Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Блажівської О.Є., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., Грищука В.К., Саліхова В.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Прудивуса О.В., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни, відкриту за дисциплінарною скаргою Сікалова Геннадія Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 2 квітня 2019 року за вхідним № С-585/2/7-19 надійшла скарга Сікалова Г.А. від 25 березня 2019 року із проханням притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В.
Як зазначено у дисциплінарній скарзі Сікалова Г.А., 18 березня 2019 року на власній сторінці у соціальній мережі Facebook суддя Гольник Л.В. розмістила пост, висловлювання у якому мають образливий характер та порочать честь, гідність і ділову репутацію скаржника.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 квітня 2019 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2021 року № 101/2дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Гольник Л.В., оскільки встановлені під час здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги Сікалова Г.А. відомості можуть свідчити про наявність у діях судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
У зв’язку із закінченням повноважень члена Вищої ради правосуддя Худика М.П. на підставі службової записки від 15 березня 2021 року № 114/0/10-21 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя по справі від 22 березня 2021 року вказана вище дисциплінарна справа передана члену Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 12 липня 2021 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., відкритої за дисциплінарною скаргою Сікалова Г.А., суддя та скаржник повідомлені своєчасно і належним чином у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, їм запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прибула суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., представники судді Гавриленко І.М., Маселко Р.А., скаржник Сікалов Г.А. взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, письмові та усні пояснення судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. та її представників, пояснення скаржника Сікалова Г.А., дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення вказаної судді до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Гольник Лариса Владленівна Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 призначена на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави строком на п’ять років, Указом Президента України від 19 грудня 2018 року № 429/2018 призначена на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави.
Зі змісту характеристики, наданої головою Октябрського районного суду міста Полтави Савченком А.Г., вбачається, що за час роботи на посаді судді Гольник Л.В. зарекомендувала себе як кваліфікований юрист, сумлінний та відповідальний працівник, при здійсненні правосуддя забезпечує повний та всебічний розгляд справ, об’єктивна та справедлива, до роботи ставиться відповідально, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Крім того, суддя Гольник Л.В. володіє достатнім рівнем культури поведінки та спілкування з людьми.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1467/3дп/15-18 суддю Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності, однак рішенням Вищої ради правосуддя від 6 лютого 2020 року № 320/0/15-20 вказане рішення Дисциплінарної палати скасовано в частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності та дисциплінарне провадження закрито.
18 березня 2019 року на власній сторінці у соціальній мережі Facebook (www.facebook.com/LarysaGolnyk/posts/527713547635452?__xts__[0]=68.ARCtgP...) суддею Гольник Л.В. опубліковано такий допис:
«12-те кримінальне провадження відкрите проти мене – з початку 2015 року.
Спершу заявниками виступали тодішній мер Полтави ОСОБА1 та його юрист Ковжога.
Мені приписували:
№ ____ – вимагання у ОСОБА1 неправомірної вигоди,
№ ____ – провокування ОСОБА1 на надання мені неправомірної вигоди,
№ ____ – отримання хабарів,
№ ____ – шахрайство (при купівлі гаража у сусідки).
Згодом ініціаторами кримінальних проваджень стосовно мене виступили голова суду Струков та його адвокат Гончаренко:
№ ____ – незаконне позбавлення волі або викрадення людини (мова йшла про Струкова),
№ ____ – завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину,
№ ____ – введення в оману суду або іншого уповноваженого органу.
Потім масштаб заявників здрібнішав. Далі – нікуди.
Тепер свої 30 срібняків відпрацьовує «журналіст» ОСОБА4.
№ ____ – незаконні придбання або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації,
№ ____ – зловживання службовим становищем,
№ ____ – перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу,
№ ____ – провокація підкупу (це все були варіації на тему, як я «законослухняного» ОСОБА1 до злочину підштовхувала).
Нарешті, новеньке.
ОСОБА4 вирішив не обмежуватися дисциплінарною скаргою (https://goo.gl/xFcz6b), а через суд зобов’язав Державне бюро розслідувань розслідувати ще один мій «злочин».
Інкримінує він мені перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки.
Про своє «злодіяння» дізналася з газетки «Останній Бастіон», віддрукованої до приїзду Петра Порошенка до Полтави.
Для ілюстрації пасквілю ОСОБА4 викрав (тобто використав без дозволу та без посилання на джерело) жартівливе фото зі сторінки мого чоловіка, ОСОБА2, зроблене восени під час збирання грибів у лісі: https://goo.gl/JgPjXg.
Але в замітці назвав ОСОБА2 «громадянським чоловіком» судді Гольник.
Ні, ОСОБА4, шлюб у нас цілком офіційний.
На відміну від подібних до вас низьких істот, мені не доводиться змінювати прізвище, записувати майно на родичів, ховатися від правоохоронців, метушитись у пошуках нових покровителів і навіть у ФБ використовувати чуже ім’я і фото – ОСОБА3: https://www.facebook.com/profile.____.
У майбутнє я дивлюся спокійно та впевнено».
Як зазначила у письмових поясненнях суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., скарга Сікалова Г.А. містить вирвані з контексту фрази, які спотворюють причину появи та зміст її посту в соціальній мережі Fасеbоок.
Крім того, суддя Гольник Л.В. зазначила, що вона повідомляла Вищу раду правосуддя про факти відверто провокативної поведінки ОСОБА4 та людей з його оточення стосовно неї та її чоловіка, ОСОБА2, а також про бурхливе кримінальне минуле ОСОБА4 та про інші обставини.
На думку судді Гольник Л.В., скаржник зловживає правом на звернення до Вищої ради правосуддя, оскільки неодноразово звертався до дисциплінарного органу зі скаргами, які вже залишено без розгляду, а також до правоохоронних органів із безпідставними заявами про вчинення злочину.
У додаткових письмових поясненнях суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. вказала, що мета і зміст її посту в соціальній мережі Fасеbоок пояснюється таким.
Дії ОСОБА4, які передували появі принизливого, на її думку, посту, змусили її ще 24 квітня 2018 року звертатися до Вищої ради правосуддя з повідомленням про неефективність розслідування Полтавським відділом поліції ГУ НП в Полтавській області під процесуальним керівництвом Полтавської місцевої прокуратури кримінального провадження № ____, відкритого за її заявою від 26 грудня 2017 року за статтею 182 Кримінального кодексу України щодо порушення ОСОБА4 недоторканності приватного життя особи, а саме незаконного збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації в засобах масової інформації, що полягало у фото- та відеофіксації здійснюваних щодо неї заходів безпеки з подальшою публікацією 19 грудня 2017 року у статті під назвою «Фейковий «кейс» судді Гольник» на сайті «Останній Бастіон» за підписом «ОСОБА4» та у квітневому випуску суспільно-політичної газети «Останній Бастіон», стор. 8–9, її домашньої адреси та іншої конфіденційної інформації щодо неї.
Суддя Гольник Л.А. зазначає, що у подальшому ОСОБА4 здійснив низку завідомо безпідставних повідомлень про вчинені суддею «злочини» та за допомогою судових рішень судів добився їх реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань з відкриттям кримінальних проваджень.
Крім того, ОСОБА4 заявою від 24 січня 2018 року намагався порушити стосовно неї кримінальне провадження за частиною другою статті 171 та за частиною першою статті 383 Кримінального кодексу України.
Відверто провокативна та зневажлива поведінка ОСОБА4 мала місце під час судових засідань в Октябрському районному суді міста Полтави у справах №№ 554/2570/17, 554/2902/17, 554/8098/17.
На думку судді Гольник Л.А., ОСОБА4 незаконно збирає та розповсюджує конфіденційну інформацію стосовно неї.
Суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. зазначає, що, «перебуваючи в умовах тривалого цькування та переслідування громадянином ОСОБА4, який для її паплюження використовував можливості сайту «Останній Бастіон» та соціальної мережі Facebook», вона написала вказаний пост, намагаючись пояснити читачам своєї сторінки, чим обумовлена поведінка ОСОБА4, наскільки неправдивими є його обвинувачення на її адресу, а порушені за його заявами кримінальні провадження стосовно неї — безпідставними.
Крім того, у письмових поясненнях судді Гольник Л.В. вказано, що її пост, якщо не виривати окремі фрази із контексту, інформував читачів про кількість та дійсну суть кримінальних проваджень, відкритих стосовно неї з початку 2015 року, зокрема і за заявами ОСОБА4, про неправдивий зміст поданих ним дисциплінарних скарг, а також спростовував поширену ОСОБА4 недостовірну інформацію щодо її шлюбу.
У додаткових поясненнях щодо можливого завдання ОСОБА4 моральної шкоди суддя Гольник Л.А. зазначила таке.
До дисциплінарної скарги на її дії Сікалов Г.А. не додав рішення суду, яким визнано, що пост судді завдав шкоди його честі, гідності та діловій репутації, ним не проведено й лінгвістичної експертизи (з урахуванням змісту посту в цілому, змісту конкретних фраз та характеру використання мовних засобів), яка б засвідчила, що висловлювання в її пості мають образливий характер та принижують скаржника.
Не здобуто таких доказів і під час попередньої перевірки, тому суддя вважає, що її пост не завдав шкоди честі, гідності та діловій репутації громадянина ОСОБА4.
Щодо можливості захисту порушених, на думку судді Гольник Л.А., її прав суддя вказала, що вона позбавлена можливості протидіяти поширенню ОСОБА4 неправдивої інформації стосовно неї, оскільки пресслужба суду не реагує на її звернення та роками поширює інформацію з метою її дискредитації, голова суду не задовольняє її письмові звернення про скликання зборів суддів.
Крім того, суддя переконана у відсутності перспективи врегулювання спорів із ОСОБА4 у судовому порядку з огляду на недосконалість законодавства та судову практику у справах №№ 554/3559/16-ц, 554/1282/17, № 553/1256/17.
Таким чином, суддя Гольник Л.А. дійшла висновку, що вона могла протиставити потоку «огидних, безпідставних обвинувачень та провокацій стосовно неї з боку ОСОБА4» власні публікації у засобах масової інформації та комунікації, побудовані із врахуванням специфіки «жанру кіберспілкування» й спрямовані на спростування його інсинуацій та на висвітлення «низької, нечоловічої поведінки цієї особи» стосовно судді та членів її родини.
Щодо «неправильного» написання прізвища скаржника суддя додатково зауважила, що обставини зміни громадянином ОСОБА4 прізвища шляхом додання до нього літери «в» широко відомі в місті Полтаві, вона «не була оригінальною, відокремивши цю літеру дужками». Крім того, суддя звертає увагу, що у місцевій пресі та соціальних мережах зустрічаються й такі варіанти написання прізвища вказаної особи, як «ОСОБА4» та «ОСОБА4».
Правомірність застосованої нею «алюзії» стосовно «30 срібняків», які «відпрацьовує «журналіст» ОСОБА4», пояснюється разючою метаморфозою, що сталася з інформаційною політикою сайту «Останній Бастіон» та особисто ОСОБА4 наприкінці весни 2017 року.
Суддя Гольник Л.А. припускає, що причиною тогочасних «світоглядних» змін публікацій ОСОБА4 стало завершення слідства у кримінальному провадженні № ____ з подальшим оголошенням йому 7 червня 2017 року підозри у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
Також суддею наведено тлумачення слова «низький» у поєднанні зі словом «істота», використаним у пості, воно має такі значення: який не досяг певної норми, звичайного рівня; невеликий, незначний щодо кількості, сили, інтенсивності; негідний, підлий, безчесний; ниций; щось недосконале, недовершене, примітивне.
На думку судді Гольник Л.А., її пост не завдав шкоди авторитету правосуддя, оскільки її неодноразово запрошують для участі у різноманітних публічних заходах, лекціях, телепередачах, звертаються із проханням надати коментарі щодо тих чи інших подій. Крім того, її діяльність позитивно оцінюється різними інтернет-ресурсами, а також засобами масової інформації.
Надаючи оцінку діям судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. щодо відсутності складу дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. У преамбулі цього Кодексу наголошено, що судді добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Відповідно до статті 10 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів під час здійснення правосуддя.
Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67).
У Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, звертається увага на те, що судді повинні не тільки професійно виконувати покладені на них обов’язки, а й гідно поводити себе у приватному житті. Саме поведінка судді є передумовою довіри до правосуддя (www.court.gov.ua/userfiles/visn_3_2002.pdf).
Отже, міжнародні та національні документи визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки, виконувати покладені на нього обов’язки щодо здійснення правосуддя та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.
Разом із тим відповідно до частини першої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Право на свободу думки і слова може реалізовуватися разом із правом на звернення, у тому числі з дисциплінарною скаргою стосовно дій судді.
Водночас здійснення прав на свободу думки і слова може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).
Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб та для підтримання авторитету і безсторонності суду.
У рішенні у справі «Kudeshkina v. Russian Federation» Європейський суд з прав людини вказав, що питання, які стосуються функціонування системи правосуддя, є питаннями, що викликають інтерес громадськості, обговорення яких вимагає захисту з боку статті 10 Конвенції. Однак Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу роль судової системи в суспільстві, яка, будучи гарантом справедливості і основоположною цінністю в державі, керованій законом, повинна користуватися довірою суспільства для успішного виконання своїх функцій (www.hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-91501).
Європейський суд з прав людини вважає обов’язковим для службовців, які працюють в судовій сфері, щоб вони демонстрували стриманість при здійсненні своєї свободи вираження думки в усіх випадках, де авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів (рішення у справі «Вілле проти Ліхтенштейну», www.hudoc.echr.coe.int).
Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, однак у процесі реалізації цього права суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів (пункт 4.6 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67).
Питання функціонування системи правосуддя є питаннями, які викликають інтерес громадськості. Тому особи, які працюють в судовій сфері, передусім судді, з належною обачністю та стриманістю повинні реалізовувати їхнє право на свободу вираження поглядів у всіх випадках, в яких авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів. Неприйнятними та такими, що підривають авторитет правосуддя, є лайливі або образливі висловлювання суддів у соціальних мережах або на офіційних заходах (конференціях, круглих столах, заходах для преси тощо).
Необхідно звернути увагу, що участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах, застосування суддею інших форм спілкування в мережі інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади (стаття 20 Кодексу суддівської етики).
Із наведеної вище публікації судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. на власній сторінці у соціальній мережі Facebook встановлено, що нею свідомо спотворене прізвище скаржника. При цьому, як убачається з письмових пояснень судді Гольник Л.В., їй було достеменно відомо правильне написання прізвища скаржника ще до розміщення вказаної публікації у соціальній мережі Facebook.
Також суддею Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. особа скаржника прирівняна до «низьких істот», що свідчить про зневажливе ставлення судді Гольник Л.В. до ОСОБА4.
Використання суддею Гольник Л.В. фразеологізму (крилатого вислову) «30 срібняків» та слова «журналіст» в лапках вказує на зневажливу оцінку ділових і професійних якостей скаржника при виконанні ним трудових обов’язків.
Отже, наведені у публікації вислови судді Гольник Л.В. виходять за межі допустимого здійснення суддею розповсюдження інформації, мають образливий характер і є порушенням правил суддівської етики.
Разом із тим при розгляді дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., важливо врахувати також таке.
Статтею 4 Кодексу суддівської етики передбачено, що порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини.
У кожній країні закон або базові правові положення, які застосовуються до суддів, повинні визначати в якнайточнішому формулюванні ті порушення, які можуть призвести до застосування дисциплінарних санкцій (пункти 60, 61 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, www.court.gov.ua/userfiles/visn_3_2002.pdf).
У параграфах 3, 6 Висновків першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та дотримання» (2004 рік) зазначається, що професійні стандарти відображають ту модель поведінки, якої судді мають прагнути, та наголошується на необхідності розмежовувати поняття «порушення професійних стандартів» та «дисциплінарні проступки».
Тобто не є достатнім для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності встановлення в його діях ознак порушення правил суддівської етики, передбачених Кодексом.
Відповідно до Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (www.rsu.gov.ua/ua/events/komentar-do-kodeksu-suddivskoi-etiki), необхідною умовою є те, щоб у діях (бездіяльності) судді було встановлено порушення вимог тих чи інших законів, а норми Кодексу у такому випадку є допоміжним інструментом для обґрунтування підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 11-1010сап18, за приписами норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.
Водночас за результатами підготовки дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., до розгляду Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено достовірних фактів, що неетична поведінка (порушення правил суддівської етики) судді Гольник Л.В. мала наслідком підрив авторитету правосуддя.
Важливо також звернути увагу на письмові пояснення судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., згідно з якими вона, «перебуваючи в умовах тривалого цькування та переслідування громадянином ОСОБА4, який для її паплюження використовував можливості сайту «Останній Бастіон» та соціальної мережі Facebook», написала публікацію, яка є предметом розгляду у цій дисциплінарній справі, намагаючись пояснити читачам своєї сторінки, чим обумовлена поведінка ОСОБА4, наскільки неправдивими є його обвинувачення на її адресу, а порушені за його заявами кримінальні провадження стосовно неї – безпідставними.
Необхідно об’єктивно оцінити конкретну ситуацію між суддею Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. та скаржником Сікаловим Г.А., емоційну напругу судді Гольник Л.В., умови, за яких вона реалізовувала своє право на свободу вираження поглядів.
З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. порушила правила суддівської етики, однак не встановлено достовірних фактів, що такі дії судді мали наслідком підрив авторитету правосуддя, а отже, це порушення не є таким, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та, відповідно, має наслідком дисциплінарну відповідальність.
Виходячи із встановлених обставин дисциплінарної справи, враховуючи пояснення судді Гольник Л.В., її позитивну характеристику, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що слід відмовити у притягненні судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. до дисциплінарної відповідальності та дисциплінарне провадження стосовно неї припинити.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.38, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя С.М. Болотін
В.К. Грищук
В.В. Саліхов
