X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
05.06.2024
1737/2дп/15-24
Про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги адвоката Самарець А.М. стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Самарець А.М. стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко Марини Сергіївни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 31 серпня 2021 року за вхідним № С-4543/0/7-21 надійшла скарга адвоката Самарець А.М. на дії судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С. під час розгляду справи № 753/6249/21.

У скарзі зазначено, що під час судового засідання 6 липня 2021 року суддею Бондаренко М.С., у відповідності до визначеного порядку, було надано можливість прокурору оголосити письмові докази, які вважає за необхідне долучити до матеріалів справи. Після оголошення й дослідження частини доказів, захисником-адвокатом Самарець А.М. (автором скарги) висловлено заперечення та зауваження щодо ряду доказів. Як зазначено у сказі, суддя Бондаренко М.С. «очевидно порушуючи змагальність сторін та диспозитивність процесу, відкрито підтримуючи прокурора та допомагаючи йому довести певні факти», перебивала захисника. Дана обставина, на переконання адвоката Самарець А.М., свідчить про «обвинувальний ухил» розгляду кримінального провадження № ____ з боку судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С. і не може сприяти підвищенню довіри до судової влади.

Скаржник вважає, що вказані дії судді містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене у скарзі адвоката Самарець А.М. висловлено прохання про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С. до дисциплінарної відповідальності.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.

Надалі Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Поряд з цим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2023 року вказана скарга передана для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції закону на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

За результатами попередньої перевірки скарги адвоката Самарець А.М. членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельником О.П. складено висновок від 20 травня 2024 року з пропозицією скаргу залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Заслухавши головуючого на засіданні – Маселка Р.А., розглянувши скаргу адвоката Самарець А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Вимоги до дисциплінарної скарги та порядок її подання встановлено статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;

2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

У своїх письмових поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С. зазначила, що 29 березня 2021 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу між суддями їй передано на розгляд кримінальне провадження, внесене до ЄРДР ____ від 5 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 307 Кримінального Кодексу України (далі – КК України) (справа № 753/6249/21).

Після призначення обвинувального акта до судового розгляду, у судовому засіданні 10 червня 2021 року, з’ясувавши думку учасників про обсяг доказів та порядок ïx дослідження, суд, погодившись із позицією сторони захисту, постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням секретарем в журнал судового засідання відповідний порядок дослідження доказів. Так, був визначений наступний порядок: дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, дослідження речових доказів, допит свідків сторони обвинувачення, допит свідків сторони захисту, дослідження письмових доказів сторони захисту, допит обвинуваченого. Надалі, у судовому засіданні, яке відбулось 6 липня 2021 року, перед початком дослідження письмових доказів, судом було встановлено порядок їх дослідження з урахуванням принципу змагальності. Прокурор в ході оголошення письмових матеріалів посилався на ті докази, які обґрунтовують його позицію з приводу висунутого обвинувачення та оголошував ïx повністю aбo частково. Після оголошення й дослідження частини доказів, захисник Самарець А.М. висловила заперечення та наполягала на тому, щоб суд взагалі без дослідження доказів й оголошення ïx тією стороною, що подає суду, одразу долучив ïx до обвинувального акта.

Як вбачається з пояснень судді, у зв’язку з тим, що захиснику було відмовлено у цьому, захисник фактично заперечувала проти продовження судового засідання і замінивши позицію вказала, що ці докази їй ніколи не відкривалися у порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), на що представником сторони обвинувачення надавались відповідно процесуальні рішення на спростування зазначених тверджень.

Суддею також зауважено, що з додержанням послідовності вчинення процесуальних дій, наголошувалось захиснику, що дослідження письмових доказів відбувається за тим порядком, який визначив суд та з яким погодилась сторона захисту, та який при цьому відповідає положенням кримінального процесуального закону.

Разом з тим, захисником Самарець А.М. на зауваження головуючого судді щодо продовження дослідження доказів, заявлено та долучено в письмовому вигляді відвід. У відводі захисником вже було вказано про те, що головуючий суддя безпідставно долучила до обвинувального акта письмові докази, які стороні захисту не відкривались в порядку статті 290 КПК України.

За наслідками розгляду згаданого відводу суддя Дарницького районного суду міста Києва Скуба А.В. ухвалою від 8 липня 2021 року відмовив у його задоволенні, вказавши про очевидну надуманість підстав для відводу судді Бондаренко M.C., встановивши зловживання захисником Самарець А.М. своїми процесуальними правами.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 23 травня 2023 року вироком Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою, другою статті 307 КК України.

23 червня 2023 року адвокатом Самарець А.М. подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року.

Надаючи оцінку діям судді Дарницького районного суду міста Києва під час розгляду справи № 753/6249/21, Друга Дисципліна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків.

У параграфі 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) ЄСПЛ вказав, що «неупередженість» у сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб’єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивною оцінкою – тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. «Bulut v. Austria», рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, параграф 31 та «Thomann v. Switzerland», рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, параграф 30). У межах об’єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Із посилання на параграф 87 у цій самій справі ЄСПЛ визначив, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. «Ruiz-Mateos v. Spain», рішення від 23 червня 1993 року, серія A, № 262, с. 25, параграф 63). Понад те, принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами – вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», рішення від 27 жовтня 1993 року, серія A, № 274, с. 19, параграф 33 та «Ankerl v. Switzerland», рішення від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, с. 1567-68, параграф 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі «Ruiz-Mateos v. Spain», наведене вище, с. 25, параграф 63).

Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень (пункт 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні у сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 9901/855/18, обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей».

Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що на долученому до скарги CD-диску містяться аудіофайли на яких зафіксовано перебіг судового засідання у справі № 753/6249/21, що відбулось 6 липня 2021 року.

Із вказаних файлів, встановлено, що дії судді Бондаренко М.С. під час судового засідання, що відбулось 6 липня 2021 року, були спрямовані на з’ясування правових позицій сторін справи, зокрема, дослідження письмових доказів у справі.

Дослідивши аудіофайли судового засідання від 6 липня 2021 року, письмові пояснення судді встановлено, що суддя Бондаренко М.С. діяла у межах, встановлених КПК України.

Із наведеного праворозуміння, варто зауважити про відсутність порушення суддею Бондаренко М.С. принципу рівності сторін у процесі, що є складовою права на справедливий суд, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що в порушення пунктів 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у скарзі адвоката Самарець А.М. не зазначено конкретних відомостей про наявність у поведінці судді Бондаренко М.С. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді та посилань на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу адвоката Самарець Аліни Миколаївни стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко Марини Сергіївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Роман МАСЕЛКО

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Сергій БУРЛАКОВ
Олена КОВБІЙ
Віталій САЛІХОВ

 

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності