Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання Іл’їна Юрія Івановича про поновлення строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 7 серпня 2019 року № 230дп-19 про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 листопада 2019 року (вх. № І-6291/0/7-19) надійшла скарга Іл’їна Ю.І. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП, Комісія) від 7 серпня 2019 року № 230дп-19 про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України Луценка Ю.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І.
Доповідачем – членом Вищої ради правосуддя Говорухою В.І. проведено попередню перевірку зазначених у скарзі обставин, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладеними пропозиціями.
Скаржник Іл’їн Ю.І., Генеральна прокуратура України, представник Луценка Ю.В. – адвокат Степаненко Ю.М. повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Іл’їна Ю.І. – адвокат Ігнатьєв В.С.
Іл’їн Ю.І. у засідання Вищої ради правосуддя не прибув, повідомив про неможливість взяти участь у засіданні через хворобу, просив здійснити розгляд скарги без його участі, поновити строк для оскарження рішення КДКП та задовольнити скаргу.
Вища рада правосуддя, дослідивши скаргу в частині клопотання про поновлення строку для оскарження рішення КДКП та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І., представника Іл’їна Ю.І. – адвоката Ігнатьєва В.С., який просив поновити строк на оскарження рішення, встановила таке.
У скарзі Іл’їн Ю.І. зазначив, що 25 лютого 2019 року Генеральний прокурор України Луценко Ю.В. на особистій офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook розмістив публікацію з публічним висловлюванням щодо нього, яке не відповідає дійсності, що є порушенням презумпції невинуватості особи, гарантованої кожному громадянинові Конституцією України.
КДКП в оскаржуваному рішенні від 7 серпня 2019 року № 230дп-19 жодним чином не спростувала позицію скаржника про очевидне порушення Луценком Ю.В. принципу презумпції невинуватості, гарантованого людині та громадянинові Конституцією України і міжнародними договорами.
З огляду на очевидну недостатню вмотивованість та заангажованість рішення Комісії, неврахування при його прийнятті низки обставин Іл’їн Ю.І. подав скаргу до Вищої ради правосуддя, в якій просив поновити строк на оскарження рішення КДКП від 7 серпня 2019 року, скасувати рішення Комісії від 7 серпня 2019 року № 230дп-19 про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України Луценка Ю.В. та ухвалити нове рішення, яким притягнути колишнього Генерального прокурора України Луценка Ю.В. до передбаченої законом дисциплінарної відповідальності.
Крім того, скаржник стверджує, що статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено тридцятиденний строк на оскарження рішення КДКП з дня отримання копії такого рішення поштою.
Оскаржуване рішення Комісії одержане помічником адвоката Особа_1 (представник Іл’їна Ю.І.) лише 25 жовтня 2019 року.
На підставі викладеного Іл’їн Ю.І. просить поновити строк на оскарження рішення КДКП від 7 серпня 2019 року № 230дп-19.
Попередньою перевіркою дотримання скаржником строку на оскарження рішення КДКП встановлено таке.
Рішенням КДКП від 7 серпня 2019 року № 230дп-19 дисциплінарне провадження за скаргою Іл’їна Ю.І. щодо Генерального прокурора України Луценка Ю.В. закрито у зв’язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII).
Як убачається з тексту вказаного рішення, у розгляді скарги Іл’їна Ю.І. брав участь його представник – адвокат Особа_2, якому було відомо не тільки про суть прийнятого Комісією рішення, а й про строк і порядок його оскарження до Вищої ради правосуддя.
З повідомлення заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів – начальника відділу організаційної та аналітичної роботи Особа_3 вбачається, що відповідно до частини восьмої статті 48 Закону № 1697-VII копія рішення КДКП вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.
Надіслання копії рішення іншим особам Законом № 1697-VII не передбачено.
Відповідно до вимог частини дев’ятої статті 48 Закону № 1697-VII рішення КДКП від 7 серпня 2019 року № 230дп-19, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднено на її веб-сайті у семиденний строк.
Оцінюючи доводи скаржника щодо наявності підстав для поновлення строку для оскарження рішення КДКП, Вища рада правосуддя зазначає таке.
Згідно зі статтею 123 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (із змінами, прийнятими всеукраїнською конференцією прокурорів 21 грудня 2018 року), яка діяла на час постановлення рішення, копія рішення Комісії вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, а в разі його відсутності під час оголошення рішення – надсилається у семиденний строк поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду, а також керівникові органу прокуратури, уповноваженому застосовувати до прокурора дисциплінарні стягнення.
Рішення Комісії, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк (стаття 124 цього Положення).
Статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Відповідно до статті 78 Закону № 1697-VII особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.
Оскаржуване рішення КДКП № 230дп-19 ухвалене 7 серпня 2019 року.
Отже, строк на оскарження вказаного рішення КДКП закінчився 6 вересня 2019 року.
Скарга Іл’їна Ю.І. датована 6 листопада 2019 року, надійшла на адресу Вищої ради правосуддя 18 листопада 2019 року, тобто з пропуском встановленого статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» строку.
У частині другій статті 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» зазначено, що Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
Згідно з абзацом другим пункту 14.6 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження і особа, яка подала скаргу, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.
Пунктом 14.7 Регламенту Вищої ради правосуддя передбачено, що Вища рада правосуддя більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
Таким чином, пропущений строк на оскарження рішення КДКП може бути поновлений у разі наявності поважних причин такого пропуску (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних дій. Дотримання строків оскарження рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. З огляду на викладені вимоги закону у клопотанні про поновлення строку на оскарження повинні бути наведені причини пропуску строку, які перешкодили своєчасно оскаржити рішення.
Доводи скаржника про те, що пропущений строк для оскарження рішення Комісії повинен бути поновлений у зв’язку з тим, що рішення КДКП одержане помічником його представника – адвоката Особа_1 лише 25 жовтня 2019 року, не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.
Аналіз положень частини восьмої статті 48 Закону № 1697-VII, статті 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дає підстави для висновку, що закон покладає на посадових осіб КДКП обов’язок вручити копію рішення Комісії прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надіслати йому копію цього рішення поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей самий строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду. Надсилання копії рішення іншим особам цим Законом не передбачено. Лише прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Вищою радою правосуддя встановлено, що представник скаржника –адвокат Особа_2 брав участь у розгляді дисциплінарного провадження щодо прокурора Луценка Ю.В. Це давало можливість як йому, так і скаржнику Іл’їну Ю.І., у будь-який час (у межах тридцятиденного строку з моменту проголошення рішення КДКП) подати скаргу до Вищої ради правосуддя. Однак така скарга до Вищої ради правосуддя не надходила.
Таким чином, твердження Іл’їна Ю.І., що строки подання скарги порушені ним у зв’язку із затримкою вручення письмової копії рішення Комісії, Вища рада правосуддя не може взяти до уваги, оскільки, оцінивши обставини та факти, встановлені під час перевірки, дійшла висновку, що зазначена обставина не перешкоджала Іл’їну Ю.І. подати відповідну скаргу в межах встановленого законом строку, а не більш ніж через два місяці, та отримати відповідне рішення КДКП. Даних, які б свідчили про те, що скаржник упродовж тридцятиденного строку з моменту постановлення рішення КДКП звертався до Комісії для отримання його копії, під час перевірки не встановлено. Таких доказів не надав і сам Іл’їн Ю.І.
З урахуванням викладеного Вища рада правосуддя вважає, що у клопотанні (скарзі) не наведено, а Вищою радою правосуддя не встановлено поважних причин пропуску Іл’їним Ю.І. строку на оскарження рішення КДКП від 7 серпня 2019 року № 230дп-19.
Згідно з абзацом другим пункту 14.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, скарга Радою не розглядається.
На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 14.7, 14.10 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити Іл’їну Юрію Івановичу у поновленні строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 7 серпня 2019 року № 230дп-19 про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України Луценка Ю.В.
Залишити без розгляду та повернути Іл’їну Юрію Івановичу скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 7 серпня 2019 року № 230дп-19.
Головуючий на засіданні
Вищої ради правосуддя В.К. Грищук
