Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Темнікової Валентини Іванівни з посади судді Миколаївського апеляційного суду у відставку,
встановила:
6 травня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Темнікової В.І. та матеріали про звільнення з посади судді Миколаївського апеляційного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Темнікова (Ружинська) Валентина Іванівна, _______ року народження, 22 січня 1991 року обрана народним суддею Ленінського районного народного суду міста Луганська, Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2001 року № 2286-ІІІ обрана на посаду судді Ленінського районного суду міста Луганська безстроково, Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2002 року № 3060-ІІІ обрана на посаду судді апеляційного суду Луганської області безстроково, Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/2015 переведена на роботу на посаді судді апеляційного суду Миколаївської області, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведена на роботу на посаді судді Миколаївського апеляційного суду.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 4 червня 2024 року стаж роботи Темнікової В.І. на посаді судді становить 33 роки 4 місяці 12 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною на день обрання Темнікової В.І. на посаду народного судді, зокрема, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Згідно з копією трудової книжки, долученою до заяви про відставку, після здобуття вищої юридичної освіти до дня обрання на посаду судді Темнікова В.І. мала стаж роботи за юридичною спеціальністю понад два роки.
Отже, додатково до стажу роботи Темнікової В.І. на посаді судді підлягає зарахуванню стаж роботи за юридичною спеціальністю 2 роки.
Під час роботи Темнікової В.І. на посаді судді діяв Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (із липня 1995 року до березень 2008 року) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (із березня 2008 року до січень 2011 року).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», абзацу другого пункту 3-1 Постанови № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Оскільки під час роботи Темнікової В.І. на посаді судді діяли вказані законодавчі акти, вони підлягають застосуванню при визначенні стажу роботи на посаді судді.
Відповідно до записів у копіях трудової книжки та диплома Темнікова В.І. з 1 вересня 1983 року до 1 липня 1987 року навчалася за денною формою в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
З урахуванням наведеного до стажу роботи Темнікової В.І., який дає їй право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського – 1 рік 11 місяців.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Темнікової В.І. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про обрання, переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, встановлено, що до стажу роботи Темнікової В.І. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягає зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 33 роки 4 місяці 12 днів;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 1 рік 11 місяців;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Загальний стаж роботи судді Темнікової В.І., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 37 років 3 місяці 12 днів.
Отже, суддя Темнікова В.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Темнікову Валентину Іванівну з посади судді Миколаївського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
