Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області стосовно судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужори Василя Тодоровича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 13 квітня 2023 року (вх. № 117/0/13-23) надійшла дисциплінарна скарга Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на дії судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужори В.Т. під час розгляду справ №№ 723/191/23, 723/745/23 та 723/743/23.

Скаржник зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про систематичне ігнорування суддею Бужорою В.Т. норм чинного законодавства щодо притягнення до відповідальності осіб, які допускають керування транспортним засобом у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння, унаслідок чого винні особи уникають відповідальності з надуманих та формальних підстав.

Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 1 лютого 2023 року у справі № 723/191/23 про притягнення ОСОБА1 до відповідальності за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння суддя Бужора В.Т. закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП), у зв’язку з нібито відсутністю в діях порушника складу адміністративного правопорушення.

Мотивом закриття провадження стало те, що поліцейський не запропонував порушнику пройти огляд на стан сп’яніння на місті зупинки, що, на думку судді, є вирішальним для такого виду проступків, оскільки відповідна норма законодавства, як зазначив суддя, є імперативною, та не дає поліцейському можливості порушити послідовність такого огляду – спочатку огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу, а лише потім, у разі відмови від проходження огляду або незгоди з його результатами, – в медичному закладі.

У скарзі зазначено, що вказане суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Під час підготовки цієї скарги з відкритих джерел встановлено, що фігурант у справі № 723/191/23 – ОСОБА1, ____ року народження, протягом 2020–2022 років чотири рази був викритий поліцією під час керування транспортним засобом у стані сп’яніння, однак як зазначено у скарзі, «завдяки хибній лояльності судів, замість позбавлення такого права, щоразу уникав відповідальності».

Зокрема, постановами Сторожинецького районного суду Чернівецької області:

1) від 5 березня 2020 року у справі № 723/613/20 – провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення;

2) від 29 квітня 2020 року у справі № 723/1060/20 – провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення;

3) від 10 червня 2020 року у справі № 723/1541/20 – провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення;

4) від 21 січня 2022 року у справі № 723/5200/21 – провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Закриття провадження стосовно ОСОБА1 вп’яте за останні 2 роки за вчинення одного й того самого найтяжчого правопорушення, яке передбачено КУпАП, створює в суспільстві думку про існування недоторканних для правосуддя осіб.

Крім того, на думку скаржника, не менш кричущим фактом, що свідчить про ігнорування закону, є розгляд справи № 723/745/23.

Зокрема, поліція встановила, що 24 лютого 2023 року о 10 годині в місті Сторожинець на вулиці Видинівського водій ОСОБА2 керував транспортним засобом ВАЗ 11194, державний номерний знак ____, з ознаками алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився в медичному закладі лікарем-наркологом зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп’яніння підтверджено висновком Сторожинецької багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння від 24 лютого 2023 року № 22, згідно з яким проба на наявність алкоголю позитивна, вміст алкоголю – 1,70 проміле.

Водночас суддя Бужора В.Т. постановою від 13 березня 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА2 закрив у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У постанові вказано, що підставою для закриття провадження є недоведеність факту, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом, у зв’язку з нібито наданням поліцією неналежного відеозапису (зйомка проводилася не безперервно, на відео відсутні дата та час зйомки).

Однак цього самого дня водій ОСОБА2 за тією самою адресою вчинив правопорушення, на підставі чого суддя Бужора В.Т. ухвалив рішення у справі № 723/743/23 про винуватість ОСОБА2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) за статтею 124 КУпАП. Згідно із вказаним рішенням водій ОСОБА2 24 лютого 2023 року о 10 годині в місті Сторожинець на вулиці Видинівського, керуючи транспортним засобом ВАЗ 11194, державний номерний знак ____, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак ____, під керуванням водія ОСОБА3. Унаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих небуло. ОСОБА2 порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху та вимоги статті 124 КУпАП.

Отже, на думку скаржника, суддя Бужора В.Т. умисно «забув», що цього самого дня вже визнав ОСОБА2 водієм, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння за тих самих обставин події.

На думку скаржника, поведінка судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужори В.Т. викликає сумнів у питаннях чесності і непідкупності суддів, підриває авторитет правосуддя загалом, адже уникнення правопорушником відповідальності, яка передбачена законом, стає орієнтиром для поведінки учасників подібних правовідносин, нівелює зусилля законодавця, спрямовані на профілактику порушень Правил дорожнього руху, викликає суспільну недовіру до суду, у зв’язку із чим суддю необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23, зокрема, з 1 листопада 2023 року відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2023 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для попередньої перевірки.

Ухвалою від 26 лютого 2024 року № 549/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужори В.Т. за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Суддя та скаржник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи, призначений на 29 квітня 2024 року шляхом надіслання відповідних повідомлень на електронні пошти, а також шляхом розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., доводи судді Бужори В.Т., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила такі обставини.

Бужора Василь Тодорович, громадянин України, Указом Президента України від 6 серпня 2010 року № 802/2010 призначений на посаду судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області строком на п’ять років. Указом Президента України від 3 квітня 2017 року № 94/2017 призначений на посаду судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

Справа № 723/191/23

У проваджені судді Бужори В.Т. перебувала справа № 723/191/23 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку.

Постановою від 1 лютого 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА1 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суддя Бужора В.Т. обґрунтував своє рішення тим, що працівники поліції не дотримали вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок).

Суддя зазначив, що в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

У постанові вказано, що ця норма має імперативний характер і не дає поліцейському можливості обирати, як саме проводити огляд водія на стан сп’яніння: на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі, а чітко визначає порядок проведення такого огляду – спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія проходити такий огляд або в разі незгоди з результатами огляду поліцейський зобов’язаний оформити направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду і запропонувати водієві пройти такий огляд в медичному закладі.

Отже, на думку судді, встановлені під час розгляду справи обставини не підтверджують достовірність викладених у протоколі даних про обставини правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У постанові зазначено, що, враховуючи принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя дійшов висновку, що поданими до суду матеріалами не доведено відмову від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, тому в діях правопорушника відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

11 березня 2024 року суддя Бужора В.Т. надав пояснення, у яких зазначив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА1 ставилась у провину відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а не керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, як зазначає скаржник.

Суддя вважає, що ухвалював судові рішення у вказаних справах, керуючись наявними в цих справах доказами, зібраними особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до частини другої статті 251 КУпАП.

Встановлення фактичних обставин та правове обґрунтування

Як установлено з оригіналу матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 723/191/23, протокол про адміністративне правопорушення складено стосовно ОСОБА1 щодо відмови у проходженні огляду на стан наркотичного сп’яніння в установленому законом порядку у присутності лікаря.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп’яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, та відповідно до Інструкції, а також Порядку.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.

Відповідно до вимог, установлених пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп’яніння наведені вище норми передбачають обов’язкове освідування правопорушника в медичному закладі. Іншого порядку проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння не передбачено.

Водночас, суддя Бужора В.Т., закриваючи провадження у цій справі про адміністративне правопорушення, вказав, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан сп’яніння, оскільки не запропонували ОСОБА1 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, тоді як ОСОБА1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення мав ознаки наркотичного сп’яніння та відмовився від огляду саме на стан наркотичного сп’яніння.

У зв’язку з наявністю ознак наркотичного сп’яніння працівник поліції відповідно до вимог наведених правових норм запропонував ОСОБА1 огляд в медичному закладі, проте від проходження такого огляду ОСОБА1 відмовився.

Слід зазначити, що вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) із цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Хокрема, низка його рішень містить вказівку на те, що вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов’язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання насамперед національного законодавства та оцінювання національними судами (рішення № 37801/97 у справі «Суомінен проти Фінляндії»).

У рішеннях ЄСПЛ склалася стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути надана правова оцінка доводам сторін, однак це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Бужора В.Т. не навів мотивів ухвалення рішення на підставі викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а саме щодо відмови ОСОБА1 від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння. Натомість постанова містять посилання, які не стосуються вчиненого адміністративного правопорушення. Такі дії судді Бужори В.Т. свідчать про вчинення дисциплінарного проступку передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який полягає в незазначенні в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору внаслідок недбалості. Умислу в діях судді Бужори В.Т. не встановлено.

Справа № 723/745/23

У провадженні судді Бужори В.Т. перебувала також справа № 723/745/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА2 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою від 13 березня 2023 року провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА2 складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту постанови вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА2 керував транспортним засобом марки ВАЗ 11194, державний номерний знак ____, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проведено за згодою водія у встановленому законом порядку в медичному закладі.

Матеріали справи містять відеофайли, за результатами перегляду яких зафіксовано факт перебування ОСОБА2 в медичному закладі, де він проходив огляд на стан сп’яніння. Натомість суддя не встановив доказів керування ОСОБА2 вказаним транспортним засобом, що, як він зазначив, є безумовною ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Бужора В.Т. обґрунтував рішення тим, що працівники поліції не дотримали вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, а також Порядку.

Вказано, що відеозапис, доданий до матеріалів справи, переривається, що не дає можливості дослідити весь процес спілкування поліцейських і водія. Як зазначено в постанові, відеофайл не містить дати та часу проведення відеозйомки. Окрім того, під час фіксації адміністративного правопорушення не дотримано вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026. Зокрема, працівники поліції не застосували портативний відеореєстратор, а здійснювали відеозйомку з використанням інших джерел, які не віднесені до засобів фіксації адміністративних правопорушень. Вказане унеможливлює використання відеозапису як доказу.

Ураховуючи принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а відповідно до статті 62 Конституції України вина не доведена, суддя дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тому закрив справу про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, оскільки не доведено, що водій ОСОБА2 керував транспортним засобом ВАЗ 11194, державний номерний знак ____, водієм ОСОБА2 24 лютого 2023 року о 10 годині в місті Сторожинець на вулиці Видинівського.

Водночас, у провадженні судді Бужори В.Т. перебувала справа № 723/743/23 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП тієї самої особою ОСОБА2 – за тією ж датою.

У постанові від 13 березня 2023 року встановлено, що 24 лютого 2023 року о 10 годині у місті Сторожинець на вулиці Видинівського водій ОСОБА2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 11194, державний номерний знак ____, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак ____, під керуванням водія ОСОБА3. Унаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Отже, водій ОСОБА2 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху та статті 124 КУпАП.

Зазначену постанову суддя Бужора В.Т. обґрунтував тим, що вина ОСОБА2 підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2023 року серії ААБ № 183175, схемою ДТП, на якій відображено напрямок руху транспортних засобів та їх розташування після ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА3 та ОСОБА2.

Вказаною постановою ОСОБА2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як убачається з обставин справ № 723/743/23 та № 723/745/23, правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП, вчинені внаслідок однієї події, а саме ДТП, яка сталася 24 лютого 2023 року у місті Сторожинець на вулиці Видинівського, під час керування ОСОБА2 транспортним засобом через порушення ним Правил дорожнього руху унаслідок чого пошкоджено автомобіль ВАЗ 2107, державний номерний знак ____, під керуванням водія ОСОБА3. У зв’язку з виявленням у ОСОБА2 ознак алкогольного сп’яніння проведено освідування в медичному закладі за його згодою, що стало підставою для складання двох протоколів – про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Однак суддя Бужора В.Т. у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 723/745/23 не взяв до уваги матеріали, які містила ця справа, а саме копію протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 за статтею 124 КУпАП, схему ДТП, пояснення ОСОБА2 та потерпілого ОСОБА3. У поясненнях якого, зокрема, зазначено «...що водій транспортного засобу який допустив зіткнення перебував в стані алкогольного сп’яніння».

Однак суддя Бужора В.Т. не надав оцінки цим доказам, а в судовому рішенні не навів мотивів їх прийняття чи відхилення.

Із пояснень судді вбачається, що розгляд справи № 723/745/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА2 за частиною першою статті 130 КУпАП призначено на 9 год 13 березня 2023 року, а розгляд справи № 723/743/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА2 за статтею 124 КУпАП – на 9 год 15 хв 13 березня 2023 року. У зв’язку із цим суддя не знав і не міг знати до розгляду справи № 723/745/23, які обставини будуть встановлені у справі № 723/743/23 і яке рішення буде ухвалено в цій справі.

Однак вказані пояснення не спростовують доводів дисциплінарної скарги, оскільки суддя самостійно визначає, чи пов’язані справи, а також встановлює порядок їх розгляду.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Бужора В.Т. не навів мотивів ухвалення рішення щодо недоведеності факту керування транспортним засобом ОСОБА2, передбачений підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, внаслідок недбалості), умислу в діях судді Бужори В.Т. не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Крім того, основним завданням держави є впорядкування суспільних відносин, на виконання якого вона реалізовує правотворчу функцію, через прийняття законів, та правоохоронну – через створення системи органів та посадових осіб з метою забезпечення ними реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили. Зокрема, для впорядкування суспільних відносин щодо вчинення особою дій чи бездіяльності, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, прийнятий КУпАП.

Прийняття КУпАП покликане виконати встановлені у статті 1 цього Кодексу завдання: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Вирішення завдань КУпАП реалізується через розгляд встановленими главою 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» КУпАП органами та посадовими особами справ про адміністративні правопорушення. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, підвідомчий суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Розгляд суддями справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, з дотриманням визначених КУпАП положень покликаний забезпечити виконання завдань, для яких цей Кодекс прийнятий.

Водночас недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Однак, оцінюючи матеріали дисциплінарної справи, матеріали судових справ, пояснення судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що сумлінне ставлення судді до виконання своїх обов’язків щодо розгляду справ стало б запорукою належного здійснення правосуддя та унеможливило допущення вказаних порушень.

З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужора В.Т. під час розгляду 13 березня 2023 року справ про адміністративні правопорушення № 723/743/23, № 723/745/23 та прийняття того самого дня постанов за результатами їх розгляду та не звернув увагу на матеріали, які містили адміністративні справи, а саме на протоколи про адміністративні правопорушення, складені за вчинення правопорушення саме ОСОБА2 правопорушення, відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, письмові пояснення свідків, та не зазначив мотивів їх неврахування, що свідчить про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, внаслідок недбалості), умислу в діях судді не встановлено.

Суддя Бужора В.Т. під час здійснення правосуддя у вказаних справах грубо порушив вимоги статей 1, 245, 280 КУпАП, що перешкодило виконанню державою основних завдань, для яких прийнято КУпАП: виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Такі дії судді охоплюються складом березня дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», (грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків внаслідок грубої недбалості).

Надані суддею пояснення не спростовують допущеного ним порушення, а обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, є наслідком неефективного та несумлінного використання суддею Бужорою В.Т. своїх процесуальних повноважень, невжиття ним заходів для забезпечення об’єктивного розгляду справи справедливим судом.

Здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом. Однак, ураховуючи наявність чітких та переконливих доказів, які, з точки зору звичайної розсудливої людини, у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи порушення безсумнівно вказують, що суддя Бужора В.Т. під час розгляду справ № 723/745/23, № 723/191/23 діяв всупереч вимогам КУпАП, унаслідок чого не забезпечив справедливого судового розгляду вказаної справи.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно характеристикою за час роботи у Сторожинецькому районному суді Чернівецької області суддя Бужора В.Т. зарекомендував себе як грамотний фахівець у сфері права. Цілеспрямовано відстоює свою точку зору, що позитивно впливає на якість розгляду ним судових справ. Швидко визначає основні напрями під час розгляду конкретних судових справ. Періодично проходить навчання в Національній школі суддів України для підвищення кваліфікації. Дисциплінований, доброчесний, скромний, відповідальний та тактовний у спілкуванні та під час розгляду судових справ.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України в листі від 6 березня 2024 року № 21-1387/24 повідомила, що суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужора В.Т. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Відповідно до пункту 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

З огляду на характер дій судді Бужори В.Т. щодо незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору та грубого порушення вимог закону, істотних негативних наслідків, які настали за результатами вчинених діянь, унаслідок грубої недбалості, ураховуючи характеристику судді, наявність відсутність дисциплінарних стягнень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, особі судді та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50, пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109, 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужору Василя Тодоровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя