Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. за результатами попередньої перевірки скарги Чижик Тетяни Віталіївни стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 16 серпня 2022 року за єдиним унікальним номером Ч-1059/12/7-22 надійшла дисциплінарна скарга Чижик Тетяни Віталіївни на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С.
Чижик Т.В. зазначає, що суддя Годік Л.С. постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 8 липня 2022 року у справі № 705/2470/22 визнав водія ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), на підставі статті 22 КУпАП звільнив його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежився усним зауваженням. Як наслідок, порушник був звільнений від необхідності сплачувати штраф у розмірі 17 000 грн.
Скаржниця вказує, що 16 лютого 2021 року Верховна Рада України внесла зміни до статті 22 КУпАП, згідно з якими положення про малозначність не застосовуються до порушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Закон був опублікований на офіційному вебсайті Верховної Ради України 16 березня 2021 року і набув чинності 17 березня 2021 року. Отже, положення статті 22 КУпАП до правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, на час ухвалення суддею Годік Л.С. постанови від 8 липня 2022 року у справі № 705/2470/22 застосуванню не підлягали.
Ураховуючи викладене, скаржниця просить притягнути суддю Годік Л.С. до дисциплінарної відповідальності, зазначаючи про наявність в її поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна палата протягом тридцяти днів з дня отримання висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача розглядає такий висновок та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, і за результатами розгляду ухвалює рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У зв’язку з набранням 5 серпня 2021 року чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», було зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2023 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. для проведення перевірки.
Здійснивши попередню перевірку відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. з огляду на таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 25 червня 2022 року о 10:56 год водій ОСОБА1 керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак ____, в місті Умані, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest Drager 6810. Показник вмісту алкоголю в крові ОСОБА1 становив 0,22 проміле, що свідчить про порушення вимог пункту 2.9 Правил дорожнього руху.
8 липня 2022 року суддя Годік Л.С. за результатами розгляду зазначеної справи винісла постанову, відповідно до якої визнала винним ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та провадження у цій справі закрив у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. надала письмові пояснення з приводу викладених у скаргах обставин, в яких повідомила, що в судовому засіданні ОСОБА1 свою вину у вчиненні вказаного порушення визнав повністю, покаявся. Пояснив, що напередодні він вжив енергетик, алкогольних напоїв не вживав. Звернув увагу суду, що працівниками поліції йому не було роз’яснено право у разі незгоди з результатом пройти огляд на стан сп’яніння у медичному закладі.
Як зазначила суддя, при винесенні такого рішення вона урахувала незначний ступінь сп’яніння й те, що ОСОБА1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав, щиро покаявся. Також суддя зауважила, що було прийнято до уваги, що в організмі правопорушника з допомогою приладу Alcotest Drager 6810 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки.
На час прийняття рішення суддя вважала, що до особи, яка вперше вчинила правопорушення за обставин, коли не завдано шкоди іншим особам та за відсутності будь- яких обтяжуючих обставин, щиро розкаялась у вчиненому, можливо було застосувати статтю 22 КУпАП, при цьому не врахувала внесені зміни до цієї статті.
Як зазначила суддя, за 2022 рік в її провадженні перебувало 173 справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, проте в даному випадку під час розгляду справи застосувала статтю 22 КУпАП, що пов’язано виключно із внутрішнім переконанням судді щодо особи порушника, фактичних обставин справи.
Стосовно доводів скаржника про невмотивованість судового рішення суддя зазначила, що вказане зумовлено високим рівнем завантаженості через неукомплектованість штату суддів в Уманському міськрайонному суді Черкаської області, в якому фактично здійснюють судочинство лише чотири судді, хоча штатним розписом суду передбачено 14 посад суддів, які при цьому виконують обов’язки слідчих суддів в Уманському районі.
Суддя Годік Л.С. звернула увагу, що у 2022 році вона розглянула 1160 справ, з яких: 113 кримінальних проваджень, 407 цивільних справ, 17 адміністративних справ, 606 справ про адміністративні правопорушення, 323 інші матеріали як слідчий суддя.
На думку судді кадрова ситуація, яка склалася, враховуючи навантаження на суддів, які мають повноваження щодо розгляду справ, з урахуванням розгляду матеріалів як слідчим суддею, необхідність виконання інших професійних обов’язків судді, значно впливає на якість судових рішень.
Суддя просила врахувати письмові пояснення та ту обставину, що прийняте нею рішення не оскаржувалося особою, відносно якої воно прийнято, та не тягне за собою негативних наслідків.
З приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, водії притягуються до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу та із строковим позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 23 КУпАП, якою визначено мету адміністративного стягнення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція).
Відповідно до положень Інструкції огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними цією Інструкцією. Огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров’я та Держспоживстандартом, у присутності двох свідків. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З урахуванням положень статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
При розгляді адміністративної справи суддею Годік Л.С. не враховано особливості дії норм КУпАП у часі, не застосовано правове регулювання, яке існувало на час вчинення особою правопорушення.
Станом на день прийняття суддею судового рішення приписи статті 22 КУпАП чітко і однозначно вказували на заборону їх застосування у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, проте, суддя залишив поза увагою таку пряму заборону.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених ним доводів.
Використання суддею дискреційних повноважень при прийнятті рішення не звільняє суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, навпаки ще більше зобов’язує після ретельної оцінки обставин справи, доказів та доводів сторін обґрунтувати їх прийняття та/або відхилення судом та мотивувати відповідні висновки суду, щоб ухвалене рішення не було сприйнято як свавільне.
Як убачається зі змісту ухваленої суддею Годік Л.С. постанови, суддя мотивував вчинене ОСОБА1 правопорушення як малозначне тим, що внаслідок конкретних обставин таке діяння не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Водночас у постанові суддею недостатньо мотивовано, чому застосування усного зауваження до особи за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння суд вважав достатнім у контексті завдання КУпАП, чому накладення визначеного законом адміністративного стягнення є недоцільним, не відповідатиме його меті – вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами; чому провадження підлягало закриттю за малозначністю, а не за відсутністю у діях особи складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Також у постанові суддею не наведено обґрунтування можливості застосування при кваліфікації дій особи положень статті 22 КУпАП станом на 18 червня 2022 року, тобто після внесення до цієї статті змін, на підставі яких суд мав можливість звільняти порушника від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Відсутність належних мотивів та обґрунтування застосування судом приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка станом на 18 червня 2022 року не підлягала застосуванню у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 цього Кодексу, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством уцілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.
Всупереч вимогам статей 252, 280 КУпАП суддя Годік Л.С. у постанові суду від 8 липня 2022 року не навела обґрунтованих мотивів застосування приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка діяла до 17 березня 2021 року та втратила чинність станом на день прийняття суддею постанови про закриття провадження в адміністративній справі № 705/2470/22.
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлені попередньою перевіркою дисциплінарної скарги Чижик Т.В. на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. обставини можуть свідчити про наявність у діях цієї судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Водночас щодо наявності у діях судді Годік Л.С. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про які вказує скаржник, необхідно зазначити, що всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 вказаного Закону дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) щодо вказаного проступку судді, під час проведення попередньої перевірки скарги таких обставин не встановлено.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
Віталій САЛІХОВ
