Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Надії Леонідівни (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області),

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 9 листопада 2023 року (вх. № 434/0/13-23) та 23 листопада 2023 року (вх. № 463/0/13-23) надійшли дисциплінарні скарги Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та керівника Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С. відповідно стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області).

НАЗК у поданій дисциплінарній скарзі зазначає, що Щерба Н.Л. як суддя Піщанського районного суду Вінницької області вчинила дії та ухвалила рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме з 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року одноособово брала участь у розгляді справи № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України (далі – КК України), чим порушила вимоги пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а також вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

НАЗК просить притягнути суддю Щербу Н.Л. до дисциплінарної відповідальності, оскільки її у встановленому законом порядку визнано винною у вчиненні корупційного правопорушення.

Керівник Вінницької обласної прокуратури Химченко О.С. у скарзі, окрім наведеного, також стверджує, що 16 жовтня 2020 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначений обвинувальний акт передано на розгляд судді Гринишиній А.А.

23 листопада 2020 року обвинувачений ОСОБА1 у підготовчому засіданні заявив відвід судді Гринишиній А.А.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву про відвід передано для розгляду судді Щербі Н.Л., яка 7 грудня 2020 року її задовольнила.

8 грудня 2020 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отримала суддя Щерба Н.Л.

З 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року суддя Щерба Н.Л. здійснювала розгляд справи та постановляла відповідні ухвали, зокрема, призначила підготовче судове засідання, скасувала арешт і повернула ОСОБА1 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado».

23 червня 2022 року в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак після його оголошення суддя Щерба Н.Л. відклала засідання на 8 вересня 2022 року.

6 вересня 2022 року представник потерпілого ОСОБА3, адвокат Новак Д.М., подав заяву про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1.

Під час розгляду цієї заяви (під час допиту свідків ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7 та ОСОБА8, яких було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України – завідомо неправдиве показання та відмова від давання показань) суд довів факт позаслужбових відносин ОСОБА2 та ОСОБА1 протягом останніх 4–5 років.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 8 вересня 2022 у справі № 142/748/20 (суддя Гринишина А.А.) заяву представника потерпілого ОСОБА3, адвоката Новака Д.М., про відвід судді Щерби Н.Л. задоволено.

На переконання скаржника, поведінка та вчинки судді Щерби Н.Л., її ставлення до такої поведінки свідчать не лише про нехтування високими стандартами поведінки, яких повинен дотримуватись суддя, а й викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді неупереджено виконувати свої функції, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2023 року зазначені дисциплінарні скарги передано для проведення перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 січня 2024 року № 16/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області) з підстав можливої наявності у її діях ознак дисциплінарних проступків, наслідком яких може бути притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до підпункту «д» пункту 1, пунктів 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

До Вищої ради правосуддя 16 січня 2024 року (вх. № 10/9/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі – ГУ «Д» ДЗНД СБУ) за підписом заступника начальника ГУ «Д» ДЗНД СБУ А. Лисюка щодо дій судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області) під час здійснення судочинства у справі № 142/748/20.

ГУ «Д» ДЗНД СБУ в поданій скарзі зазначає, що згідно з постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року суддю визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, а саме порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень. Відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2024 року № 320/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області) з підстав можливої наявності у її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наслідком чого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2024 року № 495/0/15-24 об’єднано дисциплінарну справу стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області), відкриту за дисциплінарною скаргою Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, з дисциплінарною справою, відкритою за дисциплінарними скаргами Національного агентства з питань запобігання корупції та керівника Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С., і передано її на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.

Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 5 червня 2024 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи щодо судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області), суддя, скаржники повідомлені своєчасно і належним чином, у порядку та строки, встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя 5 червня 2024 року взяли участь суддя Щерба Н.Л., представник судді Щерби Н.Л. адвокат Кундеус С.І., начальник відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Вінницької обласної прокуратури Михайлина О.М.

 

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., учасників дисциплінарної справи, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.

Щерба Надія Леонідівна Указом Президента України від 29 вересня 2010 року № 922/2010 призначена на посаду судді Піщанського районного суду Вінницької області строком на п’ять років. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 442/2017 призначена на посаду судді цього суду. Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 вересня 2023 року № 867/0/15-23 відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік із 11 вересня 2023 року.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року (справа № 134/1248/23), ОСОБА2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Підставою для притягнення судді ОСОБА2 до адміністративної відповідальності стало таке.

До Піщанського районного суду Вінницької області 16 жовтня 2020 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 17 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України (справа № 142/748/20).

23 листопада 2020 року адвокат Близнюк В.В. подав заяву про відвід судді Гринишиної А.А. від розгляду вказаного кримінального провадження.

Заяву про відвід розглядала суддя Щерба Н.Л., яка ухвалою від 7 грудня 2020 року її задовольнила.

Після задоволення заяви про відвід судді Гринишиної А.А. справа № 142/748/20 надійшла до провадження судді Щерби Н.Л.

Ухвалою від 8 грудня 2020 року суддя Щерба Н.Л. призначила підготовче судове засідання на 21 грудня 2020 року.

Ухвалою від 21 грудня 2020 року суддя Щерба Н.Л. частково задовольнила клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА1 – адвоката Коваля С.Є., скасувала арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado» та свідоцтво на вказаний автомобіль, які було вилучено під час огляду місця події 18 червня 2020 року. Вказані автомобіль та свідоцтво повернуто ОСОБА1.

21 грудня 2020 року та 28 квітня 2022 року потерпілий ОСОБА4 подавав до Піщанського районного суду заяви про відвід судді з тієї підстави, що суддя ОСОБА2 є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА1.

Ухвалами Піщанського районного суду Вінницької області від 2 лютого 2021 року та від 23 травня 2022 року у складі головуючого судді Нестерука В.В. відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА4 про відвід судді Щерби Н.Л. у зв’язку з відсутністю доказів.

23 червня 2022 року в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддя Щерба Н.Л. відклала судове засідання на 8 вересня 2022 року, не розглядаючи по суті заявлене клопотання.

6 вересня 2022 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла заява представника потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА3 – адвоката Новака Д.М., про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду справи № 142/748/20.

Заява про відвід судді обґрунтована тим, що підготовче провадження у вказаній справі триває більш ніж півтора року, що виходить за межі розумного строку. Таке затягування розгляду справи, зокрема підготовчого провадження, призводить до можливого уникнення обвинуваченим покарання за вчинення кримінального правопорушення, а отже, до порушення прав потерпілого в цьому кримінальному провадженні. 29 липня 2022 року між адвокатом та потерпілим ОСОБА3 укладено договір про надання правової допомоги. Цього самого дня адвокат подав клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи № 142/748/20. Однак матеріали вказаної справи не були надані для ознайомлення, незважаючи на той факт, що адвокат неодноразово відвідував Піщанський районний суд Вінницької області та звертав увагу на цю обставину. Такою бездіяльністю суд у справі № 142/748/20 чинить перешкоди у здійсненні правомірної діяльності представника потерпілого у кримінальному провадженні. Така бездіяльність, на переконання захисника, є умисним затягуванням розгляду справи № 142/748/20.

У судовому засіданні адвокат Новак Д.М., підтримавши заявлений відвід судді, пояснив, що, окрім тривалого провадження у справі, незаконного зняття арешту на автомобіль, ненадання йому як представнику потерпілого для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, неповідомлення його про час та місце розгляду кримінального провадження 8 вересня 2022 року, йому стали відомі інші відомості та обставини, які унеможливлюють розгляд кримінального провадження головуючим у справі суддею Щербою Н.Л.

Адвокат Новак Д.М., зокрема, зазначив, що головуючий суддя ОСОБА2 та обвинувачений ОСОБА1 впродовж 4–5 років проживають спільно як чоловік та дружина, у них склалися стійкі тривалі стосунки, притаманні подружжю, вони ведуть спільне господарство, разом проводять дозвілля, придбали будинок. Такі відомості дають йому змогу зрозуміти наявність перелічених процесуальних порушень у кримінальному провадженні.

Представник потерпілого адвокат Кальніченко В.А., підтримавши заявлений адвокатом Новаком Д.М. відвід головуючому судді Щербі Н.Л., пояснив, що права та інтереси потерпілого і його довірителя ОСОБА3 зазнали істотного порушення в суді під час розгляду кримінального провадження під головуванням судді Щерби Н.Л., яка порушила правила поведінки судді, діяла в кримінальному провадженні не тільки в конфлікті інтересів, оскільки спільно проживала з обвинуваченим ОСОБА1, а й брала активну участь у захисті прав та інтересів ОСОБА1 на досудовому розслідуванні, укладала угоди із захисниками в інтересах ОСОБА1, що підтверджується поясненнями свідків, оплачувала правничу допомогу, зверталась до сторонніх осіб з різними проханнями в інтересах підозрюваного ОСОБА1.

Прокурор Карнаух О.П. у судовому засіданні повідомив, що у зв’язку з дослідженими в судовому засіданні обставинами існують достатні підстави для задоволення заяви адвоката Новака Д.М. про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду справи № 142/748/20. Крім того, представники потерпілого попередили своїм відводом подання прокурором заяви про відвід судді Щерби Н.Л., оскільки сторона обвинувачення має сумніви в її безсторонності через скасування арешту на автомобіль у кримінальному провадженні, надмірні строки підготовчого провадження, нерозглянуте клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА1 у вигляді тримання під вартою та інші процесуальні порушення.

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши заяву адвоката Новака Д.М. про відвід судді Щерби Н.Л., суд вирішив задовольнити цю заяву.

Суд установив, що 29 липня 2022 року адвокат Новак Д.М. через канцелярію суду подав письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 142/748/20. Водночас матеріали кримінального провадження не містять письмових відомостей про те, що адвокат Новак Д.М. ознайомився з ними. Також матеріали кримінального провадження не містять відомостей про виклик адвоката Новака Д.М. у підготовче засідання, призначене на 8 вересня 2022 року.

Суд дійшов висновку, що між суддею ОСОБА2 та обвинуваченим ОСОБА1 склались близькі стосунки та вони, можливо, є особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, але не перебувають у шлюбі між собою, що свідчить про можливу особисту заінтересованість як судді, так і обвинуваченого в результатах розгляду кримінального провадження № 142/748/20.

Ухвалою від 8 вересня 2022 року заяву адвоката Новака Д.М. задоволено. Відведено суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Н.Л. від розгляду кримінального провадження № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.

1 червня 2023 року НАЗК склало адміністративний протокол щодо ОСОБА2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП.

Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що ОСОБА2 як суддя Піщанського районного суду Вінницької області вчинила дії та ухвалила рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме з 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року одноособово брала участь у розгляді справи № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, з яким має позаслужбові відносини, чим порушила вимоги пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Адміністративний протокол разом з іншими матеріалами, що підтверджують факт вчинення ОСОБА2 адміністративного правопорушення, надіслано на розгляд Крижопільського районного суду Вінницької області.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року (справа № 134/1248/23), залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, суддю ОСОБА2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Під час судового розгляду суддя ОСОБА2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та вказала, що справа сфабрикована, відсутній реальний конфлікт інтересів та відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначила, що в її провадженні перебувало відповідне кримінальне провадження. Рішення про скасування арешту та повернення обвинуваченому ОСОБА1 вилученого автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado» і свідоцтва про реєстрацію вказаного автомобіля ухвалено з тих підстав, що вони не були знаряддям злочину. Пояснення свідків, що начебто вона із ОСОБА1 є подружжям, – надумані. Це може бути пов’язано з тим, що суддя Щерба Н.Л. розглядала справу щодо потерпілого та засудила його до арешту, стосовно ОСОБА5 також розглядала справи про вчинення ним адміністративних правопорушень. Щодо заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження пояснила, що того дня перебувала в нарадчій кімнаті, потерпілому було повідомлено, що ознайомитись із матеріалами справи він може в інший день, однак він так і не прийшов. Про наявність адміністративного протоколу стосовно неї не знала, оскільки під час отримання листа виявила, що конверт пошкоджений, мокрий, брудний, із запахом диму, тому відмовилася від його отримання. Пояснила також, що із ОСОБА1 не проживала як чоловік та дружина, оскільки в нього є сім’я. Просила закрити справу за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА6, ОСОБА5, які підтвердили, що ОСОБА2 та ОСОБА1 проживають разом як чоловік та дружина близько чотирьох років.

Свідок ОСОБА1 у судовому засіданні повідомив, що Щерба Н.Л. розглядала його кримінальну справу. Клопотання про скасування арешту на автомобіль подав його адвокат. Із ОСОБА2 не проживав, оскільки 10 років проживає зі своєю сім’єю.

Свідок ОСОБА10 в судовому засіданні пояснила, що із ОСОБА1 одружилась у 1997 році, однак у серпні 2019 року вони розлучились «для формальності», проте проживають разом. Щербу Н.Л. знає як суддю Піщанського районного суду.

Свідок ОСОБА11 у судовому засіданні вказала, що знає сім’ю ОСОБА1, ОСОБА10, оскільки вони проживають по сусідству, підтримує з ними дружні стосунки. Зазначила також: «Сашко і Поліна живуть разом, він возить дитину до школи, відвідував випускний та ходив на батьківські збори».

Заслухавши пояснення судді Щерби Н.Л., її захисника, прокурора, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що дії судді ОСОБА2 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП.

На переконання суду, вина у вчиненні суддею ОСОБА2 вказаного корупційного діяння підтверджується письмовими матеріалами справи, показаннями свідків ОСОБА5 та ОСОБА6. Показання свідків ОСОБА1, ОСОБА10, ОСОБА11 суд до уваги не взяв, оскільки вони не узгоджуються із сукупністю досліджених судом доказів.

Вінницький апеляційний суд за результатами перегляду постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року дійшов висновку, що докази, які містяться у справі, свідчать про наявність у діях ОСОБА2 складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Зібрані у справі докази ОСОБА2 не спростовані. З огляду на наявні докази суд першої інстанції встановив факт наявності між суддею ОСОБА2 та обвинуваченим ОСОБА1 позаслужбових відносин.

Суд установив, що приватний інтерес у діях ОСОБА2 полягав в ухваленні нею рішень на користь ОСОБА1. Зокрема, це скасування арешту та повернення обвинуваченому ОСОБА1 вилученого в нього автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», затягування розгляду кримінальної справи № 142/748/20, що унеможливлювало б притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА1 за частиною четвертою статті 296 КК України, а також сприяння уникненню інших негативних наслідків для обвинуваченого ОСОБА1, у тому числі щодо перебування його під вартою.

Посилання апелянта на те, що рішення про скасування арешту було ухвалено в межах правових норм, не є свідченням відсутності в діях ОСОБА2 складу адміністративного правопорушення, ураховуючи, що ухвалення цього рішення відбулось в умовах реального конфлікту інтересів. ОСОБА2 як суддя повинна була виконувати свої обов’язки, уникаючи фаворитизму та проявів упередженості чи симпатії або дій, які могли б викликати в інших учасників процесу сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Суд першої інстанції на підставі оцінки зібраних доказів правильно встановив, що під час розгляду ОСОБА2 справи № 147/748/20 та ухвалення рішень існувала суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка реально вплинула на об’єктивність і неупередженість ухвалення нею рішень, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів.

Вплив приватного інтересу судді ОСОБА2 на об’єктивний і неупереджений розгляд справи полягає в тому, що, ігноруючи принципи судочинства та суддівської етики, ОСОБА2 вчинила дії, які сприяли задоволенню її приватного інтересу – уникненню негативних наслідків для особи, з якою має позаслужбові стосунки, а саме обвинуваченого ОСОБА1.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА1, ОСОБА10, ОСОБА11, оскільки ці показання не узгоджуються із сукупністю досліджених судом доказів та не спростовують зібраних у справі доказів.

Відомості про вчинення суддею ОСОБА2 адміністративного правопорушення внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

 

До Вищої ради правосуддя 1 та 9 січня 2024 року надійшли пояснення судді Щерби Н.Л., у яких вона заперечила обставини, наведені в дисциплінарних скаргах, зазначила про надуманість відомостей, вказаних у заяві про її відвід від розгляду справи № 142/748/20.

Суддя Щерба Н.Л. пояснила, що під час розгляду цього кримінального провадження їй двічі заявлялись відводи, в задоволенні яких було відмовлено.

2 лютого 2021 року суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В. постановив ухвалу, згідно з якою заявлений потерпілим відвід судді Щербі Н.Л. не підтверджений жодними доказами, які свідчили б про наявність передбачених відповідними нормами кримінального процесуального закону підстав та обґрунтованих доводів про упередженість судді, її заінтересованості в результатах цієї справи. Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді Щерби Н.Л. через відсутність доказів на підтвердження підстав для відводу.

23 травня 2022 року Піщанським районним судом Вінницької області відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Щерби Н.Л., оскільки обставини, на які посилається потерпілий як на підставу відводу головуючого судді, є процесуальними діями судді, що оформлені процесуальними документами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) та можуть бути оскаржені, зокрема, в апеляційному порядку. Суд дійшов висновку, що правові підстави для відводу суддів у розумінні статей 75–79 КПК України відсутні; викладені потерпілим обставини жодним чином не свідчать про упередженість та необ’єктивність судді при розгляді вказаного кримінального провадження.

Суддя Щерба Н.Л. зазначає, що суд ухвалював рішення про відмову у задоволенні заяв про відвід за участю учасників процесу, прокурор висловив думку про відсутність підстав для задоволення відводу. Прокурор Бідюк Н.П. у судовому засіданні з розгляду другої заяви про відвід вказала, що потерпілий вже вдруге звертається із заявою про відвід судді з тих підстав, що суддя ОСОБА2 є співмешканкою обвинуваченого, проте доказів на підтвердження цього не надає, тому заява про відвід є безпідставною. Водночас прокурор вважала, що заслуговує на увагу та обставина, що суддя Щерба Н.Л. ухвалювала рішення в іншому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА4, у якому вироком суду його було засуджено до 3 місяців арешту за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості судді вважала, що відвід підлягає задоволенню. Однак суд відмовив у задоволенні заяви про відвід.

Таким чином, станом на 21 лютого 2021 року та 23 травня 2022 року в суду не було підстав сумніватись у неупередженості судді Щерби Н.Л., як і не було доказів її перебування з обвинуваченим ОСОБА1 в особливих стосунках, проте станом на 8 вересня 2022 року суддя Гринишина А.А. дійшла протилежного висновку.

Суддя Щерба Н.Л. зазначила, що розгляд заяви про її відвід у порушення вимог КПК України відбувся за відсутності обвинуваченого, захисника обвинуваченого та її як судді, стосовно якої розглядався відвід, оскільки вона перебувала в нарадчій кімнаті під час розгляду іншої справи та не була ознайомлена із заявою про відвід.

Зі свідком ОСОБА6, допитаним у судовому засіданні, суддя Щерба Н.Л. не знайома, ніколи з ним не зустрічалася. Зі свідком ОСОБА5 суддя також не знайома. Свідок ОСОБА1 заперечив спільне проживання із суддею ОСОБА2, оскільки протягом 10 років проживає зі своєю сім’єю, що також підтвердили свідки ОСОБА10 та ОСОБА11.

Проте суддя Гринишина А.А. надала перевагу показанням свідків, які свідчили проти судді Щерби Н.Л., незважаючи на те, що вони, як і потерпілий ОСОБА3, належать до однієї етнічної меншини, яка проживає на території України, і пов’язані між собою клановими традиціями не свідчити один проти одного.

Суддя Щерба Н.Л. звертає увагу, що суддя Гринишина А.А. лише на показаннях двох свідків, за відсутності будь-яких інших об’єктивних доказів, встановила факт ОСОБА2 перебування з підсудним ОСОБА1 у подружніх відносинах без реєстрації шлюбу.

Суддя Щерба Н.Л. заперечує факт спільного проживання з підсудним ОСОБА1.

На відповідних стадіях підготовчого судового засідання і судового розгляду суддею Щербою Н.Л. було роз’яснено право учасників судового розгляду щодо заявлення відводу головуючому. Суддя не заявляла самовідвід, оскільки будь-якого матеріального або нематеріального інтересу в цій справі не мала.

Знаючи вимоги пункту 4 частини першої статті 75 КПК України щодо обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, суддя Щерба Н.Л. стверджує, що не мала жодних сумнівів у своїй неупередженості під час розгляду зазначеної справи, діяла згідно з вимогами Бангалорських принципів поведінки судді.

Суддя Щерба Н.Л. зазначає, що при постановленні ухвали від 21 грудня 2020 року про скасування арешту та повернення обвинуваченому ОСОБА1 автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado» права потерпілого або будь-кого з учасників процесу порушені не були.

Суддя Гринишина А.А., на переконання судді Щерби Н.Л., задовольнила заяву про відвід не на підставі належних та допустимих доказів, а внаслідок особистих неприязних стосунків.

Водночас суддя Щерба Н.Л. зауважує, що після розгляду заяви про відвід суддя Гринишина А.А. зверталась до НАЗК з відповідним повідомленням, однак у визначені законодавством строки воно не було розглянуто.

На переконання судді Щерби Н.Л., протокол НАЗК від 1 червня 2023 року про вчинення ОСОБА2 адміністративного правопорушення складено з порушенням процесуальних строків. Однак судді першої та апеляційної інстанцій, які розглядали зазначений протокол, не взяли до уваги її доводи та пояснення.

Суддя Щерба Н.Л. зазначає, що ухвала Піщанського районного суду Вінницької області від 8 вересня 2022 року, якою задоволено її відвід, базується винятково на показаннях свідків і потерпілого, які є необ’єктивними, надуманими та упередженими, оскільки вона неодноразово ухвалювала судові рішення стосовно цих осіб і не завжди на їхню користь.

21 листопада 2014 року суддя Щерба Н.Л. розглянула цивільну справу за позовом прокурора Піщанського району в інтересах держави в особі ДП «Крижопільський лісгосп» до ОСОБА4 (потерпілого у кримінальному провадженні № 142/748/20) про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Позов прокурора задоволено, ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА4 на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, в розмірі 15 758 (п’ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят вісім) гривень 80 копійок.

25 квітня 2022 року суддя Щерба Н.Л. розглянула кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА4 за частиною першою статті 296 КК України та ухвалила вирок, яким ОСОБА4 (потерпілого у кримінальному провадженні № 142/748/20) визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, призначено покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці. Вказаний вирок обвинувачений оскаржив в апеляційному порядку. Ухвалою від 30 червня 2022 року Вінницький апеляційний суд вказаний вирок залишив без змін.

З приводу потерпілого ОСОБА3 суддя Щерба Н.Л. зазначила, що він у кримінальному провадженні № 142/748/20 потерпілим не визнаний, а лише зазначений потерпілим у реєстрі матеріалів досудового розслідування. У її провадженні не було справ стосовно нього, що виключає упереджене ставлення.

Щодо свідка ОСОБА5, допитаного в судовому засіданні 8 вересня 2022 року під час розгляду заяви про відвід, суддею Щербою Н.Л. як слідчим суддею 9 травня 2022 року у справі № 134/759/21 постановлено ухвалу про задоволення скарги адвоката Новака Д.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА5, щодо скасування постанови заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Василишина В.В. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 29 квітня 2021 року за підозрою ОСОБА5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 263 КК України. Скасовано постанову заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Василишина В.В. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №____ від 29 квітня 2021 року.

У цьому кримінальному провадженні суддя Щерба Н.Л. як слідчий суддя заявляла самовідвід, у задоволенні якого ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиної А.А. від 6 квітня 2022 року відмовлено.

11 травня 2022 року суддя Щерба Н.Л. як слідчий суддя постановила ухвалу у справі № 134/759/21 про відмову в задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА5 – адвоката Кальніченка В.А., про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 29 квітня 2021 року.

Ухвалою від 31 травня 2023 року у справі № 134/759/21 суддя Щерба Н.Л. як слідчий суддя надала дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні № ____ від 29 квітня 2021 року, підозрюваним у якому є ОСОБА5.

Суддя Щерба Н.Л. зазначає, що показання свідка ОСОБА8 є необ’єктивними, оскільки 14 грудня 2021 року суддею ухвалено постанову, якою ОСОБА9, чоловіка ОСОБА8, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Під час розгляду цієї справи свідками були ОСОБА8 (дружина ОСОБА9) та ОСОБА7 (товариш ОСОБА9), які в судовому засіданні заперечували факт керування ОСОБА9 транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння з метою сприяння уникнення ним адміністративного стягнення.

Суддя Щерба Н.Л. звертає увагу, що свідок ОСОБА7, викликаний для давання показань стосовно неї, в судовому засіданні відмовився давати показання відповідно до статті 63 Конституції України.

Зі свідком ОСОБА6 суддя Щерба Н.Л. не знайома, вперше про нього дізналася з ухвали суду від 8 вересня 2022 року за результатами розгляду заяви про її відвід. Суддя звертає увагу на ту обставину, що в судовому засіданні ОСОБА6 вказав, що проживає в місті Тульчині Вінницької області, що знаходиться за 80 кілометрів від смт Піщанки, тому незрозуміло, звідки ця особа знала де і з ким проживає суддя Щерба Н.Л.

Зазначені обставини, на думку судді Щерби Н.Л., свідчать про те, що вказані свідки не володіють об’єктивною інформацією стосовно її особистого життя та мають підстави свідчити не на її користь.

Щодо позиції прокурора Карнауха О.П., який у судовому засіданні вказав, що як сторона обвинувачення має сумніви у безсторонності судді Щерби Н.Л. через скасування арешту на автомобіль у кримінальному провадженні, надмірні строки підготовчого засідання, нерозглянуте клопотання про обрання запобіжного заходу, суддя Щерба Н.Л. зазначає, що прокурор Карнаух О.П. жодного разу не брав участі в судових засіданнях у цій справі, як сторона обвинувачення з матеріалами справи не знайомився. Подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу є необґрунтованим та передчасним, оскільки кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1 надійшло до суду без клопотання про обрання запобіжного заходу. В судовому засіданні прокурор Євчен Д.В., який підтримував обвинувачення в цьому кримінальному провадженні, просив лише приєднати клопотання про обрання запобіжного заходу до матеріалів кримінального провадження та розглянути це клопотання в наступному судовому засіданні.

Суддя звертає увагу, що жодне судове засідання не було відкладено з причин неявки обвинуваченого ОСОБА1 до суду.

З приводу постановлення ухвали від 21 грудня 2020 року про зняття арешту з автомобіля суддя Щерба Н.Л. пояснила, що відповідне клопотання адвоката Коваля С.Є. задоволено частково. Розгляд клопотання здійснювався за участю прокурора, який не заперечував проти його задоволення, та потерпілих ОСОБА4 і ОСОБА3, які також не заперечували проти повернення автомобіля. Суддя звертає увагу, що як прокурор, так і потерпілі не були обмежені в поданні апеляційної скарги на це рішення суду.

Щодо тривалості проведення підготовчого засідання у справі № 142/896/20 суддя Щерба Н.Л. повідомила, що до її провадження вказана справа надійшла 8 грудня 2020 року у зв’язку із задоволенням відводу судді Гринишиної А.А. В цей день суддею постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 21 грудня 2020 року.

21 грудня 2020 року підготовче засідання у вказаній справі за клопотанням захисника обвинуваченого відкладено на 11 березня 2021 року, проте розгляд справи відкладено на 26 квітня 2021 року у зв’язку з відсутністю головуючого судді Щерби Н.Л. з підстави тимчасової непрацездатності.

26 квітня 2021 року справу знято з розгляду до 24 червня 2021 року у зв’язку із зайнятістю головуючого судді Щерби Н.Л. в іншому провадженні.

23 червня 2021 року підготовче засідання в цій справі відкладено на 7 вересня 2021 року у зв’язку із хворобою обвинуваченого.

7 вересня та 25 жовтня 2021 року справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Щерби Н.Л. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 17 грудня 2021 року, проте воно не відбулося у зв’язку із зайнятістю судді в іншому провадженні.

16 лютого 2022 року справу знято з розгляду до 12 квітня 2022 року у зв’язку з відсутністю судді Щерби Н.Л. з підстави тимчасової непрацездатності.

12 квітня 2022 року справу знято з розгляду до 23 червня 2022 року у зв’язку із зайнятістю судді Щерби Н.Л. в іншому провадженні.

23 червня 2022 року підготовче засідання за клопотанням захисника обвинуваченого відкладено на 8 вересня 2022 року.

Суддя Щерба Н.Л. пояснює, що відкладення судових засідань та перенесення дат розгляду відбувались винятково з об’єктивних причин незалежно від волі судді.

Щодо розгляду інших справ стосовно ОСОБА1 суддя Щерба Н.Л. зазначила, що у 2015 році вона як слідчий суддя надала дозвіл на проведення обшуку в ОСОБА1.

1 лютого 2019 року суддя Щерба Н.Л. задовольнила заяву потерпілого ОСОБА12 про відмову від обвинувачення щодо обвинуваченого ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, у зв’язку із чим кримінальне провадження закрито з огляду на відмову потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

5 червня 2019 року суддя ухвалила постанову, якою ОСОБА1 визнано винним, однак провадження закрито за малозначністю, оскільки потерпілий подав заяву про відсутність претензій.

29 серпня 2019 року суддя ухвалила рішення про задоволення позову ОСОБА10 до ОСОБА1 про розірвання шлюбу.

19 березня 2020 року суддя ухвалила рішення, яким задовольнила позов ОСОБА1 до поліцейського 2 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції ГУ НП у Київській області, сержанта поліції Когута Д.Б. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 № 684027 від 16 лютого 2020 року, винесену відносно ОСОБА1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, провадження у справі закрито, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року вказане рішення залишено в силі.

Суддя Щерба Н.Л. у наданих поясненнях зазначає про надходження 12 вересня 2022 року на електронну адресу Піщанського районного суду Вінницької області запиту на отримання інформації від Інформаційного агентства «Стоп корупції ТВ», адресованого голові Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиній А.А., стосовно обставин постановлення ухвали від 8 вересня 2022 року у справі № 142/748/20 про задоволення заяви про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду вказаної справи, правосудності ухвалених суддею Щербою Н.Л. рішень у цій справі, вжитих заходів у зв’язку із виявленими обставинами тощо.

Вказаний запит надійшов на електронну поштову адресу суду та не був підписаний електронним цифровим підписом. Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ» та ТОВ «Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ» в Національному реєстрі електронних інформаційних ресурсів не зареєстровані як друковані засоби масової інформації.

Голова Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А. у зв’язку із надходженням вказаного запиту ініціювала та провела 16 вересня 2022 року збори суддів із приводу забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та оцінки корупційних ризиків у діяльності судді, цього самого дня направила відповідь на вказаний запит.

На переконання судді Щерби Н.Л., під час надання зазначеної відповіді суддя Гринишина А.А. порушила вимоги Закону України «Про інформацію» щодо заборони збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, оскільки у відповіді на інформаційний запит надано інформацію про можливий сімейний стан судді та інших осіб. Голова суду Гринишина А.А. не дотрималася також вимог статей 11–13 Кодексу суддівської етики, відповідно до яких суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість отримувати інформацію, не допускаючи при ньому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також авторитету правосуддя; суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи; суддя, який перебуває на адміністративній посаді в суді, повинен утримуватися від поведінки, дій або висловлювань, які можуть призвести до виникнення сумнівів у єдиному статусі суддів і в тому, що професійні судді здійснюють колективне вирішення питань організації роботи суду.

Суддя Щерба Н.Л. зауважила, що суддя Гринишина А.А. протягом 2022 року тричі звільнила ОСОБА4 (потерпілого у кримінальному провадженні № 142/748/20) від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що дає підстави стверджувати про замовний характер постановленої ухвали про задоволення заяви про відвід.

Водночас 28 вересня 2022 року суддя Щерба Н.Л. звернулася із заявою до Відділення № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з приводу того, що ОСОБА3 та ОСОБА5 висловлювались на її адресу з явною неповагою, зухвалістю та винятковим цинізмом, ці висловлювання були пов’язані з її професійною діяльністю.

У відповіді на вказану заяву т. в. о начальника відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області повідомив, що з ОСОБА3 та ОСОБА5 проведено профілактичні бесіди, повідомлено про відповідальність у випадку вчинення будь-яких неправомірних дій. За результатами розгляду матеріалів перевірки встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в цьому випадку відсутні, в подальшому розгляд звернення здійснено в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

17 вересня 2022 року голова суду Гринишина А.А. звернулась до НАЗК та до Ради суддів України з повідомленням про можливе порушення Щербою Н.Л. вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

На підставі цього звернення 29 вересня 2022 року керівником департаменту запобігання конфлікту інтересів О. Шульгою спрямовано запит голові Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиній А.А. щодо необхідності отримання копій документів, які перебувають у розпорядженні Піщанського районного суду Вінницької області.

5 жовтня 2022 року голова Піщанського районного суду Вінницької області надіслала сканкопію протоколу зборів суддів Піщанського районного суду № 2 від 16 вересня 2022 року, сканкопію ухвали Піщанського районного суду від 8 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 142/748/20, а також повідомила, що 13 вересня 2022 року за поданням голови суду кримінальне провадження № 142/748/20 щодо обвинувачення ОСОБА1 спряовано до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року кримінальне провадження № 142/748/20 щодо обвинувачення ОСОБА1 направлено до Крижопільського районного суду Вінницької області.

До Вищої ради правосуддя 4 червня 2024 року надійшли додаткові пояснення судді Щерби Н.Л., у яких вона зазначає, що для встановлення факту вчинення нею істотного дисциплінарного проступку необхідно проаналізувати рішення суду, яке стало підставою для ініціювання дисциплінарного провадження.

На переконання судді Щерби Н.Л., суди, які розглядали справу про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності, з незрозумілих причин та без належного обґрунтування не взяли до уваги покази свідків ОСОБА1, ОСОБА10, ОСОБА11, зазначивши, що їхні покази не узгоджуються з іншими доказами у справі. Проте що стало підставою для критичної оцінки таких показів не відомо. Водночас суд взяв до уваги покази інших свідків також без належної оцінки.

Суддя Щерба Н.Л. вважає, що суд діяв упереджено та без дотримання загальних принципів судочинства, передбачених як процесуальним, так і профільним законом.

Також суддя Щерба Н.Л. висловлює сумнів щодо того, яким чином суд визначив її суб’єктом правопорушення згідно статті 172-7 КУпАП за наявності відповідних фактичних обставин з посиланням на рішення Ради суддів України від 12 травня 2016 року № 36 «Щодо роз’яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів», яким передбачено, що у разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований у процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення відповідних органів про наявність конфлікту інтересів.

Питання відводу судді Щерби Н.Л. від розгляду справи № 142/748/20 неодноразово розглядалося на підставі заяв учасників кримінального провадження, у задоволенні яких було відмовлено відповідними ухвалами суду.

Суддя зазначає, що ухвала суду про задоволення заяви про її відвід від розгляду справи № 142/748/20 ґрунтується включно на тих самих підставах, що і попередні заяви, у задоволенні яких було відмовлено.

Оскільки питання про відвід судді Щерби Н.Л. вирішувалося у встановленому процесуальним законом порядку, повідомляти про конфлікт інтересів у судді не було правових підстав.

Щерба Н.Л. зазначає, що за час роботи на посаді судді жодного разу не притягалася до дисциплінарної відповідальності, неодноразово її робота була позитивно оцінена громадянами. Просить не застосовувати до неї найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади.

 

Щодо наявності підстав для притягнення судді Щерби Н.Л. до дисциплінарної відповідальності необхідно зазначити таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розгляд справи «незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», є одним із ключових вимірів права на справедливий суд.

У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя за можливості обмежує себе в здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення у справах. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу – запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні. Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частин першої, третьої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75–79 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Щербою Н.Л. під час розгляду справи № 142/748/20 допущено порушення норм процесуального права, а саме статей 75, 80 КПК України, оскільки суддя за наявності обставин, які викликають сумніви у її неупередженості (наявність позаслужбових особистих стосунків з обвинуваченим), не заявила самовідвід та продовжила розгляд зазначеного кримінального провадження. Отже, суддя Щерба Н.Л. допустила порушення правил щодо самовідводу.

Заперечення судді Щерби Н.Л. стосовно відсутності близьких особистих відносин із підсудним ОСОБА1 варто оцінювати критично з огляду, зокрема, на таке.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 29 серпня 2019 року у справі № 142/505/19 задоволено позов ОСОБА10 до ОСОБА1 та ухвалено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА1 та ОСОБА10.

Рішення ухвалено суддею Щербою Н.Л.

До матеріалів дисциплінарної скарги НАЗК додано копію пояснень ОСОБА5, наданих під час проведення моніторингу та контролю за виконанням суддею Щербою Н.Л. актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, у яких він зазначає про спільне проживання ОСОБА2 та ОСОБА1, зокрема про спільний відпочинок.

З метою встановлення вказаних обставин до Головного центру обробки спеціальної інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України надіслано запит про надання інформації щодо перетину державного кордону Щербою Н.Л. та ОСОБА1.

У відповіді на вказаний запит надано інформацію, що Щерба Н.Л. та ОСОБА1 (ОСОБА1) 16 жовтня 2019 року одночасно (Щерба Н.Л. о 04:17, ОСОБА1 о 04:16) перетнули державний кордон в одному напрямку (Київ – Анталія) та одним рейсом (4403) з аеропорту «Бориспіль».

26 жовтня 2019 року Щерба Н.Л. та ОСОБА1 (ОСОБА1) також одночасно (о 16:57) перетнули державний кордон в одному напрямку (Анталія – Київ) та одним рейсом (4406) прибули до аеропорту «Бориспіль».

У цей час, а саме з 15 жовтня до 8 листопада 2019 року, згідно з відомостями Піщанського районного суду Вінницької області суддя Щерба Н.Л. перебувала у відпустці.

Ураховуючи наведене, видається малоймовірним, що вказане може бути простою випадковістю, позаяк наведені відомості свідчать про близькі стосунки між Щербою Н.Л. та ОСОБА1, що виключає неупереджене ставлення судді під час розгляду кримінального провадження щодо нього.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА1 надійшло до провадження судді Щерби Н.Л. 8 грудня 2020 року, тобто через рік після наведених вище обставин.

Отже, суддя Щерба Н.Л. зобов’язана була заявити самовідвід відповідно до статей 75, 80 КПК України, ураховуючи тривале знайомство із ОСОБА1 та факт спільного відпочинку за кордоном.

Встановлені обставини не залишають сумніву щодо наявності близьких відносин між суддею Щербою Н.Л. та ОСОБА1.

Вказане свідчить про наявність у діях судді Щерби Н.Л. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Водночас дії судді Щерби Н.Л. свідчать про умисне вчинення такого проступку, оскільки, зважаючи на тривалий досвід роботи суддею, вона не могла не усвідомлювати очевидну протиправність таких дій та грубе нехтування вимог кримінального процесуального закону. Ураховуючи встановлені обставини, такі дії судді не можуть бути вчинені внаслідок недбалості чи суддівської помилки.

Доводи судді Щерби Н.Л. про можливе порушення судом вимог КПК України під час розгляду заяви про відвід 8 вересня 2022 року не спростовують встановлених обставин щодо наявності позаслужбових відносин між суддею та обвинуваченим ОСОБА1.

Доводи судді Щерби Н.Л., що їй двічі заявлялися відводи з тих самих підстав, у задоволенні яких ухвалами суду від 2 лютого 2021 року та від 23 травня 2022 року було відмовлено, не свідчать про відсутність відповідних обставин. Зі змісту вказаних ухвал убачається, що доводи заявника, зокрема щодо спільного проживання судді ОСОБА2 та обвинуваченого ОСОБА1, не підтверджені жодними доказами, у зв’язку із чим у задоволенні вказаних заяв було відмовлено.

Під час розгляду заяви про відвід 8 вересня 2022 року в судовому засіданні, допитавши свідків, дослідивши заяву про відвід судді Щерби Н.Л. під час розгляду справи №142/748/20 та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про її обґрунтованість і наявність підстав для відведення судді Щерби Н.Л.

Згідно зі статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до статті 67 КПК України за завідомо неправдиві показання слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.

Згідно із чинним законодавством України Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Дисциплінарний орган лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

У зв’язку з викладеним, доводи судді Щерби Н.Л. щодо необ’єктивності та особистої зацікавленості свідків, які давали свідчення стосовно неї, упередженості та необґрунтованості висновків суду, який ухвалював рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності, не можуть бути взяті до уваги.

Доводи судді Щерби Н.Л. щодо відсутності необхідності повідомлення про конфлікт інтересів є необґрунтованими, оскільки підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а не неповідомлення суддею про наявний конфлікт інтересів компетентних органів.

Доводи судді Щерби Н.Л щодо законності зняття арешту з автомобіля, який належить ОСОБА1, а також можливих неправомірних та упереджених дій судді Гринишиної А.А. не спростовують факту розгляду кримінального провадження в умовах реального конфлікту інтересів.

Презюмуючи факт наявності особистих близьких стосунків між суддею Щербою Н.Л. та ОСОБА1, такі процесуальні дії судді, як задоволення заяви про відвід судді Гринишиної А.А., зняття арешту з належного обвинуваченому майна, тривалий строк здійснення підготовчого провадження (із грудня 2020 року до вересня 2022 року), нерозгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА1 та відкладення наступного судового засідання на тривалий час (понад 2 місяці), з точки зору стороннього спостерігача є сумнівними та упередженими, навіть якщо вони зумовлені наявністю об’єктивних факторів.

Варто також зауважити, що на час розгляду заяви про відвід судді Гринишиної А.А. та подальшого визначення судді-доповідача у кримінальному провадженні у справі № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1, а саме в листопаді – грудні 2020 року, у Піщанському районному суді Вінницької області було три судді – Гринишина А.А., Нестерук В.В. та Щерба Н.Л.

Згідно з відомостями про автоматизований розподіл заяви про відвід судді Гринишиної А.А. від 23 листопада 2020 року з автоматизованого розподілу, окрім судді Гринишиної А.А., виключено також Нестерука В.В. («закінчився або не розпочався період повноважень»).

Тобто розподіл заяви безальтернативно був здійснений судді Щербі Н.Л.

На час визначення судді-доповідача у вказаному кримінальному провадженні після задоволення заяви про відвід судді Гринишиної А.А., а саме 8 грудня 2020 року, суддю Нестерука В.В. не було включено в автоматизований розподіл із тих самих підстав.

Отже, після задоволення заяви про відвід судді Гринишиної А.А. єдиним суддею, кому могло потрапити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1, була суддя Щерба Н.Л.

У контексті встановлених обставин важливо звернути увагу на таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень суддею Щербою Н.Л. неодноразово розглядалися судові справи, учасником яких був ОСОБА1 (без урахування справи № 142/748/20), а саме:

ухвалою від 1 лютого 2019 року у справі № 142/1147/18 суддя Щерба Н.Л. задовольнила заяву потерпілого ОСОБА2 про відмову від обвинувачення щодо обвинуваченого ОСОБА1 у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого частиною другою статті 125 КК України, закрила кримінальне провадження у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

постановою від 21 лютого 2019 року у справі № 142/123/19 суддя Щерба Н.Л. визнала ОСОБА1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрила провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

постановою від 15 травня 2019 року у справі № 142/400/19 суддя Щерба Н.Л. визнала ОСОБА1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, та закрила провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення;

постановою від 5 червня 2019 року у справі № 142/365/19 суддя Щерба Н.Л. визнала ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та звільнила його від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження;

постановою від 7 червня 2019 року у справі № 142/366/19 суддя Щерба Н.Л. закрила провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною четвертою статті 122 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;

постановою від 10 червня 2019 року у справі № 142/364/19 суддя Щерба Н.Л. визнала ОСОБА1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та закрила провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення;

рішенням від 29 серпня 2019 року у справі № 142/505/19 суддя Щерба Н.Л. задовольнила позов ОСОБА10 до ОСОБА1 та ухвалила рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА1 і ОСОБА10;

рішенням від 19 березня 2020 року у справі № 142/134/20 суддя Щерба Н.Л. задовольнила позов ОСОБА1 до поліцейського 2 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Київській області сержанта поліції Когута Д.Б. Скасувала постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 № 684027 від 16 лютого 2020 року, прийняту щодо ОСОБА1 поліцейським 2 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Київській області сержантом поліції Когутом Д.В. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Закрила провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП;

ухвалою від 9 листопада 2020 року у справі № 142/138/20 суддя Щерба Н.Л. задовольнила заяву представника позивача ОСОБА1 – адвоката Близнюка В.В., про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА1 до Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Водночас у наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Щерба Н.Л. зазначає лише про частину з них, не вказавши про розгляд жодної справи щодо притягнення ОСОБА1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Обставини, які стали підставою для відводу судді Щерби Н.Л., були предметом оцінки під час розгляду в судовому порядку протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА2.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року (справа № 134/1248/23), залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, суддю ОСОБА2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

Судом встановлено факт наявності між суддею ОСОБА2 та обвинуваченим ОСОБА1 позаслужбових відносин.

Суд дійшов висновку, що під час розгляду ОСОБА2 судової справи № 147/748/20 та ухвалення рішень у вказаній справі була наявна суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка реально вплинула на об’єктивність та неупередженість ухвалення нею рішень, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів. Вплив приватного інтересу судді ОСОБА2 на об’єктивний і неупереджений розгляд справи знайшов своє відображення в тому, що вона, ігноруючи принципи судочинства та суддівської етики вчинила дії, які сприяли задоволенню її приватного інтересу, – уникненню негативних наслідків для особи, з якою має позаслужбові стосунки, обвинуваченого ОСОБА1

Постанова Вінницького апеляційного суду, якою залишено без змін постанову Крижопільського районного суду Вінницької області про визнання судді ОСОБА2 винною у вчиненні корупційного правопорушення, набрала законної сили 30 жовтня 2023 року.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень у лютому 2024 року ОСОБА2 звернулася до Крижопільського районного суду Вінницької області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року у справі № 134/1248/23.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 5 березня 2024 року вказану заяву повернуто ОСОБА2.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА2 на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 5 березня 2024 року повернуто особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга подана на постанову, яка не може бути предметом апеляційного оскарження, її прийняття до розгляду не відповідає нормам чинного національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» судді належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, на яких поширюється дія Закону, зокрема вимоги частини першої статті 28 Закону щодо запобігання конфлікту інтересів. Особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів (пункт 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції).

Відповідно до пункту 6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції. Згідно із частиною першою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У пункті 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

Ураховуючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, дії судді Щерби Н.Л., які стали підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Складаючи присягу, зміст якої визначений статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а також здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. Неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснено, що відчуття упередженості – це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Наявність позапроцесуальних відносин судді Щерби Н.Л. та обвинуваченого ОСОБА1, підтверджена, зокрема, фактом спільної подорожі за кордон, та розгляд у подальшому суддею кримінального провадження щодо ОСОБА1 свідчать про умисність дій судді Щерби Н.Л., яка не могла не усвідомлювати, що таким чином порушує вимоги закону і принцип верховенства права, присягу судді, не дотримується високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість, справедливість суду та підриває авторитет правосуддя.

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

Події, які є предметом розгляду, набули розголосу в медіа:

https://www.stopcor.org/ukr/section-suspilstvo/news-pyana-strilyanina-z-...

https://sudreporter.org/yak-suddya-2-roky-sudyla-svogo-spivmeshkanczya-i...

https://vinnychany.info/borotba-z-koruptsiieiu/chy-potrapyt-novoobrana-h...

https://femida.ua/novyny/na-vinnychchyni-suddyu-vyznaly-vynnoyu-cherez-k...

https://antikor.com.ua/articles/663721-v_vinnitskoj_oblasti_sudjju_nakaz...

Вказані події викликали негативну оцінку громадськості, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет судової системи загалом.

Важливим також є те, що відомості про вчинення суддею Щербою Н.Л. адміністративного правопорушення внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Ураховуючи високий суспільний запит на боротьбу з будь-якими проявами корупційних факторів у діяльності органів державної влади загалом та в судовій системі зокрема, така обставина суттєво шкодить авторитету правосуддя та підриває суспільну довіру до судової влади.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та наявні у матеріалах справи докази є чіткими, переконливими та з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Поведінка судді Щерби Н.Л. порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді належним чином виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує надані суддею Щербою Н.Л. пояснення та вважає, що вони не спростовують допущених нею порушень та висновків про наявність у її діях складу дисциплінарних проступків.

Підсумовуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Щерби Н.Л. охоплюються складом дисциплінарних проступків, визначених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне притягнути суддю Щербу Н.Л. до дисциплінарної відповідальності із наведених вище підстав.

 

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала таке.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

У характеристиці судді Щерби Н.Л. за підписом голови Вінницького апеляційного суду С. Медвецького (надана відповідно до рішення зборів суддів Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2024 року № 3) зазначено, що за період роботи судді Щерби Н.Л. в Піщанському районному суді Вінницької області та Козятинському міськрайонному суді Вінницької області інформації про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, до Вінницького апеляційного суду не надходило.

У характеристиці судді Щерби Н.Л., наданій головою Піщанського районного суду Вінницької області А. Гринишиною, зазначається:

«Під час роботи на посаді судді та голови Піщанського районного суду Вінницької області Щерба Н.Л. зарекомендувала себе юридично грамотною та наполегливою, має великий досвід професійної діяльності, добре знає чинне законодавство та вміло застосовує його у практичній роботі. Загалом якісно та у передбачені законом строки розглядала справи усіх категорій. Постійно працює над підвищенням та удосконаленням свого професійного рівня, регулярно проходить навчання та підвищення кваліфікації, необхідну підготовку в Національній школі суддів України за програмою для суддів місцевих загальних судів.

Завжди приймає участь у зборах суддів та оперативних нарадах працівників апарату суду за участі суддів, де займає принципові позиції, висловлює свою фахову думку, вносить пропозиції щодо питань, які виникають в роботі суду, охоче приймає участь в колективних заходах з нагоди державних свят, благодійних заходах, викликаних потребами колег, їх рідних та близьких у зв’язку зі збройною агресією та повномасштабним вторгненням російської федерації, заходах щодо благоустрою приміщення та території суду.

Суддя Щерба Н.Л. має добрі організаторські здібності, у спілкуванні з колегами, учасниками справ, відвідувачами суду ввічлива, стримана, комунікабельна, виважена, тактовна.

Дотримується розпорядку робочого дня суду, розкладу судових засідань.

За період роботи з жовтня 2010 року і дотепер суддею Щербою Н.Л. вчасно подавались декларації доброчесності та родинних зв’язків судді, а також декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (майнові).

До дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 липня 2016 року за результатами розгляду матеріалів перевірки за зверненням Ячкуринського О.О. дисциплінарну справу щодо судді Щерби Н.Л. припинено на підставі ч.3 ст. 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за відсутністю підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Однак, щодо наявних на розгляді Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя матеріалів дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Національного агентства з питань запобігання корупції та керівника Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С., вважаю за необхідне повідомити, що 16 вересня 2022 року мною, як головою суду, було скликано збори суддів Піщанського районного суду Вінницької області, на яких до порядку денного було включено питання «Забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та оцінка корупційних ризиків в діяльності судді». Підставою до проведення зборів став запит Інформагентства «Стоп корупція ТВ» щодо наявності у судді Щерби Н.Л. обставин, що виключають її участь у кримінальному провадженні № ____ від 17 червня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (справа №142/748/20), у зв’язку з тим, що суддя ОСОБА2 є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА1, а також обставини розгляду головуючим по справі суддею Гринишиною А.А. заяви представника потерпілого ОСОБА3, адвоката Новака Д.М., про відвід судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. від розгляду вказаного кримінального провадження. Рішенням №2 від 16 вересня 2022 року збори суддів вирішили рекомендувати судді Щербі Надії Леонідівні вжити заходів щодо захисту честі, гідності, ділової репутації у передбаченому законом порядку, оскільки з пояснень, наданих суддею Щербою Н.Л. зборам суддів, слідувало, що вона заперечила наявність у неї конфлікту інтересів під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 та заявила про поширення неправдивої інформації та наклепу щодо неї.

За наслідками проведених зборів суддів 16 вересня 2022 року мною, як головою суду, було надано відповідь Інформагентству «Стоп корупції ТВ», а також, відповідно до ч.6 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції та Раду суддів України про можливе порушення суддею Піщанського районного суду Вінницької області Щербою Н.Л. вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

З протоколом та рішенням зборів суддів від 16 вересня 2022 року, відповіддю Інформагентству «Стоп корупції ТВ», а також повідомленням Національному агентству з питань запобігання корупції та Ради суддів України про можливе порушення суддею Піщанського районного суду Вінницької області Щербою Н.Л. вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів судді Щерба Н.Л. ознайомлена.

Щодо виконання рекомендації рішення №2 зборів суддів Піщанського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2022 року суддею Щербою Н.Л. щодо вжиття заходів до захисту честі, гідності, ділової репутації у передбаченому законом порядку я, як голова суду, не володію.».

Згідно із частиною четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону. Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.

Виходячи з викладеного, до судді Щерби Н.Л. можливо застосувати лише два види стягнення, визначені пунктами 5 та 6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме подання про переведення судді до суду нижчого рівня або подання про звільнення судді з посади.

Оскільки суддя Щерба Н.Л. є суддею місцевого загального суду, до неї неможливо застосувати дисциплінарне стягнення у виді подання про переведення до суду нижчого рівня. Таким чином, єдиним видом дисциплінарного стягнення, яке можливо застосувати до судді Щерби Н.Л., є подання про звільнення з посади.

Відповідно до частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно з пунктами 1, 4, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів:

суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Щерби Н.Л. свідчать про грубий характер допущених нею порушень.

Дії судді Щерби Н.Л. свідчать про умисне вчинення дисциплінарного проступку, оскільки, зважаючи на тривалий досвід роботи суддею, вона не могла не усвідомлювати очевидну протиправність таких дій та грубе нехтування вимог кримінального процесуального закону. Ураховуючи встановлені обставини, такі дії судді не можуть бути вчинені внаслідок недбалості чи суддівської помилки.

Обставини, досліджені в межах дисциплінарної справи, набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який іменем держави Україна уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею Щербою Н.Л. вказаних дисциплінарних проступків призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади.

З огляду на положення пунктів 1, 4, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Щерба Н.Л. вчинила істотний дисциплінарний проступок.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Строк притягнення судді Щерби Н.Л. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

З огляду на наведене, а також на умисний та грубий характер порушень, допущених суддею, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Щерби Н.Л. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Обставини, встановлені у дисциплінарній справі, свідчать про те, що суддя Щерба Н.Л. завдала істотної шкоди у вигляді підриву авторитету правосуддя та суспільної довіри до суду, тому позитивна характеристика, тривалий стаж роботи на посаді судді, відсутність дисциплінарних стягнень не можуть бути підставою для застосування більш м’якого виду дисциплінарного стягнення, ніж подання про звільнення з посади судді, що є пропорційним вчиненому проступку та виправданим з огляду на характер і наслідки такого проступку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Надію Леонідівну (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області) до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя