Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Сасевича О.М. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко Олени Юріївни (відрядженої до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області) про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
на адресу Вищої ради правосуддя 22 квітня 2024 року (вх. № 1651/0/6-24) надійшло повідомлення судді Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко Ю.О. (відрядженої до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області) про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказане повідомлення судді передано члену Вищої ради правосуддя Сасевичу О.М. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., Вища рада правосуддя встановила таке.
Із повідомлення вбачається, що у провадженні судді Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю. (відрядженої до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області) перебуває кримінальне провадження № _______________ від 5 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (справа № 348/339/24).
Суддя Максименко О.Ю. в повідомленні вказує, що після закінчення робочого дня 19 квітня 2024 року біля входу до приміщення суду до неї підійшла обвинувачена ОСОБА_1, яка повідомила, що працівники Служби безпеки України здійснюють тиск на неї, залякують її та погрожують із метою схилити до провокації надання судді неправомірної вигоди. Обвинувачена ОСОБА_1 також вказувала, що погрози їй висловлювалися як телефоном, так і особисто, оскільки зазначені особи приїжджали до неї за місцем її проживання.
Зазначені обставини суддя Максименко О.Ю. розцінює як втручання в її професійну діяльність, що становить загрозу незалежності судової влади, тому просить вжити заходів реагування, які передбачені законодавством.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю. (відряджена до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області) звернулася з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством.
Під час перевірки повідомлення судді Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю. (відрядженої до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області) про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя 28 квітня 2024 року член Вищої ради правосуддя звернувся до Генерального прокурора із запитом щодо надання відомостей про дії, вчинені за результатами розгляду повідомлення судді.
Листом від 9 травня 2024 року № 09/01-801ВИХ-24 Спеціалізована прокуратура Західного регіону повідомила, що 7 травня 2024 року Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону за вказаним повідомленням судді Максименко О.Ю. зареєструвала кримінальне провадження № _______________ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 370 Кримінального кодексу України. Крім того, у вказаному листі зазначено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює П’ятий слідчий відділ (з дислокацією у місті Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
З Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що у провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває справа № 348/339/24 (провадження № 1-кп/348/217/24) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2024 року (суддя Максименко О.Ю.) кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 призначено до судового розгляду, наразі його розгляд суд не завершив.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, визначено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
За змістом роз’яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Звернення невідомої особи, яка назвалася працівником Служби безпеки України, та надання нею вказівок учаснику судового провадження щодо ініціювання позапроцесуального спілкування із суддею з метою висловлення судді пропозиції стосовно передачі неправомірної вигоди за ухвалення рішення у справі, безумовно, можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в об’єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи, тому обґрунтовано сприймаються суддею Максименко О.Ю. як спроба непроцесуального впливу на її діяльність зі здійснення правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Статтею 131 Конституції України визначено, зокрема, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до наданих повноважень Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя, та у разі встановлення таких фактів вживає необхідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». При цьому поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» є оцінною категорією для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Встановлення наявності або відсутності втручання в діяльність судді здійснюється Вищою радою правосуддя в аспекті необхідності / доцільності вжиття визначених законом заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
З огляду на обставини, зазначені в повідомленні судді Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю. (відрядженої до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області), ураховуючи, що перевірку повідомлених суддею обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 7 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ________________ за частиною другою статті 370 Кримінального кодексу України за фактами, повідомленими суддею Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко Оленою Юріївною (відрядженою до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області).
Голова Вищої ради правосуддя
