Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Суворової Оксани Василівни з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у відставку,
встановила:
13 травня 2024 року (вх. № 1917/0/6-24) до Вищої ради правосуддя надійшли заява Суворової О.В. від 1 травня 2024 року та матеріали про її звільнення з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 13 травня 2024 року вказану заяву передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для підготовки до розгляду.
Суворова Оксана Василівна, ____ року народження. Указом Президента України від 15 лютого 2007 року № 113/2007 призначена на посаду судді Приморського районного суду міста Одеси строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2012 року № 4455-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 4 червня 2024 року стаж роботи Суворової О.В. на посаді судді становить 17 років 3 місяці 19 днів.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на день призначення Суворової О.В. на посаду судді, установлено, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Суворова О.В. у 2004 році закінчила Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста, форма навчання – заочна.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19, заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Отже, до стажу роботи, що дає судді Суворовій О.В. право на відставку, не може бути зарахована половина строку навчання в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», яка була чинною на день призначення Суворової О.В. на посаду судді, суддею міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти Суворова О.В. обіймала посади консультанта та помічника голови Апеляційного суду Одеської області, що підлягає зарахуванню як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, й, відповідно, мала стаж роботи в галузі права 3 роки.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Суворової О.В. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій паспорта, трудової книжки, диплома, додатка до нього, встановлено, що до стажу роботи Суворової О.В. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягає зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 17 років 3 місяці 19 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Суворової О.В., що дає їй право на відставку, становить 20 років 3 місяці 19 днів.
За інформацією, яку надала Служба безпеки України, суддя Суворова О.В. не має громадянства інших держав.
Отже, згідно із доданими до заяви документами суддя Суворова О.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Суворову Оксану Василівну з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
