ухвалених в порядку цивільного судочинства.

З порушенням строків, встановлених законом, суддею Волковою О.І. розглянуто 5 справ, з яких 4 справи в порядку цивільного судочинства та 1 справу в порядку адміністративного судочинства.

З 1 жовтня 2018 року до 8 січня 2020 року суддя Волкова О.І. не здійснювала правосуддя у зв’язку з відстороненням від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарного провадження та подальшими відпустками.

У 2020 році у провадженні судді Волкової О.І. перебувало 677 справи та матеріали усіх категорій, з них: 13 кримінальних справ та 18 матеріалів кримінального провадження; 351 цивільна справа та 21 матеріал цивільного провадження; 11 справ та 4 матеріали адміністративного судочинства; 257 справ про адміністративні правопорушення та 2 матеріали. Розглянуто суддею у 2020 році 504 справ та матеріалів, з них: кримінальних – 5 справ та 17 матеріалів; 278 цивільних справ та 19 матеріалів; 9 справ адміністративного судочинства та 4 матеріали; 171 справу про адміністративні правопорушення та 1 матеріал. Скасовано 7 судових рішень (в порядку кримінального провадження – 6, в порядку цивільного судочинства – 21, в порядку адміністративного судочинства – 3), змінено 2 судових рішення, з них 1 ухвалене в порядку кримінального провадження та 1 – в порядку цивільного судочинства. З порушенням строків, встановлених законом, суддею Волковою О.І. розглянуто 4 справи, з яких 1 – в порядку кримінального провадження та 3 справи в порядку цивільного судочинства.

Водночас, голова суду Савін О.І. у листі від 9 лютого 2021 року № 01-04/7/2021 акцентував, що суддя Волкова О.І. у 2020 році не розглянула по суті жодного кримінального провадження та не ухвалила жодного вироку, усі кримінальні провадження (п’ять справ, про які зазначено у відомостях про кількісні та якісні показники роботи) повернуто прокурору для процесуального дооформлення.

У характеристиці, наданій в.о. обов’язків голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматовою Г.А. (лист № 01-15/22/2024 від 5 березня 2024 року), зазначено, що у 2023 році суддею Волковою О.І. розглянуто 648 справ, з них: 40 справ кримінального судочинства, 353 справи цивільного судочинства, 7 справ адміністративного судочинства та 248 справ про адміністративні правопорушення. За результатами апеляційного оскарження у 2023 році скасовано 1 ухвалу по справі кримінального судочинства, 5 рішень та 3 ухвали по справам цивільного судочинства та 5 постанов що справам про адміністративні правопорушення, а також змінено 1 рішення по справі цивільного судочинства.

Незважаючи на висновок Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викладений у рішенні від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 щодо порушення суддею Волковою О.І. правил відводу (самовідводу) при розгляді кримінальних справ, всупереч нормам кримінального процесуального законодавства суддя Волкова О.І. й надалі практикує задоволення собі самовідводів при розгляді кримінальних справ, що не передбачено при розгляді справ зазначеної категорії.

Суддя Волкова О.І. постійно приймає участь у навчальних заходах (семінарах, тренінгах, круглих столах, тощо), які проводяться Національною школою суддів України та її регіональними відділеннями.

З 12 червня по 17 жовтня 2019 року відповідно до наказу Національної школи суддів України від 11 червня 2019 року № 592-п «Про проведення курсу навчання для підвищення кваліфікації судді, яку тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя», пройшла підготовку в Національній школі суддів України за визначеною програмою підготовки, однак після проходження цієї підготовки суддя Волкова О.І. і далі проявляє ознаки неповаги до колег та працівників апарату суду, до підлеглих та інших працівників апарату суду надмірно вимоглива.

Протягом останніх двох років суддя Волкова О.І. навмисно створювала штучні конфлікти із суддями та працівниками апарату суду з питань, пов’язаних з внутрішньою діяльністю суду, постійно зверталась із поданнями, щодо неналежної організації роботи суду до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України, Ради суддів-України, Вищої ради правосуддя. Також суддя Волкова О.І. дозволяє собі ображати колег та працівників апарату суду у присутності відвідувачів суду.

Негативну характеристику судді Волкової О.І., яку надала в.о. обов’язків голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматова Г.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також не враховує, оскільки така характеристика не може самостійно свідчити про негативну поведінку судді, з огляду на те, що стосовно поведінки судді Волкової О.І., зокрема, відносно судді Далматової Г.А., подано дисциплінарні скарги, які розглядаються в зазначеному дисциплінарному провадженні.

Щодо наслідків вчинення суддею дисциплінарних проступків, то через порушення суддею Волковою О.І. положень пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області виникла напружена та конфліктна ситуація, що негативно впливає на авторитет судової влади.

Крім того, суддя Волкова О.І. умисно допустила прояв неповаги до інших суддів та учасників судового процесу, що є неприпустимим і є поведінкою, що підриває авторитет правосуддя.

Наслідками вчинення дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «д» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є відмова судді від здійснення судочинства у спосіб, не передбачений законодавством.

З огляду на наведене, суддя Волкова О.І., діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою продемонструвати своє негативне ставлення до учасників судового процесу та інших суддів, а також з метою самоусунутись від здійснення правосуддя у спосіб, не передбачений законом, у кожному випадку досягла своєї мети та діяла всупереч завданням судочинства.

Така поведінка судді Волкової О.І. підриває авторитет правосуддя та негативно впливає на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому, а отже, є несумісною зі статусом судді.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та частини першої статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.

Згідно з пунктами 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: 1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; 7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що поведінка судді Волкової О.І. під час розгляду справ №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17, яка повернула обвинувальні акти прокурору за відсутності встановлених законом підстав, свідчить про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, та є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Здійснюючи правосуддя у справах №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018), 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020), 486/803/19, 486/1068/20 суддя Волкова О.І. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто умисне порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу), а саме самостійно, у не передбачений законом спосіб вирішувала питання щодо самовідводу, не розглядала заяви про самовідвід судді Савіна О.І., проте передавала справи для автоматизованого розподілу без визначених законом підстав.

Крім того, здійснюючи правосуддя у справах № 486/1370/17, № 486/2/18, суддя Волкова О.І., всупереч вимогам статей 21, 28, 323 КПК України, згідно з якими саме на суд покладено обов’язок забезпечення розумного строку розгляду кримінального провадження, не вжила заходів щодо забезпечення прибуття до суду обвинувачених, чим допустила безпідставне затягування розгляду справ, що охоплюється складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Установлено, що суддя Волкова О.І. під час розгляду справ № 486/849/18, № 486/868/18 та покладаючи на прокурора обов’язок забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу, умисно діяла з порушенням вимог щодо етичної поведінки судді, визначених статтями 1, 8 Кодексу суддівської етики, а також із грубим порушенням норм процесуального законодавства під час вирішення питань, пов’язаних з підготовкою справи до судового розгляду. Вказані дії судді порушують стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справах №№ 486/29/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/51/18, 486/2193/14-к та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року умисно допустила дії, які охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів чи інших учасників судового процесу. А саме суддя порушила норми процесуального законодавства щодо ведення судових засідань, неодноразово проявляла неповагу до учасників процесу та інших суддів.

Оскільки встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про умисність дій судді, дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «д» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя Волкова О.І. допустила усвідомлюючи протиправність своїх дій, чим завдала істотної шкоди правосуддю.

Така поведінка судді під час виконання професійних обов’язків викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Із урахуванням установлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин, дії судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку.

Зокрема, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що допущені суддею Волковою О.І. умисні грубі порушення норм суддівської етики (порушення норм процесуального законодавства щодо ведення судових засідань, неодноразові прояви неповаги до учасників процесу та інших суддів у справах №№ 486/29/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/51/18, 486/2193/14-к та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року); порушення положень щодо вирішення відводів (самостійно у не передбачений законом спосіб вирішення питань щодо самовідводу, не розгляд заяв про самовідвід судді Савіна О.І. та без визначених законом підстав передача справ для автоматизованого розподілу у справах №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018), 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/1526/20 (провадження №1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020), 486/803/19, 486/1068/20) та грубі порушення процесуальних норм (повернення обвинувальних актів прокурору за відсутності встановлених законом підстав у справах №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17, не вжиття заходів щодо забезпечення прибуття до суду обвинувачених у справах №№ 486/1370/17, 486/2/18, покладення на прокурора обов’язку забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу у справах № 486/849/18, № 486/868/18), вчинені всупереч завданням судочинства, підривають авторитет правосуддя, порочать звання судді та є істотним дисциплінарним проступком, несумісним зі статусом судді, а також свідчать про те, що суддя Волкова О.І. свідомо знехтувала обов’язками судді.

Характер допущених суддею Волковою О.І. грубих порушень вимог закону, їх систематичність та повторюваність викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді належним чином виконувати обов’язки, визначені статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2018 року № 3023/1-дп/15-18 суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкову О.І. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення її з посади судді.

Вказане рішення було змінено рішенням Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 та застосовано до судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О.І. дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та застосування норм кримінального процесуального законодавства та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 було переглянуте Великою Палатою Верховного Суду, яка постановою від 29 серпня 2019 року залишила його без змін.

Водночас, як убачається з рішення дисциплінарного органу, суддю Волкову О.І. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за умисне порушення норм суддівської етики, прояв неповаги до учасників процесу та інших суддів, а також за порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Вища рада правосуддя погодилась з установленими Першою Дисциплінарною палатою обставинами, та дійшла висновку, що вказані дії суддя вчинила не умисно, а внаслідок грубої недбалості, у зв’язку із чим змінила вид дисциплінарного стягнення, застосованого до судді Волкової О.І.

Водночас суддя Волкова О.І. незважаючи на притягнення до дисциплінарної відповідальності, не врахувала висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, Вищої ради правосуддя, а також Верховного Суду, який погодився з указаними рішеннями, та продовжила допускати порушення вимог закону під час розгляду судових справ, зокрема порушувати норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та допускати під час розгляду справ порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Такі дії судді свідчать про умисне систематичне нехтування нею обов’язками судді щодо справедливого, безстороннього та своєчасного розгляду і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом двох років з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку, а також за умови успішного проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшого підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Оскільки рішення про тимчасове відсторонення судді Волкової О.І. від здійснення правосуддя ухвалено 26 лютого 2019 року, дворічний строк, визначений положеннями наведеної норми закону, закінчився 26 лютого 2021 року.

Водночас з наведеного вище вбачається, що дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу), суддя Волкова О.І. вчинила протягом двох років з дня ухвалення рішення 26 лютого 2019 року про накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, тобто підстава для нового стягнення мала місце протягом вказаного дворічного строку. А саме, після 26 лютого 2019 року протягом двох років суддею Волковою О.І. постановлено:

ухвали у справі № 486/295/20 від 18 лютого 2020 року, у справі № 486/204/20 від 12 березня 2020 року, у справі № 486/22/20 від 13 січня 2020 року, у справі № 486/546/19 від 13 січня 2020 року, у справі № 486/392/20 (провадження № 1-кп/486/99/2020) від 18 листопада 2020 року про задоволення самовідводу судді Волкової О.І. та повернення обвинувального акта до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями;

ухвалу у справі № 486/538/20 від 10 грудня 2020 року, у справі № 486/1846/20 від 11 грудня 2020 року, у справі № 486/1815/20 від 11 грудня 2020 року про задоволення самовідводу судді Волкової О.І. та передачу матеріалів кримінального провадження до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями;

ухвалу у справі № 486/1824/20 від 10 грудня 2020 року про задоволення самовідводу судді Волкової О.І. та передачу клопотання прокурора про застосування до малолітнього примусових заходів виховного характеру до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями;

ухвалу у справі № 486/803/19 від 11 січня 2020 року про передачу справи для здійснення автоматизованого розподілу у зв’язку з прийнятим 19 грудня 2019 року процесуальним рішенням судді Савіна О.І. про самовідвід;

постанову у справі № 486/1068/20 від 7 жовтня 2020 року про передачу справи про адміністративне правопорушення до секретаріату суду для здійснення автоматизованого розподілу у зв’язку з прийнятим суддею Савіним О.І. процесуальним рішенням від 25 вересня 2020 року про самовідвід;

дві ухвали слідчої судді у справі № 486/1526/20 (провадження №1-кс/486/210/2020 та №1-кс/486/209/2020) від 19 жовтня 2020 року про задоволення самовідводу та повернення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

Крім того, суддя Волкова О.І. під час здійснення правосуддя у справі № 486/2193/14-к (судові засідання 16 квітня, 4 травня, 27 серпня, 30 вересня 2020 року) та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року умисно допустила дії, які охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, чи інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставами для притягнення судді Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності стали дії, які суддя вчиняла з 11 січня 2020 року до 22 жовтня 2020 року, тобто протягом двох років після ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Отже, вказане стягнення відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не є погашеним.

Крім того, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкову О.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо: протягом вісімнадцяти місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.

Ураховуючи, що рішення про застосування до судді Волкової О.І. дисциплінарного стягнення у виді суворої догани ухвалено 14 лютого 2024 року, в даному випадку вісімнадцяти місячний строк, визначений положеннями пункту 3 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не закінчився. Отже, вказане стягнення також не є погашеним.

Отже, суддя Волкова О.І. має два непогашених дисциплінарних стягнення.

Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі, зокрема, вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (частина восьма статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з підпунктами 1, 2, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: 1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; 2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження чи догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення; 7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Оскільки встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про умисність дій судді, дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «д» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя Волкова О.І. допустила усвідомлюючи протиправність своїх дій, чим завдала істотної шкоди правосуддю.

Така поведінка судді під час виконання професійних обов’язків викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Отже, матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що допущені суддею Волковою О.І. умисні грубі порушення норм суддівської етики (порушення норм процесуального законодавства щодо ведення судових засідань, неодноразові прояви неповаги до учасників процесу та інших суддів у справах №№ 486/29/18, 486/138/18, 486/1444/17, 486/51/18, 486/2193/14-к та під час зборів суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 11 лютого, 5 березня, 24 червня та 22 жовтня 2020 року), порушення положень щодо вирішення відводів (самостійно у не передбачений законом спосіб вирішення питань щодо самовідводу, не розгляд заяв про самовідвід судді Савіна О.І. та без визначених законом підстав передача справ для здійснення автоматизованого розподілу у справах №№ 486/38/17, 486/99/18, 486/1554/17, 486/701/18, 486/719/17, 486/295/20, 486/204/20, 486/22/20, 486/546/19, 486/1846/20, 486/538/20, 486/1824/20, 486/392/20, 486/1815/20, 486/29/18, 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/26/2018), 486/140/18 (провадження № 1-кс/486/27/2018), 486/128/18, 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/209/2020), 486/1526/20 (провадження № 1-кс/486/210/2020), 486/803/19, 486/1068/20) та грубі порушення процесуальних норм (повернення обвинувальних актів прокурору за відсутності встановлених законом підстав у справах №№ 486/364/17, 486/533/17, 486/684/16-к, 486/1107/16-к, 486/532/17, 486/227/17, 486/245/17, 486/526/17, 486/1370/17, 486/1387/17, невжиття заходів щодо забезпечення прибуття до суду обвинувачених у справах № 486/1370/17, № 486/2/18, покладення на прокурора обов’язку забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу у справах № 486/849/18, № 486/868/18), учинені всупереч завданням судочинства, підривають авторитет правосуддя, порочать звання судді та є істотним дисциплінарним проступком, несумісним зі статусом судді, а також свідчать про те, що суддя Волкова О.І. свідомо знехтувала обов’язками судді.

Ураховуючи наведене, зважаючи на характер дисциплінарних проступків, значний стаж роботи на посаді судді, який становить понад 20 років, наявність у судді двох непогашених стягнень, вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Стосовно тверджень судді Волкової О.І. про закінчення строків притягнення її до дисциплінарної відповідальності необхідно врахувати таке.

Як було встановлено вище, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Волкової О.І. за дії, вчинені під час постановлення ухвал від 22 червня 2016 року у справах № 486/688/16-к, № 486/687/16-к закінчився 22 серпня 2020 року (з урахуванням часу тимчасової непрацездатності судді та часу перебування судді у відпустці, який відповідно до наданої Южноукраїнським міським судом Миколаївської області інформації становить 426 календарних днів із 22 червня 2016 року до 22 червня 2019 року).

Інші дії, які є підставою для притягнення судді Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності, вчинено починаючи з 27 грудня 2016 року (ухвала Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року про повернення обвинувального акта).

Релевантними джерелами права й актами їх застосування при обчисленні строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є приписи частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які, зокрема, регламентують строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, складові дисциплінарного провадження, порядок його обчислення.

Стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції, чинній на 27 грудня 2016 року) передбачала, що дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції, чинній на теперішній час, передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Системний аналіз цієї норми, у тому числі у різних редакціях, свідчить, що дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин, зокрема, отримання скарги або прийняття дисциплінарною палатою рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Водночас тлумачення частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв’язку зі статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у будь-якій редакції) дає підстави для висновку, що термін «час здійснення відповідного дисциплінарного провадження» – це часовий проміжок, який розпочинається з дня отримання органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів дисциплінарної скарги або прийняття дисциплінарною палатою рішення про відкриття дисциплінарної справи та закінчується у день ухвалення остаточного рішення у відповідному дисциплінарному провадженні.

Таким чином, трирічний строк з 27 грудня 2016 року становить до 27 грудня 2019 року.

Дисциплінарна скарга Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на дії судді Волкової О.І. під час здійснення правосуддя у справі № 486/684/16-к (в якій суддею постановлено ухвалу від 27 грудня 2016 року про повернення обвинувального акта) надійшла до Вищої ради правосуддя 13 червня 2018 року, тобто до спливу трирічного строку з моменту вчинення суддею дисциплінарного проступку.

Дисциплінарну справу за вказаними фактами відкрито стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 17 червня 2020 року (ухвала Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1860/3дп/15-20).

Згідно з інформацією, наданою Южноукраїнським міським судом Миколаївської області, з 27 грудня 2016 року по 27 грудня 2019 року час тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках судді Волкової О.І. становив 403 календарних дня.

Враховуючи вказаний час тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустках, строк притягнення судді Волкової О.І. до дисциплінарної відповідальності становить до 3 січня 2021 року.

Отже, з урахуванням положень частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у будь-якій редакції), оскільки час здійснення дисциплінарного провадження не враховується при обчисленні строку застосування дисциплінарного стягнення до судді, строк застосування стягнення до судді Волкової О.І. не закінчився.

Стосовно доводів судді Волкової О.І. про необхідність закриття провадження у справі з огляду на положення частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якою передбачено, що дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття, необхідно виходити з того, що зазначений строк розгляду дисциплінарної справи не є присічним.

Положеннями частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не визначено обов’язку закриття провадження у справі у випадку, якщо дисциплінарну справу не розглянуто протягом дев’яноста днів з дня її відкриття.

Матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що об’єднана дисциплінарна справа відкрита Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 січня 2021 року № 130/3дп/15-21. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати № 919/3дп/15-21 від 21 квітня 2021 року строк розгляду об’єднаної дисциплінарної справи був продовжений до 21 травня 2021 року.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року вказана об’єднана дисциплінарна справа, передана члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради Лук’янову Д.В. (доповідач), який відповідно до пункту 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

Пунктом 23¹⁰ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до Вищої ради правосуддя до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», здійснюється в розумні строки, але не довше ніж протягом шести місяців з дня отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.

Крім того, безпідставними є доводи судді Волкової О.І. стосовно необхідності закриття провадження у справі з огляду на положення частини п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про вищу раду правосуддя», оскільки вказані положення закону вводяться в дію з дня опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Наведене спростовує доводи судді Волкової О.І., викладені у її клопотанні про закриття дисциплінарного провадження.

Установлені під час розгляду дисциплінарної справи факти підтверджують, що дії судді Волкової О.І. охоплюються пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яким передбачено, що підставами для звільнення судді з посади є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкову Олену Іванівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя