Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Грищука В.К., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Коваленко Марини Вікторівни стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Лиски Ігоря Григоровича,
встановила:
12 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № К-3696/0/7-21 надійшла скарга Коваленко М.В. на дії судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. під час розгляду справи № 320/6540/21.
У поданій скарзі Коваленко М.В. зазначає, що суддя Лиска І.Г., розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, не дотримався принципу неупередженості, що проявилося в порушенні заборони вважати наперед встановленим факти, які підлягають доведенню в ході судового розгляду по справі.
Як зауважує скаржник, суддя Лиска І.Г., за наявності двох однакових заяв про забезпечення позову із аналогічним обґрунтуванням підстав їх подання, ухвалив два протилежних за змістом судових рішення. Зокрема, спочатку він постановив ухвалу суду від 4 червня 2021 року про відмову у задоволенні заяви, а після повторного подання позивачем заяви про забезпечення позову постановив ухвалу суду від 14 червня 2021 року про задоволення заяви та відповідно вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Крім того, як зазначає скаржник, під час розгляду справи відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ «СП «Трейдагропостач-2015» було подано заяву про закриття провадження у справі, оскільки із мотивів зазначених у позові слідує, що спір стосується захисту майнових (речових) прав позивача на землю і є приватно-правовим, та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Разом із тим Коваленко М.В. вказує, що під час розгляду цього клопотання суддя Лиска І.Г. вдався до особистих суджень та пояснень про те, що будь-який спір стосується захисту речового права, що свідчить про його упередженість.
За таких обставин скаржник просить притягнути суддю Київського окружного адміністративного суду Лиску І.Г. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року вказану скаргу для проведення попередньої перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Болотіну С.М.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та, зокрема, наявність підстав щодо залишення її без розгляду та повернення скаржнику.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Коваленко М.В. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотін С.М. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Коваленко М.В. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.
Під час попередньої перевірки встановлено, що у провадження судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. перебуває адміністративна справа № 320/6540/21 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1, депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Коваленко М.В. про визнання протиправними дій та скасування рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 308 XI-VIII від 8 квітня 2021 року.
2 червня 2021 року одночасно із подання адміністративного позову позивач подав на адресу суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.
У поданій заяві позивач вказував, що необхідність його забезпечення обумовлена тим, що проведення сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках до ухвалення судом рішення у цій справі, або передача цих земельних ділянок іншим особам може істотно ускладнити поновлення порушеного його права на отримання спірних земельних ділянок в оренду та їх подальше використання за цільовим призначенням, оскільки на момент ухвалення рішення суду на вказаних земельних ділянках вже існуватимуть посіви сільськогосподарських культур. Невжиття таких заходів, на переконання позивача, могло істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Ухвалою судді Лиски І.Г. від 4 червня 2021 року відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви.
Зі змісту ухвали суду вбачається, що позивач не навів у заяві достатніх підстав, які б унеможливлювали захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а також позивач не надав суду належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суддя Лиска І.Г. вказав, що у клопотанні не зазначено беззаперечних обставин, наявність яких є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
10 червня 2021 року позивач вдруге звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій він просив зупинити дію рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 309 XI-VIII від 8 квітня 2021 року, заборонити будь-яким юридичним та/або фізичним особам здійснювати сільськогосподарську обробку, засівати, засаджувати та/або будь-яким іншим чином використовувати земельні ділянки, перелік яких наведено у заяві.
Ухвалою судді Лиски І.Г. від 14 червня 2021 року вказану заяву задоволено.
Як вбачається зі змісту ухвали суду, на переконання судді Лиски І.Г., позивач мав першочергове право оренди земельних ділянок в масиві земель сільськогосподарського призначення, право користування істотною частиною цих земельних ділянок, які йому належать.
При цьому суддя Лиска І.Г. в ухвалі вказав, що невжиття заходів забезпечення позову у справі № 320/6540/21 шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень може в подальшому істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, оскільки на момент винесення судом рішення у вказаній справі майнові права на спірні земельні ділянки можуть бути передані у суборенду або відчужені іншим чином на користь третіх осіб.
Вказані обставини, на думку судді Лиски І.Г., розширювали суб’єктний склад спірних правовідносин та змусить позивача вчиняти додаткові дії з метою захисту та поновлення своїх прав (оспорювати у судовому порядку договори суборенди спірних земельних ділянок, оскаржувати дії державних реєстраторів тощо).
Суддя Лиска І.Г. також вказав, що необхідність забезпечення вказаного позову обумовлена тим, що у разі проведення сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках до ухвалення судом рішення у цій справі, зазначений факт може істотно ускладнити поновлення порушеного права позивача на отримання спірних земельних ділянок в оренду та їх подальше використання за цільовим призначенням, оскільки на момент ухвалення рішення суду на вказаних земельних ділянках вже існуватимуть посіви сільськогосподарських культур.
Разом із тим пунктом 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову.
З-поміж іншого, частиною першою статті 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи дисциплінарної скарги Коваленко М.В. у частині необґрунтованого, на її думку, застосування заходів забезпечення адміністративного позову можуть бути перевірені судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Під час попередньої перевірки встановлено, що скаржнику надано право на оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, однак цим правом вона не скористалася.
Зі змісту скарги вбачається, що доводи її автора зводяться до оцінки правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права. З огляду на характер та предмет спірних правовідносин, на які вказує скаржник, обставини, викладені ним у дисциплінарній скарзі можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Слід також наголосити, що скаржник не позбавлена права у порядку, визначеному статтями 36–40 КАС України за наявності обґрунтованих сумнів у неупередженості складу суду заявити відвід судді Лисці І.Г. з мотивів, вказаних у дисциплінарній скарзі, а тому твердження скаржника у частині щодо, на її переконання, сумнівної поведінки судді Лиски І.Г. під час розгляду справи не містить конкретні відомості про наявність у поведінці цього судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Крім того, Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Дисциплінарне провадження щодо суддів має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності здійснення судочинства та не може бути спрямовано на оцінку судових рішень, які мають переглядатися лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене дисциплінарну скаргу Коваленко М.В. стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. слід залишити без розгляду, оскільки вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
На підставі викладеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Коваленко Марини Вікторівни стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Лиски Ігоря Григоровича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
В.К. Грищук
Членів Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
О.Є. Блажівська
В.В. Саліхов
