X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
30.04.2024
№
1313/0/15-24
Про звільнення Білої-Кисельової А.А. з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України

Вища рада правосуддя, розглянувши подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Білої-Кисельової Анни Анатоліївни з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області,

 

встановила:

 

7 березня 2024 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 2902/0/8-24) надійшли подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 17 січня 2024 року № 18/ко-24 з рекомендацією про звільнення Білої-Кисельової А.А. з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, матеріали суддівського досьє.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 березня 2024 року вказане подання з рекомендацією передано члену Вищої ради правосуддя Мельнику О.П.

Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.

Згідно з пунктом 18.7 Регламенту Вищої ради правосуддя питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається Вищою радою правосуддя в розумний строк у пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Запрошення на засідання Вищої ради правосуддя судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення, є обов’язковим.

Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Вищої ради правосуддя та надати відповідні пояснення. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Вища рада правосуддя своєчасно та належним чином повідомила суддю про дати і час засідань Вищої ради правосуддя з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень на всі відомі електронні адреси судді, на адресу її реєстрації та проживання, а також оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Судді запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 11 квітня 2024 року, суддя Біла-Кисельова А.А. не прибула. 10 квітня 2024 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя (вх. № 1523/0/6-24) надійшла заява Білої-Кисельової А.А. з додатками (без накладання кваліфікованого електронного підпису його автора) про відкладення розгляду, надання можливості ознайомлення з матеріалами, зупинення розгляду питання про її звільнення та відмовою у звільненні її з посади судді на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

11 квітня 2024 року суддя Біла-Кисельова А.А. надіслала на електронну адресу Вищої ради правосуддя (вх. № 1523/2/6-24) інше клопотання про відкладення розгляду питання щодо її звільнення, оскільки особисто бажає виступити у Вищій раді правосуддя та надавати пояснення. Цю заяву також надіслано без накладання кваліфікованого електронного підпису автора.

У наступне засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 30 квітня 2024 року, суддя Біла-Кисельова А.А. не прибула, клопотання про бажання взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції не подала.

29 квітня 2024 року від Білої-Кисельової А.А. надійшли поштою письмові пояснення (вх. № 1523/3/6-24) з такими клопотаннями: 1) про витребування та дослідження під час розгляду оригіналу відеозапису привітання «Вища рада правосуддя вітає з Днем Незалежності України» за 2021 рік і дослідження при розгляді справи (зображення судді на хв. 3:04–3:14); 2) про витребування із Національної школи суддів України відомостей про підвищення кваліфікації судді у 2013–2024 роках; 3) про витребування із архіву Херсонського міського суду відомостей про якісні та кількісні показники роботи судді Дніпровського районного суду міста Херсона Білої-Кисельової А.А. за період роботи у 2015–2016 роках; 4) про витребування у Вищій раді правосуддя відомостей про результати розгляду її заяв про втручання в діяльність судді від 5 квітня 2024 року (12 квітня 2024 року); 5) про витребувати з Херсонського апеляційного суду списків присутніх суддів місцевих судів, зокрема, із Дніпровського районного суду міста Херсона, які брали участь у спільних Зборах на базі Херсонського апеляційного суду для обрання делегатів З’їзду суддів за 2017–2020 роки.

Зазначені вище клопотання були розглянуті та у їх задоволенні відмовлено.

В своїх письмових поясненнях суддя Біла-Кисельова А.А. зазначила таке: «маю три вищі освіти з рівнем «Магістр» за напрямком: педагогічна освіта, юридична освіта, освіта в галузі міжнародної інформації, а також доктор філософії (напрям «міжнародне право»), вільно володію 3 іноземними мовами - англійською, французькою та німецькою.

Як суддя-науковець відстоюю не тільки суддівську незалежність, а й автор концепції «відстоювання інтелектуальної незалежності судді». Висновки та рекомендації мого дослідження заслуховувалися в Україні та за кордоном на таких міжнародних конференціях.

<...>

Мною було встановлено роль національного суду з відповідними правотворчими повноваженнями у подоланні колізій між універсальними та регіональними стандартами прав людини та визначено напрями судочинства; проведено порівняльно-правовий аналіз європейських регіональних документів на предмет одночасного існування та доповнення правових норм з метою розвитку механізму захисту прав людини…

<...>

Мої наукові праці є не тільки моєю інтелектуальною працею, але й надбанням народу України, боротьба за права звичайних людей і відстоювання життя людини в цивілізованому світі з дією Закону для всіх без винятку…

<...>

Як суддя, юрист - міжнародник, кандидат юридичних наук вперше в історії України від суддів І інстанції зайняла рейтингове місце кандидата у Судді ЄСПЛ від України 2021 р. (після проходження спеціальної перевірки)…

<...>

Україна отримала в моєму образі незалежну суддю, борчиню за закон і порядок, чесну і безпринципну.

Результат - припинення втручання в авторозподіл керівництвом Дніпровського райсуду м. Херсона, відсутність заявлених відводів від сторін; висока якість розглянутих справ; сльози радості та подяка людей за справедливі рішення; повага Народу України, а також обрання мене ВРП – образом та обличчям Незалежної судової влади України.

Обрання мене ВРП в 2021 р. образом та обличчям Незалежної судової влади України підтверджено використанням зовнішності судді, фрагментом з відеозапису Вищої ради правосуддя – поздоровлення «ВРП вітає 3 Днем Незалежності України»… ВККСУ не надала оцінку тому, що суддя стала обличчям незалежної судової влади в 2021р.

<...>

Як суддя Білозерського районного суду Херсонської області витриманно й терпляче очікувала на відрядження 2022 – 2023 р.р., справедливість, зокрема, й виконання обов’язку ДСА – клопотати про відрядження судді з небезпечного для життя місця…

<...>

Але ж, ВККСУ знецінила роботу судді і не розглянула вище зазначений мною вклад в розвиток судочинства та національне право. У 3 бали оцінено підвищення фахового рівня з максимально можливого? Навчання в аспірантурі 4 роки в поєднанні з роботою, викладацька діяльність, наукові статті і розробки і майже 100 сертифікатів про підвищення кваліфікації (таку колосальну роботу оцінили в 3 бали ?) Це знецінення роботи судді за понад 10 років.

ВККСУ не надала оцінку й тому, шо мене відряджали від Дніпровського райсуду м. Херсона представляти судову владу на спільні Збори судів для обрання делегатів на З’їзд суддів України.

Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки, затверджена Кабміном 4 березня 2023 року № 220, передбачала, що Вища рада правосуддя, ВККС, Рада суддів України, Громадська рада міжнародних експертів, Громадська рада доброчесності мають розробити проект єдиних критеріїв (індикаторів) для оцінки доброчесності та професійної етики судді та критеріїв (індикаторів) доброчесності кандидата на посаду судді. Наприкінці 2023 р. набрав чинності Закон № 3511-ІХ щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри, яким Вищу раду правосуддя наділили повноваженнями затверджувати такі Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики після консультацій з ВККС України, Радою суддів України та ГРД. Державна антикорупційна програма передбачає, що до 29 лютого 2024 року Вища рада правосуддя мала розробити проект єдиних критеріїв (індикаторів) для оцінки доброчесності та професійної етики судді та критерію (індикатора) доброчесності кандидата.

ВККС України не мотивувавши поставила мені у вину – знижаючи бали до 0 порушення професійної етики судді, не вказавши що саме я зробила, не вказавши документу, який це підтверджує і не вказавши методики (документу, який ухвалений і є відомий для усіх суддів), якою керувалася ВККС України.

Разом з тим, така методика оцінювання судців відсутня, що підтверджується Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки, яка була затверджена Кабміном 4 березня 2023 року № 220 і поки на стадії розробки, а чисельні звернення суддів до ЄСПЛ свідчать про політичне забарвлення і тиск на судову владу, розправу над некерованими суддями, які керуються Законом.

Ефективність здійснення правосуддя ВККС України оцінила у 40 балів (нижче середнього), але не зрозуміло з яких показників ефективності здійснення правосуддя виходила, адже відсутній статистичний документ в якому б можна було побачити якість розгляду справ суддею за усіма категоріями судових справ, навантаження на суддю в порівнянні з іншими суддями суду, а 17.01.2024 р. ВККСУ не досліджувала і не вивчала це питання (не відображено це і у рішенні)».

30 квітня 2024 року від Білої-Кисельової А.А. на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшли (вх. № 1523/3/6-26) аналогічні пояснення з клопотаннями (без накладання кваліфікованого електронного підпису його автора), та інші клопотання (вх. №№ 1523/5/6-24, 1523/6/6-24, 1523/7/6-24) (без накладання кваліфікованого електронного підпису його автора).

Зазначені вище клопотання були залишені без розгляду, оскільки направлені на адресу Вищої ради правосуддя без накладання кваліфікованого електронного підпису його автора, що не дає можливості їх ідентифікувати.

29 квітня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя поштою суддею Біла-Кисельова А.А. направлено заяву про відвід члена Вищої ради правосуддя Мельника О.П. (вх. № 1523/4/6-24). Аналогічна заява про відвід була надіслана 30 квітня 2024 року (вх. № 1523/4/6-24) на електронну пошту Вищої ради правосуддя (без накладання кваліфікованого електронного підпису його автора).

У задоволенні заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя Мельника О.П. відмовлено.

Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали подання з рекомендацією ВККСУ, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Мельника О.П., установила таке.

Біла‑Кисельова Анна Анатоліївна Указом Президента України від 20 листопада 2013 року № 645/2013 призначена на посаду судді Селидівського міського суду Донецької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 переведена у межах п’ятирічного строку на роботу на посаду судді Дніпровського районного суду міста Херсона.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 лютого 2020 року № 620/0/15-20 її переведено на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області.

Рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Дніпровського районного суду міста Херсона Білої-Кисельової А.А.

Суддя Біла-Кисельова А.А. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 77,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 62,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 140,125 бала.

Рішенням ВККСУ від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Білу-Кисельову А.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Суддя Біла-Кисельова А.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

До ВККСУ 10 січня 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 9 січня 2024 року, про невідповідність судді Білої-Кисельової А.А. критеріям доброчесності та професійної етики. У цьому рішенні ГРД посилається на такі обставини.

1. Суддя, постановляючи ухвалу Дніпровського районного суду міста Херсона від 2 березня 2016 року у справі № __________, уникла розгляду справи, зловживаючи правом на самовідвід, що є індикатором порушення критерію старанності.

12 січня 2016 року у судовому засіданні суддя Біла-Кисельова А.А. перешкоджала розгляду справи № 666/6669/15-ц, не реагуючи на зауваження та прохання головуючого, зокрема, вийти із нарадчої кімнати. Указане свідчить про свідоме, умисне або безпідставне затягування судового розгляду справи з метою уникнення однією зі сторін покарання або отримання переваги.

2. У 2017–2019 роках суддя не задекларувала дохід у вигляді аліментів, присуджених на її користь рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 травня 2017 року у справі № 766/17334/16-ц.

3. У 2015 році суддя оприлюднила у різних виданнях дві власні статті практично з аналогічними назвами та змістом, чим, ймовірно, допустила академічну недоброчесність.

4. У 2019–2020 роках суддя, ймовірно, була / є учасником великої кількості судових справ, які розглядалися судами, створеними окупаційною владою Російської Федерації.

5. Офіс Генерального прокурора стосовно Білої-Кисельової А.А. здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № _________________, відомості про яке 11 лютого 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 353, частиною другою статті 15, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України). На неодноразові виклики до Офісу Генерального прокурора для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень суддя не прибувала, що свідчить про ухилення від участі у процедурах, необхідних для належного розслідування фактів, що містять ознаки кримінальних правопорушень.

6. Вища рада правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи стосовно Білої-Кисельової А.А. встановила, що після надходження апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Херсона, постановлену під її головуванням, справу № 666/2535/15-ц разом зі скаргою було передано судді та до канцелярії суду не поверталася. Суддя Біла-Кисельова А.А. відмовилася від розгляду заяви про втрачене судове провадження в цій справі, яку згодом за результатами повторного автоматизованого розподілу було передано до провадження іншої судді. У зв’язку з оскарженням Білою-Кисельовою А.А. в апеляційному та касаційному порядку ухвали про відновлення втраченого судового провадження в зазначеній справі та допущення тяганини під час її розгляду Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ 26 жовтня 2016 року стосовно судді постановив окрему ухвалу. Вказані факти можуть свідчити про порушення суддею правил процесу, істотного порушення основоположних прав і свобод, права на справедливий суд.

7. Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2019 року № 385/1дп/15-19, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 7 травня 2019 року № 1306/0/15-19, Білу-Кисельову А.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Водночас в анкеті кандидата на посаду судді Херсонського апеляційного суду суддя не зазначила рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке на момент заповнення анкети набрало законної сили. У декларації доброчесності за 2019 рік суддя також не повідомила про факт притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У рішенні ВККСУ також зазначено, що ГРД надала іншу інформацію, яка не стала підставою для висновку, однак потребувала пояснень судді.

Зокрема:

1. Людина, прізвище, ім’я, по батькові якої повністю збігаються із прізвищем, ім’ям, по батькові судді, має ідентифікаційний податковий номер у базі Федеральної податкової служби Російської Федерації.

2. У постановах від 30 квітня 2015 року у справах № 666/2461/15-п, № 666/2470/15-п, № 666/2471/15-п, від 4 серпня 2015 року у справі № 666/2471/15-п, від 29 квітня 2015 року у справі № 666/2416/15-п суддя, ймовірно, не вказала про наявність у протоколах про адміністративні правопорушення суттєвих недоліків, які унеможливили б їх розгляд та вимагали повернення для дооформлення. Інформація щодо розгляду більшості справ після дооформлення матеріалів відсутня. Натомість повернення таких матеріалів в одній із цих справ призвело до закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

3. Суддя здійснювала несумісну із суддівською підприємницьку діяльність, оскільки у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2019 роки задекларувала дохід від надання майна в оренду.

4. У 2010 році Біла-Кисельова А.А. обіймала посаду викладача, була кандидатом у депутати місцевої ради від Української морської партії, засновником якої є Сергій Ківалов.

5. Згідно з відомостями з медіа Вища рада правосуддя та Державна судова адміністрація України, вирішуючи питання про переведення Білої-Кисельової А.А. до іншого суду, повідомили про тривалу відсутність зв’язку з нею та інформації про місце її перебування.

За результатами дослідження суддівського досьє, інформації ГРД, проведеної співбесіди із суддею ВККСУ ухвалила рішення від 17 січня 2024 року № 18/ко-24, у якому дійшла таких висновків, щодо відповідності судді критерію професійної компетентності.

1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. Біла-Кисельова А.А. набрала 77,625 бала (максимально 90 балів).

2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником Біла-Кисельова А.А. набрала 62,5 бала (максимально 120 балів).

На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 140,125 бала, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародних судових установ та інших міжнародних організацій, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані ВККСУ відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

ВККСУ надала оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди, ураховуючи пояснення судді, цей показник оцінено в 40 балів.

3. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді упродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджуючих документів ВККСУ оцінила цей показник у 3 бали.

Критерій професійної компетентності оцінила ВККСУ в 183,125 бала.

Відповідність судді Білої-Кисельової А.А. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання). ВККСУ оцінила ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди в 34 бали.

Відповідність судді Білої-Кисельової А.А. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість).

ВККСУ оцінила ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди в 59 балів.

Відповідність судді Білої-Кисельової А.А. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. ВККСУ оцінила ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 30 балів.

Критерій професійної етики встановлено за такими показниками, як відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 20 балів.

За критерієм професійної етики відповідність судді оцінено ВККСУ в 50 балів.

Відповідність судді Білої-Кисельової А.А. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. ВККСУ оцінила ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 50 балів.

Критерій доброчесності встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 30 балів.

Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 80 балів.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Білозерського районного суду Херсонської області Біла-Кисельова А.А. набрала 446,125 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями.

За результатами розгляду подання з рекомендацією Комісії про звільнення Білої-Кисельової А.А. з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області, з урахуванням інформації, що міститься в копії суддівського досьє, Вища рада правосуддя виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 6 статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя наділена повноваженнями ухвалювати рішення про звільнення судді з посади.

Згідно з пунктом 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою встановлено загальні умови звільнення судді з посади, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Водночас згідно з пунктом 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Згідно із частиною другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частинами дев’ятою, десятою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Частиною п’ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Під час дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією встановлено, що суддя Біла-Кисельова А.А. брала участь у розгляді кримінальної справи № __________ у колегіальному складі суду (кримінальне провадження _________________ від ІНФОРМАЦІЯ_1). 2 березня 2016 року суддя Біла-Кисельова А.А. у вказаній справі одноособово постановила ухвалу, відповідно до якої заявила собі самовідвід.

Суддя під час співбесіди пояснила, що, одноособово постановляючи зазначену ухвалу, яка передбачає колегіальний її розгляд, діяла відповідно до судової практики.

З цього приводу Комісія зазначила, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2019 року (провадження № 11-312сап19, справа про оскарження суддею рішення Вищої ради правосуддя) виходила з того, що «відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь. Такі обставини визначені у статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) і за їх наявності суддя зобов`язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина друга статті 80 КПК). Отже, законодавець, керуючись критерієм суб`єкта подання відповідної заяви про відвід розмежовує поняття самовідвід та відвід. При цьому зміст параграфу 6 «Відводи» Глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» КПК послідовно викладений, визначаючи підстави відводу (самовідводу), суб`єктів подання відводу (самовідводу). Стаття 81 КПК вказує на порядок вирішення питання про відвід судді, який відрізняється залежно від складу суду, який розглядає справу. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу (частина перша статті 81). У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (частина друга статті 81 КПК). Під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні заяви про відвід. Отож, у кримінальному провадженні, яке розглядається колегією суддів, відвід (самовідвід) судді розглядається і вирішується тим же складом суду колегіально. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 23 Закону № 1402-VIII суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі (стаття 15 Кодексу суддівської етики)».

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що «суддя, маючи достатній досвід роботи на посаді судді під час вирішення питання про самовідвід повинна була керуватися процесуальним законом, який достатньо зрозуміло з урахуванням комплексного аналізу норм КПК визначає порядок вирішення цього питання. Тому суд відхилив як необґрунтований довід судді щодо різного тлумачення положень статті 81 КПК, оскільки суддя при здійсненні правосуддя керується нормами Конституції України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України».

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08 лютого 2019 року № 385/1дп/15-19 «Про притягнення судді Дніпровського районного суду міста Херсона Білої-Кисельової А.А. до дисциплінарної відповідальності», яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 07 травня 2019 року № 1306/0/15-19, Білу-Кисельову А.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із наявністю у її діях ознак дисциплінарного проступку, а саме умисного порушення правил щодо самовідводу. Притягнення судді Білої-Кисельової А.А. до дисциплінарної відповідальності стало наслідком дослідження Вищою радою правосуддя обставин щодо одноособового постановлення рішення про самовідвід у зазначеній вище кримінальній справі.

Суддею було оскаржено вказані вище рішення Вищої ради правосуддя в судовому порядку. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2019 року (провадження № 11-552сап19) скаргу Білої-Кисельової А.А. залишено без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 07 травня 2019 року № 1306/0/15-19 – без змін.

Комісія дійшла висновку про недотримання суддею Білою-Кисельовою А.А. вимог чинного законодавства при вирішенні питання самовідводу, що є порушенням вимог професійної етики.

У пункті 22 декларації доброчесності за 2019 рік суддя Біла-Кисельова А.А. поставила стверджувальну позначку, тобто підтвердила, що нею не здійснювалися вчинки, які можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. У відповідь на запитання члена Комісії стосовно невідображення у декларації доброчесності інформації про рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, суддя послалась на те, що має обов’язок оскаржити це рішення до Європейського суду з прав людини.

Таким чином, суддею Білою-Кисельовою А.А. було порушено вимоги статті 62 Закону щодо правдивого декларування тверджень, передбачених декларацією доброчесності судді.

Під час співбесіди суддя Біла-Кисельова А.А. не заперечувала обставин, які свідчили про спілкування з головуючим у цивільній справі № 666/6669/15-ц, в якій вона не була стороною, але перебувала в залі судового засідання під час розгляду справи та залишилась в нарадчій кімнаті з метою з’ясування у головуючого робочих питань суду. Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Всупереч вимогам, які висуваються до поведінки судді з точки зору етики, суддя Біла-Кисельова А.А. під час розгляду цивільної справи іншим суддею (перебувала у нарадчій кімнаті у справі, в якій не брала участі) діяла на шкоду зміцненню довіри громадян до суду.

Стосовно недекларування доходу за 2017–2019 роки суддя під час співбесіди вказала, що не отримувала у зазначений період аліментів на утримування неповнолітньої дитини, а тому не відображала їх у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відповідні періоди. За результатами дослідження досьє зазначені пояснення не спростовуються.

Стосовно поїздок судді у 2016 році на окуповану територію Автономної Республіки Крим суддя Біла-Кисельова А.А. під час співбесіди пояснила, що вони були пов’язані із відвідуванням матері, яка проживала у місті Ялті. В подальшому такі поїздки були пов’язані з розшуком місця поховання матері. Суддя Біла-Кисельова А.А. пояснила, що у 2021 році здійснила поїздку на окуповану територію Автономної республіки Крим з метою перевірки інформації про захоплення невідомими особами частини будинку, яку суддя отримала у порядку спадкування від матері. З’ясувавши, що у будинку проживають сторонні особи, звернулася до прокуратури із відповідною заявою, результати розгляду якої судді не відомі. Під час співбесіди суддя не надала Комісії конкретної інформації про те, коли саме вона звернулася до правоохоронних органів України з приводу незаконного захоплення вказаного будинку.

Звернення до окупаційної влади Автономної Республіки Крим та наявності ідентифікаційного податкового номеру у базі Федеральної податкової служби російської федерації суддя заперечувала. Такі факти не знайшли свого підтвердження в матеріалах суддівського досьє.

Суддя пояснила, що самостійно приступила до виконання повноважень голови Білозерського районного суду Херсонської області 12 листопада 2020 року у зв’язку зі складною епідеміологічною обстановкою в регіоні та необхідністю проведення сантехнічного оброблення суду. Зазначила, що підписала документ про взяття на себе вказаних вище обов’язків. Підписання наказів про виплати грошових коштів заперечувала.

Водночас матеріали суддівського досьє містять повідомлення про підозру від 23 червня 2022 року про вчинення Білою-Кисельовою А.А. кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366 (складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів), частиною першою статті 353 (самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь), частиною другою статті 15, частиною першою статті 190 (закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № _________________. Як зазначено в повідомленні про підозру, згідно з наказом виконувача обов’язків голови Білозерського районного суду Херсонської області від 9 листопада 2020 року № 01-59/09 суддя Бугрименко В.В. приступив до виконання обов’язків голови цього суду з 9 листопада 2020 року на період тимчасової непрацездатності голови цього суду Строілова С.О., про що була обізнана суддя цього суду Біла-Кисельова А.А. Перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Білозерського районного суду Херсонської області, Біла-Кисельова А.А. 12 листопада 2020 року використала службовий комп’ютер, достовірно знаючи про виконання обов’язків голови суду Бугрименком В.В., та підготувала проєкт наказу «Про виконання Білою-Кисельовою А.А. тимчасово повноважень голови Білозерського районного суду Херсонської області за частиною третьою статті 24 Закону як суддя суду, який має більший стаж роботи на посаді судді». 13 листопада 2020 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Білозерського районного суду Херсонської області та достовірно знаючи про виконання обов’язків голови суду Бугрименком В.В., роздрукувала завчасно підготовлений проєкт наказу та підписала його. Вказаний наказ не зареєструвала у встановленому порядку, присвоїла йому індивідуальний номер, копію наказу надала працівнику апарату суду для ознайомлення з його змістом усіх працівників суду. 13 листопада 2020 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Білозерського районного суду Херсонської області, Біла-Кисельова А.А. склала та видала наказ виконувача обов’язків голови Білозерського районного суду Херсонської області «Щодо виплати судді Білозерського районного суду Херсонської області Білій-Кисельовій А.А. одноразової допомоги як працівнику, що був переведений на іншу роботу, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість». Зазначеним наказом зобов’язала ТУ ДСА України в Херсонській області нарахувати та виплатити судді Білозерського районного суду Херсонської області Білій-Кисельовій А.А. одноразову допомогу у розмірі місячного посадового окладу судді в сумі 63060 гривень. 17 листопада 2020 року суддя Біла-Кисельова А.А. зазначені накази передала ТУ ДСА України в Херсонській області.

Матеріали суддівського досьє містять інформацію, яка надійшла від Національної поліції України, про результати перевірки № ____________________, відповідно до якої 23 червня 2022 року Центральний апарато Державне бюро розслідувань повідомило Білій-Кисельовій А.А. про підозру у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень.

ВККСУ встановила, що у провадженні судді Дніпровського районного суду міста Херсона Білої-Кисельової А.А. перебувала цивільна справа № 666/2535/15-ц, яка до канцелярії суду не була повернута. Суддя Біла-Кисельова А.А. повернула заяву позивача про відновлення втраченого провадження у цій справі до сектору роботи з громадянами. За результатами повторного автоматизованого розподілу заяву передано іншому судді, який рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 14 грудня 2015 року відновив втрачене судове провадження у зазначеній справі. Суддя Біла-Кисельова А.А. оскаржила вказане рішення в апеляційному та в касаційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року, Білій-Кисельовій А.А. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 14 грудня 2015 року. Оскарження в апеляційному та касаційному порядку судового рішення про відновлення втраченого судового провадження у справі № 666/2535/15-ц суддя під час співбесіди пояснила тим, що встановлені в оскаржуваному рішенні обставини не відповідали дійсності, а також необхідністю формування практики у такій категорії справ.

ВККСУ встановила, що окремою ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року доведено до відома голови Дніпровського районного суду міста Херсона про порушення норм чинного законодавства України суддею Дніпровського районного суду міста Херсона Білою-Кисельовою А.А. для належного реагування й повідомлення про вжиті заходи в установлений законом строк. Судове рішення мотивовано тим, що у Білої-Кисельової А.А., яка наділена повноваженнями здійснювати правосуддя, відсутні підстави для апеляційного оскарження судового рішення про відновлення втраченого судового провадження у справі, яка перебувала в її провадженні. Таке право згідно з вимогами частини першої статті 292 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) надано сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суддя допустила тяганину під час розгляду справи, а допущені нею порушення норм чинного законодавства призвели до порушення прав і законних інтересів зацікавлених осіб, тяганини у розгляді справи, дискредитації судової системи.

Вказані факти свідчать про недотримання суддею Білою-Кисельовою А.А. вимог професійної етики.

Стосовно інформації ГРД про одержання суддею доходу від передання в оренду нерухомого майна суддя Біла-Кисельова А.А. пояснила, що дохід від надання майна в оренду, з якого сплачувала податки, відображала у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ВККСУ зазначає, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону суддя може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є. З матеріалів суддівського досьє вбачається, що суддя є власником нерухомого майна, яке передає в оренду.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у пункті 23 рішення від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), «авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням».

Роз’яснюючи положення статті 1 Кодексу суддівської етики, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, зазначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження, що порушено норми етики, створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті під час резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Під час кваліфікаційного оцінювання судді Білої-Кисельової А.А. на відповідність займаній посаді ВККСУ ретельно дослідила та об’єктивно оцінила факти та обставини, що підтверджені матеріалами суддівського досьє. Результати проведення співбесіди та дослідження досьє судді Білої-Кисельової А.А. підтверджують нездатність судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні, який би відповідав стандартам поведінки судді.

Вища рада правосуддя зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Статтями 1, 3, 6, 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Дотримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникнення створення враження неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя.

Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі й матеріальної (майнової) сфери, полягає в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів. Відповідні положення визначені міжнародними стандартами, що регламентують діяльність суддів та Кодексом суддівської етики, затвердженим з’їздом суддів України.

Повноваження ВККСУ стосовно кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у вітчизняній системі судоустрою. При цьому оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів ВККСУ. Таким чином, жоден інший суб`єкт чи орган не може втручатися у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції ВККСУ щодо оцінювання здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями.

Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 (провадження № 11-424заі21); від 19 січня 2022 року у справі № 9901/385/19 (провадження № 11-125заі21); 102892570; від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19 (провадження № 11-265заі20).

З огляду на те, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Білозерського районного суду Херсонської області Біла-Кисельова А.А. набрала 446,125 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів, Комісія дійшла обґрунтованого висновку, що вона не відповідає займаній посаді.

Вища рада правосуддя зазначає, що в рекомендації ВККСУ від 17 січня 2024 року № 18/ко-24 про звільнення Білої-Кисельової А.А. з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України наведені достатні та об’єктивні доводи, які суддя належним чином не спростувала, хоча така можливість надавалась ВККСУ та Вищою радою правосуддя, і аргументи з посиланням на конкретні обставини щодо дій (бездіяльності) судді, які не узгоджуються з принципами і стандартами професійної та етичної поведінки судді та які враховано Комісією при визначенні показників відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, копію відеозапису співбесіди із суддею, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККСУ в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», в межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо невідповідності судді Білозерського районного суду Херсонської області Білої-Кисельової А.А. займаній посаді.

Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Положення цих законів є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цими Законами, зокрема, передбачена можливість звільнення судді у випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 9901/349/20.

Суддя Біла-Кисельова А.А. не тільки була ознайомлена з вимогами законодавства, а й виявила бажання пройти відповідну процедуру оцінювання, а також могла передбачити, що наслідки такого оцінювання можуть бути як позитивні, так і негативні.

У підпункті 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України визначено самостійну, окрему, відмінну від наведених у статті 126 Конституції України підставу для звільнення судді безпосередньо за результатами виявлення під час проведення оцінювання судді невідповідності його займаній посаді за критерієм компетентності. Така підстава для звільнення судді з’явилася внаслідок запровадження такого заходу перевірки відповідності суддів займаній посаді, як кваліфікаційне оцінювання.

Дотримання положень Конституції України щодо звільнення суддів з підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, є обов’язковим з моменту набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Такого самого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 9901/349/20.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККСУ.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131, підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, абзацом другим пункту 20 розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 56, пунктом 12 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

звільнити Білу-Кисельову Анну Анатоліївну з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

 

Заступник Голови

Вищої ради правосуддя

Дмитро ЛУК’ЯНОВ

 

Члени Вищої ради правосуддя

 

Юлія БОКОВА
Тетяна БОНДАРЕНКО
Сергій БУРЛАКОВ
Олег КАНДЗЮБА
Оксана КВАША
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Роман МАСЕЛКО
Олексій МЕЛЬНИК
Микола МОРОЗ
Інна ПЛАХТІЙ
Ольга ПОПІКОВА
Віталій САЛІХОВ
Олександр САСЕВИЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ознака до документа: 
Звільнення суддів за особливими обставинами