Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки скарги адвоката Костюченко Оксани Іванівни стосовно суддів Київського апеляційного суду Яковлевої Вікторії Сергіївни (відрядженої з Харківського апеляційного суду), Жук Ольги Володимирівни, Ковальської Віри Володимирівни,
встановила:
27 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № К-1284/0/7-24 надійшла скарга адвоката Костюченко О.І. на дії суддів Київського апеляційного суду Яковлевої В.С., Жук О.В., Ковальської В.В. під час розгляду кримінальної справи № 752/16138/21, провадження № 11-кп/824/2411/2024.
У скарзі зазначено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Костюченко О.І. на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2023 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА1 залишено без задоволення.
У вказаній ухвалі, як зауважує адвокат Костюченко О.І., зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 4221 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що стороною захисту не заявлено такого клопотання, яке б узгоджувалося з наведеним положенням частини четвертої статті 4221 КПК України щодо участі саме сторін кримінального провадження, розгляд даної апеляційної скарги, як зазначено в ухвалі суду, здійснювався без участі сторін.
Указана інформація, як стверджує адвокат Костюченко О.І., не відповідає дійсності та є неправдивою, оскільки в пунктах 4–6 прохальної частини апеляційної скарги нею заявлено клопотання про розгляд скарги за безпосередньої участі обвинуваченого, її та перекладача, оскільки підзахисний не володіє мовою судочинства. Скаржник вважає, що колегія суддів незаконно відмовила обвинуваченому громадянину Республіки Судан ОСОБА1, який не володіє мовою судочинства та його захисникам в доступі до правосуддя, порушила його право на захист та фактично обмежила право на перегляд судових рішень щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
У зв’язку з указаним, адвокат Костюченко О.І. та її підзахисний були позбавлені можливості прийняти участь в розгляді указаної скарги, висловлені пояснень з приводу неї, обґрунтуванні доводів останньої, долучення на її обґрунтування нових доказів, додаткових пояснень, тощо. Що імовірно вплинуло на результат розгляду скарги.
Таким чином, указаною колегією суддів незаконно відмовлено обвинуваченому та його захисникам в доступі до правосуддя, порушено право на захист останнього, через умисну відмову суду від забезпечення участі сторони захисту під час розгляду апеляційної скарги на судове рішення щодо продовження тримання під вартою, тобто фактично обмежено право на перегляд судових рішень з приводу заходів забезпечення кримінального провадження.
З огляду на викладені обставини скаржник просить притягнути суддів Київського апеляційного суду Яковлеву В.С., Жук О.В., Ковальську В.В. до дисциплінарної відповідальності.
19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 лютого 2024 року вказану скаргу передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А., який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом, та включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів із дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., не погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи з огляду на таке.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2023 року задоволено частково клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У вказаній ухвалі зазначено, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на ризики та обставини визначені статтями 177-178 КПК України. Зокрема, ОСОБА1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітньої особи, є громадянином іншої держави, а тому в умовах військового стану може залишити територію України, а також іншим чином може ухилитись від суду, виконання процесуальних рішень. Також суд не виключає, що обвинувачений може тиснути на потерпілу та свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням суду, захисник обвинуваченого адвокат Костюченко О.І. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №____ про застосування до ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосувати стосовно ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце його проживання за адресою : АДРЕСА1, у нічний час з 23:00 по 07:00 ранку наступного дня, або застави у розмірі не більше 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, адвокат Костюченко О.І. просила апеляційний розгляд здійснити за безпосередньою участю ОСОБА1 шляхом забезпечення його доставки в судове засідання та за участю захисника адвоката Костюченко О.І. та/або адвоката Мацули М.Б.
Під час апеляційного провадження забезпечити за рахунок держави ОСОБА1 перекладачем з української мови на арабську.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Костюченко О.І. на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2023 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА1, залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2023 року, без змін.
В ухвалі апеляційного суду від 17 січня 2024 року зазначено таке.
Відповідно до частини четвертої статті 4221 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що стороною захисту не заявлено такого клопотання, яке б узгоджувалося з наведеним положенням частини четвертої статті 4221 КПК України щодо участі саме сторін кримінального провадження, розгляд даної апеляційної скарги, як зазначено в ухвалі суду, здійснюється без участі сторін.
Посилання захисника на істотне порушення вимог КПК України, як зазначено в ухвалі суду, є безпідставним. З оскаржуваної ухвали вбачається, що обвинувачений брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, судовий розгляд проводився за участі перекладача та захисника. Обвинувачений мав можливість надати свої пояснення, проте відмовився висловлюватись. Таким чином, проведення судового засідання, в якому розглянуто клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу в режимі відеоконференції, не свідчить про істотне порушення вимог КПК України, яке б перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Доводи щодо перебування судді у відпустці під час розгляду клопотання є припущенням захисника та не обґрунтовано належними доказами.
Органом досудового розслідування ОСОБА1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 153 КК України, яке відноситься до категорії тяжких.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає покарання на строк від п’яти до десяти років позбавлення волі, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, який є громадянином іншої держави, проживає в місті Одеса, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може з метою уникнення покарання переховуватись від суду. Окрім того, враховуючи характер інкримінованої злочинної діяльності, існує ймовірність, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також небезпідставними є висновки щодо існування ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора є вмотивованим, а суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м’якого запобіжного заходу. Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
У письмових поясненнях, наданих на пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., судді Київського апеляційного суду Яковлева В.С., Жук О.В., Ковальська В.В. зазначили, що в апеляційній скарзі захисник Костюченко О.І. просила про апеляційний розгляд за участю обвинуваченого та захисників Костюченко О.І. та/або Мацули М.Б.
Водночас таке клопотання захисника Костюченко О.І., на їхню думку, не узгоджується з вимогами статті 4221 КПК України, згідно з якими прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник має заявити клопотання щодо розгляду апеляційної скарги саме за участю сторін, а не лише сторони захисту. Вказане положення закону, як зазначено у поясненнях, узгоджується із принципом змагальності сторін, закріпленому в статті 22 КПК України.
Як зазначили у поясненнях судді, враховуючи вказану категорію справ та скорочені терміни апеляційного розгляду, апеляційний суд вважав клопотання захисника про розгляд апеляційної скарги за участю лише сторони захисту таким, що не відповідає вимогам статті 4221 КПК України, та вирішив розглянути апеляційну скаргу без участі сторін кримінального провадження.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно з частиною першою статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Провадження в суді апеляційної інстанції врегульовано главою 31 розділу V КПК України (статті 392–423).
Із апеляційної скарги, поданої захисником обвинуваченого ОСОБА1 адвокатом Костюченко О.І. убачається, що вона просила суд здійснити розгляд апеляційної скарги за участю обвинуваченого, її як захисника обвинуваченого та/або адвоката Мацули М.Б., водночас на думку суддів апеляційної інстанції вказане клопотання не узгоджується з вимогами статті 4221 КПК України, оскільки сторона захисту у клопотанні мала вказати про участь у розгляді апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2023 року, й інші сторони кримінального провадження.
В пункті 19 частини першої статті 3 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Враховуючи викладене, можна дійти висновку про те, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою лише за участю сторони захисту (обвинуваченого та його захисників), свідчило б про порушення прав сторін кримінального провадження з боку обвинувачення, а також потерпілого, внаслідок чого не було б забезпечено принцип рівності сторін, який згідно з практикою Європейського суду з прав людини є одним із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду та передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом («Кресс проти Франції»).
Крім того, посилання скаржника на те, що колегія суддів незаконно відмовила обвинуваченому громадянину Республіки Судан ОСОБА1, який не володіє мовою судочинства та його захисникам в доступі до правосуддя, порушила його право на захист та фактично обмежила право на перегляд судових рішень щодо заходів забезпечення кримінального провадження, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.
З огляду на конституційний принцип незалежності судді під час здійснення правосуддя суддя, безумовно, має право на власне тлумачення закону та обставин справи, якщо таке тлумачення є добросовісним, не виходить за межі допустимого суддівського розсуду, не свідчить про грубу недбалість чи навмисне порушення закону. Незгода скаржника із судовим рішенням, наявність іншої судової практики не повинні лежати в основі дисциплінарного провадження стосовно судді. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/243/19 (провадження № 11-927заі19), зокрема, зазначено, що судді не повинні бути поза юридичною відповідальністю, проте й не повинні відповідати за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми іншими колегами.
У висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Враховуючи встановлені перевіркою обставин та пояснення суддів Київського апеляційного суду Яковлевої В.С., Жук О.В., Ковальської В.В., таке тлумачення ними статті 4221 КПК України не виходить за межі допустимого суддівського розсуду та не свідчить про наявність в їхній поведінці ознак дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що наведені у скарзі адвоката Костюченко О.І. обставини і доводи свідчать про незгоду з процесуальними діями суддів під час здійснення правосуддя у справі № 752/16138/21 та фактичну незгоду з судовим рішенням від 17 січня 2021 року, ухваленим за результатами розгляду апеляційної скарги у цій справі.
Фактична незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час здійснення правосуддя не є тією підставою, з якою закон пов’язує можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, у пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року), підготовлених Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі спільно з Інститутом порівняльного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка, зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності під час дисциплінарного провадження необхідно встановити не лише об’єктивну сторону складу дисциплінарного проступку, а й суб’єктивну його сторону, а саме наявність вини судді у формі умислу або недбалості (грубої недбалості).
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дисциплінарною палатою не встановлено будь-яких доказів умисного або внаслідок грубої недбалості порушення колегією суддів норм КПК України, а поведінка суддів свідчить про власне буквальне тлумачення положень закону, зокрема статті 422 1 КПК України.
З урахуванням наведених висновків та встановлених обставин, проаналізувавши дії суддів Київського апеляційного суду Яковлевої В.С., Жук О.В., Ковальської В.В. та зміст судового рішення у справі, ухваленого суддями, яке містить мотиви його ухвалення та посилання на норми закону, якими керувався суд, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів, оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди з процесуальними діями суддів під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2023 року про продовження ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та незгоду з постановленою ними ухвалою від 17 січня 2024 року про залишення вказаного судового рішення без змін .
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою адвоката Костюченко Оксани Іванівни стосовно суддів Київського апеляційного суду Яковлевої Вікторії Сергіївни (відрядженої з Харківського апеляційного суду), Жук Ольги Володимирівни, Ковальської Віри Володимирівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
