Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про тимчасове відсторонення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана Сергія Михайловича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 28 травня 2024 року (вх. № 7603/0/8-24) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 14 травня 2024 року про тимчасове відсторонення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), строком на два місяці.

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, розписки судді Бурхана С.М. про отримання копій клопотання та доданих до нього матеріалів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 28 травня 2024 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В.

Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області, суддю Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М., представників судді – адвокатів Горбатенка Я.О., Черкашина І.В., невідкладно, в день надходження клопотання – 28 травня 2024 року, повідомлено про дату, час і місце його розгляду. Цього самого дня на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя оприлюднено повідомлення про проведення 3 червня 2024 року о 15:00 пленарного засідання Вищої ради правосуддя з розгляду цього клопотання.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Стельмах А.В., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Бурхана С.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у клопотанні підстав.

У засіданні Вищої ради правосуддя взяли участь представники судді Бурхана С.М. – адвокати Горбатенко Я.О., Черкашин І.В. (на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги), а також представник Офісу Генерального прокурора – прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Стельмах А.В. (на підставі доручення Офісу Генерального прокурора від 14 травня 2024 року).

Представник Офісу Генерального прокурора Стельмах А.В. заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Вищого антикорупційного суду від 1 травня 2024 року у справі № 991/3712/24 (провадження № 11-сс/991/3749/24).

Адвокати Горбатенко Я.О., Черкашин І.В. не заперечували щодо задоволення поданого клопотання.

Вища рада правосуддя ухвалила задовольнити клопотання представника Офісу Генерального прокурора Стельмаха А.В. про долучення копії вказаної ухвали до матеріалів справи.

Адвокат Горбатенко Я.О. заявив клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання судді Бурхана С.М. про відкладення засідання Вищої ради правосуддя в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та лікуванням на денному стаціонарі.

Представник Офісу Генерального прокурора Стельмах А.В. не заперечував щодо долучення вказаного клопотання до матеріалів справи, проте заперечив щодо відкладення розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя ухвалила задовольнити клопотання адвоката Горбатенка Я.О. про долучення клопотання судді Бурхана С.М. про відкладення засідання Вищої ради правосуддя до матеріалів справи та відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Представник Офісу Генерального прокурора – прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Стельмах А.В. підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та просив задовольнити зазначене клопотання з наведених у ньому підстав.

Представники судді Бурхана С.М. просили відмовити в задоволенні клопотання про тимчасове відсторонення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. з огляду на його необґрунтованість.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., прокурора Стельмаха А.В., адвокатів Горбатенка Я.О., Черкашина І.В., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 14 травня 2024 року про тимчасове відсторонення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя належить, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Підстави та порядок тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності регламентуються частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», главою 8 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 155, 155¹ Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Частиною шостою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Бурхана С.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених статтями 155, 155¹ КПК України, статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Бурхан Сергій Михайлович, ____ року народження, Указом Президента України від 18 квітня 1997 року № 342/97 призначений на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2002 року № 3060-ІІІ обраний суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області безстроково.

Детективи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – нагляд за ним у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № ____ від 13 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

З обставин, викладених у клопотанні, а також установлених під час досудового розслідування кримінального провадження, убачається таке.

5 лютого 2024 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області подано клопотання про накладення арешту на автомобіль Renault та причіп.

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від 6 лютого 2024 року вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем Renault і причепом (справа № 173/412/24, провадження № 1-кс/173/105/2024).

Після накладення арешту на автомобіль Renault та причіп, усвідомлюючи наявність у судді Бурхана С.М. повноважень скасувати арешт автомобіля Renault і причепу, суддя вступив у злочинну змову з ОСОБА1 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА2 та ОСОБА3 за зняття арешту з автомобілів FAW, Renault, деревини та причепу.

Діючи на виконання домовленості з ОСОБА4, 11 лютого 2024 року ОСОБА1 засобами телефонного зв’язку повідомив ОСОБА3, що йому відомо про накладення арешту на автомобіль Renault, а скасувати арешт із зазначеного майна можливо за умови надання ОСОБА4 неправомірної вигоди в розмірі близько 1500–2000 доларів США, а також що з метою створення формальних підстав для скасування арешту майна необхідно подати до суду відповідне клопотання.

У подальшому, з 18 березня 2024 року до 11 квітня 2024 року, ОСОБА4 узгодив із ОСОБА1 розмір неправомірної вигоди за зняття арешту з майна у сумі 2500 доларів США. 11 квітня 2024 року ОСОБА1 повідомив ОСОБА3, що за надання ОСОБА4 за посередництва ОСОБА1 неправомірної вигоди в розмірі 2500 доларів США суддя скасує вказаний арешт, для чого ОСОБА3 необхідно приїхати до ОСОБА1 та передати неправомірну вигоду.

Наступного дня, тобто 12 квітня 2024 року, ОСОБА2 та ОСОБА3 за попередньою домовленістю приїхали до місця проживання ОСОБА1, де ОСОБА1, діючи умисно, отримав від ОСОБА3 грошові кошти у сумі 2500 доларів США для подальшої передачі частини цих грошових коштів ОСОБА4 як неправомірної вигоди за ухвалення ним рішення про зняття арешту з автомобілів, причепа та деревини.

Під час цієї зустрічі ОСОБА3 передав ОСОБА1 проєкт клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини.

Наступного дня, 13 квітня 2024 року, ОСОБА4 приїхав до місця проживання ОСОБА1, де, знаходячись із 17:42 до 18:03, отримав від ОСОБА1 частину грошових коштів, одержаних ОСОБА1 від ОСОБА3 неправомірної вигоди, ознайомився з наданим йому ОСОБА1 текстом проєкту клопотання про скасування арешту, дав вказівки щодо коригування тексту клопотання, а також наголосив на необхідності подати таке клопотання наступного дня та обов’язково прибути на засідання, відомості про дату та час якого надійдуть у смс-повідомленні.

ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 фотографії першої та четвертої сторінок проєкту клопотання з рукописними написами фрагментів тексту, що підлягали виправленню, а також повідомив про обов’язкову участь заявника у розгляді клопотання в суді.

23 квітня 2024 року Бурхан С.М. розглянув клопотання про скасування арешту автомобіля FAW та деревини (судова справа № 173/1465/23), а також клопотання про скасування арешту автомобіля Renault та причепа (судова справа № 173/412/24), подані до суду у зв’язку з домовленістю про їх задоволення в разі надання неправомірної вигоди за пособництва ОСОБА1, задовольнив зазначені клопотання та скасував арешт автомобіля FAW і деревини, а також автомобіля Renault та причепа.

На підставі вказаних обставин 29 квітня 2024 року заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. склав повідомлення про підозру судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, яке того самого дня вручено ОСОБА4.

Такі дії судді ОСОБА4 кваліфікуються за частиною третьою статті 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади.

До клопотання про тимчасове відсторонення судді Бурхана С.М. від здійснення правосуддя долучено копії документів, що, на думку сторони обвинувачення, підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме:

заява ОСОБА2 про вимагання суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА4 неправомірної вигоди за зняття арешту з транспортного засобу;

показання свідків ОСОБА2 та ОСОБА3;

протоколи огляду і вручення грошових коштів ОСОБА3;

протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з електронних інформаційних систем;

протоколи обшуку у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області;

протоколи обшуку у квартирі та приватному будинку ОСОБА4;

протокол обшуку у квартирі ОСОБА1 та інші зібрані під час досудового розслідування докази.

Мотивуючи необхідність тимчасового відсторонення судді Бурхана С.М. від здійснення правосуддя, прокурор у клопотанні зазначив, що, продовжуючи здійснювати правосуддя, суддя Бурхан С.М. як голова Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, маючи вплив на працівників апарату суду, може знищити чи підробити речі й документи, які є матеріалами судових справ № 173/1465/23 та № 173/412/24, чи схилити до вчинення таких дій підпорядкованих йому працівників суду.

Бурхан С.М., ураховуючи його посаду і соціальний статус, також може вживати заходів щодо знищення чи спотворення вже існуючих документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідується у провадженні.

Зокрема, незважаючи на скасування арештів із майна у кримінальних провадженнях № ____ та № ____ за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 246 КК України, Бурхан С.М. продовжує виконувати функції слідчого судді у вказаних провадженнях, а тому уповноважений ухвалювати рішення за результатами розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів (у разі повідомлення про підозру будь-якій особі в межах цих кримінальних проваджень), надавати дозволи на проведення слідчих (розшукових) дій в умовах наявності всіх підстав вважати його упередженим, зважаючи на вручене йому повідомлення про підозру.

Ураховуючи, що досудове розслідування станом на сьогодні не завершено, процес збору доказів триває, існує вірогідність того, що Бурхан С.М. може знищити або сховати речі та документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а так само спотворити документи, які в результаті фальсифікування створюватимуть видимість законності підстав передання грошових коштів, зокрема розписок про отримання грошових коштів у борг, що обговорювалося ним з ОСОБА1.

На існування цього ризику вказує і той факт, що в результаті вжитих слідчих (розшукових) заходів не вдалось знайти всю суму неправомірної вигоди.

Крім того, щодо протиправного перешкоджання суддею Бурханом С.М. кримінальному провадженню іншим чином у клопотанні зауважено, що з аналітичного профілю Національного антикорупційного бюро України, здійсненого стосовно підозрюваного ОСОБА1, встановлено, що у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області перебувало клопотання ОСОБА1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № ____ від 17 лютого 2022 року за частиною четвертою статті 246 КК України. Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від 26 квітня 2022 року у справі № 173/531/22 клопотання задоволено та скасовано арешт майна у вказаному кримінальному провадженні.

Отже, на переконання сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що суддя Бурхан С.М. у разі невідсторонення від здійснення правосуддя матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню.

Можливості органу досудового розслідування запобігти цьому є недостатніми, оскільки суддя Бурхан С.М. схильний до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності, про що свідчать його поведінка до, під час та після вчинення злочину, вжиття заходів «контрспостереження», високий професійний рівень (понад 27 років на посаді судді) і використання набутого досвіду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас у клопотанні зауважено, що наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні кримінального правопорушення, обставини та події кримінального правопорушення не узгоджуються зі встановленими Кодексом суддівської етики морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризику, що Бурхан С.М., продовжуючи здійснювати правосуддя, може шляхом використання владних повноважень судді, голови суду особисто, а також із залученням працівників суду знищити чи підробити речі та/або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Вказані положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Наявність кримінального провадження за підозрою судді ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, суперечить морально-етичним принципам, встановленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду, та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства може значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Статтею 219 КПК України встановлено строки досудового розслідування. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Із матеріалів, доданих до клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя, убачається, що судді ОСОБА4 29 квітня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Зважаючи на обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків, їх співмірність із такими засадами, як незалежність і недоторканність суддів, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також на строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя дійшла висновку про тимчасове відсторонення судді Бурхана С.М. від здійснення правосуддя до 29 червня 2024 року.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155¹ Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.3–20.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити частково.

Тимчасово, до 29 червня 2024 року, відсторонити суддю Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана Сергія Михайловича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя