Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича,
встановила:
19 травня 2022 року (вх. № М-6/44/7-22) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. під час розгляду справи № 757/15353/21-п.
У зазначеній скарзі Маселко Р.А., зокрема, вказав, що зі змісту постанови судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. від 26 липня 2021 року у справі № 757/15353/21-п убачається, що стосовно порушника було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі − КУпАП), та за результатом розгляду цієї справи суддя Білоцерківець О.А. дійшов висновку, що вину особи доведена, однак закрив провадження у справі через закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Маселко Р.А. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складено про порушення карантинних обмежень адміністратором закладу (нічного клубу), та, на його переконання, пропуск установленого законом строку накладення стягнення мало наслідком уникнення закладом відповідальності, що з погляду стороннього спостерігача може вказувати на корупційний характер дій судді.
Суддя Білоцерківець О.А. в постанові не навів належних мотивів щодо пропуску строку, визначеного законом, що створює враження про умисність дій судді задля звільнення порушника від адміністративної відповідальності.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 березня 2024 року № 654/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
7 березня 2024 року в порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. витребував характеристику судді, відомості щодо дати передання судді матеріалів справи № 757/15353/21-п та розгляду суддею матеріалів справ про адміністративні правопорушення.
Цього самого дня з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витребувано відомості щодо призначених суддею Білоцерківцем О.А. до розгляду справ, а також щодо кількості внесених ним судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень. Цього самого дня судді Білоцерківцю О.А. також запропоновано надати пояснення по суті обставин, установлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в ухвалі від 6 березня 2024 року № 654/3дп/15-24.
12 березня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшла інформація від Державного підприємства «Інформаційні судові системи».
21 березня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення судді Білоцерківця О.А.
3 квітня 2024 року голова Печерського районного суду міста Києва Козлов Р.Ю. надав характеристику судді Білоцерківця О.А., статистичні відомості щодо розгляду цим суддею справ, а також повідомив, що помічник судді отримав матеріали справи № 757/15353/21-п без зазначення дати т часу отримання цих матеріалів у реєстрі передачі справ та матеріалів для розгляду суддям.
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 15 травня 2024 року, до порядку денного якого внесено питання про розгляд дисциплінарної справи щодо судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А., відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А., суддя та скаржник повідомлені своєчасно й належним чином, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Скаржник Маселко Р.А. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибув. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суддя Білоцерківець О.А. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибув. У додаткових поясненнях, адресованих Вищій раді правосуддя, просив розглянути справу у його відсутності та за участі його представника.
Представник судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. – адвокат Антонів Р.В. у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підтримав письмові пояснення судді Білоцерківця О.А. та просив відмовити у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. до дисциплінарної відповідальності.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., представника судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. – адвоката Антоніва Р.В., дослідивши письмові пояснення судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А., відомості щодо призначених суддею до розгляду справ, відомості щодо навантаження судді, зокрема щодо кількості судових засідань, матеріали дисциплінарної справи, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про відмову у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження з огляду на такі обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи.
24 березня 2021 року до Печерського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 443 КУпАП.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25 березня 2021 року зазначені матеріали щодо ОСОБА_1 надійшли до провадження судді Білоцерківця О.А. Справі присвоєно єдиний унікальний номер 757/15353/21-п.
Матеріали справи № 757/15353/21-п містять повістку (датована 13 липня 2021 року) про виклик порушника в судове засідання на 26 липня 2021 року.
Постановою суду від 26 липня 2021 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 443 КУпАП закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
З постанови суду від 26 липня 2021 року та копій матеріалів справи вбачається, що правопорушення вчинене 3 лютого 2021 року, відповідні матеріали про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли до провадження судді Білоцерківця О.А. 25 березня 2021 року, тобто через 1 місяць 22 дні від дня вчинення адміністративного правопорушення.
Оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує, що згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Водночас завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
З метою реалізації вказаних вище завдань КУпАП визначено порядок вчинення відповідним органом (посадовою особою) процесуальних дій, зокрема щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Зокрема, у частині першій статті 277 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (частина перша статті 2772 КУпАП).
Уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом відповідно до вимог статті 280 КУпАП зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення уповноважений орган (посадова особа) враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Водночас КУпАП визначено систему правових механізмів, які забезпечують дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Частиною другою статті 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні − не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій−шостій цієї статті.
Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7).
Тобто законодавець визначив присічний строк накладення адміністративного стягнення, що значно покращує становище особи, проте КУпАП не визначає процесуальної можливості для продовження такого строку, справа має бути розглянута навіть у разі його порушення, а в разі його закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) навіть за умов встановлення судом у діях особи складу адміністративного правопорушення, що істотно нівелює завдання КУпАП.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» наголошено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 7).
Суди не повинні ігнорувати факти недотримання встановлених КУпАП вимог, що призвели до порушення строків накладення адміністративного стягнення.
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків (пункт 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»).
За таких обставин суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний вживати дієвих заходів для її розгляду, не допускати безпідставних зволікань із таким розглядом, оскільки несвоєчасність розгляду справи у цьому випадку може мати наслідком ухилення особи від передбаченої законом відповідальності та не сприятиме вихованню правопорушника у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що вперше справу № 757/15353/21-п (стосовно Кравченка С.Б.) суддя Білоцерківець О.А. призначив як поза межами строку розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 277 КУпАП, так і поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, що мало наслідком закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Суддя Білоцерківець О.А. під час розгляду дисциплінарної справи просив урахувати правову позицію Верховного Суду, що для встановлення в діях судді ознак невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом. обов’язковою умовою є встановлення обставин, які свідчать, що невжиття суддею заходів розгляду справ відбулось у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення їх розгляду протягом строку, передбаченого законом. Крім того, суддя Білоцерківець О.А. звертає увагу, що з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року в його провадженні перебувало 4165 судових справ, з яких: справи кримінального судочинства – 2685; справ про адміністративні правопорушення – 1471. За вказаний період він відпрацював 177 робочих днів та розглянув 2918 судових справ, з яких: справи кримінального судочинства – 1905; справи про адміністративні правопорушення – 1009. Суддя Білоцерківець О.А. зазначає, що на І квартал 2021 року залишок призначених та нерозглянутих справ, які перебували в його провадженні, становив 1247 судових справ, з яких: справи кримінального судочинства – 780; справи про адміністративні правопорушення − 462. З 1 січня 2021 року до 24 березня 2021 року в його провадженні перебувало 2254 судових справ, з яких: справи кримінального судочинства – 103; справи про адміністративні правопорушення − 945. За вказаний період він розглянув 741 судову справу, з яких: справи кримінального судочинства − 424; справи про адміністративні правопорушення – 316. З 25 березня 2021 року до 1 липня 2021 року у його провадженні перебувало 2630 судових справ, з яких: справи кримінального судочинства – 1624; справи про адміністративні правопорушення – 1000. За вказаний період розглянув 1081 судову справу, з яких: справи кримінального судочинства – 674, справ про адміністративні правопорушення – 406.
У додаткових поясненнях суддя Білоцерківець О.А. повторно наголошує, що непомірне навантаження не було єдиним, проте основним чинником, який вплинув на строки розгляду цієї справи, яка надійшла до суду через два місяці після події адміністративного правопорушення. Суддя Білоцерківець О.А. наголошує, що щоквартально (протягом 2021 року) його середні показники розгляду справ про адміністративні правопорушення були високими, що, на його переконання, само по собі вказувало на об’єктивність таких показників та що він сумлінно намагався своєчасно розглядати судові справи цієї категорії.
Як вказує суддя Білоцерківець О.А., з 1 січня по 24 березня 2021 року у його провадженні перебувало 2254 судових справ, з яких справ про адміністративні правопорушення − 945. За вказаний період він розглянув 741 судових справ, з яких справ про адміністративні правопорушення − 316. Таким чином, на час надходження до його розгляду 25 березня 2021 року справи № 757/15353/21-п в його провадженні суду перебувало 629 судових справ про адміністративні правопорушення, які слід було розглянуто. З 25 березня по 1 липня 2021 року у його провадженні перебувало 2630 судових справ, з яких справ про адміністративні правопорушення − 1000. За вказаний період він розглянув 1081 судових справ, з яких справ про адміністративні правопорушення − 406. За період з 1 січня 2021 року по 30 червня 2021 року протягом відпрацьованих ним 102 робочих днів (4,6 місяців робочого часу) він розглянув 722 справи про адміністративні правопорушення, на розгляд яких нормативами передбачено понад 8 (вісім) місяців робочого часу за умови, що суддя розглядатиме лише справи про адміністративні правопорушення.
У додаткових пояснення суддя Печерського районного суду міста Києва Білоцерківець О.А. просить взяти до уваги, що щоквартально (у середньому) у його провадженні перебувало до 2500 судових справ, з яких до 1000 справ про адміністративне правопорушення. На його переконання, такий обсяг матеріалів обумовлює збільшення кількості судових документів, які мають опрацьовуватись секретарем судового засідання та помічником судді, що об’єктивно створювало на працівників також непомірне робоче навантаження. Суддя Білоцерківець О.А. наголошує, що в умовах такого непомірного судового навантаження складно належно організовувати роботу як судді, так і помічника та секретаря судового засідання. Крім того, суддя Білоцерківець Р.А. визнає, що за вказаних обставин у роботі будуть недоліки та допускаються помилки. Причиною таких помилок є не несумлінність та недбалість, а професійне виснаження працівників в умовах складної розумової роботи на межі фізичних можливостей людини, коли робота поза графіком роботи суду, у неробочі години та дні, стає не просто звичною справою, а необхідністю.
Суддя Білоцерківець О.А. також просить врахувати, що з 5002 судових справ, які перебували у його провадженні у 2021 році, розглянуто 3746 справ, з яких 1825 справ про адміністративні правопорушення, що становить понад 75 % від усієї кількості справ. А у справах про адміністративні правопорушення такий показник становить 83%, що вказує на сумлінність виконання ним обов’язків судді, у тому числі з організації своєї роботи, а також роботи помічника та секретаря судового засідання.
У поясненнях суддя Білоцерківець О.А. також вказує, що він надавав пріоритет розгляду справ у порядку кримінального судочинства, оскільки таким визначено мінімально скорочені (від невідкладних до 5 днів) строки розгляду та такі справи стосувалися порушення й обмеження основоположних прав і свобод учасників кримінального провадження. Справи про адміністративні правопорушення через меншу суспільну небезпечність розглядалися відповідно до можливості з урахуванням вимог щодо розумності строків розгляду, з урахуванням рівня суспільної небезпечності конкретного адміністративного правопорушення.
Оцінюючи пояснення судді Білоцерківця О.А. та пояснення його представника – адвоката Антоніва Р.В. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що дійсно матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до провадження судді через 1 місяць 22 дні з дня настання події адміністративного правопорушення, що фактично обмежувало суддю у часі розгляду справи № 757/15353/21-п.
Слід також наголосити, що 23 та 29 березня 2021 року судді було надано дні відпочинку за раніше відпрацьовані дні, а з 20 до 24 квітня 2021 року він був відсутній у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, що фактично унеможливило вчинення ним будь-яких процесуальних дій у ці дні.
За відомостями, які надані Державне підприємство «Інформаційні судові системи», сформованими на основі даних, внесених до автоматизованої системи документообігу суду, 25 березня 2021 року суддя Білоцерківець О.А. призначив 22 судових засідання, 26 березня 2021 року – 9 судових засідання, 28 березня 2021 року – 2 судових засідання, 29 березня 2021 року – 33 судових засідання, 31 березня 2021 року – 41 судове засідання, 1 квітня 2021 року – 23 судових засідання, 2 квітня 2021 року – 29 судових засідань, 5 квітня 2021 року – 38 судових засідань, 6 квітня 2021 року – 20 судових засідань, 7 квітня 2021 року – 40 судових засідань, 8 квітня 2021 року – 19 судових засідань, 9 квітня 2021 року – 3 судових засідання, 12 квітня 2021 року – 19 судових засідань, 14 квітня 2021 року – 40 судових засідань, 15 квітня 2021 року – 22 судових засідання, 16 квітня 2021 року – 9 судових засідань, 18 квітня 2021 року – 1 судове засідання, 19 квітня 2021 року – 52 судових засідання, 20 квітня 2021 року – 17 судових засідань, 21 квітня 2021 року – 55 судових засідань, 22 квітня 2021 року – 1 судове засідання, 26 квітня 2021 року – 60 судових засідань, 27 квітня 2021 року – 32 судових засідання, 28 квітня 2021 року – 32 судових засідання, 29 квітня 2021 року − 22 судових засідання, 30 квітня 2021 року – 16 судових засідань. У більшості випадків судові засідання в кількох справах суддя Білоцерківець О.А. призначав на один і той самий час. Перевагу в розгляді справ суддя надавав безпосередньо справам у порядку кримінального судочинства.
Зазначена кількість справ, призначених до розгляду, на переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя вказує на те, що суддя Печерського районного суду міста Києва Білоцерківець О.А. об’єктивно був неспроможний призначити та розглянути справу № 757/15353/21-п у строк, передбачений статті 277 КУпАП, так й з урахуванням строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Поряд з цим Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що для того щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи, що матеріали справи № 757/15353/21-п надійшли до провадження судді із затримкою в часі, кількість судових засідань, які призначалися суддею у робочі дні, яка об’єктивно вказує на надмірне судове навантаження Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відсутні підстави стверджувати про недбалість судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. та, відповідно, про наявність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення строків, які не є прямим наслідком його дій, бездіяльності та є наслідком об’єктивної неможливості проконтролювати всі дії у зв’язку із зайнятістю та виконанням своїх безпосередніх обов’язків з вирішення судових справ.
Під час розгляду дисциплінарної справи також не встановлено чітких й переконливих доказів, які б вказували, що порушення строків, визначених законом для розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення відбулось у зв’язку із умисними діями судді Білоцерківця О.А.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши зібрані докази з точки зору їх чіткості та переконливості дійшла висновку, що за наслідком розгляду дисциплінарної справи в діях судді Білоцерківця О.А. не встановлено суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема вчинення ним умисних дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи та / або невжиття ним заходів щодо розгляду справи внаслідок недбалого ставлення до покладених на нього обов’язків, що свідчить про відсутність обґрунтованих та достатніх підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, тому слід відмовити у притягненні вказаного судді до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункту 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.28, 13.40–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича припинити.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА
