Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича Сергія Володимировича, відкриту за скаргою Департаменту патрульної поліції,
встановила:
Ковганич Сергій Володимирович, Указом Президента України від 3 квітня 2005 року № 608/2005 призначений на посаду судді Тульчинського районного суду Вінницької області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2512-VI суддя Ковганич С.В. обраний на посаду судді Тульчинського районного суду Вінницької області безстроково.
1. Рух дисциплінарної скарги, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження
До Вищої ради правосуддя 11 вересня 2023 року (вх. № 328/0/13-23 надійшла скарга Департаменту патрульної поліції на дії судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича С.В., у якій скаржник повідомляє про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 з 1 листопада 2023 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2023 року дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 360/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича С.В. за скаргою Департаменту патрульної поліції, оскільки в діях судді наявні ознаки дисциплінарного правопорушення передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питанні дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглядає дисциплінарну справу в межах дисциплінарної скарги та щодо ознак такого дисциплінарного проступку: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питанні дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду (пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Підготовку дисциплінарної справи до розгляду доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича С.В. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. як доповідач підготував висновок, який передав на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також повідомив суддю та скаржника про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 27 березня та 17 квітня 2024 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану та з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у вказаних засіданнях в режимі відеоконференції.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя також викликано як свідка, поліцейського взводу № 2 роти № 3 Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Тернопільській області ДПП) сержанта поліції Янішевського С.Т.
Розгляд дисциплінарної справи, призначений на 27 березня 2024 року, відкладено за клопотанням судді Ковганича С.В. (вх. № 4176/0/8-24 від 27 березня 2024 року).
17 квітня 2024 року в засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяв участь суддя Ковганич С.В., який до початку розгляду дисциплінарної справи заявив клопотання про те, щоб не здійснювати трансляцію засідання в режимі реального часу на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя в частині надання ним пояснень.
Згідно з пунктом 7.1 Регламенту Вищої ради правосуддя трансляція засідань Ради не проводиться у випадку ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення за клопотанням (запереченням) сторони (особи, щодо якої розглядається питання порядку денного).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.
17 квітня 2024 року в засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь у режимі відеоконференції представник Департаменту патрульної поліції ‒ Климчук О.І.
У засіданні 17 квітня 2024 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції заслухала викликаного як свідка Янішевського С.Т. – працівника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., який запропонував застосувати до судді дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, не погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича С.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.
2. Узагальнені доводи скаржника, викладені у дисциплінарній скарзі, підстави для відкриття дисциплінарної справи
31 березня 2023 року близько 12 години 57 хвилин під час контролю за дотриманням швидкісного режиму на ділянці дороги М-30 158 км (село Смиківці) екіпаж патрульної поліції у складі поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержанта поліції Янішевського С.Т. та поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Рибалки О.О. зафіксував автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 350», державний номерний знак ____, який за даними лазерного вимірювача швидкості руху «TruCam LTI 20/20 ТС008352» рухався зі швидкістю 110 км/год. під керуванням судді Ковганича С.В.
Скаржник зазначив, що під час розгляду адміністративної справи суддя Ковганич С.В. поводився зухвало, допустив поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема у питаннях моралі та дотримання інших норм суддівської етики і стандартів поведінки, що забезпечують суспільну довіру до суду.
На думку скаржника, суддя Ковганич С.В. грубо перешкоджав розгляду справи поліцейським, проявляв неповагу та зверхнє ставлення до поліцейських, забороняв поліцейським проводити розгляд справи щодо нього; користуючись авторитетом судді, чинив психологічний тиск на поліцейських, погрожуючи скасувати постанову про адміністративне правопорушення та стягнути моральну шкоду особисто з поліцейського, який намагався розглянути справу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, після неодноразових вимог поліцейських щодо обов’язку залишатись на місці до закінчення розгляду справи суддя Ковганич С.В. проявив грубу неповагу та зневажливе ставлення до працівників поліції та в порушення абзацу 2 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» залишив місце вчинення адміністративного правопорушення. У зв’язку із цим працівники поліції були змушені переслідувати втікача та затримати його.
3. Доводи щодо суті дисциплінарної скарги, викладені в поясненнях судді
Суддя скористався правом надати пояснення та повідомив, що жодних правопорушень не вчиняв, а твердження скаржника про допущення ним суспільно небезпечного порушення є безпідставними.
Відсутність порушень у діях судді підтверджується рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 7 червня 2023 року у справі № 148/715/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, визнано протиправними дії поліцейського.
Обставини, які вказані в дисциплінарній скарзі, були наслідком незаконних дій поліцейського Рибалки О.О.
Зупинений працівником поліції, знаючи про те, що жодного правопорушення не вчиняв, використовуючи свої права, суддя Ковганич С.В. намагався довести поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а згодом і в районному відділі поліції, незаконність дій поліцейських.
Зазначені протиправні дії поліцейського також встановлені постановою Тернопільсього міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року в справі № 607/7054/23.
Також протиправність дій поліцейських підтверджується вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року у справі № 607/8320/23, яким поліцейського ОСОБА1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а також постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року у справі № 607/7054/23 під час розгляду справи стосовно ОСОБА2 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі ‒ КУпАП).
Суддя Ковганич С.В. стверджує, що не використовував статус судді щодо надання будь-яких преференцій або ж отримання якогось іншого ставлення до себе, ніж до аналогічних учасників дорожнього руху. Його дії, висловлювання жодним чином не були образливими, грубими чи неетичними щодо поліцейських, незважаючи навіть на протиправність їхніх дій, і були спрямовані виключно на досягнення однієї мети – справедливість та законність.
Усі обставини та факти, викладені в дисциплінарній скарзі, на думку судді, є спотвореними, такими, що не відповідають фактичним обставинам події.
Вказав, що за весь період роботи на посаді судді Тульчинського районного суду Вінницької області, з 5 квітня 2005 року по цей час, він жодного разу не вчиняв дій, які могли б бути підставою для сумнівів у його неетичній поведінці.
У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 17 квітня 2024 року суддя Ковганич С.В. надав додаткові пояснення щодо порушення правил дорожнього руху, про які зазначено в ухвалі про відкриття дисциплінарного провадження. Зауважив, що жодним рішенням посадової особи чи відповідного органу, який діяв у межах компетенції, не встановлено порушення ним Правил дорожнього руху (далі ‒ ПДР). Таких обставин не встановлено і відповідними рішеннями судів під час розгляду відповідних справ. Не встановлено також факту руху автомобіля зі швидкістю 110 км/год, про що зазначено лише у скарзі.
Щодо пред’явлення службового посвідчення суддя пояснив, що із 14 березня 2022 року в Україні введено воєнний стан. Тому він як свідомий громадянин, з метою встановлення особи надав саме службове посвідчення, оскільки паспорта громадянина України в нього не було. Службове посвідчення як документ, який засвідчує його особу, він пред’явив також з огляду на вимоги Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, пунктом 7 якого визначено право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
4. Обставини, встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарного провадження
31 березня 2023 року поліцейський УПП в Тернопільській області ДПП Рибалко О.О. прийняв постанову (серія ЕАС № 6760948), згідно з якою ОСОБА2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Із постанови вбачається, що 31 березня 2023 року о 12 годині 57 хвилин у селі Смиківці, дорога М-30, 158 км, водій ОСОБА2, керуючи транспортним засобом «MERCEDES-BENZ ML 350», державний номерний знак ____, рухався зі швидкістю 110 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху «TruCam LTI 20/20 ТС008352». До постанови долучені фото порушення, відео з нагрудної камери № 475112. Отже, суддя ОСОБА2 порушив вимоги підпункту «б» 12.9 ПДР перевищення водіями транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху, визначених знаками 3.29, 3.31, 30.3, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 7 червня 2023 року у справі № 148/715/23, яке залишено в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, визнано протиправними дії поліцейського 1 батальйону 3 роти УПП в Тернопільській області ДПП Рибалка О.О. щодо складення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6760948 від 31 березня 2023 року. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6760948 від 31 березня 2023 року, згідно з якою ОСОБА2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 гривень, та закрито справу про адміністративне правопорушення.
У вказаному рішенні Ладижинський міський суд Вінницької області дійшов висновку, що в разі наявності у працівника поліції належних та допустимих доказів перевищення водієм транспортного засобу швидкості руху на 60 км/год дії водія мали бути кваліфіковані як перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 50 км/год, а адміністративна відповідальність за вчинення цього правопорушення передбачена саме частиною четвертою статті 122 КУпАП, а не частиною першою статті 122 КУпАП. Отже, об’єктивна сторона правопорушення, викладена в оскарженій позивачем постанові, не відповідає диспозиції частини першої статті 122 КУпАП.
Матеріали дисциплінарної справи не містять доказів порушення суддею Ковганичем С.В. швидкісного режиму, тому така обставина дисциплінарної скарги не підтверджена.
Обставини, про які вказано в дисциплінарній скарзі, є наслідком незаконних дій поліцейського Рибалка О.О.
Суддя Ковганич С.В. після зупинення транспортного засобу працівником поліції, будучи впевненим, що жодного правопорушення не вчиняв, використовуючи свої права, намагався довести поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а згодом і в районному відділі поліції, що їхні дії є незаконними.
Протиправність дій поліцейських також підтверджується вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року у справі № 607/8320/23, яким поліцейського ОСОБА1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 365 КК України та постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року у справі № 607/7054/23 при розгляді справи стосовно ОСОБА2 за статтею 185 КУпАП.
Із відеозаписів з нагрудних камер поліцейських убачається, що 31 березня 2023 року Ковганича С.В. зупинив працівник поліції Рибалко О.О. та повідомив, що Ковганич С.В. рухався в населеному пункті зі швидкістю 110 км/год при дозволеній максимальній швидкості руху 50 км/год.
Зазначив, що це зафіксовано на приладі «TruCam» і водій може ознайомитись із результатом вимірювання швидкості. Ковганич С.В. на вимогу працівників поліції предʼявив для огляду документи (посвідчення судді, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).
Ковганич С.В. з доводами поліцейського не погодився, висловив зауваження та заперечення. Зазначив про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення та дослідження доказів. Згодом, після повідомлення йому поліцейським, що він не затриманий, продовжив рух автомобілем. Після цього автомобіль Ковганича С.В. повторно був зупинений поліцейськими, а Ковганича С.В. затримано, застосовано до нього спецзасоби та доставлено у відділ поліції.
Під час розгляду дисциплінарної справи враховані обставини безпідставного застосування до судді спеціальних засобів (кайданок), які встановлені у вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 у справі № 607/8320/23, яким ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України (вирок набрав законної сили).
Крім того, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року у справі № 607/7054/23 провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА2 за статтею 185 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 7 червня 2023 року у справі № 148/715/23, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, позов ОСОБА2 задоволено частково. Визнано протиправними дії поліцейського 1 батальйону 3 роти УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції ДПП Рибалка О.О. щодо складання та прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2023 року (серія ЕАС № 6760948).
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2023 року серії ЕАС № 6760948, згідно з якою ОСОБА2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, та закрито справу про адміністративне правопорушення. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
5. Мотиви, доводи та нормативно-правове обґрунтування рішення, ухваленого Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя має дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства до дій представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.
Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. У зв’язку із цим будь-який суддя повинен погодитися з обмеженнями, пов’язаними з дотриманням етичних норм, які на нього покладаються відповідно до його статусу. Ці обмеження можуть здаватися обтяжливими для пересічного громадянина, але суддя має дотримуватись таких обмежень добровільно та свідомо (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Водночас надані скаржником докази, а саме: диск з матеріалами відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, копія постанови ув справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6760948, копія повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 31 березня 2023 року, копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 353617 від 31 березня 2023 року, копія протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 135653 від 31 березня 2023 року, не є чіткими і переконливими і не свідчать про наявність саме в діях судді Ковганича С.В. складу дисциплінарного проступку з огляду на таке.
Частину зазначених постанов скасовано судовим рішенням. Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 7 червня 2023 року у справі № 148/715/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, визнано протиправними дії поліцейського 1 батальйону 3 роти УПП в Тернопільській області ДПП Рибалка О.О. щодо складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6760948 від 31 березня 2023 року. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6760948 від 31 березня 2023 року, згідно з якою ОСОБА2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень, та закрито справу про адміністративне правопорушення.
У вказаному рішенні Ладижинський міський суд Вінницької області дійшов висновку, що в разі наявності у працівника поліції належних та допустимих доказів перевищення водієм транспортного засобу швидкості руху на 60 км/год дії водія мали бути кваліфіковані як перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на п’ятдесят кілометрів на годину, адміністративна відповідальність за це правопорушення передбачена саме частиною четвертою статті 122 КУпАП, а не частиною першою статтею 122 цього Кодексу. Отже, об’єктивна сторона правопорушення, викладена в оскарженій позивачем постанові, не відповідає диспозиції частини першої статті 122 КУпАП.
Установлено, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 31 березня 2023 року серії ВАВ № 353617 ОСОБА2 31 березня 2023 року вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського Янішевського С.Б., під час виконання ним службових обов’язків, залишатись на місці скоєння адміністративного правопорушення до закінчення розгляду справи та залишив місце події, чим порушив статтю 16 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена статтею 185 КУпАП.
Водночас постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року у справі № 607/7054/23 провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА2 за статті 185 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з мотивувальною частиною постанови суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, що ОСОБА2 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.
Крім того, суд зазначив, що вимогу про тимчасове обмеження ОСОБА2 у пересуванні транспортним засобом оголосив поліцейський Янішевський С.Б., який не повідомив на вимогу ОСОБА2, причини застосування до нього превентивних заходів, а також не довів до його відома нормативно-правових актів, на підставі яких застосовуються такі заходи, що суперечить вимогам частини другої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію».
Зокрема, суд зауважує, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Відповідно до частини третьої статті 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У цьому ж випадку поліцейські, яким було відомо, що ОСОБА2 має статус судді Тульчинського районного суду Вінницької області, свідомо проігнорували вимоги акта найвищої юридичної сили, діяли на власний розсуд, фактично здійснили затримання судді за відсутності будь-яких правових підстав.
Відповідно до рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 7 червня 2023 року у справі № 148/715/23 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії поліцейського 1 батальйону 3 роти УПП в Тернопільській області ДПП Рибалка О.О. щодо складання та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2023 року серії ЕАС № 6760948. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2023 року серії ЕАС №6760948, згідно з якою ОСОБА2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, закрито справу про адміністративне правопорушення. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Доказів, вказаних статтею 251 КУпАП, які надані суду у цій адміністративній справі та які вказували б на вчинення ОСОБА2 зазначеного правопорушення, матеріали справи не містять.
Висновки, викладені в рішенні Ладижинського міського суду Вінницької області від 7 червня 2023 року у справі № 148/715/23, підтверджені Сьомим апеляційним адміністративним судом у рішенні від 23 серпня 2023 року.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що працівник поліції Рибалка О.О. після зупинення транспортного засобу не роз’яснив права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА2 заявив клопотання про надання йому захисника, однак працівник поліції Рибалко О.О., не вирішивши це клопотання, без жодних попереджень залишив місце розгляду справи і пішов до службового автомобіля, в якому перебував тривалий час ‒близько 15 хвилин, що свідчить про порушення ним порядку розгляду справи, тобто, працівник поліції фактично самоусунувся від розгляду справи.
При цьому працівник поліції Янішевський С.Б., який залишився біля автомобіля позивача, повідомив йому, що не він здійснює розгляд справи. Після чого ОСОБА2 продовжив рух транспортним засобом, внаслідок чого поліцейські повторно його зупинили, затримали із застосуванням до нього спецзасобів та доставили у відділ поліції.
У подальшому розгляд справи провели у невідомому місці, з відео неможливо встановити місце проведення розгляду та особу, яка здійснює розгляд справи, на відео не зафіксовано дослідження під час розгляду справи письмових доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в цьому випадку поліцейський 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області капрал поліції Рибалка О.О. грубо порушив процедуру розгляду справи про адміністративне порушення, що є підставою для скасування прийнятої постанови.
Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вказаними вище судовими рішеннями надано правову оцінку протиправним діям патрульних під час складання протоколів щодо судді Ковганича С.В. Разом із тим жодним із судових рішень не встановлено допущення суддею Ковганичем С.В. порушень Правил дорожнього руху щодо швидкісного режиму в населеному пункті.
Під час розгляду дисциплінарної справи також ураховані обставини щодо подальшого безпідставного застосування до судді спеціальних засобів (кайданок), що встановлено у вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 у справі № 607/8320/23, яким ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України (вирок набрав законної сили).
З відеозаписів з нагрудної камери поліцейського вбачається, що на незаконні та неправомірні дії поліцейських (що в подальшому встановлено судовими рішеннями) суддя Ковганич С.В., юридично обізнаний та переконаний, що не порушував Правил дорожнього руху, користуючись своїми правами громадянина України, гарантованими Конституцією України, КУпАП, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також КК України та КПК України, в порядку самозахисту намагався довести поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а згодом і в районному відділі поліції незаконність їхніх дій. При цьому з дій Ковганича С.В. не вбачається, що він використовував статус судді, для надання йому будь-яких преференцій або для якогось іншого ставлення до нього, ніж до інших учасників дорожнього руху.
Представлені скаржником відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не підтверджують обставини та факти порушення суддею етичних правил поведінки.
За таких обставин не підтвердилися доводи скаржника, що суддя Ковганич С.В. грубо перешкоджав розгляду справи поліцейським, проявляв неповагу та зверхнє ставлення до поліцейських, забороняв поліцейському проводити розгляд справи щодо нього, користуючись авторитетом судді, здійснював психологічний тиск на поліцейського, який намагався здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення.
У матеріалах дисциплінарної справи відсутні чіткі та переконливі докази вчинення суддею Ковганичем С.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Додані до дисциплінарної скарги CD-диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а також протоколи про адміністративні правопорушення не свідчать про вчинення суддею поведінки, про яку стверджував скаржник. Надані відомості не містять будь-яких доказів на підтвердження факту допущення суддею Ковганичем С.В. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Отже, наведені у скарзі відомості щодо неетичної поведінки судді Ковганича С.В. ґрунтуються лише на твердженнях скаржника та не підтверджуються жодними фактичними даними.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 9901/855/18, обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей».
Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства – гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім’я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.
Здійснення особою самозахисту в межах реалізації права на захист не може свідчити про допущення суддею неетичної поведінки.
Як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, наведені в дисциплінарній скарзі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях скаржника. При цьому матеріали дисциплінарного провадження не містять чітких та переконливих доказів вчинення суддею Ковганичем С.В. дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене за результатами розгляду дисциплінарної справи не встановлено в діях судді Ковганича С.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із характеристикою, наданою виконувачем обов’язків голови Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчуком О.О., за час роботи суддею, займаючи адміністративну посаду зарекомендував себе з позитивної сторони, як принциповий кваліфікований суддя. До виконання службових обов’язків відноситься добросовісно та відповідально, сумлінно виконує свої службові обов’язки. Шанобливо ставиться до співробітників, дотримується високої культури у спілкуванні, користується заслуженим авторитетом серед колег. Професійно, на високому рівні розглядає судові справи, намагаючись не допускати зволікань і порушень норм чинного законодавства, має високий рівень теоретичної підготовки, постійно підвищує свою професійну кваліфікацію.
За даними вебсайту Вищої ради правосуддя, суддя Ковганич С.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
З огляду на встановлені обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича С.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому слід відмовити у притягненні вказаного судді до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.
Згідно із частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункту 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.40–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича Сергія Володимировича до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганича Сергія Володимировича припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
