Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. за результатами розгляду скарг Буртник Христини Василівни та Офісу Генерального прокурора щодо дисциплінарного проступку судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Юрія Дмитровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 та 23 червня 2023 року за вхідними номерами Б-2188/0/7-23 та Б-2188/1/7-23 надійшли скарги Буртник Х.В. щодо дисциплінарного проступку судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д.
У своїх скаргах, які аналогічні за змістом, Буртник Х.В. вказує, що з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частини третьою статті 369, частиною першою статті 366-2 КК України.
У серпні 2022 року судді ОСОБА1 оголошено підозру. Так, 22 серпня 2022 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) Офісу Генерального прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 910 000 (дев'ятсот десять тисяч) грн.
Як повідомляє НАБУ, 26 січня 2023 року НАБУ і САП завершили розслідування у даній справі, матеріали справи відкрили стороні захисту для ознайомлення. 7 квітня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № _____.
За матеріалами слідства стало відомо, що суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА1 отримав неправомірну вигоду у сумі 10 тис. дол. США від фізичної особи, директора ТОВ «Дігорський» - ОСОБА2. Ці кошти він обіцяв передати своїй колезі, судді Октябрського районного суду ОСОБА3, аби та ухвалила необхідне рішення у справі № 554/7903/19 за позовом ОСОБА4 до ПрАТ «СК «Провідна», третя особа — ТОВ «Дігорський», про стягнення несплаченого страхового відшкодування на користь позивачки ОСОБА4. Однак, підозрюваний кошти нікому не передавав, залишивши їх собі, а з суддею ОСОБА3 щодо розгляду справи не домовлявся.
Суддя ОСОБА1 шляхом обману, розуміючи, що обіймає посаду голови Ленінського районного суду міста Полтави, а отже може мати авторитет і вплив на колег, свідомо та умисно вчинив дії, які мають ознаки шахрайства для заволодіння чужим майном, а саме грошима директора ТОВ «Дігорський» - ОСОБА2 в особливо великих розмірах при цьому, зловживаючи службовим становищем (тяжкі злочини, передбачені частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369 КК України, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років).
Також детективи та прокурори в обвинувальному акті на підставі експертизи встановили, що суддя не задекларував дані про статки на суму близько 2,7 млн грн, що підтверджено висновком експертизи. Зокрема в е-декларації за 2020 рік він не вказав інформацію про квартиру та машиномісце, а також автомобіль, що перебували у його користуванні протягом 2020 року та станом на 31 грудня 2020 року.
Через суспільну значущість вказана подія набула широкого розголосу, а громадськість осудила такі дії судді. Про цю подію повідомляли численні ЗМІ.
Отже, на думку скаржниці, вказані обставини свідчать, що суддя Новак Ю.Д. допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності та непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду та не зазначення суддею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне не зазначення відомостей, визначених законодавством.
Також, 14 серпня 2023 року до Вищої ради правосуддя за вхідним номером 283/0/13-23 надійшла скарга Офісу Генерального прокурора щодо дисциплінарного проступку судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д.
В своїй скарзі прокурор вказує, що суддя Новак Ю.Д. втрутився в процес здійснення правосуддя суддею Блажко І.О. та іншими суддями під час здійснення суддями правосуддя, а також зазначив в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, завідомо неправдиві відомості про квартиру, машиномісце, а також автомобіль, що перебували у користуванні судді, та вчинив шахрайство та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, стосовно ОСОБА2, що свідчить про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку та про грубе нехтування обов’язками судді.
Крім зазначених обставин у скарзі Буртник Х.В., прокурор також вказав, що в ході досудового розслідування встановлено, ймовірне намагання судді ОСОБА1 у незаконний спосіб вплинути на суддю Київського районного суду міста Полтави ОСОБА5, оскільки неодноразово зустрічався з останньою у січні-лютому 2021 році щодо обговорення обставин справи № 552/3417/20 та з метою впливу на результат судового розгляду узгоджував з суддею дії сторін, які в подальшому повідомив своєму куму ОСОБА6. Вирок у цій справі був ухвалений через декілька днів, проте в чиїх інтересах діяв суддя ОСОБА1 досудовим розслідуванням не встановлено. Після постановлення вироку від 29 січня 2021 року суддя ОСОБА1 2 лютого 2021 року зустрічався з суддею ОСОБА5.
Також встановлено, що в ході зустрічі 27 січня 2021 року з суддею ОСОБА3 суддя ОСОБА1 окрім судової справи № 554/7903/19, також обговорював обставини цивільної справи № 554/10795/20 за позовом ОСОБА7 до ОСОБА8 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Під час зустрічі ОСОБА1 дізнався у судді обставини справи та з метою впливу на результат судового розгляду узгоджував із суддею подальші дії сторін. Після зустрічі з суддею ОСОБА3 суддя ОСОБА1 телефонував та обговорював подальші дії з представником відповідача ОСОБА9.
Таким чином, на думку прокурора, встановлено, що суддя Новак Ю.Д. неодноразово зустрічався з різними суддями міста Полтави та з’ясовував потрібну інформацію в «цікавих» йому судових справах з метою подальшого використання в особистих цілях, в тому числі передачі її стороннім особам.
Крім того, під час огляду мобільного телефону ОСОБА1 виявлено листування з різними абонентами, в яких в одному випадку обговорюється вирішення справи, де ОСОБА1 обіцяє допомогти у прийнятті необхідного рішення, а в іншому випадку – необхідність оплати за розгляд справи на користь конкретних осіб.
На думку прокурора, суддя Новак Ю.Д. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, використав статус судді з метою незаконного отримання ним матеріальних благ, допустив грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду, що містять склад дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 3, 8, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
Відповідно до протоколів автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 30 листопада, 4 грудня 2023 року вказані скарги розподілені члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначено главою 4 розділу ІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д. з огляду на таке.
Новак Юрій Дмитрович Указом Президента України від 6 травня 2006 року призначений на посаду судді Ленінського районного суду міста Полтави строком на п’ять років. Верховною Радою України 19 травня 2011 року обраний суддею цього ж суду безстроково. Відповідно до рішення зборів суду від 14 серпня 2018 року Новак Ю.Д. займає адміністративну посаду голови Ленінського районного суду міста Полтави.
13 грудня 2023 року судді Новаку Ю.Д. було запропоновано надати пояснення по суті скарг.
22 грудня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Новака Ю.Д., а 23 грудня 2023 року аналогічні пояснення надіслав адвокат судді – Клименко О.Ю. В поясненнях зазначено, що підґрунтям подання вказаних скарг є кримінальне провадження № ____, розпочате 15 грудня 2020 року (справа №991/3073/23), яке на даний час перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Розгляд справи призначено на 4 червня 2024 року.
На думку судді Новака Ю.Д. та його адвоката, скарга Буртник Х.В. ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом, а саме будь-яке висунуте особі обвинувачення повинно бути перевірено судом і виключно в разі визнання такої особи винною у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється наявність та достовірність тих фактів, які викладені в обвинуваченні. Суддя вважає, що скарга Буртник Х.В. повинна бути залишена без розгляду та повернена скаржниці на підставі пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Щодо доводів скаржниці про суспільний резонанс, зазначають, що наведені публікації в ЗМІ в більшості випадків не містять коментарів громадян, а лише одна стаття має 18 коментарів, що не свідчить про значний резонанс обставин.
Окрім цього, у скарзі Буртник Х.В. пропонується надати Вищою радою правосуддя оцінки обвинувальному акту в частині діяння судді передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України та висновкам експертиз, які проведені в рамках кримінального провадження. Однак, оцінку вказаних письмових документів та інших доказів можливо надати виключно в рамках кримінального провадженні і виключно в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, на думку судді і адвоката, скарга Буртник Х.В. не містить ознак дисциплінарного проступку та посилань на фактичні докази, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, що можуть бути перевірені судом вищої інстанції та підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржниці. Крім того, звертають увагу що скарга подана в довільній формі, а не за зразком який затверджений Вищою радою правосуддя.
Аналогічні пояснення надані суддею та його адвокатом щодо скарги прокурора, зазначивши, що скарга також ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. На думку судді та адвоката, доводи зазначені в дисциплінарній скарзі прокурора підлягають перевірці і доказуванню в кримінальному провадженні, що можливо лише під час судового розгляду, а тому скарга не підлягає розгляду, та повинна бути повернута скаржнику.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих.
Так, із змісту скарги та обвинувального акту вбачається, що у період 2014-2016 років ТОВ «Дігорський», директором та власником істотної частки якого є ОСОБА2, здійснювало підприємницьку діяльність, а саме надавало готельні послуги. У 2016 році приміщення за вказаною адресою ТОВ «Дігорський» використовувало на підставі договору оренди (найму) з ОСОБА4, яка була їх власником.
З метою виконання зобов’язань за вказаним договором оренди, ТОВ «Дігорський» уклало з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» договір добровільного страхування орендованого майна суб’єктів господарської діяльності.
У будівлі сталася пожежа, що відповідно до п 1.1 договору страхування є страховим випадком.
У зв’язку з відмовою ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» здійснити виплати за договором страхування ОСОБА4 подала до Октябрського районного суду м. Полтави позов про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» страхового відшкодування, ТОВ «Дігорський» залучено до вказаної судової справи як третю особу.
Згідно зі звітом про автоматичний розподіл справи від 2 вересня 2019 року № 554/7903/19 для розгляду вказаної справи визначено суддю Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О.
Суддя ОСОБА1 використовуючи своє службове становище, своє знайомство із суддею Блажко І.О. розуміючи зацікавленість ОСОБА2 як директора та засновника ТОВ «Дігорський» у задоволенні зазначеного позову, в поза процесуальний спосіб спілкувався з суддею ОСОБА3, дізнавався необхідну йому інформацію щодо розгляду судової справи для використанні її в інтересах зацікавлених осіб, намагався вплинути на вказану суддю для ухвалення певного судового рішення.
Під час спілкування з суддею ОСОБА3 суддя ОСОБА1 також дізнавався інформацію про інші судові справи, які були у провадженні судді, для її передачі зацікавленим особам.
Крім того, під час досудового розслідування було встановлено, що суддя ОСОБА1, використовуючи своє службове становище, авторитет та вплив, намагався вплинути на суддю Київського районного суду міста Полтави ОСОБА5, оскільки неодноразово зустрічався з останньою у січні-лютому 2021 році щодо обговорення обставин справи № 552/3417/20 та з метою впливу на результат судового розгляду узгоджував з суддею дії сторін, які в подальшому повідомив своєму куму ОСОБА6. Вирок у цій справі був ухвалений через декілька днів, проте в чиїх інтересах діяв суддя ОСОБА1 досудовим розслідуванням не встановлено. Після постановлення вироку від 29 січня 2021 року суддя ОСОБА1 2 лютого 2021 року зустрічався з суддею ОСОБА5.
Також, під час досудового розслідування були виявлені факти спілкування судді ОСОБА1 з різними абонентами, в яких в одному випадку обговорюється вирішення справи, де суддя ОСОБА1 обіцяє допомогти у прийнятті необхідного рішення, а в іншому випадку – необхідність оплати за розгляд справи на користь конкретних осіб.
Під час досудового розслідування також було встановлено, що у подану електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2020 рік вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформації про квартиру та машиномісце, а також автомобіль марки КІА модель SPORTAGE, що перебували у його користуванні.
Як зазначено в обвинувальному акті, відомості, що подані ОСОБА1 у вказаній декларації особи за 2020 рік відрізняються від достовірних на загальну суму понад 2 679 038,78 гривні, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийшла до висновку, що обставини, викладені у скаргах, вказують на наявність у діях судді Новака Ю.Д. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Такі дії судді полягають у тому, що суддя Новак Ю.Д. обіймаючи посаду голови Ленінського районного суду міста Полтави, маючи авторитет і вплив на колег, поза процесуально спілкувався з іншими суддями та сторонами судових справ, обговорюючи обставини справи та дізнаючись інформацію, яку в подальшому використовував на свій розсуд. Такі дії судді можуть порочити звання суді та/або підривати авторитет правосуддя.
Суддя Новак Ю.Д. ймовірно намагався у незаконний спосіб вплинути на суддю Київського районного суду міста Полтави Логвініву О.В., під час розгляду справи № 552/3417/20 та на суддю Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. під час розгляду справ №№ 554/7903/19, 554/10795/20, а також на інших суддів, що вказує на наявність у діях судді Новака Ю.Д. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
Крім того, суддя не задекларував дані про статки на суму близько 2,7 млн грн, а саме в декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вказав інформацію про квартиру та машиномісце, а також автомобіль, що вказує на наявність у діях судді Новака Ю.Д. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне не зазначення відомостей, визначених законодавством;
Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийшла до висновку, що доводи дисциплінарних скарг вказують на наявність у діях судді Новака Ю.Д. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8,10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також вказані дії судді Новака Ю.Д. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку судді, що є несумісним зі статусом судді в розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднаним в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що є доцільним об’єднання вказаних дисциплінарних справ в одну дисциплінарну справу.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарні справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Юрія Дмитровича за скаргами:
- Буртник Христини Василівни (№ Б-2188/0/7-23 від 20 червня 2023 року та № Б-2188/1/7-23 від 23 червня 2023 року);
- Офісу Генерального прокурора (№ 283/0/13-23 від 14 серпня 2023 року).
Об’єднати зазначені дисциплінарні справи в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручити доповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ
