Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. за результатами перевірки повідомлення голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченка Андрія Миколайовича про втручання в діяльність суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 14 липня 2020 року (вхідний № 3358/0/6-20) надійшло повідомлення голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченка А.М. про втручання в діяльність суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області щодо здійснення правосуддя з боку міського голови Добропільської міської ради ОСОБА_1.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 14 липня 2020 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. для проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченка А.М. та запропонувала звернути увагу посадових осіб Добропільської міської ради на неприпустимість вчинення дій, які можуть бути розцінені як неправомірний вплив на суддів щодо здійснення правосуддя, що підриває незалежність судової влади та негативно позначається на авторитеті правосуддя.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Шелест С.Б., Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні зазначено, що 9 липня 2020 року на адресу Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов лист за підписом міського голови Добропільської міської ради ОСОБА_1 від 8 липня 2020 року № НОМЕР_1, адресований голові суду, з проханням посприяти у вирішенні судових спорів з питань визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями.
За повідомленням голови суду, у листі міського голови зазначено, що з початку року від імені Добропільської міської ради подано до суду чималу кількість позовних заяв, проте станом на 1 липня 2020 року винесено лише два судових рішення. Також у листі вказано, що, хоча судова практика у таких справах досить мінлива, міська рада вважає, що з урахуванням житлової ситуації у місті Добропіллі суд зможе виносити позитивні та обґрунтовані рішення в найкоротші терміни.
Голова Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. вважає викладені обставини втручанням у діяльність суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області щодо здійснення правосуддя, оскільки подібні звернення створюють уявлення можливості впливу на суд та прийняття судових рішень у позапроцесуальний спосіб, що в цілому негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її.
Згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Вищою радою правосуддя встановлено, що 9 липня 2020 року на адресу голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченка А.М. надійшов лист-звернення (від 8 липня 2020 року № НОМЕР_1) міського голови Добропільської міської ради ОСОБА_1, у якому висловлено «прохання посприяти у вирішенні судових спорів з питань визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням».
У пункті 8 постанови Пленуму від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» Верховний Суд України надав роз’яснення, в тому числі про таке: звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Подання міським головою звернення з проханням посприяти у вирішенні судових справ певної категорії, які перебувають у провадженні суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області, не передбачене процесуальним законом, а отже, є позапроцесуальною формою звернення і розгляду судом не підлягає.
Водночас Вища рада правосуддя вважає за необхідне звернути увагу на встановлені під час перевірки повідомлення обставини.
У своєму зверненні міський голова ОСОБА_1 зазначає про подання від імені міської ради численних позовних заяв про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та винесення судом лише двох рішень. Крім того, наводить інформацію щодо кількості осіб, які перебувають на квартирному обліку в Добропільській міській раді станом на 1 липня 2020 року, зокрема вказує: «в позачерговій черзі – 11 осіб (…судді,…)»; повідомляє про необхідність скорочення кількості осіб, які потребують поліпшення житлових умов; вказує, що на цей час будівництво в місті не відбувається та можливості надавати інші житлові приміщення, окрім спірних, немає. Також у листі зазначено: «Судова практика в таких справах досить мінлива, але ми вважаємо, що із врахуванням ситуації нашого міста суд може виносити позитивні та обґрунтовані рішення в найкоротші терміни. Сподіваємося на порозуміння та злагоджену співпрацю для покращення ситуації міста в частині забезпечення мешканців житлом».
Такі висловлювання міського голови у листі-зверненні до голови суду з проханням посприяти у вирішенні судових справ з питань визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням, при цьому із зазначенням про перебування на квартирному обліку, в тому числі, суддів, можуть бути розцінені як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, що порушує принципи незалежності суддів та підриває авторитет судової влади.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади (частина четверта статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
У рішенні у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв’язку зі здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно із частиною четвертою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Звертаючись до голови суду з проханням посприяти у вирішенні судових спорів, в яких позивачем є міська рада, міський голова Добропільської міської ради ОСОБА_1 діяв не у спосіб та поза межами повноважень, що визначені чинним законодавством України.
Такі дії міського голови Добропільської міської ради ОСОБА_1 як посадової особи органу місцевого самоврядування, який представляє, зокрема, територіальну громаду, можуть створити у мешканців територіальної громади уявлення про можливість вплинути на суд та судове рішення у позапроцесуальний спосіб та можуть бути розцінені як неправомірний вплив на судову владу, можливість втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, що негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що встановлені під час перевірки повідомлення голови суду обставини, які можуть свідчити про намагання посадової особи органу місцевого самоврядування здійснити неправомірний вплив на суддів під час розгляду конкретних справ, потребують вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
З огляду на викладене та керуючись статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 23.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
звернути увагу посадових осіб Добропільської міської ради на неприпустимість вчинення дій, які можуть бути розцінені як неправомірний вплив на суддів щодо здійснення правосуддя, що підриває незалежність судової влади та негативно позначається на авторитеті правосуддя.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
