Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Ткаченка Олександра Васильовича з посади судді Господарського суду Миколаївської області у відставку,
встановила:
9 травня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Ткаченка О.В. та матеріали про звільнення з посади судді Господарського суду Миколаївської області у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Ткаченко Олександр Васильович, ______ року народження. З 20 червня 1988 року призначений виконувачем обов’язків народного судді Заводського районного народного суду міста Миколаєва, 6 квітня 1990 року обраний народним суддею цього суду, Постановою Верховної Ради України від 19 червня 1992 року № 2486-ХІІ призначений арбітром арбітражного суду Миколаївської області (нині – Господарський суд Миколаївської області).
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 6 червня 2024 року стаж роботи Ткаченка О.В. на посаді судді становить 35 років 11 місяців 16 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Ткаченка О.В у 1988 році виконувачем обов’язків народного судді Заводського районного народного суду міста Миколаєва та на день обрання у 1990 році народним суддею цього суду законодавство не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку.
Під час роботи Ткаченка О.В. на посаді судді набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (із липня 1995 року до березня 2008 року) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (із березня 2008 року до січня 2011 року).
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», абзацом другим пункту 3-1 Постанови № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копії військового квитка з 10 листопада 1978 року до 27 листопада 1980 року Ткаченко О.В. проходив строкову військову службу.
Згідно з копіями трудової книжки та диплома Ткаченко О.В. з 1 вересня 1983 року по 1 липня 1987 року навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю «Правознавство».
З огляду на наведене до стажу роботи Ткаченка О.В., який дає йому право на звільнення у відставку, підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби (2 роки 17 днів) та половина строку навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського (1 рік 11 місяців).
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною на час обрання Ткаченка О.В. на посаду народного судді, зокрема, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Згідно з копією трудової книжки Ткаченко О.В. після здобуття вищої юридичної освіти до призначення виконувачем обов’язків народного судді з 3 серпня 1987 року до 19 червня 1988 року (10 місяців 16 днів) працював стажером народного судді Первомайського міського народного суду та стажером народного судді Заводського районного народного суду міста Миколаєва.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Ткаченка О.В. відповідного стажу для звільнення у відставку встановлено, що до стажу роботи Ткаченка О.В. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
період проходження строкової військової служби – 2 роки 17 днів;
половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі – 1 рік 11 місяців;
стаж роботи на посаді судді – 35 років 11 місяців 16 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 10 місяців 16 днів.
Загальний стаж роботи судді Ткаченка О.В., що дає йому право на відставку, становить 40 років 9 місяців 19 днів.
Отже, суддя Ткаченко О.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Ткаченка Олександра Васильовича з посади судді Господарського суду Миколаївської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
