Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник Олексій Петрович, попередньо вивчивши та перевіривши дисциплінарні скарги адвоката, захисника обвинувачених ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 у справі № 618/1195/20, Ніколенка Сергія Андрійовича стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Бородіної Наталії Михайлівни,
встановив:
до Вищої ради правосуддя 3 червня та 4 червня 2024 року засобами електронного зв’язку за вхідними №№ Н-3056/1/7-24, Н-3056/2/7-24, Н-3056/3/7-24, Н-3056/4/7-24 надійшли дисциплінарні скарги адвоката, захисника обвинувачених ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, Ніколенка С.А. на дії судді Київського районного суду міста Харкова Бородіної Н.М. під час розгляду справи № 618/1195/20.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Надалі Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Поряд з цим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
На підставі протоколів передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 3 червня 2024 року та 4 червня 2024 року вказані скарги передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції закону на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Вимоги щодо звернення з дисциплінарною скаргою встановлені статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників.
Як вбачається з матеріалів попередньої перевірки, адвокат Ніколенко С.А., діючи на підставі ордерів серії АО № 1112197 та серії АО № 1113270 на надання правової допомоги ОСОБА1 та ОСОБА3 відповідно, укладених на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 1-00-2/21 від 11 лютого 2021 року, в інтересах ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарними скаргами стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Бородіної Н.М.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом
Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Договір про надання правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Клієнт – фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Аналіз наведених визначень основних термінів, які містяться в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дають підстави для висновку, що адвокат Ніколенко С.А., звертаючись з дисциплінарними скаргами стосовно судді Бородіної Н.М., діяв не як самостійна особа, а в інтересах клієнтів ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3.
При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18).
При цьому, ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18).
Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина четверта статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Водночас, із копій ордерів, долучених до скарг адвокатом Ніколенком С.А. не вбачається, що останній уповноважений на звернення з дисциплінарними скаргами до Вищої ради правосуддя в інтересах ОСОБА1 та ОСОБА3. При цьому, з абзацу другого долучених до дисциплінарних скарг копій ордерів вбачається, що у якості органу, у якому надається правова допомога адвокатом, зазначено «суд першої інстанції, апеляційний суд, касаційний суд» (ордер серії АО № 1112197) та «суд першої інстанції, апеляційний суд, касаційний суд, органи прокуратури, СБУ України, органи поліції України та інших» (ордер серії АО № 1113270).
Разом із тим, необхідно наголосити, що будь-яких документів, які б відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підтверджували повноваження адвоката Ніколенка С.А. на звернення з дисциплінарними скаргами в інтересах ОСОБА1 та ОСОБА3 (вх. №№ Н-3056/1/7-24, Н-3056/2/7-24, Н-3056/4/7-24), в інтересах ОСОБА2 (вх. № Н-3056/3/7-24), матеріали відповідних скарг не містять.
Ураховуючи наведені обставини, повноваження адвоката Ніколенка С.А. на подання до Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді Київського районного суду міста Харкова Бородіної Н.М. в інтересах клієнтів ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 не підтверджені у встановленому законом порядку, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» скарги залишаються без розгляду та повертаються скаржнику як такі, що подані з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас, відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що при розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
При цьому варто зазначити, що повернення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до Вищої ради правосуддя зі скаргою, яка має відповідати вимогам, передбаченим статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтями 43, 44, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалив:
дисциплінарні скарги адвоката, захисника обвинувачених ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 у справі № 618/1195/20, Ніколенка Сергія Андрійовича стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Бородіної Наталії Михайлівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
