Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Берези Марти Володимирівни, Чижик Тетяни Віталіївни щодо судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Лариси Вікторівни, відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 14 червня 2023 року та 26 червня 2023 року (вх. № Б-714/1/7-23, № Б-714/5/7-23) надійшли дисциплінарні скарги Берези М.В. щодо судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Л.В., відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області.

До Вищої ради правосуддя 26 червня 2023 року (вх. № Ч-153/14/7-23) надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. щодо судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Л.В., відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області.

У дисциплінарних скаргах Береза М.В. та Чижик Т.В. посилаються на рішення Вищої ради правосуддя від 5 травня 2023 року № 458/0/15-23 «Про надання згоди на утримання під вартою судді Полтавського районного суду Полтавської області Богомолової Л.В., відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області», від 8 травня 2023 року № 459/0/15-23 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Полтавського районного суду Полтавської області (відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області) Богомолової Л.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності» та від 22 червня 2023 року № 649/0/15-23 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Л.В., відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

Вища рада правосуддя визнала обґрунтованими подання та клопотання заступника Генерального прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту щодо судді Богомолової Л.В. та тимчасового відсторонення її від здійснення правосуддя і надала згоду на їх застосування.

Водночас автори дисциплінарних скарг Береза М.В. та Чижик Т.В. звертають увагу на те, що 10 травня 2023 року Служба безпеки України оприлюднила аудіозаписи розмов судді Богомолової Л.В. з представником федеральної служби безпеки російської федерації, де йдеться про те, що Богомолова Л.В. «злила» ворогу дані про переміщення трьох бійців окремого загону спецпризначення «Азов» з Маріуполя до району Мангуша, а також підготувала список суддів міста Бердянська, як «яростных противников всего этого».

У дисциплінарних скаргах Берези М.В. та Чижик Т.В. зазначено, що «суддя Богомолова Л.В., ймовірно, відрядилася до Полтавського районного суду Полтавської області з метою подальшої агентурної діяльності на користь російської федерації, адже мала доступ до потрібної ворогу інформації на посаді судді районного суду».

Крім того, на зборах суддів Полтавського районного суду Полтавської області 2 листопада 2022 року на посаду голови цього суду обрано суддю Богомолову Л.В.

Отже, суддя могла використовувати адміністративну посаду та авторитет голови суду з метою впливу на колег.

Береза М.В. та Чижик Т.В. також зазначають, що через суспільну значущість вказана подія набула широкого розголосу, а громадськість осудила такі дії судді. Про цю подію йшлось у численних публікаціях у медіа (у дисциплінарних скаргах наведено посилання на відповідні електронні ресурси).

Автори дисциплінарних скарг наголосили, що суддя Богомолова Л.В. замість того, щоб проявляти гідність і добропорядність, як того вимагають Бангалорські принципи поведінки суддів, свідомо й умисно вчинила дії, які мають ознаки особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

Вказаний злочин належить до категорії особливо тяжких, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Такі дії судді Богомолової Л.В. суперечать не лише морально-етичним принципам, а й ставлять під сумнів незалежність та чесність такого судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства значною мірою шкодять авторитету судової влади та довірі до неї суспільства.

У дисциплінарних скаргах Береза М.В. та Чижик Т.В. висловили прохання притягнути суддю Богомолову Л.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та застосувати до судді стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності цим Законом дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який є також учасником дисциплінарної справи.

Із дня набрання чинності цим Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.

У зв’язку з ухваленням законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» із 19 жовтня 2023 року відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

За протоколами автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 29 та від 30 листопада 2023 року вказані скарги розподілено члену Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2024 року № 102/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Л.В., відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Богомолову Л.В. та авторів дисциплінарних скарг Березу М.В., Чижик Т.В. про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 10 квітня 2024 року в режимі відеоконференції взяли участь суддя Богомолова Л.В. (із Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України), свідок – суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, відряджений до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, Полянчук Б.І., автори дисциплінарних скарг – Береза М.В. та Чижик Т.В. Представник судді Богомолової Л.В. – адвокат Озюменко Є.Ю. прибув особисто.

10 квітня 2024 року до Вищої ради правосуддя звернувся представник судді Богомолової Л.В. – адвокат Озюменко Є.Ю. із клопотанням про розгляд дисциплінарної справи за обов’язковою участю судді Богомолової Л.В., в режимі відеоконференції та розгляд дисциплінарної справи в закритому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні Дисциплінарної палати відбувається:

якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.

З огляду на те, що дисциплінарна справа стосується відомостей, які можуть призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з метою запобігання розголошенню вказаних відомостей ухвалила рішення про розгляд дисциплінарної справи щодо судді Богомолової Л.В. у закритому засіданні.

Крім того, 10 квітня 2024 року до Вищої ради правосуддя звернувся представник судді Богомолової Л.В. – адвокат Озюменко Є.Ю. із клопотанням про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

У зв’язку з цим, розгляд дисциплінарної справи вирішено перенести на 1 травня 2024 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Богомолову Л.В., свідка – суддю Полянчука Б.І., авторів дисциплінарних скарг Березу М.В., Чижик Т.В., представника судді Богомолової Л.В. – адвоката Озюменка Є.Ю. про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 1 травня 2024 року в режимі відеоконференції взяли участь суддя Богомолова Л.В. (із Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України), свідок – суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, відряджений до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, Полянчук Б.І., скаржниця – Береза М.В. Представник судді Богомолової Л.В. – адвокат Озюменко Є.Ю. прибув особисто.

Скаржниця Чижик Т.В. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибула, причини неявки не повідомила.

Суддя Богомолова Л.В. та її представник – адвокат Озюменко Є.Ю. підтримали письмові пояснення щодо викладених у дисциплінарних скаргах обставин та просили відмовити в задоволенні дисциплінарних скарг у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., суддю Богомолову Л.В., представника судді Богомолової Л.В. – адвоката Озюменка Є.Ю., свідка – суддю Полянчука Б.І., скаржницю Березу М.В., вивчивши матеріали дисциплінарної справи, письмові пояснення судді Богомолової Л.В. та її представника, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Богомолова Лариса Вікторівна, ____ року народження, громадянка України. Постановою Верховної Ради України від 20 вересня 2001 року № 2738-ІІІ «Про обрання суддів» обрана на посаду судді Бердянського міського суду Запорізької області безстроково. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов’язки голів цих судів» Богомолову Л.В. переведено на роботу на посаді судді новоутвореного Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 4 травня 2022 року № 97/0/149-22 суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолову Л.В. із 5 травня 2022 року відряджено до Полтавського районного суду Полтавської області для здійснення правосуддя.

2 листопада 2022 року зборами суддів Полтавського районного суду Полтавської області за результатами таємного голосування Богомолову Л.В. обрано на посаду голови Полтавського районного суду Полтавської області.

Слідчі слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 16 березня 2022 року.

У зазначеному кримінальному провадженні заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. 27 квітня 2023 року склав повідомлення про підозру судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, яке вручено їй того самого дня.

1 травня 2023 року судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА1 вручено копію клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 27 квітня 2023 року про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та копії матеріалів, що його обґрунтовують.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 травня 2023 року № 458/0/15-23 надано згоду на утримання під вартою судді Полтавського районного суду Полтавської області Богомолової Л.В., відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 8 травня 2023 року № 459/0/15-23 частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. та тимчасово, до 27 червня 2023 року, відсторонено суддю Полтавського районного суду Полтавської області, відряджену з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, Богомолову Л.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 22 червня 2023 року № 649/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. та продовжено до 22 серпня 2023 року строк тимчасового відсторонення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Л.В., відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, від здійснення правосуддя зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

1 серпня 2023 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури Брусняк О.Ф. затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, який у подальшому скерував до Хортицького районного суду міста Запоріжжя.

Станом на сьогодні розгляд судової справи триває.

Постановою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури Брусняка О.Ф. від 11 грудня 2023 року членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя надано дозвіл на ознайомлення з частиною матеріалів кримінального провадження № ____ від 16 березня 2022 року.

Надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № _____ від 16 березня 2022 року з правом використання їх копій під час розгляду дисциплінарних скарг Берези М.В. та Чижик Т.В. на дії судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолової Л.В., відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області.

ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 5.3. Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.

На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказані дії свідчать про неналежну поведінку судді Богомолової Л.В., а також дають підстави вважати, що вона вчинила дії, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.

Постановою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури Брусняка О.Ф. від 21 лютого 2024 року суддям Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надано дозвіл на розголошення інформації, яка перевірялась у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 16 березня 2022 року, з правом використання їхніх пояснень під час розгляду Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи щодо судді Богомолової Л.В.

ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 5.3. Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично поставилась до пояснень, які надала суддя Богомолова Л.В., оскільки після виїзду на підконтрольну Україні територію суддя Богомолова Л.В. не звернулась до відповідних правоохоронних органів та Вищої ради правосуддя з повідомленням щодо ймовірного вербування її представниками «фсб рф», втручання в її діяльність, впливу або інших неправомірних дій, учинених стосовно неї вказаними особами.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, в межах наданих їй законом повноважень, не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення Богомолової Л.В. у вчиненні кримінального правопорушення, а лише перевіряє викладені в дисциплінарних скаргах Берези М.В. та Чижик Т.В. обставини на предмет дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час дисциплінарного провадження встановила факти і з’ясувала обставини, що мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів чи інших учасників судового процесу.

Аналізуючи зібрані під час розгляду дисциплінарної справи матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Богомолової Л.В. свідчать про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя та утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів чи учасників судового процесу.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Особа, призначена на посаду судді, складаючи присягу судді, присягає Українському народові, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Стандарти етичної поведінки, яких має додержуватись суддя, встановлюються Кодексом суддівської етики відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також актами структурних органів міжнародних організацій (Економічна і Соціальна Рада ООН, Консультативна рада європейських суддів як дорадчий орган Ради Європи та інші). Один із таких стандартів закріплює необхідність дотримання суддею належної поведінки не лише під час здійснення правосуддя, а й поза виконанням своїх суддівських обов’язків, тобто у приватному житті.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. У зв’язку із цим будь-який суддя повинен погодитися з обмеженнями, пов’язаними з дотриманням етичних норм, які на нього покладаються відповідно до його статусу. Ці обмеження можуть здаватися обтяжливими для пересічного громадянина, але суддя має дотримуватись таких обмежень добровільно та свідомо (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

У пункті 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002) стосовно правил поведінки кожного судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, у тому числі у випадку допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Богомолової Л.В. слід кваліфікувати як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно з характеристикою, затвердженою рішенням зборів суддів Полтавського районного суду Полтавської області від 24 січня 2024 року № 1, суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолова Л.В., відряджена до Полтавського районного суду Полтавської області, здійснюючи правосуддя в цьому суді, відповідно до законодавства України, в судових засіданнях розглядала цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, аналізувала судову статистику, вивчала та узагальнювала судову практику, здійснювала контроль за своєчасним зверненням судових рішень до виконання.

Під час роботи в Полтавському районному суді Полтавської області дотримувалась трудової дисципліни, належно організовувала робочий процес. Пунктуальна та цілеспрямована. Суддя Богомолова Л.В. до дисциплінарної відповідальності під час роботи в Полтавському районному суді Полтавської області не притягувалася.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що з огляду на характер та зміст допущеного суддею Богомоловою Л.В. дисциплінарного проступку, який є істотним, зважаючи на його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади загалом, ні особа судді та ступінь її вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть впливати на застосування до неї іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50, пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолову Ларису Вікторівну, відряджену до Полтавського районного суду Полтавської області, до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Третьої  Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя