Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Саліхова В.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Гулай Ольги Віталіївни стосовно судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Тетяни Василівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 та 10 грудня 2021 року надійшли скарги Гулай О.В. на дії судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Т.В. (унікальні номери Г-5745/1/7-21 і Г-5745/2/7-21) під час розгляду справи № 454/2813/21.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 квітня 2024 року № 1244/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Т.В. за ознаками можливої наявності в її діях під час здійснення правосуддя у справі № 454/2813/21 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
Струс Тетяна Василівна Указом Президента України від 5 лютого 2014 року № 13/2014 призначена на посаду судді Сокальського районного суду Львівської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 призначена на посаду судді Сокальського районного суду Львівської області.
У провадженні судді Струс Т.В. перебувала справа № 454/2813/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Скаржник Гулай О.В., стосовно дітей якої, на її думку, 18 липня 2021 року ОСОБА1 було вчинене правопорушення, у скаргах зазначала, зокрема, про безпідставне затягування суддею розгляду справи № 454/2813/21 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що справа № 454/2813/21 перебувала у провадженні судді Струс Т.В. з 2 серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року. Станом на дату винесення суддею Струс Т.В. постанови від 19 жовтня 2021 року із дня вчинення адміністративного правопорушення (18 липня 2021 року) минуло три місяці один день.
Наведений аналіз справ свідчить про недотримання суддею норм КУпАП щодо своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення.
До відкриття дисциплінарної справи суддя Струс Т.В. надала пояснення, де зазначила, що справа № 454/2813/21 надійшла до суду 2 серпня 2021 року та призначена до розгляду на 9 вересня 2021 року, з урахуванням навантаження, яке становило в 2021 році із справ, що надійшли в провадження головуючого судді: 244 кримінальних справи; 561 – цивільна; 13 – адміністративних; 506 – справ про адміністративні правопорушення. Крім того, 11 серпня 2021 року у справу вступив захисник ОСОБА1 – адвокат Пилипів В.І., який звернувся із клопотанням щодо ознайомлення з матеріалами справи. З 25 серпня 2021 року по 28 серпня 2021 року головуюча суддя у справі перебувала у відпустці. 9 вересня 2021 року від адвоката Пилипів В.І. надійшло письмове клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в розгляді кримінальної справи в іншому суді, що призначена до розгляду на той же час, на підтвердження чого адвокатом долучено копію повістки суду. Розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2021 року. Того ж дня адвокатом надано письмове заперечення на протокол про адміністративне правопорушення із долученням ряду документів. Розгляд справи відкладено на 19 жовтня 2021 року з урахуванням кількості справ призначених до розгляду.
Суддя повідомила, що оскільки на дату розгляду справи 19 жовтня 2021 року закінчилися строки накладення адміністративного стягнення передбачені статтею 38 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА1 за статтею 173 КУпАП закрито. Винесена у цій справі постанова набрала законної сили і ніким не оскаржувалася.
Суддя просила врахувати, що у 2021 році у провадження Сокальського районного суду Львівської області надійшло 4899 справ при наявності 4 суддів із повноваженнями попри те, що чисельність суддів за нормативами повинна становити 10, що безпосередньо відображено на сайті Ради Суддів України у розділі «Нормативи навантаження».
За результатами підготовки до розгляду Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Т.В., слід зауважити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним завданням держави є впорядкування суспільних відносин, на виконання якого вона реалізовує правотворчу функцію, через прийняття законів, та правоохоронну – через створення системи органів та посадових осіб з метою забезпечення ними реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили. Зокрема, для впорядкування суспільних відносин щодо вчинення особою дій чи бездіяльності, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, прийнятий КУпАП.
Прийняття КУпАП покликане виконати встановлені у статті 1 цього Кодексу завдання: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Вирішення завдань КУпАП реалізується через розгляд встановленими главою 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» КУпАП органами та посадовими особами справ про адміністративні правопорушення. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 173 КУпАП, підвідомчий суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, захист прав фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави, крім іншого, забезпечується своєчасним розглядом справ.
Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Згідно із частиною другою цієї статті справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 173, розглядаються протягом доби, тобто невідкладно. Отже, є підстави вважати, що суддею не вжито заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Як наголошено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 7).
Відповідно до цієї постанови розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту строки розгляду справ не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Відповідно до статті 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За приписами статті 38 КУпАП у справах цієї категорії стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Пунктом 7 статті 247 КУпАП визначено обставину, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Продовження строків накладення адміністративних стягнень КУпАП не передбачено, у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У цьому випадку правопорушник не несе за свою протиправну поведінку установленої законом міри відповідальності, яка застосовується, в тому числі, з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, отже, не виконуються завдання цього Кодексу, у тому числі через незадовільну роботу державних інституцій, зокрема суду.
Питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 173 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених вказаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проєкту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Враховуючи викладене, суддя, в діях якого наявні ознаки дисциплінарного проступку, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності виключно за умови, якщо він вчинив такий проступок умисно або через недбалість. Водночас, суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за наявності в його діях добросовісної помилки.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи щодо судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Т.В. не отримала чітких і переконливих доказів, які давали б можливість дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема, що встановлення обставин, дослідження доказів суддею Струс Т.В. під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності виходило за межі допустимого суддівського розсуду, було недобросовісним та вказувало на умисел чи недбалість судді.
Дослідивши зібрані у дисциплінарній справі матеріали, беручи до уваги пояснення судді Струс Т.В., відсутність відомостей про притягнення судді Струс Т.В. до дисциплінарної відповідальності, її позитивну характеристику, надану в.о. голови Сокальського районного суду Львівської області Михайлом Адамовичем, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Т.В. слід відмовити.
Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.40–13.43 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Тетяни Василівни.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Сокальського районного суду Львівської області Струс Тетяни Василівни припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
Віталій САЛІХОВ
